Інформація про новину
  • Переглядів: 37
  • Дата: 5-11-2021, 10:34
5-11-2021, 10:34

Уроки з розвитку критичного мислення у 2 класі - приклади уроків

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  Уроки з розвитку критичного мислення ...
Наступна сторінка:   Уроки з розвитку критичного мислення ...

МАТЕМАТИКА

ТЕМА УРОКУ: МНОЖЕННЯ З ЧИСЛАМИ 1 І О21

Підготувала старша вчителька Одеської ЗОШ № 571-ІII ступенів Одеської міської ради Одеської області Гончарова О. К., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— використовувати правила множення із числами 1 і 0;

— перевіряти правильність обчислень і коментувати їх виконання;

— встановлювати відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами;

— застосовувати правило порядку виконання дій у виразах без дужок;

— використовувати короткі позначення величин маси (кг) і виконувати з ними дії;

— розв'язувати прості й складені сюжетні задачі;

— створювати допоміжну модель різними способами;

— планувати розв’язування сюжетної задачі;

— оцінювати з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;

— шукати різні способи розв’язання задачі;

— аналізувати, порівнювати, синтезувати (складаючи правила та формулюючи висновки ) й оцінювати результати власної діяльності.

План змісту уроку

1. Множення 1 та 0.

2. Розв’язання виразів.

3. Розв’язання простих і складених задач.

Обладнання: презентація, роздаткові картки, підручник: Корчевська О., Козак М., Математика 1 клас, Зошит з друкованою основою. Корчевська О., Козак М. Математика 2 клас. — Вид-во «Підручники і посібники», 2019.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 7 хв.

2. Основна частина — до 35 хв.

3. Заключна частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель просить учнів розв’язати подані на слайді (на дошці) вирази, розташувати відповіді у порядку зменшення їх значення та прочитати слово, що утворилось. (Шрек.)

Далі він показує малюнок і розповідає історію Шрека: «Баран Шрек — герой Австралії. Одного разу він утік із ферми і прожив у горах 6 років. А потім сам повернувся на ферму. Вважають, що вовки не змогли ним пообідати, оскільки його вовна стала такою густою, що вони не могли її прокусити. В Австралії навіть існує медаль барана Шрека».

Вчитель пропонує розглянути Шрека і визначити: до якої цифри за формою подібний баран ІПрек?(0) А ще, зазначає вчитель, цей баран унікальний, і запитує: Яким числом у математиці можна замінити слово «унікальний»? (1.)

Вчитель оголошує тему й очікувані результати уроку, повідомляючи, що сьогодні на уроці вони:

— досліджуватимуть таємниці множення 1 і 0;

— удосконалюватимуть обчислювальні навички;

— знайдуть відповідь на питання: Чи є у світі баран, який не боїться вовків?

Він формулює критерії на урок для учня/учениці:

— використовувати правила множення на 1;

— використовувати правила множення на 0;

— правильно розв’язувати вирази;

— правильно розв’язувати і пояснювати розв’язання задач;

— пояснювати, чого навчає історія барана Шрека.

Основна частина

Вчитель просить учнів прочитати подані на слайді (дошці) числа: 16,26,36,46,56,60,61,62,63,64, 65, 66, 67, 68, 69, 76, 86, 96. Він пропонує, працюючи в парах:

1) поділитися враженнями від історії Шрека, використавши незакінчене речення: «Мене здивувало..., тому що..., отже...»;

2) пригадати, скільки років Шрек провів у горах;

3) записати усі двоцифрові числа, які можна утворити із цифрою 6. (Слайд із цифрами прибирається).

Продовжуючи, вчитель запитує:

— Якої помилки припускались, на вашу думку, вовки, коли бачили самотнього барана?

— Чи завжди можна визначити щось на око?

— Чи завжди все потрібно обчислювати і вимірювати?

— Чи можна виконати порівняння, не обчислюючи вирази? Як?

Потім він пропонує учням перевірити свої думки, виконавши завдання 1 та 2 зі с. 76 підручника:

Вчитель об’єднує учнів у групи і пропонує їм: на основі картки (слайд або дошка) зіставити записи і формули, пояснити свій вибір (які вирази за якою формулою) та зробити висновок.

Під час презентації результатів роботи груп колективно формулюється і записується висновок: «При множенні будь-якого числа на 1 отримуємо це саме число. При множенні будь-якого числа на 0 отримуємо 0».

Вчитель запрошує учнів попрацювати в парах із завданням: запропонуйте одне одному для розв’язання вирази на множення і ділення на 0 і 1.

Під час руханки вчитель запрошує учнів потанцювати з баранчиком Шоном.

https://www.youtube.com/

watch?v=Bmp-tDvUUBM

Далі пропонує учням для самостійного виконання завдання 6 на с. 76 підручника:

1. Розв’яжіть вирази.

2. Використовуйте формули множення на 0 і 1.

3. Пишіть охайно і розбірливо.

4. Запишіть два вирази на дві дії на множення 0 і 1.

Після виконання він запрошує учнів до самоперевірки за чек-аркушем.

Далі вчитель пропонує учням перейти до роботи в групах для розв’язування простих задач. Групи працюють у режимі «задача нон-стоп», тобто кожна отримує набір карток із задачами, формуляр для відповідей і визначається час роботи 3 хв. Учні мають розв’язати всі задачі. Не має значення порядок виконання, яким способом вони це робитимуть.

Завдання групам:розв’яжіть подані задачі та запишіть розв’язок виразом.

Задачі.

1. Скільки у барана ІПрека ніг? А скільки ніг у трьох баранів?

2. З одного барана зістригли 5 кг вовни. Скільки зістри-жуть вовни з двох баранів?

3. Коли Шрека знайшли, з нього зістригли 27 кг вовни. На скільки більше зістригли вовни зі Шрека, ніж зі звичайного барана?

Після перевірки результатів групової роботи педагог запрошує учнів до розв’язування складеної задачі:

Із шерсті Шрека отримали багато вовняної пряжі. У його рідному містечку залишили тільки 100 м вовни. У музей поклали 18 м пряжі. Школі передали 25 м, а із залишку виготовили особливу тканину. Скільки метрів пряжі використали для виготовлення тканини.

Розв’яжи задачу двома способами. Склади у разі потреби модель розв’язання.

На завершення вчитель запрошує учнів пояснити, чому, на їхню думку, баран Шрек став героєм для свого рідного містечка і всієї Австралії.

Підсумкова частина

Вчитель запрошує учнів до самооцінювання, використовуючи зображення на слайді. Як варіант учням можна запропонувати подвійний щоденник за такою формою.

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЧИТАННЯ22 ТЕМА УРОКУ: ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ.

ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС У ПИТАЛЬНИХ РЕЧЕННЯХ.

М. ЛУКІВ ВІРШ «ПРОЛІСОК». РОБОТА З МЕДІА23

Підготувала старша вчителька Одеської ЗОНІ №571-ІII ступенів Одеської міської ради Одеської області Гончарова О. К., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— розпізнавати речення за його основними ознаками;

— складати і записувати речення та невеликий текст (3-4 речення) за малюнком на задану тему;

— перевіряти і вдосконалювати власні тексти, усуваючи лексичні повтори;

— пояснювати значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;

— розповідати про свої загальні враження, почуття від прочитаного;

— підтверджувати свої думки фактами з тексту;

— пов’язувати зміст прочитаного зі своїми знаннями, а також власним емоційно-чуттєвим досвідом;

— відповідати на запитання за змістом прослуханого і ставити запитання до усного повідомлення;

— сприймати прості медіапродукти, обговорювати їх зміст і форму, розповідати, про що в них ідеться.

План змісту уроку

1. Питальні речення.

2. Словесне малювання, робота зі словом.

3. Діалог.

4. Робота з коміксом за системою запитань.

Обладнання: презентація, картки для групової роботи + розрізні картки «Портрет проліска», картки-пустографки коміксу для роботи в четвірках.

Регламент уроків

1. Вступна частина — до 5 хв.

2. Основна частина — до ЗО хв + ЗО хв.

3. Заключна частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель зазначає, що сьогоднішній урок буде присвячений темі «Речення», і пропонує пригадати, що ми знаємо про речення, за допомогою кластера. Він допомагає учням висловлювати думки, запитуючи:

— Що таке речення?

— На які дві групи можна розділити речення?

— Які види речень за метою висловлювання ви знаєте?

— Які ознаки розповідного речення вам відомі?

Далі учням пропонується

інтерактивна справа «Види речень» Learningapps із завданням розподілити речення за метою висловлювання

https://learningapps.org/

display?v=p!5xz0k0k20.

Якщо це завдання виконано правильно, учні можуть прослухати пісню «Проліски» (1 куплет і приспів) та обговорити:

— Про що ця пісня?

— Що вам сподобалось у цій пісні?

— Що вас вразило?

— Які запитання були у проліска?

Далі вчитель за допомогою слайда пояснює очікувані результати уроку та формулює критерії оцінювання.

Основна частина

Вчитель запрошує учнів до каліграфічної хвилинки із завданням: «Спишіть буквосполучення. Із поданих складів утворіть і запишіть слова».

Потім пояснює новий матеріал приблизно таким чином: «Для чого (з якою метою), на вашу думку, люди ставлять запитання? Для людей запитання — це інструмент розуміння інших. Нам треба розібратись, яка особливість питальних речень за метою висловлювання та як оформлюється питальне речення на письмі.

Питання можна побудувати двома способами: 1) змінити інтонацію розповідного речення. Наприклад: «Навесні розквітнув синій пролісок. Навесні розквітнув синій пролісок? »

Ми отримали загальне уточ-нювальне запитання, де голосом виділяємо те, про що питаємо. Слово або словосполучення, виділене голосом, називається логічний наголос.

Потренуємось робити логічний наголос. Попрацюємо з підручником, вправа 313, с. 113».

Після тренування вчитель зауважує, що другим способом є утворення питального речення за допомогою спеціальних питальних слів. Він об’єднує учнів у пари і пропонує завдання: «У парах по черзі поставте запитання до речень попередньої вправи. Номери 1 — ставлять запитання до першого речення. Номери 2 — ставлять запитання до другого речення. Можливо, вам допоможуть такі питальні слова: Коли...? Яка...? Що робив...? Хто...? Де...? Під якою...? Запишіть у зошит 2-3 питальних речення від пари.

Вчитель пропонує учням: «Вслухаємось у це слово: пролісок» і запитує:

— Що ви чуєте у цьому слові?

— Скільки приголосних звуків у слові? Скільки голосних звуків? Скільки складів? Який склад наголошений?

— До якої частини мови належить слово «пролісок»?

— Які спільнокореневі слова можна дібрати до нього?

— Якими словами можна замінити слово «пролісок» (Слово «пролісок» можна замінити словами, близькими за значенням: первоцвіт, проліс, просерень, підсніжна, скоролісок.)

Вчитель запрошує поглянути, яким побачила пролісок фотограф і художниця Наталія Шайкіна, і подумати, як можна намалювати його словами.

Він об’єднує учнів у групи, ставить завдання: «Намалюйте пролісок і дайте відповіді на запитання: Які влучні слова-прикраси можна дібрати до проліска? З чим можна порівняти проліски? Як цікавіше розповісти про них? Чим особлива ця квітка? Чи можна назвати її ніжною? Тендітною? Стрункою? Уявіть, що промайнув легенький вітерець і дзвоники-проліски завели тиху розмову. Про що вони розповідають один одному? Чи є поряд їхні подружки-квіти? Які саме? Складіть словами портрет проліска. Запишіть 2-3речення.

Свої відповіді учні відображають на малюнку.

Після презентації результатів груп учитель пропонує учням приклад тексту про пролісок: «А ось такими побачив проліски маленький Джміль. Лісова квітка справляє незабутнє враження. Неначе клаптики голубої блакиті неба впали на землю і засиніли на лісових галявинах. За свою красу пролісок потерпає від людей — його квіти нещадно зривають. Ця рослина стала рідкісною. Тож я здивувався, побачивши її тут». (Уривок із журналу «Джміль»).

Учитель запрошує учнів послухати вірш і подумати: «Деякої квітки, на вашу думку, звертається автор вірша? Який заголовок можна дібрати до цього вірша? Як називається розмова автора і квітки? (Діалог.)

Він об’єднує учнів у пари і пропонує прочитати цей вірш в особах. Після прочитання запрошує учнів розглянути цей вірш як мовознавцям:

— Скільки речень у вірші?

— Слова автора — це які речення за метою висловлювання?

— А слова квітки? Хто з них більше запитує? Узагальнюючи, вчитель зазначає, що цей вірш є прикладом діалогу, де один мовець переважно запитує, а другий дає відповіді. Проте, щоб розмова була цікавою і змістовною, мають ставити запитання і давати відповіді обидві сторони. Він пропонує учням знайти у вірші і виписати до зошита питальні речення.

Продовжуючи урок, педагог зазначає, що запитання ставлять не тільки іншим, а й самим собі. Він запрошує учнів розглянути комікс і подумати: «Які запитання мав собі ставити герой коміксу хлопчик Сергійко, щоб не трапилось біди?»

Під час опрацювання коміксу учні мають відповісти на запитання:

— Що відбувається на першому (другому, третьому...шостому ) малюнку?

— Як пов’язані ці зображення? Чому ви так гадаєте?

— Як ви ставитесь до вчинку дітей?

Після обговорення запитань учитель пропонує учням об’єднатись у групи по 4 і виконати завдання: 1) озвучте комікс; 2)складіть 3 запитання, які могли б поставити собі діти.

Після презентації результатів роботи четвірок учитель нагадує дітям, що всі першоцвіти недарма занесені до Червоної книги України, там де хтось зірве квіточку, — нова вже не виросте. Він пропонує подумати про це і продовжити речення: «Теперя буду...»

Підсумкова частина

Вчитель пропонує дітям повернутись до кластеру «Речення» і запитує:

— Що ми можемо додати до нього в кінці уроку? (Доповнюємо цей кластер відомостями про питальне речення).

Учитель запрошує учнів оцінити себе, опрацювавши аркуш самооцінювання.

Аркуш самооцінювання

Познач плюсом ті дії, які ти добре сьогодні виконав/ла:

— знаходжу у тексті питальні речення за їх ознаками;

— правильно інтоную питальні речення;

— будую питальні речення;

— пояснюю роль питальних речень у побудові діалогу.

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ

ТЕМА УРОКУ: ЯК ЖИВА ПРИРОДА

ЗУСТРІЧАЄ ВЕСНУ?24

Урок-квест: учні у малих групах опрацьовують матеріал і завдання. За правильно виконане завдання отримують позначку в маршрутному аркуші. Такий урок можна проводити поза стінами класу.

Підготувала вчителька Одеської НВК №13 «Загальноосвітня школа І-Ill ступенів — гімназія» Баландіна І. В., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— називати пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року;

— розпізнавати зміни в живій та неживій природі;

— аналізувати тексти та візуальні джерела;

— ставити запитання;

— застосовувати знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях;

— оцінювати власну діяльність;

— співпрацювати в групах для досягнення спільних цілей.

План змісту уроку

1. Як рослини зустрічають весну.

2. Як комахи і тварини зустрічають весну.

3. Що таке ланцюги живлення.

4. Як поводитись у природі навесні.

Обладнання: презентація, розрізний роздатковий матеріал для роботи в парах і групах; ілюстрації «Ознаки весняних місяців».

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 7 хв.

2. Основна частина — до ЗО хв.

3. Підсумкова частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

Вступна частина

Вчитель пропонує учням: уявіть, що ваші очі — це дивовижні фотоапарати. Зараз ви побачите декілька слайдів. Але кожен слайд будете бачити всього 10 сек. Спробуйте прочитати і запам’ятати якомога більше інформації. Учням демонструється 5-6 слайдів, які ілюструють тему весни.

Вчитель об’єднує учнів у пари і пропонує поставити протягом 1-2 хв одне одному запитання за побаченим, починаючи зі слів: Хто...? Де...? Скільки...? Коли...? Що...?, і визначити, яке поняття об’єднує всю подану інформацію.

Після презентації кількома парами результатів роботи вчитель зазначає, що на минулому занятті вони дізналися про ознаки весни у неживій природі, а сьогодні й далі розкриватимуть таємниці природи навесні і знайдуть відповідь на запитання: «Як жива природа зустрічає весну?» Він оголошує очікувані результати уроку і пояснює порядок проходження учнями станцій.

Учитель повідомляє, що до початку подорожі треба пограти ще в одну цікаву гру: «Так»/«Ні» (у нього є схована гілка з листочками).

Порядок гри:

— У мене для вас є сюрприз. Але вам треба відгадати,

що це. Ви ставите мені запитання. А я відповідаю вам:

так чи ні.

— Це живе?

— Його можна їсти?..

Основна частина

Основна частина проводиться на ротаційних «станціях» «Рослини навесні», «Птахи повертаються», «Пробудження комах», «Тварини навесні», «Ланцюги живлення», «Правила поведінки у природі навесні». Пересуваючись за маршрутом, на кожній станції учні отримають завдання з інструкцією. Виконання завдань фіксується на спеціальному маршрутному аркуші (А-4).

Станція 1. «Рослини навесні»

Завдання

1. Опрацюйте текст.

2. Запишіть у маршрутному листі 4 ключових слова з теми.

3. Виконайте завдання з календарем.

Текст

Квітуча гілочка — це справжній символ весни. Не можна уявити весну без квітів. Ще не зійшов сніг, а вже на проталинах милують око зелена травичка і перші квіточки весни: проліски, першоцвіти, крокуси. Діти, пам’ятайте, пер-шоцвіти внесені до Червоної книги. Люди їх нищать, коли збирають у букети. Із зірваних квіток не утворюються плоди і насіння, тому там, де була квітка, нова квітка не виросте. Першоцвіти — це краса Землі, давайте її берегти.

Свято квіту підхоплюють дерева і кущі. Ледь пригріє весняне сонечко — дерева чутливо прокидаються. У них починається сокорух. Кожне дерево прокидається у свій час. Першими — клен гостролистий і береза.

Цікавий факт: бруньки набухають через 10 днів після початку сокоруху. Ще через 10-12 днів з’являються перші листочки, а через 7-10 днів — і перші квіти.

Завдання з календарем

Визначте за календарем: «Коли ж прокинулось дерево, з якого наша гілочка?» (Діти шукають відповідь, потім учитель дає роз’яснення.)

Пояснення вчителя (у разі необхідності). Розгляньте календар. Сьогодні у нас... число... місяць... На нашій гілочці є бруньки. Отже, відлічимо 10 днів назад. З’явилися листочки — це ще 12 днів назад, і є невеличкі квіточки — ще 7 днів. Отже, наше дерево прокинулось...

Станція 2. «Птахи прилетіли» (потрібен мобільний телефон або магнітофон для прослуховування звукозапису).

Завдання

1. Опрацюйте текст і послухайте спів пташок, переходячи за посиланням.

2. Попрацюйте з діаграмою. Запишіть у маршрутному листі, які пташки несуть найбільшу кількість яєць і які — найменшу.

3. Розв’яжіть природничі задачі.

Текст

Справжній прихід весни в народі визначали не за календарем, а з появою перших птахів.

Запис «Спів птахів»

https://www.youtube.com/

watch? v=0HC 0 V f SA0M4

— Що ви відчули, слухаючи спів пташок?

У кінці березня прилітають перші птахи: граки і шпаки. Серед шпаків першими повертаються самці. Знаходять шпаківню і починають співати. Цим співом вони приваблюють самочок і попереджують інших, що місце зайняте.

Ми ще чуємо спів шпака, коли самочка відкладає яєчка.

А от тільки вилуплюються пташенята — спів стихає, треба годувати малечу. Шпаки живляться комахами і черв’яками. Одне шпаченя за день з’їдає 7-10 комашок. А пташенят у гніздечку 6-7.

Майже одночасно зі шпаками прилітають і жайворонки. Цікаво, що жайворонок — одна з небагатьох пташок, яка співає в польоті.

Через кілька днів після жайворонків повертаються зяблики. Своїм співом вони заповнять ліс із поверненням самочок. У квітні повертаються додому журавлі, чаплі, лелеки. У середині квітня прилітає зозуля.

А от солов’ї, ластівки та іволги повертаються тільки у травні.

У квітні ліси і парки сповнені пташиним співом, а вже у травні настає час тиші, адже всі пташки турбуються про своїх пташенят. Ніколи їм пісні співати!

Завдання з діаграмою*

Природничі задачі

1. Миколка з мамою вирішили ввечері піти послухати спів солов’я. Чи потрібно Миколці вдягти теплу куртку і рукавички? Чому?

2. На календарі ЗО березня. Чи зможуть діти через три тижні записати, як кує зозуля? Чому?

3. Чи почуємо ми спів шпака у травні? Чому?

Станція 3. «Пробудження комах»

Завдання

1. Опрацюйте текст і таблицю.

2. Попрацюйте з наочним посібником і запишіть відповіді на питання.

Текст

Якщо спостереження за птахами дає нам змогу визначити, наприклад, який місяць на календарі, то, спостерігаючи за комахами і плазунами, ми можемо з вами навчитися визначати температуру повітря. У цьому нам допоможе ось такий «Живий термометр».

о°с

У снігу вже можна знайти стафілінід, хвостоніжок, серпух, усіляких личинок.

+ 4 °С

У повітрі літають дзвонці комаровидні, всілякі мошки, у лісі з’являється трав’яна жаба.

+ 10 °С

На листі й у траві з’являються червоні та чорні клопи, безкрилі сонечка.

+ 12 °С

Вилітають бджілки, які з пониженням температури повертаються до вуликів.

+ 15 °С

Змії та ящірки гріються на камінні.

+ 18 °С

3 'являю ть ся денні метелики та самочки джмелів.

+20 °С

Виповзають слизняки, оживає діяльність усіх тварин.

Природничі задачі:

А тепер потренуйтеся визначати температуру за комахами.

1. На землі ще де-не-де лежить сніг, а на сухому листі вже можна побачити сонечко. Чи є у цей час на небі сонечко? Яка температура повітря може бути у цей день?

2. Під час прогулянки у парку тато звернув увагу дітей на ящірку, що грілася на камінні. Назви найнижчу температуру повітря.

3. Учора температура впала до +4 °С. Чи зможуть діти провести спостереження за бджолами? Чому?

4. Синичка знайшла на снігу хвостоніжку. Яка температура повітря?

Станція 4. «Пробудження тварин»

Завдання

1. Опрацюйте текст.

2. Випишіть назви тварин, про яких іде мова у тексті.

3. Утворіть і запишіть у маршрутному листі назви тварин за зразком:

Кіт — кішка — кошеня

Текст

Весна — дуже важливий період у житті тварин. Це період відновлення сил після зими, час, коли тварини прокидаються від сплячки.

З початком весни у багатьох звірів зимове хутро рідшає, змінює забарвлення. Так, зайчик поступово стає сірим, а білочка — рудою.

А ще весна — період появи дитинчат.

Першою з’являється ведмедиця зі своїми дітками. Вони вже трішки підросли, адже з’явилися на світ ще у барлозі наприкінці лютого.

У березні народжуються дитинчата у зайчихи. Утворіть назву малечі.

Від народження вони спритні і пухнасті. Спочатку їдять молоко матері, через 5-6 днів уже починають їсти траву, а через декілька тижнів стають самостійними.

У цей самий час з’являється потомство у білки.

Чотири тижні очі в білченят закриті, та невдовзі вони вже добре триматимуться на гілках.

У лігві вовків народжуються сліпі, вкриті сірим пухом дитинчата, але пройде час і вони стануть небезпечними хижаками.

Водночас із вовченятами народжуються маленькі лисенята.

У кінці травня з’являється малеча у козуль, оленів та лосів.

Робота з таблицею

Станція 5. «Ланцюг живлення»

Завдання

1. Прочитайте текст.

2. Опрацюйте малюнок.

3. Створіть власний ланцюг живлення, наклейте його у маршрутний лист.

Текст

Звірі, птахи, комахи і рослини утворюють у природі нерозривні ланцюги харчування.

Розгляньте ланцюг живлення:

З чого він починається? Ким завершується?

А тепер доповніть ланцюги живлення:

... — польова миша —...

... —... — щука

Створіть із поданих малюнків власний ланцюг живлення.

Станція 6. «Правила поведінки у природі навесні»

{потрібен гаджет для перегляду відеоролика).

Завдання

1. Прочитайте текст.

2. Перегляньте відеоролик.

3. Намалюйте у маршрутному листі знаки «Як правильно вести себе у природі навесні».

Текст

Весна — пора пробудження усієї живої природи. Пора співів і тиші. Пора появи малечі й турботи про неї. Тому, мандруючи у світі природи, пам’ятай:

— Ти у природи в гостях.

— Красива квітка красива тільки там, де вона росте.

— Усілякий гуркіт заважає і лякає тварин і птахів.

— Одиноке пташеня чи тваринка не загубились, вони навчаються бути самостійним.

Підсумкова частина

Урок завершується створенням «Галереї маршрутних листів»: групи вивішують свої напрацювання. Біля кожного маршрутного листа стоїть один учасник групи. Інші учасники протягом 1 хв ознайомлюються з роботою інших. Можуть поставити запитання щодо роботи та її змісту. Вчитель запрошує учнів обговорити у загальному колі:

— Які враження від роботи?

— Що було легко?

— Що було складно?

Можна також організувати роботу учнів зі щоденником вражень за завданням:

Написати 1-2 речення за обраною темою:

Я пізнаю весну за...

Я сьогодні відкрив/відкрила, що навесні...

Я здивований/здивована, що...

АНГЛІЙСЬКА МОВА ТЕМА УРОКУ: БІЛЯ МОРЯ

Підготувала аспірантка Інституту педагогіки НАПН України Ільчук І. Ю.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: аналізувати твердження за поданими критеріями; синтезувати лексику з теми «At the seaside»; структурувати інформацію у вигляді кластера та синквейна;

оцінювати свої результати роботи та результати роботи інших за поданими критеріями.

План змісту уроку

1. Ознайомленняз новою лексикою з теми та опрацювання її.

2. Робота з граматичною структурою ‘This is’.

3. Введення нових лексичних одиниць та граматичної структури ‘This is’ у практику усного та писемного мовлення через виконання завдань.

Обладнання

Несвіт А. М. Англійська мова: підруч. для 2 кл. загально-освіт. навч. закл. / Алла Несвіт. — К.: Генеза, 2012. — 16 с.; плакат із зображенням моря; набір карток для вивчення слів за темою; таблиця «Чи вірите ви, що..?»; листи А5; аудіо/відеозапис If You’re Happy (Super Simple Songs); папірці з назвами морських створінь; таблиця для самооцінки (для кожного учня).

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 5 хв.

2. Основна частина — 28 хв.

3. Заключна частина — до 8 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

I. Вступна частина

Вчитель розпочинає урок із привітання.

Teacher. — Good afternoon, boys and girls. I am glad to meet you.

Pupils. — We are glad to meet you too.

T. — How are you today?

P-s. — (можливі відповіді) I am happy/1 am sad/ I am sleepy.

Потім переходить до актуалізації знань за темою. Для цього він записує на дошці ключові слова за темою, відомі учням із попередніх уроків. Окремі учні читають слова з дошки. Вчитель просить учнів за ключовими словами назвати тему уроку.

(На дошці) fish, crab, jellyfish, sea.

T. — Read the words on the board. Can you name the topic of our lesson today?

P-s. — (очікувані відповіді) The sea, sea animals.

T. — You are right. Today we will talk about the sea and sea animals. Our topic is «At the Seaside».

Далі вчитель оголошує очікувані результати уроку.

На привітання та актуалізацію знань відводиться 3-4 хв.

II. Основна частина

Основна частина уроку передбачає опрацювання нової лексики та граматичної конструкції ‘This is’.

Роботу над новою лексикою вчитель розпочинає з презентації нових слів. Він вивішує на дошці плакат із зображенням

моря (наведений нижче) та розкладає на столі картки з новими словами (наведені нижче). Вчитель демонструє учням картки, називаючи слова з них. Учні повторюють за ним.

Після презентації нової лексики вчитель знімає картки з плаката і запрошує двох учнів до дошки. Один учень називає слово, його партнер/партнерка — віднаходить відповідну картку і розміщує її на плакаті. Потім учні в парі міняються завданнями. Таку роботу можна провести з 4-5 парами учнів.

Т. — Work in pairs. Go to the board. One of you says the word, another — sticks the card to the poster. Take turns.

P-s. — (працюють у парах, називаючи картки та розміщуючи їх на плакаті ).

На опрацювання нового лексичного матеріалу слід відвести до 4 хв.

Після ознайомлення з новими словами вчитель вводить їх у речення. Він записує на дошці граматичну конструкцію ‘This is’ та наводить учням декілька прикладів її вживання, записуючи речення на дошці.

(На дошці) This is a shell. This is the sea.

Далі пропонує учням скласти власні реченні та записати їх у зошит.

Т. — Make your own sentences.Write them in your copybooks.

P-s. — (можливі відповіді) This is a crab. This is a dolphin.

Учні озвучують свої речення. Окремі учні записують свої приклади на дошці.

На роботу з граматичною конструкцією відводиться 3-4 хв.

Учні продовжують працювати з лексичним та граматичним матеріалом. Учитель пропонує їм відкрити підручник на с. 76, впр. 2. Він звертає увагу учнів на малюнок до тексту та підпис до нього. Спільно з учнями відпрацьовують вимову нового слова.

Т. — Open your books at the p.76, ex. 2. Look at the picture. What’s this?

P-s. —A claw.

T. — This is a claw. Repeat after me.

P-s. — (тричі повторюють нове слово за вчителем ).

Перед початком роботи над текстом учитель роздає учням таблиці «Чи вірите ви, що..?» та пропонує прослухати твердження і зробити відповідні позначки у першому рядку таблиці («+», якщо учень згоден із твердженням, та «—», якщо учень не погоджується з твердженням).

Таблиця «Чи вірите ви, що..?»

Т. — Listen to the statements attentively and put «+» sign in the first line if you agree with a statement and «—» if you don’t.

Example statements

1) Crabs have two eyes.

2) Crabs have got twelve legs.

3) Crabs can swim.

4) Crabs live in shells.

P-s. — (слухають твердження та заповнюють таблицю ).

Далі вчитель переходить до роботи над текстом. Він зачитує текст, учні слухають.

Т. — Listen to the text. Follow in your books.

P-s. — (слухають текст, слідкують за вчителем ).

Вчитель читає текст удруге, учні вимовляють речення вслід за ним.

Т. — Listen to the text and repeat after me.

P-s. — (слухають текст, повторюють за вчителем).

Втретє учні читають текст самостійно ланцюжком, перекладаючи його. За потреби вчитель коригує вимову та переклад окремих слів.

Т. — Read and translate the text in chain.

P-s. — (читають та перекладають текст ланцюжком).

Далі учні об’єднуються у пари. Вчитель роздає аркуші А4. Один учень читає текст, його партнер слухає та послідовно, відповідно до тексту, малює зображення краба. Потім учні в парі міняються завданнями.

Т. — In pairs take turns to read the text and draw a crab on paper sheets.

P-s. — (в парах читають текст і виконують малюнки).

Учні порівнюють свої малюнки, перевіряють на відповідність із текстом.

Т. — Compare your pictures.

P-s. — (порівнюють малюнки, коментують їх відповідність із текстом ).

Після читання вчитель пропонує учням повернутися до таблиці «Чи вірите ви, що..?», прослухати твердження вдруге, після читання тексту, та зробити відповідні позначки у другому рядку таблиці («+», якщо учень згоден із твердженням, та «-», якщо учень не погоджується з твердженням).

Т. — Take your «Do you believe that..?» tables, listen to the statements again and put «+»/»-« signs in the second line.

P-s. — (слухають твердження вдруге та ставлять відповідні позначки у другому рядку таблиці).

Після цього учні порівнюють перший і другий рядки своєї таблиці та коментують власні результати.

Т. — Compare your answers before and after reading the text.Are they different?

P-s. — (порівнюють позначки у двох рядках таблиці та коментують свої результати ).

На роботу з текстом відводиться до 6-7 хв.

Продовжуючи роботу з новою лексикою, вчитель об’єднує учнів у групи по 3-4 особи та роздає аркуші А4 кожній із груп. Завдання — скласти кластер за зразком на дошці (час на роботу — 3-4 хв). Слід нагадати учням про правила роботи в групі: висловитися має кожен, хтось із учасників групи має слідкувати за часом та ходом виконання завдання.

Зразок кластера учні можуть побачити на дошці. На дошці бачимо:

Т. — Look at the board. You can see a cluster pattern. Make a cluster in groups. Write what you can see at the seaside. You have 3 min.

P-s. — (працюючи в групах, створюють кластери ).

Вчитель контролює та у разі потреби коригує діяльність груп. По завершенні роботи групи обирають свого представника та презентують власні кластери.

Т. — Present your clusters.

P-s. — (представники груп презентують свої кластери, порівнюють їх).

Часовий регламент для презентації групових кластерів — 2-3 хв.

Після презентації кластерів учні далі працюють у групах. Учитель пропонує їм відкрити підручники на с. 77, впр. 6. Завдання — написати груповий мінітекст на тему «At the Seaside», використовуючи відповіді на запитання вправи та кластери. Часовий регламент — 3-4 хв.

Т. — Open your books at the p. 77, ex. 6. Read the task and the questions.

P-s. — (один з учнів зачитує завдання та запитання).

Т. — In groups write the text «At the Seaside» answering the questions and using your clusters. You have 3 min. for your work.

P-s. — (складають текст у групах).

По завершенні кожна з груп обирає представника, який зачитує текст. Інші учні слухають та у разі потреби виправляють помилки, доповнюють.

Якщо клас працює у швидкому темпі

Гра «Я — шпигун»

Учитель пропонує учням знову переглянути текст, над яким вони працювали на уроці (с. 76, впр. 2), та обрати слово. Один з учнів називає першу літеру обраного слова, решта учнів називають слово цілком.

III. Підсумкова частина

Підсумкова частина уроку передбачає узагальнення та систематизацію знань, набутих на уроці. Для реалізації цієї мети вчитель пропонує учням написати синквейн про одного з морських створінь.

Учитель розкладає на столі папірці з назвами морських істот написом донизу та об’єднує учнів у групи по 3 особи. Вчитель пропонує кожній із груп обрати один папірець. Завдання — написати синквейн про обране морське створіння.

Т. — In groups write cinquains about your sea creatures. Use the rules of writing of cinquains.

Вчитель пояснює учням правила написання синквейна, роблячи відповідні записи на дошці:

На написання синквейна виділяється до 4 хв, після чого групи обирають свого представника та зачитують власні вірші. (Слова, яких бракує у словнику учнів, вони запитують у вчителя).

Т. — Read your cinquains in front of the class.

P-s. — (представники груп зачитують синквейни).

Урок завершується рефлексією. Вчитель роздає листи для самооцінювання (зразок нижче) та пропонує учням оцінити свою роботу на уроці.

Т. — Did you work well today? Draw '+’ signs in the table. Comment on your choice.

P-s. — (ставлять позначку '+' у відповідних клітинках та коментують свій вибір).

Часовий регламент для рефлексії — 2-3 хв.

 

 

Це матеріал з посібника "Розвиток критичного мислення учнів початкової школи" Пометун

 



Попередня сторінка:  Уроки з розвитку критичного мислення ...
Наступна сторінка:   Уроки з розвитку критичного мислення ...



^