Інформація про новину
  • Переглядів: 24
  • Дата: 2-11-2021, 11:16
2-11-2021, 11:16

Особливості використання ІКТ в 3-4 класах

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  Навчальні додатки для дітей у 3-4 класа...
Наступна сторінка:   Додатки до посібника Використання інф...

Особливості організації освітнього простору

Нової української школи

Доцільне використання ІКТ відповідно до мети і змісту освітнього процесу НУШ розглядається сучасними науковцями і практиками у двох напрямах.

Перший напрям. Упровадження в дидактику початкової освіти ІКТ і педагогічних методів їх застосування; розробки структури занять, рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних вимог, проблем безпеки з організації комп’ютерно-ігрового комплексу в закладах загальної середньої освіти.

Другий напрям. Усебічний розвиток дітей у комп’ю-терно-орієнтованому ігровому середовищі: оволодіння умінням вирішувати завдання конструктивної діяльності; інтелектуальний, естетичний розвиток дитини; формування просторових уявлень; розвиток логіко-матема-тичних умінь; творчої активності.

Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці — це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа.

Важливим є задоволення пізнавальних інтересів здо-бувачів освіти, підтримка їх творчої ініціативи та прагнення до освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій.''

Освітнє середовище має бути організовано таким чином, щоб сприяти вільному розвитку творчої особистості дитини. У методичних рекомендаціях щодо організації освітнього простору НУШ звертається увага на те, що «освітній простір Нової української школи не обмежується питанням ергономіки. Організація освітнього

простору навчального кабінету потребує широкого використання нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання».*

Наказом МОН «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня» від 13.07.17 № 1021 затверджено орієнтовний перелік засобів навчання в початковій школі, до якого включено мультимедійний проектор та ноутбук, а також оргтехніка (принтер, сканер, копір, ламінатор) з необхідними витратними матеріалами (папір, тонер, плівка для ламінування).

Отже, у класній кімнаті передбачено встановлення мультимедійного обладнання. На практиці робоче місце вчителя початкових класів найчастіше обладнано ноутбу-ком (персональним комп’ютером) та підключеними доньо-го багатофункціональним пристроєм (БФП) та плазмовою панеллю телевізора. БФП — це пристрій, що має функції принтера, сканера та копіра і може застосовуватись під час навчально-виховного процесу, позакласної роботи та для адміністративних цілей. Іноді встановлюють проектор (або проектор є переносним і вчителі початкових класів можуть за потреби його використовувати по черзі) та мультимедійну дошку. Альтернативою може бути інтерактивний проектор — це проектор, що створює велике інтерактивне зображення на будь-якій пласкій поверхні і при цьому не потребує спеціальних дорогих дощок. Такі проектори можна використовувати як стаціонарний комплекс для спеціально обладнаних інтерактивних класів, так і як мобільний комплект, який можливо швидко та зручно встановити перед початком уроку в будь-якій аудиторії.

Для реалізації вимог інформаційно-технологічної галузі та забезпечення учням постійного доступу до комп’ютерної техніки можна скласти розклад завантаження комп’ютерного класу так, щоб раз на тиждень

проводити заняття з учнями третього або четвертого класу в комп’ютерному класі із доступом учнів до комп’ютерної техніки.

Використання мультимедійного обладнання передбачає, що учитель уміє:

• обробляти текстову, цифрову, графічну та звукову інформацію за допомогою відповідних редакторів для підготовки дидактичних матеріалів, щоб працювати з ними на уроці;

• створювати слайди за цим навчальним матеріалом, використовуючи редактор презентації MS PowerPoint та демонструвати презентацію на уроці;

• використовувати наявні готові навчальні матеріали;

• організувати роботу з електронним підручником на уроці;

• застосовувати навчальні програмні засоби;

• здійснювати пошук необхідної інформації в інтернеті в процесі підготовки до уроків та позакласних заходів;

• організовувати роботу з учнями з пошуку необхідної інформації в інтернеті безпосередньо на уроці;

• працювати на уроці з матеріалами вебсайтів;

• розробляти тести, використовуючи готові програми, та проводити комп’ютерне тестування.*

Детальніше ознайомитись із особливостями роботи

з мультимедійним обладнанням ви зможете в посібнику «Мультимедійний комплекс: на допомогу вчителю».

Санітарно-гігієнічні вимоги до застосування ІКТ

Під час використання мультимедійного обладнання на уроках у 3-4-х класах слід враховувати фізіологічні вікові особливості дітей.

У Методичних рекомендаціях МОН України щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів зазначено норми тривалості протягом години безперервної праці молодших школярів

перед монітором комп’ютера: для 7-9-річних дітей (2-4-ті класи) — 15 хвилин.*

Потрібно враховувати також частоту чергування різних видів навчальної діяльності: зміна має відбуватися не пізніше ніж кожні 7-10 хвилин.

Після уроків із застосуванням технічних засобів навчання не слід проводити заняття, пов’язані з великим навантаженням на зір (читання). Число уроків з використанням ТЗН протягом тижня має бути обмежено (3-4 рази). Особливо корисно застосовувати їх на третьо-му-четвертому уроках, коли починає знижуватися працездатність.

Основні гігієнічні принципи безпечного для здоров’я застосування комп’ютерної техніки під час навчання школярів у комп’ютерних класах:

— гігієнічна доцільність розміщення та створення відповідних оптимальних умов у приміщеннях кабінетів комп’ютерної техніки;

— обладнання кабінету спеціальними меблями, призначеними для комп’ютерної техніки відповідно до вікових особливостей користувачів;

— гігієнічне нормування всіх чинників, що виникають у роботі комп’ютерної техніки, і можуть змінювати внутрішнє навчальне середовище;

— нормування тривалості безперервної роботи учнів на персональних комп’ютерах залежно від віку і стану здоров’я дітей;

— психогігієнічна експертиза навчальних комп’ютерних програм.

Розглянемо варіанти використання ІКТ у 3-4-х класах. Учитель використовує ІКТ для оформлення документації, підготовки до занять, розроблення дидактичних матеріалів. На уроці демонструє навчальну інформацію в цифровому форматі на мультимедійному обладнанні.

Учні на уроках використовують мобільні пристрої (смартфони, планшети) для виконання інтерактивних вправ (індивідуальна робота учнів).

У 3-4-х класах учні виконують завдання в комп’ютерному класі безпосередньо за комп’ютерною технікою для реалізації завдань інформаційно-технологічної галузі.

Учителю застосування ІКТ дає можливість економити час і максимально ефективно вирішувати повсякденні справи і обов’язки, серед яких, зокрема:

• ведення робочої документації в цифровому форматі;

• мультимедійна підтримка навчальних предметів;

• розробка дидактичних матеріалів;

• підготовка до уроків, батьківських зборів, виховних годин, різноманітних виступів на педрадах, засіданнях МО, семінарах тощо;

• проведення уроку з використанням ІКТ (на окремих етапах уроку, для закріплення і контролю знань, організація групової та індивідуальної роботи);

• моніторинг контролю якості;

• саморозвиток та самоосвіта.

Згідно з дослідженнями, інтерактивні методи навчання на ЗО % краще сприймаються учнями, оскільки активізують візуальне сприйняття та пізнавальну діяльність. Використання мультимедійних технологій під час освітнього процесу дозволяє вчителю структурувати та візу-алізувати інформацію, полегшуючи учням сприйняття та засвоєння матеріалу. Що різноманітніше буде представлення інформації, то ефективнішим буде її засвоєння.

Одна з важливих особливостей і переваг мультимедійних засобів навчання порівняно з аудіовізуальними та іншими засобами полягає саме в тому, що мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Уже сама побудова, дидактичне спрямування та розв’язання навчальної проблеми передбачають активну розумову діяльність учнів. Вони можуть обирати оптимальний темп роботи з мультимедійною програмою відповідно до індивідуальних розумових, психофізіологічних можливостей та інтересів; перевіряти правильність

відповідей; використовувати в процесі сприймання та засвоєння знань необхідну зорово-слухову і текстову інформацію*.

Автори навчально-методичного посібника «Інформаційно-комунікаційні технології в початковій школі» виділяють такі аспекти застосування мультимедійних інформаційних засобів для самостійної роботи:

• для загального ознайомлення з об’єктами;

• для з’ясування сутності окремих процесів, явищ і подій;

• для аналізу явищ, окремих фактів, встановлення між ними спільного і відмінного, розв’язання пізнавальних завдань, створення проблемних ситуацій, підведення учнів до самостійних висновків і узагальнень. Добираючи до уроку програмне забезпечення, треба

враховувати, що воно має відповідати певним вимогам:

• бути цікавим і викликати позитивні емоції в школярів;

• активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів;

• викликати в дитини бажання навчитися працювати самостійно;

• відповідати валеологічним вимогам;

• розвивати творчі здібності дитини;

• мати навчально-контролюючий характер.

Особливу увагу слід звертати вчителю на зміст

комп’ютерних ігор. Гра повинна бути без насильства та аморальних аспектів, мати розвивальний характер, бути трохи складною для дитини, а не одноманітною і монотонною. Інакше ефект буде протилежним: замість розвитку і прагнення до пізнання за допомогою комп’ютера — компенсація життєвих невдач і відхід від реального життя в кіберпростір.**

Методика застосування ІКТ у 3-4-х класах

Другий цикл початкової освіти передбачає інтегративно-предметну основу організації освітнього процесу зі зменшенням у ньому частки ігрових методів відносно проблемно-пошукових, дослідницьких та інших методів навчання.

Побудова навчального середовища із застосуванням цифрових можливостей, нові умови навчання в сучасній початковій школі передбачають багатоваріантність. Урок не обмежується колом класної кімнати. Діти отримують можливість вибору: часу виконання завдань, самого завдання та способів його розв’язання. Починають працювати різні моделі, у яких учень набуває досвіду, формує різноманітні навички, виявляє відповідальність й ініціативність і розширює межі пізнання світу. У дитини виникає більше можливостей використовувати отримані знання з цифрових технологій не тільки під час вивчення тем на уроках інформатики. Курс інформатики з’єднує в один ланцюг досвід учня - навчальні дисципліни — цифрові технології.

Учитель сьогодні перебуває в умовах педагогічної свободи, що дає йому можливість вийти в значно ширший простір методів, ідей, прийомів, режимів проведення уроків. Особливого значення набувають сьогодні уроки з використанням дистанційного навчання.''

І на цьому шляху учнів, батьків та вчителів чекають як великі можливості та перспективи, так і труднощі, які потребують пошуку оптимального варіанта проведення таких уроків. Учень вчиться бути самостійним і активним, осягає складну науку самоосвіти та самооцінюван-ня. Вчителю важливо підготувати завдання, яке б відповідало потребам та запитам усіх учнів у класі.

Під час карантину рекомендуємо користуватися записами уроків з української мови, математики, науки та мистецтва зі списку відтворення «Всеукраїнська школа онлайн: початкова школа» YouTube-каналу MON Ukraine.

Під час дистанційного навчання на карантині дуже важливо правильно розподілити час між синхронними та асинхронними формами організації освітнього процесу.

Синхронний режим — це взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції.

Асинхронний режим — це взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою в часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо.

Онлайн-уроки, що організовані в сервісах для проведення відеозустрічей, зокрема Zoom чи Google Meet, мають низку переваг:

• дають ефект особистої присутності віч-на-віч;

• дають змогу бачити реакцію дітей на те, що ви говорите і робите, спілкуватися невербально (мімікою, мовою тіла та інтонацією);

• мають простий інтерфейс, прості для опанування;

• дають простір для творчості;

• безкоштовні.

З ЧОГО ПОЧАТИ?

Зареєструйтесь на ресурсі

http://zoom.us/

. Завантажте додаток.

Зробіть налаштування онлайн-кімнати. Заплануйте відеозустріч.

Надішліть запрошення учасникам. Розпочніть відеозустріч.

Як почати працювати із Zoom.

Розпочніть онлайн-урок з правил для учнів, наприклад за основу можна взяти такі, як на рис. 81.

Для того щоб онлайн-урок був успішний, продумайте його структуру, заплануйте види діяльності, підберіть цифрові інструменти. Не варто використовувати багато цифрових ресурсів, оберіть ті, які найбільш ефективні для того чи того виду робіт. Сподіваємось, що з нашого посібника ви отримали достатньо інформації для свідомого вибору цифрових ресурсів.

Оскільки час перебування перед моніторами у дітей молодшого шкільного віку обмежено, організовуйте фіз-культхвилинки, запропонуйте дітям встати із стільця, щось принести, зробити декілька танцювальних рухів, подивитись у вікно тощо.

Під час проведення онлайн-уроку скористайтеся такими порадами (рис. 82).

Для організації занять в асинхронному режимі можна використати віртуальні кімнати, як-от: Google Клас, електронні дошки Padlet, linoit, блоги, сайти.

Потрібно врахувати, що діти мають різний рівень користування ґаджетами. Дехто з учнів взагалі не має доступу до цифрової техніки. Тому для початкової школи варіант дистанційного уроку, коли весь клас та вчитель мають одночасно вийти в мережу для проведення уроку онлайн, наприклад у Zoom, є надзвичайно складним.

У який спосіб запропонувати вивчення теоретичного матеріалу та виконання практичних вправ ? Учителю важливо врахувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини, окреслити задачі, які учень зможе виконати самостійно зараз, та передбачити потреби учня в майбутньому.

Як організувати співпрацю учнів онлайн? Адже при очній формі навчання саме через дитячу співпрацю можна побачити потенційний рівень розвитку дітей. На сьогодні стає популярною гнучка модель, коли вчитель і учні

використовують певний інтернет-ресурс, а шкільні заняття офлайн учитель використовує для консультацій та для практичного виконання завдань учнями, які не мають можливості працювати в інтернеті. Учитель викладає теоретичний матеріал, відеоінструкції, пропонує учням обрати вправи для практичного застосування вивченого. Для організації співпраці використовує спільне редагування документів, онлайн-дошки (наприклад, Padlet).

Однією із найбільших проблем під час організації дистанційного навчання стає зворотний зв’язок. Різноманітні опитувальники, тести, Google Форми допоможуть учителю відслідкувати прогрес конкретного учня та побачити загальну картину сприйняття матеріалу учнями. Реальною допомогою в цьому можуть стати е-щоденники, які дадуть можливість батькам відслідковувати успішність дітей та вчасно надавати підтримку, якщо дитина цього потребує, налагодити зручний зв’язок із вчителями для отримання консультацій.

Важливим є також зв’язок застосування таких технологій безпосередньо з життям учнів. Бажано так організувати навчальну діяльність, аби комп’ютерні технології не перевантажували учнів, а допомагали, зацікавлювали, полегшували процес навчання. Наприклад, при вивченні електронних карт та міток на карті учні четвертих класів створили колективну карту «Домашні улюбленці», на якій позначили, які домашні тварини живуть з ними (рис. 83). Мітки передбачали також коротку розповідь, фото або власний малюнок улюбленців.

Ще один приклад: учні на карті ставили мітку, де народився улюблений письменник, до мітки додавали опис життєвого шляху письменника та фото (рис. 84).

Що дає учасникам навчального процесу організація уроків онлайн-офлайн? По-перше, діти не прив’язані до конкретного часу уроку. І ця гнучкість у часі дає великі переваги, неможливо пропустити урок. Навіть якщо дитина відсутня у школі з якихось причин, завдання та інструкції для нього завжди доступні. Учні можуть отримати консультацію, попросити про допомогу. Учні мотивовані, їхня відповідальність зростає, якщо необхідно виконати групову роботу, де помітно внесок кожного.

Як IT допомагають у роботі з батьками?

Одним із ключових складників Концепції «Нова українська школа» є педагогіка партнерства між учителем, учнями та батьками, яка полягає у взаємодії, співпраці та спілкуванні між усіма учасниками освітнього процесу. У другому циклі початкової школи зустрічі з батьками, як індивідуальні, так і групові, можуть бути організовані за допомогою сучасних технологій: електронної пошти, месенджерів, соціальних мереж, електронного щоденника.

У додатку А є тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності у дитини». У додатку Б наведено анотовані цифрові ресурси для організації взаємодії з батьками, ресурси для підготовки та проведення батьківських зборів.

 

 

Це матеріал з посібника "Використання інформаційно-комунікаційних технологій у 3-4 класах" Гущина

 



Попередня сторінка:  Навчальні додатки для дітей у 3-4 класа...
Наступна сторінка:   Додатки до посібника Використання інф...



^