Інформація про новину
  • Переглядів: 20
  • Дата: 4-09-2021, 22:19
4-09-2021, 22:19

14. Османська імперія

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  13. Тридцятилітня війна. Вестфальська с...
Наступна сторінка:   15. Московське царство

Пригадайте:

1. Яке місто було столицею Османської імперії, починаючи зі середини XV ст.?

2. Хто такі яничари?

1. Правління Сулеймана І Пишного XVI ст. було часом найбільшої військової та політичної могутності Османської імперії. Періодом її найвищого розквіту вважають правління Сулеймана І Пишного (1520-1566 рр.). Сулейман був єдиним сином Селіма І, і його ще юнаком почали залучати до участі у вирішенні державних справ. Одним із головних напрямів діяльності Сулеймана І стали війни з підкорення країн Близького Сходу, Східної Європи та узбережжя Середземного моря. Сулейман І уславився ще й тим, що створив великий флот.

Він багато уваги приділяв внутрішнім справам своєї держави. Через те, що Сулейман впорядкував закони імперії, він також отримав титул Кануні — законодавець.

Маттео Пагані «Портрет найкрасивішої та найулюбленішої жінки великого Турка Роксолани», прибл. 1540-1550 рр.

Ці каво знати

Величезний вплив на Сулеймана І, за свідченнями сучасників, справляла його дружина Роксола-на, за переказами — українка, захоплена в полон татарами. Таємничу Роксолану не раз зображали в історичних творах митці (найвідоміші серед них — роман Павла Загребельного «Роксолана», повість Осипа Назарука «Роксоляна», турецький телесеріал «Величне століття»).

За часів правління Сулеймана І Пишного турки-османи проникли до Центральної Європи. Однією з перших його перемог стало у 1521 р. взяття Белграда — міста, яке протягом тривалого часу стримувало просування Османської імперії у Європу. Після цього турецькі війська рушили в Угорщину, де в битві під Могачем (1526 р.) розгромили чесько-угорське військо. Після цієї перемоги країну розділили між собою Османська імперія та австрійські Габсбурги.

Річард Кнотель «Яничари». Уважається, що вони були першими, хто почав використовувати тактику стрільби рядами, коли перший ряд стріляє з коліна, другий ряд — стоячи, а третій у цей час заряджає зброю

У 1529 р. Сулейман І оточив столицю Австрії Відень, але не зміг її взяти. Зима, що наближалася, змусила османів зняти облогу. Після поразки під Віднем османи почали вважати Австрію своїм головним ворогом. Тому султан уклав союз із Францією проти австрійських Габсбургів. Ця унія показала, що османи стали інструментом у європейській боротьбі, а не загрозою для Європи. Поразка флоту в битві біля Лепанто (1571) позбавила османів стави непереможних, що підтверджували їхні невдачі у війнах проти Австрії (1593-1606) та Речі Посполитої (1620). Проте Османська імперія все ще залишалась могутньою.

Якими були здобутки правління Сулеймана І Пишного?

2. Османська імперія у XVII ст.

Наприкінці XVI — поч. XVII ст. в Анатолії розгорнулися повстання секбанів — селян, які за платню служили у війську. Османська імперія жила за рахунок пограбування завойованих земель, а оскільки у той період вона зазнала низки поразок, частину секбанів було розпущено, а інші не отримували платню. Крім того, стара система тімарів, яка базувалася на тому, що кожен кінний воїн (сипах) мав земельний наділ (тімар), з якого він жив, не виправдовувала себе. Тому було проведено військову та податкову реформи. Віднині з кожного селянського двору вимагали один військовий податок (аваріз), який мав сплачуватися сріблом. Раніше селяни сплачували різні податки харчами та лише іноді — грошима. Надходження з цих податків становили до 50% бюджету Османської імперії.

У війську роль сипахів та секбанів як основної сили посіли яничари — професійні воїни з вогнепальною зброєю, котрі отримували платню від держави. Для того, щоб належним чином слідкувати за фінансами, в імперії учетверо було збільшено кількість чиновників. Також у провінції розіслали намісників, які відповідали за тамтешній збір податків.

Тімарна система була поширена і на європейські володіння імперії, передовсім — на Балкани. Тому податкова та військова реформи значно вплинули на їхнє життя.

У другій половині XVII ст. країною фактично почали правити візири з династії Кепрюлю. Вони провели низку реформ, які поліпшили стан державної скарбниці, та впорядкували управління імперією; османи зуміли завдати низку поразок Австрії, Іспанії, Венеції, Речі Посполитій. В результаті до Османської імперії було приєднано Крит, землі в Угорщині та Хорватії, Поділля, встановлено контроль над Правобережною Україною.

Ці каво знати

Відомий усьому світові символ французької кухні круасан з’явився у Відні. Випічку у формі півмісяця віденські пекарі почали виготовляти на честь перемоги над османами 1683 р., і лише у другій пол. XVIII ст. вона стала відома у Парижі.

У1669 р. османи уклали з Військом Запорізьким угоду про протекторат. Це призвело до втягування Османської імперії у війну між Річчю Посполитою та Московією, які теж претендували на землі Гетьманщини. У1672 р. османська армія захопила Кам’янець-Подільський і підійшла до Львова, примусивши Річ Посполиту підписати Бучацький мир. Проте мир не настав. Наступного року поляки перемогли османів у битві під Хотином, а Дорошенко, який воював на боці останніх, визнав свою поразку в боротьбі за владу, віддавши булаву Самойловичу. Проте османи не змирилися зі втратою контролю над українськими землями, й османська армія у 1677-му та 1678 р. здійснила два так звані Чигиринські походи. У 1681 р. уклала Бахчисарайський мир з Москвою. Унаслідок Чигиринських походів було знищено столицю козацької держави Чигирин і сплюндровано Правобережжя. Забезпечивши собі запілля, османи зосередилися на наступі на Відень.

Проте наймасштабніша військова операція, яка мала піднести Османську імперію, обернулася на її найбільшу поразку. Це був похід османського війська на чолі з султаном Мехмедом IV на Австрію. Спроба взяти Відень після двомісячної облоги скінчилася цілковитою катастрофою: 12 вересня 1683 р. османську армію вщент розбили об’єднані сили Священної Римської імперії, Саксонії, Баварії,

а також поляків та козаків під командуванням польського короля Яна III Собеського. Після цього ані рід Кепрюлю, ані сама Османська імперія вже не мали колишньої могутності.

Якими були наслідки невдалої спроби османів взяти Відень у 1683 р.?

3. «Епоха тюльпанів». Російсько-турецькі війни

Після нетривалої боротьби за владу трон Османської імперії посів син Мехмеда IV Ахмед III (1703-1730). Його візирем був Невшехірлі Дамад Ібрагім-паша. Період їхнього правління називається «епохою тюльпанів» через моду на вирощування цих квітів, яка охопила султанський двір.

Султан та візир розуміли, що Османську імперію потрібно модернізувати. Тому до Франції було відряджено посольство, яке мало вивчити її державний устрій, а також ознайомитися з наукою та культурою. Так султан захопився модою на все європейське.

У Стамбулі з’явилися численні палаци султана, візира та інших міністрів. В околицях міста розбили нові парки і сади з мармуровими басейнами та фонтанами. Була побудована заміська резиденція султана — Саада-бад, спроектована за планами Версалю і Фонтенбло. З’явився цілий новий архітектурний стиль, який називався «османське бароко».

У Франції османи ознайомилися з книгодрукуванням, європейською медициною та літературою. У 1729 р. вийшла перша друкована книга турецькою мовою. Всього таких книг було 1000. Вперше дозволили друк світської літератури.

Було здійснено спробу карбувати власну монету — акче, але виявилось, що в країні бракує для цього срібла.

Проте захоплення європейською культурою було поверховим і не призвело до реформування та модернізації країни. Кількість і розмір податків, які мали сплачувати селяни та ремісники, було збільшено настільки, що люди вже не мали чим їх сплачувати. Султан намагався реорганізувати яничарський корпус, чим викликав величезне незадоволення його вояків. На той час яничари були автономною та надзвичайно впливовою силою в імперії. Тому в 1730 р. у Стамбулі розгорілося повстання яничар та міської бідноти проти султана, яке закінчилося його ув’язненням та смертю. Так завершилась «епоха тюльпанів». Відсутність докорінних реформ завадила султанові втілити плани з європеїзації Османської імперії.

У XVIII ст. відбулося чотири великі російсько-турецькі війни. Війни 1711-1713 та 1735-1739 рр. Османська імперія вела на рівних з Російською імперією, навіть здобувала окремі перемоги.

Жан-Батист Ванумр «Обід в покої для прийому послів», 1-ша пол. XVIII cm.

Картина зображає урочисту церемонію прийому послів однієї з європейських держав у султанському палаці

Розгляньте зображення. Спробуйте вказати, де на ньому європейці, а де — османи. Яким чином вам це вдалося зробити?

У цей період в Османській імперії, яка намагалася подолати технічну відсталість від Європи, було відкрито перші навчальні заклади європейського типу: Стамбульський технічний університет та артилерійське училище, в якому викладати інструктори з Франції. Але мусульманське духівництво не схвалите цього кроку зближення з європейськими країнами. Як і раніше, османська армія не була натежним чином модернізована. Це призвело до того, що російсько-турецька війна 1768-1774 рр. обернулася для османів катастрофою: імперія втратити все Північне Причорномор’я, а Російська імперія здобула омріяний вихід до Чорного моря. Цей успіх Петербург закріпив у наступній війні 1787-1791 рр. Крім того, росіяни завдали ще одного удару, ліквідувавши у 1783 р. раніше васатьне Османській імперії Кримське ханство.

Поміркуйте, чому мусульманське духівництво Османської імперії засуджувало європеїзацію.

Цікаво знати

У XVIII ст. у всій Османській імперії поширилася мода на кав’ярні. Тут люди різного соціального походження могли вживати каву, солодощі та вести багато-годинні бесіди. Кав’ярні були перш за все місцем обміну інформацією та налагодження соціальних контактів. Мусульманське духівництво намагалося домогтися їхньої заборони, але невдало. Засідати у кав’ярнях могли лише чоловіки. Жінки для спілкування відвідували хамами — громадські лазні.

4. Кримське ханство

Під політичним впливом Османської імперії перебували і васальні держави. Серед інших це були князівства Молдавія та Валахія, Трансильва-нія, а також Кримське ханство, яке утворшюся у 1441 р. Ханством правити представники династії Чингісидів — Гіреї. На Сході в ієрархії правителів нащадки Чингісхана стояли вище за будь-кого. Тому Османська імперія сприймала Кримське ханство більше як союзника, аніж підданого. Єдиним

обов’язком кримського хана було брати участь у військових походах султана.

Кримське ханство відігравало важливу роль у відносинах між державами на території Волги до Західного Бугу. Хани контролювати Північне Причорномор’я на захід до Дунаю та на схід до Дону, вали боротьбу з Московією за «спадщину Золотої Орди» (у ході яких у 1578 р. спалили Москву), здійснювати набіги з метою взяття ясиру на північні території, вступати в ситуативні союзи з Московією, Великим князівством Литовським, Польщею, українськими козаками.

Населення Кримського ханства можна поділити на дві великі групи — осіле та кочове. Осіле мешкало переважно у самому Криму та поселеннях на березі Чорного моря, займалося землеробством, ремеслом, торгівлею. Татари вміли обробляти степову землю.

У XVII — на початку XVIII ст. у західні степи прибули кочові татари-ногайці, яким хани дозволили тут оселитися. Для прибулих створили спеціальні адміністративні одиниці — орди, якими керували ханські намісники.

Цікаво знати

Зовнішньополітична стратегія Криму будувалася на так званому «законі Селі-ма», який був сформульований ще в XVI ст. Цей закон полягав у тому, що в конфліктах своїх сусідів ханство підтримувало ту сторону, яка наразі була слабшою. Цим кримські правителі намагалися убезпечити свою державу від надто могутніх сусідів. Така стратегія спрацьовувала до початку XVIII ст.

Більшість населення Кримського ханства становили татари-мусульма-ни. В містах проживало багато інших народів: греки, вірмени, готи, караїми, кримчаки тощо.

За часів Кримського ханства важливими були міста Озі-Кале (Очаків), Хаджі-Бей (Одеса), Ак-Кермен (Білгород-Дністровський). Столицею Кримського ханства було місто Бахчисарай, де розташовувався ханський палац. Місто Кафа (сучасна Феодосія) було величезним центром работоргівлі, проте воно належало не Кримському ханству, а безпосередньо Османській імперії. Тут продавали тих, кого брали у ясир татари.

Вагомою частиною економіки Кримського ханства, принаймні до XVIII ст., була работоргівля. Вона поділялася на дві великі категорії. Піддані хана спе

ціально брали у полон знатних людей із сусідніх країн, щоб отримати за них величезний викуп. Іншим напрямом була торгівля рабами. Самі хани влаштовували великі рейди на північ — на землі Великого князівства Литовського, Польщі (згодом — Речі Посполитої), Московії по «живий товар». Історики підрахувати, що за період XVI-XVII ст. з цих земель у полон татари забрали близько 2 млн осіб. Частину з цих рабів (до однієї п’ятої) хан забирав собі, частину залишали в Криму для виконання важких сільськогосподарських робіт, а також — як прислугу в будинках заможних татар. Дівчат продавали до гаремів. Найважчим було життя тих, хто потрапляв веслярами на галери — військові кораблі. Українські думи розповідають про лиху долю татарських невільників. Що таке ясир?

Висновки

Завдяки завойовницьким війнам було створено могутню та агресивну Османську імперію, володіння якої лежали у трьох частинах світу — Європі, Азії та Африці. Вершини своєї могутності вона досягла в середині XVI ст. за часів правління Сулеймана І Пишного. З припиненням завоювань неминучим став і занепад імперії, який почався від середини XVII ст. Вона опинилася під владою слабких і нероз-слудпивих султанів, поступово перетворюючись на об’єкт зазіхань інших держав.

Запитання та завдання

I

1. Чому Сулейман І отримав прізвисько «Кануні»?

2. Які реформи провели в Османській імперії у 1-й пол. XVII ст.? Які це мало наслідки?

3. Які події започаткували занепад Османської імперії?

4. Охарактеризуйте «епоху тюльпанів» в Османській імперії.

5. Чому султан визнавав Кримське ханство своїм союзником?

6. Яка династія правила Кримським ханством?

II

1. Чому у XVII ст. Франція та Османська імперія, якої боялися у попередні століття всі європейські країни, стали союзниками?

2. Складіть історичний портрет Сулеймана І Пишного.

3. Охарактеризуйте зовнішню політику та економіку Кримського ханства. Поясніть взаємозв’язок між ними.

4. За яких обставин османи здійснили Чигиринські походи? Якими були їхні наслідки?

5. Обговоріть у малих групах. Чому «епоха тюльпанів» закінчилася народним повстанням та ув’язненням султана?

6. Поясніть, чому наприкінці XVIII ст. Османська імперія зазнавала військових поразок.

Запам’ятайте дати:

1526 р. — битва під Могачем, захоплення Османською імперією Угорщини.

1529 р. — перша облога Відня османами.

1571 р. — битва біля Лепанто.

1683 р. — розгром турецької армії під Віднем.

А тим часом в Україні...

1620-1621 рр. — Хотинська війна.

1674-1678 рр. — Чигиринські походи.

1686 р. — «Вічний мир».

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Сорочинська (2021)

 

 



Попередня сторінка:  13. Тридцятилітня війна. Вестфальська с...
Наступна сторінка:   15. Московське царство



^