Інформація про новину
  • Переглядів: 27
  • Дата: 24-10-2021, 10:06
24-10-2021, 10:06

1.1. Психолого-педагогічні аспекти використання ІКТ у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  Використання ІКТ в освітньому середов...
Наступна сторінка:   1.2 Здоров’язбережувальні технології ...

Молодший шкільний вік - один із найважливіших періодів у процесі розвитку особистості. Початок навчання у школі кардинально змінює весь спосіб буття дитини. Безпечне й безтурботне середовище змінюється світом, наповненим безліччю вимог, обов’язків і обмежень: жорсткий режим відвідування школи; систематична праця, укладена в ширші часові рамки; нові норми і правила поведінки; виконання вказівок учителя [35].

Використання ІКТ в освітньому процесі молодших школярів Нової української школи спричиняє потребу розгляду психолого-педагогічних аспектів взаємодії дитини і комп’ютера з урахуванням її вікових особливостей фізичного, психічного і розумового розвитку.

Саме в цьому віковому періоді закладається і зміцнюється фундамент здоров’я і розвитку рухових якостей, потрібних для ефективної участі в різних формах рухової активності, що, у свою чергу, створює умови для активного і спрямованого формування та розвитку інтелектуальних задатків дитини [5].

У школі дослідженню особливостей розвитку особистості дитини, її психічних передумов для основної, ведучої навчальної діяльності приділяється значна увага, оскільки вчитель визначає цілі та завдання уроку, підбирає відповідний дидактичний і наочний матеріал, обирає способи подання знань, виходячи з вікових психофізіологічних особливостей кожного учня - його інтересів, темпераменту, особливостей емоційно-вольової сфери та можливостей.

Учитель, вивчаючи особливості розвитку молодшого школяра та його темперамент, повинен виважено використовувати специфічні методи і засоби, за допомогою яких він може вдало впливати на дитину, формуючи найкращі якості особистості та сприяючи її всебічному гармонійному розвитку [241.

Під навчальною діяльністю будемо розуміти діяльність учнів, яка спрямована на отримання теоретичних знань і загальних прийомів розв’язування завдань, які пов’язані з даною навчальною дисципліною та мають відповідний вплив на розвиток школярів і формування їх особистості.

Розумовий розвиток включає в себе низку психічних процесів: спостереження, сприйняття, пам’ять, мислення, уява, які пов’язані між собою. Проте вчені зауважують, що цей зв’язок не завжди постійний.

Завданням навчання є забезпечення розвитку як абстрактного, так і конкретного мислення. Конкретні операції є основою формальних операцій і одночасно їх складовою. Учні І—2-х класів застосовують переважно практично-дійовий і образно-мовний аналізи. Вони швидко розв’язують задачі, які потребують використання практичних дій із самими предметами. Саме на цьому ґрунтується ідея програм з набору комп’ютерного забезпечення пропедевтичного курсу інформатики. Спочатку аналіз є елементарним, а потім більш комплексним і перетворюється на системний.

Водночас він тісно пов’язується із синтезом. Учні початкової школи краще виділяють частини предмета, ніж установлюють співвідношення між ними [11|.

Психолого-педагогічні аспекти використання ІКТ у початковій школі розкрито у працях О. Кивлюк, В. Коткової, Л. Петухової, О. Співаковського та ін. [ 10, 11, 19].

Учені вказують на залежність психолого-педагогічних умов від конкретного напрямку використання ІКТ в освітньому процесі.

Дослідники [10, 11, 19] зазначають, що використання ІКТ у початковій школі сприяє розвитку мотивації навчання, забезпеченню індивідуалізації та активізації навчального процесу, застосуванню різноманітних джерел отримання навчальної інформації, зміні форм і методів навчальної діяльності.

Справжня індивідуалізація навчання за допомогою комп’ютера може бути досягнена тільки у процесі рефлексивного управління навчальною діяльністю.

Розробка таких систем залежить від розв’язування психологічної проблеми вибору тих особливостей учнів, які потрібно брати до уваги. Найефективнішим шляхом розв’язування цієї проблеми вважаю побудову нормативної моделі тієї діяльності, яку потрібно спроектувати, й опис тих психологічних процесів, властивостей та якостей особистості, які входять до віддаленої навчальної мети.

О. Кивлюк [111 виокремлює три шляхи індивідуалізації навчання. За першого -вибір навчального матеріалу, темп}' і форм його подання тощо повністю визначається на етапі створення програмного засобу. За другого - керування навчанням передається тому, хто навчається. За третього - здійснюється «змішане» керування: учню пропонується окреслити ту стратегію навчання, яку він вважає найбільш придатною для себе. Якщо при цьому виникають «збої», тобто учень погано справляється із завданням, керування процесом навчання бере на себе програмний засіб.

Розроблені продуктивні ідеї використання ІКТ у початковій школі потребують подальшого розвитку з урахуванням ключових положень Концепції НУШ. На мій погляд, використання ІКТ в організації освітньої діяльності дітей Нової української школи надає широкі можливості в забезпеченні індивідуальних стилів, темп}', складності та навчальних траєкторій учнів: від комунікативних типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями, однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-інноваційних).

Психолого-педагогічні аспекти використання ІКТ у початковій школі різноманітні й багатопланові. Зосередимо увагу на тих, які найбільше впливають на реалізацію Концепції НУШ.

Психологи наголошують, що із сучасними дітьми потрібно домовлятися, повсякчас мотивувати на виконання певної роботи, розпочинати мотиваційним моментом не лише кожен урок, а й кожен його егап чи навіть завдання.

Мотиваційний аспект використання ІКТ на уроках полягає у можливості:

• застосування вже набутого життєвого досвіду взаємодії дитини з комп’ютером, який сам по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання;

• свободи вибору ступеня складності навчальних завдань;

• підтримки та заохочування до знаходження правильних рішень, які забезпечують виконання будь-якої навчальної задачі до кінця, оскільки учню надається потрібна допомога, пояснюється рішення;

• розкриття практичної сутності навчального матеріалу;

• зосередження уваги на оригінальності та зацікавленості способом подання завдання;

• пропонувати будь-які рішення без ризику отримати за це низький бал.

Використання ІКТ у системі навчальних дисциплін початкової школи може стати потужним фактором збагачення індивідуальної основи розумового, естетичного та морального розвитку школяра. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень від об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати потрібну інформацію і навіть зуміє винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій [10].

За умови введення до процесу навчальної діяльності елементів гри в дітей виникають позитивні емоції, що підвищує їхню пізнавальну активність. Але поліпшення навчально-виховної роботи може відбутися лише через вдале спрямування гри вчителем і батьками. Гра має велике значення не лише для розвитку уяви, мислення, волі, а й особистості дитини в цілому.

Саме тому більшість прикладних комп’ютерних програм навчального характеру, призначених для застосування в початковій школі, використовує ігровий підхід до навчальної діяльності, що підвищує інтерес дитини та знімає зайве психологічне напруження. З одного боку, комп’ютерні ігри потребують певного рівня пізнавальної активності та її інтенсивності, а з іншого, сам комп’ютер є потужним джерелом розвитку як пізнавальної активності, так і інших інтелектуальних почуттів дитини - допитливості, задоволеності результатом своєї діяльності, вольових якостей та ін. [25].

Окрім того, запам’ятовування матеріалу відбувається краще тоді, коли він цікавий, а ігрові програми для дитини зробити цікавими значно простіше.

Разом з комп’ютеризацією з’явилися також негативні наслідки цього процес)', що впливають на соціально-психологічне здоров’я дітей і підлітків. Найпоширенішим з них є явище комп’ютерної залежності.

Термін «комп’ютерна залежність» з’явився в 1990 році. Психологи класифікують цю шкідливу звичку як різновид емоційної «наркоманії», спричиненої технічними засобами. Головний зміст комп’ютерної залежності в том}', що комп’ютер починає керувати людиною. Із часом для залежного стає важливим не результат, а процес, у якому втрачається контроль над часом.

Перші ознаки комп’ютерної залежності дитини [25]:

• пропуски шкільних занять через комп’ютерну гру вдома або відвідування комп’ютерного клубу;

• просиджування біля комп’ютера в нічний час;

• прийом їжі під час комп’ютерної гри;

• асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;

• відсутність інших захоплень, крім комп’ютерних ігор;

• віддавання перевага комп’ютерним іграм, а не спілкуванню;

• загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування з батьками й однолітками, інших захоплень;

• дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався;

• конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером.

Для профілактики комп’ютерної залежності в дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

• привчайте дитину правильно ставитися до комп’ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати нові знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій;

• не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати в комп’ютерні ігри;

• розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20 хв - комп’ютерна гра, ЗО хв - заняття іншими видами діяльності;

• не дозволяйте дитині їсти й пити біля комп’ютера;

• не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном;

• домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила;

• обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість;

• помічайте, коли дитина дотримується ваших вимог, обов’язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка;

• не використовуйте комп’ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп’ютер не повинен стати компенсацією;

• допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо) та які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою.

Пропонуємо тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності в дитини».

з/п

Ситуація

Відповідь,

так/ні

1

Щодня грає на комп’ютері

 

2

Після початку гри втрачає відчуття часу

 

3

Не бажає залишати гру незакінченою

 

4

їсть перед комп’ютером

 

5

Не визнає, що дуже багато часу проводить за грою на комп’ютері

 

6

Ви докоряєте дитині за те, що вона багато часу проводить за грою на комп’ютері

 

7

Не закінчує гру, якщо досягає певного рівня складності, йде далі

 

8

Порівнює результати зі старими й пишається цим, повідомляє про це всім

 

9

Грає замість виконання домашніх завдань

 

10

Як тільки дорослі залишають дім, дитина біжить до комп’ютера й з почуттям полегшення починає грати

 

Якщо ви позитивно відповіли на 5 запитань з 10, то можете бути впевнені в тому, що ваша дитина потрапила в залежність від комп’ютерних ігор.

Однак за методично правильного використання комп’ютерні розвивальні ігри та навчальні програми мають величезний дидактичний потенціал і вплив на розвиток творчих здібностей учнів початкової школи. Комп’ютерні програми мають ту перевагу порівняно з іншими формами ігор, що в них рольові характеристики персонажів, результати та дії можуть бути представлені більш повно, а іноді й трохи перебільшено, що дає змогу дітям бачити те, що в житті ледве помітно. Діти можуть побачити емоційні реакції людей, способи взаємодії, навчитися співвідносити їх із ситуаціями, що їх спричиняють, у яких вони виявляються [25].

Уведення елементів комунікацій в ігрову діяльність дітей дає змогу розподілити ролі у грі, зробивши її тим самим захоплюючою, складнішою і відповідальною. Крім того, потреба звертатися за допомогою до засобів телекомунікації! або до особи, яка наділена відповідними функціями, але відсутня в безпосередньому оточенні, сприяє активному використанню письмової мови для спілкування і, відповідно, стимулює вдосконалення навичок володіння клавіатурою в дітей. Обмін повідомленнями в конкретних ситуаціях сприяє розвитку процесів вербалізації, глибшому усвідомленню та узагальненню виявлених дітьми закономірностей.

Одна з важливих особливостей і переваг мультимедійних засобів навчання порівняно з аудіовізуальними та іншими засобами полягає саме в тому, що мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Уже сама побудова, дидактичне спрямування та розв’язування навчальної (наукової) проблеми передбачають активну розумову діяльність учнів. Вони можуть обирати оптимальний темп роботи з мультимедійною програмою відповідно до індивідуальних розумових, психо-фізіологіч-них можливостей та інтересів, перевіряти правильність відповідей, використовувати у процесі сприймання та засвоєння знань потрібну зорово-слухову й текстову інформацію.

Пізнавальний процес - це психічний процес, за допомогою якого людина пізнає світ, а також - це процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Пізнавальні процеси, такі як відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення і мовлення, у дитини є найважливішими компонентами будь-якої діяльності. Для того щоб задовольнити свої потреби у спілкуванні, іграх, навчанні, учні початкової школи повинні сприймати цей світ, звертати увагу на події та уявляти, що вони мають робити в майбутньому. Без участі таких інтелектуальних здібностей, як запам’ятовування, обмірковування, висловлювання певних суджень, діяльність людини неможлива. Саме тому вчитель для правильного вибору методів навчання і виховання має знати психологію пізнавальних процесів дитини. ІКТ підвищують продуктивність навчально-виховного процесу тільки тоді, коли вчитель добре уявляє психологічні основи застосування їх і враховує особливості сприйняття інформації у процесі навчання. Навчання можна характеризувати як процес активної взаємодії між тим, хто навчається, і тим, хто навчає, у результаті якого в учнів формуються певні знання та вміння на основі їхньої власної активності. Учитель створює для цієї активності необхідні умови. Щоб навчати, потрібно знати основні характеристики здобувачів освіти: здатність сприймати навчальний матеріал, запам’ятовувати, опрацьовувати і використовувати його для розв’язування різних задач. Під час навчання і розвитку дитини насамперед учитель звертається до органів чуття дитини, які є «вікнами у світ». Очі сприймають мільйони біт у секунду, а вухо - тільки десятки тисяч. Найчастіше у процесі навчання основним джерелом залишається мовлення, тому потрібно розширювати застосування зорових і зорово-слухових засобів подачі інформації. У психології існує рефлекс під назвою «Що таке?», який відкрив відомий фізіолог І.П. Павлов. Суть полягає в тому, що коли людина бачить об’єкт, вона приглядається, щоб зрозуміти, що воно таке. Навіть почувши звук, людина намагається знайти джерело цього звука.

Але кожен з нас по-різному сприймає інформацію. Залежно від способу сприйняття суспільство ділиться на візуалів, аудіалів і кінестетиків. Важливо, щоб учитель враховував цей фактор у процесі навчання.

Візуал сприймає інформацію картинками, аудіал - звуками, а кінестетик - тактильними відчуттями.

Згідно зі статистикою, серед населення 25 % аудіалів, 35 % візуалів і 40 % кінестетиків.

Аудіал у процесі спілкування звертає максимум своєї уваги на мову. Його цікавлять слова, але головним чином він розуміє вас за інтонацією. Аудіалу нескладно впізнати будь-яку людину по голос)', він знає напам’ять багато віршів, обожнює музику. Воліє вчитися за лекціями та аудіокнижками, не любить читати та писати.

Серед візуалів більшість творчих людей, вони сприймають зовнішній світ через образи, фантазію, уяву. У цьому процесі основну роль відіграє зір. Досить часто вони вирізняються підвищеною жестикуляцією, адже їм не вистачає слів, щоб повністю описати свої думки. Це відбувається тому, що візуали думають картинкою, а вона має набагато більше фарб, ніж слова. Для таких людей характерна чудова візуальна пам’ять.

Для дитини-кінестетика дуже важливим є тактильний контакт. Вона трохи довше приймає рішення, а в деяких випадках не здатна оперативно оцінити ситуацію. Такі діти рано починають повзати і ходити, їм потрібно постійно бути в русі: бігати, стрибати, грати. Щоб запам’ятати інформацію, їм ліпше записати її власноруч. Таким учням потрібні перерви між заняттями, їм корисно давати дрібні доручення, які пов’язані з рухом. Корисно також займатися ментальною математикою, моделюванням, у тому числі й комп’ютерним.

Існує ще один тип людей - дискрети - люди з особливим типом мислення. Такі люди трапляються досить рідко, тому не вписуються в загальну теорію. Дискрети мислять з точки зору корисності та функціональності. Вони оцінюють світ з погляду сенсу.

Візуал пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує картинами (образне мислення добре розвинене).

Аудіал запам’ятовує те, що обговорював і слухав.

Кінестетик пам’ятає загальне враження; запам’ятовує, коли рухається, торкається та нюхає.

Інформація, яка отримана органами чуття, впливає перш за все на початковий етап засвоєння знань - відчуття і сприйняття. Сигнали, які сприймають органи чуття, логічно обробляються, потрапляють у сферу абстрактного мислення, тобто чуттєві образи включаються до суджень та умовиводів і впливають на наступний етап процесу пізнання - осмислення. Під час осмислення набутої інформації наочність, яку учень отримує засобами мультимедіа, впливає на формування і засвоєння понять.

Велика роль засобів ІКТ і у процесі запам’ятовування. Вони сприяють закріпленню отриманих знань, створюють яскраві опорні моменти, допомагають запам’ятати логічну «нитку» навчального матеріалу, систематизувати отриману інформацію тощо. Важливо, щоб учитель ураховував емоційний вплив інформації та не допускав його надлишку. Дитина ліпше сприймає стриманий колір, помірний музичний супровід, дикторський коментар, які не перевантажують її. Засоби ІКТ мають широкий діапазон художніх і технічних можливостей для того, щоб підсилити враження, увагу, запобігги неуважності. Зміна кадрів у фільмі, слайдів у презентації вимагає уваги на уроці, том)' що зазвичай повторно вони не демонструються. Прослуховування аудіозаписів розвиває стійкість уваги, формує навички спостерігання за словом і виховує естетичний смак.

Використовуючи ІКТ, потрібно враховувати психологічні особливості уваги: зосередженість або концентрація, стійкість, переключення з одного об’єкта на інший, її обсяг. ІКТ допомагає розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, знімає психологічні комплекси в дітей з особливими потребами. Потрібно звернути увагу й на логічну наочність, до якої належать мовні формулювання, схеми, порівняльні таблиці, які винесено на екран, тощо. За рахунок переходу від конкретної предметної наочності до абстрактної розвивається абстрактне логічне мислення.

Зупинимося ще на одному аспекті. Сучасні школярі, за теорією Вільяма ПГтра-уса і Ніла Хоува, належать до покоління Z [13, 15].

Вони ставлять питання Google, дорогу шукають за навігатором, покупки замовляють через Інтернет, одночасно роблять уроки і спілкуються в соціальних мережах, використовують будь-яку можливість, щоб підключитися до інформаційного потоку...

Згідно з теорією поколінь, це діти, які народилися між 1995 і 2012 роками.

Покоління Z («Digital Native») пов’язує користування такими речами, як Інтернет у цілому, YouTube, мобільні телефони, SMS, соціальні мережі, чати, МРЗ-плеєри тощо.

Для представників покоління Z характерне етичне споживання, підприємницькі амбіції, прогресивні погляди на різні теми - від освіти і до питань статі. Характерні риси покоління Z:

• вони встигають все і скрізь (гуртки, секції, соціальні мережі, ...);

• можуть взаємодіяти з різними людьми, незважаючи на їхню релігійну приналежність і колір шкіри;

• відмовляються від непрактичних речей;

• швидко працюють із цифровими пристроями та обробляють інформацію (покоління ланків і посилань);

• не люблять довго концентруватися (для них ліпше один раз побачити, ніж сто разів почути чи прочитати про щось);

• покоління, яке думає про майбутнє і надає перевагу здоровому способу життя;

• не схильні до субординації (вимагають рівності та хочуть будувати з дорослими партнерські стосунки);

• пошук - те, що вміють найліпше;

• якщо їм цікаво і самі чогось хочуть - готові без відпочинку працювати;

• їхні почуття - це смайли та статуси, а текст, фото й відео - головні враження;

• багатий внутрішній світ і потреба захистити його, тому уникають конфліктів, сварок і протиріч;

• повага до особистого простору інших людей;

• досягають високого рівня майстерності в обраній сфері;

• прагнення до лідерства.

Проблеми, з якими стикається покоління Z:

• депресії та інші душевні розлади, які стосуються їхнього подальшого життя;

• дуже залежні від оцінок, які отримують в Інтернеті. Для них більшість дій у реальному житті відбувається для визнання у віртуальному житті;

• тролінг, або кібербулінг, - систематичне та цілеспрямоване надсилання агресивних повідомлень з електронних носіїв;

• самотність - інша поширена проблема сучасної молоді. Хоча й можуть спілкуватися з людьми з будь-якого куточка світ}', подібний формат спілкування виключає фізичну взаємодію та тактильні відчуття. Люди найчастіше відчувають себе ізольованими;

• сприймають світ як поле для експериментів і від навчання очікують того самого.

Психолог Д. Житня пояснює: «Раніше школа була основним джерелом знань, а сьогодні навряд чи. У школі все відбувається повільно, тому дітям там нудно. Школа сприймається як марнування часу і додатково як місце для спілкування». Проблеми, які виникають у покоління Z під час навчання:

• проблеми з увагою. Сучасний учень може концентруватися на чомусь лише 8 секунд, що значно менше, ніж у представників попередніх поколінь;

• проблеми з пам’яттю. Пам’ять працює за іншими механізмами: запам’ятовується не сама інформація, а те, яким шляхом до неї дістатися;

• кліпове мислення. Інформація сприймається ліпше, коли вона яскрава та невелика за обсягом, немов реклама в телевізорі. Тому учні сприймають погано тексти з лінійно-послідовною логікою викладення;

• атрофічні процеси в мозку дитини внаслідок активного використання Інтерне-ту. Навіщо вчити, якщо можна знайти?

• «мовчазне покоління». Перевага віртуального спілкування над реальним;

• нетерплячість та егоцентричність. Нетерплячі та вимагають швидкого результату. Через переважання дитиноцентричності у вихованні в сучасних родинах це покоління ще називають «ЯЯЯ»;

• з дорослими - на рівних. Зети не схильні до субординації, усіх вважають рівними.

Психологи радять:

• говорити з ними «твітами», тобто коротко і з перервами, а завдання розсилати на гаджети;

• учителю варто завести для класу групу в соцмережі;

• спиратися на любов до публічності;

• створення інтересу через залучення до участі у проектах;

• ставити чіткі цілі та завдання, які дають швидкий видимий результат, розписуючи всі нюанси;

• спілкування на рівних;

• терміни виконання роботи, доручення, завдання повинні суворо регламентуватися;

• заохочення та невеликі винагороди в кінці кожного успішного завершення доручення чи завдання;

• головний принцип - свобода і відповідальність за наслідки своїх дій.

Що чекає на покоління Z:

• будуть більш соціально відповідальними, ніж попередні покоління;

• більш відповідально усвідомлюватимуть свою роль у суспільстві;

• багато з них стануть людьми вільних професій, розроблятимуть нові технології, працюватимуть онлайн;

• рішення щодо вибору друзів або лідерів держави не будуть нав’язані кимось, а прийматимуться за покликом серця [13].

Представники покоління Z бажають привнести зміни у світ. Не намагайтеся змінювати учня і робити з нього людину з аналогічними переконаннями, настановами і поглядами на життя, як у вас. Прийміть той факт, що ваш учень інший, він у чомусь кращий за вас. Допоможіть йому ввійти в доросле життя і придивіться уважніше, можливо, вам теж є чого повчитись у нього.

На особливу увагу заслуговує психологічний стан учнів під час перебування в мережі.

Активність виходу дітей у мережу І н тернет досить висока, за деякими дослідженнями, до 75 % учнів початкової школи перебувають у віртуальному світі щодня.

Є безліч можливостей використання інформаційних технологій — від самостійного складання досить досконалих комп’ютерних програм, створення своїх сторінок у просторі Інтернет, дистанційного навчання до занурення у світ найкращих музейних колекцій і бібліотек. Виникають запитання: як впливає цей дивовижний штучний інформаційний світ на психіку людини і, зокрема, дитини? За яких умов цей новий вид людської діяльності сприяє розвитку особистості, а за яких - заважає?

Що діті роблять в Інтернеті?

Завдяки Інтернету діти та підлітки шукають потрібну інформацію для занять, завантажують музику та фільми, переглядають пошту, спілкуються з іншими користувачами мережі. Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп’ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.

Самостійне пізнання інформаційного світу дає змогу розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв’язування задач. Навчальні, розвивальні та розважальні інтернег-ресурси орієнтовано на дітей будь-якого віку. За їх допомогою діти в цікавій ігровій формі засвоюють основи письма та лічби, учаться малювати та моделювати, привчаються до самостійної роботи і уявляють навколишній світ. До завдань роз-вивальних програм та ігор також належать удосконалення пам’яті, уваги, мислення, логіки, спостережливості, тренування швидкості реакції та ін. Існує багато ігор, що водночас мають виховну й освітню мету та здатні викликати інтерес дітей шкільного віку до економіки, соціології, історії, літератури тощо.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі.

Чим приваблює Інтернет дітей і підлітків?

• різноманітне спілкування;

• утамування інформаційного голоду;

• пошук нових форм самовираження;

• анонімність і віртуальна свобода;

• відчуття спільності та приналежності до групи.

Діти швидко засвоюють нові цифрові технології та вчаться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Вони виявляють підвищену зацікавленість усім новим, найбільше піддаються впливу зовнішнього середовища. Тому увага батьків до інтернет-безпеки дітей є дуже важливою.

Діти не можуть реально оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації, що містить інтернег-простір. На сьогоднішній день понад 60 % дітей і підлітків

щодня розмовляють в інтернет-чатах. Троє із чотирьох дітей, що працюють в режимі онлайн, готові поділитися приватною інформацією про себе і свою сім’ю в обмін на товари і послуга. А кожна п’ята дитина щорічно стає мішенню зловмисників. Доступність інтернег-ресурсів для неповнолітніх диктує підвищені вимога до якості, достовірності та безпеки інформації, що міститься в мережі.

Незважаючи на загальні норми мережевого етикету, межі дозволеного в інтер-нег-просторі ще достатньо широкі. Порушення соціальної адаптації та недостатня увага з боку батьків роблять віртуальний світ найбільш бажаним для дитини. Надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку.

Тільки 24 % дорослих перевіряють, які сайти відвідує їхня дитина. Притому що 87 % батьків вважають, що повинні навчати дітей правилам безпечного користування мережею. Лише 11 % батьків знають про такі онлайн-загрози, як «дорослий» контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність. Інститут соціології НАН України провів дослідження про те, наскільки серйозними є загрози, які підстерігають українських дітей в Інтернегі. Адже хоча рівень комп’ютерної грамотності зростає, багато батьків просто не розуміються на підводних каменях мережі для їхніх чад: 76 % батьків навіть не цікавляться, які інтернег-сторінки відвідує їхня дитина. Дана статистика змушує замислитися. Батьки досить спокійно спостерігають неконтрольовані візити дітей в Інтернет. 1 наслідки такої поведінки вже є.

Ризики та небезпеки користування Інтернетом

з/п

Ризики онлайн-спілкцвання

Кількість дітей (%)

1

Побачивши в Інтернегі рекламу алкоголю чи тютюну, хоча б раз спробували їх купити

28

2

Готові переслати свої фотографії незнайомцям у мережі

28

3

Періодично потрапляють на сайти для дорослих

22

4

Без вагань погоджуються повідомити інформацію про себе і свою сім’ю

17

5

Відправляють платні SMS-повідомлення за бонуси в онлайн-іграх, не звертаючи уваги на їх вартість

14

6

Намагалися купити наркотики

11

Слід також зазначити, 79 % дітей упевнені в тому, що вони достатньо інформовані про ризики в Інтернегі, та 67 % навіть повідомили, що їм розповідали правила роботи в мережі. Основними інформаторами, за словами дітей, є батьки (59 %), друзі (37 %) та на останньому місці — вчителі (33 %).

Аналізуючи результати цього дослідження, можна сміливо констатувати недостатній рівень інформування населення України щодо правил безпечної роботи в мережі, а також нестач)' знань про психологічні наслідки, які несе «захопленість» Інтернетом.

До переліку інтернет-загроз належать:

• комп’ютерна залежність;

• розходження між реальним «я» і своїм інтернет-образом;

• доступ до небажаного контенту (дорослий контент);

• інтернет-шахрайство;

• зараження комп’ютера шкідливими програмами;

• онлайн-насильство тощо.

І все ж таки комп’ютер - це наше майбутнє. Робота за ним учить дітей новому способу, простішому і швидшому, отримання та опрацювання інформації.

Отже, учитель, здійснюючи педагогічну діяльність засобами ІКТ, повинен обов’язково враховувати психологічні принципи взаємодії учня з комп’ютером для створення оптимальних умов педагогічного впливу та отримання очікуваного результату.

Але поставленої мети можна досягнути лише за умови збереження здоров’я учнів. Про здоров’язбережувальні технології потрібно пам’ятати на уроках інформатики і на інших уроках, де використовуються новітні технології.

 

 

Це матеріал з підручника Використання інформаційно-комунікаційних технологій у 1-2 класах" Антонова

 



Попередня сторінка:  Використання ІКТ в освітньому середов...
Наступна сторінка:   1.2 Здоров’язбережувальні технології ...



^