Інформація про новину
  • Переглядів: 23
  • Дата: 15-10-2021, 10:24
15-10-2021, 10:24

7.1. Типи величин у текстовому процесорі. Уведення даних

Категорія: Інформатика





Попередня сторінка:  6.6. Керування показом презентації
Наступна сторінка:   7.2. Формули. Опрацювання формул

Розділ 7

ТЕХНОЛОГІЇ ОПРАЦЮВАННЯ ЧИСЛОВИХ ДАНИХ У СЕРЕДОВИЩІ ТАБЛИЧНОГО ПРОЦЕСОРА

 

Що таке електронна таблиця? Для чого її застосовують?

Як вам відомо, табличний процесор — це прикладна програма для працювання даних різних типів, поданих в електронних таблицях (ЕТ). Існують різні табличні процесори, і один із них — табличний процесор Microsoft Excel (далі — Excel), який входить до складу комерційного пакета Microsoft Office.

Інтерфейс Excel подібний до інтерфейсів Word і PowerPoint.

Щоб ознайомитися з усіма типами даних, які опрацьовує Excel, потрібно виконати наведений алгоритм.

Відкрийте книгу табличного процесора у меню стрічки

Перейдіть на вкладку Число і відкрийте її

Перейдіть до вікна формат клітинок (рис. 7.1)

Сучасні табличні процесори: LibreOffice Calc, Microsoft Offise Excel, SuperCalc, GNumersc з пакета GNOME Office та ін.

Лідером за популярністю є Excel, йому віддають перевагу понад 80 % користувачів.

За особливостями опрацювання дані в табличному процесорі умовно розподіляють на три типи: числові, текстові, формули. Дату і час, а також грошовий формат відносять до чисел. При введені даних Excel автоматично розпізнає їх тип. Набір цифр Excel сприймає як число, а символ «‘» і введені цифри — як текст, введення формули починається зі знаку «=».

Розглянемо кожний тип даних окремо.

До числового типу належать:

• цілі та дійсні числа;

• грошової одиниці (після числового значення автоматично проставляється вибрана грошова одиниця);

• дата (можна встановити формат виведення дати; підтримуються всі найчастіше використовувані формати. У пам’яті комп’ютера такі дані зберігаються як число, що відображає кількість днів від початку двадцятого століття до введеної дати);

• час;

• відсоток (після числа автоматично проставляється %).

Для виведення на екран дійсних чисел у Excel є можливість установити кількість цифр після десяткової точки. Також можна встановити вигляд чисел в експоненціальному вигляді (з рухомою крапкою), наприклад, число 0,512342 буде записано як 5Д2Е-01.

У більшості випадків табличний процесор автоматично визначає формат даних. Щоб це відбувалося коректно, необхідно дотримуватися певних правил. Ознайомимося з ними.

Типізація даних в ЕТ необхідна для раціонального використання пам'яті, відображення даних у прийнятному форматі та можливості коректного опрацювання даних різного типу.

Починайте введення від’ємного числа зі знаку «-» або беріть число у круглі дужки. Починайте введення числа у грошовому форматі зі знаку долара ($).

Для введення відсотків після числа набирайте символ відсотка (%).

Для введення простого дробу вводьте число у такому форматі: Ціла частина —> -» Пропуск -» Чисельник / Знаменник. Цілу частину вводьте завжди (навіть якщо вона

дорівнює нулю), оскільки в разі її відсутності Excel може сприйняти дані як дату.

• Під час введення десяткового дробу для відокремлення цілої та дробової частин використовуйте кому.

• Для введення даних в експоненціальному вигляді використовуйте символ Е або е. Наприклад, щоб ввести число 2 • 105, набирайте 2е5.

Текст є обов'язковим атрибутом будь-якої таблиці, оскільки з його допомогою оформляють її шапку (заголовок), а також надають необхідні коментарі.

У табличному процесорі є група функцій для опрацювання текстових даних. Під час введення цифр програма розпізнає їх як дані числового типу. Якщо ці дані й надалі будуть опрацьовуватись як текстові, введення слід починати з символу «‘», або зробити активною клітинку для введення, у вікні Формат клітинок (див. рис. 1) призначити клітинці текстовий формат, а потім увести дані.

Введення даних здійснюється безпосередньо в активну клітинку таблиці або в рядок формул, який розташований у верхній частині вікна програми безпосередньо під панелями інструментів.

Дані однакового вигляду (цифри як число і цифри як текст) у клітинках із різним форматом автоматично мають різне вирівнювання: текстові за правим краєм клітинки, числові — за лівим. Вирівнювання можна встановлювати командами групи вирівнювання вкладки Основне.

Ширина стовпця не завжди відповідає ширині введених даних. Для числових даних у клітинці з’являється решітка, наприклад «###>>. А текстові дані «перетікають» в сусідні клітинки, якщо ті вільні.

Якщо в сусідніх клітинках присутні дані, створюється враження, що текст «обрізаний», але в рядку формул видно, що вміст клітинки в повному обсязі, просто його не видно. Необхідну ширину стовпця зручно встановити з автоматичним вибором найдовшої ширини даних (будь-якого типу): поьрібно навести вказівник миші на межу між стовпцями (він змінить вигляд) і клацнути.

Оскільки таблиці часто складаються з однотипних або повторюваних даних, Excel містить засоби автоматизації введення. Для роботі з числами зручно використовувати автоза-повнення протягуванням миші. У правому нижньому кутку рамки поточної клітинки є чорний квадратик — маркер заповнення. У разі наведення покажчика миші (зазвичай він має вигляд товстого білого хреста), він набуває форми тонкого чорного хрестика.

Перетягування маркера заповнення розглядається як операція «розмноження» вмісту клітинки в горизонтальному або вертикальному напрямі, залежно від того, куди тягнути мишу.

• Якщо клітинка містить значення, то під час перетягування маркера відбувається копіювання клітинок.

• Якщо виділити дві клітинки, відбувається заповнення арифметичною прогресією: Excel автоматично визначає крок прогресії і додає числа з урахуванням кроку.

Щоб точно визначити умови заповнення клітинок, слід скористатися заповненням з викликом команди Прогресія. У відповідь відкриється вікно для встановлення параметрів прогресії. На рис. 2 показано вікно програми з вибраними параметрами для завдання для самостійного виконання.

Для переходу з рядку на рядок в межах клітинки можна скористатися сполученням клавіш Alt + Enter.

Першою була програма VisiCalc (Visible Calculator). Її розробив Дон Брікклін у 1979 р. для комп'ютерів Apple II. Значний вплив на розвиток табличних процесорів зробив пакет LOTUS 1-2-3 фірми Lotus Development. Тривалий час цей табличних процесорів був найпоширенішим, зараз він є другим після Excel.

У 1982 р. фірма Microsoft випустила Multiplan і він став прототипом табличних процесорів нового покоління.

У травні 1985 р. був офіційно представлений табличний процесор Excel, розроблений для комп'ютерів Macintosh.

У наступних версіях Excel нарощував можливості і ставав зручнішим у використанні.

Запитання для перевірки знань

Якого типу дані можуть бути в клітинці?

Що належить до числових даних у Excel?

Як показати Excel, що введений набір цифр є текстом?

З чого починають введення формул?

Як створити та змінити формат введення дійсних чисел у клітинку?

Як введену дату перетворити на число?

Завдання для самостійного виконання

У клітинку А1 уведіть 1, у клітинку А2 — 2.

Виділіть діапазон А1:А2, встановіть на маркер автозаповнення вказівник миші — він змінить вигляд.

Затисніть ЛКМ і, не відпускаючи, протягніть вказівник миші вниз — у стовпці отримано значення 1 2 3 4....

Зробіть активною клітинку А1. Для цього на вкладці Основне перейдіть до групи

Редагування і відкрийте список Заповнення. Виберіть команду Прогресія — відкриється вікно встановлення параметрів прогресії.

Виберіть Розташування за рядками, Тип прогресії — геометричний, установіть Крок 2, а Граничне значення — 256.

Натисніть кнопку ОК — у рядку отримали числа (степені числа 2).

 

Це матеріал з підручника Інформатика 8 клас Руденко (2021)

 



Попередня сторінка:  6.6. Керування показом презентації
Наступна сторінка:   7.2. Формули. Опрацювання формул



^