Інформація про новину
  • Переглядів: 35
  • Дата: 5-11-2021, 10:33
5-11-2021, 10:33

Уроки з розвитку критичного мислення у 1 класі - приклади уроків

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  Розділ 3. Як навчати критичного мислен...
Наступна сторінка:   Уроки з розвитку критичного мислення ...

РОЗДІЛ IV

ПРИКЛАДИ УРОКІВ З РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗАСОБАМИ РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

У поданих нижче конспектах уроків із різних предметів для початкової школи ви побачите описану нами структуру уроку з розвитку критичного мислення. До кожного з уроків учителі сформулювали:

— завдання (очікувані результати уроку з обов’язковим внесенням у цей перелік спеціальних завдань із розвитку критичного мислення учнів);

— орієнтовні плани змісту уроку (відповідно до чинної програми);

— перелік необхідного обладнання і підручників, що використовуються під час уроку;

— приблизний регламент уроку: подані максимальні часові межі його частин, що можуть варіюватися залежно від складу учнів та їхньої підготовки;

— детальний опис діяльності учнів і вчителя під час уроку з особливою увагою до методів розвитку критичного мислення;

— додатковий варіант діяльності учнів в основній чи в підсумковій частинах уроку, якщо клас працює у швидкому темпі.

Конспекти уроків 1-3 класів загалом побудовані за освітніми програми Нової української школи. Уроки 4 класу — за чинними програмами початкової школи.

У подані конспекти не завжди внесені обов’язкові для початкової школи руханки та домашні завдання, їх ми залишаємо на власний розсуд учителів-практиків.

 

МАТЕМАТИКА

ТЕМА УРОКУ: ЧИСЛО Й ЦИФРА 0. ПОСЛІДОВНІСТЬ ЧИСЕЛ ВІД 0 ДО 10. РОЗВ’ЯЗАННЯ ВИРАЗІВ20

Підготувала старша вчителька Одеської ЗОШ № 571-ІII ступенів Одеської міської ради Одеської області Гончарова О. К., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— визначати місце 0 у числовому ряді;

— відтворювати послідовність чисел у межах 10;

— читати і записувати числа у межах 10;

— утворювати число 0різними способами;

— порівнювати числа різними способами;

— оцінювати зміни власного рівня знань.

План змісту уроку

1. Як пишеться і де розташовується на числовому промені число 0.

2. Які властивості має число 0.

3. Як число 0 порівнюється з іншими числами.

Обладнання: презентація, роздаткові картки, матеріал для дрібної моторики. Підручник: Корчевська О., Козак М. Математика 1 клас, Зошит з друкованою основою. Корчевська О., Козак М. Математика 1 клас, 1 частина. — Тернопіль : Вид-во «Підручники і посібники», 2018.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 10 хв.

2. Основна частина — до 20 хв.

3. Заключна частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Урок починається з розминки за запитаннями:

— Скільки сонечок на небі?

— Скільки очей у сови?

— Скільки уроків фізкультури?

— Скільки пір року?

— Скільки навчальних днів у тижні?

— Скільки кінцівок у мурашки?

— Скільки нот у музиці?

— Скільки планет у Сонячній системі?

— Скільки літер у слові «школярики»?

Правильні відповіді вчитель записує на дошці або демонструє на слайді.

Далі він пропонує учням продовжити речення, початок якого записаний на дошці: «Запис, який ми отримали — це...» (натуральний ряд чисел), і запитує учнів: які завдання ти можеш створити для однокласників, використавши натуральний ряд чисел?

Переходячи до актуалізації опорних знань, учитель пропонує шістьом учням попрацювати з індивідуальними картками за рівневими завданнями (учень самостійно обирає завдання за рівнем складності, позначеним кольором: жовтий — найпростіші завдання, зелений — більш складні, червоний — найскладніші завдання. За бажанням учень може виконати всі завдання. Час роботи: 2 хв)

Решта класу колективно працює за такими завданнями:

Колективна робота із цифровими картками або із числовими віялами

— Покажи число, наступне за числом 6. Попереднє до числа 7?

— Яке число більше на 1, ніж 7?

— Збільш 5 на 1.

— Зменш 10 на 1.

— Які завдання можете запропонувати з поданими виразами? (прочитати, розв’язати, порівняти).

3+5 7-1

— Прочитайте по-різному.

— Порівняйте. Чи можна, не розв’язуючи ці вирази, поставити знак? Чому?

— Як зручніше розв’язати вираз: 3 + 5? Чому? (5 + 3, тому що до більшого числа зручніше додати менше).

На завершення вчитель створює проблемну ситуацію, послідовно запитуючи:

— Який математичний знак можна ще поставити між виразами? (+, -)

— Що ми отримаємо, якщо використаємо знак «-»?

Він зазначає, що сьогодні досліджуємо число 0, і запрошує учнів до складання «Карти бажань» за запитанням: Що ви хотіли б дізнатися про число 0? (Учні висловлюють свої думки-бажання, учитель записує їх) — приблизно у такий спосіб.

Орієнтовні запитання до вивчення:

Як правильно називається?

Як пишеться?

Де міститься на числовому промені?

Які має властивості?

Як порівнювати з іншими числами?

У цей момент уроку варто обговорити з учнями і пояснити критерії оцінки, за якими вони оцінюватимуть себе наприкінці уроку:

Учень/учениця:

— вказує місце 0 у числовому ряді;

— читає і записує число 0;

— виконує віднімання рівних чисел.

Основна частина

На початку опрацювання нового матеріалу вчитель пропонує учням розглянути малюнок підручника і скласти розповідь за ним, наприкінці поставивши запитання. (Відповідь учнів має бути такою: «У Андрійка було три цукерки. Він пригостив двох друзів і одну з’їв сам. Скільки цукерок залишилось у Андрійка?» ).

Вчитель запитує: Яку відповідь ви дасте на це запитання? (Жодної цукерки не лишилося).

Далі запрошує учнів попрацювати в парах. Вони працюють у парах за наступним малюнком підручника, запитуючи:

— Як записати це за допомогою цифри?

Переходячи до написання цифри 0, учитель об’єднує учнів у четвірки і пропонує їм викласти (мушлі, каштани, сухі макарони, ґудзики, камінчики, бісер тощо).

Потім учні мають записати рядок цифри 0 у зошиті з друкованою основою.

Вчитель пропонує учням опрацювати усно завдання 2, З на с. 42 підручника.

Завдання 2. Розгляньте числовий промінь. Де розташовано 0 на числовому промені? Як отримали число 0? Що можна сказати про число 0 відповідно до його місця на числовому промені? (Число 0 менше наступних чисел, тобто найменше у числовому ряді).

Завдання 3. Запиши рад чисел ..., ..., ..., З, 4, ..., ..., 7, 6, ..., 4 ..., ..., 1, ...

На основі виконання завдань учитель узагальнює цей етап роботи: « У ряді чисел 0 стоїть перед числом 1, але не належить до натурального ряду чисел. Повторюючи висновок учнів, учитель розміщує 0 на демонстраційному числовому промені у класі.

Пояснюючи останню частину нового матеріалу, вчитель пише на дошці (на слайді): 0 < Q і запитує:

— Що це за запис? (Це нерівність).

— Які числа, на вашу думку, можуть стояти у «віконечку»? (Діти практично перевіряють числа натурального ряду і доходять висновку, що всі числа натурального

ряду більші за 0).

Висновок, який мають зробити учні: число 0 менше числа 1.

Потім учитель запрошує учнів попрацювати в зошиті з друкованою основою за такими завданнями:

Завдання № 2: порівняння чисел.

Завдання № 3: складання виразів із 0 за числовим променем (с. 42).

Завершується опрацювання нового матеріалу самостійною роботою учнів над порівнянням виразів.

Підсумкова частина

Вчитель повертає учнів до картки бажань і запитує:

— Що ви сьогодні хотіли дізнатися про число і цифру 0?

— Що дізналися?

— Чи на всі питання знайшли відповідь? (Ні.)

Вчитель зауважує, що деякі відповіді шукатимемо на наступному уроці.

Учням пропонується оцінити себе за відомими їм критеріями, відображеними у картці самооцінювання, і розказати про це класові.

Наприкінці вчитель запрошує учнів до складання колективного синквейна, послідовно ставлячи запитання і записуючи відповіді дітей. Наприклад, ця робота може мати такий вигляд:

Яке число і цифру сьогодні досліджували?

Який нуль?

Що з ним можна робити? Що ви можете сказати про значення нуля?

Що таке 0 у математиці?

Нуль

Пустий, круглий Писати, порівнювати, додавати

Нуль не означає нічого Число, цифра

Для роздумів учням пропонується пошукове самостійне завдання:

Знайдіть у навколишньому світі предмети, які схожі на нуль, і намалюйте їх.

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ.

ЯК Я ПІЗНАЮ НАВКОЛИШНІЙ СВІТ

Підготувала заступниця директора Харківської приватної спеціалізованої школи «Харківський колегіум»

Пилипчатіна Л. М.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— пояснювати, що означають слова «пізнавати навколишній світ»;

— розповідати, як людина пізнає світ, і наводити приклади з власного життя;

— використовувати запитання як інструмент пізнання навколишнього світу;

— аналізувати ілюстрації за допомогою запитань вчителя і власних запитань;

— співпрацювати в парах, зокрема складати разом запитання і переказувати інформацію, почуту від партнера /партнерки;

— висловлювати власне ставлення щодо пізнання самого/ самої себе;

— оцінювати власну діяльність на уроці.

План змісту уроку

1. Як працюють запитання, коли ми пізнаємо світ.

2. Як пізнавати світ у діяльності.

3. Як і чому треба пізнавати себе.

Обладнання: Підручник Т. Гільберг, С. Тарнавська,

О. Гнатюк, Н. Павич. Я досліджую світ. Частина 1. — К. : «Генеза», 2018.

Регламент уроку

1. Вступна частина — 3-4 хв.

2. Основна частина — до ЗО хв.

3. Підсумкова частина — 2-3 хв.

Вступна частина

Вчитель запитує учнів, що означає слово «пізнавати»? Коли і що вони пізнають у своєму житті? Як вони це роблять? Якими власними інструментами користуються? Якщо людина пізнає навколишній світ, то про що вона дізнається? Він звертає увагу учнів на те, що на с. 26 є визначення слова «навколишній світ» і воно приблизно таке, як вони сформулювали.

Вчитель оголошує тему уроку й очікувані результати.

Основна частина

Вчитель запитує в учнів: «Коли вам потрібно щось дізнатися від батьків чи від інших людей, із якими словами ви звертаєтеся до них?» Він просить назвати 3-4 питальних слова і записує їх на дошці: Що?, Де?, Коли?, Чому?

Далі вчитель пропонує дітям звернутись до с. 26 підручника і, працюючи в парах протягом 2 хв, поставити запитання до кожного зображення. Учні розподіляють зображення між трьома групами: 1) фото верхнього ряду; 2) фото другого ряду; 3) фото третього ряду. Попросіть їх використати у запитаннях різні питальні слова.

Під час перевірки результатів учитель просить пари учнів, які працювали над одним і тим самим зображенням, наводити приклади запитань із різними питальними словами. Так він отримує до кожної картинки 3-4 запитання, і в роботі бере участь значна кількість дітей.

Якщо в учнів однакові запитання, варто попросити їх формулювати інші безпосередньо під час опитування.

Наприкінці вчитель запитує учнів, чим відрізняються запитання з різними словами?Чому важливо ставити різні запитання про один і той самий предмет? Чому важливо ставити якомога більше запитань, коли намагаєшся

щось пізнати? Як і де можна знайти відповіді на власні запитання?

Всього на цю роботу відводиться до 10 хв.

Вчитель зазначає, що людина пізнає світ, не лише запитуючи і шукаючи відповіді на запитання в інших людей, чи в книжках, чи в Інтернеті. Часто люди намагаються знайти відповідь на запитання щось роблячи, у власній діяльності.

Він запрошує учнів послідовно роздивитись ілюстрації на с. 27 під рубрикою «Як діти пізнають світ за допомогою діяльності». До кожного зображення для обговорення у загальному колі пропонуються два запитання:

— Що роблять діти?

— Про що, на їхню думку, можна дізнатись під час такої діяльності?

Вчитель просить учнів навести кілька прикладів власної діяльності, під час якої вони пізнають світ, і пояснити, які об’єкти довкілля можна пізнати під час такої діяльності (до 5 хв).

Далі він зазначає, що будь-яка професія неодмінно пов’язана з пізнанням навколишнього світу, і просить, як приклад, роздивитися відповідні зображення на с. 27 підручника. Для обговорення у загальному колі до картинок він ставить такі запитання:

— Людей якої професії зображено?

— Чому ви так думаєте?

— Чи доводилось вам бачити їх у житті?

— Що вони роблять?

— Про що дізнаються під час роботи?

На цю роботу відводиться до 4-5 хв.

Вчитель зауважує, що щасливе життя людини, її успіхи залежать не лише від того, наскільки уважно і послідовно вона пізнає все, що її оточує. Дуже важливо пізнавати себе.

Він пропонує учням роздивитись ілюстрації на с. 28 зверху і запитує:

— Кого зображено на цих картинках?

— Що робить кожна дитина?

— Чи є у всіх зображених дітей щось спільне?

— А що у них відмінне?

Вчитель об’єднує дітей у пари і просить їх розповісти одне одному про себе:

— Чим вони захоплюються?

— Що вміють робити найкраще?

Варто попередити учнів про необхідність слухати партне-ра/партнерку уважно і розповісти класу, що дізналися про сусіда/сусідку. На розповідь кожного і кожної в парі відводиться по 1 хв. (Треба подати сигнал, коли час добігає кінця.) Вислуховується 5-6 пар, а іншим варто сказати, що тепер вони знають про своїх однокласників більше і мають змогу знайти собі друзів за спільними інтересами (до 5 хв).

Учитель виразно читає уривок із поезії Василя Симоненка і запитує учнів:

— Як ви розумієте слова вірша?

— Про що поет хоче сказати (нагадати) всім нам?

Потім запитує:

— Чому для людини важливо знати себе краще?

— Як ви можете дізнатися про себе більше?

— Про які ваші головні якості ви знаєте?

— Що ви хотіли б дізнатися? Що хотіли б розвинути? Підсумкова частина

Наприкінці вчитель запрошує учнів пригадати свою роботу на уроці як діяльність із пізнання навколишнього світу й оцінити її за допомогою одного з 3-х смайликів: «дуже задоволений», «задоволений» і «хочу працювати краще». Він запрошує кількох учнів прокоментувати свої оцінки.

УКРАЇНСЬКА МОВА, НАВЧАННЯ ГРАМОТИ.

ТЕМА УРОКУ: ЗВУК [Ґ], БУКВА Ґґ

Підготувала вчителька початкових класів Харківсько ї приватної спеціалізованої школи

І-Ill ступенів «Харківський колегіум»

Стародуб Н. В.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— розрізняти звуки [г] та [ґ];

— читати слова з буквою Ґґ;

— наводити приклади слів з буквою ґ;

— характеризувати звуко-буквений склад слів;

— висловлювати передбачення;

— обговорювати матеріал, працюючи в парах, групах;

— висловлювати й обґрунтовувати власну думку.

План змісту уроку

1. Спостереження за вимовою звука [ґ].

2. Ознайомлення з буквою Ґґ.

3. Вправи з читання.

4. Слухання й обговорення казки «Ґава-ледарка».

Обладнання: набори малюнків із зображенням ґави, ґудзиків, аґрусу, шість цеглин Lego.

Регламент уроку

1. Вступна частина — 5-7 хв.

2. Основна частина — ЗО хв.

3. Заключна частина — 3-5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

Вступна частина

Вчитель починає урок з актуалізації знань і пропонує учням пригадати, працюючи в парах із малюнками, як поділяються приголосні звуки на тверді та м’які. (Учні мають приклеювати запропоновані звуки у два стовпчики, є «пастка» — звук [у] голосний.)

Далі вчитель запрошує учнів попрацювати з картинкою «Голосні звуки» і повторити їх. Потім на двох картинках визначити: який звук перший у кожному слові?

Педагог показує малюнок ґави і каже: «До нас завітала пташка. Ось вона. Подивіться, яка вона гарна!

Ця пташка пропонує нам назвати її і визначити, яким звуком починається її назва. А допоможе нам у цьому віршик, повторіть його:

Я на уроці ґав не ловлю,

Українську грамоту дуже люблю».

Після повторення вчитель запитує:

— Яке нове слово ви побачили у віршику?

— Як ви гадаєте, що воно означає?

— З якого звука воно починається?

Вчитель наголошує, що саме цей звук і досліджуватимуть на уроці, і розповідає про очікувані результати. Основна частина

Вчитель пропонує промовити назву пташки ґава і порівняти звуки з іменем Галя (діти порівнюють звуки [г] і [ґ]). Далі промовляється речення: У ґави Галі є намисто із ґудзиків, як ви думаєте чому? (слово починається зі звука [ґ]).

Потім запрошує дітей дізнатися, які ще слова любить наша ґава, роздивившись картинки і повторивши слова за ними кілька разів.

Далі вчитель переходить до читання учнями складів із буквою Ґґ за картинкою.

За допомогою цеглинок ©LEGO «планшета» він пропонує визначити кількість букв і звуків в утворених за попередньою картинкою словах:

зелена цеглинка — кількість букв; жовта цеглинка — кількість звуків.

Після цього пропонує учням прочитати казку «Ґава-ледарка», застосувавши метод «Читання з зупинками». Оголосивши назву казки він запитує:

— Про кого піде мова у казці, яка має таку назву?

— Кого називають ґавою?

— Що може відбуватися в цій казці?

— З чого почнеться казка?

І пропонує учням порівняти текст казки з висловленими передбаченнями.

Ґ ава-ледарка

Жили собі, були собі пан Гусак і пані Гуска. Старі вони вже були й самотні, бо ні дочки у них, ні сина не було.

Пішли вони якось у ліс по гриби, ягоди. Гриби, ягоди збирають, а самі одне з одним розмовляють. Пан Гусак і каже:

— От якби нам знайти когось, щоб нам за дитину став, то у спокої свій вік доживали б.

А пані Гуска йому у відповідь:

— Добре, якби донечка. Вона і їсточки зварила б, і в хаті прибрала б, і нас старих доглядала б. А ми нею тішилися б та весь спадок залишили.

Так вони говорять між собою та мріють про доньку, про те, як би їм добре було на старості літ.

Далі вчитель робить зупинку і запитує учнів:

— Чи справдились передбачення?

— Що було неочікуваним?

— У яких казках, що ви читали, герої мріяли про дітей?

— Хто може стати гусям гарною донечкою, чому?

— Що буде далі?

Потім продовжує читання.

А на дереві серед гілочок Ґава сиділа, ґав ловила та й почула розмову пана Гусака і пані Гуски. Стала вона дума-ти-гадати, яка їй із цього вигода може бути. Адже у неї

ні двора, ні хати, а вже на носі зима і їсти треба буде шукати. От вона й вирішила на зиму тепле й ситне життя собі влаштувати.

Злетіла Ґава вниз, сіла на пеньок та й стала сльозу з себе давити, плакати, примовляти:

— Бідна я, нещасна, нема мені де жити, нема кому пожаліти!

Почули те пан Гусак і пані Гуска, підійшли до Гави та й сказали:

— Іди до нас жити, будеш нам за доньку.

Вчитель робить зупинку і запитує учнів:

— Чи справдились ваші очікування?

— Що було неочікуваним?

— Як поведе себе Ґава в господі гусаків?

— Чи стане їм Ґава доброю донькою, про яку мріяли гуси? Чому?

— ІЦо буде далі?

Потім продовжує читання.

День-два живе Ґава у пана і пані, допомагає їм, воду носить, кашу варить, у хаті прибирає. А на третій день набридло їй працювати, бо не звикла до роботи. Не стала Ґава вранці рано вставати, води носити, каші варити, в хаті прибирати. Мусили старі самі всю роботу робити. А Ґава лежить на печі та радіє, що в теплі-добрі ще й нічого не робить. Цілий місяць розкошувала Ґава, почала ще й вередувати:

— Принесіть те, подайте це, того не хочу, цього не буду! Вчитель робить чергову зупинку і запитує учнів:

— Чи справдились ваші очікування?

— Що було неочікуваним?

— Що ви порадили б стареньким гусакам?

— Як гадаєте, чим закінчиться ця казка? Чому?

Потім продовжує читання.

Терпіли-терпіли пан Гусак і пані Гуска, а потім розгнівалися, стали ґелґотати, Ґаву з двору проганяти:

— Ми доньку-помічницю хотіли мати, а не ледарку! Вже зима суне, а Ґава без дому вештається, бо щоб добре, ситно жити, треба працювати.

Далі вчитель робить зупинку і запитує учнів:

— Чи справдились ваші очікування?

— Що було неочікуваним?

— А як би ви вчинили на місці стареньких?

— Чому?

На завершення цієї частини уроку вчитель пропонує учням у малих групах опрацювати скоромовки (на вибір по одній).

Підсумкова частина

Вчитель пропонує учням пригадати вступний віршик і пояснити, що означає вислів «ловити ґав»?

На його основі продовжити речення:«Я на уроці ґав не ловив і про літеру Ґ зрозумів, що...» або «Я на уроці ґав не ловила і про літеру Ґ зрозуміла, що...»

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ

ТЕМА УРОКУ: МОЯ СІМ’Я, МОЯ РОДИНА

Підготувала вчителька початкових класів спеціалізованої школи «Тріумф» м. Києва Никишіна Г. О., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— розповідати про родину та її членів;

— пояснювати, які зв’язки існують між членами родини та як мають ставитися одне до одного члени родини;

— формулювати запитання;

— аналізувати зображення і робити власні висновки;

— висловлювати своє ставлення до матеріалу уроку.

План змісту уроку

1. Уточнення понять «сім’я», «члени сім’ї».

2. Робота над поняттям «різні родини».

3. Стосунки в сім’ї та вчинки членів сім’ї.

Обладнання: Підручник: Жаркова І. І., Мельник П. А. «Я досліджую світ». Частина І. — К. : 2018. Робочий зошит Жаркова І. І., Мельник П. А. «Я досліджую світ». Частина І. — К., 2018.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 5 хв.

2. Основна частина — до ЗО хв.

3. Заключна частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів Вступна частина

Вчитель пропонує учням, працюючи в парі, визначити, яке слово зашифроване в ребусах і є темою їхнього уроку.

Він наголошує, що темою уроку буде «Моя сім’я», і запрошує учнів скласти асоціативний кущ на слово «сім’я». Зазвичай учні називають членів родини, події, які відбуваються в родині, почуття, що ми переживаємо в родині. Усі слова вчитель фіксує на дошці та поєднує стрілками.

Насамкінець він зазначає, що сьогодні учні дізнаються ще багато нового про сім’ю, і ознайомлює їх з очікуваними результатами.

Основна частина

Для уточнення понять «сім’я», «члени сім’ї» вчитель пропонує учням розглянути зображення і визначити:

— Чим вони схожі?

— Чим відрізняються?

— Кого з людей можна назвати сім’єю? Чому?

Підсумовуючи, вчитель показує зображення (подане нижче), зазначає, що сім’я складається з рідних людей, які мешкають разом, — тата, мами, дітей. Можна ще сказати так: із батьків та дітей. І запитує:

— Чи можна вважати бабусю і дідуся членами сім’ї? Чому? (Бабусі й дідусі — це батьки ваших батьків. Якщо вони проживають разом зі своїми дітьми, мають спільний побут, вони теж є членами сім’ї.)

— Хто ще може бути членом родини? (Наприклад, якщо брат і сестра тата живуть разом з вами, то вони теж є членами родини.)

— А хто вони для вас?

Вчитель запрошує учнів

до гри «Продовжте речення», пропонуючи учням речення:

— «Дочка моєї мами — то... моя сестра».

— «Найбільше пестить та ніжить свою дитину... мама».

— «Своїх онуків розуму навчає старенький... дідусь».

— «Твою матусю донечкою зве твоя... бабуся».

— «Син мого дідуся — ... мій тато».

— «Дочка моєї бабусі — моя... мама».

— «Тато мого тата — ... дідусь».

— «Онук чи онучка моєї бабусі — ... це я».

Вчитель пропонує учням роздивитись малюнок, який називається «Родини», і звертається до них: «Які запитання можна поставити до малюнка?»

Він пропонує учням скористатися питальними словами: «Хто...? Що...? Скільки...? Де...? Кому...?» і сформулювати запитання.

Після вислуховування запитань учнів педагог пропонує їм подумати над запитаннями:

1. Яким чином це зображення пов’язано з темою нашого уроку?

2. Що буде, якщо черепашеня житиме із жирафами? А якщо мама-слониха житиме з ведмежатами?

Узагальнюючи, вінзазначає: «Родини бувають різні. У кожної родини свої звички. Але у всіх родинах тварин дорослі піклуються про малечу, привчають їх до самостійного життя».

Вчитель запрошує учнів до руханки «Сім’ї тваринок».

У мами левиці є... {левенята).

(Діти «трясуть гривкою» ).

А у ведмедиці — ... {ведмежата).

(Ходять на місці, як ведмідь ).

У мами зайчихи є... {зайченята).

(Стрибають на місці, як зайчик ).

У качки — маленькі... {каченята).

(Махаютьруками, мовби крильцями ).

У моїх батьків є... (я).

(Обіймають себе ).

Щаслива і дружна наша... {сім’я).

 

Вчитель запитує: а як ви гадаєте, кого вважають най-слухнянішою дитиною у природі? Вислухавши відповіді, запропонуйте учням послухати однойменне оповідання.

Найслухняніша дитина

Найслухняніиіими дітьми серед диких тварин вважаються дельфінята. У перший рік свого життя маленький дельфін не відпливає від матері більш як на три метри. Він в усьому наслідує її, повторює кожен рух і кожну зупинку. Так він учиться всього, що знадобиться у житті: добувати собі їжу, уникати небезпек, спілкуватися з іншими дельфінами.

Після читання вчитель запитує:

— Отож кого у природі вважають найслухнянішим?

— Чому?

— А яку людську дитину можна вважати слухняною ? Чи потрібно бути слухняною дитиною для своїх батьків?

— Як ви розумієте вислів «Сім’я, мов сонечко», «Родина — це гніздечко»?

Узагальнюючи, вчитель зауважує: «Тато і мама дали вам життя, вони доглядали за вами, коли ви були ще зовсім маленькими, співали вам колискові, притискали до свого серця. Вони й зараз піклуються про вас, допомагають, турбуються, радіють вашим успіхам і сумують через невдачі. Ваші батьки виховують вас, привчають до праці і дуже-дуже люблять вас. Родина — найдорожче для кожного з нас. Щоб сім’я була щаслива, усі мають дотримуватися головного правила родини — піклуватися і допомагати».

Далі вчитель залучає учнів до групової роботи за завданням у підручнику на с. 41: «Роздивіться малюнки і розкажіть, які вчинки дітей порадують членів сім’ї».

Продовженням є парна робота учнів за завданням у зошитах на с. 24: «Позначте, хто з дітей дбайливо ставиться до своїх рідних, а хто — ні. Чому ви так вважаєте?»

На завершення вчитель запрошує учнів до індивідуальної роботи за завданням у зошиті на с. 25: «Укажи, як у твоїй родині піклуються про дітей».

Підсумкова частина

Вчитель запрошує учнів до колективного складання синквейна до слова «сім’я».

Він залучає учнів до обговорення у загальному колі за питаннями:

— Чи був цей урок важливим для вас? Чому?

— Що ви розкажете про нього у власній родині?

АНГЛІЙСЬКА МОВА

ТЕМА УРОКУ: Я ВМІЮ СТРИБАТИ

Підготувала аспірантка Інституту педагогіки НАПН України ІльчукІ. Ю.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

— аналізувати логічні ланцюжки, виявляючи зайві елементи:

— аналізувати речення з модальним дієсловом ‘сап’ і вживати його в усному та писемному мовленні;

— порівнювати свої вміння з уміннями друга/друзів;

— оцінювати результати своєї роботи за поданими критеріями.

План змісту уроку

1. Вивчення літер Qq, Jj алфавіту.

2. Ознайомлення з новою лексикою з теми та опрацювання її.

3. Ознайомлення та робота з граматичною структурою ‘І сап’.

4. Відпрацювання нових лексичних одиниць та граматичної структури‘І сап’через виконання завдань.

Обладнання: Несвіт А. М. Англійська мова: підруч. для 1 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Алла Несвіт. — К.: Генеза, 2012. — 127 с.; плакат і картки з англійським алфавітом; картки з лексикою за темою «Actions»; пісня The Greetings Song (Maple Leaf Learning); пісня ABC Song (Super Simple Songs); набір карток «Actions»; листи з діаграмою Венна; папірці у вигляді пелюсток ромашки; картки із зображенням емоцій; папірці для самооцінки.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 4-5 хв.

2. Основна частина — до 25 хв.

3. Заключна частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель розпочинає урок піснею-привітанням The Greetings Song, супроводжуючи спів відповідними рухами.

Т. — Let’s sing The Greetings Song.

P-s. — (повторюють слова пісні за вчителем).

Після привітання вчитель організовує етап актуалізації знань, що має на меті активувати засвоєну на попередніх уроках лексику та повторити вивчені літери алфавіту. Для цього на дошці він розташовує рядки зі словами і пропонує учням закреслити зайве слово в кожному рядку і пояснити свій вибір. Примірники із завданням при цьому отримують усі учні.

Т. — Read, the words. Find and cross the odd word in each line. Explain your choice.

P-s. — (окремі учні читають рядки слів, обирають зайве та коментують свій вибір, решта учнів працюють самостійно у своїх примірниках, звіряючись із дошкою).

Далі вчитель об’єднує учнів у пари. Завдання для них — обвести у словах відомі їм літери алфавіту і назвати їх одне одному у парі (часовий регламент — 2 хв).

Т. — In pairs circle and name the letters you know.

P-s. — (обводять та називають літери у словах).

Після завершення роботи вчитель просить 2-3 пари назвати літери, які вони обвели, решта учнів у разі потреби доповнюють та/або виправляють помилки. Після цього вчитель разом з учнями співають пісню the «ABC song» для повторення алфавіту.

Далі вчитель наголошує на новій темі та очікуваних результатах уроку.

II. Основна частина

Основна частина уроку розпочинається з вивчення літер Qq та Jj алфавіту. Для цього вчитель вивішує на дошку картки із зображенням виучуваних літер (наведені справа) та називає їх.

Учні повторюють за вчителем. Така робота триває доти, доки всі учні почнуть вимовляти літери правильно.

Далі вчитель малює літери у повітрі, учні повторюють.

Т. — Write the letters in the air. Repeat after me.

P-s. — (учні малюють літери у повітрі, повторюючи за вчителем).

Потім він демонструє на дошці правильність написання літер і пропонує окремим учням вийти до дошки та повторити.

Т. — Go to the board and write the letters. Follow me.

P-s. — (окремі учні пишуть літери на дошці, повторюючи за вчителем ).

Після цього вчитель пропонує учням тренувати написання у зошитах, при цьому контролює роботу учнів та в разі необхідності допомагає у написанні літер.

Т. — Write the letter in your copybooks.

P-s. — (прописують літери у зошитах).

Вчитель показує учням картки із зображенням слів, що починаються на літери Qq та Jj (наведені нижче). Він називає слова, учні повторюють.

Т. — Look at the cards. Repeat after me.

P-s. — (повторюють за вчителем ).

Вчитель запрошує окремих учнів до дошки та пропонує прочитати слова на картках і помістити під карткою з відповідною літерою.

Т. — Read the words and put under the letters they begin with.

P-s. — (окремі учні читають слова на картках,розміщують під відповідними літерами, решта учнів у разі необхідності виправляють помилки).

На вивчення літер алфавіту відводиться 5-6 хв.

Після роботи з алфавітом учитель переходить до опрацювання нової лексики, використовує картки із зображенням дій для демонстрації нових слів (наведені нижче). Він називає слова, учні повторюють за ним доти, доки всі почнуть вимовляти слова правильно та чітко.

Т. — Look at the cards and repeat after me.

P-s. — (повторюють слова за вчителем).

Вчитель демонструє картки. Окремі учні називають їх. Решта учнів повторюють.

Т. — Look and name the cards.

P-s. — (окремі учні називають картки, решта — повторюють).

Далі учні продовжують роботу зі словами через гру у шаради. Вони обирають одне зі слів, що вивчалися на уроці, та мімікою і жестами зображають його. Інші учні — називають слово.

Т. — Let’s play the charade game. Choose a word and show it with у our body.

P-s. — (мімікою та жестами зображають слова, називають їх ).

Після опрацювання нової лексики вчитель переходить до роботи над модальним дієсловом ‘сап’. Для цього він пропонує учням відкрити підручники на с. 40, впр. 2. Учні дивляться на малюнки та повторюють речення за вчителем.

Т. — Open your books at the p.40, ex.2. Look at the pictures and repeat after me.

P-s. — (повторюють речення за вчителем ).

Учні мають здогадатися за малюнками про значення слова ‘сап’.

Т. — Translate the word ‘can’.

P-s. — (очікувані відповіді) Can — умію, можу.

Якщо учні помиляються у перекладі слова ‘сап’, учитель коригує їхні відповіді. Він робить відповідний запис на дошці.

(На дошці) Сап — уміти, могти.

Далі окремі учні читають та перекладають речення зі вправи самостійно вголос.

Т. — Read and translate the sentences.

P-s. — (читають та перекладають речення).

На ознайомлення з модальним дієсловом ‘сап’ відводиться до 3 хв.

Учитель знову звертає увагу учнів на картки із зображенням слів за темою. Завдання учнів — скласти речення, використовуючи слово ‘сап’, та записати у зошит (часовий регламент — 2 хв).

Т. — Use flashcards and make sentences with ‘can’.

P-s. — (можливі відповіді) I can run. I can jump. I can write.

Після цього вчитель запрошує двох учнів до дошки. Один учень/учениця зачитує своє речення, а партнер/партнер-ка — записує його на дошці. Далі учні міняються завданнями у парі. Таку роботу слід провести з 4-5 парами.

Т. — In pairs read the sentences and write them on the board.

P-s. — (у парах читають та записують речення на дошці).

Фізкультхвилинка

Вчитель разом з учнями промовляє вірш та виконує відповідні рухи

I can walk.

I can jump.

I can run.

I can stamp.

I can clap.

Учні продовжують роботу в парах. Вчитель роздає учням листи із порожньою діаграмою Венна та пропонує заповнити її інформацією про себе та свого партнера/ свою партнерку (часовий регламент — до 3-4 хв).

Т. — Fill in the Vienne diagram in pairs. What can you do? What can your friend do? Insert what do you both can do?

P-s. — (працюючи в парах, заповнюють діаграму).

Учні в парах презентують свої діаграми, порівнюють із діаграмами інших пар, обговорюють їх.

Якщо клас працює у швидкому темпі

Гоа «Повтори, якщо правильно»

Вчитель демонструє картку із зображенням дії, називаючи її. Якщо вчитель називає картку правильно, то учні повторюють за ним, якщо ні — плескають у долоні.

III. Заключна частина

Заключна частина уроку присвячена систематизації та узагальненню знань за темою. Вчитель використовує метод «Мікрофон». Він малює квітку ромашку без пелюсток на дошці, у центрі якої робить напис «We сап». Потім розкладає папірці на столі у вигл яд і пелюсток .Учні записують на пелюстках дії та розміщують їх на дошку, утворюючи квітку.

Т. — What can you do?

P-s. — (можлива відповідь) I can read.

Т. — Write ‘read’ on the paper and put it on the board.

На цю роботу слід відвести до 3 хв.

Наприкінці уроку вчитель переходить до рефлексії. Він роздає учням папірці для самооцінки та вміщує на дошку зображення різних емоцій. Учні малюють одну з емоцій на своїх папірцях та коментують свій вибір.

Т. — Draw a sign on your papers and comment on your choice.

Часовий регламент для рефлексії — до 2 хв.

 

 

Це матеріал з посібника "Розвиток критичного мислення учнів початкової школи" Пометун

 



Попередня сторінка:  Розділ 3. Як навчати критичного мислен...
Наступна сторінка:   Уроки з розвитку критичного мислення ...



^