Інформація про новину
  • Переглядів: 46
  • Дата: 21-10-2021, 11:08
21-10-2021, 11:08

4.3. Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  4.2. Ігрові художньо-педагогічні технол...
Наступна сторінка:   4.4. Інтерактивні художньо-педагогічні ...

Я вірю в інтуїцію і натхнення... Іноді я відчуваю, що стою на правильному шляху, але не можу пояснити свою впевненість. Уява важливіша за знання, бо знання обмежено, уява ж охоплює все на світі, вона стимулює прогрес і є джерелом еволюції.

Альберт Ейнштейн

Згідно з положеннями педагогічної психології діти молодшого шкільного віку схильні до фантазування, у них досить розвинена уява, образно-асоціативне мислення. Ці якості, безперечно, потрібно розвивати, залучаючи учнів до різних видів творчої діяльності, насамперед музичного виконавства (спів та інструментальна гра) і виконання художньо-практичної роботи (малювання, ліплення, конструювання тощо). Евристичний потенціал притаманний усьому спектру худож-

ньо-пізнавальних і практичних видів діяльності школярів на уроках мистецтва.

Для педагогіки мистецтва вважаємо важливим висновок сучасних психологів про те, що «наслідування» і «творчість» не антиподи, а діалектично пов’язані явища. У будь-якій діяльності дітей, зокрема й пов’язаній із мистецтвом, взагалі надзвичайно важко відрізнити копіювання від творчості, адже продукти їхньої пам’яті й уяви тісно переплетені.

Час від часу в середовищі педагогів мистецтва спалахують дискусії щодо необхідності подолання суперечності між задекларованим принципом особистісно зорієнтованого навчання і виховання, який наголошує на повазі до інтересів, здібностей і талантів кожного учня, та переважно репродуктивним характером методики навчання мистецтва, де панують стандартні схеми (етапи розучування пісні, алгоритми аналізу твору під час сприймання, методи показу і педагогічних малюнків, що призводять до копіювання). Це провокує заниження самооцінки й невпевненість учнів у власних можливостях, адже майже не залишається простору для самореалізацїї. Цю суперечність має долати Нова українська школа.

Щоб зняти наявні соціально-педагогічні бар’єри, доцільно впроваджувати технології, які стимулюють творче ставлення учнів до навчання. До них належать проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології, які передбачають побудову індивідуальних освітніх траєкторій для розкриття потенціалу кожного учня. Вони допоможуть учителям знайти реальні механізми формування творчої особистості й запровадити їх у власну педагогічну діяльність, щоб змінити усталені пріоритети й знайти потрібний баланс між традиційним навчанням і розвитком індивідуальності учнів відповідно до зміни парадигми сучасної освіти з функціональної на творчу.

У педагогіці під евристикою розуміють сукупність методів, прийомів, правил, що полегшують і спрощують розв’язання пізнавальних і практичних завдань в умовах неповноти вихідної інформації, відсутності чіткої програми управління цим процесом. У вузькому сенсі слова під евристикою розуміють неусвідомлені методи вирішення завдань, завдяки творчості, інтуїції вони здатні приводити до мети. Основне їхнє призначення полягає в активізації творчої діяльності, подоланні психологічної інерції, обумовленої звичним способом мислення.

Сутність проблемного навчання широко висвітлена в дидактичній літературі, вона полягає в тому, щоб активізувати пізнавальні інтереси учнів, організувати їхню самостійну когнітивну діяльність. Для цього вчитель у процесі проблемного викладу навчального матеріалу створює проблемну ситуацію: висуває гіпотезу, застосовує метод «мозкового штурму», прийоми «руйнування» і гіперболізації, ставить запитання, стимулюючи колективне обговорення можливих підходів до розв’язання проблеми.

Проблемне навчання відрізняється від евристичного, хоча їх єднає спільна мета - творчий розвиток учнів. Методика проблемного навчання побудована таким чином, що вчитель або вчителька «наводить» учнів на вже відоме рішення. Такий тип навчання застосовується переважно у викладанні предметів, що вимагають раціонального мислення. Евристичний підхід націлює на досягнення невідомого заздалегідь результату, він не передбачає наявності вміння діяти за зразком. Такий тип навчання є більш універсальним і може застосовуватися під час вивчення всіх шкільних предметів, зокрема мистецтва.

Проблемно-евристична технологія поєднує методи і прийоми описаних вище двох типів навчання і відповідає як природі мистецтва -царині значної невизначеності, ймовірності й суб’єктивності сприймання художніх явищ, так і сфері дидактичної предметності, де домінують завдання досягнення у навчанні конкретних, заздалегідь визначених результатів.

Сприймання творів мистецтва

До кола основних завдань уроків мистецтва в початковій школі належить сенсорно-перцептивний розвиток дитини. Сформувати вміння уважно слухати музику («чутливе вухо»), милуватися красою світу і бачити її, мов очима художника («пильне око»), є не менш важливим, ніж розвивати «умілі руки», «слухняні пальчики» чи «гарний голос». Сприймання художніх творів належить до провідних видів навчальної діяльності учнів на уроках мистецтва.

Замість традиційного терміна «аналіз» художнього твору, плани якого наведено в різноманітних методичних рекомендаціях, ми ввели термін «аналіз-інтерпретація». Це поняття увійшло в науково-педагогічний обіг через понятійний апарат державних стандартів першого покоління і змісту першої в Україні навчальної програми інтегрованого курсу «Мистецтво» для початкової та основної школи, розробленої за нашою авторською концепцією.

Тривалий час шкільний аналіз творів повторював типові мистецтвознавчі схеми у спрощеному варіанті: автор - назва - період створення - засоби виразності + біографія митця. Використання такого різновидів аналізу не коректне у шкільній практиці, адже відбувається своєрідне нав’язування учням певного тлумачення змісту музичних та візуальних творів, характерне для розуміння дорослими, фахівцями. Наразі мислення дитини не підготовлено до подібних теоретичних узагальнень, вона здатна осмислити зміст твору виключно в межах власного набутого життєвого і художнього досвіду, її інтерпретація, як

і внутрішній духовний світ загалом, неповторна, вона не вкладається в типові схеми.

Це спонукає до переорієнтації сутності педагогічного керівництва сприйманням мистецтва учнями, перетворення цієї діяльності на суб’єктну, творчу. Але щоб змінити характер цього процесу і зробити його інтерпретаційним, по суті, потрібно не просто переставити чи розширити звичні пункти плану аналізу чи почати вживати до нього термін «інтерпретація». Треба змінити методологічний підхід до організації художньо-перцептивної діяльності учнів і побудувати відповідну педагогічну логістику, щоб оптимально управляти процесом пошуку дитиною особистісного смислу в процесі сприймання.

Інформація про твір, яку повідомляє вчитель, носить допоміжний характер, вона здатна поглибити розуміння твору, але не викликає емоцій дитини, не пробуджує у неї власні асоціації, переживання, уявлення. Вимагати запам’ятати назву твору і біографію автора не ефективно для розвитку, адже діагностика підтверджує, що такі знання швидко забуваються, плутаються, дітям важко дібрати слова, щоб схарактеризувати свої відчуття.

Отже, пріоритетом педагогічного супроводу процесу сприймання мистецтва молодшими школярами має стати формування особистісного естетичного ставлення до творів у процесі інтерпретування його змісту.

Одним з ефективних методів стимулювання креативності учнів є евристична бесіда.

Як частково-пошуковий метод евристична бесіда доцільна під час інтерпретації змісту творів мистецтва саме в силу їх багатозначності. Варіативність тлумачень художніх образів є не тільки можливою, а й вельми бажаною.

До операційних аспектів технології належать проблемні (незавершені, відкриті) запитання, створення проблемних ситуацій. Прояв креативного потенціалу учнів стимулюють прийоми «занурення» в подію, міжвидові мистецькі порівняння, метод вибору слів-характе-ристик із запропонованих учителем чи наведених у підручнику. Вони стимулюють природну допитливість дитини, активізують уяву, асоціативність мислення, фантазію.

Наводимо приклади з підручників (назви й автори під ілюстраціями в тексті не подаються, для вчителя вони розміщені на технічній сторінці наприкінці книжки, а дітям не повідомляються, допоки вони самі не поцікавляться).

Приклад 1. (М. Шумановіч «Ріку чарівній країні»).

Подорожуючи Країною Мистецтв, ми можемо зануритися в неповторну красу навколишнього світу. А наша уява «домальовує» щось цікаве та незвичайне.

Що відбувається на ілюстрації? Що незвичного привернуло твою увагу? Уяви, що ти потрапляєш усередину цієї картини. Роззирнись довкола. Які персонажі тебе оточують? Які звуки лунають? Пригадай, якими матеріалами та інструментами працюють художники.

Художники «розповідають» цікаві історії, створюючи до книжок ілюстрації. Вони допомагають нам уявити події та героїв.

Ілюстрація - малюнок, що супроводжує текст твору.

Художники «розповідають» цікаві історії, створюючи до книжок ілюстрації. Вони допомагають нам уявити події та героїв.

Запитання: Що відбувається на ілюстрації? Що незвичного привернуло твою увагу? Уяви, що ти потрапляєш усередину цієї картини. Роззирнись довкола. Які персонажі тебе оточують? Які звуки лунають?

Приклад 2. Тема 3-го класу «Картинки з виставки».

Тема розкривається на двох спарених уроках (по три музичних твори на кожному уроці з музики), адже центральний твір для сприймай-

ня - циклічний і навіть у фрагментарному прослуховуванні потребує більше часу, ніж звичайна п’єса. Такий підхід використовували в попередніх класах, вивчаючи «Карнавал тварин» К. Сен-Санса, симфонічну казку С. Прокоф’єва «Петрик і Вовк».

21. КАРТИНКИ З ВИСТАВКИ

Чи може музична п’єса називатися картинкою? На ній же нічого не зображено! Може, якщо ця музика - програмна.

Модест Мусоргський під враженням від виставкових творів художника Віктора Гартмана створив сюїту з 10 контрастних п’єс. Він назвав її «Картинки з виставки». Твір відкривається темою «Прогулянка», що повторюється між частинами циклу, ніби відвідувач переходить від картини до картини.

Модест Мусоргський. Сюїта для фортепіано «Картинки з виставки» («Прогулянка», «Гном», «Тюїльрійський сад. Сварка дітей після гри»).

Які уявні картини виникають у тебе під час сприймання музики? Яким ти уявляєш гнома? Як у музиці відтворено суперечки між дітьми під час прогулянки в саду Тюїльрі? Схарактеризуй інтонації, ритм, регістр.

Роздивись на ілюстрації гномів, різних за характерами й настроями. М/ф «Білосніжка і семеро гномів» (студія Болта Діснея, фрагмент).

Сюїта - музичний твір, що складається з кількох частин, поєднаних однією темою.

Бесіда і сприймання музики, як бачимо, доповнюється картиною і мільтфільмом за тематикою одного з творів циклу («Гном»). Саме він

яскраво розкриває поняття «фантастичне» в мистецтві, що є провідним протягом третьої чверті навчального року.

Також діти співають пісню А. Житкевича «Семеро гномів», виконують творче завдання: «Проспівай імена гномів з різною інтонацією згідно з їхніми характерами: Розумник, Буркотун, Апчих, Сонько, Простак, Веселун, Тихоня».

Доцільно послухати й електронну версію цієї п’єси.

Продовжуймо мандрувати разом з музичними «Картинками з виставки». На картинах В. Гартмана композитор побачив костюми пташенят до дитячого балету, годинник у вигляді хатинки на курячих ніжках, проект воріт у Києві. І ось яка музика народилася під впливом цих зображень.

Модест Мусоргський. Сюїта для фортепіано «Картинки з виставки» у виконанні симфонічного оркестру («Балет пташенят, що не вилупились», «Баба-Яга», «Богатирські ворота»).

М/ф «Картинки з виставки».

Які враження викликає танець пташенят, що щебечуть і незграбно підскакують? Порівняй музичні образи та ескізи. Опиши музику польоту Баби-Яги. Яка тема звучить у фіналі, як вона змінилася?

Зверніть увагу: на другому уроці п’єси із сюїти звучать не у фортепіанному виконанні, а в симфонічному звучанні.

На уроках з образотворчого мистецтва наголос зроблено на понятті «виставка». Учні опановують зміст таких відомих слів, як музей, екскурсія, екскурсовод. Вони здійснюють віртуальну екскурсію до Лувру (фрагмент відео), сприймають зали цього музею на світлинах. Грають роль екскурсовода, імпровізують, щоб «оживити» картину різними мистецькими засобами (виразною інтонацією, акторською грою). На першому уроці вони ліплять фантастичного персонажа, який найбільше сподобався, а на другому - малюють фантастичний натюрморт.

Отже, останній приклад показує, як доречно органічно поєднувати традиційну інформацію про історію виникнення твору з низкою відкритих запитань, які наштовхують учнів на самостійний пошук характеристик музики й водночас спонукають до власних уявлень і фантазій. Щоб уникнути одноманітності під час навчання та організувати самостійну художньо-пізнавальну діяльність учнів, доцільно застосовувати на уроках мистецтва альтернативні завдання (від альтернатива - з фр., лат. - «чергую», «змінюю»). Учитель пропонує не одне для всіх, а кілька завдань, різноманітних за змістом і рівнем складності, з-поміж яких дитина обирає той варіант, який хоче і може виконати, тобто цікавий і посильний для неї на певному етапі розвитку.

Приклади творчих завдань з музики

Тема «Східні мотиви»

ГІБІСКУС

Робота в парах.

Варіант 1. Придумайте текст до поданої народної мелодії про квітку гібіскус.

Варіант 2. Придумайте мелодію до вірша Цюй Юаня, орієнтуючись на схеми.

Тема «Козацькому роду нема переводу»

Гра-імпровізація «Музична форма» (робота у групах).

Варіант 1. Придумайте до вірша мелодію танцювального характеру. Створіть варіації на цю тему: соло, в ансамблі, з ритмічним супроводом. Варіюйте також темп, гучність, ритм.

Це мистецтво звуть отак: славний бойовий гопак. Гоп-гоп, гопачок, затанцює козачок!

Варіант 2. Створіть козацький марш у формі рондо. Для епізодів придумайте контрастні мелодії: декламаційну (pen) та наспівну.

Тема «Мандрівка у світ фантастики»

Варіант 1. Придумай мелодію та виконай її із супроводом. Моторчик свій я заведу, шукать пригоди полечу.

Варіант 2. Згадай, як виконується нота з крапкою. Виконай ритм польоту Карлсона з Малюком над містом.

Тема «Гумор у мистецтві»

Створи гумористичні пісеньки на вірші й заданий ритм. Диригуй.

Варіант 1

Варіант 2

Приклади творчих завдань з образотворчого мистецтва

Тема «Героїзм у мистецтві»

Створи декоративну літеру (матеріали на вибір).

Варіант 1: буквиця - початок твого імені

Варіант 2: буквиця - ілюстрація змісту улюбленої казки

Тема «Дружба та братство - найбільше багатство»

Тема «Новорічний калейдоскоп»

Варіант 1. Виготов новорічну витинанку для своїх друзів. Папір при витинанні складають удвоє, учетверо, увосьмеро.

Варіант 2 Створи різдвяно-новорічний скрап-букінг (декорований альбом). Використай його для святкових фотографій. Надішли світлини друзям із різних країн.

Придумай цікаве новорічне привітання рідним, яке можна створити за допомогою комп’ютера.

Тема «Фантастичні пригоди у Країні Див»

4. Варіант 1. Створи декоративний натюрморт «Запрошення до чаю» (фломастери або олівці).

Стимулює творче мислення учнів і «метод руйнування», прийом «навпаки», що передбачає завдання, спрямовані на виявлення прихованих помилок, яких навмисно припустилися вчитель або вчителька. Варіанти: «Що зайве?», «Що відсутнє», «Знайди помилку», «Знайди відмінності».

3. Поміркуй, яке із зображень тварин «зайве». Познач його. Поясни.

3. Поміркуй, який предмет відсутній у героїчного персонажа. Домалюй його.

Також пропонуємо нетипові завдання зі сприймання та аналізу творів мистецтва з підручників для 3 класу О. Калініченко і Л. Аристової та Н. Лемешевої.

Порівняй форми тварин. Зверни увагу на лінії, якими вони намальовані.

Як ти назвеш ці транспортні засоби?

Педагогічний малюнок

Для набуття учнями вмінь і навичок з образотворчого мистецтва методисти рекомендують використовувати педагогічний малюнок. Він виконується з конкретною метою — продемонструвати етапність виконання певних художньо-практичних дій, процесуальність утілення художнього задуму на площині, в об’ємі, типи композиційних рішень в обраному форматі (симетрія чи асиметрія, статика або динаміка). Серед педагогів-художників не існує єдиної думки щодо дидактичної доцільності й вартості таких зразків. Однак більшість учителів, як показує шкільна практика, відчувають потребу в них. Натомість деякі педагоги переконані, що цей традиційний метод є архаїчним, а схематизація і нав’язування будь-якого зразка учням перешкоджає вияву вільної фантазії, отже, стає бар’єром на шляху всебічного розкриття художніх здібностей і творчого потенціалу дитини.

Подібні дискусії щодо співвідношення «творчість - копіювання зразка» час від часу спалахують і в середовищі музикантів-педагогів, які звертають увагу на суперечність між загальною репродуктивною спрямованістю методики викладання музики і задекларованим особис-тісно зорієнтованим підходом до навчання і виховання учнів.

Пропонуємо приклади педагогічних малюнків з підручників для З класу, в яких показано поетапні кроки або варіанти виконання завдання (натюрморт, сюжетна картина, рельєфна композиція, зокрема декоративна).

Скульптори часто використовують для рельєфів стилізовані зображення тварин. Фактуру передають способами прошкрябування чи карбування.

Варіант 1. Створи рельєф з баранцем (пластилін).

Варіант 2. Створи рельєфне зображення «Лебідь» способом карбування - видавлюванням на фользі. Це - чеканка.

Досліди, чи є з-поміж ілюстрацій у твоїх підручниках зразки скульптури, зокрема рельєфу.

Створи барельєф «Дерево життя» (картон, пластилін). За бажання окремі деталі, наприклад вазон, виконай у горельєфі.

вісь симетрії

Намалюй композицію «Політ Карлсона над містом» (гуаш чи кольорові олівці й фломастери).

Намагайся передати рух товстунчика.

На дозвіллі придумай розповідь про цікаві пригоди Карлсона і Малюка.

Створи фантастичний натюрморт (гуаш).

Заслуговують на поширення ідеї педагогічних малюнків з підручника для 3 класу авторів О. Калініченко, Л. Аристової, у якому також послідовно витримано принцип варіативності художньо-практичних завдань (ліплення, аплікація, орнамент).

Приклади завдань і педагогічного малюнка з підручника Н. Лємешової (анімалістика, формоутворення).

Намалюй нерп на тлі північного сяйва аквареллю. Наміть легкою лінією горизонт, перший план і загальну форму тварин. Змочи тло водою і пропиши вертикальними мазками сяюче різнобарвне північне сяйво.

Потім додай м'які тіні та «морозяні» візерунки (вологий папір посип сіллю).

Склади разом з друзями портрети інопланетян з геометричних фігур.

Запропонований арсенал творчих завдань для учнів молодшого шкільного віку, зокрема 3-4-х класів, у межах проблемно-евристичних технологій вчителеві варто не тільки використовувати, але й збагачувати власними знахідками, пам’ятаючи, що така ключова компетентність, як ініціативність, успішно розвивається на уроках мистецтва, а потім екстраполюється на інші види діяльності, адже стає загальним надбанням творчої особистості.

 

 

Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу “Мистецтво” у 3-4 класах" Масол

 



Попередня сторінка:  4.2. Ігрові художньо-педагогічні технол...
Наступна сторінка:   4.4. Інтерактивні художньо-педагогічні ...



^