Інформація про новину
  • Переглядів: 18
  • Дата: 2-09-2021, 17:39
2-09-2021, 17:39

18. Індустріальна революція та сяйво просвітництва

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  17. Річ Посполита у другій половині XVII-XV...
Наступна сторінка:   19. Освічений абсолютизм

Подумайте! Складіть логічні пари зі слів, зазначених у хмаринці.

І. Індустріальна революція.

Упродовж XVI—XVIII ст. в Англії практично зникли селяни-землевласники й майже вся земля опинилася в руках лендлордів. Вони віддавали її в довгострокову оренду фермерам і підприємцям. Ті використовували працю найманих працівників - учорашніх селян, позбавлених землі та згодних найматися на роботу за будь-яку платню. Так в Англії було здійснено аграрний переворот. За ним стався і переворот у промисловості: індустріальна революція - винайдення та широке впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. До того ж мануфактури поступалися місцем фабрикам з майже повністю механізованою працею. Почалася революція в найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві.

Які тканини виробляли в тогочасній Англії?

Першим кроком став винахід рухливого човника. Він приводився в рух пружиною, рухався удвічі швидше та дав змогу помітно прискорити виробництво. Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї доньки), за допомогою якої один працівник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало його використав - пристосував до «Дженні» водяне колесо. Ба більше, у 1771 р. енергійний Аркрайт побудував спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику.

Винаходи з’являлися один за одним також в інших галузях промисловості. Колосальні наслідки для розвитку фабричного виробництва мала поява паро

вого двигуна, який, на відміну від водяного, можна було використовувати будь-де. Застосування парового двигуна привело до появи нових фабрик.

Металургія теж перейшла до використання кам’яного вугілля. Плавити залізо, як раніше, на деревному вугіллі ставало дедалі складніше, тому що великі лісові масиви було знищено. Нестача палива гальмувала розвиток металургії і змушувала Англію ввозити метал із-за кордону. Тепер ситуація цілком змінилася: Англія стала виробляти багато якісного металу, і сама продавала його іншим країнам. А головне - збільшення виплавки металу дало змогу розширити випуск машин. Подальші технічні винаходи сприяли не тільки росту виробництва металів, а й дозволили

зробити їх дешевшими.

Індустріальна революція і зміни у сфері виробництва вимагали вдосконалення транспорту та шляхів сполучення. Перевезення належало зробити надійним і дешевим. Розв’язати цю проблему взявся Джон Меткар - «Сліпий Джек». Шестирічним хлопчиком він захворів на віспу й втратив зір, але, ставши дорослим, навчився прекрасно орієнтуватись і знаходити найкращі напрямки для прокладання шляхів. Саме Меткар перший зробив опуклу дорогу й проклав уздовж неї канави для стоку води. Такі дороги були придатні для використання протягом усього року. Проте далеко не всі вони могли довго витримувати постійне транспортування важких вантажів. До того ж перевезення суходолом коштувало досить дорого. Вихід знайшли у прокладанні каналів. Невдовзі їх мережа вкрила всю країну. Канали дозволяли легко й дешево перевозити великі обсяги вугілля, металів та інших громіздких товарів.

На чому перевозили товари по каналах?

Широке застосування машин викликало зниження заробітної плати. Частина працівників взагалі втратила роботу. Умови праці були дуже важкі. Робочий день тривав 14-18 годин. Хазяї охоче використовували працю жінок і дітей, яким платили вдвічі чи втричі менше, ніж чоловікам. Урядові закони насаджували на фабриках сувору дисципліну, жорстоко карали за найменші порушення. Усе це спричинило обурення серед працівників.

XVIII cm. Із статті про умови праці на фабриці в місті Манчестері

Бавовняні фабрики розміщено у великих будинках й облаштовано так, щоб у них можна було розмістити якомога більше людей. Аби не залишити невикористаного місця, фабрики будують на кілька поверхів, переважно невисоких. Більшість приміщень заставлено машинами... Через специфічний характер промисловості в повітрі постійно літає бавовняний пил, який у з’єднанні з маслом... дає особливо неприємний запах...

Кількість тих, хто працює на фабриці, залежить від її розмірів. На одній фабриці... працювало кілька сотень осіб. Фабрики часто працюють удень і вночі. Для цього використовується багато свічок, але майже нічого не робиться для вентиляції, через що постійно бракує свіжого повітря... Яких наслідків можна чекати від таких згубних умов?

XVIII ст. З протоколу засідань палати громад про скаргу чесальників вовни графства Девоншир

Чесальники вовни просять дозволу вказати палаті на те, що винайдення і застосування машини для розчісування вовни страшенно зменшує попит на працю. Вони вважають, що лише одна машина з допомогою одного дорослого працівника й чотирьох чи п’яти дітей може зробити таку саму роботу, яку виконують ЗО осіб звичайним ручним способом... Кількість машин швидко зростає в усьому королівстві, згубні результати чого вже досить відчутні, оскільки багатьом уже бракує роботи та їжі. Вони з глибокою тривогою і страхом чекають на... повну вбогість та збідніння.

1. Схарактеризуйте умови праці фабричних працівників. 2. У чому вони вбачали причини своїх бідувань?

Дедалі частіше невдоволення фабричних працівників перетворювалося на бунт проти машин. Вони вривалися на фабрики, ламали ненависні верстати, а інколи спалювали й самі фабричні будівлі. Таких людей називали луддитами за іменем Неда Лудда - юнака, який начебто перший розбив ткацькі рами на панчішній фабриці. Підприємці зазнавали від руйнівних дій великих збитків і вимагали від уряду захисту. Парламент ухвалив закон про смертну кару за псування машин.

Чому було запроваджено таку страшну міру покарання за псування машин?

Основні наслідки індустріальної революції стануть цілком очевидними лише в XIX ст., але у XVIII ст. виявилося головне - перевага фабричного виробництва над мануфактурою, машинної праці над ручною. Індустріальна революція створила економічний фундамент для нового буржуазного суспільства, стала одним з найважливіших проявів кризи старого ладу. Англійські винаходи швидко запозичили й інші країни. На зламі XVIII—XIX ст. виник постійний потяг до технічного оновлення - модернізації.

2. Сяйво Просвітництва. На зламі XVII—XVIII ст. в Європі склалася нова ідейна течія - Просвітництво. Його виникнення було обумовлено змінами в житті людей, які відбувалися під впливом розвитку капіталізму, науково-технічного перевороту й поширення раціоналізму - віри в безмежні можливості людського розуму.

XVIII ст. увійшло в історію як доба Просвітництва - епоха змін та оновлення, що характеризувалася такими особливостями:

• якісні зміни в усіх сферах життя: релігії та політиці, освіті й вихованні, культурі й мистецтві, науці й техніці;

• нові суспільні ідеали: мир, ненасильство, віротерпимість, вільнодумство, свобода, добробут і щастя людей;

• політична стабільність і зростання економіки;

• поліпшення побутових умов і культурні здобутки;

• поширення ідеалів Просвітництва як в Європі, так і в Новому Світі.

Мислителі тієї епохи - просвітителі -вірили у «природне світло розуму». На їхню думку, людина як істота розумна покликана перебудувати суспільство на розумних засадах, варто лише використати закладені в кожному здібності. Для цього людей потрібно виховувати й освічувати, а в суспільстві поширювати корисні знання та наукові відкриття. Так виникла ідея прогресу - неухильного просування людства вперед.

Головні ідеї Просвітництва народилися в Англії - батьківщині індустріальної революції. Основи англійського Просвітництва заклав видатний мислитель Джон Лок (1632-1704). Він стверджував, що від народження всі люди створені рівними, а тому мають природні права на життя, свободу й власність. Для забезпечення і захисту цих прав люди добровільно укладають між собою суспільний договір, який слугує підгрунтям для створення держави й виникнення державної влади. У разі порушення державною владою суспільного договору та зазіхання з її боку на особисту свободу й власність підданих, народ має законне право змінити таку владу.

Лок замислювався над тим, як уникнути надмірного посилення державної влади. Так виникла ідея про її поділ: законодавча влада мала надаватися представницькому органу - парламенту, а виконавча - монарху й уряду. Особливого значення Лок надавав дотриманню принципу законності.

Що, на вашу думку, означали твердження Джона Дока для тогочасного суспільства?

Британія подарувала світові також економічну науку. Її батько, Адам Сміт (1723-1790), вважав працю джерелом багатства, а людину - основою суспільства. Учений сформулював поняття «невидимої руки ринку» - окрема особистість, прагнучи до власної вигоди, незалежно від її волі й свідомості, сприяє досягненню економічної вигоди та користі для всього суспільства. Теорія А. Сміта мала вплив на економічну політику більшості держав.

Найчисленніше коло талановитих просвітителів склалося у Франції. Звідси дух Просвітництва поширився всією Європою. Одним із засновників французького Просвітництва був Шарль Монтеск’є (1689-1755). Він критикував французький абсолютизм і з повагою ставився до англійської парламентської монархії. Услід за Локом Монтеск’є розробляв теорію поділу влади. У творі «Про дух законів» він перший висловився за необхідність розмежувати законодавчу (парламент), виконавчу (монархія) і судову форми влади, аби кожна з них могла реально бути противагою іншій. Цей принцип Монтеск’є вважав вирішальним у справі забезпечення законності.

Найпомітніша постать французького Просвітництва - Марі" Франсуа Аруе, більш відомий під псевдонімом Вольтер (1694-1778). Засуджуючи могутність і

багатство католицької церкви, Вольтер вважав релігію опорою моралі, необхідною для суспільства, але водночас рішуче виступав за свободу віросповідання і прославляв ідею віротерпимості.

Вольтер ніколи не залишався байдужим до несправедливості. Широку популярність набули його публічні виступи на захист безвинно засуджених. Він мав такий сильний вплив на сучасників, що XVIII ст. й тепер називають добою Вольтера.

Новий етап у розвитку французького Просвітництва пов’язано з ім’ям Жан-Жака Руссо (1712-1778). Він поділяв загальну ідею просвітителів про те, що природа є величезною гармонійною системою, а людина - її складовою частиною. Але, на відміну від них, Руссо був переконаний: люди самі зруйнували цей «природний стан», оточивши себе різними установами, створення яких суперечить закону природи.

Мислитель не визнавав позитивних наслідків прогресу й закликав повернутися до життя на лоні природи. Виховання в розумінні Руссо -це розвиток природних здібностей і задатків дитини, відсутність будь-якого насильства над нею. Руссо не просто протиставляв природу й тогочасну цивілізацію, а стверджував, що розвиток науки й мистецтва псує суспільство. Це спричинило обурення в середовищі просвітителів і дошкульну критику з боку Вольтера.

Чи погоджуєтеся ви з твердженнями Руссо про природу й виховання? Відповідь обґрунтуйте.

Свій погляд мав Руссо й на державну владу. Найдосконалішим йому здавалося суспільство, засноване на договорі всіх громадян. Це мала бути держава вільних та об’єднаних у могутній колектив рівних людей - республіка.

XVIII cm. Жан-Жак Руссо. З трактату «Про походження і причини нерівності серед людей»

Перший, хто огородивши ділянку землі, сказав: «Це земля моя» і знайшов людей, достатньо наївних, щоб цьому повірити, був справжнім засновником громадянського суспільства. Скількох нещасть і жахів позбавив би рід людський той, хто крикнув би, вириваючи кілки й засипаючи рови: «Бережіться, не слухайте цього ошуканця! Ви загинете, якщо забудете, що плоди землі належать усім, а земля - нікому».

У чому великий мислитель вбачав причини бідувань суспільства?

3. Енциклопедисти та масони. Справжнім шедевром епохи Просвітництва стала «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел» - унікальне довідкове видання, яке склали найвідоміші просвітники (енциклопедисти). Її перший том вийшов у 1751 р. з-під пера двох авторів - філософа Дені Дідро (1713-1784) і математика Жана д’Аламбе-ра (1717-1783). Вони вірили, що знання та освіта здатні перетворити світ, а тому прагнули довести до читача найновішу інформацію про стан науки, мистецтва та розвиток ремесел.

На запрошення Дідро й д’Аламбера статті для «Енциклопедії» писали справжні знавці своєї справи - відомі вчені та письменники. Чимало з них висловлювали надто сміливі судження, через що видавців звинуватили в поширенні небезпечних ідей. Д’Аламбер залишив «Енциклопедію», а Дідро навіть потрапив на деякий час до королівської в’язниці. Але попри всі негаразди «Енциклопедія» продовжувала виходити. Загалом було видано 35 томів, які містили не лише статті, а й ілюстрації і таблиці.

«Енциклопедія» швидко розповсюджувалася, замінюючи багатьом підручники й навіть бібліотеки. Вона сприяла залученню до знань незмірно більшої, ніж раніше, кількості людей, укоріненню релігійної терпимості й здорового глузду. їй належала чимала заслуга у формуванні нової людини - активної, заповзятливої, спрямованої в майбутнє, яка прагнула особистого й суспільного добробуту.

Помітним явищем в історії Європи XVIII ст. стало масонство (з фр. - вільний каменяр) - релігійно-етичний рух, що зародився та оформився на початку століття в Англії. Свою назву, організацію (масонські ложі), устав та символи масони запо-

зичили із середньовіччя - від цехових майстрів і чернечо-лицарських орденів. Найвищою метою «каменярів» було створення таємної світової організації, яка об’єднала б людство в мирному братському союзі. Знаряддям у цьому мала бути не зброя, а наука та розум.

Які твори українських мислителів і письменників сприяли вихованню нової людини?

4. Французький класицизм. Символом культури Франції став новий художній стиль - класицизм (з лат. - зразковий). Точніше ця назва означає - «заснований на класиці», тобто на творах, визнаних вершиною досконалості. Такими для митців класицизму були пам’ятки античності та мистецтва Відродження. Ідеалом, гідним наслідування, вони вважали насамперед сюжети з античної міфології та історії. Класицизм утвердився у Франції в середині XVII ст., коли абсолютна монархія досягла розквіту. Мистецтво тоді цінувалося дуже високо, держава заохочувала митців, але намагалася змусити їх служити своїм інтересам.

Головне гасло класицизму - «Розум і порядок у всьому». Його теоретики були переконані, що основу краси в мистецтві закладають чіткі правила. Кожний жанр, кожний витвір мистецтва потрібно створювати за певними законами, не виходячи за їхні межі. Вищі досягнення класицизму пов’язано з театром.

Першорядну роль відігравала драматургія. Усі події класичної п’єси мали відбуватися протягом однієї доби, в одному місці й розвиватися в межах лише однієї сюжетної лінії з невеликою кількістю персонажів. Актори піднесено декламували, герої та героїні, яких вони зображували, були величними.

Репертуар французького театру доби класицизму^ містив як трагедії, так і комедії. Найвідомішим автором комедій був Жан-БатістМольєр (1622-1673). У своїх п’єсах він тісно поєднав комічне й трагічне, висміював вади тогочасного суспільства: нахабне лицемірство священників («Тартюф»), безглузде прагнення розбагатілого буржуа бути подібним до дворянина («Міщанин-шляхтич»), дурість і жадібність («Витівки Скапена»),

Вершиною французького класицизму в живописі стала творчість Нікола Пуссена (1594-1665). Більшу частину життя художник, надзвичайно освічена людина, працював в Італії. Сюжети його картин переважно навіяні античними образами та мають літературну основу. Чимало полотен - це пейзажі, завжди населені міфічними й біблійними героями.

Утіленням нового стилю в архітектурі став Версаль - плід спільної праці численних архітекторів, скульпторів і садівників. У королівській резиденції класична архітектура поєдналася з розкішним інтер’єром.

Версальський парк простягся на три кілометри. Проте його легко оглянути завдяки чіткій упорядкованості. Кущі акуратно підстрижені, алеї перетинаються під прямими кутами, квітники утворюють правильні геометричні фігури, басейни мають дзеркально гладку поверхню. Такий парк отримав назву «регулярний», або «французький».

У яких романах і кінофільмах події відбуваються у Версалі?

Творці класицизму вірили, що мета мистецтва полягає в перетворенні світу й людини, у втіленні ідеалів краси в життя. Однак на службі монархії новий стиль дедалі більше набував ознак пишної та холодної урочистості.

5. Зміни в повсякденному житті. Досягнення індустріальної революції та ідеї Просвітництва досить швидко проникли в тогочасне суспільство. Під їхнім знаком відбувалися зміни в освіті й традиціях сімейного виховання. Помітно потеплішали стосунки всередині сім’ї, зокрема й ставлення до дітей. Батьки стали приділяти більше уваги вихованню дітей і розвитку їхніх розумових здібностей. Дбаючи про добробут своїх нащадків, вони прагнули дати дітям гарну освіту. Розширення мережі шкіл, зокрема й для бідних, сприяло зростанню числа освічених людей. Дівчатка здебільшого вчилися грамоти та ведення хатнього господарства у своїх матерів. У заможних сім’ях досить звичним було запрошення для доньок домашніх учителів. Дедалі голосніше лунали голоси тих, хто намагався переконати батьків і вчителів у шкідливості тілесних покарань. Дж. Лок стверджував: «З дітей, яких часто б’ють, рідко виростають хороші люди».

Поліпшився стан медицини: відкривалися лікарні та пологові будинки, удосконалювалося медичне обслуговування, знижувалася смертність. У будинках не тільки багатіїв, а й людей середнього статку створювалися хороші власні бібліотеки. Відчинялися двері загальнодоступних бібліотек, які видавали книжки додому. Освічені люди, об’єднані спільним інтересом до політики, літератури чи мистецтва, прагнули спілкування. Вони створювали клуби, збиралися в салонах - приватних будинках, щоб провести час у цікавих бесідах.

У середині XVIII ст. друкована періодична преса повністю витіснила рукописні новини. Газети й журнали поширювали інформацію про події міжнародного життя, зміст дебатів в уряді, стан економіки. На їхніх шпальтах розміщували рекламні оголошення, повідомлення про концерти та театральні вистави, обговорювалися книжкові новинки. Під впливом просвітителів журналісти критикували

політику власних урядів, поступово знімаючи з неї завісу таємничості й роблячи надбанням гласності. Публікували листи читачів, де вони висловлювали свої судження з різних проблем. Так складалися умови для формування громадської думки.

Важливі зміни відбувалися і в побуті європейців. Звичайними напоями стали чай і кава. Широке споживання їх перетворило численні кав’ярні на справжні центри суспільного життя. Тут найлегше було дізнатися про новини політики й торгівлі.

Комфортнішим стало житло. В європейських особняках стали зникати прохідні кімнати, стелі ставали вищими, кімнати краще провітрювали та освітлювали. Стару скриню для збереження білизни замінили комоди із шухлядами.

На улюблену деталь інтер’єру перетворилися різних форм дзеркала в красивих рамах, різко зріс попит на настінні годинники з маятником і картини. Попри дорожнечу збільшився ввіз китайської порцеляни - декоративних ваз, столового посуду, витончених статуеток. Згодом виробництво вишуканих виробів з порцеляни налагодили й в Європі.

Нові смаки сприяли створенню простішого й зручнішого костюма, практичних аксесуарів. Складні жіночі зачіски початку століття поступово відходили в минуле. Звичайним стало використання спідньої білизни. Англійці ввели в ужиток парасольку від дощу, яку раніше вважали суто жіночим аксесуаром для захисту від сонця.

У 1756 р. на вулицях Лондона вперше з’явився пішохід з парасолькою. Це був англійський письменник і знавець східної культури Джон Хенвей. Його вигляд викликав їдкі глузування з боку перехожих і справжню лють кебменів - власників найманих кінних екіпажів. Кебмени побачили в парасольці конкурента своєму бізнесу й навмисно обдавали Хенвея брудом. Заможні містяни теж виступили проти новинки. їм здавалося, що користуватися в негоду парасолькою, а не кебом, личить лише бідноті. Проте для небагатих людей, яким доводилося чимало ходити пішки, парасолька стала найкращим супутником.

1. Схарактеризуйте наслідки аграрного перевороту. Чому вважають, що він підготував ґрунт для індустріальної революції?

2. Назвіть позитивні та негативні наслідки індустріальної революції.

3. Які ідеї було закладено в основу Просвітництва й чому вони народилися саме в Англії?

4. Чому Монтеск’є надавав великого значення поділу влади на три гілки?

5. Чому XVIII ст. називають добою Вольтера?

6. Що відрізняло погляди Ж.-Ж. Руссо від загальних ідей просвітителів?

7. Яку роль відіграла «Енциклопедія» в житті французького суспільства?

8. У чому масони вбачали свою мету?

9. У чому полягали особливості класицизму? Чому він виник саме у Франції і саме в середині XVII ст.?

10. Як технічні досягнення вплинули на повсякденне життя людей?

1. Виконайте онлайн-вправу «Сяйво Просвітництва»:

2. Перегляньте відео «Наука та наукові знання». Які природні права людини затвердила епоха Просвітництва? Чи згодні ви з думкою, що провідна роль у просвітництві належала монархам? Відповідь обґрунтуйте.

Ознайомтеся з афоризмами великих філософів та обговоріть їх у загальному колі, використовуючи такі запитання:

1.3 якими твердженнями ви згодні, а які - вважаєте помилковими? Аргументуйте свою думку.

2. Які твердження можна визнати актуальними? З власного досвіду наведіть приклади, якими можна проілюструвати висловлювання французьких філософів.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)

 



Попередня сторінка:  17. Річ Посполита у другій половині XVII-XV...
Наступна сторінка:   19. Освічений абсолютизм



^