Інформація про новину
  • Переглядів: 27
  • Дата: 4-09-2021, 22:22
4-09-2021, 22:22

16. Правління Петра І. Проголошення Російської імперії

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  15. Московське царство
Наступна сторінка:   17. Річ Посполита в XVII-XVIII столітті

Пригадайте:

1. Поясніть поняття «самодержавство».

2. Як закінчився період «Смутних часів»?

1. Зовнішня та внутрішня політика Петра І Після смерті Олексія Михайловича московський трон посів один з його синів, який увійшов в історію як Петро І (1689-1725). Він мав амбітну ідею — забезпечити Московії вихід до морів — Балтійського та Чорного. Таке дозволило б долучитися до світової торгівлі й багатіти з цього.

Тому в 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два військові походи на Азов — турецьку фортецю у гирлі Дону і зрештою зумів її захопити.

У 1697-1698 рр. Петро І спорядив до західноєвропейських країн так зване «Велике посольство». Його метою було забезпечити підтримку Європи у майбут-

ніх війнах Московії з Османською імперією, затупити на службу іноземних фахівців з кораблебудування, а крім того, цар прагнув особисто ознайомитися з життям на Заході.

Жанна Луїза-Марі Ернст-Мауді «Петро І у гостях у Луї XV»

Під час гостювання «Великого посольства» у Нідерландах цар знайшов союзників для майбутніх війн не з османами, а зі Швецією, яка закривала Московії вихід до Балтійського моря. Ними стали курфюрст Саксонії та водночас король Речі Посполитої Август III і король Данії Фредерік IV Завершити «Велике посольство» Петру І не вдалося — він отримав повідомлення про заколот стрільців і повернувся до Москви. Там він жорстоко розправився із заколотниками і ліквідував стрілецьке військо як таке.

Пригадайте, яка ще держава відправляла до західноєвропейських країн посольства, подібні до того, яке організував Петро І.

У 1689-1699 рр. Петро І нашвидкуруч створив регулярну армію за європейським зразком.

У Північній війні проти Швеції на боці Петра І брали участь королі Данії та Речі Посполитої. Кожен з них мав свій напрям для наступу. Московська армія рушила до Нарви — важливої шведської фортеці поблизу узбережжя Балтійського моря. Король Швеції Карл XII (1697-1718) не розгубився і швидко завдав поразки всім трьом своїм ворогам.

Невдача спонукала Петра І до негайного проведення реформи в армії. Він створив регулярне військо, до якого набирали рекрутів: з певної кількості сільських дворів брали по одному рекруту — хлопцю, котрий мав прослужити в армії наступні 25 років. Навчання рекрутів в армії відбувалося за принципом: «Сімох забий, але одного вивчи».

Петро І наказав зняти з церков дзвони і переплавити їх на гармати. Крім того, на гроші купців Демидових біля Уральських гір, багатих на поклади металів, у місті Тула розпочалось будівництво військових мануфактур. На них виготовляли все необхідне для забезпечення армії. Для роботи на мануфактурах приписували цілі села — у такий спосіб селяни відробляли панщину.

На кінець війни Московія мала 15 тис. гармат — більше, ніж у будь-якої європейської держави. Чисельність армії була доведена до 340 тис. осіб (з них 80 тис. регулярної). Вжиті заходи дали потрібний результат — москови-ти заволоділи узбережжям Фінської затоки. 16 травня 1703 р. було завершено спорудження на одному з островів

у гирлі Неви Петропавлівської фортеці. Також розпочалося будівництво міста-пор-ту Санкт-Петербург («вікна в Європу»), майбутньої столиці Російської імперії.

Щоб з’єднати центральні райони країни зі столицею, розпочали будівництво каналів. Воно обійшлося дорогою ціною: тут, на болотистих берегах Неви, Онезького озера від холоду, хвороб і каторжної праці загинули десятки тисяч людей, значну частину яких становили українські козаки й селяни.

Тим часом як Петро І поспіхом збирав нову армію, Карл XII здобував перемоги над його союзниками. Він повів своє військо на Москву. Шведська армія складалася з двох частин — основних загонів, які дуже швидко пересувались, та величезного обозу. 1708 р. у битві біля села Лісного московити розбили шведський обоз. Тому шведи рушили на південь — на територію сучасної України. Тут на їхній бік перейшов гетьман Іван Мазепа разом з 4 тис. козаків. Проте це не допомогло Карлу XII. У битві під Полтавою 1709 р. шведи зазнали нищівної поразки від московської армії.

Якими методами Петро І організовував свою армію?

Після Полтави докорінно змінився перебіг Північної війни. Бойові дії було перенесено за межі Московської держави. Данія та Річ Посполита знову виступили проти Швеції. У 1710 р. війська Петра І заволоділи Ригою, Ревелем (Таллінном), Виборгом, що відкрило Московії шлях до власне Швеції і Фінляндії.

Петро І, перебуваючи в ейфорії від своїх військових перемог, спробував одразу завдати поразки й Османській імперії. Тому у 1711 р. він організував Прутський похід на території сучасної Молдови, який виявився абсолютно невдалим. Як наслідок, Московія за мирним договором 1712 р. втрачала всі здобутки від попередніх перемог над османами.

Після невдачі на південному напрямі Петро І знову переключився на північний, а саме — на Балтію. Збудований Московією Балтійський флот, керований самим царем, у морській битві 1714 р. біля мису Гангут (Хан-ко) здобув першу перемогу, а невдовзі вже почав загрожувати шведському узбережжю. В липні 1720 р. біля острова Гренгам відбулася вирішальна битва, в якій московитський флот здобув вирішальну перемогу над шведа-

ми. ЗО серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадті було підписано мирний договір, за яким Московія здобувала східне узбережжя Балтійського моря та низку островів у ньому й частину Карелії. Так Петро І здобув бажаний вихід до Балтійського моря. Перемога у Північній війні дорого коштувала Московії: вона втратила близько чверті населення. Але її правителі, як у минулому, так і в майбутньому, не рахувалися з життям простих підданих для досягнення своїх цілей.

Після перемоги в Північній війні Петро І 20 жовтня 1721 р. був проголошений імператором, а Московія стала називатися Російською імперією.

Одночасно з веденням війн Петро І проводив реформи, суттю яких була європеїзація Московського царства:

• У 1700 р. запроваджено літочислення від Різдва Христового і відрахунок початку року з першого січня. До того роки рахувались від створення світу, а новий рік відзначався у вересні.

• Указом про єдиновладдя (1714 р.)

Петро І фактично ліквідував різницю між боярством і дворянством — усі повинні були служити царю (государю) і державі. У 1722 р. запроваджено «Табель про ранги» — систему просування на державній службі — військовій і цивільній — усіх чиновників.

• Замість повітів, воєводств і намісництв було засновано 8 (потім 10) губерній на чолі з губернаторами, яких призначав цар (імператор).

Цікаво знати

Ідеологом реформ Петра І був київський богослов Феофан Прокопович (1681-1736). Він уважав, що влада монарха має бути абсолютною, вся його діяльність здійснюватися «заради блага народу», а управління державою повинно бути строго централізованим. Церква має підпорядковуватися світській владі.

Місце Боярської думи зайняв Сенат — новий вищий орган виконавчої і судової влади. Було ліквідовано прикази. їх замінили колегії, які підпорядковувалися Сенату.

У 1721 р. ліквідували посаду Патріарха Московського. Замість цього заснували державний орган — Синод, який був вищим церковним судовим та адміністративним органом на території імперії. Першим очільником Синоду став богослов українського походження Стефан Яворський.

Чому Петро І розпочав реформи в армії?

2. Зміни в культурі та освіті за Петра І

Петро І розумів, що для подолання культурної відсталості Росії насамперед варто змінити світогляд підлеглих; спершу — хоча б найближчого оточення. Це було значно складніше, ніж спорудити мануфактури й прокласти водні канали, переозброїти армію і створити флот. Наприкінці

XVII ст. дворянських підлітків стати відправляти на навчання за кордон. Після повернення спеціалісти (інженери, архітектори, кораблебудівники тощо) отримували чини, посідали відповідні місця в суспільстві, допомагали цареві-реформатору «європеїзувати» загал своїх земляків. Цар дбав про те, щоб дворяни засвоювали гарні манери, вміли фехтувати, їздити верхи, танцювати, вільно спілкуватися іноземними мовами. Але ці нові правила насаджувалися силою. Наприклад, було видано спеціальний указ, який штрафував тих чоловіків-посадовців, котрі відмовлялися зголювати традиційні для московитів вуса та бороди. Іншим указом чоловікам заборонялося носити традиційне вбрання, а лише європейський одяг.

Відкривалися друкарні, в яких робили набір книг світського характеру. При цьому застосовувався зручний для читання так званий «гражданський шрифт». Основи цього шрифту було запозичено із розробок митрополита Київського Петра Могили.

У 1714 р. в Петербурзі було створено Кунсткамеру — перший природничий музей у Росії. Розвиток наукових знань заклав підвалини для заснування Академії наук, її відкриття відбулося вже після смерті Петра І, наприкінці 1725 р. Реформи царя порушили патріархальний стан суспільства.

Дворянство, запозичуючи іноземний звичай, відривалося від низів, яких зміни так і не торкнулись. У першій чверті

XVIII ст. населення країни розкололося на дві соціально-культурні групи, що було в дусі тих процесів, які відбувалися в Європі під впливом ідей Просвітництва: менша (правляча) дбала про державні інтереси та орієнтувалася на Європу, більша зберігала вірність традиційній московській старовині.

Сухаревська башта у Москві, збудована у 1695 р., знищена у 1934 р. Тут розміщувалась заснована Петром І Школа математичних та навігаційних наук — перший інженерний навчальний закладу країні

Висловіть власні припущення, з якою метою Петро І заснував цей навчальний заклад.

Висновки

XVI—XVIІ ст. стали важливими в історії Московської держави. Правління царя Івана IV Грозного заклало підвалини самодержавства. Утвердження династії Романових сприяло становленню самодержавної форми правління.

Будучи при владі, Петро І з династії Романових змінив Московію, перетворивши її на державу — світового політичного гравця з європеїзованою системою управління та армією. Вирішальним на цьому шляху стала перемога у Північній війні, яка дала вихід Росії до Балтійського моря і, відповідно, до головних світових торговельних шляхів.

Запитання та завдання

I

1. Представником якої династії був Петро І?

2. Укажіть хронологічні рамки Північної війни.

3. Хто був противником, а хто союзником Петра І у Північній війні?

4. Коли Московська держава була перейменована на Російську імперію?

5. Якими були наслідки Північної війни для Московського царства?

6. З якою метою Петро І прагнув забезпечити Московії вихід до морів — Балтійського та Чорного?

II

1. Порівняйте становище Православної церкви у Московії та Російській імперії за правління Петра І.

2. Дидактична гра «Дерево пізнання». Учні складають 1-3 запитання до матеріалу параграфа, які вони подають учителю на аркушах паперу. Найзмістовніші з них учитель прикріплює до дошки, після чого учнівству пропонується дати на них відповіді.

3. Пригадайте з курсу Історії України, з якими подіями української історії пов’язане правління Петра І.

4. Висловіть власне судження щодо змін в культурі та освіті, запроваджених за Петра І. Яке, на вашу думку, вони мали значення?

5. Обговоріть у малих групах. З якою метою Петро І прагнув європеїзувати Московію?

6. Складіть хронологічну таблицю подій історії Московії XVI — поч. XVIII ст. Упишіть до неї такі події та явища: «Смутні часи», реформи Івана IV Грозного, «опричнина», реформи Петра І, Північна війна та інші на ваш вибір.

Запам’ятайте дати:

1700-1721 рр. — Північна війна.

27 липня 1709 р. — Полтавська битва. 1721 р. — проголошення Російської імперії.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Сорочинська (2021)

 

 



Попередня сторінка:  15. Московське царство
Наступна сторінка:   17. Річ Посполита в XVII-XVIII столітті



^