Інформація про новину
  • Переглядів: 12
  • Дата: 5-11-2021, 10:12
5-11-2021, 10:12

Що таке таксономія Блума

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  Розділ 1. Що треба знати для навчання к...
Наступна сторінка:   Які інструменти може використовувати ...

Педагоги, які навчають критичного мислення, використовують таксономію (класифікацію від простого до складного) навчальних цілей і результатів Бенджаміна Блума. Якщо слідувати розробленій Б. Блумом таксономії, то знання учнів — це лише перший, найпростіший рівень цієї класифікації. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (результатів) навчання, причому перші три (знання, розуміння, застосування) є цілями нижчого порядку (мисленням низького рівня), а наступні три (аналіз, синтез, оцінювання) — вищого порядку (мисленням високого рівня).

Система Б. Блума може бути представлена у такий спосіб.

Таблиця 1

Таксономія навчальних цілей та результатів Б. Блума

Навчальна

мета/рівень

Результат, якого досягають учні

Знання

Запам’ятовування і відтворення учнями змісту навчальної інформації, охоплюючи факти, поняття, терміни й теорії

Розуміння

Здатність учнів сприймати викладене й передавати в іншій формі (інші слова, інша мова, графік тощо), встановлювати смисл інформації, прогнозувати, виходячи з раніше отриманих відомостей

Застосування

Уміння застосовувати в новій ситуації набуті раніше знання без зовнішньої підказки, використовувати теоретичні знання у життєвих обставинах

Аналіз

Уміння учнів розділяти матеріал на окремі складові, порівнювати частини, встановлюючи їхні взаємозв’язки, логіку, класифікуючи, розуміючи модель, структуру їхньої організації

Синтез

Здатність учнів до творчого поєднання частин або елементів у нове ціле з іншими властивостями

Оцінювання

Уміння учнів робити кількісні чи якісні оцінки, засновані на використанні критеріїв або стандартів, та формулювати ціннісні судження про ідеї, дослідження, рішення, методи тощо

Б. Блум також установив, що між рівнями мислення і відповідями на запитання, які ми ставимо, існує прямий зв’язок. До того ж самі запитання утворюють ієрархію цілком відповідну таксономії мислення. Питання на запам’ятовування належать до найнижчого рівня. Питання на оцінку або судження розглядаються як високий рівень мислення. Насправді всі запитання важливі і всі вони приводять до різних видів мислення.

Задавання питань є одним із механізмів формування навичок критичного мислення. Можна впевнено сказати, що запитання стимулюють КМ. Відповідаючи на них, учні аналізують та інтерпретують інформацію, аналізують ідеї, будують гіпотези, відстоюють свою точку зору. Запитання є засобом стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності.

Запитання на знання — це найнижчий рівень запитань, що потребує механічного згадування інформації. Її відтворюють практично в тому самому вигляді, в якому отримали. Учневі досить знати фрагменти матеріалу для того, щоб успішно відповісти на запитання. Такі питання найчастіше передбачають одну правильну відповідь і застосовуються для перевірки знань. Вони не стимулюють розвиток навичок критичного мислення, а сприяють тренуванню пам’яті.

Приклади:

Яке найбільше місто в Україні?

Які вірші Тараса Шевченка ви вивчали?

Скільки грамів у кілограмі?

Запитання на розуміння задаються для розкриття смислу, сутності того, що вивчається, виявлення зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями або цінностями. Учень має подумати, як вони пов’язуються між собою, групуються, об’єднуються, що вони означають для нього. Ці питання є дуже важливими, адже без розуміння подальша повноцінна мисленнєва та пізнавальна діяльність неможлива.

Приклади:

Якими прикладами ви проілюструєте сокорух у природі?

Як ви розумієте слова автора тексту, що хлопчик опинився у скрутному становищі?

Якщо я з’єднаю ці три фігури разом, що вийде?

Запитання на застосування спрямовані на використання вже відомої учням інформації в нових умовах чи обставинах. Вони дають можливість розв’язувати проблеми, досліджувати їх. Ці питання можуть бути досить складними, тому що мають на увазі нестандартні відповіді і пошук життєвих рішень.

Приклади:

Як визначити довжину відрізка, скориставшись мотузкою?

Що станеться, якщо всі ці числа помножити на дев’ять?

Як визначити сторону світу в лісі?

Запитання на аналіз передбачають розкладання інформації на складові, виділення частин та аналіз кожної з виділених частин окремо у межах єдиного цілого: їх порівняння та визначення схожості й відмінності, побудову структури (складу), моделі об’єкта на основі наявних взаємозв’язків (причин і наслідків), співвідношення одних явищ з іншими (вчинки людини з її характером).

Приклади:

Які частини можна виокремити у цьому оповіданні?

Чому герої байки не змогли досягти своєї мети?

Як ви назвали б цей твір? Чому?

Запитання на синтез пов’язані з творчим розв’язанням проблем на основі оригінального мислення. Якщо запитання на застосування зводяться до розв’язання проблем на основі наявної інформації, то запитання на синтез дають можливість використовувати власні знання та досвід для творчого вирішення проблеми і можуть мати безліч найрізноманітніших відповідей.

Приклади:

Як із цих деталей побудувати вітряк?

Як змінилося б ваше життя, якби ви могли дихати під водою?

Як ви назвали би по-іншому цей твір?

Запитання на оцінку задаються учням для того, щоб вони сформулювали власні судження про хороше і погане або про справедливе і несправедливе. Для ухвалення рішень і розв’язання проблем необхідне мислення саме цього

рівня. У запитаннях на оцінку не може бути однієї правильної відповіді.

Приклади:

Що ти можеш сказати про свою роботу?

Яке завдання сподобалося тобі найбільше?

Чи справедливо завершується оповідання? Чому?

 

 

Це матеріал з посібника "Розвиток критичного мислення учнів початкової школи" Пометун

 



Попередня сторінка:  Розділ 1. Що треба знати для навчання к...
Наступна сторінка:   Які інструменти може використовувати ...



^