Інформація про новину
  • Переглядів: 129
  • Дата: 22-10-2021, 15:34
22-10-2021, 15:34

1.2. Формування цілісної картини світу у молодших школярів на уроках «Я досліджую світ»

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  1.1. Цілісна картина світу молодшого шк...
Наступна сторінка:   1.3. Формування екологічних понять у мо...

Усе, що перебуває у взаємному зв’язку, має викладатися в такому ж зв’язку.

Ян Амос Комснський

Швидкі темпи збільшення наукової інформації в наш час зумовили потребу розширення наукової картини світу молодших школярів на основі інтенсифікації освітнього процесу, яка потребує також удосконалення науково-методичного забезпечення освітнього процесу в початковій школі, нових підходів до формування в учнів цілісного світорозуміння, на базі яких особистість змогла б усвідомлено орієнтуватися у житті, адекватно розуміти навколишню дійсність і сприймати себе як особистість.

Від уміння людини орієнтуватися в навколишньому світі, встановлювати певну систему взаємовідносин значною мірою залежить її життєдіяльність у суспільстві та природі, а також якість і успішність цієї життєдіяльності. У свою чергу, це вміння визначається повнотою знань, уявлень, ціннісних орієнтирів і потреб особистості, включеної в навколишній світ.

Згідно із сучасними науковими дослідженнями, цілісність картини світу визначається єдністю уявлень [5]:

• про сутність і закономірності розвитку буття;

• про взаємозв’язок і взаємодію об’єктивного і суб’єктивного буття;

• про взаємозумовленості неживої і живої природи та людини з її біологічними і соціальними проблемами.

З погляду подібного змісту цілісна картина світу утворюється з єдності чотирьох складових: людина і космос, людина і природа, людина і людина, людина і щось (непізнане).

У зв’язку з тим, що сучасний етап розвитку науки пов’язаний з інформатизацією та швидким розвитком усіх галузей наукового знання, коло пізнання, яке окреслює цілісна картина світу, постійно розширюється. Фундаментом формування цілісної картини світу слід уважати поступальний пізнавальний процес щодо навколишнього світу в його єдності, різноманітті, взаємозумовленості.

У Новій українській школі, враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні

й міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та перенесенню умінь у нові ситуації.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» другого циклу навчання (3-4 класи) є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні завдання.

Формування в учнів цілісної картини світу у процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» має базуватися як на загаль-нодидактичних принципах, так і на специфічних методичних принципах, до яких належать принципи світоглядної освіти (за Р. Арцишев-ським) [1] та принципи цілісної природничо-наукової освіти (за В. Ільченко та К. Гузом) [4].

До загальнодидактичних принципів, що відображають наукове розуміння сутності освітнього процесу, належать: єдність освітньої, роз-вивальної та виховної функцій навчання; науковість змісту і методів навчання; систематичність і послідовність; міцність знань; доступність; свідомість й активність; наочність; зв’язок навчання з практикою; індивідуалізація.

До методичних принципів світоглядної освіти, за Р. Арцишевським [1], належать: цілісність і системність, гуманоцентризм, синтетичність, відкритість, плюралізм й свобода вибору, гармонізація, стимулювання розвитку й саморозвитку особистості, єдність загального й конкретного.

Схарактеризуємо сутність перелічених принципів світоглядної освіти. Сутність принципу цілісності й системності полягає в тому, щоб у процесі світоглядної освіти виробляти в учнів цілісне розуміння таких складно організованих об’єктів, як світ, природа, суспільство, людина.

Реалізація принципу синтетичності передбачає застосування під час розкриття змісту освіти різних форм духовного освоєння дійсності (пізнавальної, оцінної, ідеалізуючої, нормативно-регулятивної, мотивуючої тощо); інтегрування різних форм соціального досвіду (науки, мистецтва, філософії, релігії, буденної свідомості).

Принцип відкритості передбачає формування в учнів розуміння неповноти й незавершеності існуючих знань і уявлень про людину й світ, спрямовувати їх на пошуки нового, ще непізнаного, налаштувати на позитивне й водночас критичне сприйняття тих фактів, поглядів та ідей, які суперечать усталеним концепціям.

Принцип плюралізму й свободи вибору передбачає ознайомлення учнів з різними точками зору й підходами, залишаючи за ними право вибору своїх переконань і вільного світоглядного самовизначення, а не нав’язувати здобувачам освіти будь-які однобічні трактування тих чи інших світоглядних проблем.

Принцип єдності загального й конкретного покликаний уникати схематизму й декларативності у процесі світоглядної освіти, а для цього потрібно постійно поєднувати розгляд загальних світоглядних положень з конкретними виявами їх у різних предметах і явищах, суспільствах та індивідах, сферах життя і галузях діяльності тощо. У зв’язку із цим

найважливішого значення у світоглядній освіті набуває поєднання в ній глобального й локального, загальнолюдського й національного, родового та індивідуального. Важливо зазначити, що зміст програми навчального предмета «Я у світі» (Н. Бібік, Р. Арцишевський), що раніше реалізувала галузь «Суспільствознавство» ДСПЗО (2011), проектувався на основі методичних принципів світоглядної освіти. На нашу думку, трансляція методичних принципів світоглядної освіти до всього змісту інтегровано курсу «Я досліджую світ» сприятиме ефективному формуванню в учнів цілісного світосприйняття.

Розробники освітньої програми «Довкілля» - В. Ільченко та К. Гуз - зазначають, що природничо-наукова освіта має бути: цілісною за змістом знань, навчально-виховним процесом, методами та формами навчання, системою навчання, комплексним діагностуванням ефективності навчально-виховного процесу; герменевтичною; особистісноорієнтованою, технологізованою; екологічною; валеологіч-ною; диференційованою» [4]. У проектуванні змісту освіти, що сприятиме формуванню в учнів цілісної картини світу, вчені радять дотримуватися таких принципів: принципу доцільного співвідношення сутнісних і емпіричних, практичних знань; принципу ідейного наскрізного зв’язку елементів знань у предметах і між ними; принципу структурності знань; принципу цілісності дидактичних відрізків навчального змісту; принципу неперервності, кумулятивності, згідно з яким природничо-наукова картина світу радикально не змінюється протягом її формування, а лише розширюється і деталізується [4].

Формування цілісної картини світу молодшого школяра є важливим завданням початкової школи, оскільки її пріоритетом була і залишається практична спрямованість змісту навчання, інтеграція знань, що дає змогу врахувати особливість психології молодших школярів - цілісність сприймання і засвоєння навколишньої дійсності. Лише освіта, яка формує достовірну наукову картину світу, може допомогти підростаючим поколінням орієнтуватися, розуміти навколишню дійсність та кожному сприймати себе як особистість [8].

На особистісному рівні цінність формування цілісної картини світу полягає в тому, що вона є основою світогляду, важливою і необхідною передумовою становлення особистості й надає людині можливості повно і глибоко сприймати, розуміти навколишній світ, відводячи собі в ньому певне усвідомлене місце. Цей процес є насамперед пізнавальним, що спирається на розвиток пізнавальних інтересів, починаючи з дитячого віку.

Основою для формування цілісної картини світу в молодшому шкільному віці є розвиток основних психічних процесів - уваги, пам’яті, уяви, мислення, які, в свою чергу, забезпечують повноцінне і глибоке сприйняття і пізнання дитиною навколишньої дійсності. Для молодшого школяра домінуючим у пізнавальному процесі є чуттєве сприйняття світу, проте активний інтелектуальний розвиток дає йому змогу не тільки відображати об’єкти, явища, процеси навколишнього світу, а й уявити взаємозв’язки їхніх ознак, властивостей і якостей, що вказує на те, що сприйняття пов’язане з мисленням.

Основною формою чуттєвого пізнання навколишнього світу є відчуття, які дають змогу людині сприймати сигнали й відображати окремі

властивості та ознаки речей зовнішнього світу і стану організму. У ранньому віці саме відчуття пов’язують дитину з навколишнім світом і є основною умовою її повноцінного психічного розвитку. Вони ж є основою початкового етапу формування в дитини картини світу, яке відбувається під час переходу від відчуттів до їхнього осмислення. У зв’язку із цим важливо цілеспрямовано та систематично збагачувати відчуття дітей під час пізнання ними навколишнього світу.

Наочно-образне мислення, властиве дітям молодшого шкільного віку, дає змогу сформувати цілісну картину світу, що базується насамперед на знаннях, фактах, явищах, образах і простих поняттях. У цьому віці діти поступово «відходять» від міфологічного мислення. Саме в молодшому шкільному віці дитина опановує систему дій (операцій), потрібних для успішної пізнавальної діяльності на наступних етапах. При цьому важливо, щоб знання, які запропоновані для засвоєння, не були жорстко алгоритмізовані.

На 9-10-му році життя (3 клас) відбуваються істотні зміни у якості знань дітей про навколишній природний і соціальний світ. Л. С. Ви-готський зазначає, що дитина віком 8-9 років здатна впевнено виділяти основні якості предмета, абстрагувати його типові властивості й навіть об’єднувати їх в узагальнену характеристику. У 9-10-річному віці школярі вже можуть усвідомлювати широкі й глибокі істотні зв’язки об’єктів, часто приховані, не завжди чуттєво представлені, спираючись на наявний чуттєвий досвід [2J.

Оскільки здатність до узагальнення при осмисленні світу є найважливішим досягненням розвитку дитини в молодшому шкільному віці, слід зазначити, що вона опановує кілька способів створення узагальнень: наочно-мовний, образно-мовний, понятійно-мовний.

Наочно-мовний спосіб узагальнення здійснюється за допомогою виділення характеристик об’єкта чи явища за ознакою подібності або тотожності та використання відповідної мовної дії. Для образно-мовного способу узагальнення характерно встановлення спільності виявлених ознак за допомогою визначального слова. Понятійно-мовне узагальнення пов’язано з абстрагуванням ознак предметів, які діти не сприймають безпосередньо, а мислять ними за допомогою мови [2].

Якщо в учнів першого-другого класів переважають перші два способи узагальнення, то учні II циклу навчання уже можуть самостійно користуватися понятійно-мовним способом узагальнення. Це свідчить про те, що їм можна пропонувати складніші завдання на узагальнення у процесі пізнання й вивчення навколишнього світу.

З операцією узагальнення тісно пов’язана така розумова операція, як класифікація, без якої неможливо побудувати системну та цілісну картину світу. Здатність до класифікації також удосконалюється впродовж молодшого шкільного віку - відбувається перехід до диференційованої класифікації, яка ґрунтується на виділенні не тільки родового поняття, а й видових відмінностей об’єктів і явищ навколишнього світу [3]. Це означає, що молодші школярі 9-10-річного віку самостійно помічають характерні властивості, загальні для певної групи предметів, класифікуючи їх не лише за зовнішніми яскравими ознаками, а й за малопомітними, але істотними особливостями [2].

Уміння помічати зміни, що відбуваються в предметах навколишнього світу, порівнювати, узагальнювати, класифікувати розвиваються у дітей до 9-10-річного віку і є необхідною умовою для розуміння школярами предметних, просторових причинно-наслідкових та інших зв’язків між предметами.

Саме усвідомлення причинності або причинно-наслідкових зв’язків, наявних у навколишньому світі, становить труднощі для переважної більшості дітей під час І циклу навчання. Л. С. Виготський зазначає, що за правильної організації процесу розумової діяльності школярів іноді не просто відбувається демонстрування об’єкта, а організовується його активне й осмислене сприйняття; діти здатні розуміти не тільки зовнішні одиничні причини явищ, а й узагальнені закономірності та внутрішні причини [2]. Так, третьокласники можуть зрозуміти прості причинні залежності між предметами та явищами навколишнього світу і міркувати про них досить логічно.

Більшість молодших школярів II циклу навчання опановують здатність не тільки встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між предметами та явищами навколишнього світу, усвідомлювати виконані дії, а й виражати це в розгорнутих висловлюваннях. Це є свідченням такої формувальної характеристики розумової діяльності молодшого школяра, як логіка міркування [7].

Емоційний бік сприйняття об’єктів, процесів і явищ навколишнього світу (його звуків, фарб, форм, запахів тощо) залишається провідним упродовж усього періоду молодшого шкільного віку. Тому його важливо враховувати і використовувати під час розвитку в молодших школярів усвідомлених уявлень про взаємозв’язки між різними об’єктами навколишнього світу та його об’єктивну цілісність, про власне місце в цьому світі.

У Типовій освітній програмі для 3-4 класів, розробленій під керівництвом О. Я. Савченко, в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» органічно поєднуються зміст природничої, громадянської та історичної, соціальної та здоров’язбережувальної освітніх галузей. Згідно з Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна, до змісту згаданих вище галузей включено ще й зміст математичної та мовно-літературної освітніх галузей.

У цілому інтегрований курс «Я досліджую світ» задовольняє пізнавальні потреби учнів, що зростають. Вони отримують можливість опанувати матеріал природничих і суспільно-гуманітарних наук, потрібний для цілісного і системного бачення світу в його найважливіших взаємозв’язках. Цей матеріал сприяє формуванню в учнів компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи у групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження. Бажливою характеристикою інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є розуміння принципів системності, наступності та інтеграції знань, формування цілісної сучасної картини світу в умовах зміни наукових концепцій.

У молодшому шкільному віці чуттєвий досвід дитини активно розширюється і збагачується уявленнями про світ, людину, саму себе, а також відбувається оволодіння основними пізнавальними розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, спостереження, розуміння, інтерпретація), що створює сприятливі умови для залучення молодшого школяра до дослідницького пізнавального процесу, самостійної пошукової та експериментальної діяльності.

Формування цілісної картини світу в дітей молодшого шкільного віку пов’язано з розв’язанням низки завдань:

• розвитком у них пізнавально-дослідницької та продуктивної діяльності;

• формуванням у дітей стійких екологічних уявлень;

• усебічним розширенням у них кругозору [б].

Відомо, що під час розвитку дитини відбувається безперервне збагачення знань, сукупність яких формується в цілісну картину світу, яка на кожному віковому етапі має свою специфіку.

Незалежно від вікового етапу розвитку дитині необхідно засвоїти всі складові цілісної картини світу, а саме: системи знань, уявлень, емоцій, почуттів, цінностей, смислів про навколишній світ та місце людини в ньому, що відповідає віку, пізнавальним можливостям. Це пов’язано з тим, що картина світу має бути зрозумілою, очевидною і доступною для сприйняття дитиною, а її ставлення до навколишнього світу має ґрунтуватися на позитивному сприйнятті.

Оскільки цілісна картина світу сприяє адаптації молодшого школяра в навколишній дійсності, процес її формування включається в освітній процес уже в початковій школі. Тут, на думку Д. Б. Ельконіна, треба спрямувати свою діяльність на створення такої найважливішої умови, як безперервність освіти і наступність у відборі та розподілі змісту по етапах навчання.

Показниками сформованості цілісної картини світу в молодших школярів можуть бути:

• стабільність, сталість або непохитність висловлюваних думок;

• віра у сприйняті і привласнені судження;

• упевненість і категоричність суджень;

• самостійне оцінювальне ставлення до об’єкта чи явища;

• емоційне обстоювання власної думки;

• відповідність висловлюваних суджень і вчинків, поведінки [8].

Навчальний курс «Я досліджую світ» спрямований не тільки на

оснащення учнів знаннями про природу, людину та суспільство, а й на розуміння ними причинно-наслідкових зв’язків між предметами та явищами, закономірностей розвитку навколишнього світу, вагомості екологічного ставлення до нього. Вимогами до відбору навчального матеріалу є науковість і доступність. Основна спрямованість програми - дослідно-практична. Форми навчання передбачають самостійну пізнавальну, дослідницьку діяльність учнів як індивідуальну, так і групову.

Питання формування уявлень про зв’язки між складовими навколишнього світу в плані формування ідеї цілісності відображено, зокрема, в програмі курсу «Я досліджую світ», де зазначається, що реалізація фун

даментальної ідеї цілісності світу «здійснюється через розкриття різноманітних зв’язків: між неживою природою і живою, усередині живої природи, між природою і людиною».

Питання можна розглядати ширше і говорити про формування ідеї взаємозв’язку предметів і явищ навколишнього світу. У цій роботі можна виділити два напрямки.

Напрямок перший (його можна назвати неорганізованим, не спрямованим спеціально на навчання школярів виявляти зв’язки) - вивчення понять, які містять інформацію про зв’язки. Назвемо ці поняття:

• причинно-наслідковий зв’язок, що характеризує вплив одного компонента на інший, наприклад вплив забрудненого повітря на організми (зв’язок: забруднене повітря —> організми); такий зв’язок завжди односпрямований - від причини до наслідків;

• значення також має на увазі причинно-наслідковий зв’язок: наприклад, значення температури повітря для рослин, тварин (зв’язок: температура повітря —» рослини, тварини);

• зміна, розвиток, процес мають на увазі часовий зв’язок типу зміни пір року (зима —> весна), розвиток рослини з насіння (насіння —» паросток —» сформована рослина);

• колообіг має на увазі послідовну зміну явищ з поверненням в початковий стан: наприклад, колообіг води у природі або зміна пір року по повному циклу (зв’язок: зима —» весна —> літо —» осінь —» зима);

• екологічні поняття: «екологія», «ланцюги живлення», «екологічна піраміда», «пристосування», «адаптація» тощо. Усі вони мають на увазі ті чи інші зв’язки: екологія - зв’язок організмів із середовищем; ланцюги живлення - зв’язки організмів через потоки речовини та енергії; екологічна піраміда - співвідношення організмів на різних трофічних рівнях; пристосування - зв’язки організмів з певними умовами середовища.

Напрямок другий - спеціальне вивчення причинно-наслідкових зв’язків, а в світлі сучасних вимог - і спеціальне навчання школярів оволодіння вміннями виявляти такі зв’язки.

Найважливішим засобом формування цілісного уявлення про навколишній світ є інтеграція різноманітної інформації (відомостей про різні елементи навколишнього світу) в рамках вивчення окремих тем, усього курсу, що відповідає інтегрованому характеру компетентності. Отже, використання внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації, забезпечують повноцінну реалізацію компетент-нісного підходу в освітньому процесі. Власне, із цією метою різні освітні галузі об’єднано в єдиний інтегрований курс.

Компетентнісний підхід під час вивчення навколишнього світу виражається в тому, що предметні знання учні отримують не у вигляді готових формулювань або моделей, а як результат власного пошуку, елементарної дослідницької та експериментальної діяльності. Молодші школярі вчаться думати, аналізувати, порівнювати, доводити свою точку зору і при цьому опановують необхідні знання про навколишній світ.

Перевіримо себе

1. Яка мета вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у Новій українській школі?

2. У чому полягає суть методичних принципів світоглядної освіти, за Р. Ардишевським?

3. Яка роль інтеграції змісту курсу «Я досліджую світ» у формуванні цілісної картини світу?

4. Які основні напрями формування у молодших школярів цілісної картини світу?

5. Що може зробити вчитель для підвищення інтеграційних можливостей курсу?

6. Користуючись змістом підручника «Я досліджую світ» для 3 або 4 класів, доберіть по два приклади з навчальним матеріалом, де встановлюють такі зв’язки: причина - наслідок, будова - функція, мета - засіб, частина - ціле, суб’єкт - об’єкт дії, загальне - одиничне.

7. Придумайте ситуації, які б відображали поведінку дітей з різною самооцінкою (заниженою, завищеною та адекватною). Поміркуйте, як самооцінка впливає на якість їхнього життя. Складіть поради для учнів із заниженою та завищеною самооцінкою.

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська

 



Попередня сторінка:  1.1. Цілісна картина світу молодшого шк...
Наступна сторінка:   1.3. Формування екологічних понять у мо...



^