Інформація про новину
  • Переглядів: 19
  • Дата: 9-09-2021, 17:05
9-09-2021, 17:05

18. Річ Посполита в другій половині XVII — наприкінці XVIII століття

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  17. Московське царство в XVI — на початку...
Наступна сторінка:   19. Просвітництво. Індустріальна (проми...

Чи знаєте ви, що...

.....у 1635 р. запорожці створили Балтійську козацьку флотилію, що

належала до військово-морських сил Речі Посполитої, уславилася під час завершення тогорічної польсько-шведської війни, відіграла вирішальну роль у підписанні двосторонньої мирної угоди;

.....серед козацьких розвідників, які добували цінні відомості в період Національно-

визвольної війни 1648-1657 рр., найвправнішим був Василь Верещака (Верещак, Верещаг), який, служачи придворним польського короля Яна II Казимира Вази, передавав таємну інформацію гетьману Богданові Хмельницькому.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Сарматизм — (від давньоіранського слова «саоромант» — «сар-мат»); у XV-XIX ст. — погляди, що виникли в Речі Посполитій про походження вищих верств від стародавніх сарматів та впливали на характер, життя, поведінку і навіть зовнішній вигляд шляхти.

«Вільна заборона» («Ліберум вето») — (від латинського словосполучення); упродовж 1652-1791 рр. — право депутата польського сейму зупиняти обговорення того чи іншого питання, якщо це розходилося з його інтересами; одностайність ухвалення рішень.

18.1. Як розвивалися культура й економіка Речі Посполитої?

Ще від XVI ст. Польща переживала певне піднесення, зумовлене успіхами на міжнародній арені. Її культура теж розвивалася в руслі європейських здобутків. У країні значного поширення набула латина, з якою дедалі настирливіше конкурувала польська літературна мова. Її «батьками» вважають Миколая Рея і Яна Кохановського. Процвітало друкарство. Лише в Кракові діяло сім книжкових майстерень! Також у столичному місті розміщувався один із найдавніших у Європі Ягеллонський університет. Утверджувалися природничі науки. Зокрема, Миколай Коперник (*1473-fl543) довів, що таки Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. Географ і картограф, русин за походженням, Бернард Ваповський розробив

кілька модерних мап східноєвропейського регіону. В архітектурі, попри впливи Ренесансу, переважала готика. Поступово її витіснив стиль бароко. Чи не в кожному місті один за одним поставали костели. Магнати зводили розкішні маєтки. Скульптура найяскравіше втілилася в надгробках. Барокові елементи відображалися в живописі, театрі, музиці.

Період ХУП ст. називали «золотим віком» Речі Посполитої та її культури. Ідеї гуманізму вдало поєдналися зі світоглядом шляхти, яка завжди демонструвала індивідуальність та самовпевненість. Стримані середньовічні погляди відійшли в минуле, їх замінила нова дієва життєва позиція. Популярності набув еарматизм — теорія XV ст., що виводила походження панівних верств аж від сарматів. Таке самосприйняття породило зверхність, зарозумілість і, як наслідок, зневажливе ставлення до «нижчих» прошарків чи навіть народів. Сарматизм визначав спосіб життя, поведінку, моду, також плекав нетерпимість, що згодом поглибила проблеми всередині країни.

Погіршення насамперед торкнулось економіки. Фільварки вже не забезпечували очікуваних прибутків. У гонитві за наживою їхні власники посилили тиск на підневільних селян. Ті відповідали протестами. Піднесення сільського господарства в Західній Європі призвело до зниження цін на зерно, що, як ви розумієте, скоротило обсяги комерційних оборудок. Воднораз шіяхтичі-феодали надто неохоче приймали капіталістичні порядки. Тридцятилітня війна теж ускладнила становище. Адже торгові шляхи, які проходили Прибалтикою, охопленою бойовими діями, майже не функціонували. Не приніс покращення Вестфальський мир. Саме того року розгорнулася Національно-визвольна війна українського народу під про-відництвом гетьмана Богдана Хмельницького. Українці, проголосивши незалежність Війська Запорозького, вийшли з-під панування Речі Посполитої, таким чином підірвавши її цілісність.

Міркуємо і діємо!

1. Використовуючи інтернет, дізнайтеся про відомих діячів польської культури, які навчалися в Ягеллонському університеті. 2. Розгляньте ілюстрації в параграфі та в інтернеті — «сарматський» портрет Дмитра Вишневецького (Байди). Як польський сарматизм виявлявся в поведінці, побуті та одязі? 3. Назвіть причини послаблення Речі Посполитої всередині XVII ст.

18.2. Які особливості суспільного устрою зумовили кризу в Речі Посполитій?

У XVII ст. шляхта (зокрема магнати) та духівництво Речі Посполитої зберігали чільні позиції в управлінні державою, залишаючись на вершечку соціальної піраміди. Регулярно скликаючи сеймики та сейми, вони суттєво впливали на королів, влада яких дедалі слабшала. Селяни перебували в статусі непривілейованих. Але навіть кріпаки не були рабами. За посягання на їхнє життя пана могли покарати. Містяни, зокрема ремісники та торговці, теж не належали до титулованих і впливових.

Гроші від торгівлі здебільшого осідали в кишенях магнатів. їхні впливи та влада міцніли, і вони почувалися справжнісінькими «олігархами». Такими були родини Конєцпольських, Радзивіллів, Острозьких. Завдяки маєткам на

українських землях, збільшили статки Замойські, Любомирські. Потоцькі. Поворотною подією стало застосування «вільної заборони» на засіданнях сейму та сеймиків. Спершу вона сприяла ухваленню одностайних рішень. Але досягати єдності в строкатій державі виявлялося надто складно. Тож невдовзі право ветування підірвало шляхетську демократію.

Будь-хто з «депутатів», зловживаючи «вільною забороною», міг застопорити роботу' сеймику чи сейму, заявивши про свою незгоду щодо якогось із питань. Правителі сусідніх держав усе частіше сипали дукатами в кишені шляхтичів, які «призупиняли» представницькі збори, тим самим розхитуючи ситуацію в країні. Парламент фактично втратив дієздатність. У XVIII ст. ситуація лише погіршилася. Магнати, які вели боротьбу за першість, намагалися просувати на трон своїх претендентів. Це породило внутрішнє протистояння, навіть хаос. У 1791 р. ухвалили Конституцію, яка відмінила «вільну заборону», але врятувати державу вже не могла.

Мовою історичного джерела

Уривок з опису королівства Польського хроніста Марцина Кромера, початок 70-х рр. XVI ст.: «...А до шляхти зараховують тих, предки чи родичі яких були до стану цього покликані й зобов’язані до військової служби, отримуючи родовий знак, або ще тих, які самі цього заслужили своєю мужністю. Однак чимось знаменитішим є те, що хтось народився шляхтичем, аніж те, що ним став».

Міркуємо і діємо!

1. Розгляньте картину «Шляхта...». Скільки воєводств налічувала Річ Посполита? Поясніть свої міркування. 2. Хто міг стати шляхтичем у польській державі? 3. Чому правило «вільної заборони» підточувало устрій Речі Посполитої?

18.3. Якою була зовнішня політика Речі Посполитої?

Від початку ХУП ст. Річ Посполита могла пишатися своєю величчю. Варшавська влада фактично підпорядкувала Велике князівство Литовське,

Руське і Жемайтійське. (На об’єднаних сеймах литовці становили лише близько третини.) Землі Русі-України, що входили безпосередньо до королівства, вважалися власністю монарха і шляхти. Наявність боєздатного війська дозволяла протистояти недругам у трьох напрямках: східному — проти Московського царства; південному — проти Османської імперії та північному — проти Швеції. Вам відомо про втручання в події Смутного часу в Московії, про перемоги над турками в Хотинській битві (1621 р.) і в легендарній обороні Відня (1683 р.). У боротьбі за Прибалтику польські королі втягайся в Лівонську (1558-1583 рр.) та в Північну' (1700-1721 рр.) воєнні кампанії проти Швеції. За умовами Андрусівського договору (1667 р.), «Вічного миру» (1686 р.) із Московією, Річ Посполита втратила Лівобережну' Гетьманщину, після чого опинилася в складному становищі.

Довкільні правителі скористались українсько-польським протистоянням. У 1654 р. Військо Запорозьке взяла під свій захист Московія. Швеція у 1655 р. приєдналася до війни проти Речі Посполитої, яку накрив «Потоп». Османська імперія захопила Поділля та частину Правобережної України. У Варшаві готувалися рятувати державу, перетворивши її з двоєдиної в триєдину. На таких умовах у 1658 р. уклали Гадяцький договір із Гетьманщиною, але в ній теж почалася Руїна.

Слабкість Речі Посполитої збіглася в часі зі зростанням могутності сусідів. У ХУЛІ ст. Австрія, Пруссія, Росія безцеремонно втручалися в польські внутрішні справи, садили на трон своїх ставлеників. У такий спосіб у 1764р. королем «призначили» Станіслава-Августа Понятовського. Щоправда, він провів реформи чи не в усіх галузях життя: долучився до створення Конституції, надав пільги православним і протестантам, заснував монетний двір, порцеляновий завод, кадетську школу, національний театр, зібрав колекції старожитностей і бібліотеку, подбав про детальне картографування польських теренів. Натомість не зміг протистояти російському натиску. Врешті це призвело до занепаду, а згодом і трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.) між Росією, якій відійшла більшість земель, Австрією та Пруссією. Перші два розшматування збурили польське суспільство. У 1794 р. відбулося національно-визвольне повстання, очолюване Тадеушем Коетюшком, яке жорстоко придушили. У результаті одна з найбільших європейських держав Раннього Нового часу зійшла з історичної арени на понад століття.

Міркуємо і діємо!

1.Як змінювалася зовнішня політика Речі Посполитої впродовж другої половини XVII — кінця XVIII ст.? Яку роль відіграв «український» чинник в ослабленні польської держави? 2. За допомогою пошукової системи «Ґуґл» з’ясуйте, що таке польський «Потоп». У чому його схожості та відмінності з українською Руїною? 3. Чому розгорілося польське національно-визвольне повстання в 1794 р.? Чому його поразка призвела до ліквідації Речі Посполитої?

2. А. Доберіть і запишіть у зошит слова й словосполучення для розповіді про особливості суспільного устрою Речі Посполитої. Б. Як ви вважаєте, чому впродовж другої половини XVII — кінця XVIII ст. Річ Посполита переживала економічний занепад та затяжну політичну кризу?

3. А. Розташуйте на лінії часу події історії України, які відбулись одночасно з тими, що в Речі Посполитій упродовж другої половини XVII — кінця XVIII ст. Б. Покажіть на мапі територіальні зміни, яких зазнала Річ Посполита в XVII—XVIII ст.

4. А. Відомий історик Норман Дейвіс називав Річ Посполиту «раєм для шляхти». Поясніть, як ви розумієте сутність такого порівняння. Обговоріть у парах. Б. Послуговуючись інтернетом, укладіть історичний портрет Тадеуша Костюшка.

5. Оцініть наслідки кризи в Речі Посполитій у другій половині XVII—XVIII ст.

6. Послуговуючись інтернетом, розгляньте історичні сюжети на картинах польського художника Яна Матейка. Підготуйте добірку тих, де змальовані події, що відбулися в Речі Посполитій у другій половині XVII — наприкінці XVIII ст.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)

 



Попередня сторінка:  17. Московське царство в XVI — на початку...
Наступна сторінка:   19. Просвітництво. Індустріальна (проми...



^