Інформація про новину
  • Переглядів: 45
  • Дата: 29-09-2021, 11:32
29-09-2021, 11:32

23. Річ Посполита в другій половині XVII-XVIII століття

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  22. Московське царство. Правління динас...
Наступна сторінка:   24. Практична робота. Східна Європа й Ос...

Пригадайте, що таке «шляхетська демократія». У чому полягали її переваги й недоліки? Що було основою господарства Речі Посполитої?

1. Працюючи з текстом параграфа, визначте причини й ознаки кризи (послаблення) Речі Посполитої в другій половині XVII—XVIIІ ст. Під час роботи заповніть у зошиті схему.

2. З’ясуйте за текстом параграфа, що або хто завадив Речі Посполитій подолати кризові явища.

1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАНЕПАД І СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

У другій половині XVII ст. розпочався економічний занепад Речі Посполитої. Торгівля зерном не сприяла розвитку техніки, промисловості й рухливості населення. До того ж, попит на польське зерно в Західній Європі знизився. У Нідерландах, Франції і Східній Англії осушили великі простори, що стали придатні для вирощування хліба.

Та головною передумовою економічного занепаду була війна, що тривала з 1648 р. на українських землях і спричинила зменшення виробництва й послаблення торговельних зв’язків.

Унаслідок загальної соціально-економічної кризи майже зупинився розвиток міст. Більшість із них була невеличкими адміністративними центрами з населенням близько 750 осіб, які жили переважно із сільського господарства.

Виграли від ситуації тільки магнати, які не мали конкурентів і продовжували нагромаджувати величезні земельні володіння.

Незаможні селяни й зубожіла шляхта були нездатні забезпечити попит на промислові вироби й сприяти зростанню мануфактур. А їхня неспроможність сплачувати податки перешкоджала забезпеченню ефективної оборони держави від зовнішніх загроз.

Сергій Громенко, український історик

Головна причина економічних проблем — тотальна війна 1648-1676 рр., яка точилася по всій території Польщі. Зокрема, «шведський потоп» призвів до окупації десь 90 % території держави. Втрати за цей період сягали 40 % населення та 50 % економіки.

1. Чи згодні ви з думкою історика?

2. Які події вчений називає «шведським потопом»?

Норман Дейвіс, англійський історик

Коли над головами почали кружляти міжнародні шуліки, зубожіла Річ Посполита з’ясувала, що вона надто слабка, щоб боротися. У такому розумінні занепад торгівлі на Віслі й ослаблення економічного життя слід вважати за необхідну прелюдію до поділів Польщі.

1. У чому історик вбачає причину майбутньої ліквідації Речі Посполитої?

2. Наведіть приклади, що свідчать про економічний занепад країни.

2. ПОЛІТИЧНА КРИЗА Й ПОСИЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Економічному відродженню перешкоджала й децентралізована структура польсько-литовської держави. 17 червня 1696 р. помер Ян III Собеський, і на королівський престол знову обирали іноземного

монарха. Ним став герцог Саксонії Фрі-дріх Август з династії Веттинів, який у 1697 р. коронувався як польський король Август II Сильний.

Однак помилкою нового короля було втягнення у Північну війну 1700-1721 рр. на боці Росії. У травні 1702 р. шведське військо ввійшло до Польщі й взяло Варшаву. У 1704 р. під тиском шведів королем був обраний познанський воєвода Станіслав Лещинський, а Річ Посполиту було фактично підпорядковано Швеції.

За цих умов Петро І вирішив підтримати Августа II, і на Правобережну Україну вторглися російські війська. Після розгрому українсько-шведських сил під Полтавою в 1709 р. Августа II було поновлено на престолі. Лещинський втік до Франції, а спротив його прихильників був придушений.

У 1716 р.відбувся одноденний сейм,якийдістав назву «Німий сейм», оскільки на ньому не було жодних дискусій. Делегати були оточені російськими солдатами й змушені були прийняти всі умови Петра І.

Усі намагання королів уніфікувати державу, впровадити рівність громадян перед законом, створити професійну армію і стандартизовану освіту не були реалізовані через «анархізм шляхти», її небажання поступатися своїм становищем і привілеями.

Норман Дейвіс, англійський історик

Вороги Речі Посполитої раділи. Кожна сусідня держава утримувала магнатів, що за дукат могли зірвати сесію сейму... Зокрема, були дуже вдоволені росіяни. Від 1717 р. вони мали фактичний протекторат над Річчю Посполитою і охороняли свої західні кордони коштом кількох магнатських пенсій. Виставляючи себе як оборонців «золотої свободи» й «ліберум вето», вони могли бути впевнені, що Річ Посполита буде нездатна організуватися і чинити опір російській політиці. Заполоняючи Варшаву російськими військами з кожної важливої нагоди, вони «захищали сейм від зовнішніх втручань».

1. У чому вбачає історик вади «шляхетської демократії»?

2. Чому деспотична російська держава вдавала із себе «охоронця» цієї демократії?

Безсилля Речі Посполитої найкраще відображав занепад її збройних сил. Чисельний склад армії становив менше 20 тис. вояків, це було в 11 разів менше за прусську армію, у 17 разів — за австрійську й у 28 разів — за російську.

За російської підтримки в 1764 р. королем було обрано Станіслава Понятов-ського (1764-1795 рр). Останній король Речі Посполитої намагався обережно провести реформи для зміцнення центральної влади в державі. У 1768 р. було обмежено право «ліберум вето». Того самого року під тиском російського уряду православних і протестантів зрівняли в правах з католиками. Це спричинило спротив католицької шляхти, яка проголосила Барську конфедерацію проти короля. Вона, своєю чергою, спричинила Коліївщину — повстання гайдамаків на Правобережній Україні. Не виключено, що Росія за допомогою козаків сама

спровокувала конфлікт, щоб мати привід втрутитися у внутрішні справи Речі Посполитої під гаслом «захисту православних».

Петро Кралюк, український історик

Коліївщина не лише сприяла дезорганізації суспільного і політичного життя в Речі Посполитій. Вона дала привід для введення російських військ у цю країну. Наслідком цих процесів був перший поділ Речі Посполитої 1772 р.

1. Як ставиться історик до Коліївщини? У який спосіб він аргументує свою позицію?

2. Чи можна погодитися з російською історикинею Тетяною Таїровою-Яковлевою, яка назвала Коліївщину «великою ілюзією»?

Спробою продовження реформ стала робота Чотирирічного сейму (1788-1792 рр.). Головною його дією було прийняття 3 травня 1791 р. Конституції. Остаточно ліквідовувалося «ліберум вето», сейм залишався найвищим політичним органом держави, монархія ставала спадковою. Річ Посполита перетворювалася на спадкову конституційну монархію. Упроваджувався поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову. Панівною релігією проголошувався католицизм, перехід до інших релігій заборонявся.

З Конституції 3 травня 1791 р.

Добробут народу залежить від справедливих законів, результат — від їх виконання.

Усю шляхту визнаємо рівною між собою... щодо однакового використання привілеїв і виключних прав... права особистої безпеки, особистої свободи й земельної і рухомої власності.

Люд селянський... є джерелом найбільших багатств країни і... становить найчисельнішу частину народу і є найбільш дієвою силою.

Які нові ідеї проголошені Конституцією? Чи сприяла вона поліпшенню становища селян?

Прийняття Конституції викликало черговий спротив шляхти, яка в 1792 р. утворила Торговицьку конфедерацію. Це дало привід сусіднім державам для втручання в польські справи.

3. ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Не тільки Росія, а й Пруссія, Австрія, Швеція і Франція використовували Річ Посполиту як засіб для вирішення своїх суперечок. Австрійська й особливо Прусська держави прагнули отримати собі

володіння в Польщі. Російська імперія, яка й так фактично контролювала Річ Посполиту, опиралася вимогам щодо її поділу, але під тиском європейських держав вимушена була погодитися.

Опрацюйте текст пункту «Поділи Речі Посполитої», історичну карту (с. 134) й заповніть у зошиті таблицю за зразком.

У 1772 р. відбувся перший поділ Речі Посполитої. Галичина відійшла до Австрії (12 % території держави), Західна Білорусія (13 % території) — до Росії, Пруссія загарбала частину західних земель (5 % території).

У 1793 р., скориставшись Торговицькою конфедерацією, Росія знову втрутилася в ситуацію. Під тиском росіян був скликаний останній за кілька майбутніх століть сейм в історії польської держави. Сейм ліквідував Конституцію 3 травня 1791 р., відновив «золоту свободу» й затвердив другий поділ Речі Посполитої. До Росії відійшла Правобережна Україна, додаткові території отримала й Пруссія.

Опишіть за портретом характерні риси Тадеуша Костюшко.

Доповніть історичний портрет діяча інформацією з додаткових джерел.

Другий поділ держави спричинив визвольне повстання 1794 р. на чолі з Тадеушем Костюшком. Однак силами російської армії на чолі з Олександром Суворовим воно було придушене.

25 листопада 1795 р. Станіслав По-нятовський був вимушений зректися престолу, а цього самого року відбувся остаточний, третій поділ Речі Посполитої. Росія отримала Волинь, Литву й балтійські землі, Австрія — Краківську й Люблінську землі, а Пруссія — решту території разом з Варшавою. Таким чином, до кінця XVIII ст. у Східній Європі встановився новий баланс сил. Тепер тут

панували імперії — Російська, Австрійська й частково Османська. Набирало ваги й Прусське королівство. Польська держава припинила своє існування.

Норман Дейвіс, англійський історик

Поділи Польщі... були безпрецедентні в європейській історії за Новітньої доби. Хоча переможні держави звичайно позбавляли своїх переможених суперників територіальних володінь і прихильно ставилися до поділу награбованого в Індії, Америці й Африці, не було жодного прикладу, щоб вони навмисно й холоднокровно знищили одну з історичних держав Європи.

У чому історик вбачає унікальність поділів Речі Посполитої?

Три поділи Речі Посполитої

1. Покажіть на карті території, що відійшли до Росії, Австрії та Пруссії за поділами Речі Посполитої.

2. Назвіть, до складу яких держав увійшли українські землі під час поділів Речі Посполитої. Спрогнозуйте, як це вплине на їхній розвиток.

1. Назвіть виписані вами до схеми на с. 129 причини й ознаки кризових явищ у Речі Посполитій.

2. Хто й коли взяв участь у поділах Речі Посполитої? Як вплинули поділи на їхніх учасників?

3. Виконайте онлайн-вправу:

1. У чому полягав прогресивний характер Конституції 3 травня 1791 р.? Чому її прийняття не врятувало Річ Посполиту?

2. Яку роль відіграла Коліївщина в долі Речі Посполитої?

3. Який вплив на кризу Речі Посполитої мали релігійний чинник, «шляхетська демократія», зовнішня політика Російської імперії?

4. Яке значення для українських земель мали поділи Речі Посполитої?

1. Укладіть сенкани про Августа II, Станіслава Лещинського, Тадеуша Костюшка такого змісту, щоб вони розкривали роль діячів у долі Речі Посполитої.

2. Про які події розповідає карикатура? Хто на ній зображений?

Поділ польського пирога (сучасна копія гравюри-карикатури, кінець XVIII ст.)

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Щупак, Бурлака (2021)

 



Попередня сторінка:  22. Московське царство. Правління динас...
Наступна сторінка:   24. Практична робота. Східна Європа й Ос...



^