Інформація про новину
  • Переглядів: 26
  • Дата: 21-10-2021, 11:10
21-10-2021, 11:10

4.4. Інтерактивні художньо-педагогічні технології

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  4.3. Проблемно-евристичні художньо-педа...
Наступна сторінка:   Методика навчання інтегрованого курс...

Завдання педагога під час застосування ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті.

Шалва Амонашвілі, грузинський педагог

Об’єднуватися - початок, триматися разом - прогрес, працювати разом - успіх.

Генрі Форд, американський підприємець, конструктор

Інтерактивний (від англ. inter - «взаємний», act - «діяти»,) -здатний до взаємодії, співробітництва, діалогу.

Інтерактивне навчання - навчання в постійному діалозі, побудоване на активній взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу.

Метою інтерактивних технологій навчання є набуття учнями комунікаційної компетентності - здатності до спілкування і співробітництва. Для цього потрібно оволодіти комплексом умінь роботи в команді, спільного розв’язання проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

вміння слухати партнерів і виявляти до них прихильність, доброзичливість, толерантність;

вміння переконувати, аргументувати власну думку, керувати емоційним станом;

вміння дискутувати, підтримувати зворотний зв’язок, ініціювати спілкування, доходити компромісу;

вміння взаємодіяти, співпрацювати, встановлювати ділові контакти, працювати в парі, малих групах, колективно.

1) Колективно-групове навчання

Частина інтерактивних методів фронтального характеру вчителям мистецтва відома. Наприклад, поширений «мозковий штурм» (або «злива ідей», англ. brainstorming) - висування і ґенерування ідей з метою стимулювання творчого мислення. На першому етапі мобілізують учасників висловлювати максимальну кількість ідей (записуються на папері або прикріплюються на дошці). Потім їх аналізує група експертів (4-12 фахівців з питання, що розглядається, у школі - найпід-готовленіші учні). Заохочуються всі думки, навіть безглузді; критикувати їх заборонено, бо передчасне оцінювання може збити творчий ентузіазм. На наступному етапі експерти зібрані ідеї уточнюють, комбінують, непотрібні - відкидають.

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

Метод доцільно включати в структуру уроку. Під час організації сприймання та інтерпретації творів мистецтва треба дотримуватися таких правил:

Мікрофон

За технологією колективно-групового навчання учні швидко по черзі висловлюють свої судження з приводу певної проблеми, передаючи одне одному уявний «мікрофон». Відповіді не коментують, не критикують, не оцінюють. Мета - назбирати якомога більше нетривіальних ідей.

Ажурна пилка

Учні працюють у групах (по 4-5 осіб), допомагаючи одне одному опанувати певне питання. Спочатку учень працює в «домашній» групі, а потів виступає вже в ролі «експерта» з цієї проблеми в іншій групі. Після участі в роботі всіх груп він знову повертається до своєї «домашньої» групи, готовий поділитися набутою новою інформацією, яку йому надали всі інші учасники. Такий інтерактивний формат взаємного навчання дає змогу учням засвоїти великий обсяг інформації за досить короткий термін.

2) Кооперативне навчання

Робота в парах

Це усне, письмове або практичне виконання навчальних завдань двома учнями в умовах синхронної роботи всіх пар. Дуже поширена і зручна форма співпраці в початковій школі, вона сприяє розвитку комунікаційної компетентності учнів і готує їх до організації діяльності в групах.

Починати обговорення можна за бажанням або по черзі. Для молодших школярів, чий досвід комунікації з однолітками ще не досить великий, важливо навчитися уважно слухати партнера, не перебивати, не критикувати, утримуватись від образ і намагатися дійти згоди, спільної думки. Форми роботи в парах можуть бути різноманітними, зокрема ігровими: «Інтерв’ю з “митцем”», «Взаємоперевірка (запитан-ня-відповіді)», «Мальвіна і Буратіно» або «Знайко і Незнайко» (Діалог: учень - учитель).

Метод доречний на будь-якому моменті уроку мистецтва: як на етапі засвоєння нових знань і вмінь, так і під час закріплення та перевірки результатів навчання.

Два, чотири — усі разом

Цей ефективний варіант кооперативного навчання є похідним від парної роботи.

Він дає змогу учням набути вмінь вести дискусію, навичок співробітництва. Організація роботи в групах здійснюється в такий спосіб:

Учням пропонується завдання чи опис уявної ситуації і ставиться запитання для обговорення й пошуку рішення.

Спочатку діти висловлюють свої судження та обговорюють їх у парах, прагнучи знайти спільне рішення, правильну відповідь.

Наступний крок - об’єднання пари в четвірки й обговорення вже попереднього рішення. Знову, як і в парах, прийняття спільного рішення обов’язкове.

Якщо суперечності не вдалося подолати і єдину правильну відповідь не знайдено, обговорення переходить у формат колективної дис-кусії/взаємодії.

Метод можна застосовувати під час організації художньо-практичної роботи, частини якої доцільно розподіляти між учнями. Наприклад, при створенні складних групових композицій, виконання яких має потенційно кілька варіантів.

Приклади колективної, групової і парної роботи, запропоновані в підручнику для 3 класу

Робота в парах. Імпровізація (інструментальна, вокальна, танцювальна).

Варіант 1. Створіть інструментальний діалог Красуні і Чудовиська в одночастинній формі (трикутник і бубон).

Варіант 2. Створіть вокальні «портрети» Попелюшки та її мачухи у двочастинній формі: доберіть відповідні інтонації - наспівні, різкі тощо.

Варіант 3. Уявіть, що ви на балетній сцені. Спробуйте відобразити танець Попелюшки й Принца на балу в три-частинній формі. Змінюйте темп і рухи відповідно до характеру музики.

Пригадай відомі мультфільми й кінофільми, де головного героя чи героїню можна схарактеризувати як ліричних персонажів.

ДИВО ПЕРШЕ (МУЗИЧНЕ) (робота у групах).

Зімпровізуйте мелодії до віршів - портрети персонажів балету. Поміркуйте, кого з них доцільно характеризувати пісенною мелодією, кого - танцювальною, а кого - декламаційною (нагадує говірку).

ДИВО ДРУГЕ (ТЕАТРАЛЬНЕ) (робота в парах).

Оберіть персонажів і спробуйте по черзі передавати мімікою та рухами їхні характери так, щоб інші відгадали ім’я героя.

Нумо з Лясолькою творити дива!

ДИВО ПЕРШЕ (ТЕАТРАЛЬНЕ).

За допомогою пантоміми передай рух Царівни-Лебедя, яка пливе по морю, або одного з богатирів.

ДИВО ДРУГЕ (МУЗИЧНЕ) (робота в парах). Поекспериментуйте і створіть контрастні звукові картини «Хвилі моря».

М/ф «Бременські музиканти» (фрагменти).

Роздивись пам’ятник Бременським музикантам. Яких персонажів ти впізнаєш?

Варіант 1 (робота у групах).

Разом із друзями виконайте ритм вірша. Домовтеся, який рядок виконуватимете соло, а який - в ансамблі.

Всім відомі їх таланти: співаки та музиканти. Півень, кіт, осел, собака, і вони - не забіяки, дружба їх усіх єднає, то й незгоди оминають.

Варіант 2 (робота в парах).

Уявіть себе акторами театру, інсценізуйте вірш.

Ведмідь сварився із совою: - Ти щось наплутала, сова! Затям своєю головою - зими в природі не бува!

Сова сміялась: - Волохатий, не дивно чути це мені: ти восени як ляжеш спати, то встанеш тільки навесні.

Руханка. «Дружба» (із серії «З любов’ю до дітей»).

Варіант 2 (робота у групах). Виконайте фантастичну споруду з лего-конструктора.

Ритмічна гра «Ну-бо, дожени!». Вивчіть ритмічну послідовність. Об’єднайтеся у три групи. Виконайте цю послідовність за записом. Групи вступають по черзі через кожні два такти. Таке виконання музики називається канон.

Метод проектів

З метою організації кооперативної діяльності молодших школярів практичного характеру варто застосовувати метод проектів. Цей метод стимулює розвиток учнів відповідно до їхніх здібностей і можливостей, діяльності школярів, активізує колегіальну співтворчість у царині різних видів мистецької діяльності.

за домінуючим видом діяльності •S інформаційний S дослідницький •S практично-творчий S ігровий (або рольовий)

Метод проектів застосовується на етапах уведення в тему (переважно інформаційний тип), розкриття основного змісту теми (дослідницький та інформаційний типи), під час узагальнення теми (ігровий або художньо-творчий типи).

Наведемо приклади можливих колективних проектів для учнів другого циклу навчання. Рекомендовано, зокрема, використовувати нові формати репрезентації, характерні для Нової української школи (лепбук, слайд-шоу, гіф-анімація).

3 клас

• «Козацькому роду нема переводу»

• «На крилах фантазїі»

• «Друзі Мед-Арта» (мистецтво і робототехніка)

• «Гумор у мистецтві»

4 клас

• «З Україною в серці»

• «Мистецтво народів, що проживають в Україні»

• «Мистецькі подорожі Європою»

• «Мистецтво крізь віки: від минулого до майбутнього»

Під час формування малих і великих груп виконання доцільно враховувати спеціальні здібності та естетичні інтереси учнів, їхній попередній художній досвід та знання з різних видів мистецтв (архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво, музика, хореографія, театр, кіно, цирк).

3) Ситуативне моделювання

Симуляції, імітації

Технологія ситуативного моделювання передбачає виконання учнями певних дій, які відтворюють, імітують явища навколишньої дійсності. Об’єкт моделювання - ситуація (етюд) або каскад етюдів (ситуація, яка розвивається).

Симуляція - це створення вчителем ситуації, під час якої учні копіюють процедури, пов’язані з діяльністю в царині художньої творчості (у спрощеному вигляді).

Учасники такої імітації реагують на конкретну ситуацію, у межах завдання, чітко виконують інструкцію, наприклад досліджуючи те чи те художнє явище. Імітаційні ігри відрізняються від театральних тим, що вони не передбачають акторської гри, сценічного перевтілення, виступу перед публікою (костюми, маски, бутафорія). Учень імітує ту чи ту професійну ситуацію та конкретні дії людини в ній.

Варто зауважити, що в західній дидактиці поступово відмовляються від терміна «гра», що асоціюється з розвагами, а вживають терміни «симуляція», «імітація» тощо.

Наведемо приклади з підручників.

З клас. Тема «Богатирі в мультиплікації». За бажанням учні розподіляють, який епізод з мультфільму про Котигорошка кожний із них буде створювати.

Уяви, що ти - художник-аніматор і створюєш мультфільм про Котигорошка. Намалюй низку послідовних малюнків-кадрів про лютого Змія, у якого в пащі палає вогонь. Придумай текст до намальованих кадрів зі Змієм. Для створення анімації можеш використати додаток Stop Motion Studio.

Уяви себе композитором і придумай фантастичний сюжет для балету, персонажами якого стануть хетчималси.

Аналогічні завдання:

«Уяви, що ти - композитор / композиторка. Створи мелодію на слова улюбленого вірша (або віршів з підручника). Проспівайте з друзями, експериментуйте зміни темпу, динаміки».

«Зімітуй роль хореографа. Придумай фантастичний сюжет для балету, персонажами якого стануть інтерактивні іграшки хетчи-малси. Охарактеризуйте з однокласниками/однокласницями, які хореографічні номери вони будуть виконувати. Продемонструйте по черзі рухи й пози хетчималсів відповідно до розвитку сюжету».

Інтерактивні завдання з підручника О. Калініченко, Л. Аристової для 3 класу. Тема «Зустрічаємо літо».

Фрагмент уроку музичного мистецтва:

Пограйте у гру «Веселий оркестр».

Виберіть групу музикантів, співаків, диригента. Вигадайте музичний супровід до пісні «Школа — весела сім’я».

Фрагмент уроку образотворчого мистецтва:

Проведіть гру-конкурс «Король тортів» на краще оформлення святкового торта до свята міста або села. Уявіть себе кулінарами. Об’єднайтеся у команди, щоб придумати і зобразити торт, який би вразив гостей свята оригінальною формою та декором (колаж із різнофактурних матеріалів).

У вільний час за можливості пограй із батьками у комп’ютерну гру «Прикрась торт».

Запропонуй рідним, як краще прикрасити твій улюблений торт до родинного свята. Долучися до його виготовлення.

Змодельовані вчителем імітаційні ігри й методи симуляції розвивають уяву, критичне мислення. У контексті вимог НУШ щодо розвитку компетентності підприємливість і фінансова грамотність доречно під час взаємодії стимулювати ігрове суперництво команд, здорову конкуренцію ідей.

Запитання для обговорення результатів, рефлексії:

У Як ти почувався/ почувалася в цій ролі?

•S Що тобі сподобалося, а що - ні під час імітаційної гри?

S Чи бажаєш ти потрапити в подібну ситуацію насправді?

S Як цей досвід може вплинути на твоє подальше життя?

4) Дискусійне навчання

В описаних вище інтерактивних методах елемент колективного обговорення більшою чи меншою мірою також був присутній. Утім до суто дискусійних належать методи «Акваріум», метод-ПРЕС, Ток-шоу, фасилітована дискусія.

Акваріум

Це - ефективний метод колективного обговорення, який спонукає учасників вільно виражати думки, проявляти творчість.

Учні об’єднуються в малі групи й отримують завдання та потрібну для виконання інформацію. Одна з груп розміщується в центрі класу (або на початку середнього ряду), утворюючи маленьке коло («акваріум»), і починає обговорення у форматі короткої дискусії. Інші учні слухають і мовчки спостерігають. Після узгодження думок у групі вчитель звертається до класу: «Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?», «Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?», «Який з аргументів вважаєте найбільш переконливим?».

Після цього місце в «акваріумі» займає інша група. Вона обговорює наступну ситуацію.

Усі групи по черзі мають побувати в «акваріумі», і діяльність кожної з них має бути обговорена класом.

Метод-ПРЕС

Цей інтерактивний метод використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і потрібно обрати й аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати співрозмовників. Метод дає можливість молодшим школярам навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання чітко й аргументовано.

Структура, етапи, тип висловлювання

1. Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що...»

2. Обґрунтування: починайте словами «тому, що...» поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку позиції.

3. Приклад: продовжуйте висловлювання зі слова «... наприклад...» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

4. Висновки: закінчте висловлюванням «Отже (тому), я вважаю...» і узагальніть свою думку.

Метод доцільно використовувати в ситуації, коли виникає суперечка, дискусія, наприклад спричинена багатозначністю змісту твору мистецтва, який викликає різні, інколи несумісні трактування.

Займи позицію, зміни позицію

Важливо, щоб учні початкової школи, особливо другого циклу навчання, усвідомили, що у процесі розгляду спірного питання можуть існувати різні погляди. Тому треба на уроках стоворювати ситуації, у яких виникає можливість продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати різні позиції й шукати переконливі аргументи, порівнюючи їх з аргументами інших дітей. Якщо однокласники переконали учня/ученицю у власній правоті, то він/вона не має сприймати це як поразку. Однак і не варто погоджуватись на іншу позицію в будь-який час. Діти мають сприймати зміну думки не як недолік, а навпаки - як позитивне явище. Адже чутливість до аргументів оточення - риса гнучкого мислення, що заслуговує на підтримку.

Перебіг інтерактивного навчання:

вчитель називає тему та пропонує всім висловити свої думки, що відповідають власній позиції (можна використати плакати «так», «ні», «не знаю», навколо яких збирати дітей із відповідною позицією);

самостійно або в групі своїх однодумців учні добирають аргументи, які можуть переконати інших (висловлюються аргументи із застосуванням методу ПРЕС);

• усі уважно слухають аргументи щодо всіх альтернативних позицій;

• якщо після дискусії учень/учениця змінюють свою точку зору, вони переходять до іншої групи (до іншого плаката) і пояснюють причину свого переходу.

Ток-шоу

Ця інтерактивна форма навчання має на меті навчити учнів вести дискусію, надати їм досвід публічного виступу. Учитель на такому

уроці виконує роль ведучого, як на телевізійному ток-шоу. Він оголошує тему дискусії і пропонує всім висловлюватися: спочатку «запрошеним гостям-знаменитостям», а потім -«телеглядачам зі студії», які можуть ставити короткі запитання або лаконічно висловлювати власну думку. Цінність подібного інтерактиву - у зацікавленості дітей сучасним телевізійним форматом.

Пріоритет діалогової стратеги педагогічної взаємодії. - основа багатьох сучасних інноваційних технологій навчання та виховання школярів засобами мистецтва.

Діалог (вербальний, візуальний, кінетичний, паралінгвістичний тощо) - це форма існування людини, її сутнісна характеристика. Діалогічні форми педагогічного спілкування є засобом стимулювання інтерпретаційної діяльності учнів, прояву рефлексії у процесі пізнання мистецтва.

Комунікативна функція мистецтва виявляється в різних видах спілкування: діалог з митцем, діалог з образом твору, діалог культур, діалог особистісних смислів у системі «учень - учень» або «вчитель -учні», внутрішній діалог (інтеріоризована дискусія). Розуміння мистецтва - це творчий процес співпереживання та інтерпретації, що має активно діалогічний характер.

Педагогічний діалог - це своєрідна поліфонія взаємодії, де специфічні дії вчителя, який моделює навчально-виховний процес на партнерських стосунках (відкритість, довіра, повага, симпатія тощо), створюють умови для самовираження кожного учня.

Під терміном «діалог» розуміється не просто розмова, бесіда (дослівний переклад з грецької), а насамперед ланцюжок взаємозалежних вербальних і невербальних дій-спілкувань між педагогом та учнями на основі партнерських стосунків, обміну особистісними духовними цінностями. Діалогова педагогічна взаємодія має бути забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями школярів і ґрунтуватися на емпатійному ставленні вчителя до всіх учнів (співучасть, допомога, підтримка). За таких умов у дітей виникає захоплення художньою діяльністю, домінують відчуття успіху, насолоди від бодай мінімальної самостійної участі на шляху до пізнання мистецтва.

Фасилітована дискусія

Технологія спрямована на розвиток уміння учнів пильно спостерігати, розмірковувати про зміст художніх творів, що стає можливим завдяки багатозначності образів мистецтва, їх здатності інтригувати й пробуджувати різні думки.

Важлива відмінність цієї інтерактивної технології від традиційної - відсутність додаткової інформації про авторів творів, час їх створення, художні засоби тощо. Без будь-якої зовнішньої інформації діти мають навчитися «вичерпувати» зміст твору із самого твору.

Під час колективного або групового обговорення учні висловлюють власні міркування та формулюють гіпотези щодо змісту твору мистецтва. Також вони сприймають думки інших, погоджуються з ними або заперечують їх, доповнюють і уточнюють. Головне, щоб усі висловлювання аргументувалися з опорою на художній образ, а не перетворювалися на фантазії поза його межами. Для цього треба наводити докази, підтвердження власного «бачення» сенсу твору . Відтак у кожної дитини почне формуватися особистісне емоційно-естетичне ставлення до мистецтва, упевненість у своїх силах щодо його розуміння.

Зростає комунікаційна компетентність: у перебігу обміну думками діти починають уважно слухати й сприймати інших, змінювати власну первісну позицію, якщо вони відчули, що вона неправильна або не зовсім точна, порівняно з іншою.

Інтерактивна технологія фасилітованої дискусії була детально розкрита нами в методичному посібнику для 1-2 класу: послідовність відкритих, зондуючих запитань і реакція вчителя на відповіді, коментарі й поведінку учнів, ключові елементи технології парафраз і пов’язування думок (лінкінг), методичні рекомендації щодо добору художніх творів для фасилітації. Тому вважаємо, що немає сенсу повторювати цей матеріал.

Водночас пропонуємо переглянути репродукції творів мистецтва, які доцільно використовувати для фасилітації саме в період другого циклу навчання в початковій школі: скульптури та картин (див. Додаток).

 

 

 

Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу “Мистецтво” у 3-4 класах" Масол

 



Попередня сторінка:  4.3. Проблемно-евристичні художньо-педа...
Наступна сторінка:   Методика навчання інтегрованого курс...



^