Інформація про новину
  • Переглядів: 21
  • Дата: 22-10-2021, 16:10
22-10-2021, 16:10

7.2. Як скласти авторську програму

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  7.1. Освітня програма закладу загальної...
Наступна сторінка:   Додатки до посібника "Методика навчан...

Тільки маючи програму, можна розраховувати на надпрограмні несподіванки.

Кароль Іжіковський — польський журналіст, літературний критик, кінознавець

Основою навчальної діяльності в освітньому закладі є навчальна програма - нормативний документ, у якому представлені основні знання, вміння і навички, які підлягають засвоєнню з навчальних предметів та дисциплін. Вона включає перелік тем і їхній реферативний опис (виклад основних питань у заданій послідовності), рекомендації за кількістю часу на кожну тему, розподіл їх за роками навчання.

Термін «навчальна програма» унормовано в ДСТУ 3017: 2015 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» і за характером інформації віднесено до категорії навчальних видань. Натомість у Законі України «Про освіту» уведено поняття «освітня програма» як єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.

Мета навчальної програми - планування, організація й управління опануванням конкретної навчальної дисципліни, розвитком особистості з урахуванням особливостей освітнього процесу певного закладу та контингенту здобувачів освіти.

Порядок розроблення й запровадження навчальної програми для закладів освіти визначає Міністерство освіти і науки України. З упровадженням Нової української школи зміст навчальної програми оновлюється.

Навчальні програми розробляють:

• для всіх типів закладів освіти або окремо для середніх загальноосвітніх шкіл;

• спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням одного або кількох предметів, курсів або дисциплін;

• гімназій, ліцеїв, колегіумів;

• спеціальних загальноосвітніх шкіл, серед яких школи-інтернати для дітей з особливими освітніми потребами;

• для закладів дошкільної і позашкільної освіти;

• для інших закладів, що забезпечують здобуття повної середньої освіти в системі професійної (професійно-технічної) фахової пе-редвищої освіти (заклади I—II рівня акредитації).

Розрізняють навчальні програми за рівнем новизни (типова, адаптована, авторська) і місцем у навчальному плані (навчальна дисципліна, спецкурс, курс за вибором, факультативний курс, гурток) [1].

Авторські чи адаптовані навчальні програми предметів та курсів створюють учителі (самостійно або об’єднавшись) на основі освітнього стандарту або за зразком типової (модельної) навчальної програми.

Авторська навчальна програма - це спроектований автором або авторським колективом на основі власної методичної концепції навчально-виховний процес, спрямований на оновлення змісту та якості освіти.

Програми є складовими програмно-методичного забезпечення освітнього процесу навчального закладу. Для них характерні оригінальні концепції та побудова змісту. Назва «авторська» потребує документальних підтверджень новизни й належності цієї новизни автору. Авторські програми базуються на авторській концепції побудови змісту навчального курсу з даного предмета, у зв’язку із чим ці програми не мають аналогів. Авторську програму розробляє один автор або група авторів.

Навчальний зміст авторських програм відрізняється від типових: вони втілюють авторське бачення тих чи інших теорій, містять суб’єктивний погляд на явища і процеси, що вивчаються. Проте такі програми розробляють обов’язково з урахуванням вимог державного стандарту. Авторські програми мають проходити рецензування науковців, педагогів, практичних психологів або методистів. Якщо програма має рецензії, то її може розглянути педагогічна рада школи. Запровадженню авторської навчальної програми передує експертиза, апробація. Авторські програми часто використовують під час гурткової роботи та викладання спецкурсів, курсів за вибором, факультативних курсів.

Результат інтелектуальної праці педагога і є результатом його дослідницької роботи з аналізу вже наявних програм відповідної тематики, сучасних методик, інноваційних технологій навчання, передового педагогічного досвіду. Зазвичай ця програма передбачає: викладання нового курсу (предмета); реалізацію власного підходу педагога до традиційних тем.

Принципи побудови авторської програми

• відповідність програми завданням розвитку, навчання й виховання дітей;

• науковість, систематичність і послідовність, відповідність навчального матеріалу програми рівню знань і розвитку дітей певного віку;

• наступність у вивченні матеріалу;

• взаємозв’язок між навчальними предметами, який відображає природні зв’язки між явищами об’єктивного світу (погодження змісту з програмами суміжних дисциплін);

• урахування досвіду створення й апробації чинних аналогічних програм;

• можливості для реалізації принципів диференціації та індивідуалізації у навчально-виховному процесі;

• відповідність програми навчально-методичному та матеріально-технічному забезпеченню.

Основні структурні елементи авторської навчальної програми

Структура і зміст авторської розробки повинна включати: титульний аркуш, пояснювальну записку, опис розділів, навчально-тематичний план, додатки.

Титульний аркуш містить назву авторської розробки, її форму (навчальна, виховна програма, концепція, методичні рекомендації); інформацію про контингент учнів, для яких вона призначена; ПІБ автора (авторів) із зазначенням посади та місця роботи; рік і місце розроблення пропонованих матеріалів.

Пояснювальна записка розкриває:

• актуальність створення авторських розробок (виходячи із якої об’єктивної життєвої потреби поновлення того чи іншого компонента освітнього процесу випливає необхідність у створенні даної авторської розробки; які проблеми і протиріччя освітнього процесу може вирішити дана авторська розробка);

• новизну авторської розробки (яка ідея покладена в основу педагогічної розробки, задум);

• методологічні положення авторської розробки (основні теоретичні ідеї, покладені в основу розробки (у міру необхідності розкрити категорії й поняття, які трапляються в розробці, якщо їх використання в певній галузі науки носить неоднозначний характер).

Мета і завдання авторської розробки:

• мета - ідеальне передбачення результату діяльності;

• завдання - конкретне вираження в умовах перевірки авторських гіпотетичних ідей;

• принципи та концептуальні підходи до організації навчально-виховного процесу, методи, прийоми, форми та засоби роботи, містить інформацію про апробацію.

Опис розділів авторської розробки (містить докладний опис змістовного компонента авторської розробки, а також форми, методи, засоби його освоєння учнями).

Навчально-тематичний план (за потреби). Цей розділ авторської розробки включає перелік тем занять (уроків, практичних і лабораторних занять, екскурсій тощо) із зазначенням часу, відведеного на їхнє виконання. Зазвичай навчально-тематичний план представлений у вигляді структурованої таблиці.

Прогнозований результат реалізації програми (опис очікуваних результатів, вимоги щодо рівня та якості знань, умінь і навичок школярів, шляхи їх діагностики).

Додатки - методичне забезпечення реалізації авторської розробки:

• діагностична програма з виявлення ефективності реалізації авторської розробки;

• дидактичний матеріал, творчі завдання для самостійної роботи, приблизний алгоритм (план) проведення занять, виховних заходів.

Використана та рекомендована література, використана при складанні авторської розробки.

Вимоги до авторських програмам для молодших школярів

Програми повинні будуватися на принципах особистісно-орієнтова-ної освіти. Вони мають передбачати різні форми організації активної творчої діяльності дітей і підлітків:

• заняття як спеціально організована форма навчання;

• нерегламентовані види діяльності;

• конкурси, змагання, виставки, олімпіади та інші форми вільного спілкування та порівняльної оцінки рівня розвитку і майстерності дітей в цікавій для їх галузі практичної діяльності.

У програмах має бути закладено оптимальне поєднання індивідуальної і спільної діяльності дітей. Програми повинні будуватися з урахуванням специфічних особливостей різних видів діяльності для дітей різного віку.

Програми повинні передбачати можливість реалізації індивідуального підходу до навчання, роботу з підгрупами дітей, враховувати їх вікові і фізіологічні особливості.

Програми повинні включати опис організації розвиваючого середовища із зазначенням переліку застосовуваних матеріалів і устаткування.

Програми повинні забезпечувати оптимальне навантаження на дитину з метою захисту її від перевтоми і дезадаптації.

Розроблення авторської програми

Робота над авторською програмою починається з детального знайомства зі змістом споріднених програм інших авторів, виділення в них переваг і недоліків. Складання програми передбачає усвідомлення її концепції, головних ідей і логіки програми, що спирається як на особистий досвід автора, на його педагогічний стаж, індивідуальні особливості та умови роботи, так і на запити і потреби батьків і дітей, характер взаємин педагога і його вихованців та ін.

Авторська концепція має бути короткою, реалістичною, оригінальною. Логіка будь-якої програми передбачає наявність мети, яка конкретизується в задачах, методах (шляхах, способах) вирішення цих задач, прогнозованого результату і критерію оцінки цього результату.

Обов’язковою умовою зарахування програми до авторської є її новизна. Тому претендент на авторство в пояснювальній записці до програми повинен переконливо показати відмінності його розробки від підходів інших авторів, що вирішували подібну проблему.

У чому полягає новизна програми?

1. У чому полягає особливість, оригінальність, відмінність розробленої програми від існуючих? Що нове привносять автори порівняно з традиційними та іншими авторськими програмами:

• цілі освіти;

• зміст освіти при збереженні традиційних цілей;

• спосіб побудови змісту освіти при збереженні традиційних цілей;

• методики, педагогічні технології, методи, засоби навчання, прийоми викладання, критерії оцінювання, способи контролю тощо при збереженні традиційних цілей;

• форми організації освітнього процесу.

2. У яку частину навчальної програми автор вносить зміни в інваріантну, варіативну частину змісту освіти і в методику викладання або в педагогічну технологію?

3. Чим обґрунтовується новизна авторської програми? Яких інших авторів по вашій темі, проблемі ви знаєте, і в чому полягають їхні підходи? У чому відмінність вашого підходу від виділених?

4. На яких теоретичних положеннях і на яких вчених або практи-ках-дослідників ґрунтується ваша авторська програма? У чому вони полягають?

Метою створення авторської програми є вирішення певної проблеми досягнення різноманітності освіти і організації освітнього процесу.

Як формувати мету та завдання програми

Мета програми може бути представлена таким чином:

• загальна мета (наприклад, для курсу «Я досліджую світ») - формування особистості, оптимально взаємодіючої з навколишнім світом;

• мета другого порядку:

а) формування моральної та екологічної свідомості, що базується на загальнолюдських цінностях;

б) навчання технологій взаємодій з навколишнім світом;

в) розвиток якостей особистості, які сприяють оптимальній взаємодії з навколишнім середовищем.

Щодо освіти молодших школярів зазначена мета коригується з урахуванням вікових особливостей. Щодо визначення завдань одним з таких підходів може бути підхід, який випливає зі згаданих цілей освіти і відображає місце цього курсу в загальній структурі освіти.

Відбір змісту і опис розділів авторської розробки

Інтегрований курс «Я досліджую світ» відображає різноманітний досвід людської діяльності, який вивчають різні науки. Тому відбираючи зміст з різних освітніх галузей, важливо не порушити цілісність і логіку наукового знання, наступність подання інформації, дотримуючись при цьому інтегрованого підходу таким чином, щоб інтеграція не була «штучною».

Зміст вибирають, виходячи з вимог Державного стандарту початкової школи. У вимогах Стандарту до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти кожної освітньої галузі, які інтегрує курс «Я досліджую світ», прописані загальні обов’язкові результати навчання.

У зміст має бути введено компонент, спрямований на формування особистісних компетенцій (почуттів, стосунків) із залученням поняття про цінності досліджуваних об’єктів. Таким компонентом є емоційно-ціннісні відносини. Під емоційно-ціннісним розвитком розуміють цілеспрямоване формування в учнів системи значущих для особистості та суспільства ціннісних орієнтацій, розвиток їхньої емоційно-почуттєвої сфери.

Емоційно-ціннісний компонент має реалізовуватися протягом усього періоду навчання в школі. У початкових класах закладаються основи ціннісних орієнтацій, вольового розвитку, проявляється особлива сенситивність до емоційного розвитку а саме: формуються уміння висловлювати оцінні судження, ставлення до себе, інших, світу, уміння

правильно оцінювати свої вчинки та вчинки інших, прищеплюються загальнолюдські та національні цінності. Тому в програмі має бути закладено формування та розвиток емоційно-ціннісних складників громадянської, історичної, природничої, соціальної та здоров’язбережу-вальної компетентностей.

Інша складова вимог стандарту належить до способів дій, оскільки стандарт реалізує діяльнісний підхід до навчання. Отже, другим компонентом змісту освіти є способи дії щодо навколишнього світу. У структурі особистості такі дії стають уміннями.

Способам діяльності і формуванню навичок нині приділяють особливу увагу. У Стандарті зазначено, що саме діяльнісний підхід є засобом розвитку особистості.

У структурі емоційно-ціннісних відносин, способів дій (технологій) закладено третій компонент змісту освіти - знання. Вони слугують засобом формування і відносин, і способів дій. І хоча в Стандарті знання майже не згадуються, без них не обійтися. Знання виконують і самостійну функцію - вони лежать в основі наукового світогляду школярів. Таким чином, третім компонентом змісту освіти є знання.

Учитель, що створює авторську програму інтегрованого курсу, має бути ознайомлений з дидактичними принципами відбору змісту.

Принцип науковості спирається на закономірний зв’язок змісту навчальної дисципліни з досягненнями відповідної науки. Тут доцільно порушити питання про співвідношення науки і навчального курсу (освітньої галузі). Однією з ознак науковості досліджуваного матеріалу є акцентування уваги не на морфологію, не на географічний опис об’єкта, а на функції об’єкта, сутність процесів, що відбуваються. Наприклад, під час вивчення яру потрібно не тільки розглянути його будову, а й механізм його утворення; при вивченні теми «Будова рослин» дітям потрібно не тільки запропонувати розглянути корінь, стебло, листки, квітки, плоди, знайти їхні відмінні ознаки, але й звернути увагу на функції, які вони виконують, показати зв’язок між ними. Науковість шкільних курсів визначається також ступенем використання в навчанні методів відповідних наук, ступенем зближення методів навчання і дослідження.

Інтегрований курс відповідатиме принципу науковості, якщо:

• звертається увага не тільки на предмети, але і на явища, не тільки на форми, а й на функції досліджуваного об’єкта;

• вводяться знання про зв’язки між предметами і явищами природи, між природою і людиною; формуються вміння знаходити їх;

• вводиться інформація про нові досягнення природничих і гуманітарних наук, про нові наукові напрями;

• використовуються наукові методи природничих і гуманітарних наук.

Оскільки Державний стандарт декларує прикладний зміст освіти, важливо дотримуватися принципу зв’язок навчання з життям. Він означає зв’язок навчального курсу з практикою людської діяльності, з виробництвом. Наприклад, під час вивчення корисних копалин не тільки подається їхній детальний опис, а й значна увага приділяється тому, де і як людина використовує глину, пісок, кам’яну сіль тощо,

крім того, результати проведених на уроці дослідів прив’язують до життя.

Практичне забезпечення системи громадянського виховання пов’язане з метою історичної та громадянської освітньої галузі, що полягає у формуванні в учнів комплексу громадянських якостей, глибокому розумінні ними належності до українського народу, до своєї Батьківщини, готовності відстоювати і захищати її інтереси, реалізовувати свій потенціал на благо України. Саме навчання за принципом взаємозв’язку із життям у подальшому визначить успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку.

Любов і шана до рідного краю, рідної мови починається з любові до своїх рідних (батьків, сім’ї, родини), до рідної школи, рідного краю. Поступово із зростанням особистості ця любов трансформується у любов до людей, до Батьківщини, до її історії, до її сучасності.

Принцип зв’язок навчання з життям у відборі змісту реалізується за наступними напрямами:

• включення матеріалу, спрямованого на реальне життя школяра, на конкретні ситуації, в яких він може перебувати, на забезпечення його безпеки (наприклад, при вивченні правил дорожнього руху розглядаються не знайомі взагалі, а передусім, які забезпечують безпеку школяра на найближчих до школи, дому, вулицях, перехрестях);

• співвіднесення досліджуваних природних об’єктів, явищ, соціальних подій із життям конкретних людей, із ситуацією, в якій знаходиться школяр (наприклад, виявивши за допомогою досліду, що в ґрунті міститься перегній, учитель розглядає питання, що потрібно робити для його відновлення і збагачення на полях, городах, що можна зробити в цьому плані на пришкільній ділянці, клумбі тощо).

Що ж має лежати в основі структурування змісту - цілі освіти чи логіка тієї науки, яка знайшла відображення у змісті курсу?

В ідеалі домінувати має підхід «від цілей освіти». Однак у «чистому вигляді» цей підхід реалізувати досить важко. Навряд чи можлива побудова такого курсу, щоб зазначеній у програмі меті, в змісті курсу відповідав особливий розділ, після вивчення якого цю мету було б досягнуто.

Іноді логіка викладу, прийнята в тій чи іншій науці може суперечити особливостям сприйняття дітьми навколишнього світу. Так, послідовність викладу, прийнята в географічній науці (від неживої природи до живої), може не відповідати особливостям дитячого сприйняття навколишнього світу, суперечити відомим принципам педагогіки від близького до далекого, від знайомого до незнайомого. Наприклад, дошкільнята і молодші школярі з усього природного різноманіття насамперед стикаються не з гірськими породами, а з рослинами, тваринами. Саме вони ближче їм у психологічному плані, саме про них діти вже досить багато знають з казок, з досвіду спілкування з домашніми тваринами, кімнатними рослинами. І було б логічним вивчення природного оточення починати саме з них. Певною мірою це реалізується в дошкільній освіті - там діти здебільшого

знайомляться саме з рослинами і тваринами. У першому циклі навчання початкової школи акцентується увага на сезонних змінах у природі і, зокрема, на сезонних особливостях життя рослин і тварин.

Зміст навчального курсу, предмета, дисципліни (модуля) включає реферативний опис кожного розділу згідно з нумерацією в навчально-тематичному плані. Виклад навчального матеріалу в заданій послідовності передбачає конкретизацію всіх дидактичних одиниць змісту.

У розділі «Зміст програми» педагог має розкрити зміст тем і розділів з використанням:

• сучасних інноваційних технологій;

• власного педагогічного досвіду.

Автор програми має:

• зазначити відмінності форм організації навчальних занять цієї програми від вже існуючих;

• зупинитися на власній методиці навчальної роботи з дітьми;

• викласти своє бачення теорії предмета, технології навчання.

Методичне забезпечення включає опис:

• форм занять, запланованих по кожній темі або розділу авторської освітньої програми (гра, бесіда, похід, екскурсія, конкурс тощо);

• прийомів і методів організації освітнього процесу, дидактичний матеріал, технічне оснащення занять.

Прогнозований результат реалізації програми містить:

• прогнозований результат реалізації програми;

• форми і методи діагностики.

Методика виявлення та діагностика очікуваних результатів потрібна під час складання авторської програми для того, щоб визначити:

• результативність програми;

• ступінь її значущості.

Щоб визначити результат, потрібно знати:

• із чим прийшли діти (стартовий контроль);

• що отримали на виході (підсумковий контроль).

Бажано також поряд із загальноприйнятими системами оцінювання навченості дітей (бесіда, реферат, участь у конкурсах, виставках, відкрите заняття тощо) представити свою систему оцінки.

Навчально-тематичний план

Навчально-тематичний план відображає послідовність вивчення розділів і тем програми, показує розподіл навчальних годин за розділами і темами, визначає проведення заліків, контрольних, практичних та інших видів робіт за рахунок часу, передбаченого максимальної навчальним навантаженням. Складається навчально-тематичний план на весь термін навчання (зазвичай на навчальний рік). Навчально-тематичний план оформляється у вигляді таблиці.

Додатки

За потреби до додатків можна включати:

• допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття роботи: формули і розрахунки;

• протоколи та акти випробувань;

• інструкції і методики;

• ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Використана та рекомендована література

Цю структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовок СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ друкують (без лапок) великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. До обсягу програми ця структурна частина не входить.

Список використаних джерел можна розміщувати одним з таких способів: у порядку появи посилань у тексті або ж в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

До переліку зазвичай включають ті джерела, на які зроблено посилання в роботі, або ті, які висвітлюють відповідну тему і знайомі авторові роботи.

Перевіримо себе

1. Порівняйте програми та підручники для 3-4 класів (2-3 варіанти) чинних курсів «Я досліджую світ» і дайте відповідь на запитання:

• Чим відрізняється структура цих програм? Який спосіб побудови змісту для них характерний?

• Які методичні особливості курсів (мета, завдання, домінуючі методи і методичні прийоми)?

• Які особливості побудови підручників (тестова частина, питання і завдання для самостійної роботи дітей, ілюстративний матеріал)? Оцініть можливості цих курсів для розвивального навчання.

2. Яку програму з курсу «Я досліджую світ» вибрали б ви для своєї роботи в школі? (Обґрунтуйте причини вашого вибору.)

3. Придумайте назву курсу за вибором для 3 або 4 класу. Обґрунтуйте свій вибір. Сформулюйте його мету і завдання.

 

 

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська

 

 



Попередня сторінка:  7.1. Освітня програма закладу загальної...
Наступна сторінка:   Додатки до посібника "Методика навчан...



^