Чи знаєте ви, що...

.....після 1648 р. львів’янин Михайло зі славного роду Боїмів перебував як місіонер-єзуїт при дворі Чжу Юланя, останнього китайського імператора династії Мін, і уклав атлас Китаю у 18 папках (першу в Європі працю про рослинний світ Піднебесної), а також ознайомив європейців із методиками східної медицини;

.....український гетьман Дем’ян Многогрішний, відбуваючи заслання в Східному

Сибіру, в 1692 р. брав участь у переговорах із вищими чиновниками імперії Цин.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Політика самоізоляції — (від китайського слова «хайцзинь» — «закриті моря» і японського «сакоку» — «країна в ланцюгах»); обмеження міжнародних контактів, приватної морської торгівлі та інші, що їх у XIV — середині XIX ст. провадили Китай і Японія для забезпечення спокою на власних територіях, уникнення конфліктів із чужими країнами.

Самурай — (від японського слова «сабурай» — «слуга»); воїн; елітний воїн, представник військової верстви японського суспільства; землевласник, який перебував на військовій службі; ймовірно, провінційний володар або його васал.

Сьоґунат — (від японського слова «сьоґун» — «полководець»); правління в Японії, за якого виконавча влада належала військовим (самураям), що їх очолював верховний командувач (сьоґун).

26.1. Як династія Цин утвердилася в Китаї?

На початку Раннього Нового часу Китай розвивався як одна з могутніх імперій Сходу. Від XIV ст. нею правила деспотична династія Мін. Вона утримувала чималий флот, мільйонну армію, що мали б оберігати від усіляких посягань. Але всередині країни становище складалося напружено. Не ладилися відносини між різними верствами. Дошкуляли стихійні лиха, вторгнення маньчжурів із півночі. У 1628 р. ситуацію погіршила велика селянська війна. В результаті успішних дій повстанці усунули верховного повелителя. Замість нього китайські вельможі запросили маньчжурського хана з родини Цин, яка від 1636 р. запанувала в Піднебесній.

Державний лад за нових господарів майже не зазнав змін. Його характерною рисою залишалася деспотичність. Очолював усіх імператор — богдихан, наділений абсолютними повноваженнями. Він також був головною релігійною особою серед послідовників конфуціанства. Опирався на військо, яким здебільшого командували маньчжури. Вони звузили права корінних мешканців. На знак підкорення змусили чоловіків голити голови і заплітати волосся в коси. Також установили виключне право на видобуток солі й залізної руди. Заборонили шлюби з місцевими.

Імператори Цин проводили масштабні воєнні кампанії. Зокрема, певний період воювали проти Московського царства. У 1689 р., перемігши, приєднали Приамур’я — регіон на правому березі річки Амур. Поступово в Китай проникали європейці. Це сприйняли як небезпеку, бо міг похитнутися традиційний устрій. Тому в 1757 р. богдихан видав розпорядження, яким заборонив приватну морську торгівлю з «варварськими» державами. Дозволи отримували лише їхні посольства, які прибували з хабарями й товарами для обміну. Як бачите, не всім чужинцям дозволяли в’їжджати всередину, а китайцям — покидати батьківщину. Так відновилася довготривала самоізоляція Китаю, відома ж «хайцзинь» («закриті моря»).

Міркуємо і діємо!

І.Чому Китай називали Піднебесною? Назвіть причини і наслідки великої селянської війни в імперії. 2. Чому імператори династії Цин змусили китайців голити голови й заплітати волосся? 3. Чому китайські правителі вирішили ізолюватися від світу? Які наслідки така політика мала для Китаю, для інших країн?

26.2. Як розвивалась Японія в Ранньомодерній добі?

Коли у світі тривали Великі географічні відкриття, Японія добровільно відкрила двері для європейців. З Іспанії та Португалії до країни Вранішнього Сонця помандрували купці, яких цікавив обмін власних товарів на срібло. Японці радо переймали надбання й культуру іноземців, а деякі, навіть

можновладці, навернулися в християнство. В цілому, все населення чітко поділялося на чотири верстви: воїни, селяни, ремісники, куші. Зміни соціальних ролей заборонялися. Люди, пов’язані з культами та релігією, не належали до жодної з груп. За межами також перебували парії, які виконували найгіршу роботу. Зате надзвичайно поважали воїнів, особливо самураїв, які становили 10% від загалу. Самураями ставали лише за спадковим принципом: від батька до сина. Вони дотримувалися спеціального кодексу честі, а також присягали служити державі до смерті. У крайньому разі могли здійснити ритуальне самогубство — сепуку (харакірі) — розрізання живота. Часто так чинили, щоб не потрапити в полон. Підданими, звісно ж, розпоряджався імператор. Утім, його впливовість поступово згасала. На першорядні позиції виходили сьогунн — головнокомандувачі армії. Спочатку вони виконували лише військові обов’язки, однак пізніше перебрали керівні повноваження. Врешті, «небесним господарям» залишили тільки функції «первосвященників» релігії синню (синтоїзму). Конкуренція між сьоґунами призводила до безладу й роздробленості.

У другій половині XYI ст. полководець Ода Нобунаґа (*1534-fl5S2) заповзявся «зшити» країну. Він захопив імператорський двір, проте невдовзі загинув через змову самураїв. Наступник Тойотомі Хідейосі (*1536-fl598) все-таки здійснив наміри попередника. Але по його смерті знову розгорілись усобиці. У підсумку державу очолив і проголосив себе сьоіуном Токугава Ієяеу (1603-1605). Насамперед він переніс столицю в місто Едо (сьогодні Токіо), цим самим удало обмеживши верховну владу, яка й до тих пір занепадала. Нове запроваджене правління — сьогунат — діяло в Японії до 1867 р.

Попри численні зміни, які впровадив Токугава Ієяеу, його діяльність призвела до «закриття» країни для іноземців. Хоча попередники підтримували зв’язки з католицькими країнами, такими як Іспанія та Португалія, сьоґун віддав перевагу протестантським Нідерландам. Англійський мореплавець і торговець, але нідерландський агент Вільям Адамс (Міура Андзін), який виконував обов’язки придворного радника, переконав свого покровителя в необхідності викорінення християнства. Така необдумана порада

відгородила Японію від європейців. Виключне право на взаємозв’язки здобули Нідерланди. У 1614 р. Токуґава Ієясу видав розпорядження, яким оголосив поза законом чужинців, особливо християн. Навіть більшість японців, які вірили в Ісуса Христа, перейшли в буддизм, а то і втекли на Філіппіни, що належали іспанцям. Також, як і в Китаї, японська самоізоляція («сакоку») стосувалась обмежень у торгівлі. Дозволи надавали лише сусідам.

Міркуємо і діємо!

І.Чим японське суспільство відрізнялося від індійського, китайського, європейських, американського? Чому японці поважали самураїв? 2. Використовуючи інтер-нет, з’ясуйте, чому Токуґава Ієясу лише два роки володів титулом сьоґуна? Чи опісля він утратив вплив у державі? 3. Назвіть спільності й відмінності японської «сакоку» та китайської «хайцзинь». Які наслідки мала самоізоляція для Японії?

26.3. Які культурні досягнення Китаю та Японії поповнили світову скарбницю?

За династії Мін розвивалася самобутня культура Китаю. Ідеї, що їх поширювали католицькі місіонери, вочевидь, впливали на місцеві традиційні науки. Однак вони вирізнялися самобутністю і в деяких досягненнях випереджали «західні». Китайські «універсальні люди» задовго до європейських енциклопедистів узялись укладати довідкові видання та словники, зокрема з природничих і технічних галузей. Так, збірник Лі Шичженя «Трактат про коріння і трави» (1596 р.) описував цілющі властивості рослин. Найві-доміші відкриття в астрономії, математиці і, що цікаво, в музиці зробив Чжу Цзайюй. Не відставали історики. Ще з XI ст. писали літопис «Загальне дзеркало, що допомагає управлінню». У мистецтвах китайці славилися виробами із порцеляни. Досі цінується посуд ручної роботи з відбитками пальців майстра. Сучасні мандрівники не оминають увагою шедеври палацового комплексу Забороненого міста та храм Неба в місті Пекін. їх зводили в період Мін, а підтримували в належному стані правителі Цин.

У Японії мистецтва виконували естетичну і практичну функції водночас. Яскравим прикладом слугує чайна церемонія. Її учасники в невимушеній атмосфері обговорювали та розв’язували нагальні проблеми: від повсякдення до політики. В японському, як і в китайському, живописі переважали сюжети, присвячені природі. Відомим майстром пензля уславився Сессю Тойо. З кінця XVI ст. поширювався стінопис — розписування стін орнаментами. У скульптурі здебільшого відтворювали Будду. Оригінальністю вирізнялися мініатюрні статуетки — нецке. Вони втілювали простих японців: ремісників, танцівників, музикантів.

У літературі, що очевидно, найбільше творів присвячено самураям. Пам’яткою японського історично-військового літописання є «Записи про князя Нобунаґу», упорядковані Отою Гюїчі в 1569-1610 рр. Неймовірного успіху серед глядачів зажив театр кабукі, у виставах якого поєднувалися спів, рухи, танці та високохудожні декорації. Із 1653 р. акторами могли бути лише дорослі чоловіки. Так на островах усталилося виключно чоловіче театральне мистецтво. Від кінця XVI ст. частенько розігрували професійні лялькові постановки — нінтьо-дзьорурі (бунраку), у яких використовували барвисті костюми ляльок і маски.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте характерні ознаки й мистецькі напрями європейської культури Ран-ньомодерної доби. Чим схожі і чим різняться західна і східна культури? 2. Про що свідчать китайська та японська традиції відображення у творах живопису здебільшого картин природи? 3. Послуговуючись інтернетом, підготуйте добірку зображень китайських і японських архітектурних пам’яток.

2. А. Поясніть логіку підпорядкування понять «самурай» -> «сьоґун» -> «сьоґунат». Б. Японія — країна на островах, яка могла легко самоізолюватися. Чи можливою була повна самоізоляція Китаю?

3. Намалюйте в зошиті і позначте на лінії часу періоди династії Цин у Китаї та сьоґунату Токуґави в Японії. Зафіксуйте 3-4 події, що одночасно відбувалися в Європі та в Америці.

4. А. Чому Китай і Японія вдалися до самоізоляції? Назвіть її позитивні й негативні наслідки. Б. В історії Японії усталилася своєрідна періодизація. Скажімо, періоду Едо передував період Муромачі. Послуговуючись інтернетом, поясніть походження цих назв. За яким принципом іменували періоди японської історії? В. Розкажіть про особливості внутрішньої і зовнішньої політики Токуґави Ієясу.

5. А. У чому виявлялись особливості культур китайців та японців? Б. Після смерті Токуґави Ієясу його назвали «великим богом-спасителем, який осяяв Схід». Поясніть причини появи та значення такого висловлювання-характеристики.

6. Послуговуючись інтернетом, підготуйте колаж ілюстрацій, які відображали б культурні досягнення Китаю і Японії, що дійшли до наших днів, поповнивши світову скарбницю. Організуйте виставку колажів у класі.

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)