Структура освітньої програми загальноосвітнього закладу (школи, гімназії, ліцею)

Нам видається доцільною така структура освітньої програми. Усі аналітичні матеріали, необхідні для розробки програми, можуть бути оформлені в додатках до неї.

Розділ 1. Призначення школи (гімназії, ліцею) та засіб його реалізації.

Розділ 2. Опис «моделі» випускника школи (гімназії, ліцею).

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи (гімназії, ліцею).

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Запропоновані розділи освітньої програми розглядаються як інваріантні (обо’язкові).

Розділ 1. Призначення школи (гімназії, ліцею) та засіб його реалізації

У цьому розділі необхідно спочатку обґрунтувати, а потім сформулювати призначення конкретного освітнього закладу. Воно формулюється на підставі статусу закладу, визначається та обґрунтовується особливостями зовнішнього середовища освітнього закладу, його можливостями, історично сформовашім місцем закладу в освітньому просторі міста, району, мікрорайону.

Формулювання призначення школи мають бути стислими та зрозумипгми не тільки педагогічному колективу, а й батькам учнів, партнерам освітнього закладу. Тому представляється доцільним включати в роботу з формулювання призначення освітнього закладу представників місцевого співтовариства [...].

У розділі також описуються та обґрунтовуються основні засоби, за допомогою яких адміністрація і педагогічний колектив реалізують призначення свого навчального закладу.

Основним засобом реалізації призначення практично для всіх закладів освіти є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту навчальних програм. Водночас кожний заклад має у своєму розпорядженні додаткові, специфічні саме для нього засоби реалізації свого призначення.

Наприклад:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

• раннє або поглиблене вивчення окремих предметів;

• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

• надання широкого спектру додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

У цьому ж розділі доцільно позначити спрямованість освітніх програм. Освітні програми, реалізовані в загальноосвітньому навчальному закладі, залежно від специфіки обраного змісту освіти можуть бути спрямовані, наприклад, на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• розвиток в учнів національної самосвідомості;

• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

• розв’язання задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Розділ 2. Опис «моделі» випускника школи (гімназії, ліцею)

У цьому розділі необхідно описати, використовуючи якісні характеристики, запропонований результат реалізації освітньої програми у вигляді «моделі» випускника конкретного навчального закладу. Педагогічний колектив і батьки учнів повинні визначитися з тим, який «продукт» має вийти в результаті діяльності школи та чим випускник даного освітнього закладу відрізнятиметься від випускників інших шкіл. Найповніше в «моделі» повинні бути відбиті саме ті якості, що формуються під впливом обраного школою змісту освіти, інакше кажучи, у результаті реалізації освітньої програми.

Розроблення «моделі» доцільно починати з найвищого рівня реалізованих школою освітніх програм, тобто з випускника, який засвоїв рівень середньої (повної) загальної освіти. Потім визначається набір характеристик, що повинні бути отримані до моменту переходу учня на старший ступінь. На цій основі розробляється модель особистості учня, який засвоїв рівень основної загальної освіти, після чого за такою самою схемою розробляється модель учня, який завершив початкову загальну освіту.

«Модель» випускника може включати:

• рівень його навченості, забезпечений реалізацією основних і додаткових загальноосвітніх програм;

• сформованість загальнонавчальних умінь і навичок;

• домінувальний спосіб мислення випускника;

• рівень сформованості соціальних навичок випускника;

• пріоритетні особистісні якості, що мають бути сформовані в учня у процесі засвоєння освітньої програми кожного рівня;

• можливі сфери розподілу випускників II і III ступенів даного закладу (закладу середньої та вищої професійної освіти, сфери виробництва, послуг тощо).

За основу побудови «моделі» випускника доцільно взяти якості, що повинні бути сформовані в учнів відповідно до задач того чи іншого ступеня освіта). При описі «моделі» випускника може бути застосований компетентнісніш підхід.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи (гімназії, ліцею)

У цьому розділі необхідно сформулювати тільки ті цілі та визначити тільки ті задачі, що вирішуються саме через освітній процес і саме зміст освіти. Наприклад, вважаємо недоцільнім включати в даний розділ задачі зміцнення матеріальної бази школи або підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, оскільки їх висвітлюють у річних або перспективних планах роботи школи.

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені «моделлю» випускника, призначенням і

місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони мають бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими щодо одна одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Наприклад, перед школою можуть бути поставлені такі цілі освітнього процесу:

• забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в освітньому закладі регламентується робочім навчальнім планом (розбивкою змісту освітньої програми на навчальні курси, за дисцітлінами та за роками навчання).

У цьому розділі потрібно обґрунтувати зміст навчального плану школи як механізм реалізації змісту освіти та одного з основних засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання. Інакше кажучи, треба довести доцільність вибору основних і додаткових загальноосвітніх програм, реалізованих закладом на рівнях початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти. Слід зазначити, що при формуванні варіативної складової навчального плану педагогічний колектив школи повинен спробувати максимально врахувати освітні потреби учнів і батьків.

У цьому ж розділі можна вказати та обґрунтувати перелік додаткових освітніх послуг, що надаються школою в рамках бюджетного фінансування, тобто безкоштовно для учнів.

Відповідно до Типового положення про загальноосвітню установу освітня програма школи розробляється на підставі державних освітніх стандартів (згідно із чинним законодавством Україна на підставі одного з варіантів запропонованого Міносвіти і науки Типового навчального плану загальноосвітньої школи. Ред.). Отже, до неї можуть бути включені додаткові освітні програми, реалізовані як додаткові платні освітні послуги, не передбачені відповідними освітніми програмами та державними освітніми стандартами.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

У цьому розділі стисло описують особливості організації навчальної та по-занавчальної діяльності, що забезпечують інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дає змогу одержати запланований результат освіти - «модель» випускника.

Обґрунтування існуючої організації освітнього процесу має бути присутнім на кожному рівні навчання та відображати:

• цільовий аспект навчальної та позанавчальної діяльності (тобто відповідати на запитання: «на формування яких якостей та життєво необхідних навичок спрямована навчальна й позанавчальна діяльність учнів»);

• співвідношення навчальної та позанавчальної діяльності;

• особливості організації навчальної та позанавчальної діяльності;

• необхідність використання тих чи інших освітніх технологій.

На наш погляд, щодо освітньої програми доцільно дотримуватися визначень педагогічної технології, описаних І. Волковим і О. Кушніром: «Педаго-

гічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання» (І. Волков), «Технологія - це складова системи навчання, що забезпечує її результативність» (О. Кушнір), тому що саме ці визначення педагогічної технології виходять на «модель» випускника.

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

У цьому розділі повинна бути дана відповідь на запитання: як адміністрація, педагогічний колектив школи та батьки учнів визначатимуть досягнення або недосягнення заявлених цілей і задач освітнього процесу.

На рівні школи має бути розроблена система показників, яка б давала змогу судити про те, як ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт» діяльності школи відповідає ідеальній «моделі» випускника.

Під час роботи над цим розділом потрібно визначити:

• об’єкти контролю (що вимірюється або контролюється);

• процедури контролю (за допомогою чого, як вимірюється об’єкт);

• періодичність контролю (як часто виміряється об’єкт).

У розділ «Показники, вимірники реалізації освітньої програми» недоцільно включати показники оцінки ефективності роботи школи в цілому. Потрібно відібрати показники, що належать до реалізації школою того змісту освіти, який вона разом з батьками учнів визначила для своєї освітньої програми. Тоді критерії, не пов’язані з «моделлю» випускника, під час оцінювання реалізації освітньої програми можуть бути опущені.

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

У цьому розділі зазначають, яким програмно-методичним матеріалом забезпечується реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи. Крім того, у ньому необхідно пояснити, чому саме цей програмно-методичний матеріал освітній заклад відібрав для реалізації змісту освіти та забезпечення його якості.

Замість висновку

Ми сподіваємося, що ці рекомендації будуть корисними для керівників навчальних закладів, і вважаємо своїм обов’язком у висновку поділитися деякими міркуваннями.

Усі розділи освітньої програми школи повинні бути логічно обґрунтованими та несуперечливими, а кожен наступний розділ «випливати» з попередніх.

Дотримання внутрішньої логіки освітньої програми, співвіднесення кожного її розділу з іншими є основшім критерієм «правильності» обраного адміністрацією та педагогічним колективом шляху формування програми.

Перелік і спрямованість додаткових освітніх програм повинні відповідати і призначенню школи, і «образові» випускника. Є сенс проаналізувати додаткові освітні програми на предмет їхньої відповідності заявлешім в освітній програмі цілям.

Освітня програма школи має бути сформована з урахуванням освітніх потреб учнів та їхніх батьків. Для цього потрібна серйозна робота з їхнього вивчення. Однак жодний освітній заклад не зможе врахувати побажання всіх учнів та їхніх батьків. Тому школа та суспільство повинні «домовитися» про те, які з побажань можуть бути задоволені, а які - ні. Освітня програма школи цілком може стати основою такого діалогу. Крім того, задоволення частини освітніх потреб учнів та їхніх батьків можливе через надання школою платних послуг (за наявності в освітнього закладу ліцензії на цей вид діяльності).

Для того щоб «не перевантажувати» освітню програму, доцільно всі аналітичні матеріали, пов’язані з її розробкою, розмістити в додатках.

Освітня програма не зможе виконати свого призначення та не стане засобом розвитку педагогічного колективу, якщо в її розробленні братиме участь тільки адміністрація школи.

Самоосвітні завдання

Що персонально ви взяли на озброєння, опрацювавши матеріали публікації? Які корективи в роботу по складанню програм ви плануєте внести?

Чи можна структуру освітньої програми, з якою ви щойно ознайомилися, перенести в пояснювальну записку до робочого навчального плану вашої школи до нового навчального року?

Додаток 2

Базовий навчальний план початкової освіти для класів (груп) з українською мовою навчання (2019)

¹ Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувана освіти.

Додаток З

Типовий навчальний план для початкової школи (за ТОП, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко) (2019)

¹ Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення граничнодопустимого навчального навантаження здобувачів освіти.

Типовий навчальний план для початкової школи (за ТОП, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна) (2019)

¹ Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична - 1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна громадянська та історична - разом 4; інформатика - 1 (у 2 класі).

² Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

³ Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

Додаток 4

ОРІЄНТОВНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА (фрагмент) з інтегрованого курсу «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» до підручника «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ», З КЛАС. У 2 частинах (автори Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Лариса Грубіян, Ніна Павич), створена відповідно до Типової освітньої програми (3-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко З клас -175 год на рік (І семестр - 80 год,

II семестр - 95 год)15 год на тиждень

Навчальний матеріал курсу «Я досліджую світ» представлено через інтеграцію змісту природничої, громадянської та історичної, соціальної та здоров’язбережувальної, інформативної та технологічної освітніх галузей. Інтеграція в курсі основних змістових розділів «Я і моє оточення», «Я і природа», «Людина і її здоров’я», «Земля - наш спільний дім» дає змогу сформувати уявлення молодших школярів про цілісний і водночас багатогранний навколишній світ з його взаємозв’язками і взаємозалежи остями. Навчальний матеріал, що входять у програму інтегрованого курсу, відповідає обов’язковим результатам навчання здобувачів освіти Державного стандарту початкової освіти (2019).

Підручник «Я досліджую світ» для 3 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) реалізує завдання природничої, громадянської та історичної, соціальної та здоров’язбережувальної, технологічної, інформатич-ної освітніх галузей. Навчальний матеріал представлено через інтеграцію вищезазначених освітніх галузей (далі: ПРО - природнича, ТЕО - технологічна, ІФО - інформатична, СЗО - соціальна і здоров’язбережувальна, ГІО - громадянська та історична галузі).

У процесі вивчення предмета «Я досліджую світ» молодші школярі отримують можливість систематизувати, розширювати, поглиблювати отримані раніше (в родині, в дошкільному закладі, з особистого досвіду взаємодії з природою і людьми) уявлення про природні та соціальні об’єкти.

Програма включає чотири розділи.

Зміст розділу 1 «Я і моє оточення» (ЗО год) передбачає отримання учнями знань і навичок, необхідних для взаємодії всередині окремих соціальних груп (родина, клас, школа, громада), створення сімейних відносин, стосунків між людьми (родинні зв’язки, дружні зв’язки у класному колективі, школі, ділові стосунки тощо). Опановуючи правила безпечної, грамотної і моральної поведінки в суспільстві, молодші школярі усвідомлюють важливість шанобливого і уважного ставлення до оточуючих людей (різного віку, різної національності, з обмеженими фізичними можливостями та ін.), дбайливого ставлення до сімейних традицій, історичних і культурних цінностей.

Розділ 2 «Я і природа» (50 год) сприяє освоєнню різних способів пізнання навколишньої дійсності (спостереження, експеримент, вимірювання, класифікація та ін.), засвоєнню учнями елементарних знань про неживу і живу природу, його різноманіття, створює умови для їх успішного продовження освіти в основній школі.

Зміст Розділу 3 «Людина і Ті здоров’я» (55 год) спрямований на формування загальних уявлень про організм людини, його внутрішні органи і системи (опорно-рухову, травну, дихальну, серцево-судинну, нервову), органи чуття, шкіру, усвідомлення їх значення; сприяє формуванню у молодших школярів потреби в здоровому способі життя, навичок гігієни і профілактики захворювань, наданню першої допомоги, раціонального харчування та інших способів самовдосконалення.

Розділ 4 «Земля - наш спільний дім»(40 год) спрямований на виховання гармонійно розвиненої, духовно-моральної особистості, яка любить свою Вітчизну, шанобливого ставлення до України, рідного краю, своєї сім’ї, історії, культури, природи нашої країни, її сучасного життя; поважає спосіб життя, звичаї і традиції народів, які її населяють; особистості, яка прагне активно брати участь у природоохоронній та творчій діяльності.

Тематика параграфів побудована за проблемами. Кожна тема містить рубрику «Чи знаєте ви, що...», мета якої зацікавити учнів до навчання, розширити їхнє уявлення про навколишній світ, вмотивувати до свідомого навчання.

Розподіл годин орієнтовний.

№ з/п	Освітні галузі	Змістові ЛІНИ	Очікувані результати з індексами ТОП	Тема	Навчальна діяльність
		Природа Інформаційно-комунікаційне середовище Середовище проектування Середовище техніки і технологій	співпрацює і взаємодіє з іншими у різних ситуаціях (навчання, гра) [3 СЗО 2.3], [3 ГІО 8.1]; співпрацює і взаємодіє з іншими у збереженні традицій школи [3 ГІО 7.1]; виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи [3 ГІО 7.1]; пояснює, як суспільні групи (дитячий колектив) впливають на розвиток людини [3 СЗО 4.3], [3 СЗО 4.7]; називає правила поведінки у школі [3 СЗО 2.3], [3 ГІО 8.1], [3 ГІО 8.2]; підтримує порядок на робочому місці [3 СЗО 1.1]; пропонує вирішення посильних проблем школи [3 СЗО 2.1], [3 ГІО 8.1]; дотримується правил шкільного розпорядку; правил поведінки під час шкільних і громадських заходів [3 ГІО 2.3]; розпізнає риси характеру і дає їм оцінку [3 ГІО 6.1]; пояснює, як досягнення мети залежить від наполегливості й старанності [3 ГІО 7.2]; володіє навичками поводження в урочистих ситуаціях [3 СЗО 3.3]; описує поведінку тварин на основі власних спостережень та інформації, отриманої з додаткових джерел [3 ПРО 1.4] [3 ПРО 1.5], [3 ПРО 1.6], [3 ПРО 2.1]; працює з інструментами й пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів і норм санітарії [3 ТЕО 2.1; 4.3];		Тренування уваги, пам’яті (прийоми, алгоритми, вправи). Моделювання способів поведінки чуйного ставлення до однолітків, однокласників. Практичні роботи. Виконання міні-проєкту «Моя школа». Обговорення правил поведінки, прийнятих у класі, школі, місцевій громаді. Моделювання (інсценізація) поведінки у громадських місцях (з опорою на ситуації реального життя)

№ з/п	Освітні галузі	Змістові лінії	Очікувані результати з індексами ТОП	Тема	Навчальна діяльність
			організовує робоче місце [3 ТЕО 4.2]; виготовляє поетапно виріб за інструкцією з визначеною послідовністю самостійно або спільно з по-окремим розподілом частин роботи [3 ТЕО 2.2]. досліджує проблеми та потреби у створенні виробів; [3 ТЕО 1.1; 4.1]; вибирає об’єкт проектування і виготовлення із низки запропонованих або власних ідей [3 ТЕО 1.1]; обговорює корисність, естетичність та якість індивідуально або спільно створених виробів [3 ТЕО 1.5]; презентує результати власної або спільної проектно-технологічної діяльності [3 ТЕО 1.5]
2	ГІО, сзо	Людина Людина у суспільстві Людина серед людей	знає, що спільного та чим відрізняється людина від інших живих істот (спілкування і взаємодія з іншими людьми) [3 ГІО 2.2]; усвідомлює необхідність толерантних взаємин між людьми [3 ГІО 7.1]; розповідає про себе, свої захоплення; розпізнає риси характеру і дає їм оцінку [3 ГІО 6.1]; називає риси характеру, які сприяють, і ті, що заважають досягненню успіху в житті, спілкуванню з іншими [3 ГІО 8.2]; пояснює, як досягнення мети залежить від наполегливості й старанності [3 ГІО 7.2]; виявляє пізнавальну активність на уроках [3 СЗО 4.1];	ЯК ЛЮДИ ВЗАЄМОДІЮТЬ У СПІЛЬНОТІ	Практичний блок(спостереження, дослідження, вправляння). Тренування уваги, пам’яті (прийоми, алгоритми, вправи). Моделювання способів вирішення проблемних ситуацій (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя). Розв’язання прогностичних задач «Що буде, якщо ... ». Практичні роботи.

№ з/п	Освітні галузі	Змістові ЛІНИ	Очікувані результати з індексами ТОП	Тема	Навчальна діяльність
			розуміє переваги доброго ставлення до інших на прикладах вияву таких якостей: чесність, доброзичливість, подільчивість, працьовитість, ввічливість на противагу хитрощам, байдужості, жадібності, лінощам, безкультурності [3 СЗО 1.4]		Обговорення правил поведінки, прийнятих у класі, школі, місцевій громаді
3	ІФО, сзо, ГІО, ПРО	Інформація Дії з інформацією Людина Людина серед людей	пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду [3 ІФО 1.1]; розрізняє види інформації за способом подання [3 ІФО 1.1]; володіє прийомами тренування уваги, пам’яті [3 СЗО 4.1]; співвідносить органи чуття/ обладнання для вивчення природи з інформацією, отриманою з їх допомогою [3 ПРО 2.1]; здійснює пошук та аналіз інформації про тіла/явища природи у різних джерелах (виданнях природничого змісту, інтернет-ресурсах тощо), в тому числі з використанням технічних приладів і пристроїв [3 ПРО 1.5]; співпрацює і взаємодіє з іншими у різних ситуаціях (навчання, гра) [3 СЗО 2.3], [3 ГІО 8.1]; пояснює, як суспільні групи (дитячий колектив) впливають на розвиток людини [3 СЗО 4.3], [3 СЗО 4.7]; дотримується правил шкільного розпорядку; правил поведінки під час шкільних і громадських заходів [3 ГІО 2.3]; називає правила поведінки у школі [3 СЗО 2.3], [3 ГІО 8.1], [3 ГІО 8.2]	ЧИ Є СПІЛКУВАННЯ ОБМІНОМ ІНФОРМАЦІЄЮ	Практична робота з комп’ютером

 

 

 

ДОДАТКИ

БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ

Контрольні запитання для самоперевірки з теорії та методики викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у II циклі навчання початкової школи (3-4 класи)

1. Розкрийте процес утворення екологічних понять.

2. У чому полягає сутність розвитку економічних понять?

3. Чому поняття повинні розвиватися?

4. У чому дидактична цінність натуральних засобів навчання?

5. Назвіть етапи проведення екскурсії в природу і на виробництво.

6. Як можна використовувати екскурсійний матеріал у навчальній і поза-класній роботі?

7. Схарактеризуйте форми позаурочної роботи з інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

8. Яка роль проблемного навчання у II циклі навчання початкової школи?

9. Які особливості побудови і проведення уроків за системою розвивально-го навчання?

10. Як класифікують навчальні екологічні проекти?

11. У чому полягає методологія вивчення предмета «Я досліджую світ»?

12. Доведіть зв’язок методології та умов розвитку методики вивчення предмета «Я досліджую світ» як науки.

13. Які вимоги висувають до змісту та оформлення календаря природи і праці?

14. Розгляньте різні варіанти організації роботи учнів з календарем природи і праці.

15. Покажіть можливості курсу «Я досліджую світ» у досягненні особис-тісних, ключових компетентностей освітньої програми.

16. Порівняйте етапи уроків у розробках до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» з методичних посібників та розробок, розміщених в інтернеті. Дайте відповіді на запитання:

• у яких випадках етапи уроку відображають детально його зміст?

• у яких випадках етапи уроку відображають дидактичну мету, а в яких - дидактичну мету та форму уроку?

17. Який об’єкт є першим у ланцюгу живлення?

18. Чому ведмідь може перебувати у другій та третій ланках ланцюга живлення?

19. Скільки часу триває виконання домашнього завдання у II циклі навчання?

20. Назвіть компоненти освітньої програми.

21. Сформулюйте мету інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

22. Назвіть освітні галузі, які інтегрує курс «Я досліджую світ».

23. Наведіть приклади назв тем з елементами екології.

24. Сформулюйте назву теми екологічної екскурсії (проекту) з урахуванням місцевих екологічних проблем.

25. Назвіть етапи проведення експерименту.

26. Назвіть приклади питань для рефлексії.

27. Наведіть приклади дослідів, що можна провести з теми «Ґрунт».

28. Що таке екологічна піраміда?

29. Які бувають види та форми оцінювання?

30. Яку кількість дестракторів має містити тестове завдання?

31. Назвіть природні об’єкти своєї місцевості, які можна розглянути під час уроку-екскурсії.

32. Назвіть соціальні об’єкти своєї місцевості, які можна розглянути під час уроку-екскурсії.

33. Сформулюйте запитання для дискусії з будь-якої теми інтегрованого курсу.

34. Наведіть приклад інтегрованого завдання.

35. Наведіть приклад побудови програми від «близького» до «далекого» (від відомого до невідомого).

36. Назвіть кілька понять, що містять інформацію про зв’язки.

37. Наведіть приклад назви навчального проекту з підприємницької тематики.

38. Наведіть приклад назви навчального проекту зі здоров’язбережувальної тематики.

39. Наведіть приклад назви навчального проекту з екологічної тематики.

40. Наведіть приклад назви навчального проекту з історичної тематики.

41. Назвіть етапи виконання творчого проекту.

42. Назвіть міжнародні моніторингові дослідження з якості освіти.

43. Назвіть авторські програми з інтегрованого курсу.

44. Назвіть приклади тем, у яких формується здоровий та безпечний спосіб життя.

45. Назвіть приклади тем, у яких формується патріотизм та громадянськість.

46. Сформулюйте тему практичної роботи з курсу «Я досліджую світ».

47. При вивченні яких тем доцільно звернути увагу на правила поведінки в природі?

48. При вивченні яких тем доцільно звернути увагу на правила поведінки в соціумі?

49. Як зробити екскурсіє в природу дійсно екологічною?

50. Обґрунтуйте дидактичну доцільність використання екологічних казок на уроках з вивчення навколишнього світу.

51. Наведіть приклади зв’язків між неживою та живою природою.

52. Наведіть види навчальних ігор.

53. Проаналізуйте два-три підручники з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для 3 та 4 класів та виокремте у їхньому змісті використані символи, предметні і знакові моделі.

54. Дайте визначення методу навчання та методичному прийому.

55. Поясніть особливості словесних методів навчання, наведіть приклади використання їх на уроках.

56. Поясніть особливості наочних та практичних методів навчання, наведіть приклади їх використання на уроках.

57. Яке значення має наочність при ознайомленні учнів з рослинами та тваринами?

58. Яка доцільність організації масових позакласних заходів з вивчення навколишнього світу?

59. Які підходи в класифікації методів ви знаєте?

60. Дайте аналіз словеснім, наочним, практігчним методам навчання.

61. Які критерії використовують під час вибору методів навчання?

ТЕСТИ

Вашій увазі пропонуються тести, що містять одну і більше правильних відповідей.

1. Об’єктом дослідження методики викладання курсу «Я досліджую світ» є

А навчально-виховний процес ознайомлення молодших школярів з навколишнім світом

Б процес вивчення молодшими школярами навколишнього світу В природа та суспільство

2. Метою екологічної освіти в шкільному навчанні є

А формування любові до природи

Б формування екологічного мислення, екологічної культури і світогляду людини

В формування відповідального ставлення до природи Г формування знань про екологічні проблеми

3. Укажіть основні ознаки життєвих компетентностей.

А поліфункціональність Б надпредметність і поліфункціональність В багатовимірність Г усі відповіді правильні

4. Спеціальнопредметні (предметні) компетентності належать до

А загального (метапредметного) змісту освіти Б певного кола навчальних предметів і освітніх галузей В компетентностей, яких людина набуває при вивченні певного предмета упродовж конкретного року навчання Г компетентностей, які формують вміння орієнтуватися в інформаційному просторі

5. Критерієм ефективності екологічного виховання учнів є

А екологічні знання В любов до природи

Б природоохоронна діяльність Г уміння бачити красу природи

6. Який характер має організація групової роботи, коли кілька груп у класі виконують різні завдання?

А конвеєрний В індивідуальний

Б кооперативний Г диференційований

7. Цінність бесіди як методу в тому, що вона

А активізує діяльність учнів на уроці

Б учитель має можливість оцінити знання більшості учнів за відносно короткий термін

В привчає учнів до зв’язного викладу матеріалу

Г сприяє перевірці всієї глибини знань конкретного учня з даного питання

8. Яке з наведених правил стосується дотримання академічної доброчесності в онлайн-просторі?

А додайте «у друзі» тільки тих, кого дійсно знаєте Б використовуючи текст з певного сайту, робіть покликання В не переходьте за покликаннями, прикріпленими в повідомленнях Г пишіть у коментарях лише те, що могли б сказати людині в обличчя

9. Рефлексія - це

А розкладання, розчленування предмета пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів

Б залучення до формального структурованого обговорення суперечливих поглядів на певну проблему

В здатність до самопізнання, аналізу власних дій, яке розкриє специфіку духовного світу людини

Г осмислення явищ або предметів шляхом виявлення істотних ознак та взаємозв’язків між ними

10. Ознайомтеся з інформацією та дайте відповідь на запитання.

Під час вивчення нової теми на уроці вчителька з’ясувала, що більшість учнів не зрозуміли матеріал. Вона скорпгувала під час уроку свою методику

подання нового матеріалу, використала додатковий дидактичний матеріал. Які педагогічні дії під час підготовки до уроку дали змогу вчительці вийти зі складної ситуації на уроці?

А створення детального плану уроку Б передбачення можливих труднощів В обміркування мети й завдань уроку Г здійснення рефлексії своєї діяльності

11. Оберіть визначення, яке відповідає поняттю «моделювання природних об’єктів - це... »

А метод дослідження об’єктів природи за допомогою глобуса, іграшок, схем

Б графічне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності

В створення будь-чого матеріального або уявного, що відображає об’єкт, замінює його і дає певну інформацію про нього Г схематичне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності

12. Яка тварина з-поміж зазначених може займати різні трофічні рівні в ланцюзі живлення?

А сова Б кріль В сарна Г ведмідь

13. Навесні та восени часто в полях та на городах можна спостерігати, як палять траву та сухостій. Укажіть наслідки такої діяльності для природи.

А знижується рівень підземних вод Б збільшується вміст гумусу в ґрунті В знищується біологічне розмаїття Г оновлюється рослинний покрив

14. Принцип практичної спрямованості передбачає

А відбір змісту, що орієнтує засвоєння його учнями в ході безпосередньої практичної діяльності

Б можлзгвість застосування і перевірки отриманих знань на практиці В у сукупності все те, що викладено в пунктах А і Б

15. Зазначте складові навчально-методичного комплекту.

А підручник, робочий зошит Б атлас, настінні карти

В електронний підручник, завдання для самоперевірки Г хрестоматії, методики, дидактичні картки Д усе перелічене

16. Зазначте мету інтегрованого навчання.

А підвищення мотивації до навчання Б формування цілісного бачення світу В формування активної самооцінки своїх можливостей Г організація цікавого спілкування між дітьми

17. Які розрізняють рівні інтеграції змісту навчального матеріалу?

А внутрішньопредметна, міжпредметна, базова

Б транспредметна, базова, ключова В міжпредметна, діяльнісна, внутрішньопредметна Г внутрішньопредметна, міжпредметна, транспредметна

18. Проектування і дослідження - це

А тотожні поняття Б різні поняття

19. Зазначте прийоми, які найбільш придатні для формування дослідницьких умінь.

А «пошук аналогій», «колективний проект»

Б «шести капелюхів», «метаплан»

В «фішбоун», «коло висновків»

Г «діагностична роза», «дерево цілей»

20. Спостереження як метод формування понять про навколишній світу молодших школярів відіграє

А провідну роль Б другорядну роль

21. Формувати поняття «яр» ефективніше починати з

А розповіді вчителя В спостереження на місцевості

Б перегляду фільму Г розгляду малюнка або моделі

22. Формування знань про історію Вітчизни ефективно на основі

А розповіді вчителя

Б відвідування музею історії рідного краю В роботи з історичною картою Г читання підручника

23. Провідним методом під час вивчення курсу «Я досліджую світ» є

А бесіда В робота з підручником

Б спостереження Г розповідь вчителя

24. Найефективніші методи під час ознайомлення молодших школярів з навколишнім світом -

А словесні Б наочні В практичні

25. Екскурсія - є форма навчально-виховної роботи, що проводиться (вибери найбільш правильне визначення)

А поза школою з пізнавальною метою

Б з метою вивчення об’єкта в їхньому природному середовищі В поза школою з класом або групою учнів з пізнавальною метою при пересуванні від об’єкта до об’єкта в їхньому природному середовищі Г з метою формування дослідницьких навичок

26. Години якої освітньої галузі не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачів освіти?

А технологічної В фізкультурної

Б соціальної Г інформатичної

27. Укажіть функцію учителя на сучасному уроці.

А основний носій знань Б одне з джерел знань В організатор навчальної діяльності учнів Г помічник учня при виконанні лабораторних досліджень

28. Оберіть найточніше визначення поняття «здоров’язбережувальна технологія». А дії, спрямовані на зміцнення фізичного здоров’я та профілактику хвороб Б відповідність навчального та фізичного навантаження віковим можливостям дитини

В відсутність стресу, адекватність вимог, адекватність методик навчання та виховання

Г усі ті психолого-педагогічні технології, програми, методи, які спрямовані на виховання в учнів культури здоров’я, особистісюїх якостей, що сприяють його збереженню й зміцненню, формування уявлення про здоров’я як цінність, мотивацію на ведення здорового способу життя Д активне формування в учнів валеологічної культури

29. Моделювання на уроках «Я досліджую світ» сприяє насамперед

А глибокому засвоєнню знань В дослідницькій діяльності

Б розвитку уяви та мислення Г розвитку пам’яті

30. Що із зазначеного не є метою формувального оцінювання?

А підтримувати бажання навчатися

Б підтримати навчальний поступ учнів, вчасно виявляти проблеми й запобігати їхньому нашаруванню

В наголосити на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання

Г формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах

31. Розвиток природознавчої і суспільствознавчої складової змісту сучасної початкової освіти здійснюється за такими напрямами

А інноваційність В варіативність

Б інтеграція Г гуманізація

32. На якій основі передбачено у Державному стандарті початкової освіти організацію освітнього процесу в 3—4 класах?

А інтегровано-предметній В особистісно-орієнтованій

Б діяльнісній Г ігровій

33. Скільки відсотків резервного часу в навчальних програмах з усіх предметів і курсів учитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями в музей тощо)?

А 25 % Б 10 % В 15 % Г 20 %

34. Програми «Я досліджую світ» побудовані з урахуванням таких принципів

А дитиноцентрованості та природовідповідності Б інтеграції, сезонності

В взаємозв’язаного формування предметних і ключових комиетентностей Г краєзнавчий

Д узгодження змісту, цілей і очікуваних результатів

Е адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей Є логічної послідовності Ж зв’язок навчання із життям

З науковості, доступності, наступності й практичної спрямованості

35. До запитань бесіди, що вимагає відтворення фактичних відомостей, належать

А Хто це? В Чому? Д Що робить?

Б Який? Г У чому причина?

36. До запитань бесіди, спрямованих на осмислення фактичних відомостей, належать

А Хто це? В Чому? Д Що робить?

Б Який? Г У чому причина?

37. До словесних методів вивчення навколишнього світу молодшими школярами належать

А розповідь В лекція Д робота із настінною картою

Б бесіда Г перегляд фільму

38. Укажіть дидактичну мету бесіди

А узагальнення знань учнів Б закріплення і систематизація знань учнів В отримання нових знань Г відтворення раніше набутих знань

39. Групова форма організації роботи на заняттях «Я досліджую світ» спрямована на

А розвиток міжособистісних відносин Б взаємонавчання через співпрацю В підвищення успішності

Г розвиток почуття терпимості та поваги до думки інших

40. Екскурсія як форма навчально-виховної роботи сприяє розвитку в учнів (виберіть дві найбільш характерні ознаки)

А пам’яті Б кругозору В спостережливості Г дослідницьких навичок

41. Провідними методами на екскурсії є

А бесіда В спостереження

Б розповідь вчителя Г практичні роботи

42. Найціннішими для розвитку дитини є питання і завдання, які потребують

А простого відтворення вивченого Б творчого підходу В застосування знань у новій ситуації Г виконання за алгоритмом

43. Серед наведених причинно-наслідкових зав’язків позначте ПОСЛІДОВНІ зв’язки

А висота сонця —> довжина тіла від предметів Б лід легше від води —> крижина плаває на поверхні річки В обертання Землі навколо осі —» зміна дня і ночі —> спосіб життя організмів

Г Сонце —> температура Землі —> температура повітря —> життя організмів

44. Домашня робота відрізняється від роботи на уроці тим, що

А є обов’язковою Б не обмежена часовими рамками В може бути диференційованою Г учень більш самостійний

45. Для формування якої ключової компетентності вчитель може використати наведену задачу?

Для кімнати квадратної форми, площа якої 25 м², потрібно придбати дерев ’яні плінтуси. У будівельному супермаркеті продають два види плінтусів, що різняться довжиною і вартістю. Перший варіант завдовжки 3 м коштує 47,5 грн за 1 м²; другий, завдовжки 4 м,- 86, 5 грн/м². Який варіант плінтусів потрібно придбати, щоб було якомога менше відходів? Яка вартість покупки?

А культурної Г цифрової

Б громадянської Д екологічної

В підприємницької і фінансової

46. Визначте методичний статус методики викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

А міждисциплінарна галузь (поєднання природничих наук і педагогіки)

Б прикладна наука (має практичне застосування)

В педагогічна наука, що вивчає процес навчання природознавству, суспільствознавству тощо

47. Оберіть наочні засоби навчання, які найчастіше застосовують у початковій школі.

А картини, що супроводжують сюжетну розповідь Б культурно-історичні картини В комікси, карикатури Г малюнки на дошці (крейдові)

Д демонстраційні таблиці

48. Оберіть кілька прийомів роботи з образотворчою наочністю, які можна використовувати в процесі ознайомлення молодших школярів із суспільствознавчим та історичним матеріалом.

А розповідь учителя за картиною Г проведення дослідів, досліджень Б віртуальна екскурсія Д бесіда за картиною

В персоніфікація Е театралізація

49. Оберіть методи та прийоми, які використовують у процесі ознайомлення молодших школярів із суспільствознавчим матеріалом.

А предметний урок Д проблемний урок-дослідження

Б дискусія Е презентація

Б гра-змагання Є телеурок

Г лекція Ж екскурсія

У віртуальна подорож

50. Специфічними принципами, що обумовлюють зміст навчального матеріалу з інтегрованого курсу «Я досліджую світ», є принципи

А науковості, доступності, сезонності Б сезонності, краєзнавчий, батьківщинознавчий В краєзнавчий, фенологічний, доступності Г сезонності, доступності, батьківщинознавчий

51. У яких формах учні початкових класів засвоюють знання з інтегрованого курсу «Я досліджую світ»?

А факт, судження, уявлення, прийом Б уявлення, причинно-наслідковий зв’язок, метод В поняття, факт, уявлення Г аналогія, уявлення, порівняння

52. Візуально-чуттєве сприйняття предметів і явищ навколишнього світу в їхньому натуральному або штучному символічному зображенні характеризує такий метод навчання, як

А практичний В наочний

Б словесний Г проблемний

53. До методів, що забезпечують опосередковане ознайомлення з природою, належать

А спостереження, експеримент, праця, досліди з природним матеріалом Б розгляд картин, використання діафільмів і кінофільмів, робота з малюнками, моделями, словесні дидактичні ігри, розповіді, бесіди, читання художньої літератури

В спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом Г спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин

54. До методів, які забезпечують безпосереднє ознайомлення з природою, належать

А фенологічні спостереження, дослідницькі Б розглядання предметів та бесіди про них

В спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом Г спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин

55. Правильне судження, що відповідає визначенню спостереження як методу забезпечення наочно-чуттєвої основи знань про природу (соціум)

А цілеспрямоване, планомірне сприйняття об’єктів навколишньої дійсності з метою виділення істотних ознак предметів та явищ природи Б планомірне сприйняття об’єктів навколишньої дійсності та накопичення чуттєвого досвіду

В розвиток спостережливості дитини, уміння аналізувати, узагальнювати та планувати певну діяльність Г фіксування певних ознак предметів природи

56. Спостереження відрізняється від простого сприймання тим, що

А є планомірним, цілеспрямованим Б є планомірним, цілеспрямованим, дієвим В має бути спеціально організованим вихователем

Г має більш яскравий емоційний фон та проводиться тільки за об’єктами природи

57. Оберіть емпіричні методи пізнання.

А вимірювання, опис, аналіз, спостереження Б спостереження, аналіз, дедукція, опис В вимірювання, аналіз, синтез, спостереження Г вимірювання, опис, експеримент, спостереження

58. Планомірне, цілеспрямоване сприймання об’єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям і потребує вольових зусиль (за Т. Байбарою), визначають як

А демонстрація В екскурсія

Б спостереження Г дослідницька діяльність

59. Спосіб організації взаємопов’язаної діяльності учителя і учнів, у якій учитель виконує функцію джерела навчального змісту і суб’єкта керування навчально-пізнавальною діяльністю (за Т. Байбарою), визначають як

А бесіда В проблемна бесіда

Б розповідь Г евристична бесіда

60. Які прилади можна використовувати для організації спостережень за Сонцем? А гномон Б флюгер В гігрометр Г психрометр

61. Метою дослідницької технології є

А набуття учнями навичок дослідницької роботи Б спрямування учнів на осмислення екологічних проблеми в цілому В створення умов для творчої діяльності

Г організація самостійної пошукової діяльності, робота за правилами, певнім алгоритмом, підпорядкованими досягненню результату

62. Репродуктивно-пізнавальні запитання під час бесіди на уроках природознавства

А активізують пам’ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань Б стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів

В відповіді на такі запитання отримують у результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми

Г потрібні для запам’ятовування

63. Репродуктивно-мнемічні запитання під час бесіди на уроках інтиегрованого курсу «Я долсліджую світ»

А стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів

Б активізують пам’ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань В відповіді на такі запитання отримують у результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми

Г питання має риторичний характер

64. Продуктивно-пізнавальні запитання під час бесіди на уроках «Я досліджую світ»:

А активізують пам’ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань Б стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів

В відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми

Г необхідні для запам’ятовування

65. Визначте, який тип пізнавальних завдань використовують, коли потрібно накреслити схему на основі прочитаного (на матеріалі теми «Рослини - частина живої природи»).

А використання аналогії як засобу перенесення способу дії, класифікація предметів і явищ навколишнього середовища Б сортування навчального матеріалу за завданням учителя В виділення головного, сортування навчального матеріалу за завданням учителя

Г інтеграція знань і фактів

66. У процесі фронтальної практичної роботи учні

А одночасно виконують однакове за змістом завдання, що є доцільним на перших етапах формування практичних умінь Б виконують завдання за змістом та операційним складом, можуть бути як однакові, так і різні для певних груп учнів В виконують завдання за безпосередніми вказівками учителя Г мають право змінити послідовність виконання дій

67. Завдання «Доведи, що ведмедь- всеїдна тварина» передбачає використання А порівняння та класифікацію

Б доведення судження В сортування матеріалу

Г встановлення причинно-наслідкових зв’язків

68. Завдання «Що буває на річках раніше - льодохід чи повінь? Чому?» передбачає використання

А порівняння та класифікацію Б доведення судження В сортування матеріалу

Г на встановлення причинно-наслідкових зв’язків

69. Формування якого пізнавального уміння в учнів початкових класів має такий алгоритм: аналіз об’єкта, знаходження спільних ознак, знаходження відмінних ознак?

А уміння аналізувати об’єкт Б уміння порівнювати об’єкти

В уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки Г уміння класифікувати об’єкти

70. Формування якого пізнавального уміння в учнів початкових класів має такий алгоритм: аналіз предметів та явищ природи, порівняння їх і визначення істотних ознак, властивостей, об’єднання у групи за істотними ознаками?

А уміння аналізувати об’єкт Б уміння порівнювати об’єкти

В уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки Г уміння класифікувати об’єкти

71. Евристична бесіда на уроках природознавства складається з

А продуктивно-пізнавальних запитань Б репродуктивно-мнемічних запитань В репродуктивно-пізнавальних запитань Г проблемних запитань

72. Правильне судження, що відповідає терміну «класифікація за ознаками», -

А складна розумова дія, спрямована на об’єднання об’єктів в групи за істотними ознаками і зв’язками

Б низка розумових операцій, спрямованих на аналіз і порівняння відмінних ознак і властивостей предметів природи В об’єднання об’єктів природи у групи за спільними ознаками Г розподіл предметів або об’єктів у певному порядку

73. Оберіть найбільш точне визначення поняття «рефлексія в екологічній діяльності передбачає...».

А здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати власні дії, вчинки, мотиви і зіставляти їх з екологічно значущими цінностями, а також з діями та вчинками інших

Б педагогічний прийом, спрямований на досягнення успіху в екологічному вихованні

В спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має на меті створення комфортних умов навчання Г процес створення педагогічної ситуації, запрограмований на успіх

74. Які групи умінь формуються переважно під час вивчення теми «Властивості повітря. Термометр»?

А імажинативні, мовленнєві

Б розумові, перцептивні, самопланування, самоорганізації В логічного і творчого мислення Г критичного мислення

75. Які групи умінь формуються переважно під час вивчення узагальнювальної «Нервова система, органи чуття»?

А розумові, мнемічні

Б імажинативні, мовленнєві, самоконтролю, самоорганізації В коригування, логічного і творчого мислення Г критичного мислення

76. Які групи умінь формуються переважно під час вивчення теми «Тварини лісу»?

А розумові, перцептивні, самоконтролю, сам ©коригування, коригування Б навігчки прігчинно-наслідкового, логічного і творчого мислення, мнемічні

В імажинативні, мовленнєві, самопланування, самоорганізації Г розумові, мовленнєві

77. Оберіть найбільш точне визначення поняття «здоров’язбережувальна технологія».

А дії, спрямовані на зміцнення фізичного здоров’я та профілактику хвороб Б відповідність навчального й фізичного навантаження віковим можливостям дитини

В відсутність стресу, адекватність вимог, адекватність методик навчання й виховання

Г усі психолого-педагогічні технології, програми, методи, які спрямовані на виховання в учнів культури здоров’я, особистісних якостей, що сприяють його збереженню й зміцненню, формування уявлення про здоров’я як цінності, мотивацію на ведення здорового способу життя Д активне формування в учнів валеологічної культури

78. Технологія здоров’язбережувального навчання спрямована на А дотримання гігієнічних і санпинівських норм

Б виховання в учнів культури здоров’я, особи стісних якостей, що сприяють його збереженню й зміцненню, формування уявлення про здоров’я як цінності, мотивацію на ведення здорового способу життя В створення максимально можливих умов для збереження, зміцнення й розвитку духовного, емоційного, інтелектуального, особистісного і фізичного здоров’я усіх суб’єктів громадянського суспільства Г чітке дотримання вчителем гігієнічних рекомендацій щодо проведення уроку

79. Виберіть судження, яке найточніше виражає зміст технологічного прийому «Ажурна пилка» в процесі формування уявлень про різноманітність рослин у темі «Рослини лісу».

А пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі курсу природознавства, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань Б одночасне включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань В технологію використовують для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу

Г варіант групового навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групах, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку

80. Виберіть судження, яке найточніше виражає зміст технологічного прийому «Мікрофон» у процесі актуалізації знань з теми «Людина і здоров’я».

А пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі курсу природознавства, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань Б одночасне включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань В технологію використовують для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу

Г варіант групового навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групах, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку

81. Виберіть судження, яке найточніше виражає зміст технологічного прийому «Акваріум» у процесі обговорення екологічних питань у темі «Вода».

А прийом групового навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групах, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку Б одночасне включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань В технологію використовують для створення на уроді ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу

Г пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі курсу природознавства, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань

82. Виберіть судження, яке найточніше виражає зміст технологічного прийому «Метод ПРЕС» під час формування уявлень у темі «Ґрунт».

А прийом групового навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групах, удосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку Б одночасне включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань В технологію використовують для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу

Г пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі курсу природознавства, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань

83. Виберіть судження, яке найточніше виражає зміст поняття «критичне мислення» в процесі екологічного виховання учнів початкової школи.

А це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації і закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми Б прийом використовують під час обговорення дискусійних питань і виконання вправ, у яких потрібно зайняти та чітко обґрунтуйати визначену позицію з обговорюваної проблеми В розумова діяльність, що відрізняється самостійністю та категоричністю судження

Г прийом розумової діяльності, що дає змогу зберегти незаангажоване судження про предмети або явища природи

84. Виберіть судження, яке найточніше виражає зміст поняття «ігрові технологи».

А форма взаємодії педагога і дітей, що сприяє формуванню вмінь розв’язувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету

Б прийом використовують під час обговорення дискусійних питань і проведення вправ, у яких потрібно зайняти та чітко обґрунтувати визначену позицію з обговорюваної проблеми В технологію використовують для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу

Г прийом групового навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групах, удосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку

85. Виберіть судження, яке найточніше виражає зміст поняття «інтерактивне навчання».

А моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації, урахування психологічних вікових особливостей учнів та педагогічних прийомів і методів

Б взаємодія, що передбачає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою В прийом використовують під час обговорення дискусійних питань і проведення вправ, у яких потрібно зайняти та чітко обґрунтувати визначену позицію з обговорюваної проблеми Г групове навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективне для розвитку навичок спілкування в малих групах, удосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку

86. До якої групи методів дослідження можна віднести метод аналізу учнівських щоденників спостережень?

А теоретичні Б емпіричні

87. Розташуйте у правильній послідовності умови формування природознавчих понять.

А організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак

Б організація повторного чуттєвого сприймання ознак, властивостей предметів, актуалізація раніше сформованих уявлень В організація закріплення поняття шляхом репродуктивного відтворення змісту

Г організація застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях Д забезпечення узагальнення і словесного визначення суті поняття

88. До якого виду умовиводу належить судження «у всіх звірів тіло вкрите шерстю; у всіх собакоподібних тварин тіло вкрите шерстю; тіло собаки Шарика вкрите шерстю. Отже, ця тварина - звір».

А індуктивного Б дедуктивного

89. До якого виду умовиводу належить судження «у шпака тіло вкрите пір’ям; у сороки тіло вкрите пір’ям; у солов’я тіло вкрите пір’ям». Отже, тварину, тіло якої вкрите пір’ям, називають птахом.

А індуктивного Б дедуктивного

90. Які вміння формує вчитель в учнів початкових класів за допомогою таких питань: «Що відбулося спочатку?», «Що відбулося потім?», «Чому зимуючі птахи з настанням холодів перелітають ближче до житла людей?», «Чому взимку дерева не ростуть, а перебувають у стані спокою?»

А уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки Б уміння класифікувати об’єкти природи В уміння порівнювати об’єкти природи Г уміння формулювати пізнавальні запитання

91. До якої категорії відносять урок, екскурсію, домашню роботу, природничі свята, клубну роботу, гурткову роботу?

А форми навчання В засоби навчання

Б методи навчання Г прийоми навчання

92. Демонстрацію, спостереження відносять до методів

А словесюїх Г наочних

Б дослідницьких Д практичних

В проблемних

93. Виберіть види дослідів, які не проводять у початковій школі.

А дослід на виявлення властивостей води Б дослід на виявлення складу повітря

В досліди, спрямовані на визначення умов росту та розвитку рослин Г досліди на виявлення умов життя тварин Д досліди на виявлення властивостей різних видів ґрунту Е досліди на визначення трьох агрегатних станів води Є досліди з електричним струмом Ж репродуктивно-пізнавальні З репродуктивно-конструктивні

94. Принцип, який вказує на об’єктивну необхідність приведення будь-якої педагогічної діяльності у відповідність з природою людини, - це

А принцип культуровідповідності Б принцип індивідуалізації В принцип природовідповідності Г принцип особистісної орієнтованості

 

 Це матеріал з посібника "Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах" Гільберг, Тарнавська