Інформація про новину
  • Переглядів: 53
  • Дата: 22-10-2021, 15:49
22-10-2021, 15:49

5.4. Характеристика практичних методів навчання

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  5.3. Характеристика наочних методів нав...
Наступна сторінка:   5.5. Інтерактивне навчання в інтегрован...

Практичні методи навчання використовують для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь і навичок. До них належать: вправи, дидактичні ігри, моделювання, проектування, спостереження, дослід і практична робота. З раннього дитинства у повсякденному житті діти стикаються з багатьма явищами і тілами природи. Проте в них ще не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ.

Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити та оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв’язку предметів і явищ, навчати розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Наприклад:

• Прочитайте мету досліду і складіть план дослідження.

Мета досліду: перевірити припущення Дмитрика, що з двох однакових за розмірами і масою аркушів паперу зім’ятий аркуш падає в повітрі швидше, ніж рівний [3].

Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя. Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення

чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань, адекватної навколишній природі з її зв’язками і залежностями.

Відсутність запасу конкретно образних уявлень у школярів молодшого шкільного віку призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об’єктів або їхніх зображень. О. Я. Герд - один із засновників методики викладання природничих дисциплін - відзначав, що всі реальні знання набуті людством завдяки спостереженням, порівнянням і дослідам, а зовсім не читанням статей.

Вправи передбачають багаторазове повторення певних дій і спрямовані на відпрацювання предметних та інтелектуальних умінь. Вправи можуть бути конструктивними, аналітичними та творчими.

Конструктивні вправи - це самостійні вправи дітей з різним матеріалом, які вони виконують після пояснення вчителя (робота з приладами, глобусом, орієнтування за картою).

• На яких уроках ви здійснювали вимірювання? Що вимірювали? Якими приладами користувалися? Які ви знаєте групи приладів, що їх використовують для проведення досліджень?

• Назвіть прилади, якими вимірюють температуру тіла; час. Назвіть одиниці довжини (маси, місткості).

• Назвіть прилад, за допомогою якого можна зважити картоплину та яблуко. Проведіть вимірювання та порівняйте отримані результати.

• Щоб зрозуміти, як працює термометр, проведіть експеримент. 1. Опустіть термометр у стакан з теплою водою. Що відбувається зі стовпчиком рідини в трубці термометра? 2. Перенесіть термометр у стакан з холодною водою. Що тепер відбувається зі стовпчиком рідини в термометрі? 3. Запишіть отримані результати в зошит та порівняйте їх. Зробіть висновки [4].

Аналітичні вправи - вправи на відпрацювання інтелектуальних умінь (аналіз, порівняння, на встановлення причинно-наслідкових зв’язків).

• Порівняйте етапи проведення експерименту та спостереження. Що подібного між цими методами дослідження і чим вони відрізняються?

• Подумайте та обговоріть з дорослими, який експеримент або спостереження можна провести вдома. Запишіть у зошит тему спостереження/експерименту і мету.

• Порівняйте шахтний спосіб видобутку корисних копалин і кар’єрний. Чим вони відрізняються? Складіть і заповніть таблицю в зошиті. Як ви гадаєте, яке вугілля буде дорожчим - те, що видобували в шахті чи в кар’єрі? Поясніть чому.

• Розгляньте світлини. Придивіться уважно до квіток і листків волошок різних видів. Порівняйте їх. Чим вони відрізняються [4]?

Творчі вправи - виконання учнями самостійних дій на основі набутих раніше способів діяльності («перетвори», «домалюй», «склади», «придумай»).

• Уявіть ситуацію та придумайте продовження цієї історії. «Іринка забила коліно й кульгає. До школи її веде татусь і несе наплічник. На подвір’ї школи з’явилися однокласники Іринки. Вони...».

• Підготуйте у групах невеликі повідомлення чи замітки для шкільної газети «Мій клас - дружна спільнота».

• Подумайте, чому люди насаджують рослини у населених пунктах і розводять їх у своїх помешканнях.

• Використовуючи різноманітні джерела інформації, підготуйте розповідь або презентацію про походження свійських тварин та їхнє одомашнення людиною.

• Як ви гадаєте, який орган найголовніший? Підготуйте промову від його імені, у якій доведіть це. Проаналізуйте виступи від імені різних органів. Чи змінилася ваша думка [4]?

Робота з картографічними посібниками та глобусом належить до методу вправ. Цей вид роботи є найскладнішим для учнів початкової ланки. У початковій школі використовують такі види мап, адаптованих для дітей молодшого шкільного віку: «Фізична карта півкуль», «Фізична карта України», «Фізична карта області». У початковій школі використовують настінні карти, карти у підручниках та атласах. За програмою, роботу з картографічними посібниками впроваджують у 4 класі, хоча пропедевтично діти знайомляться з картою та глобусом раніше: під час вивчення тем «Водойми України», «Пори року», «День і ніч».

Дидактична гра природничого змісту спрямована на організацію засвоєння чи закріплення природничих знань і вмінь у процесі ігрової діяльності. Структура дидактичної гри передбачає наявність таких елементів: дидактичні та ігрові завдання, ігровий задум, правила, ігрові дії, навчальне виконання задачі, результат.

Навчальний дослід - це елементарний навчальний експеримент. Він, як і спостереження, є одним з важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, здобута в такий спосіб, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних. Якщо у процесі спостереження сприймаються тільки зовнішні ознаки й властивості предметів та явищ, то за допомогою дослідів відбувається глибше пізнання. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його перебігом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо.

Специфіка досліду полягає у тому, що він дає змогу отримати явище в «чистому вигляді», а саме: уникнути впливу побічних факторів. Дає можливість досліджувати його в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати потрібну кількість разів, вивчати предмет ретельніше, ділити його на частини, виділяти те, що цікавить.

• Об’єднайтеся в пари. Дослідіть крохмаль. За результатами дослідів складіть таблицю [2].

Назва речовини

Крохмаль

Колір

Білий

Стан

Твердий

Властивості

Не має смаку, без запаху. Непрозорий. Сипкий. Не розчиняється в холодній ВОДІ

Де трапляється в природі

У бульбах картоплі, зернах пшениці, кукурудзи

Де використовують

У приготуванні їжі (хліб, макаронні вироби, кисіль); для виготовлення паперу, ліків

• За зразком-описом крохмалю досліди та опиши таку речовину (на вибір): крейда, вода, кухонна сіль, цукор, залізо.

• Виміряйте частоту свого пульсу. 1. Розслабтеся. 2. Сядьте на стілець або в крісло й покладіть руку на стіл. 3. Пальці правої руки покладіть на внутрішню сторону лівої руки над зап’ястям. Це місце потрібно злегка притиснути до кістки - так пульсація відчуватиметься краще. 4. Полічіть пульс протягом хвилини. Можна -за ЗО секунд, а потім помножити на 2.

• Полічіть удари серця протягом хвилини в сидячому положенні і після 20 присідань. Порівняйте результати та зафіксуйте висновки у зошиті.

• Дослідіть своє дихання. Дослід 1. Спробуйте сказати щось під час вдиху. Спробуйте сказати щось на видиху. Який висновок можна зробити із цього досліду? Дослід 2. Покладіть руку на груди і полічіть кількість вдихів і видихів за хвилину, коли сидите, і після 10 присідань. Коли ви дихаєте частіше?

Дослід 3. 1. Наповніть велику пластикову пляшку водою і закрийте її корком. Переверніть пляшку та опустіть у миску, також наповнену водою. 2. Відкоркуйте пляшку. 3. Вставте соломинку в шийку пляшки. Зробіть глибокий вдих і обережно видихайте через соломинку, допоки легені не спорожняться. Що ви спостерігали? Який результат отримали?

• Дослідіть роботу нервової системи. Для цього вам знадобляться ножиці. Доторкніться рукою до гострого кінця ножиць. Що ви відчули? Чому гострі кінці ножиць можуть бути небезпечні [4]?

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають недостатній чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі.

У класі за допомогою дослідів можна не тільки демонструвати і довести до розуміння дітей деякі явища природи, а й з’ясувати причинні взаємозв’язки в природі, розкрити причини виникнення окремих явищ, у доступній формі ознайомити із законами природи, розкрити суть природних процесів і явищ. Т. М. Байбара розглядає дослід як метод пізнання, вид пізнавальної діяльності суб’єкта, що включає такі структурні компоненти:

• осмислення власно предметних цілей досліду, актуалізація знань про об’єкт, з яким проводиться дослід;

• планування досліду: виконання практичних дій, їхньої послідовності; вибір обладнання;

• виконання досліду: виконання практичних дій у потрібній послідовності; цілеспрямоване спостереження за об’єктом (змінами, які відбуваються, результатами змін) під час досліду; усвідомлення результатів спостереження; самоконтроль за процесом досліду;

• осмислення результатів досліду: узагальнення фактів; встановлення взаємозв’язків; фіксація наслідків досліду (усно, письмово, графічно);

• закріплення результатів проведення досліду: знання цілей, власне предметних результатів, способів практичних і перцептивних дій в їхній необхідній послідовності, приладів і матеріалів для виконання досліду та відповідних умінь.

Досліди за рівнем пізнавальної самостійності учнів поділяють на репродуктивні і творчі.

Репродуктивними є досліди, спосіб виконання і результати яких відомі учням. Такі досліди виконують за зразком під безпосереднім чи опосередкованим керівництвом учителя (самостійно) з використанням усних і письмових інструкцій.

Творчим називають дослід, який стає способом розв’язання навчальної проблеми. Суть її полягає у тому, що для школярів будуть невідомими: власне предметний результат досліду; спосіб виконання досліду; результат і спосіб виконання досліду.

В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» використовують короткочасні і довготривалі досліди.

Короткочасними є досліди, які виконують у межах одного етапу уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок; їх застосування; перевірка.

Довготривалі досліди зазвичай носять випереджувальний характер і необхідні для засвоєння учнями фактичного матеріалу, який є основою теоретичних узагальнень. Ці досліди застосовують також з метою конкретизації теоретичних положень, пояснення і доведення їхньої правильності. Результати довготривалих дослідів отримують через 1-2 тижні або навіть через 1-2 місяці.

Дослід - це спосіб вивчення об’єктів та процесів природи у спеціально створених штучних умовах і виявлення з різноманітного комплексу зовнішніх впливів на об’єкт або процес лише одного, заздалегідь визначеного фактору.

На уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» учитель проводить демонстраційні досліди. Проте вони не можуть розв’язати всіх завдань виховного навчання. Діти мають проводити нескладні досліди власноруч. Ці учнівські досліди або лабораторні роботи виконують на предметних уроках, а також під час вивчення тем «Властивості води», «Повітря навколо нас» тощо. Наприклад, у 3 класі, вивчаючи тему «Властивості води», діти на уроці проводять досліди, які дають змогу дізнатися про властивості води (текучість, прозорість, немає форми, без кольору і смаку, розчиняє деякі речовини). Після ознайомлення з властивостями води розчиняти деякі речовини (сіль, марганець, крейду) можна дати дітям самостійно провести аналогічні досліди із цукром, піском, содою тощо; зробити відповідні висновки; встановити, які речовини мають спільну властивість.

Учнівський дослід учні виконують безпосередньо під керівництвом учителя. Пізнавальна цінність учнівського досліду полягає в тому, що у процесі його виконання учні самостійно добувають знання, спостерігають наслідки власної діяльності. При цьому конкретизуються їхні

уявлення про процеси і явища навколишнього середовища, активізується мислення, підвищується інтерес до вивчення інтегрованого курсу.

Організовуючи проведення учнями дослідів на уроках, учитель спрямовує їх на самостійний, свідомий, творчий пошук за допомогою послідовно поставлених запитань і добивається того, щоб вони самостійно доходили висновку про властивості певних предметів навколишнього середовища. В одних випадках учні виконують досліди за вказівкою вчителя, в інших - проводять більш або менш самостійне дослідження.

Учитель керує лабораторними дослідами учнів, даючи їм можливість самостійно вести пошук відповідей на поставлене запитання. Такі досліди та їхні результати обговорюють у процесі бесіди. Під час вивчення об’єктів природи за допомогою дослідів спостерігають не тільки їхню форму, забарвлення, величину, стан та ін., ай виявляють зміни, що відбуваються під впливом різних зовнішніх факторів (температури, вологості повітря та ін.).

Готуючись до уроку із застосуванням дослідів, учитель заздалегідь добирає і готує потрібне обладнання і матеріал, попередньо проробляє і перевіряє порядок проведення дослідів, складає низку послідовних запитань.

Щоб учні свідомо поставилися до роботи, щоб збудити їхній інтерес, учитель доводить дітям необхідність постановки дослідів. Після цього записує на дошці запитання, на які треба дати відповіді після виконання досліду.

Перед початком проведення досліду вчитель показує учням прилади, які буде використано, вказує, за чим вони повинні спостерігати. Однак під час виконання досліду вчитель не повинен пояснювати явище або процес, який відтворюють у досліді.

Дуже важливо, коли учитель правильно керує спостереженнями дітей, їхнім мисленням, щоб учні самостійно дійшли до потрібних висновків. Наприклад, запитанням «Що ви спостерігаєте?» учитель спрямовує увагу дітей на певне місце приладу, на перебіг процесу; «Чому це відбувається?» - примушує шукати пояснення причин явища; «Який висновок із цього можна зробити?» - спонукає до мислення, розкриває істотні ознаки; «Де можна спостерігати подібне явище в природі?» - привчає дітей зіставляти свої спостереження з процесами явищ природи.

Учитель допомагає учням правильно сформулювати висновки, зробити узагальнення. Досліди проводять у такому темпі, щоб діти змогли запам’ятати всі етапи роботи, пояснити послідовність спостережуваного явища, кінцеві наслідки роботи.

Отже, учнівські досліди допоможуть дітям зрозуміти певні явища природи та зміни, що відбуваються у довкіллі під впливом різних зовнішніх факторів, а також з’ясувати їхні причинно-наслідкові зв’язки. Завдання вчителя - навчити дітей бачити дійсні явища природи.

Дослід, який учні виконують самостійно, - один з найскладніших, трудомістких і водночас важливих методів навчання. Він відіграє величезну роль у формуванні та розвитку природничих понять, активізації пізнавальної і практичної діяльності школярів. Виконуючи до

сліди, учні стають дослідниками, які активно шукають відповіді на поставлені запитання.

У дидактичній і методичній літературі часто застосовують термін «практична робота». Ним позначають один з практичних методів навчання, однак не існує чіткого визначення його дидактичної сутності. Л. К. Нарочна, Г. В. Ковальчук, К. Д. Гончарова про практичну роботу як метод навчання зазначають, що в початковій школі практичні роботи проводять на шкільному подвір’ї, географічному майданчику, навчально-дослідній ділянці. їхнє значення полягає у засвоєнні учнями програмного матеріалу, виробленні умінь і навичок у процесі виконання практичних робіт, підготовці учнів до праці.

Практична робота - це навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або матеріалізованій формі. При цьому предмети і явища або умови існування їх у природі не змінюються. У процесі виконання практичних робіт учні оволодівають практичними уміннями. Отже, їхньою основною метою є формування практичних умінь і навичок. Крім того, внаслідок виконання дій з об’єктами в одних випадках здобуваються факти, що є основою формування нових уявлень, понять і встановлення зв’язків, а в інших - засвоєні знання стають засобом здійснення практичної діяльності, тобто знання засвоюються на новому рівні - застосування за зразком і в новій ситуації.

Види практичних робіт визначають за різними ознаками. Так, оволодіння кожним передбаченим програмою практичним умінням відповідає загальним закономірностям формування. На цьому ґрунті будується система практичних знань. Вона включає:

• завдання, які виконують за зразком;

• завдання, які виконують шляхом перенесення способу практичної дії в подібну ситуацію, тобто виконуються ті самі дії, але з новими об’єктами, які охоплюються об’ємом уявлення чи поняття, що складають зміст орієнтовної основи дії;

• завдання, які виконують шляхом перенесення способів практичних дій і власне предметних знань у нові умови.

Для виконання таких завдань (щодо усвідомлених цілей) відбирають засвоєні прийоми і з них конструюють нові способи практичної діяльності. За часом виконання практичні роботи бувають різні, але більшість з них забирає порівняно незначну частину уроку.

Практичні завдання виконують на різних етапах уроку, а отже, вони мають різні дидактичні цілі. Зокрема, на етапі засвоєння їх використовують для актуалізації опорних знань та умінь, постановки проблеми, як джерело нових знань; на етапі застосування засвоєних знань і умінь -для їхнього закріплення; на відповідних етапах - для систематизації, узагальнення, а також перевірки засвоєних знань та умінь.

Практичні роботи передбачають практичну, самостійну діяльність школярів, оволодіння знаннями, вміннями і навичками. Особливе місце серед практичних методів навчання посідають практичні роботи з приладами (компасом, термометром, глобусом, телурієм тощо), планом місцевості і фізичною картою, з розпізнавання і визначення тіл природи.

За умов правильної організації практичної роботи учні виконують низку логічних операцій: порівняння, виявлення подібності й відмінності, класифікація, висновок, узагальнення. Наприклад, дитина має відрізнити одну зернову рослину від іншої. Організація і проведення практичної роботи з формування поняття «зернові культури» спрямовує мислення дітей на самостійні пошуки спільних і відмінних ознак, тобто активізує елементи дослідницької діяльності учнів, підвищує рівень засвоєння учнями цього матеріалу. Роботу з розпізнавання виконують не лише на уроках, а й під час екскурсій у природі. Учитель дає завдання для розпізнавання тварин, рослин.

У 3-4 класах діти починають працювати з приладами (компасом, термометром, глобусом, телурієм тощо). Наприклад, вивчаючи тему «Термометр», учні знайомляться з будовою термометра, виконують досліди, які пояснюють принцип його роботи, та навчаються ним користуватись. Після цього проводиться практична робота, під час якої учні вимірюють температуру повітря (у класі, коридорі, на вулиці), свого тіла, води (в акваріумі, з криниці, водопроводу). Результати спостережень записують у зошитах. Під час вивчення теми «Компас. Орієнтування на місцевості» спочатку вивчають принцип роботи компаса на його моделі, після цього діти вчаться користуватись компасом (роздавальні компаси, шматочки заліза і магніту). Далі учні вправляються у визначенні сторін горизонту за допомогою компаса. Після цього на шкільному подвір’ї виконують практичну роботу «Орієнтування на місцевості», під час якої учні визначають розміщення предметів один щодо одного та напрямок, у якому вони перебувають від предметів. Одержані результати фіксують у зошитах у вигляді малюнків, умовних позначень.

Значну роль на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» відіграє робота з географічною картою (виміри відстані, орієнтування тощо).

Загальним для всіх практичних робіт є безпосередня участь школярів у виконанні певної роботи (моторна діяльність) з одночасним її усвідомленням. Засвоєння знань у процесі практичної діяльності активізує навчальний процес, розвиває самостійність і творчість учнів.

Моделювання - система дій з побудови, перетворення та використання моделі, елементи і відношення якої подібні до елементів і відношень реального об’єкта. Моделі можуть бути матеріальними (з використанням предметів-замінників: модель екосистеми «ліс», пустелі, легень людини тощо) та ідеальними, побудованими за допомогою схем, графіків, формул, символів: модель колообігу води в природі, ланцюги живлення, руху повітря тощо.

Проектування передбачає створення учнями навчальних проектів, під якими ми розуміємо особистий чи колективний продукт спеціально організованої дослідно-творчої діяльності, в основі якої лежить суб’єкт - суб’єктна взаємодія учасників педагогічного процесу. Ознаками проекту є:

• наявність проблеми, ключового питання;

• наявність дослідно-творчої діяльності;

• отримання творчого продукту;

• кінцева презентація творчого продукту.

Проекти учні можуть здійснювати як протягом одного уроку (мі-кропроєкти), так і протягом тижня, семестру, навчального року (ма-кропроєкти).

Перевіримо себе

1. Поясніть особливості наочних та практичних методів навчання, наведіть приклади їх використання на уроках інтегрованого курсу.

2. Поясніть особливості практичних методів навчання, наведіть приклади використання їх на уроках інтегрованого курсу.

3. Відповідь на ці запитання є результатом виконання певних дій (перцептивних: подивіться... , послухайте... , назвіть частини... , практичних: виміряйте довжину... , зважте... , розчиніть...).

А проблемні запитання Б продуктивно-пізнавальні запитання В репродуктивно-мнемічні запитання Г репродуктивно-пізнавальні запитання

4. Виконання проблемних практичних завдань у 3-4 класах може бути організоване в такі способи:

А перенесення способів практичних дій і власне предметних знань у нові умови: відбираються засвоєні прийоми і з них конструюються нові способи практичної діяльності Б розв’язуются самостійно під опосередкованим керівництвом учителя. Практичні проблеми для самостійного виконання молодшими школярами будуються за аналогією В діти під керівництвом учителя осмислюють зміст проблемної ситуації і проблеми, у співпраці з ним будують передбачення, а шляхом самостійного виконання сконструйованого способу практичної діяльності доводять його правильність;

Г відбувається самостійне осмислення причинно-наслідкових зв’язків і доведення їх істинності шляхом міркувань

5. Визначенню «практична робота з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» відповідає судження:

А певна робота (моторна діяльність) з одночасним її осмисленням, на основі якої формуються знання і практичні уміння Б моторна діяльність, спрямована на засвоєння учнями програмного матеріалу, під час проведення яких учні не змінюють хід явищ, а тільки фіксують факти спостережень у процесі практичних дій

В навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або матеріалізованій формі, при цьому предмети і явища або умови їх існування у природі змінюються Г робота, що веде до певних наслідків

 

 

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська

 

 



Попередня сторінка:  5.3. Характеристика наочних методів нав...
Наступна сторінка:   5.5. Інтерактивне навчання в інтегрован...



^