Інформація про новину
  • Переглядів: 24
  • Дата: 4-09-2021, 22:27
4-09-2021, 22:27

21. Виникнення Сполучених Штатів Америки

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  20. Міжнародні відносини у XVIII століття
Наступна сторінка:   22. Іран та Індія у XVI столітті

Пригадайте:

1. Хто такі пуритани?

2. Де розташовувались іспанські та португальські колонії?

1. Англійські колонії в Північній Америці

Англія пізніше від інших європейських держав взялася до колонізації Америки. Англійці, на відміну від іспанців, не шукали родовищ золота і срібла або, як португальці й голландці, ринків для купівлі й вивозу до Європи цінних товарів.

Клімат Північної Америки досить суворий, і займатися землеробством — запорукою виживання європейців — тут було надто складно. Місцеві індіанці в основному були мисливцями-збирачами, тобто зовсім не обробляли землю. Вони часто вороже ставилися до європейських колоністів.

Перше постійне поселення англійці заснували у 1607 р. у гирлі річки Джеймс (Вірджинія). Згодом нові поселення виникли на всьому узбережжі — від іспанської Флориди до Нової Англії. Англійські монархи не контролювали цей процес. Створення колоній було приватною ініціативою англійців: вони об’єднувались у торговельні компанії, що брали на себе перевезення та облаштування колоністів на нових територіях.

Ключовою в американській історії є історія заснування колонії Плімут батьками-пілігримами (пілігрим — той, хто здійснює релігійну подорож).

Вона розпочалася з того, що пуританська громада з близько 300 осіб намагалася знайти місце, де вона буде жити вільно — відповідно до своєї віри та звичаїв. Для поселення вони обрали ділянку у нещодавно заснованій колонії Вірджинія, і в 1620 р. вирушили у плавання на судні «Мейфлавер». Під час подорожі корабель відхилився від курсу і висадив пуритан набагато північніше. Так пуритани заснували поселення Нью-Плімут — друге найстаріше поселення англійців у Америці. Тепер це штат Массачусетс.

21 листопада 1620 року глави всіх сімей поселенців підписали «Мейфлавер-ську угоду», за якою колоністи мали самі для загального блага створювати закони і самі мали їх виконувати. Цей документ з часом став символом демократичного самоврядування — основою політичних традицій майбутніх Сполучених Штатів Америки (США).

У першу ж зиму половина колоністів померла від голоду, але навесні вони зустріли індіанця на ім’я Тіскуантум, якого самі колоністи називали Скванто. Він навчив їх вирощувати гарбуз, кукурудзу та показав місця для полювання і рибної ловлі. Наступного року колоністи зуміли забезпечити себе зерном на зиму. З цього приводу губернатор колонії Бредфорд оголосив один день днем подяки Богу. Так виникло загальноамериканське свято — День подяки.

2. Колонії напередодні Війни за незалежність

Колоністи вірили, що Америка — це земля, подарована їм Богом, і їхня мета — заселити її та обробляти відповідно до своїх звичаїв. Колоністи самі забезпечували себе продовольством і продавали його за кордон. Вони жили за власними законами, у яких велику роль відігравало християнство.

Кількість населення напередодні Війни за незалежність у 13 англійських колоніях становила близько 2,5 млн осіб (не враховуючи місцевих жителів — індіанців). За час проживання на американській землі у колоністів склалися своєрідні спільні культура і побут, відмінні від європейських. Спільною мовою була англійська. Переважна більшість поселенців визначала свою на-ціонатьну приналежність не за країною походження, а за новою батьківщиною. Вони з гордістю казали про себе: «Ми — американці». Проте політично колонії були роз’єднані — кожна сама вибудовувала стосунки з Лондоном.

Англійські колонії торгувати з іншими колоніями — іспанськими, французькими. Вони продавали хутра, зерно, віск і тютюн, а купували цукор, бавовну та ром. Проте англійська адміністрація почала вимагати, аби її колонії торгували лише з самою Британією за невигідними для них умовами

і сплачували численні мита та податки. Під час Семилітньої війни (1756-1763) контроль Англії за колоніями посилився. Сюди метрополія надіслали своїх солдатів, яких мали утримувати поселенці. Після завершення війни для того, щоб покрити військові витрати, колонії були обкладені ще більшими податками.

У 1765 р. було введено в дію «Гербовий акт». Згідно з ним усі документи в колоніях потрібно було оформляти в англійських чиновників на спеціальному гербовому папері. За все це бралася плата. Введення гербового збору призвело до вибуху невдоволення населення: люди нападати на чиновників, наприклад поштарів та збирачів податків. Гербовий папір навіть не дозволяли вивантажувати, а англійських чиновників виганяли з колоній. Тоді англійський парламент пішов на поступки і скасував гербовий збір.

Гроші, які збирали англійські чиновники як податки, вивозились до метрополії. При цьому самі колонії не мали ніякої можливості брати участь в ухваленні рішень у Лондоні, які стосувались безпосередньо їхнього життя.

Гаслом колоніальних протестів було «Жодного податку без представництва»: колоністи вважали, що якщо вони сплачують податки, то й повинні мати право брати участь у державних справах.

Ще у 1750-х рр. політик з Пенсильванії Бенджамін Франклін почав проповідувати серед колоністів необхідність спільних дій усіх англійських колоній для захисту своїх інтересів. Крім того, серед тамтешньої еліти було багато прихильників ідеалів Просвітництва, які вірили, що люди з твердими моральними християнськими принципами здатні побудувати успішне суспільство.

Британський парламент бачив колонії чимось на зразок запасного городу для вирощування тютюну і не вважав, що вони мають право на представництво своїх депутатів.

Британія ввела податок на чай. І попри те, що ціна на цей товар для колоній була знижена і насправді навіть з податком ціна була нижчою, ніж до введення його, це дуже розлютило американців. У ніч на 16 грудня 1773 р. у місті Бостон група американців, перевдягнувшись у індіанців, викинула весь вантаж чаю з кораблів просто в море.

Ця подія отримала назву «Бостонське чаювання». Колоністи вважали, що вони не мають сплачувати жодних податків.

Якою була роль пуритан у колонізації Північної Америки?

3. Війна за незалежність СІЛА. Проголошення Конституції СІІІА

У Британії «Бостонське чаювання» сприйняли як оголошення війни, її війська увійшли до Бостона. Окупація паралізувала економічне життя міста й колонії Массачусетс. Однак тамтешні мешканці вирішили йти до кінця. Законодавчі збори (конвент) Массачусетсу ухвалили низку рішень: замість губернатора, якого призначав Лондон, було створено тимчасовий уряд; призначено скарбничого, якому сплачували податки; скликано континентальний конгрес — зібрання представників колоній.

Розпочалося створення збройних загонів (міліції), відбувалися перші сутички з англійцями, які намагались її роззброїти.

Тоді колоністи згадали про ідеї Бенджаміна Франкліна. Наприкінці 1774 р. зібрався І Континентальний конгрес, який ухвалив рішення про бойкот англійських товарів. II Континентальний конгрес (1775 р.) виніс рішення про організацію спільної армії колоній. На її чолі став Джордж Вашингтон (1732-1799).

Ці події відбувалися на тлі бойових дій, що розгортались. Англійські війська прагнули ізолювати північні колонії від південних, де англійці зберігали сильні позиції. Армія Вашингтона в 1776-1777 рр. мала труднощі з постачанням і зазнавала поразок. За цих умов більшість членів конгресу не наважувалися на остаточний розрив з Англією. Конгрес звернувся до Джор-джа III з петицією про примирення і припинення війни. Замість відповіді король надіслав до колоній нові війська. Це поклало край ваганням конгресу.

Він обрав комісію, яка виробила Декларацію про незалежність колоній. її авторами стали американські політичні діячі Томас Джефферсон (1743—

1826) і Джон Адамс (1735-1826).

4 липня 1776 р. Декларацію незалежності було затверджено конгресом. Декларація проголосила створення нової незалежної держави — Сполучених Штатів Америки. Документ був написаний у дусі Просвітництва та з дотриманням уявлень про світ, притаманних американцям.

Тим часом бойові дії розгорталися не на користь американців. У серп-

ні 1776 р. англійці захопили Нью-Йорк, Філадельфію. Армія Вашингтона не мала ні гармат, ні достатньої кількості рушниць і набоїв. Спроби організувати регулярну армію замість добровільної наражалися на опір населення. Проте багато людей співчували колоніям. Серед них були і видатні військовики: француз Жильбер Лафаєт, німець Фрідріх Штойбен, поляк Тадеуш Костюшко. Вони зробили видатний внесок у організацію та навчання американських військ.

Першу значну перемогу американська армія здобула в битві поблизу Са-ратоги (штат Нью-Йорк) восени 1777 р. Після цього нову державу визнали Франція, Іспанія, Нідерланди. Росія оголосила збройний нейтралітет — опір англійцям, які перешкоджали торгівлі зі СПІА.

Маючи допомогу союзників, особливо Франції, американська армія перейшла в рішучий наступ і під Йорктауном оточила головні сили англійців, які у 1781 р. капітулювали. З вересня 1783 р. Англія та СІЛА уклали Вер-сальський мирний договір. Метрополія визнала незалежність СІЛА і віддала їм територію від північного кордону Массачусетсу до південного кордону Джорджії, а на заході — до річки Міссісіпі.

Війна за незалежність англійських колоній у Північній Америці. Утворення США. Карта

Робота з історичними джерелами

Витяг із Декларації незалежності

У травні 1787 р. у Філадельфії зібралися 55 делегатів від усіх штатів (крім Род-Айленда) з метою виробити конституцію — основний закон держави. Після дискусій у вересні 1787 р. було підписано Конституцію США, яка діє і понині.

Конституція США вперше у дусі ідей Монтеск’є впроваджувала чітке розмежування між гілками влади — законодавчою, виконавчою та судовою. Законодавча влада належала двопалатному Конгресу, склад якого обирало населення, виконавча — президентові, а судова складалась із Верховного суду США і судів штатів. Усі ці органи влади мали урівноважувати та контролювати один одного.

Коли та за яких умов було укладено Конституцію США?

Висновки

З у XVII ст. розпочався активний процес заснування англійських колоній у Північній Америці. У середині XVIII ст. тут вже існувало 13 окремих англійських колоній, мешканці яких вважалися підданими англійського короля. Згодом вони почали вимагати представництва в органах управління всієї Британії, натомість метрополія лише вводила нові податки та обмежувала права торгівлі, а також вимагала від місцевих мешканців утримувати британських солдатів. Це розлютило американців, які почали виступати проти всього британського. «Бостонське чаювання» зробило силовий варіант розв’язання конфлікту між колоніями і метрополією невідворотним. Так розпочалася Війна за незалежність США 1775-1783 рр.

Під час бойових дій 4 липня 1776 р. було схвалено Декларацію незалежності США. Англії не вдалося силою придушити прагнення американців до свободи, і З вересня 1783 р. вона визнала незалежність США. Конституційне оформлення молодої держави відбулося у 1787 р. Для свого часу Конституція США була найбільш передовою та демократичною. У 1789 р. її доповнили гарантіями демократичних свобод (Білль про права).

Запитання та завдання

I

1. Коли розпочалась англійська колонізація Північної Америки?

2. Яка подія отримала назву «Бостонське чаювання»?

3. Коли була ухвалена Декларація незалежності північноамериканських колоній?

4. Хто був головнокомандувачем американських військ у Війні за незалежність?

5. Де відбулась вирішальна битва Війни за незалежність?

6. Коли була ухвалена Конституція США?

II

1. Якою була роль батьків-пілігримів в історії США?

2. Що означає гасло «Жодного податку без представництва»?

3. Хто виступав засновником англійських колоній?

4. Які дії англійської адміністрації викликали невдоволення колоністів? Чому?

5. Які країни виступали союзниками США у боротьбі за незалежність?

6. Обговоріть у малих групах. Нерідко Війну за незалежність США називають Американською революцією. Чи доречна така назва? Чи можна ці події називати революцією? Свою відповідь обґрунтуйте.

Запам’ятайте дати:

1773 р. — «Бостонське чаювання».

1775-1783 рр. — Війна за незалежність.

1776 р. — ухвалення Декларації незалежності.

1787 р. — ухвалення Конституції США.

1791 р. — долучення до Конституції США 10 поправок (Білль про права).

А тим часом в Україні...

1710 р. — ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

1764 р. — ліквідація гетьманства.

1775 р. — зруйнування і ліквідація Запорізької Січі.

1783 р. —ліквідація залишків автономних прав України. Запровадження кріпацтва на українських землях. Ліквідація Кримського ханства.



Попередня сторінка:  20. Міжнародні відносини у XVIII століття
Наступна сторінка:   22. Іран та Індія у XVI столітті



^