Чи знаєте ви, що...

.....за деякими версіями, на українських теренах першу масонську ложу

в 1742 р. заснував польський шляхтич Ян-Кароль Мнішек у містечку Вишнівець теперішньої Тернопільської області;

.....одним із перших у Західній Європі використав слово «українці»

Вольтер, який знав і повідомляв про Скіфію, Русь, її хрещення князем Володимиром, про козаків, їхню боротьбу за свободу та демократію.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти: Енциклопедисти — (від однойменних французького чи англійського слів, що означають «упорядники енциклопедії»); учені, які брали участь у створенні «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел» (1751-1780 рр.) за редакцією французьких мислителів Дені Дідро і Жана-Лерона д’Аламбера; люди, які виявляють глибокі різнобічні знання.

Класицизм — (від латинського слова «классікус» — «зразковий», «взірцевий»); напрям у європейському мистецтві XVII — початку XIX ст., що характеризувався своєрідним «поверненням» до традицій і здобутків Античності.

Масон — (від однойменних французького або англійського слів, що означають «каменяр», «муляр»); вільнодумець; представник таємного етично-релігійного руху, де поєднувалися прагнення до морального вдосконалення, духовного зростання, співжиття народів світу на ідеалах братерства, рівності, розумного врядування. «Освічений абсолютизм» — (від поєднання однойменних слів); політика правителів низки європейських держав (Іспанії, Португалії, Данії, Швеції, Священної Римської імперії, Пруссії, Австрії, Роси), що в другій половині XVIII ст. здійснювалася під впливом ідей Просвітництва й полягала в оновленні, осучасненні суспільного устрою, законодавства, господарства, судочинства, церкви й культури.

Промислова (індустріальна) революція (переворот) — (від поєднання однойменних слів); перехід від доморобного, ремісничо-мануфактурного до фабрично-заводського виробництва; впровадження в економіку техніки й механізмів, що замінюють ручну працю людей; створення машинобудівної галузі.

Просвітництво — (від поєднання слів «світло», «освіта», «освіченість»); у другій половині XVII—XVIII ст. в деяких країнах— «доба розуму», період формування сві-тоглвду та поведінки, що базуються на цінностях інтелекту, свободи, рівності.

19.1. Чому Просвітництво називають «добою розуму»?

Гуманізм і Відродження «помістили» людину в епіцентр життя. Опісля настала «доба розуму», тобто Просвітництва, що тривала впродовж другої половини XVII-XVin ст. Саме тоді в суспільстві утвердились ідеали віротерпимості, вільнодумства, рівності, свободи, які поширилися з Англії, де шанували освіченість, підприємливість і практичність. У Західній Європі набув популярності новий мистецький напрям (стиль) — класицизм. У своїх витворах його прихильники втілювали здобутки античної цивілізації.

Просвітники вбачали причину несправедливості та поневолення в низькоякісній освіті. За прикладом англійців французи взялися впорядковувати тогочасні наукові знання. Так народилася думка про створення багатотомної «Енциклопедії...», головним редактором якої став Дені Дідро. Цій праці він присвятив понад чверть століття, згуртувавши до написання статей відомих учених. їх називали енциклопедистами, людьми вельми обізнаними в різних галузях. Так, Шарль-Луї де Монтеск 'є уважав, що в країнах із холодним кліматом народжувалися мужні люди, а зі спекотним — малодушні. Саме йому належить теорія поділу влади на три рівносильні гілки: законодавчу, виконавчу, судову. Такий поділ діє в багатьох сучасних державах. Інший відомий просвітник Франсуа-Марі Аруе (Вольтер) критикував церкву, пропагуючи свободу віровизнання і слова, при цьому не відкидаючи віри у вищі сили. Йому приписують поетичну фразу: «Всесвіт дивує мене, й не можу думати я, що годинник цей існує без годинникаря». Він був прихильником конституційної монархії і вважав, що рівність — це відсутність привілеїв. Просвітництво XVIII ст. важко уявити без українця Григорія Сковороди. Він доводив вплив на щастя людини «сродної праці», тобто тієї, яка не обтяжує, а приносить задоволення, бо є покликанням, визначеним Богом. Ці погляди руйнували «старий порядок», тому їх почасти забороняли. Але революція «в головах» уже відбулася.

Ще на межі XVI-XYII ст. постав релігійно-етичний рух, прихильники якого прагнули самовдосконалення й об’єднання людей у світовий братерський союз. Вони виступали проти старого ладу, проти феодалізму, закріпа

чення, обстоювали свободи, гідність, вважали себе будівничими нового суспільства. їхня самоназва «маеони» в перекладі з французької та англійської мов означала «каменярі». Як ви розумієте, це не випадково, бо вони, як середньовічні ремісники-цеховики, збиралися в гуртки — ложі, що приховували свою діяльність від звичайних людей, практикували містичні й таємничі ритуали. Масонство ширилося в європейських країнах і в Україні. У 9 класі ви вчитимете, що в полтавській ложі «Любов до істини» брав участь Іван Котляревський, «батько» сучасної української літературної мови.

Міркуємо і діємо!

1. Об’єднавшись у пари, поміркуйте, чому Просвітництво називають «добою розуму». 2. Чи можна енциклопедистів уважати «універсальними» людьми Нового часу? Обміркуйте в групах. 3. Використовуючи пошукову систему «Ґуґл», дізнайтеся про існування масонських лож в Україні.

19.2. Як «освічений абсолютизм» утверджувався в Європі?

Ідеї Просвітництва знаходили підтримку серед королів і королев, імператорів та імператриць. Так виник «освічений абсолютизм». Його натхненником уважають Вольтера. «Думайте! Тільки ви відповідальні за те, що робите і чого не робите!» — проголошував просвітник, звертаючись до монархів. Упродовж другої половини XVIII ст. в європейський країнах вдосконалювали суспільні порядки, правління, законодавство, господарювання, судочинство, церкву і культуру. Насправді ж правителі, нібито піклуючись про підданих, усе вирішували без їхньої участі.

Започаткував «освічений абсолютизм» прусський король Фрідріх II. За час його перебування при владі впорядкували судове законодавство, заборонили катування в ході судових процесів. Місто Берлін перетворилося в осередок передових ідей. Прусський приклад наслідували Саксонія, Баварія та інші землі Священної Римської імперії. В Австрії Марія-Терезія та її син Йосиф II підтримали протекціонізм, ліквідували особисту залежність селян, секуляризували монастирські землеволодіння, проголосили свободу вірувань, надали підкореним народам право навчатися рідними мовами в початкових школах. Іспанські володарі усунули священників від викладання на світських факультетах, а в 1767 р. вигнали орден єзуїтів із країни. Навіть російська імператриця Катерина II підтримувала «розумне правління», але

діяла радше в інтересах дворян, тоді як інші державці поліпшували життя різних верств. Не зазнали «освіченого абсолютизму» Франція, Англія та Річ Посполита.

Зрозуміло, що вінценосці робили відчайдушні спроби пристосувати свою «Богом дану» владу до нового світогляду, нових умов, які вривалися в їхню дійсність. Проте, в підсумку, їхні зусилля виявилися безуспішними. Після появи Просвітництва дні абсолютизму були пораховані. Наближався справжній Новий час — свободи, рівності та гідності.

Міркуємо і діємо!

1. Поміркуйте, чи міг абсолютизм співіснувати з ідеями Просвітництва. Доведіть фактами. 2. Чому в країнах, звідки ширилося Просвітництво, зберігались абсолютистські порядки"? 3. Складіть перелік особистих якостей «освіченого монарха».

19.3. Що «перевернув» промисловий переворот?

«Батьківщиною» промислової революції стала Англія. Чому саме вона? Тут чи не найшвидше подолали абсолютизм, що дало поштовх для розвитку ринкових відносин. Нові дворяни, підприємці та купці вкладали кошти в мануфактури. Власники не відчували браку робочої сили: селяни, які в результаті обгороджування втратили засоби для існування, ладні були працювати за будь-яку платню. Однак промисловість наближалася до кризи. Найперше вона зачепила ткачів, яким довелося конкурувати з індійськими ремісниками. Позаяк Індія входила до Британської імперії, відгородитися від поставок із колонії не вдавалося навіть спеціальними законами — індійський ситець потрапляв на ринок контрабандою. Щоб не збанкрутувати, потрібно було продукувати й продавати більше англійських тканин. Але ж?

У 1765 р. вихід із ситуації запропонував Джеймс Харгрівз. Він створив машинку «Дженні», що пряла бавовняну' нитку без допомоги людини. Відтоді виробники сукна не жалілися на нестачу пряжі. А далі пішло-поїхало... Винахідник Едмунд Картрайт придумав механічний ткацький верстат. У 1769р. шотландець Джеймс Ватт розробив паровий двигун. Разом із підприємцем Метью Бултоном з міста Бірмінгем вони в 1774 р. налагодили масове виготовлення парових машин. Оскільки ті працювали на кам’яному вугіллі, це «запустило» видобувну галузь, згодом — металургійну. Англія, яка ще донедавна закуповувала залізо, відтепер не тільки ним себе

забезпечувала, а й успішно продавала надлишки. Отож із винайденням парового двигуна відбувся перехід від ручної пралі до машинної. Впродовж наступного століття саме машини «визначали» ступінь розвитку країн світу.

Промислова революція покращила й без того заможне життя капіталістів. Водночас звичайні працівники на фабриках (підприємствах, де застосовували машини) зазнавали утисків. Діти та жінки трудилися нарівні з чоловіками, але за удвічі меншу платню. Невдоволеного могли одразу ж звільнити, а на його місце найняти іншого. Робітники із сім’ями тулилися в тісних помешканнях серед бруду й комах. З другого боку, нове господарювання, що вривалося в повсякдення європейців, потребувало пізнання та осмислення. Так зародилась економіка — наука, що вивчає відносини між людьми в галузі виробництва та закони, згідно з якими функціонує (працює) підприємництво (бізнес). Її започаткував британець Лдам Сміт. Він уважав, що держава в жодному разі не має втручатися в промисловість і торгівлю, які живуть за своїми правилами. Як бачите, індустріальна революція змінила суспільство назавжди. Наймане робітництво перетворювалося в згуртовану верству, яка не лише усвідомлювала природні права людини на добробут, щастя, але й навчалась їх обстоювати. Промисловці ж невдовзі зрівнялися впливовістю навіть із монархами. Людство піднялося на ще одну сходинку...

Мовою історичного джерела

Уривки з книжки Адама Сміта «Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй», 1776 р.: «...Кожна окрема людина постійно намагається знайти найвигідніше застосування капіталу, яким вона може розпоряджатися. Вона має на увазі власну вигоду, а зовсім не вигоди суспільства. Та коли вона бере до уваги власну вигоду, це природно, або, точніше, неминуче приводить її до вибору того заняття, що є найвигіднішим для суспільства».

Міркуємо і діємо!

1. Чому зміни, що відбувалися в англійській промисловості, називають революційними? 2. Обміркуйте, чому з винайденням технічних пристроїв становище робітництва погіршувалося. 3. Як пов’язано зародження економіки як науки з поширенням ідей Просвітництва? Чому, на думку Адама Сміта, люди, працюючи для своєї вигоди, служать таким чином інтересам суспільства?

2. А. Із запропонованих понять: «індустріальна (промислова) революція», «енциклопедисти», «класицизм», «масонство», «Просвітництво», «освічений абсолютизм» утворіть логічні пари на свій розсуд. Б. Доведіть фактами твердження про те, що «освічений абсолютизм» постав на ідеях Просвітництва.

3. А. Назвіть найвідоміші події, що відбулися в країнах Європи в період Просвітництва. Б. Покажіть на мапі країни, де утверджувався «освічений абсолютизм».

4. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що «освічений абсолютизм» — це політика, спрямована на знищення або оновлення застарілих середньовічних порядків?

5. Оцініть, як вплинули ідеї Просвітництва та промислова революція на становище монархів, підприємців, землевласників, торговців, містян, робітників, селян.

6. В Англії в обігу ще перебувають банкноти номіналами 20 фунтів із портретом Адама Сміта та 50 фунтів із портретами Метью Бултона і Джеймса Barra. Послуговуючись інтернетом, розгляньте купюри. Чому саме цих діячів зображено на реверсах банкнот? Кого зображено на аверсах?

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)