Інформація про новину
  • Переглядів: 66
  • Дата: 22-10-2021, 15:41
22-10-2021, 15:41

3.2. Реалізація історичного підходу у вивченні інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  3.1. Формування громадянськості та патр...
Наступна сторінка:   4.1. Формування установки на здоровий с...

Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.

Максим Рильський

В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» значне місце посідають історичні теми. Оволодіння молодшими школярами методами пізнання

світу передбачає знайомство дітей з методами історії, формування відповідних умінь. Відповідно до окресленої в Державному стандарті початкової освіти мети громадянської та історичної освітньої галузі учні початкової школи мають оволодіти осмисленням зв’язків між історією і теперішнім життям. Отже, мають бути реалізовані такі завдання історичної освіти:

• здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України подій;

• утвердження власної гідності, формування цінності свободи і прав людини, усвідомлення своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності та діяльності інших;

• формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки.

Здобувач освіти має:

• встановлювати зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснювати значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);

• працювати з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізувати зміст джерел, критично оцінювати їх;

• узагальнювати інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;

• представляти аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;

• усвідомлювати себе громадянином України, аналізувати культурно-історичні основи власної ідентичності, визнавати цінність культурного розмаїття.

Термін «історія» (з грец. historia - оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) має два значення: 1) процес розвитку природи і суспільства; 2) комплекс суспільних наук, які вивчають минуле людства. Виходячи з першого визначення, можна говорити про дві історії - історію природи та історію людського суспільства. Термін «історія» входить у назви деяких природничих наук (історична геологія, історична географія). У змісті шкільного курсу «Я досліджую світ» термін «історія» трапляється тільки в одному розумінні - як наука про минуле людства.

Сучасний етап розвитку Європейської системи освіти характеризується визначенням переліку ключових компетентностей, які слід формувати у молодого покоління. Якщо сфера життя, в якій людина відчуває себе здатною до ефективного функціонування (тобто компетентною), є достатньо широкою, йдеться про так звані ключові, чи життєві, компетентності. Якщо ж компетентність розповсюджується на більш вузьку сферу, наприклад у рамках певної наукової дисципліни, то можна говорити про предметну чи галузеву компетентність [...]. Виходячи з положень компетентнісного підходу, мета шкільної

історичної освіти втілюється в інтегрованому результаті - історичній предметній компетентності [3].

Для початкової ланки освіти вищезазначена мета носить пропедевтичний характер.

Історична компетентність учнів - це здатність учня самостійно пізнавати, осмислювати та оцінювати минуле України та світу, соціальний і моральний досвід минулих поколінь. Ця здатність ґрунтується на знаннях, ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання.

Історія допомагає молодій людині у формуванні її як особистості, як громадянина-патріота своєї Батьківщини, в правильному розв’язанні політичних, економічних і моральних проблем у суспільстві і побуті. Історія формує різноманітну картину творчого досвіду людей.

Предметом історичної науки є вся реальна історія людства.

Хронологічна компетентність передбачає здатність учнів орієнтуватися в історичному часі, оскільки історія як безперервний процес розвивається в часі.

Просторова компетентність передбачає здатність учнів орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури, довкілля.

Інформаційно-мовленнєва компетентність передбачає здатність учнів працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей.

Логічна компетентність передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

Аксіологічна компетентність передбачає здатність учнів формулювати оцінки і версії історичних подій, явищ, процесів, життя та діяльності історичних осіб [1].

Суть історичного підходу у вивченні навколишньої дійсності полягає у зверненні до минулого того об’єкта чи явища, які розглядаються. Методологічною основою тут є категорія часу. Тому розгляд історичних подій у курсі «Я досліджую світ» починають зі способів виміру часу, «стрічки часу», знайомства з календарями різних народів тощо. Історичний підхід широко використовують як у природничій галузі, так і в громадянській та історичній. У природничій він прослідкову-ється, наприклад, при вивченні таких тем: «Як утворилися корисні копалини», «Походження людини», «Як виникла Сонячна система» тощо. У цьому разі історичний підхід близький до генетичного підходу, що акцентує увагу на походження і розвиток об’єктів, які вивчають.

Отже, вивчаючи інтегрований курс «Я досліджую світ», потрібно розрізняти історію як науку, що вивчає минуле людського суспільства, та історичний підхід, який передбачає звернення до минулого об’єкта чи явища, які вивчають, незалежно від того, стосується це природи, суспільства чи питань їхньої взаємодії. Історія дає змогу акцентувати увагу школярів на детальнішому розгляді питань розвитку суспільства. Історичний підхід як методологічна основа вивчення навколишнього світу важливий для формування ідеї еволюції, розвитку не тільки суспільства, але й у цілому навколишнього світу.

Пропедевтичною метою історичної освіти у початковій школі є підготовка учнів до відповідального, осмисленого життя і діяльності в демократичній, правовій державі, що досягається формуванням у них глибоких, стійких уявлень про світ, суспільство, державу, соціальні зв’язки і відносини; розвитком моделей поведінки, мотивацій і установок, які відповідають прийнятим у суспільстві цінностям, сприяють участі кожної людини в управлінні країною, вирішенні завдань різного рівня - від загальнонаціональних, державних до сімейно-побутових.

Приклади завдань, що формують та розвивають історичну компетентність:

• Що допомогло давнім людям здійснити безліч винаходів і виготовити перші знаряддя праці? З яких матеріалів було виготовлено ці знаряддя?

• Як «добуває» вогонь, світло і тепло сучасна людина? Що їй у цьому допомагає? Що є найбільшим природним джерелом тепла і світла?

• Припустіть, що могло б бути, якби людина:

а) не навчилася добувати вогонь;

б) не розвивала б свої трудові навички.

• Пригадайте, яких тварин приручили люди. Як називають тварин, які стали жити поруч з людьми та приносити їм користь? Дослідіть, від якого слова походить ця назва.

• Як називають місцину, де ви народилися, де народилися ваші батьки, росли ваші бабусі й дідусі?

• Дослідіть свою особисту історію, виконавши наступні кроки:

1. З’ясуйте, хто з дорослих членів родини може вам допомогти.

2. Продумайте запитання, які ви поставите, наприклад: «Коли почали ходити? У якому віці з’явився перший зуб?».

3. Разом розгляньте світлини сімейного альбому. Обговоріть сімейні події, які відображені на світлинах.

4. За бажанням разом з дорослими зробіть слайд-презентацію «Моя сімейна історія» та поділіться з однокласниками.

• Що вам найбільше сподобалось у своїй історії? Що ви відчували, коли відкривали деякі факти своєї історії?

• Як називали людей, які жили багато століть тому? Що можна довідатися про історію у дорослих?

• Розставте в кожному ряду слова в порядку плину часу (від того, що було, до того, що буде). Чи в кожному ряду буде лише одна відповідь?

• Пригадайте, на чому малювали давні люди, на чому робили зарубки, що використовували для письма.

• Припустіть, звідки можна довідатися про події в житті давніх людей, про їхні традиції.

У структурі історичної освіти гнучко поєднуються такі принципи: хронологічний, країнознавчий, регіональний, проблемно-тематичний, культурологічний тощо. Розглянемо логічну послідовність опанування школярами історичного підходу та способів його реалізації.

1. Ознайомлення учнів з поняттям «історія» та іншими близькими до історії поняттями.

Доцільно звернути увагу на терміни, які входять у поняття «історія», - процес, розвиток. Наприклад, термін «розвиток» використовують під час вивчення тем «Етапи росту і розвитку людини», «Розвиток рослин із насіння». Але суть цього складного поняття не розглядається. Під розвитком розуміють необоротну, спрямовану, закономірну зміну матеріальних й ідеальних об’єктів; у результаті розвитку виникає нова якість, стан об’єкта. Вивчення процесів може підвести школярів і до сприйняття поняття «розвиток». Часто використовують доступніший для школярів термін «зміни», наприклад сезонні зміни у природі. Також можуть розглядатися і такі поняття, як «явища», «перетворення». Усі ці поняття відображають зміни у часі, але зазвичай у теперішньому, які можна спостерігати або вивчати іншими методами, наприклад за допомогою дослідів. Історичними будуть ті, що вже минули, вивчення яких за допомогою безпосередніх спостережень неможливе, тому потрібні інші методи і джерела.

Наприклад:

2. Включення у навчальний процес методів історичних наук, долученая школярів до їхнього використання.

В історичній геології є метод, до якого доречно звернутися під час екскурсійного вивчення геологічних питань. Це метод актуалізму. Суть методу полягає в розумінні минулого за допомогою вивчення сучасного. Наприклад, під час екскурсії до місцевої річки школярі спостерігають за піщаним пляжем. Доцільно обговорити з учнями, як утворилися щ піски. Із можливих варіантів відповідей учнів учитель зупиняється на варіанті «Пісок принесла річка і відклала тут». Це формує в учнів розуміння того, що річка підхоплює зруйновані під дією зміни температур породи у вигляді піску і приносить їх сюди, де вони накопичуються.

Аналогічно можуть бути розглянуті питання накопичення глини, вапняків (відклади черепашок, скелетів морських організмів, віддалені від узбережжя, за межами зони відкладів пісків і глини). Природні процеси далекого минулого геологи вивчають на підставі палеонтологічних знахідок - окам’янілостей давніх рослин і тварин. Скам’янілості (відбитки давніх організмів) порівнюють з рослинами, тваринами, які живуть тепер. Відбитки черепашок у шматочку вапняку порівнюють з черепашками з найближчої річки чи озера.

Важливим напрямом історичного пошуку є визначення віку знахідок. У береговому обриві річки школярі спостерігають шари вапняків, які перекриваються пісками. Знаючи, в яких умовах накопичувалися вапняки і піски, що за чим слідувало, можна визначити, які породи утворилися раніше (що глибше в геологічному розрізі містяться породи, то вони старші за віком). Також можна визначити вік дерев, розміщених поряд зі знахідкою, по річних кільцях; по записах і календарях; по вмісту в знахідці речовин, які розпадаються. Ці методи вивчення минулого цікаві з теоретичної точки зору, але недоступні для практичного освоєння школярами.

3. Ознайомлення і долученая школярів до реалізації історичного підходу. Після того як діти ознайомилися з поняттям «історія», з методами історичних наук, доцільно школярам пропонувати, щоб вони час від часу ставали вченими-істориками і намагалися заглянути у минуле тих об’єктів і явищ, які вивчають. Для цього є багато можливостей. Проводячи екскурсію по вулицях міста чи села, дослідіть по їхніх назвах історію населеного пункту. Вивчаючи морських ссавців, дайте інформацію про те, що їхні предки вийшли з моря на суходіл, потім знову повернулися в море.

Історичний підхід учитель реалізує як у викладі матеріалу, так і через відповідні завдання для учнів, але без використання спеціальної термінології. Під час вивчення історичного матеріалу в курсі «Я досліджую світ» пропонуються до реалізації такі методи і напрями пошукової роботи, як відновлення минулого за іменами і прізвищами людей, за назвами вулиць, за літописами, листами ветеранів, вирізками зі старих газет, фотографіями тощо. Розглядаються і такі джерела інформації, як билини і легенди, матеріали архівів, краєзнавчих музеїв.

Наприклад:

• Відшукайте інформацію про те, якому князю і королю зведено пам’ятник у Львові. Чи є у вашому місті/селі вулиці, названі на честь історичних постатей?

• Проведіть дослідження. Чиї портрети зображено на паперових купюрах?

• Подумайте, чому ці нагороди присвячені видатним особистостям. Дізнайтеся, чи є у вашому населеному пункті люди, які отримали ці нагороди.

• Дізнайтеся про відомих людей свого краю. Підготуйте повідомлення про одного з них. Запишіть у зошит.

Зміст навчання типових освітніх програм передбачає:

• розвиток умінь знаходити і розрізняти інформацію історичного та культурознавчого характеру;

• турботу кожного про історичну спадщину;

• ознайомлення з відомими діячами культури і мистецтва України та світу з різних історичних періодів;

• знайомство з історичними пам’ятками рідного краю;

• співвіднесення історичних подій у часі;

• порівняння відомих історичних подій і діяльність історичних діячів за наданим планом;

• розрізнення благородних і ганебних учинків історичних осіб, пояснення свого ставлення до таких учинків.

У межах змістової лінії «Ми - громадяни. Ми - європейці» на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги тощо.

Дійсне володіння методами історії можливе лише в процесі особистої участі школярів в історичному пошуку. У цьому плані продуктивною є проектна діяльність, наприклад «Мій родовід», «Моє місто».

Перевіримо себе

1. Розробіть і проведіть у формі ділової гри або у школі спеціальний урок, присвячений способам отримання інформації про минуле.

2. Проаналізуйте урок на предмет включення у зміст роботи способів самостійного пізнання світу.

3. Наведіть приклади долучення школярів до реалізації історичного підходу на уроці «Я досліджую світ».

 

 

 

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська

 

 



Попередня сторінка:  3.1. Формування громадянськості та патр...
Наступна сторінка:   4.1. Формування установки на здоровий с...



^