Інформація про новину
  • Переглядів: 1386
  • Дата: 22-10-2021, 15:48
22-10-2021, 15:48

5.2. Характеристика словесних методів навчання

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  5.1. Дидактична суть методів навчання
Наступна сторінка:   5.3. Характеристика наочних методів нав...

Під час використання словесних методів у процесі навчання джерелом знань стає слово. Усі словесні методи можна розподілити на монологічні (розповідь, робота з текстами книг) та діалогічні (бесіда, полілог).

Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів тощо. Метод пояснення переважно використовують під час викладання нового матеріалу, а також у процесі закріплення, особливо тоді, коли вчитель бачить, що учні щось не зрозуміли.

Розповідь - послідовне розкриття змісту навчального матеріалу. У структурі розповіді можна виділити три частини: вступна (створення проблемної ситуації - зав’язки); основна (розкриття основного змісту - кульмінація); заключна (розв’язання проблеми). Види розповіді за характером викладу основного матеріалу: розповідь-опис; розпо-відь-оповідання; розповідь-пояснення; розповідь-міркування.

Види розповіді за рівнем пізнавальної самостійної діяльності: репродуктивна розповідь, проблемний виклад. Розповіді поділяють на: художні, наукові, науково-популярні, описові.

Художня розповідь - образний переказ фактів, вчинків дійових осіб (але під час викладання дисципліни «інформатика» - не використовують).

Науково-популярна розповідь ґрунтується на аналізі фактичного матеріалу, тому виклад пов’язаний з теоретичним матеріалом, з абстрактними поняттями.

Розповідь-опис дає послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності.

Методи пояснення, розповіді використовують здебільшого під час повідомлення нових знань і меншою мірою - в процесі закріплення, їхня перевага полягає в тому, що учням за порівняно короткий час може бути повідомлено значний обсяг знань. Проте ці методи не дають змоги визначити активність учнів, їхню участь у роботі, вчителеві важко ВИЯВИТИ, ЯК В учнів З ЙОГО СЛІВ формуються уявлення про об’єкти, що є предметом вивчення.

Бесіда - метод навчання, що передбачає запитання - відповіді. За призначенням у навчальному процесі розрізняють:

• вступну бесіду, яку проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу;

• бесіду-повідомлення, що базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників,

записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів;

• бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу; контрольну бесіду - для перевірки засвоєних знань.

За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі їхні основні види: репродуктивна, евристична, катехізисна. Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу. Її проводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя, учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючи рівень засвоєння. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою. Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження. Катехізисна бесіда передбачає відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті. У школах її використовують так, що учнів підводять до самостійної розумової діяльності, до самостійного мислення. Катехізисна бесіда дає змогу проконтролювати розуміння учнями вже вивченого матеріалу, сприяє розвиткові мислення і тренує пам’ять.

Робота з підручником - організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні. Існують різні види самостійної роботи з підручником. Найпоширеніший - читання тексту підручника з метою закріплення знань, здобутих на уроці. Розпочинаючи читання підручника, учень повинен пригадати матеріал, який він вивчав на уроці. Інша форма самостійної роботи з підручником - відповіді на запитання, наведені в підручниках після тексту. Це привчає учнів до уважного читання тексту, відокремлення в ньому головного, допомагає встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виявляти і запам’ятовувати найістотніше.

Окремим видом самостійної роботи є розгляд і аналіз учнями таблиць, малюнків та інших ілюстрацій, уміщених у підручнику. Щоб така самостійна робота мала осмислений характер, учням пропонують пов’язувати розгляд і аналіз з текстом підручника та знаннями, здобутими на уроках. Для успішної роботи з підручником учнів слід навчити різних форм занотовування опрацьованого матеріалу (план, конспект, тези, виписування цитат, графічні записи тощо).

• Розглянь схему. Розкажи, який шлях проходить вода перед тим, як потрапити у твій дім [1].

За малюнками розкажіть, що виготовляють за допомогою грибів-невидимок -цвілі та дріжджів.

Чого бояться бактерії? Складіть історії за малюнками.

За малюнками складіть розповідь про значення тварин у житті людини.

Однією з важливих компетентностей учнів 3-4 класів є читацька компетентність, яка важлива не лише для успішного навчання, але й в подальшому житті. Тому завданням початкової ланки є формування та розвиток цієї компетентності, що полягає в розумінні текстів, знаходженні та оцінюванні наявної в них інформації.

У дидактичних і психологічних дослідженнях українських учених читацьку компетентність розглядають як базову складову пізнавальної і комунікативної компетентностей. За визначенням О. Я. Савчен-ко, - «це інтегроване особистісно-діяльнісне утворення, що є результатом взаємодії знань, умінь, ціннісних ставлень [8].

Поняття «читацької компетентності» тісно пов’язане з поняттям функціональної грамотності. При цьому йдеться не про техніку читання, а про здатність індивіда читати з метою набуття нових знань, які допомагають у практичному житті й у подальшому навчанні.

Читання з метою знаходження інформації для виконання конкретного завдання називають функціональним. Функціональне читання передбачає володіння такими навичками: пошук інформації; розуміння прочитаного; роботу з отриманою інформацією (інтерпретація, оцінка); застосування інформації для виконання завдання. Ці вміння формуються у дітей із самого дитинства; їхній рівень залежить від дошкільного розвитку, освітньої програми, вчителів, батьків і самої людини.

Учні, які володіють функціональним читанням, здатні визначати тему та основну думку письмового тексту, добирати з нього потрібну інформацію, робити висновки, відрізнити точку зору автора від факту, розуміти переносне значення тексту тощо. Для відпрацювання навичок функціонального читання на уроках з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» слід врахувати такі поради для учнів:

• насамперед потрібно навчитися читати у темпі, достатньому для розуміння змісту прочитаного (Яке може бути функціональне читання, коли учень читає занадто повільно!);

• якщо ви читаєте науково-популярний текст, сформулюйте завдання (мету читання) і тримайте його в голові. Наприклад: «Як я можу застосувати цю інформацію для збереження власного здоров’я?». Через деякий час сформується звичка читати не просто так, а оцінювати корисність одержуваної інформації для досягнення своєї мети;

• важливим завданням є навчитися детально переказувати прочитане, а потім виділяти основні думки з тексту.

Найкраще функціональне читання формується на уроках «Я досліджую світ» та математики.

Функціональне читання має дуже мало спільного з предметом «українська мова та література», воно більшою мірою стосується математики, природничих наук, інформатики, оскільки характеризує здатність людини використовувати вміння читати в практичному житті. Найкраще цьому вчить розв’язання задач, робота з неадаптованими текстами, пошук інформації у доступних джерелах для учнів. Термін «функціональне читання» з’явився через необхідність допомагати дорослим читати документи, правила, розклад транспорту тощо. Розвивати функціональне читання потрібно на життєвому матеріалі, оскільки функціональність залежить від уміння орієнтуватися в незнайомому, незвичному, нестандартному середовищі.

Приклади завдань з підручників «Я досліджую світ», 3 клас.

• Ознайомтеся з розкладом потягів, якими можна дістатися з Полтави до Києва.

Дайте відповіді на запитання [2].

1. Потяг Полтава - Ворохта їде до Миргорода 1 год 20 хв. О котрій годині він прибуває до Миргорода?

2. Яким з потягів найшвидше дістатися з Полтави до Києва?

3. Ви сідаєте на потяг Харків - Рахів у Миргороді. Скільки вам їхати до Лубен?

4. Ви маєте бути в Києві не пізніше ніж о 21:00. Який потяг вам підходить?

• Розгляньте квиток. Яку інформацію він містить? Поставте одне одному по три запитання за змістом квитка [2].

Уміння ефективно читати можна і потрібно розвивати, використовуючи прийом ІНСЕРТ (або INSERT). Він є простим у застосуванні та дієвим прийомом розвитку критичного мислення, допомагає удосконалювати вміння швидко та осмислено читати, а головне - якісно опрацьовувати великі обсяги інформації. Основний принцип полягає у взаємодії з текстами та їхньому ґрунтовному аналізі, критичному осмисленні нових і глибокій рефлексії до вже здобутих раніше знань.

З погляду практичного застосування, ІНСЕРТ - це технологія ефективного читання. Вона складається із системи знаків, організованих у таблицю, яку потрібно заповнювати під час вивчення нового матеріалу. Назва прийому є абревіатурою з англійської:

Під час роботи з текстом учні навчаються ділити його на смислові елементи (слова, речення, абзаци тощо) та позначати їх спеціальними символами. Це допомагає ефективно сприймати інформацію та диференціювати її за ступенем важливості. Для зручного позначення автори створили систему позначок:

«V» - Я вже знаю цю інформацію.

« + » - Це нові факти для мене.

«-» - Я мав іншу думку щодо цього.

«?» - Цей матеріал містить щось, чого я не можу зрозуміти/мені потрібні пояснення чи уточнення [9].

Для того щоб застосування прийому ІНСЕРТ не загрожувало псуванням підручників, варто вкладати вузькі смужки паперу та робити позначки на них.

Переваги технології ІНСЕРТ

Процес навчання тісно пов’язаний із читанням. Від його ефективності та вміння дитини аналізувати і сприймати прочитане значною мірою залежить її успішність і перспектива подальшого навчання та самореалізації. Прийом ІНСЕРТ має такі переваги:

• сприяє успішній актуалізації вже вивченого матеріалу;

• допомагає у процесі усвідомлення нової інформації;

• розвиває вміння критично мислити та аналізувати прочитане;

• підвищує можливості рефлексії отриманої інформації та вміння працювати самостійно.

ІНСЕРТ також дає змогу обрати ефективну стратегію використання часу, якого, як відомо, завжди не вистачає. З одного боку, вчитель коригує роботу та пояснює конкретному учневі певний аспект навчального матеріалу. З іншого - діти розвивають уміння самостійно працювати з підручником та знаходити проблемні питання, розгляд яких потребує додаткової уваги чи допомоги вчителя. Крім того, працюючи за цим прийомом, діти отримують додатковий імпульс для розкриття їхнього творчого та оранізаторського потенціалу.

Для успішного застосування прийому в початковій школі варто спростити систему позначок для роботи з текстами. Можна обмежитись лише двома позначками: «знаю» та «не знаю». Якщо діти демонструватимуть стабільні успіхи, бажано додавати нові категорії. При цьому спочатку треба ввести позначку «факти є незрозумілими», а вже потім - «протиріччя щодо того, про що я дізнався». Такий порядок зумовлено тим, що для заповнення останньої категорії діти мають уже володіти певними навичками аналізу та порівняння інформації. Поясніть дітям, що вони повинні не просто швидко читати текст, а й уважно та сконцентровано сприймати кожен рядок прочитаного.

Для учнів початкової ланки ІНСЕРТ є надзвичайно актуальним. Бо вміння працювати з великими обсягами інформації неодмінно знадобиться їм для подальшого навчання у середній та старшій школі. Якщо діти показуватимуть високі результати, попросіть, щоб вони запропонували власний набір слів і символів, які б давали змогу робити короткі, але дуже змістовні позначки [9].

Приклади застосування ІНСЕРТу на уроках

Використовувати технологію ІНСЕРТ можна на уроках із більшості предметів. Головне, щоб була можливість працювати з текстами. Наприклад:

«V»

Пригадайте, що ви знаєте про шкіру. Як ви за нею доглядаєте?

Шкіра - це зовнішній покрив тіла людини, який захищає його від різноманітних ушкоджень, холоду, спеки, бере участь у регулюванні температури тіла. Завдяки шкірі в організм людини не проникає вода, мікроорганізми. Головна роль шкіри - захист внутрішніх органів тіла від різних пошкоджень

«V»

Мікроорганізми - крихітні живі організми, які можна побачити лише за допомогою мікроскопа

Продовження таблиці

«V»

Чому внутрішні органи потрібно оберігати? Обґрунтуйте

«+»

Дослідіть шкіру. Зробіть висновки.

Розгляньте шкіру на своїй долоні. Доторкніться до неї. Яка шкіра на дотик? Візьміть пальцями шкіру зовнішнього боку долоні. Спочатку відтягніть її, а потім - відпустіть. Що ви можете сказати про шкіру?

Проведіть пальцем по лобі, а потім доторкнися пальцем до чистого скельця або люстерка. На ньому залишилася жирна пляма. Звідки вона взялася?

Розгляньте шкіру через лупу. Знайдіть на шкірі маленькі отвори - пори. Припустіть, яке значення вони мають.

Шкіра м’яка, гладенька, пружна, тому вона не заважає нам рухатися

«+»

Із чого складається шкіра? Розкажіть про шкіру за малюнком.

 

«—»

Крізь отвори - пори на поверхню шкіри виступають жир і піт. Жир вкриває шкіру тоненьким шаром, робить її м’якою і пружною, захищає від пересихання. Піт випаровується з поверхні шкіри і охолоджує тіло людини. Завдяки цьому організм людини не перегрівається під час спеки, важкої роботи.

3 потом також видаляються з організму шкідливі речовини. Пил, порох, змішуючись із жиром і потом, забруднюють шкіру. Бруд закриває пори. На брудній шкірі може оселитися багато бактерій. Крізь подряпинки на шкірі вони проникають в організм людини і спричиняють різноманітні захворювання. Тому потрібно дбати про чистоту шкіри

 

Пори - це отвори, що виводять на шкірну поверхню жир і піт

«+»

Уся шкіра на тілі дорослої людини важить приблизно 3 кг

«?»

Чому кажуть, що «Чистота - запорука здоров’я»? Як наш організм захищається від хвороботворних мікроорганізмів?

Якщо вчитель застосовує прийом ІНСЕРТ, учні зможуть:

• розвивати здатність до самонавчання та самоорганізації, а це значно підвищить навчальну мотивацію;

• збільшити зацікавлення навчальним матеріалом завдяки стимулюванню самостійної пошукової та творчої роботи;

• напрацьовувати власну культуру письма та усвідомити принципи написання текстів різних жанрів;

• тренувати інформаційну грамотність, здатність аналізувати інформацію під час роботи з текстами;

• розвивати вміння критично оцінювати інформацію;

• навчити робити узагальнення та висновки на основі здобутих знань [4].

Перевіримо себе

1. Презентуйте понятійно-категоріальний апарат теми.

1.1. Суть бесіди на уроках природознавства.

1.2. Аналіз ставлення запитань у бесіді, вимоги до запитань.

1.3. Види бесід за рівнем пізнавальної самостійності учнів.

1.4. Використання бесіди на різних етапах уроку інтегрованого курсу.

1.5. Аналіз структури змісту розповіді.

1.6. Педагогічне керування пізнавальною діяльністю учнів у процесі розповіді.

1.7. Види розповіді за змістом.

1.8. Види розповіді за рівнем пізнавальної самостійності учнів.

1.9. Застосування методу розповіді на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок

1.10. Презентація фрагмента навчального заходу (тема на вибір) з використанням розповіді як навчального методу на уроці інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

2. Поясніть особливості словесних методів навчання в інтегрованому курсі «Я досліджую світ», наведіть приклади використання їх на уроках.

3. Спосіб організації взаємопов’язаної діяльності учителя та учнів, у якій учитель виконує функцію джерела навчального змісту і суб’єкта керування навчально-пізнавальною діяльністю (за Т. Бай-барою) має назву:

А бесіда Б розповідь

В проблемна бесіда Г евристична бесіда

 

 

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська

 

 




Попередня сторінка:  5.1. Дидактична суть методів навчання
Наступна сторінка:   5.3. Характеристика наочних методів нав...



^