Інформація про новину
  • Переглядів: 162
  • Дата: 22-10-2021, 15:35
22-10-2021, 15:35

1.3. Формування екологічних понять у молодших школярів у процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  1.2. Формування цілісної картини світу ...
Наступна сторінка:   2.1 Формування етичної культури учнів з...

Якщо ви думаєте на рік уперед - сійте зерна,

Якщо ви думаєте на 10 років уперед -

саджайте дерева,

Якщо ви думаєте на 100 років уперед -

виховуйте людину.

Невідомий китайський пост

Формування у молодшому шкільному віці цілісної картини світу є важливим чинником розвитку екологічної культури особистості дитини. Формування екологічної культури - один з компонентів освіти, який динамічно розвивається і розглядається у світовій практиці як найважливіший захід реалізації концепції сталого розвитку.

Екологічна освіта в контексті концепції сталого розвитку набуває статусу системоутворювального фактора освіти, визначає її стратегічну мету і провідні напрями. Загальноосвітні цілі самої екологічної освіти загалом пов’язані з визначенням духовних, теоретико-пізна-вальних передумов і умов розв’язання екологічної проблеми.

Формування екологічної культури пов’язано із засвоєнням школярами таких основоположних знань, як цілісність і єдність природи; різноманіття і складність наявних у природі взаємозв’язків між її компонентами та елементами; зміна природного середовища та виникнення якісно нових природних комплексів; взаємодія суспільства та природи; раціональне природокористування.

Екологічна культура включає в себе екологічні знання, глибоку зацікавленість у природоохоронній діяльності, грамотне її здійснення, багатство морально-естетичних почуттів і переживань, породжуваних спілкуванням з природою.

У Новій українській школі зміст інтегрованого курсу «Я досліджую світ» має великий потенціал для формування у здобувачів освіти екологічної компетентності, яка належить до ключових компетентностей. Екологічна компетентність передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства [5].

Перехід на новий стандарт початкової освіти відкриває можливість для вчителя систематично і безперервно формувати у молодших школярів екологічні поняття про закономірності, взаємини природи і людини, природи і суспільства.

Процес формування і розвитку понять як у теорії методики, так і в практиці навчання є одним з найскладніших. Поняття - це категорія, яка розглядається філософією, логікою, психологією, педагогікою. Поняття має такі характеристики, як зміст, обсяг і динамічність. Зміст поняття - сукупність істотних ознак, що визначають предмет або явище. Усі поняття розглядаються в єдиній системі, що зумовлено спрямованістю курсу на формування в дитини цілісної картини світу.

Зміст інтегрованого курсу «Я досліджую світ» базується на багатьох науках, що зумовило запозичення термінів та їхню відповідну класифікацію. Зокрема, поняття поділяють на:

• географічні: географічна карта, план місцевості, материк, океан, екватор, природна зона;

• геологічні: гірські породи, корисні копалини, видобуток корисних копалин тощо;

• фізичні: тіло, речовина, явище, властивість води, колообіг води в природі тощо;

• біологічні: рослина, корінь, стебло, листок, живлення, дихання і розмноження рослин; бактерії і гриби; тварина, способи живлення тощо;

• сільськогосподарські: овочі, фрукти, ґрунт, мінеральні речовини, надходження мінеральних речовин з ґрунту в рослину тощо;

• фенологічні: погода, клімат, хмарність тощо;

• антропологічні: людина, системи органів людини, хвороби, гігієна тощо;

• соціальні: країна, місто, національність, держава, раса, права, обов’язки, закон;

• екологічні: ланцюг живлення, природне середовище, взаємозв’язки організмів у природі, охорона природи, умови життя та особливості організмів відповідно до умов життя та ін.

Обсяг поняття характеризується кількістю включених елементів знань. За обсягом поняття поділяють на прості (одиничні), збірні й складні (загальні). Наприклад: поняття «листок дуба» - одиничне, «листки листяних рослин» - збірне, а «листки рослин» - загальне.

Виділяють п’ять форм (способів) вираження понять: вербальну (словесну), символічну, схематичну, графічну, у вигляді формул [1]. У систему екологічних понять згідно з класифікацією О. М. Макарен-ко [б] ввійшли два блоки.

1. Блок опорних екологічних понять:

а) поняття про предмети і явища природи, їхні властивості та різноманіття, про зв’язки між ними, весь комплекс понять про навколишнє середовище, про все, що оточує людину, що становить поняття «природа»;

б) екологічні поняття про біологічні системи (ліс, лука, водойма), про взаємозв’язки організмів із середовищем їхнього існування, про пристосування до нього, взаємозв’язки організмів один з одним і людиною;

в) поняття про цінності, значущість досліджуваних об’єктів у житті природи і людини;

г) поняття про працю людей щодо використання природних багатств.

Блок опорних екологічних понять молодші школярі вивчають в інтегрованому курсі «Я досліджую світ», що створює необхідні умови для вивчення іншого блоку понять, власне природоохоронних.

2. У блок власне природоохоронних понять входять:

а) поняття про об’єкти охорони. Ця група включає в себе поняття про найпоширеніші рослини і тварин рідного краю, під час вивчення яких молодші школярі повинні дійти висновку, що будь-який організм потребує захисту; види рослин і тварин рідного краю, які стають рідкісними, зникаючими, перебувають під загрозою зникнення;

б) поняття про мотиви охорони рослин і тварин. До них належать: економічні мотиви («мотиви користі»), естетичні мотиви («мотиви краси»), гуманістичні мотиви («мотиви доброти»), мотиви охорони природи, санітарно-гігієнічні мотиви («мотиви здоров’я»);

в) поняття про заходи охорони навколишнього середовища включають: поняття про закони і постанови в сфері охорони природи, поняття про раціональне використання природних багатств у трудовій діяльності людини, поняття про норми і правила поведінки людей у природі, про охорону рідкісних рослин і тварин, середовища їхнього існування, про форми охорони навколишнього середовища, у яких беруть участь школярі, про зміст природоохоронних робіт учнів, способи виконання [1].

Зміст понять здатний поглиблювати і розширювати обсяг, поняття перебувають у постійному розвитку. Але перед тим, як поняття почне розвиватися, воно має бути утворено, сформовано. Утворення і розвиток понять може відбуватися стихійно, мимовільно, коли людина не ставить таку мету. Стихійний процес утворення понять повільніший, ніж коли ним керують цілеспрямовано. Процес формування понять має низку особливостей:

• поняття не можуть бути засвоєні в «готовому вигляді» тільки заучуванням визначень, а виводяться і формуються;

• поняття засвоюються не відразу, не одномоментно, а поступово, у міру вивчення курсу, вони безперервно розвиваються за обсягом і глибиною;

• поняття становлять систему, в якій одні з них пов’язані з іншими;

• процес формування понять потребує управління, він відбувається під керівництвом учителя, має цілеспрямований характер.

Як зазначає Т. Байбара [2], у розвитку наукових понять виділяють два етапи. Перший - від чуттєво-конкретного сприймання до абстрактних понять, а другий - від абстрактного до конкретного загального в мисленні.

З найперших уроків курсу людина, природа і суспільство розглядаються в їхній нерозривній та органічній єдності. Це дає змогу на ранньому етапі навчання почати формувати в учнів уявлення та поняття про цілісність світу; природне та соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства, тобто місце людини в цьому світі.

Програмою І циклу навчання передбачено формування знань про об’єкти природи, зміни у природі, що відбуваються під впливом діяльності людини, в учнів формується розуміння необхідності охорони навколишнього середовища.

У 3-4 класах триває формування знань про компоненти і явища природи. У процесі засвоєння знань у рамках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» на доступному для учнів рівні розкриваються протиріччя (суперечності) між суспільством і природою, шляхи розв’язання їх. Учні дізнаються про реальні екологічні проблеми, які постали перед людством. Отже, під час вивчення курсу в молодших школярів формуються такі поняття, як: екологія, ланцюг живлення, екологічна проблема, екологічна катастрофа.

У II циклі навчання вивчається змістова лінія «Людина і природа», яка дає можливість узагальнити, систематизувати і розширити вже

наявні у дітей уявлення про розмаїття природи, взаємодію природи і людини. Учні дізнаються про реальні екологічні проблеми, які постали перед людством. До таких проблем належать:

• захист неживої природи від забруднення, руйнування та виснаження;

• збереження різноманіття видів організмів і цілісності взаємозв’язків;

• охорона природи як необхідна умова збереження здоров’я людей.

Вивчення компонентів природи спрямовано на з’ясування їхніх особливостей, значення у природі і житті людини, охорону певного природного компонента. Особлива увага звертається на розкриття різноманітних взаємозв’язків у природі: між об’єктами живої природи (рослинами і тваринами, рослинами і грибами, бактеріями і рослинами, різними тваринами тощо), а також між природою і людиною.

Під час вивчення тем про здоров’я формуються уявлення про людину як частину живої природи, про будову і життєдіяльність організму людини і про вплив на нього навколишнього середовища.

Вивчення тем, пов’язаних з екологією, супроводжується введенням поняття науки екології, конкретизуються основні екологічні поняття: екологічні зв’язки, навколишнє середовище, прямі і непрямі зв’язки в природі, ланцюг живлення, колообіг речовин, перетворення енергії з одного виду на інший, екологічна піраміда, екологічна катастрофа, екологічний прогноз.

У процесі вивчення навколишнього світу у формування екологічних понять у молодших школярів використовують різноманітні форми і методи роботи: урок, урок-екскурсію, дидактичну гру, спостереження, дослідницьку діяльність та інші. Ця робота повинна вестися із застосуванням диференційованого та індивідуального підходів у навчанні, з дотриманням послідовності засвоєння понять на всіх етапах, що дасть змогу найефективніше вести роботу щодо формування в учнів основних екологічних понять.

На перших етапах формування понять доцільно застосовувати методи, які аналізують і коректують сформовані у школярів екологічні ціннісні орієнтації, інтереси і потреби. Використовуючи їхній досвід спостережень і природоохоронну діяльність, учитель у процесі бесіди за допомогою фактів, цифр, суджень викликає емоційні реакції учнів, прагне сформувати в них особисте ставлення до проблеми. На етапі формування екологічної проблеми особливу роль набувають методи, які стимулюють самостійну діяльність учнів. Завдання і ситуативні вправи спрямовані на виявлення суперечностей у взаємодії суспільства і природи, на формулювання проблеми і виникнення ідей про шляхи її вирішення з урахуванням концепції досліджуваного предмета.

Завдання, які використовують на уроках, повинні розкривати не тільки зв’язки організмів із середовищем існування, а й ціннісні нормативні й практичні, діяльні аспекти ставлення людини до навколишнього середовища. У результаті учні частіше залучатимуться до самостійного пошуку, вчитимуться прогнозувати наслідки поведінки й діяльність у навколишньому середовищі, опановуватимуть практичні вміння, братимуть участь у творчій діяльності.

Систематизування завдань дає змогу дитині побачити конкретні середовища існування організмів, екологічні ніші різних видів організ

мів, багатосторонні зв’язки із середовищем існування і між собою, відкрити для себе багато екологічних закономірностей і правил.

Навчальну діяльність стимулюють навчальні дискусії, сприяючи прояву особистого ставлення учнів до проблем, знайомству з реальними місцевими екологічними умовами, пошуку можливостей їхнього вирішення. Наприклад:

• Поміркуйте, чому людина повинна знати, з яких речовин складається тіло.

• Допоможіть розв’язати проблему забруднення повітря у своєму населеному пункті.

• Дослідіть, що забруднює повітря у вашій оселі.

• Розробіть пропозиції щодо можливих заходів із захисту ґрунтів на шкільному подвір’ї [3].

• Розкажіть, чи долучаються ваші батьки до благоустрою вашого населеного пункту. За що ви любите свій населений пункт?

• Що ви як члени громади/учні школи могли б зробити для свого міста/села?

• Чи руйнуємо ми довкілля? Як саме люди завдають шкоди планеті? Як цьому запобігти?

• Поясніть, як саме зменшення місця, що займає порожня пляшка у просторі, впливає на зменшення шкоди для навколишнього середовища [3].

• Чи одне й те саме означають поняття «екологія» та «охорона природи»? Спираючись на власний життєвий досвід, опиши взаємозв’язки у природі. Склади моральний кодекс - сукупність правил і переконань, що визначають твоє ставлення до природи [4].

• Які ланцюги живлення існують у лісі, на луці та у водоймі?

• Дослідіть. У чому полягає головна відмінність між живленням рослин і тварин?

• Проаналізуйте дані таблиці, у якій наведено витрати води на потреби людини на добу. Висловте припущення, як можна зменшити витрати води [3].

На етапі теоретичного обґрунтування способів гармонійної взаємодії суспільства і природи вчитель звертається до розповіді, яка дає змогу представити наукові основи охорони природи. Пізнавальна діяльність стимулює моделювання екологічних ситуацій морального вибору, які узагальнюють досвід прийняття рішень, формують ціннісні орієнтації, розвивають інтереси і потреби школярів. Активізується потреба у вираженні естетичних почуттів і переживань творчими засобами (малюнок, розповідь, вірші). Властивий мистецтву підхід до дійсності, емоційність особливо важливі для розвитку мотивів вивчення і охорони природи. Наприклад:

• Знайдіть світлини, які можна було б підписати так: «Забруднення повітря», «Забруднення води», «Після вирубування лісу». Які з них показують, що шкодить природі, а які - роботу з охорони природи [4]?

• Розгляньте діаграму. Про що свідчать ці дані?

• Розгляньте фото. Які із цих організмів трапляються у вашому краї? Запам’ятайте їх і пояснюйте іншим людям, що ці рослини і цих тварин потрібно охороняти.

• Чому багато рослин і тварин зникли або стали рідкісними? Які рослини і яких тварин вашої місцевості занесено до Червоної книги України?

• Розгляньте світлини. Розкажіть, що спільного між цими предметами.

• Знайдіть інформацію про рослини або тварин України, які перебувають під загрозою зникнення. Підготуйте про них повідомлення і поділіться з однокласниками та однокласницями цією інформацією. Запропонуйте свої способи, які допоможуть зберегти рослини і тварин на нашій планеті [3].

Одним з ефективних методів формування екологічних понять є метод спостереження [1]. Спостереження - де безпосереднє цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ навколишнього світу усіма органами чуттів. Спостерігати предмети і явища можна в приміщенні або в природі. Спостереження дає основу, на якій будуються розумові операції. Учитель визначає форми спостережень і організовує ті, які розвивають спрямованість уваги, фіксацію властивостей об’єкта. Спостереження можна вести на уроці і в позаурочний час.

• Дослідіть, які умови потрібні для розвитку рослин. Вам знадобляться: пророщені рослини пшениці, які ви посадили на попередньому уроці; три горщики зі

зволоженим ґрунтом, один горщик з піском, склянка (банка). Виконуємо послідовно.

1. Першу пророщену рослину поставте на світло в тепле місце, поливайте і розпушуйте ґрунт. У цьому досліді для розвитку рослин є всі необхідні умови: мінеральні солі, світло, тепло, вода, повітря.

2. Другу пророщену рослину поставте до темної шафи. Спостерігайте, які зміни з нею стануться.

3. Третю рослину кілька днів не поливайте. Спостерігайте, що з нею буде. (Потім обов’язково полийте.)

4. Четверту рослину посадіть у пісок, поставте на світло і поливайте. Спостерігайте, чим ця рослина відрізнятиметься від першої.

Свої спостереження за рослинами записуйте у зошит. Після проведених дослідів зробіть висновки про те, що потрібно рослинам для росту й розвитку [3].

У процесі формування екологічних понять важливим джерелом знань є словесні методи. Діяльність учителя тут полягає в тому, що він передає сам або організовує передачу інформації словом. Діяльність учня полягає в слуханні слова.

З метою формування екологічних понять доцільно використовувати етичні бесіди. При цьому тематика етичних бесід може бути досить різноманітною: «Природа просить допомоги і захисту», «Земля - наш спільний дім», «Життя - найбільша цінність», «За що ми відповідальні перед природою?», «Як навчитися чути природу?», «Біль Землі» тощо.

У формуванні екологічних понять допомагають творчі дискусії на уроках. Наприклад, під час вивчення теми «Тваринний світ» дискусія розгорнулася навколо груп тварин, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи, - червів і павукоподібних. Клас можна об’єднати у дві групи: «критики», які демонструють негативне ставлення тих, хто закликає знищувати їх, і «захисники», які мають розповідати про екологічне значення цих тварин у природі. На уроках формуються поняття: «середовище існування», «екологічні ланцюги живлення».

Важливе значення у формуванні екологічних понять у навчальному процесі мають завдання, екологічні ситуації, включені в урок. Виконуючи завдання, учні шукають правильну відповідь; як можна чинити в довкіллі, а як - ні. Діти звертаються по допомогу до різних джерел інформації, ознайомлюються з поняттями. Завдання, включені в урок, повинні відображати екологічні взаємозв’язки в довкіллі. Наприклад:

• Поясніть, чому взимку під снігом можна побачити зелені рослини. Яка властивість повітря сприяє цьому?

• Спрогнозуйте, що було б, якби вода була важча у твердому стані і не мала три агрегатних стани.

• Використовуючи різноманітні джерела інформації, дізнайтеся, які ще є способи очищення води.

• Назвіть, які види транспорту найменше забруднюють повітря. Поясніть чому.

• Люди яких професій найбільше потерпають від забруднення повітря [3]?

• Доповніть схему «Забруднення води», користуючись різними джерелами інформації [4].

• Придумайте історію про життя когось з мешканців водойми до й після її забруднення. Інсценізуйте її.

• Чому вода - це найбільше багатство нашої планети? Перелічи, що забруднює воду. Розкажи, як ти будеш використовувати воду сьогодні. Досліди, як твоя родина може зменшити використання пластику. Придумай гасло для захисників чистоти води.

• Як потрібно охороняти воду від забруднення? Пригадай, які забруднювачі впливають на стан води і водойм на Землі [4].

• Поміркуйте, чому першою ланкою в ланцюзі живлення є рослина.

• Доповніть ланку ланцюга живлення.

• Подумайте, які зміни відбудуться у природі, якщо з ланок ланцюга живлення зникнуть хижаки.

• У природі існують взаємозв’язки між різними тваринами. Знайдіть інформацію в додаткових джерелах про типи взаємовідносин тварин у природі. Який тип взаємовідносин між тваринами називають конкуренцією? Який - хижацтвом? Наведіть приклади таких взаємовідносин [3].

Усі завдання мають бути спрямовані на систематизацію та узагальнення знань дітей про різноманітні взаємозв’язки людини з природою. Завдання повинні спонукати оцінити, думати, зробити висновок, передбачити, надати допомогу. Найголовніше - вони повинні ставити дитину в безвихідь першовідкривача і дослідника [б].

Доцільно також звернути увагу дітей на прислів’я, приказки, народні прикмети, зміст яких має екологічний характер, зокрема: «Де вода - там життя», «Довго шпаки не відлітають - осінь буде суха», «Якщо восени сіренький ранок, то чекай ясного дня», «Білка мостить гніздо високо - на теплу зиму, низько - на люту», «Краще один раз добре розпушити ґрунт, ніж два рази погано полити». Доречне використання прислів’їв, приказок та народних прикмет на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» забезпечуватиме емоційну насиченість змісту навчального матеріалу, збалансованість інформаційного та емоційно-ціннісного компонентів змісту, формування загальнолюдських цінностей (гуманності, працелюбності, чесності, правдивості тощо).

Однією з ефективних форм екологічної освіти є уроки екскурсії в природне середовище, на яких молодші школярі можуть опанувати

відповідні знання, оціночні судження, правила поведінки, природоохоронні поняття.

Мета екскурсії в природу екологічного спрямування полягає в ознайомленні школярів зі шляхами і засобами впливу людини на природу, показі провідної ролі антропогенного чинника у вивченні навколишнього середовища, в усвідомленні ними відповідальності за долю природи, причетності до справи охорони природи.

Екологічна екскурсія - це форма екологічної освіти, що становить собою групове відвідування природних комплексів або установ культури в навчальних цілях. Екскурсії з курсу «Я досліджую світ» мають велике пізнавальне значення. Вони конкретизують, поглиблюють і розширюють знання. На екскурсіях учні перевіряють на практиці багато теоретичних знань і переводять їх в уміння і навички, вони допомагають учням побачити красу, різноманіття і багатство природи рідного краю та України й світу, що сприяє патріотичному вихованню. На екскурсіях діти вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, знаходити приклади взаємозв’язку організмів один з одним, з явищами природи, до умов навколишнього середовища. Одним з провідних завдань екскурсії є усвідомлення дітьми ідеї відповідальності людини за розвиток, долю біосфери в майбутньому. Коли швидко людство стало визначальним фактором еволюції біосфери й не може існувати без біосфери, воно зобов’язане взяти на себе забезпечення спрямованості її розвитку заради свого майбутнього.

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за такими двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотемний, багатотемний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний, підсумковий). Проведення екскурсій дає змогу вирішити комплекс завдань освітнього, розвивального та виховного характеру.

Иа вступних екскурсіях учні отримують загальне уявлення про матеріали, завдання зі спостереження на всю тему, проводять короткочасні спостереження. Поточні екскурсії передбачають знайомство з конкретними об’єктами або явищами в природі. Узагальнювальні екскурсії проводять у кінці вивчення теми або частини її і припускають конкретизацію, систематизацію та узагальнення вивченого матеріалу, їх будують так, щоб школярі знайшли в навколишньому середовищі те, що вивчали в класі, за підручником удома, і відповіли на поставлені вчителем запитання.

Екологічні екскурсії спрямовані на освоєння дітьми різноманітних зв’язків у світі природи: між органами тварин і рослин та їхніми функціями; між середовищем існування істот і особливостями їхньої будови, способу життя; між станом об’єктів живої природи та умовами їхнього існування; між живими істотами в одній екосистемі.

Важлива роль у формуванні екологічних понять належить проектній діяльності. Наприклад: «Озеленення класної кімнати», «Моя добра справа для живої природи», «Теплиця на моєму підвіконні» (виготовлення моделі теплиці та вирощування рослин з насіння), «Як зберегти тепло і світло в нашому домі?», «Збережемо життя ялинці», мініпроєкт про зниклу тварину або рослину.

Отже, очевидно, що отримані в процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» знання створюють умови для успішного формування провідних екологічних понять «природне середовище», «середовище існування», «зв’язок рослин і тварин з навколишнім середовищем», «природна рівновага» тощо. Формування в учнів уявлення про цілісність світу, виховання гуманної, творчої особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності прямо залежить від ефективності роботи вчителя щодо формування екологічних понять у молодших школярів у процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Перевіримо себе

1. Яке значення має формування в молодших школярів екологічних понять у початковій школі?

2. Які типи понять представлені в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» другого циклу навчання?

3. Розкрийте суть одного з екологічних понять. Дайте його повну характеристику (зміст, обсяг, динаміка).

4. Які ви знаєте методи й методичні прийоми термінологічної роботи?

5. Назвіть оптимальні методи і форми роботи щодо формування в учнів екологічних понять на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

6. Використовуючи підручники інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для 3-4 класів, наведіть приклади простих і складних, одиничних і загальних понять.

 

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська

 



Попередня сторінка:  1.2. Формування цілісної картини світу ...
Наступна сторінка:   2.1 Формування етичної культури учнів з...



^