Інформація про новину
  • Переглядів: 44
  • Дата: 2-09-2021, 17:40
2-09-2021, 17:40

19. Освічений абсолютизм

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  18. Індустріальна революція та сяйво пр...
Наступна сторінка:   20. Міжнародні відносини в Європі У XVIII ...

Подумайте! Назву якої форми правління ілюструють слова та речення, зазначені у хмаринці?

І. «Союз філософів і государів». У другій половині XVIII ст. абсолютизм з його необмеженою монархічною владою занепадав у Європі. Правителі Австрії, Пруссії, Росії та деяких інших країн стали проводити політику, спрямовану на зміцнення влади дворян в умовах становлення капіталізму.

На світогляд цих монархів вплинули ідеї Просвітництва. Правителям подобалася думка про державу на чолі з освіченим государем, який радиться з філософами й перетворює суспільство на нових, розумних засадах. Вони запровадили помірковані реформи, аби створити сприятливі умови для розвитку своїх країн і водночас укріпити власні позиції. Нова державна політика, спрямована на перетворення застарілих феодальних порядків, отримала назву «освічений абсолютизм».

У різних країнах політика освіченого абсолютизму мала багато спільного; вона передбачала:

• активне впровадження політики меркантилізму;

• увагу до розвитку освіти, науки та мистецтва;

• намагання обмежити станові привілеї знаті та полегшити становище селян;

• привласнення державою церковних земель та майна ордену єзуїтів;

• поступове утвердження віротерпимості;

• припинення «полювання на відьом»;

• уявлення про суспільний договір як угоду, за якою народ підпорядковується монарху.

Як ви ставитеся до політики освіченого абсолютизму? Які позитивні та негативні риси вона мала?

2. Володіння австрійських Габсбургів. У 1740 р. у Відні помер імператор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії Карл VI. Єдиним його спадкоємцем залишилася донька - 23-річна Марія Терезія.

Молодій правительці довелося силою зброї доводити свої законні права на австрійський престол. Після закінчення воєнних дій в імператриці Марії Терезії (1740-1780) з’явилася можливість розпочати реформи в дусі освіченого абсолютизму. їхнім результатом стало створення в Австрії нових, нестанових органів влади. До держави перейшло стягування податків, до того ж податкові пільги дворян і духовенства скасували.

Імператриця провела перший в історії країни перепис населення і земельних володінь. Вона також полегшила становище кріпосного селянства, скоротивши панщину до трьох днів на тиждень. Держава отримала нове військо, сформоване

з набраних на довічну службу рекрутів. Марія Терезія заборонила середньовічні тортури й обмежила застосування смертної кари. Величезне прогресивне значення мала шкільна реформа, яка заклала фундамент народної освіти. Унаслідок цієї реформи виникла розгалужена система освіти - від сільських шкіл до університетів.

Яке прозвання, на вашу думку, можна дати Марії Терези?

Австрійський імператор Йосиф II (1780— 1790) услід за своєю матір’ю Марією Терезією (вони правили разом до смерті імператриці в 1780 р.) намагався обмежити привілеї знаті й духовенства. Він керувався принципом «одне

право для всіх» і встановив рівність підданих перед законом, незалежно від їхньої станової приналежності. Недворянам дозволялось обіймати будь-яку державну посаду, що відкривало широкі можливості перед здібними вихідцями з народу.

Важливе значення для багатонаціональної імперії Габсбургів мало оголошення віротерпимості. Припинилося переслідування протестантів і зневажання православної церкви, було знищено єврейське гето (місце, куди виселяли євреїв, відокремлене від інших територій). Йосиф II розпустив релігійні ордени й монастирі, які не займалися корисною діяльністю - лікуванням хворих або навчанням дітей. Багатства монастирів він передав на потреби освіти. Імператор запровадив обов’язкову безкоштовну початкову освіту для народу.

Реформи Йосифа II були важливими, але часто не до кінця продуманими. Скасувавши кріпосне право, імператор звільнив селян від особистої залежності, але зберіг їхні повинності. Він прагнув утілити в багатонаціональній Австрії ідеї освіченого абсолютизму, але не брав до уваги інтереси окремих народів. Йосиф II хотів удосконалити управління своєю державою і тому зробив німецьку єдиною державною мовою. «Мрійник на троні» сподівався, що це допоможе різним народам його держави перетворитися на єдину націю. Проте така політика наразилася на протест населення «клаптикової імперії» і спричинила виникнення руху, спрямованого на розвиток національних культур.

Прозвання «мрійник на троні» личить Йосифу II чи ні?

Розгляньте репродукцію картини. З допомогою старших родичів чи знайомих дізнайтесь історію замку Шенбрунн. Коли його було побудовано? Які заходи в ньому проводили? Що заснував чоловік імператриці Марії Терезїї поряд із замком?

XVIII cm. Зі спогадів сучасника про імператора Йосифа II

Його немає більше, правителя, який робив честь усім людям, і людини, яка ще більше робила честь усім правителям... Люди погано усвідомлюють, якої втрати вони зазнали... Лише через рік мандрівник скаже: «Який чудовий устрій шкіл, лікарень... освіти!». Мануфактурист: «Яке заохочення!». Землероб: «Він сам працював». Єретик: «Він був нашим захисником»... Керівники всіх установ скажуть: «Він був нашим першим службовцем і водночас нашим керівником». Міністри: «Він убивав себе заради держави, першим підданим якої, за його словами, був сам...». Суспільство скаже: «Він був вірним, люб’язним; він приємно говорив; його бесіди були примітними; з ним можна було правдиво говорити про все».

1. Що найбільше цінує автор у реформах Йоеифа II? 2. Як сам імператор оцінював своє місце в державі й чим цс, на вашу думку, пояснювалося?

Реформи освічених монархів позитивно впливали на становище в державі. Вони сприяли демократизації порядків і розвитку підприємництва. Проте зазвичай нововведення мали тимчасовий характер і закінчувалися зі зміною правителя. Дух реформ відчули на собі й мешканці Західної України - королівства Галичини та Лодомерії у складі імперії. Зокрема, зрівняли у правах греко-католиків і римо-католиків. Діти отримали право навчатися в початковій школі материнською мовою. Водночас посилився німецький вплив.

3. Король Пруссії Фрідріх II. Королівство Пруссія виникло на початку XVIII ст. Його перший король Фрідріх І Гогенцоллерн створив одну з найчислен-ніших і найкращих в Європі армій. Головними якостями прусського офіцера, як і прусського чиновника, стали вірність королю та беззаперечне виконання свого обов’язку. Ця традиція непохитно зберігалась і за правління Фрідріха II (1740-1786). Він був високоосвіченою людиною та листувався з Вольтером. Найближче оточення називало Фрідріха II «філософом на троні» і створило легенду, начебто його головна турбота полягала в постійному піклуванні про свій народ.

Розгляньте портрет. Кого, на вашу думку, бачив художник у своєму персонажі: «філософа» чи «фельдфебеля»? Спробуйте обґрунтувати свою думку.

Насправді ж прусський король прагнув насамперед укріпити становище дворян. Вони повністю переважали у війську й державному апараті, більшість з них було звільнено від податків. Селянам Фрідріх II заборонив скаржитися на утиски з боку панів і надав лише обмежені судові права. Водночас, пам’ятаючи, що саме селяни є основними платниками податків, король намагався полегшити їхнє становище. Він обмежив панщину й не дозволяв дворянам зганяти селян із землі.

Фрідріх II активно заохочував розвиток виробництва й торгівлі: сприяв створенню нових мануфактур і банків, прокладанню

доріг і розвитку внутрішнього ринку, забудові міст. Він запровадив загальну початкову освіту й налагодив професійне навчання ремесел, торгівлі, державної служби та ведення сільського господарства. У Пруссії ввели свободу друку й віросповідання. Велику увагу король приділяв війську, через що здобув ще одне прозвання - «фельдфебель на троні». За його правління чисельність прусської армії зросла до 150 тисяч осіб, а її утримання важким тягарем лягло на народ.

Із заповіту Фрідріха II

Я жив філософом і хочу бути похований, як такий, - без розкоші і помпезності... Я ніколи не був ані скупим, ані багатим; не мав великих сум - на державні прибутки я дивився, як на святиню, торкнутися якої не сміє жодна нечестива рука; ніколи громадські прибутки не потрапляли в моє особисте користування...

Моє управління не порушувало спокою моєї совісті, і я не побоявся б звітувати про нього публічно.

Мої останні бажання в момент смерті будуть спрямовані на користь держави. Нехай завжди нею управляють із справедливістю, мудрістю і твердістю! Нехай буде вона най-щасливішою з держав через м’якість законів, найсправедливіше управління фінансами, доблесний захист солдатом, який прагне лише честі та воєнної слави. Нехай живе вона, процвітаючи до кінця віків!

1. У чому Фрідріх II вбачав своє покликання як короля? 2. Чи можна застосувати до прусського короля слова, які колись сказав про себе інший монарх - Людовік XIV: «Держава - цс я!»? А якщо ні, то чому? 3. Яку державу прусський король вважав зразковою?

4. Російська імперія. Після смерті імператора Петра І в 1725 р. розпочалася нещадна боротьба за володіння російською короною. Епоха палацових переворотів протягом 37 років супроводжувалася придворними інтригами

та заколотами. Спадкоємицею трону стала донька Петра І Єлизавета Петрівна (1741-1761). Державні справи вона передовірила фаворитам -братам Розумовським, Шуваловим та Воронцовим. Російські вельможі розширили привілеї дворянства: тільки йому дозволялося володіти землею та селянами. Водночас було створено сприятливі умови для розвитку російської промисловості й торгівлі, науки та культури.

Чому палацові перевороти не приводили до суттєвих змін в Російській державі?

Російський трон Єлизавета заповіла своєму небожу Петру III, який виріс у Німеччині й не любив чужої для нього Росії. Менше ніж за рік під час чергового державного перевороту Петра вбили. На престол зійшла його дружина Катерина II (1762-1796) - донька дрібного володаря одного з німецьких князівств, учасниця змови проти свого чоловіка.

За взірець Катерина вважала царя-реформатора Петра І. Імператриця листувалася з просвітителями, радилася з ними щодо державних справ і відповідно до умов Нового часу намагалася втілювати політику освіченого абсолютизму.

Однією з перших реформ став поділ Сенату на департаменти. Це покращило управління країною, однак позбавило Сенат законодавчої влади, яка перейшла до імператриці. У 1764 р. скасували гетьманство в Україні. Катерина ліквідувала автономію України, стверджуючи, що вся країна повинна мати єдине управління. Цариця також секуляризувала церковне майно, яке в результаті реформи перейшло до держави, і запровадила віротерпимість.

Повстання 1773-1775 рр. під проводом донського козака Омеляна Пугачова продемонструвало глибокі суперечності в російському суспільстві.

Пугачовщина змусила Катерину II впроваджувати реформи, спрямовані на зміцнення системи державного управління. Маючи на меті укріпити адміністративний апарат і полегшити нагляд за населенням, імператриця збільшила кількість губерній до 50. На чолі їх стояли губернатори, підпорядковані безпосередньо монархині. У губерніях виникли нові органи місцевого управління, які формувалися переважно з дворян, що сприяло посиленню ролі дворянства в державі. Водночас із заснуванням губерній створили становий суд. Для дворян, містян і вільних селян вводилися окремі судові заклади, але кріпаки залишилися під судовою владою власника-поміщика, який розпоряджався їхньою долею на власний розсуд.

У 1785 р. Катерина II підписала ще два важливих документи - Жалувані грамоти дворянству й містам. Перша з них закріплювала за російським дворянством свободу вирішувати - відбувати державну службу чи ні, звільняла його від особистих податків і тілесних покарань, надавала право займатися торгівлею та підприємництвом і присвоювала назву «благородне». Друга грамота визначала права та обов’язки міського населення та фактично оголосила наявність у Росії третього стану - містян.

Чому становище дворян за Катерини II було вершиною його «золотої доби»?

Катерина II замислила запровадити у країні загальну освіту й виховати «нову породу людей». У Петербурзі заснували Учительську семінарію, де вперше в Росії стали готувати вчителів. Невдовзі за наказом імператриці в містах відкрили загальноосвітні й доступні для всіх школи - народні училища.

У цих училищах уроки починалися взимку о 8, а влітку о 7 ранку й тривали до 11 години. Потім робили перерву, а від 14 до 16 знову вчилися. Раніше вчитель займався з кожним учнем окремо, через що в приміщенні стояв безперервний галас. Тепер він працював з усім класом. Викладали рідною мовою. У класній кімнаті з’явилася дошка, на якій писали крейдою; на початку уроку робили перекличку. Хто хотів відповідати або щось спитати - підіймав ліву руку.

Катерина II не встигла здійснити всі свої проекти. її правління, безперечно, спричинило значний вплив на долю різних народів, зокрема - українського.

XVIII cm. Наказ імператриці Катерини //, наданий Комісії для складання нового зводу законів

Для запровадження кращих законів потрібно розуми людські до того підготувати...

Вироки суддів повинні бути народу відомі, також як і докази злочинів, щоб усякий із громадян міг сказати, що він живе під захистом законів.

Людину не можна вважати винною до вироку суддівського...

Нещасливим є те правління, у якому змушені встановити жорсткі закони.

1. Яке правління Катерина II вважала благополучним? 2. Чи є, на вашу думку, протиріччя між твердженням імператриці, що будь-який громадянин має жити під захистом закону, і збереженням безправного становища кріпаків?

Час абсолютних монархій у Європі минав. Урятувати їх за допомогою прогресивних поміркованих перетворень не вдалося. Реформи не змогли пристосувати старий державний устрій до потреб нової буржуазної епохи.

1. Що вплинуло на схильність монархів до освіченого абсолютизму?

2. Як пов’язувалися реформи Марії Терезії з традиціями освіченого абсолютизму?

3. Чому реформи Йосифа II не були сприйняті в його час?

4. Що давало сучасникам підстави одночасно називати Фрідріха II «філософом на троні» і «фельдфебелем на троні»?

5. З яких причин період від смерті Петра І до воцаріння Катерини II називають епохою палацових переворотів?

6. Які заходи Катерини II дають підстави вважати, що вона проводила політику освіченого абсолютизму? У який спосіб імператриця хотіла виховати «нову породу людей»?

1. У зошитах заповніть порівняльну таблицю «Реформи доби освіченого абсолютизму».

2. Виконайте онлайн-вправу «Освічений абсолютизм»:

Використовуючи текст підручника та додаткові джерела, складіть історичний портрет одного з освічених монархів.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)

 



Попередня сторінка:  18. Індустріальна революція та сяйво пр...
Наступна сторінка:   20. Міжнародні відносини в Європі У XVIII ...



^