Інформація про новину
  • Переглядів: 73
  • Дата: 22-10-2021, 15:46
22-10-2021, 15:46

4.4. Формування підприємницької компетентності в курсі «Я досліджую світ»

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  4.3. Формування правил безпечної поведі...
Наступна сторінка:   5.1. Дидактична суть методів навчання

Зробіть щось, що, на вашу думку, ви не зможете зробити. Спробуйте знову. Зробіть краще вдруге. Люди, які ніколи не падали, не досягнуть вершини.

Опра Уінфрі

Уведення інтегрованого навчання в систему початкової освіти дає змогу вирішити низку завдань, які стоять перед школою і суспільством у цілому. Інтегроване навчання позитивно впливає на розвиток самостійності, пізнавальної активності й інтересів учнів. Його зміст, навчальна діяльність учителя звернені до особистості учня, тому сприяють усебічному розвитку здібностей, активізації розумових процесів в учнів, спонукають їх до узагальнення знань, що належать до різних наук, здатності набувати і розвивати вміння, навички, компетентності, які можуть використовуватися або трансформуватися у різних життєвих ситуаціях.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» реалізує зміст освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти: природничої, технологічної, інформатичної, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної із залученням елементів змісту математичної та мовно-літературної галузей. Інтеграція такої комбінації освітніх галузей дає змогу повною мірою реалізувати ключові компетентності, визначені чинним «Законом про освіту».

Компетентнісний підхід зміщує акценти з процесу накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок у площину формування і розвитку в учнів здатності практично діяти і творчо застосовувати отримані знання і набутий досвід у різних життєвих ситуаціях. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури поняття «підприємницька компетентність» трактується як сукупність якостей, знань, які допомагають особистості успішно та якісно вирішувати бізнес-завдан-ня і досягати високих результатів у підприємницькій діяльності. Формування підприємницьких умінь відбувається вже тоді, коли учні беруть участь в учнівському самоврядуванні і дослідницькій діяльності, виконують роль організаторів шкільних справ, вибирають майбутню професію, планують створення власної справи.

На сучасному етапі формування підприємницької компетентності починається з початкової школи. Учні молодшого шкільного віку вже в період активної соціалізації стикаються з різними економічними поняттями, законами, відносинами. На основі ринкових умов вони повинні ознайомитися з основами економічних явищ, понять, категорій, істин, з потребами людей.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися одразу засобами усіх навчальних предметів.

Наприклад:

• у змісті іншомовної освітньої галузі -

Орієнтовна тема

 

Я, моя родина і друзі

Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні робочого дня

Харчування

Складає просте меню з корисних продуктів. Раціонально розподіляє кошти під час покупки

Подорож

Обирає оптимальний вид транспорту

Свята й традиції

Розуміє необхідність планування покупок на святкування у межах бюджету

• у змісті технологічної освітньої галузі - змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на розвиток формування досвіду підприємливості, гостинності; виконання трудових дій у побуті, розвиток прагнення якісно і безпечно облаштовувати свій життєвий простір;

• у змісті мистецької освітньої галузі - сприяння формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі: проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

• у змісті соціальної та здоров’ я збережу вальної освітньої галузі -одним з головних завдань соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі є сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємницьких якостей та поведінки свідомого споживача;

• змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості й споживчої культури для оптимального використання ресурсів та забезпечення добробуту.

Культура споживання. Власні потреби (первинні і другорядні) та їхнє задоволення. Вибір речей та продуктів харчування, необхідних для життя, на основі оцінювання їхньої якості, практичності, естетичного вигляду, ціни (користь та вартість). Матеріальні цінності (власні, своєї родини, школи, міста). Дбайливе ставлення та раціональне використання ресурсів (наприклад, збирання та утилізація сміття, збереження водних ресурсів); раціональність покупки (корисність та ціна). Роль реклами у споживанні послуг та продукції.

Підприємливість. Ідеї та можливості. Можливості для створення цінності в моїй спільноті. Бажане майбутнє (прості сценарії). Пошук ідей. Цінність ідеї (власної та інших). Правила використання ідей інших людей (доброчесність). Поведінка, приязна до навколишнього середовища, яка приносить користь спільноті.

Ресурси. Потреби, бажання, інтереси та цілі. Відповідальне використання ресурсів (природних та особистих). Час як рідкісний ресурс. Джерела допомоги для власної діяльності зі створення цінності.

Фінансова грамотність. Складання бюджету простого виду діяльності. Символи, пов’язані з грошима. Види прибутку для сімей.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розуміння практичних аспектів фінансових питань, орієнтується на усвідомлення власних фінансових потреб; передбачає формування ініціативності, готовності брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Підприємливість - це здатність особи втілювати задуми в життя. Вона охоплює такі аспекти, як креативність, потяг до інновацій і вміння ризикувати, а також здатність планувати заходи і реалізовувати їх. Підприємливість також повинна стосуватися етичних цінностей і сприяти якісному управлінню. Підприємливість і фінансова грамотність означають спроможність здобувачів освіти генерувати нові ідеї, працювати в команді, приймати свідомі рішення і здійснювати ефективні дії.

Через свою допитливість школярі цікавляться тим, як складається сімейний бюджет, скільки коштів витрачається на сплату комунальних послуг, ремонт побутової техніки, електроніки, використану електроенергію, воду тощо.

Ознайомившись із сімейним бюджетом, учні можуть навчитися планувати раціональні покупки, що необхідно для сім’ї. Під час вивчення теми «Ціна, кількість, вартість» учні можуть ознайомитися з формуванням ціни товарів, видами витрат, різними професіями у сфері торгівлі. Завдання вчителя - систематизувати і структурувати ці знання і показати можливість їхнього практичного застосування.

Для прикладу розглянемо такі задачі з підручника математики для 3 класу [...]:

• У Данилка було 26 грн. Коли він купив булочку в їдальні, у нього залишилося чотири купюри, по 5 грн кожна. Скільки коштує булочка? Доповни короткі записи задачі числами.

Скільки гривень залишиться в Данилка, якщо булочка буде дорожчою на 2 грн? Якщо ти купуєш щось у шкільній їдальні, склади про це задачу. Веди облік своїх грошей.

Яким математичним правилом можна пояснити дії продавчині, коли вона обчис-

У тебе є 50 грн. Які два бутерброди ти зможеш купити, щоб решта була 14 грн?

Ігор купив 6 кг моркви, ціна якої 7 грн за 1 кг, та 9 кг картоплі, ціна якої 6 грн за 1 кг. У нього залишилося ще 100 грн. Скільки гривень було в Ігоря?

Склади й розв’яжи задачу про свої покупки.

За таких умов фінансова грамотність на рівні пропедевтики активно розпочала впроваджуватися з перших років навчання в початковій школі. Саме в цей період в учнів починають формуватися такі економічно значущі якості особистості, як відповідальність, діловитість, ощадливість, економність, підприємливість.

Програма інтегрованого курсу «Я досліджую світ», створена авторами підручника на основі типових освітніх програм, передбачає знайомство учнів зі світом професій, потребами людей, видами ресурсів, доходами та витратами сім’ї, чинниками, які впливають на вибір товарів, правами і обов’язками споживачів, способами заощадження води, електроенергії, зменшення витрат тепла в оселі тощо.

Результативність роботи з формування системи практико-орієнто-ваної шкільної економічної, фінансової і підприємницької освіти залежить від правильного розуміння розв’язуваних проблем, від відповідності організаційних і дидактичних завдань навчання суспільним запитам і сучасним потребам розвитку особистості, а також від ефективності взаємодії всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, регулюючих органів у сфері освіти та соціальної інфраструктури, підприємницького і фінансового співтовариства.

Якість сучасної шкільної початкової освіти потребує значних нововведень: запровадження інноваційних технологій; методично-перетво-рених і авторських розробок педагогів; нових методів, прийомів і засобів викладання і навчання; нових організаційних структур та інституційних форм.

Недостатність економічного виховання та навчання проявляється у недбалому ставленні учнів до об’єктів громадського користування, а нерідко і до власних речей. Не завжди дитина розуміє, що навіть за невеличку річ родині або школі доводиться сплачувати гроші,

Сучасні інноваційні технології дають змогу полегшити розуміння основних економічних понять на основі великої кількості фактів і прикладів; надають учителю можливість допомогти учням досягти чіткого розуміння взаємозв’язку економічних понять; формують в учнів спосіб мислення, побудований на систематичному, об’єктивному аналізі та самоосвіті; дозволяють учням застосовувати знання, вміння і навички в житті, що є безпосереднім проявом економічної грамотності.

Важливе значення у навчальному процесі має використання сучасних методів навчання, що формують способи діяльності та міркувань; передбачають створення ситуацій, що стимулюють самостійні «відкриття». Активні форми не тільки підвищують інтерес до навчання, а й дають змогу в освітньому процесі за короткий проміжок часу «прожити» економічну ситуацію, пропустити її через себе, програти ролі,

які доведеться виконувати в реальному житті, робити висновки і тим самим отримати міцні знання.

Наприклад, ділові і рольові ігри, шкільні проекти наближають учнів до реального життя, де від них вимагається вирішення економічних питань, дають змогу отримати досвід у підприємницькій діяльності тощо. Ділова гра передбачає відтворення деякої дійсності. Кожен виконує завдання відповідно до визначеної ролі і знає, що його дії відображаються у спільних результатах. Таке навчання допомагає формувати навички співробітництва, формує вміння робити вибір, виховує відповідальність за якість виконаної роботи.

• Сюжетно-рольова гра «Магазин», «Банк», «Базар», «Біржа», «Реклама», «Аукціон», «Шлях до успіху», «Список бажань».

• Дидактична гра «Цікаві покупки», «Вгадай професію», «Супермаркет», «Продуктовий магазин», «Мій бюджет», «Як стати заощадливим?», «Скільки коштує день народження?».

• Гра-заняття «Дім, у якому мешкають гроші», «Якими грошима користуються в інших країнах?», «Світ реклами».

• Проблемна ситуація «Вдала покупка», «Як можна дізнатися про товар?».

Конкурс/мініпроєкт «Створюємо сімейний бюджет» (розподіл витрат, мій вклад до сімейного бюджету, вчимося економити тощо).

Наприклад, гра «Шлях до успіху», в якій гравці умовно «проходять» різні варіанти комерційної діяльності.

Варіант 1. Для участі в грі клас поділяється на команди. Учні, потрапляючи на той чи інший етап, виконують різні види діяльності.

Варіант 2. На окремих картках записані визначення, кожне з яких має номер. Кількість карток має бути на 3-4 більше кількості дітей у класі. Картки розкладають на всі столи в класі. Завдання учнів полягає в тому, щоб за 5-7 хвилин, пересуваючись по класу, сідаючи на вільні місця, відповісти на найбільшу кількість запитань.

Враховуючи вікові та фізіологічні особливості учнів початкової школи, завдання з економічним змістом варто пропонувати у цікавій нестандартній формі із залученням казкових, мультиплікаційних, літературних чи телевізійних героїв.

Чільне місце в навчанні економіки відводиться казці. Народні казки, що увібрали віковий економічний досвід народу, використовують для виховання таких «економічних» якостей особистості, як працьовитість, ощадливість, практичність. У них економічний зміст розгортається перед дітьми у вигляді проблемних ситуацій, вирішення яких сприяє розвитку логіки, нестандартного і самостійного мислення.

Застосування казок та інших літературних творів дає змогу вводити дітей у нову - економічну - сферу соціального життя людей і сприяє формуванню моральних якостей, необхідних в економічній діяльності.

Казки, що знайомлять з поняттями «гроші», «доходи», «витрати»

Мета: знайомство з економічними поняттями «гроші», «купюри», розвиток обчислювальних навичок під час здійснення покупок, визначення ціни на товар, розвиток уміння виокремлювати економічний зміст з казкового твору, виховувати заощадливість, працелюбність, кмітливість, розважливість.

• Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо».

• Українські народні казки «Зароблений карбованець», «Щастя дорожче за гроші», «Замозолена копійка».

• Індійська казка «Гроші чи розум».

• Н. Чуб «Азбука бізнесу», серія «Енциклопедія для маленьких вундеркіндів». У книзі розповідається про Сергія - егоїстичного п’ятирічного хлопчика, який потрапляє до чарівної Країни гномів, де діють реальні правила функціонування бізнесу.

• Джанні Родарі «Пригоди Цибуліно».

• Марко Беденко «Про бізнес та гроші для дітей хороших».

• Бодо Шефер «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей».

• Гнат Хоткевич «Чи можна грошима загатити річку?».

Казки про вигоду, прибуток та збиток

Мета: навчитися самостійно виконувати прості операції для отримання вигоди, розвивати уміння виокремлювати економічний зміст із казкового твору, виховувати почуття справедливості, вміння визначати серед якостей особистості хитрість, розважливість, розвивати логічне мислення, творчість.

Наприклад, в українській народній казці «Дідова дочка й бабина дочка» постає питання: «Чому дідова дочка повернулася з прибутком, а бабина дочка - зі збитками?». Казка змушує задуматися над такою властивістю, як працьовитість, виказати осуд лінощам, поміркувати, які матимуть наслідки лінь та несумлінність.

• Леся Українка «Біда навчить».

• Г. X. Андерсен «Нове вбрання короля».

Казки, які допомагають зрозуміти значення таких «економічних» якостей особистості, як раціональність, підприємливість, розважливість, практичність

• Народна казка «Каша із сокири» дає можливість висловити позитивне ставлення до кмітливості, винахідливості, щедрості та засудити жадібність.

• У казці Г. X. Андерсена «Кресало» бувалий солдат випадково виявив чарівні властивості старого кресала і знову знайшов джерело доходу. Герой не дорікає в корисливості друзів, тих, хто кинув його в скрутні хвилини, а як і раніше виявляє щедрість і гостинність.

• Шарль Перро «Кіт у чоботях».

Казки та оповідання про працьовитих і лінивих

• Василь Сухомлинський «Борщ зі скибкою свіжого хліба», «Ледар і Сонце», «Мокра і суха сорочка», «Дві лопати», «Ледача подушка» - оповідання про те, як дідусь навчив маленьку дівчинку Яринку долати ранкові лінощі.

• Юрій Ярмиш. «Казка про ріпку і внучку», «Мій друг Гвинтик», «Два Івани» - казка про те, що «усім Іванам на землі діло є», «Чарівні ліки» - казка про вередливого хлопчика Василька і чарівні ліки, які допомогли йому вилікуватися від ліні, капризів, постійного «не хочу».

• Михайло Слабошпицький «їхній сад».

• Пилип Бабанський «Мураха із жалом».

• Олег Буцень «На вулиці».

• Любов Воронкова. Оповідання зі збірки «Онук Ванько».

• Українські народні казки «Кривенька качечка», «Дідова дочка та бабина дочка», «Перепеличка», «Кобиляча голова», «Праця і Лінь», «Десять робітників (за переказами М. Коцюбинського).

• За мотивами твору Юрія Винничука «Лежень».

• Шарль Перро. «Чарівниця, або Подарунки феї», «Кіт у чоботях».

• Брати Грімм. «Дух у пляшці», «Пані Метелиця».

• Йозеф Чапек «Важкий день».

• Чарльз Діккенс «Чарівна кісточка».

• Джоан Ейкен «Черевички Бріджет».

• Євген Пермяк. Збірка оповідань «Перша рибка».

• Французька народна казка «Вразливий Шустик».

• Грузинська народна казка «Сонцева дочка» про те, що за свої вчинки потрібно відповідати і про те, що добро завжди перемагає зло.

• Болгарські народні казки «Сливи за сміття», «Золоте дівча».

• Шведська народна казка «Гвіздок з рідного дому».

• Корейська народна казка «Казка про двох братів і чарівну перлину».

Казки з рекламою

• Г. X. Андерсен «Нове вбрання короля».

• Шарпь Перро «Кіт у чоботях», «Попелюшка».

• Англійська казка «Три порося», де у дітей формується уявлення про раціональний вибір матеріалу.

• Народна казка «Вовк та семеро козенят» доводить розуміння необхідності раціонального, доцільного, економічного ведення домашнього господарства, важливість виконання своїх обов’язків кожним членом родини, необхідність збереження хороших стосунків, взаємоповаги у родині.

Економічний зміст казок розгортається перед дітьми у вигляді проблемних ситуацій, розв’язання яких сприяє розвитку логіки, самостійності, нестандартності мислення, комунікативно-пізнавальних навичок. Народні казки, що ввібрали віковий економічний досвід народу, сприяють вихованню поваги до праці, працьовитості, ощадливості, розважливості.

Казки з економічним змістом вдало застосовуються на уроках з математики, розвитку мовлення, інтегрованого курсу «Я досліджую світ», мистецтва, у спільній діяльності дорослих і дітей, у вільній діяльності самих дітей.

Розмова про загальнолюдські цінності - добро і працьовитість, дбайливість і ощадливість триває під час вивчення прислів’їв і приказок. Наприклад:

Важливу роль відіграє проектна діяльність, що дає змогу дітям самостійно або спільно з дорослими відкривати новий практичний досвід, добувати його експериментальним, пошуковим шляхом, аналізувати

його і перетворювати. За допомогою проектів учні освоюють нові поняття й уявлення про світ особистих і сімейних фінансів. Можлива тема проекту, що дає змогу формувати основи фінансової грамотності школяра: «Працювати корисно і почесно».

Ситуативні завдання - навчання на прикладі аналізу конкретної ситуації. Ця технологія краще за інші методи навчає розв’язувати проблеми, що виникають, з урахуванням конкретних умов і фактичної фінансової інформації.

Розвиток дитини передбачає організацію включення її в різноманітні, швидкоплинні та мінливі ситуації, які дозволяють дізнаватися щось нове про людей, їхні сім’ї, суспільство, світ економіки і фінансів. Дитина вчиться передбачати наслідки власної поведінки, аналізувати причини того чи іншого розвитку подій. Ускладнення таких ситуацій зазвичай активізують у дитини пізнавальний інтерес, а також формують певний досвід. Освітні ситуації можна поділити на такі види: ситуації морального вибору; ситуації спілкування і взаємодії; проблемні ситуації; ігрові ситуації; практичні ситуації за інтересами дітей тощо.

Вікторини та конкурси є своєрідними формами пізнавальної діяльності з використанням інформаційно-розважального змісту. Прикладами вікторин можуть бути: «Розумні витрати казкових героїв», «Угадай професію», «Вгадай вид праці» тощо.

Одним з найбільш перспективних методів освоєння фінансової грамотності є моделювання, оскільки мислення учня початкової школи вирізняється предметною образністю і наочною конкретністю. Метод наочного моделювання розробив відомий дитячий психолог Л. А. Вен-гер, який шляхом досліджень дійшов висновку, що розвиток розумових здібностей дитини ґрунтується на оволодіванні діями заміщення і наочного моделювання. Цей метод відкриває перед педагогом низку додаткових можливостей в інтелектуальному розвитку дитини, в тому числі і в ознайомленні з навколишнім світом.

Мета моделювання - забезпечити успішне засвоєння дітьми знань про особливості об’єктів навколишнього світу і світу природи, їхні структурні зв’язки і відносини, що існують між ними, збереження і відтворення інформації, ефективне запам’ятовування структури розповіді, розвиток мови. Учні відкривають для себе економічну сферу соціального життя людей під час роботи над сюжетними завданнями.

Виконання завдань підприємницького змісту має великі можливості для створення проблемних ситуацій і індивідуальної, групової роботи, завдань різного рівня складності. Нестандартні завдання з математики з економічною інформацією сприяють усвідомленню змісту економічної термінології, підвищують інтерес до математики, сприяють загальному розвитку молодших школярів, розширюють кругозір.

Завдання з економічним змістом у початковій школі сприяють отриманню початкової економічної грамотності, носять практичну спрямованість, що спонукає учнів до мисленнєвих операцій та виконання арифметичних дій. Така діяльність збагатить соціально-мо

ральний досвід та математичне мовлення, розширить уявлення про навколишній світ, закладе підґрунтя початкових основ економічних знань та сприятиме розвитку якостей особистості, потрібних в умовах ринкової економіки; допоможе виховати почуття патріотизму, аналізувати реальні життєві ситуації та розвивати здатність приймати самостійні рішення.

Отже, економічна освіта школярів не тільки наближає дитину до реального життя, навчаючи її орієнтуватися в тому, що відбувається, а й формує ділові якості особистості. Раннє розумне економічне виховання є основою правильного світорозуміння та організації ефективної взаємодії дитини з навколишнім світом, є підготовкою підростаючого покоління до майбутньої життєдіяльності. Незалежно від того, який предмет викладається, головне, щоб процес навчання був цікавим для учнів, ставив перед ними конкретні завдання і допомагав знаходити їхнє вирішення, давши простір для прояву творчої самостійності, що ґрунтується на отриманих знаннях і уміннях.

Перевіримо себе

1 Доберіть художні твори (вірші, прислів’я, оповідання тощо):

• у яких розкривається суть економічних понять;

• формується економічне ставлення до світу речей (предметів).

2. Розробіть ділову гру (проект), що сприяє формуванню уявлень про права споживачів під час купівлі товарів і надання послуг.

3. Розробіть фрагмент уроку, мета якого - сформувати уявлення про економіку свого міста/села та затребувані професії свого населеного пункту.

 

 

 

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська

 

 



Попередня сторінка:  4.3. Формування правил безпечної поведі...
Наступна сторінка:   5.1. Дидактична суть методів навчання



^