Інформація про новину
  • Переглядів: 57
  • Дата: 22-10-2021, 15:37
22-10-2021, 15:37

2.1 Формування етичної культури учнів засобами курсу «Я досліджую світ»

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  1.3. Формування екологічних понять у мо...
Наступна сторінка:   2.2 Виховна робота з курсу «Я досліджую ...

Розділ 2

ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ

Найголовніше - не знати, що добре, а бути добрим.

Арістотель

У сучасних умовах розбудови Нової української школи гуманістична, особистісно зорієнтована система навчання й виховання є основою процесу етичного виховання. Змістову основу цієї системи утворюють знання про людину як найвищу цінність.

Формування уявлень особистості про світ, стосунки людей, про себе починається ще в дошкільному віці водночас із розвитком почуттів і моральних якостей (гуманізму, любові до батьків тощо). У молодшому шкільному віці триває формування основ характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, усвідомлення та засвоєння моральних норм поведінки, що важливі для особистісного розвитку. Освітній процес починає прищеплювати моральні орієнтири для створення громадянського демократичного суспільства. Освіта на базі цінностей сприяє розвитку толерантності та розуміння політичних, культурних й інших відмінностей, роблячи особливий акцент на захисті прав людини, захисті етнічних меншин, найбільш вразливих груп, а також збереженні навколишнього середовища.

Етична поведінка у взаєминах учнів формується під час освітнього процесу, здійснюваного школою, сім’єю, громадськістю.

Етична поведінка - це сукупність вчинків, дій людей, які відповідають нормам моралі, свідомості, порядку, що сформувалися у суспільстві або до яких воно прямує.

Етика є однією з найдавніших філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої слугують мораль, моральність, суспільні норми поведінки, звичаї. Слово «етика» походить від грецького «етос», що спочатку означало «житло», але пізніше почало означати «характер», «спосіб буття», який людина або група людей набувала протягом усього свого життя. Слово «моральність» походить від латинського mos, rnoris, що спочатку означало «звичай», але пізніше стало означати також «характер» або «спосіб буття».

Отже, «етика» і «мораль» - терміни, що етимологічно схожі, бо стосуються способу існування або характеру, набутого в результаті застосування на практиці деяких хороших (позитивних) звичаїв або звичок.

Етична підготовка та навчання не передбачають передачі готових знань, а потребують розроблення певних тем, присутності об’єктів для постійного роздуму та використання аналізу соціального контексту (конкретних життєвих ситуацій). Нині важливо навчати певних практик, що формують і розвивають у дітей самопізнання, етичне судження, критичний та емоційний інтелект, толерантність, комунікатив-ність, автономність, творчі здібності тощо. Звертатися до етичних норм потрібно не для того, щоб вивчати цінності, не для того, щоб учні навчилися мислити, розмірковувати, а переважно для того, щоб вони прагнули та були готові до навчання протягом усього життя, оскільки в сучасному суспільстві компетентності є основними цінностями. Освіта має бути спрямована, крім збагачення знань дитини, на розуміння себе, інших, а також суспільства, частинкою якого вона є.

Школа повинна навчати дітей приймати життєві виклики сучасного світу. Учителі та батьки мають усвідомлювати важливість участі освітнього закладу як соціального організму, що може та повинен стати для дитини адаптивним середовищем, де моральна атмосфера зумовить її ціннісні орієнтації. Тому важливо, щоб виховна етична система не тільки взаємодіяла з усіма складовими компонентами шкільного життя: уроком, перервою, але й забезпечувала їх етичним змістом.

Етична культура оцінює людину з погляду її поведінки в житті, суспільстві, її моральності, гідності, порядності, дружби, кохання, бажання і вміння жити в злагоді з власного совістю і світом, позбавлятися гріховності, творити добро.

Виховання етичної культури кожної людини потребує участі насамперед сім’ї, засобів масової інформації, держави, її лідерів, закладів культури та мистецтва. Цей процес надзвичайно складний і тривалий. Велику роль у формуванні етичної культури людини відіграє освіта у всіх її формах і на всіх рівнях. Саме вона існує для виховання та формування особистості. Саме вона передає новим поколінням знання, досвід, основні цінності й норми, що визначають поведінку людей.

Головним призначенням етичної культури є накопичення, розвиток і вдосконалення усього того, що поліпшує життя людини, створює в суспільстві атмосферу гуманності, надихає на творчість [3].

Основною метою початкової освіти нині є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Система виховання основ етичної культури школярів охоплює широкий спектр компонентів, головними з яких є:

• повсякденна методика «етичного заряду», що діє в системі вільного спілкування дітей на уроці, перерві, а також у позаурочний час. Методика передбачає поєднання етичної установки на доброзичливість і повагу в стосунках з іншими з формами запобігання конфліктним ситуаціям і гідного виходу з них;

• колективна позакласна діяльність з етичною спрямованістю, спеціально орієнтована на залучення всіх учнів до етичного діалогу, спілкування, взаємодії.

Кожен з компонентів системи, маючи свою функцію, специфічний зміст і методичну особливість, виконує певну частину педагогічного завдання, що передбачає гуманістичний вплив на життєдіяльність школярів.

На думку багатьох видатних педагогів, дійсно освічена людина неодмінно повинна володіти такими якостями: мати загальні знання, звичку та вміння мислити, благородство почуттів або високу моральність.

Освічена людина повинна вміти розмірковувати, щоб використовувати свої знання з максимальною користю. Бо вміння читати і писати - це лише грамотність. В освіченої людини відсутній комплекс неповноцінності й добре розвинене розуміння світу. У неї більше шансів бути почутою і сприйнятою всерйоз. Зазвичай неосвіченій людині важче висловлювати свої погляди та думки. Хороша освіта гарантує, що людина не просто вдосконалює себе, а й здобуває довіру оточуючих. Навчання допомагає нам дізнатися, хто ми, у що віримо і яку роль виконуємо в соціумі. Це почуття самоповаги має велике значення для особистісного зростання. Саме цінності є фундаментом освіти та умовою формування людини і суспільства, які у своїй як професійній, так і повсякденній діяльності врівноважують морально-етичний та публічний інтереси.

Етичне виховання - процес цілеспрямованої систематичної взаємодії вихователя та вихованця з метою формування в учня системи моральних знань, почуттів, оцінок та поведінки згідно з етичними нормами і правилами.

Моральність з точки зору оцінки інших, спільноти, культури, що передбачає орієнтацію на зовнішню норму. Етичні погляди тут постають як нормативна етика, система моральних уявлень про норми поведінки в суспільстві, як деонтологія. Етичне виховання сприймається як продовження традиції, ідентифікація із соціокультурним оточенням, прийняття норм, засвоєння сукупності правил і зразків поведінки, самообмеження, заборона. Людина в цьому аспекті сприймається у взаємозв’язку з відповідно прийнятими нормами, і ця відповідність позначається категорією «особистість» - людина, що відповідає соціокультурним очікуванням (яка поводиться «як має бути», «як належить поводитися»). Результатом морального виховання є вибір відповідного прийнятого способу поведінки як форми взаємодії з оточенням.

Моральність, що орієнтована на внутрішньо зрозумілий сенс речей і явищ життя. Етичні вчення, на яких ґрунтується цей напрямок, розкривають внутрішні спонукальні сили і регулятиви культуровідпо-відної поведінки людини, які постають як її моральні якості (характеристики). Пошук сенсу стає центральною проблемою морального виховання. Як пише В. І. Пузько (1998), знайти сенс життя означає «бути у себе не в гостях, а вдома: у мові, у думках, у почуттях, у діях». Самовизначення, самостановлення, самореалізація та інші «само...», які визначають самоцінність людини в житті та діяльності, потребують і саморегуляції, стрижнем якої є моральність. У цьому розумінні людина оцінюється з погляду її унікальності, неповторності, що

характеризує індивідуальність людини як виокремлення її з оточення. Людина проявляється в характері свого спілкування з навколишнім світом як спосіб обміну інформацією та пов’язаними з нею емоційними станами.

З погляду моральності духовність визначає спрямованість на ціннісну взаємодію з навколишнім світом. Наявність цінностей є демонстрацією небайдужості людини щодо світу. Головною виховною проблемою тут є проблема добра і зла, життєвої позиції та її реалізації у відповідній діяльності. Етична позиція людини постає водночас як позиція моральна і як особистісна, що відповідає зовнішній нормі поведінки; моральна як індивідуальна, зумовлена специфічною системою сенсу, і духовна (суб’єктна, що стверджує цінності в діяльності).

Без емоційного ставлення неможливий внутрішній зв’язок людини зі світом. Емоції - це явища фізіологічні, психологічні, соціальні та педагогічні. Тому їх вивчають на міждисциплінарному рівні. Фізіологи вважають, що емоції генетично первинні стосовно волі та інтелекту. У філософських і соціально-етичних дослідженнях емоції розглядають як компонент, що забезпечує єдність раціонального та емоційного у процесі морального виховання як цілісності, як одну зі складових поняття «моральна цінність», як необхідний компонент і психологічний механізм у процесі формування моральних якостей людини, як феномен міжособистісного спілкування, суспільного настрою, наслідування, навіювання.

Естетична освіта, хоча і має вкрай необхідний теоретичний компонент, спирається на практику. Формування та розвиток у молодших школярів етичних понять повинно базуватися на прикладі та моделюванні.

Моделювання є потужною стратегією навчання. Воно складається з двох різних, але пов’язаних механізмів. Перший - це словесне, те, що ми говоримо. Другий компонент - це те, що ми робимо. Теоретично між сказаним і зробленим має бути відповідність. Учні дуже уважно спостерігають конгруентність (відповідність, узгодженість) або невідповідність між цими двома компонентами. Учителі та батьки - це «дзеркала» та моделі, у яких учні дивляться на себе. Отже, батьки та вчителі несуть моральну відповідальність за щоденне навчання на своїх прикладах.

Конгруентність - дуже корисна риса. Конгруентні люди чудові спікери, які завжди справляють добре враження. Якщо людина думає, говорить, відчуває і робить одне й те саме, то в цей момент вона є конгруентною. Загалом конгруентність - це стан цілісності та щирості, коли всі частинки особистості спрямовані до однієї мети та працюють узгоджено. Конгруентним людям завжди легше знаходити спільну мову зі своїм співрозмовником, колегою чи навіть незнайомцем. Адже, крім вербального спілкування, підсвідомо ми сприймаємо ще й певні слабкі сигнали, які читаються на їхніх обличчях [5].

Методологія навчання етичного виховання орієнтована на формування ставлення та цінностей, які ґрунтуються на конкретних життєвих ситуаціях, на противагу запам’ятовуванню певної інформації. Методологія моделювання етичної поведінки повинна мати такі характеристики:

• демократизуюча, оскільки освіта базується на демократичній концепції. Школа, клас, освітні стратегії та форми оцінювання повинні мати демократизуючий характер. Чесне, прозоре та незаангажова-не оцінювання є дуже важливим в освітньому процесі. Чесність в оцінюванні є основою у встановленні довіри між викладачем/ учителем та здобувачем освіти. Важливо, щоб учні оволоділи цією характеристикою, використовували та моделювали її щодня [9];

• превентивна (профілактична, попереджувальна), оскільки освіта повинна підготувати учнів до особистих життєвих ситуацій соціального характеру, таких як участь громадян у демократичному житті тощо. Ця модель повинна дати можливість учням бути щасливими, живучи у світі, якому властиві зміни; споживчі потреби, де існує безліч шляхів використання законних і незаконних речовин тощо;

• комунікативна, призначену для заохочення та розвитку навички спілкування, діалогу. У цьому компоненті роль учителів дуже важлива. Учитель має використовувати та моделювати діалоги, заохочувати учнів до спілкування та висловлювання. Слід зазначити, що стиль спілкування тісно пов’язаний з тим, як ми уміємо запобігати конфліктам або вирішувати їх. Людина з агресивним, нешанобливим і безкомпромісним стилем спілкування може мати труднощі у вирішенні конфлікту в мирний ефективний спосіб.

Приклади завдань у підручниках для 3-4 класу, авторів Т. Г. Гільберг, С. С. Тарнавської, Л. В. Грубіян, Н. М. Павич, вид-во «Генеза» (2020).

• Чи доводилося вам бути свідками чи учасниками конфліктної ситуації або суперечки? Як ви почувалися? Чи змогли домовитися й порозумітися? Які риси характеру допомогли вам розв’язати ситуацію?

• Чому не можна допускати конфлікти, а треба їм запобігати? Як можна зробити класну спільноту приємним середовищем для навчання?

• Уявіть, що ви з друзями граєте у футбол на спортивному майданчику. До вас підходить гурт дітей і говорить, що це їхній майданчик, вони тут грали ще влітку. Як можна розв’язати такий конфлікт? Запропонуйте кілька варіантів.

• Вправа-гра «Займи позицію». З двох варіантів оберіть той, що стосується вас.

• Яке з наступних тверджень є правильним (істинним)?

Щоб вирішити конфлікт між друзями мирним шляхом, потрібно дотримуватися такої стратегії:

• після виявлення конфлікту необхідно запропонувати кілька рішень, одне з яких задовольнить усі сторони;

• у разі виникнення конфлікту між друзями, не варто іншим втручатися;

• щоб знайти спільну мову та досягти домовленостей, важливо провести діалог, враховуючи думку кожного;

• якщо обране рішення для вирішення конфлікту не дало очікуваних результатів, необхідно шукати нові альтернативи.

• Що робити, коли конфлікт усе ж стався?

Методологія етичного навчання регулюється низкою педагогічних настанов. Перша з них - це безумовне прийняття вчителем усіх учнів. У класі та в школі не повинно бути нерівності між учнями з будь-якої причини. Усі люди рівні, і школа є ідеальним місцем для моделювання цього фундаментального права.

Друга настанова - це те, що етичну поведінку слід постійно пропагувати в класі та в школі. Повага до інших є найвищою цінністю, з якої випливають такі - гідність, толерантність і партнерство. Саме «поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм» є вимогою до зобов’язань здо-бувачів освіти, що зафіксовано у Законі України «Про освіту».

Приклади завдань у підручниках для 3-4 класів:

• Що є спільного у правилах поведінки та у правилах дружби? Чи можна дружбу виміряти грошима? Чи важливо мати друзів? Скільки може бути друзів в однієї людини?

• Друг або подруга у вашій присутності сказав/-ла неправду вчителеві/учительці. Ваші дії:

• скажете вчителеві/вчительці, що друг (подруга) сказав/-ла неправду;

• переконаєте його/її, щоб він/вона самі виправили ситуацію.

• Підготуйте у групах невеликі повідомлення чи замітки для шкільної газети «Мій клас - дружна спільнота».

• Пригадайте правила етикету, які допомагають спілкуванню. Театралізуйте в парах ситуації:

1. Ви купуєте хліб у магазині. Зверніться до продавчині.

2. Ви хочете знайти цікаву книжку в шкільній бібліотеці. Що ви скажете?

3. Ви приймаєте друзів у себе вдома. Які слова гостинності ви скажете?

Оскільки школа є громадським місцем, у ній також діють правила шкільного етикету. Уставте пропущені слова.

Запізнюватися на уроки....... тому що ... .

Після дзвоника учні повинні.......щоб ... .

На уроках потрібно.......для того щоб ... .

Під час уроку не можна.......тому що ... .

На перерві дозволяється....... для того щоб ... .

У школу не можна приносити....... оскільки ....

• Пригадайте та розкажіть випадок із життя, коли знання правил етикету стало вам у пригоді.

• Що означає «етичне ставлення до тварин»? Що відчувають домашні улюбленці, які опиняються на вулиці? Яких етичних норм поведінки потрібно дотримуватися у спілкуванні з тваринами?

• Пограйте в гру «Хочу, можу, треба». По черзі додавайте до кожного словосполучення своє слово.

Я хочу... Я можу... Я мушу...

• Чи завжди у вашому житті узгоджувалися «хочу», «можу», «треба»? Наведіть позитивні приклади.

• Чи знаєте ви, коли говорити «Ти», а коли «Ви»? Полегшити спілкування між різними людьми за віком, статтю тощо нам допоможуть правила етикету. Звертання «Ви» доречне в офіційному спілкуванні та до незнайомих або ледь знайомих людей у транспорті, в громадських місцях, а також до людей старшого віку. На «Ти» звертаються до однолітків, у родині, до знайомих, друзів та тих, хто не проти, аби до нього так зверталися. Найкраще запитати співрозмовників, чи згодні вони перейти на «Ти» у спілкуванні.

• Виберіть одне з громадських місць і спільно складіть правила поведінки в ньому.

Головною ідеєю, яка тісно пов’язана з повагою до інших, є сприяння тендерній рівності. Не можна забувати, що між сексизмом і насильством існує тісний взаємозв’язок. Школа як інституція, відповідальна за офіційне навчання дітей, не може дозволяти відтворення стереотипної сексистської та дискримінаційної поведінки та ставлення до статі. Крім того, вона відповідає за реалізацію стратегій, що розвивають не сексистські або дискримінаційні установки та поведінку. З іншого боку, школа є одним із закладів, покликаних допомогти учням зрозуміти причини домашнього насильства та як навчитися моделей поведінки, що сприяють повазі, толерантності, гідності всіх людей та мирному співіснуванню.

Основними методами етичного виховання є приклад, переконання, заохочення, стимулювання, привчання, вправи, наслідування, виконання ситуативних завдань, аналіз і самоаналіз особистістю своїх учинків тощо.

Педагогічним орієнтиром у використанні стратегій та змісту є досвід учнів. Наведення прикладів і ситуацій, пов’язаних з учнями, допомагає їм краще засвоїти зміст та застосувати його на практиці.

На уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» учитель створює умови для формування та застосування учнями зовнішніх проявів людської культури, таких як вихованість, дотримання етикетних норм, правил спілкування, поваги до звичаїв, традицій тощо. Вироблення уміння критично мислити - важливий і необхідний принцип етичної підготовки учнів. Для цього вчитель має розуміти, що учні здатні думати самі за себе, можуть мати різні думки тощо.

Приклади завдань:

• Доберіть за зразком слова з довідки. Змінюйте їх відповідно до роду іменників.

Зі щирим серцем - з добрими намірами.

Щира дружба - ...

Щирий друг -...

Щире прохання Щира душа -...

Щира молитва

Слова для довідки: справжній, чесний, вірний, самовідданий, дійсний, правдивий, відвертий, сердечний, з добрими намірами, чистий, ласкавий, палкий, завзятий, старанний, безкорисливий, гостинний, приязний, привітний, душевний, людяний.

• Чи завжди ви поводитеся толерантно? Що означає бути щирою людиною? Що означає поважати себе самого?

• Оберіть правильне твердження для того, щоб продовжити речення.

• Чи радієте ви успіхам друзів? Назвіть риси людського характеру, що допомагають дружити. Що може зруйнувати довіру між друзями? Чи є друзі у тих, хто ображає інших?

Однією з найсерйозніших проблем, з якими стикається сучасне суспільство, є те, що багато його членів росли і розвивалися, не знаючи, що таке дисципліна чи правильна поведінка. Багато людей живуть своїм життям з переконанням, що задоволення власних потреб - це найголовніше.

Одним з найважливіших елементів, який школа може використовувати для виховання етичної культури, є шкільна дисципліна. Шкільні правила повинні бути чіткими та послідовними. Вони мають бути справедливими, сприяти когнітивним, поведінковим змінам і бути сформульованими в контексті демократичної участі всіх учасників освітнього процесу. Інакше кажучи, учні також повинні брати участь в обговоренні та реалізації шкільних правил. Коли учні мусять підкорятися та дотримуватися правил дисципліни, розроблених іншими, рівень прихильності до правил є низьким, учні не мають внутрішньої мотивації дотримуватися їх. Коли учні беруть активну участь в обговоренні та встановленні норм, що керуватимуть їхньою поведінкою, у них розвивається почуття відповідальності та сприйняття правил і норм [б]. Учитель, який дотримується етичних норм спілкування з учнями, передає їм важливу модель етичної поведінки.

Приклади етичного ставлення вчителів

• Звертатися до етичних норм поведінки не лише на уроках у школі, айв родині (сім’ї), серед колег (друзів) тощо.

• Чітко дотримуватися методів навчання.

• Прислухатись до думки учнів та поважати її.

• Дотримуватись термінів здачі документації тощо.

• Не викривати помилок чи недоліків учнів перед усім класом. Спілкуватися з конкретним учнем наодинці.

• Бути справедливим в оцінюванні тестів і шкільних завдань учнів.

• Шанобливо ставитися до колег, батьків, шкільних працівників.

• Не коментувати в класі з учнями поведінку чи методи інших викладачів.

• Діяти ініціативно та виважено щодо інклюзії (інтеграції) учнів з фізичними вадами чи психологічними розладами.

Залучення дітей до активної пізнавальної і навчальної діяльності, використання активних та інтерактивних методів, коли учні є «суб’єктами» навчання, спільно виконують творчі завдання, діляться своїми думками, дискутують з однокласниками і вчителем, апробують моделі бажаної поведінки в рольових іграх, сприяють формуванню й застосуванню емоційно-ціннісної та діяльнісної складової навчання.

Методи і прийоми етичного виховання

Завдання етичного виховання

• Розуміння школярами сутності людини як істоти духовної, як особистості та індивідуальності.

• Усвідомлення життя як найвищої цінності, розвиток почуття власної гідності, шанобливого ставлення до інших людей.

• Розвиток в учнів прагнення до співпраці, до злагоди з іншими людьми, потреби робити добро, розвиток прагнення до любові і спілкування.

• Засвоєння норм моралі та правил культурної поведінки.

Методи і методичні прийоми

• Порівняння органів людини і тварин.

• Обговорення біологічної та соціальної сутності людини.

• Показ ролі слова, мови у свідомій діяльності людей.

• Формування уявлень про інстинкт (пояснення).

• Методи з безпосереднім вивченням людського організму (практичні).

• Використання колективних методів роботи учнів.

• Захоплива бесіда, бесіда з проблемними запитаннями, які потребують продуманої відповіді учнів.

• Практикування правил поведінки.

Цілі етичного та морального виховання складаються навколо концепцій автономії та самореалізації.

• Важливим завданням шкільної освіти на усіх її рівнях має бути розвиток самостійності в учнів, здатних думати про себе, діяти відповідно до особистих переконань, критично мислити, брати на себе відповідальність тощо. У тому числі підкреслюючи залежність людини від культурного контексту, у якому вона формується, визнаючи при цьому її здатність міркувати, абстрагуватися на основі цінностей та принципів, що стосуються універсалізованого змісту. Прикладом цього змісту є права людини.

• Навчальна діяльність повинна давати змогу дитині розвиватися, усвідомлювати, урізноманітнювати, координувати свої мотивації щодо шкільної діяльності, свого соціального життя. У майбутньому робити правильний вибір (професії, роботи, ролі), що спирається на власну рішучість і спрямованість, які ґрунтуються на дуже особистому значенні та розумінні того, що життя гарне, бажане. Таке налаштування повинно навчити дитину будувати проекти особистої реалізації, починаючи з проекту в її шкільному житті та рухаючись до робочого та професійного проекту, а в цілому - до життєвого проекту.

• Шкільне життя має бути пов’язане з постійною роботою над етичним вихованням, що пов’язане з усвідомленістю критеріїв, норм та установок, які сприяють співіснуванню та дають змогу розвивати спільні та інші індивідуальні цілі; демократичне життя починається вдома.

Приклад завдання з підручника «Я досліджую світ, 3 кл.» авторів Н. М. Бібік, Г. П. Бондарчук, вид-ва «Ранок» (2020).

• Обговоріть правила поведінки в сім’ї. Доповніть їх, де необхідно, словом «НЕ».

Спільно продовжте перелік правил.

Етика як категорія складається із загальних етичних принципів і правил поведінки, які пов’язуються з конкретною сферою діяльності. Але незмінним є те, що поняття етики нерозривно пов’язане з поняттям доброчесності.

Доброчесність - чеснота, чесність, моральність, порядність, людяність, добродійність, висока моральна чистота.

Доброчесність - фундаментальне моральне поняття, що характеризує готовність і здатність особи свідомо й твердо слідувати добру; сукупність внутрішніх, душевних й інтелектуальних, якостей, що втілюють людський ідеал у його моральній досконалості [10].

Доброчесний - який живе чесно, дотримується всіх правил моралі.

Доброчесність - етична категорія. Натомість академічна доброчесність є категорією нормативною, прописаною у вітчизняному законодавстві й міжнародному праві, з усіма наслідками правового характеру, що з цього випливають [9].

Незважаючи на те що термін «культура академічної доброчесності» є відносно новим, у сучасних умовах він є досить затребуваним та розповсюдженим. Закон України «Про освіту» визначає академічну доброчесність «як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та впровадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень».

Чесність - відкритість і уникнення обману у стосунках з іншими людьми і собою.

Чесний - який відзначається високими моральними якостями; сумісний з поняттями честі, чесності, з правилами честі; який не заслуговує ніякої догани; порядний, нічим не заплямований; шанов-

ний, поважний, сповнений честі; шановний за святістю і релігійністю. [Довідник з академічної доброчесності для школярів / За заг. ред. О. О. Гужви. Харків. - 2018.]

У сучасному контексті «моральне виховання» і «виховання доброчесності» є синонімічними. В українській мові (на відміну, наприклад, від англійської (virtue - virtues) чи російської (добродетель - добродетели)) термін «доброчесність» рідко вживають у множині. Натомість, найчастіше використовують термін «чесноти». Перелік таких чеснот/доброчес-ностей не є вичерпним і варіюється залежно від історичного й культурного контексту. Головними чеснотами в сучасному світі є: правдивість, справедливість, хоробрі сть/мужність/сміливість; мудрість, толерантність, вірність, щирість, альтруїзм, гуманізм, відданість обов’язку [9]. Приклади завдань із шкільних підручників для 3 класу:

• Утворіть пари антонімів чеснот.

• Утворіть ряди синонімів чеснот.

• Які чесноти найбільше шанують у суспільстві? Поясніть вашу думку.

• Оберіть з наступного тексту ті ситуації, що відповідають правилам поведінки та не порушують моральні норми.

Допомогти подрузі нести наплічник. Дражнити однокласника, що заїкається. Дати списати виконані завдання із зошита. Випадково штовхнути когось. Поділитися цукерками з друзями. На перерві пояснити товаришу, як виконати складне завдання.

• Пригадайте та розкажіть у парі про свої добрі вчинки.

• Що допомагає дізнатися, вчинок хороший чи поганий?

Важливим чинником етичних взаємин у спільноті є справедливість.

Справедливість - мораль і чеснота, вразливість як на суспільне добро, так і на суспільне зло. За Платоном, справедливість - де найвища чеснота, що утримує мужність, поміркованість і мудрість у повній рівновазі й гармонії («кожному своє»).

До обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, що стосуються академічної доброчесності та зазначені в Державному стандарті початкової освіти, належать:

• (для 1-2 класів) зазначає авторство власних робіт; виявляє повагу до авторства інших осіб [2 ІФО 4.3];

• (для 3-4 класів) дотримується правил використання власних і чужих творів [4 ІФО 4.3].

Педагогічною умовою формування культури академічної доброчесності є виховання у молодших школярів цінностей культури академічної доброчесності (опанування учнями системи моральних понять щодо академічної доброчесності; розвиток в учнів комплексу психологічних особистісних характеристик, що сприяють академічній доброчесності через оволодіння учнями досвідом здійснення якісної, самостійної та творчої навчальної діяльності). Наприклад, для ефективного формування культури академічної доброчесності в учнів молодшого шкільного віку на уроках мовно-літературної галузі потрібно системно застосовувати письмовий переказ, що сприятиме виробленню навичок перефразування тексту, самостійного виконання навчальних завдань, цитування.

Усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень передбачено ключовою компетентністю Підприємливість та фінансова грамотність, а здатність до безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної сфери належить до Інформаційно-комунікаційної ключової компетентності, що окреслені в Державному стандарті початкової освіти та враховуються у визначенні вимог до обов’язкових результатів навчання.

У Типових освітніх програмах інтегрований характер етичної компетентності учнів закладено у внутрішньопредметних і міжпредмет-них зв’язках.

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, РОЗРОБЛЕНА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ О. Я. САВЧЕНКО (3-4 КЛАСИ)

Мовно-літературна освітня галузь (Українська мова)

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

дотримується етичних норм спілкування, правил етикету; [3 МОВ 1.8]

Мовно-літературна освітня галузь (Літературне читання)

Змістова лінія «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»

(виявлення й оцінювання стану героїв твору шляхом формулювання власних оцінних суджень (моральних, естетичних)

висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; [ЗМОВ 2.3], [3 МОВ 2.4]

бере участь у колективній дискусії за змістом прочитаних книжок, виявляє активну читацьку позицію; дотримується етичних норм культури спілкування; [4МОВ 1.6], [4 МОВ 1.7]

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі

Ставлення: дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій

Інформатична освітня галузь (Інформатика)

Метою інформатичної освітньої галузі є [...] формування активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Головними завданнями галузі є формування умінь [...] дотримуватися етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії

Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмета здійснюється в таких аспектах: [...] свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних і правових норм інформаційної взаємодії

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, РОЗРОБЛЕНА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ Р. Б. ШИЯНА ( З^ї КЛАСИ)

Інформатична освітня галузь

Змістову лінію «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві» спрямовано на [...] формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, ...

визначає позитивну та негативну соціальну й етичну поведінку щодо використання технологій [4 ІФО 5-4.2-1]

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Змістова лінія «Здоров’я». Поводиться етично (демонструючи сумлінність, справедливість, чесність, відповідальність та ін.). Сприймає критичну інформацію щодо себе та етично реагує на неї.

Перевіримо себе

1. Розташуйте запропоновані моральні цінності, починаючи з найважливіших для вас і завершуючи тими, які ви вважаєте найменш важливими щодо інших. Порівняйте свій результат з результатом колег. Воші схожі чи різні? Якою мірою? Обговоріть між собою причини, які змусили вас скласти власну класифікацію. Чи можете ви зробити якісь висновки з того, які події у вашому житті чи освіті змушують вас по-різному оцінювати ці цінності?

• Завжди говоріть правду.

• Підтримуйте тих, хто цього потребує.

• Поважайте авторитет батьків.

• Будьте вірні людині, яку любите.

• Не обманюйте державу.

• Не крадіть.

• Поважайте думку інших.

• Поділіться своїми знайомствами з друзями.

• Ставтесь однаково до тих, хто відрізняється від вас.

• Захищайте природу, турбуйтеся про екологію.

2. Поділіться досвідом формування культурної людини в вашій родині.

3. Що означає бути вільним? Які фактори впливають на ваші рішення? Який взаємозв’язок між свободою та етикою?

4. Чи взаємопов’язані між собою етичне та громадянське виховання?

ДОДАТОК

Методика «Діагностика етики поведінки»

Інструкція. Вам пропонується п’ять незакінчених речень. Ви повинні подумати і дописати кожне з них.

1. Коли я бачу когось із хлопців у безглуздій ситуації, то я ....

2. Якщо хтось з мене сміється, то я ... .

3. Якщо я хочу, щоб мене взяли в гру, то я ... .

4. Коли мене постійно перебивають, то я ... .

5. Коли мені не хочеться спілкуватися з однокласниками, я ... .

Інтерпретація.

1- ше питання. Негативний результат виявляється, якщо у відповіді присутні: байдужість, агресія, легковажне ставлення. Позитивний результат: допомога, співчуття.

2- ге питання. Негативний результат: агресія, різні способи психологічного тиску. Позитивний результат: відсутність реакції, відхід від ситуації, висловлювання своїх почуттів, думки без грубості та агресії.

3- тє питання. Негативний результат: тиск, агресія, хитрість. Позитивний результат: самостверджувальна поведінка, що базується на рівноправних стосунках, відкрита позиція.

4- те питання. Негативний результат: відсутність будь-якої реакції, агресія, роздратування, загроза, тиск. Позитивний результат: висловлювання свого побажання, думки, почуттів, стосунки без грубості і агресії.

5- те питання. Негативний результат: грубість, агресія, нетактовність. Позитивний результат: тактичне, м’яке, чітке висловлювання свого побажання.

Методика «Що ми цінуємо в людях»

Мета: виявлення моральних орієнтацій школяра. Можна провести як бесіду.

Інструкція

Подумки виберіть зі своїх знайомих двох осіб: одна з них - хороша, на вашу думку, людина, на яку ви б хотіли бути схожими, інша - погана. Назвіть ті якості, які вам подобаються в них і які не подобаються. Поясніть чому. Наведіть по три приклади вчинків, у яких ці якості проявляються.

Інтерпретація

0 балів - школяр не має чітких моральних орієнтирів. Ставлення до моральних норм нестійке. Неправильно пояснює вчинки (вони не відповідають тим якостям, які називають), емоційні реакції неадекватні або відсутні.

1 бал - моральні орієнтири існують, але відповідати їм дитина не прагне. Адекватно оцінює вчинки, але ставлення до моральних норм пасивне. Емоційні реакції неадекватні.

2 бали - моральні орієнтири існують, оцінки вчинків і емоційні реакції адекватні, але ставлення до моральних норм ще недостатньо стійке.

3 бали - дитина обґрунтовує свій вибір моральними установками, емоційні реакції адекватні, ставлення до моральних норм активне і стійке.

 

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська

 



Попередня сторінка:  1.3. Формування екологічних понять у мо...
Наступна сторінка:   2.2 Виховна робота з курсу «Я досліджую ...



^