Інформація про новину
  • Переглядів: 377
  • Дата: 5-11-2021, 10:35
5-11-2021, 10:35

Уроки з розвитку критичного мислення у 3 класі - приклади уроків

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  Уроки з розвитку критичного мислення ...
Наступна сторінка:   Уроки з розвитку критичного мислення ...

МАТЕМАТИКА

ТЕМА УРОКУ: ТАБЛИЦЯ МНОЖЕННЯ НА б25

Підготувала старша вчителька Одеської ЗОШ № 571-ІII ступенів Одеської міської ради Одеської області Гончарова О. К., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— прогнозувати результат додавання і віднімання й перевіряти правильність обчислень;

— застосовувати в обчисленнях переставний закон множення;

— виконувати арифметичні дії з іменованими величинами;

— застосовувати правила порядку виконання під час обчислень значень виразів без дужок і з дужками;

— розв’язувати прості та складені сюжетні задачі;

— планувати розв’язання задачі та створювати її математичну модель;

— створювати допоміжну модель задачі різними способами;

— виконувати елементарні дослідження математичних залежностей із допомогою вчителя;

— вносити дані до таблиці;

— користуватись даними під час розв’язування практико-зорієнтованих задач;

— перевіряти й оцінювати власну діяльність.

План змісту уроку

1. Таблиця множення на 6.

2. Периметр квадрата і як його будувати.

3. Розв’язування простих і складених задач.

Обладнання: презентація, роздаткові картки. Підручник: Корчевська О., Козак М. Математика. З клас. Тернопіль : Підручники, посібники, 2020.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 7 хв.

2. Основна частина — до ЗО хв.

3. Підсумкова частина до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Для вдосконалення навичок швидкої лічби вчитель запрошує учнів за 1 хвилину розв’язати вирази, записуючи тільки відповіді.

Проводиться самоперевірка за допомогою інтерактивної гри за посиланням:

https://learningapps.org/

display ? v=p8f hnowtk 17

Далі вчитель показує учням зображення рідкісних рослин (хлібного дерева, дерева бальси, драконового дерева) і просить учасників груп: «Розгляньте фотографи та прочитайте підписи під ними. Сформулюйте 2-3 запитання від групи».

Вчитель зазначає, що в усіх виразах була наявна 6, і оголошує тему уроку, пояснює очікувані результати: «Сьогодні ми дослідимо таблицю множення на 6; будемо вдосконалювати обчислювальні навички; знаходити периметр квадрата і як його будувати; розв’язувати прості і складені задачі; пошукаємо відповіді на ваші питання».

Далі разом з учнями він формулює критерії уроку. Учень/учениця:

— пояснює, як утворилася таблиця множення на 6;

— розв’язує вирази з дією множення на 6;

— розв’язує прості задачі;

— розв’язує складені задачі;

— знаходить периметр квадрата і креслить його.

Основна частина

Вчитель запрошує учнів до читання в парах із завданням: 1 )прочитайте інформаційну довідку. Перекажіть одне одному те, що почули, якщо треба задайте 1-2 питання за текстом співбесіднику; 2) визначте, у скільки разів висота драконового дерева більша за його діаметр;

З) запишіть вираз.

Після завершення роботи в парах учитель запитує:

Які вирази ви записали? (20: 5 і 15: 5)

Як змінюються відповіді у таблиці множення на 5? Чому? Учитель показує слайд і просить учнів сформулювати цю закономірність для множення на 6.

Вчитель пропонує учням: користуючись цією закономірністю, не обчислюючи вирази, знайдіть їх значення.

Далі учням пропонується робота з підручником у парах за завданням на с. 26 № 171: «Розгляньте таблицю множення на 6. Поясніть одне одному, як утворилася таблиця множення. Яку закономірність ви побачили?»

Для осмислення нового матеріалу учні мають довести, що 6 • 4 = 4 • 6, скориставшись методом «ПРЕС».

Вчитель запрошує учнів до роботи з підручником над завд. 173 с. 26:

— Розв’яжи вирази.

— У разі потреби використовуй таблицю множення на 6.

— Пиши охайно і розбірливо.

Додаткове завдання:

Склади і розв’яжи два власні вирази з дією множення на 6.

Виконання завдання учні перевіряють самостійно за чек-аркушем.

Вчитель запрошує учнів продовжити роботу з підручником — завд. 174 с. 26: обчислити периметр квадрата зі стороною 6 см.

Далі вчитель пропонує учням групове завдання з даними:

«Прочитайте інформаційну довідку. Обчисліть висоту дерева бальси і на-кресліть діаграму висоти цих дерев за допомогою відрізків.

Додаткове завдання. Запишіть виразом розв’язання задачі.

Довжина колоди дерева бальси 48 дм. Майстер відрізав від неї 6 шматків по 6 дм. Яка довжина шматка, що залишився?

Для продовження групової роботи вчитель пропонує учням розв’язати задачу:

Додаткове питання:

Чи зможе господиня купити ще плодів драконового дерева (за смаком схожі на нашу черешню), якщо 1 кг їх коштує 35 аріарі?

Підсумкова частина

Вчитель запитує:

— На які з ваших запитань ми знайшли відповіді?

— На які — ні? Чому?

— Які де ми можемо знайти відповіді на них?

На завершення вчитель запрошує учнів визначити ступінь своїх досягнень за урок за допомогою 4 різнокольорових сті-керів у чотирьох секторах Мішені (намальовані на дошці).

Домашнє завдання:

1- й рівень: № 178, 179 с. 27;

2- й рівень: скласти задачу, дібравши і використавши дані про хлібне, драконове дерево або дерево бальси.

ЧИТАННЯ

ТЕМА УРОКУ: СЛОВЕСНЕ МАЛЮВАННЯ ПРИРОДИ ОЛЬГА КОМОВА. «ХУДОЖНИК І КОРОВА»

Підготувала вчителька початкових класів спеціалізованої школи «Тріумф» м. Києва Никишіна Г. О., учитель вищої категорії

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

— визначати поняття «пейзаж»;

— розпізнавати пейзажі та портрети в текстах-описах;

— використовувати словесне малювання пейзажів у власному мовленні (3-5 речень);

— аргументовано висловлювати своє ставлення до вчинків персонажів казки «Художник і корова»;

— оцінити художні засоби виразності тексту опрацьованої літературної казки.

План змісту уроку:

1. Що таке малювання, зокрема словесне.

2. Які засоби використовує письменник для словесного малювання.

3. Що таке пейзаж.

4. Чи зможу я відтворити опис сільського пейзажу, поданий у різних частинах тексту.

5. Чи зможу я сам описати словами хоча б один із видів пейзажу.

Обладнання: картки з таблицею «Чи вірите ви, що...», презентація, підручник «Навчаємосьчитати. З клас», Н. О. Воскресенська, І. В. Цепова, К. О. Воскресенська, 2014.

Регламент уроку Вступна частина — до 5 хв.

Основна частина — до ЗО хв.

Заключна частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів Вступна частина

Вчитель запитує учнів:

— Що означає слово «малювання»?

— Чи доводилось вам малювати?

— Як ви це робили?

— Як називають людей, які пов’язали своє професійне життя з малюванням?

— А чи знали ви, що можна малювати словами?

— Що можна зобразити за допомогою слів?

— Люди яких професій використовують слова для створення образів?

Далі вчитель повідомляє тему уроку та актуалізує певні знання і поняття (словникова робота): «Сьогодні ми ознайомимося з твором Ольги Комової «Художник і корова». І маємо зрозуміти, чому він так названий. Однак, перш ніж ми почнемо ознайомлення із твором, я б хотіла запитати: чи відомі вам значення слів, які художники використовують у своїй роботі? Як ви розумієте їх?» (пише слова на дошці і разом з учнями з’ясовує їх значення).

Словникові слова: бузковий, оксамитовий, етюдник, пейзаж, портрет.

Основна частина уроку

Вправа «Чи вірите ви, що...» (12 хв)

Учитель пропонує учням ознайомитися із таблицею, яку вони отримали на персональних картках (можна покласти одну на парту або продемонструвати на екрані).

Учитель по черзі читає запитання, а учні ставлять у першому рядку під номером запитання послідовно «+», якщо згодний/згодна з твердженням, або «-», якщо не віриш, що таке може насправді бути.

Після того, як перший рядок таблиці заповнено, учитель може запитати:

— Які твердження вас здивували, змусили задуматися?

— У яких відповідях ви вагалися?

Надалі відбувається безпосереднє читання тексту учителем та учнями.

Ольга Комова. Художник та корова

Під блакитним небом, біля синього озера, на зеленому лузі паслася корова на ймення Белла. Белла була дуже гарною — білою з чорними плямами. Вона весь час милувалася своїм відображенням в озері або ж дивилася в люстерко.

— Ой, яка я красуня! — говорила Белла сама собі.

Усе б нічого, але в корови був нестерпний характер! Белла десь прочитала, що всі красуні мусять бути примхливими, і з того часу почала вередувати.

А за озером, у будиночку під черепичним дахом, жив Художник.

Він вирощував дивовижні овочі: жовтогарячу моркву, бузкові баклажани, червоні томати...

Одного сонячного дня Художник сидів перед чистим полотном на березі озера. Він дивився довкола й думав: «що б цікаве намалювати?»

Раптом Художник побачив, як на оксамитовому зеленому лузі пасеться біла з чорними плямами корова, а на шиї в неї поблискує бронзовий дзвіночок.

— Який чудовий пейзаж! — вигукнув Художник. — Мов намальований! Нічого й вигадувати не потрібно!

По високій м’якій траві він підійшов ближче до Белли і ввічливо запитав:

— А чи дозволите Ви, шановна корово, намалювати Вас?

— Я завжди знала, що повз мою красу пройти неможливо! — самовдоволено відповіла Белла.

Вона підняла голову й прикрила вії, даючи зрозуміти, що згодна.

«Оце так! — подумав Художник. — А корова, виявляється, з характером!»

Він поставив етюдник, дістав фарби, пензлики й почав малювати. На полотні свіжо зазеленів луг, заграли кольорами барвисті квіти, і у правому кутку з’явилася корова.

— Почекайте! Почекайте! Це ж чому-у я така маленька? — промукала Белла. — Моїх чудових очей зовсім не видно!

— Річ у тім, що я малюю пейзаж, а не портрет! Тобто картину із зображенням природи, — спробував пояснити Художник. — А Ви, шановна, частина цього пейзажу.

— Неймо-овірно! — обурилася корова. — Ніякою частиною я бути не бажаю! Я хочу бути всім пейзажем одразу!

— А знаєте?! — образився Художник. — Ви вже не здаєтеся мені аж надто гарною! З отаким-от характером, о-ох!

Сказавши так, Художник набрав пензлем багато темно-зеленої фарби й, замість корови, намалював пишний квітучий кущ. Потім зібрав свої речі й пішов додому.

Після читання заповнюється другий рядок таблиці. Учитель уточнює, як змінилося ставлення дітей до тверджень, чому, на їхню думку, так сталося. Діти можуть вказати, що жанр твору — казка, тому деякі твердження в реальному житті дійсно не могли б бути правдою.

Учитель пропонує учням виконати завдання, працюючи в парах. Він послідовно ставить завдання одне за одним і перевіряє їх у кількох пар.

1) Визначте і поясніть, як пов’язана подана палітра зі змістом казки. (Палітра кольорів: білий, бузковий, синій, блакитний, темно-зелений, зелений, жовто-гарячий, червоний, чорний.) Розташуйте кольори в тому порядку, в якому вони зустрічалися в тексті.

2) Поясніть, які дії корови змусили Художника подумати: «А корова, виявляється, з характером!». Промовити: «Ви вже не здаєтеся мені аж надто гарною! З таким-от характером, о-ох!».

3) Зайдіть і підкресліть, які слова-звернення використовує Художник до Корови. Зіставте значення слова «шановна» в різних ситуаціях.

4) Оцініть дії Художника наприкінці казки. Поміркуйте, що б було, якщо Художник намалював на картині лише Корову.

5) Сформулюйте на основі тексту поняття «пейзаж» і порівняйте його з іншим визначенням пейзажу, поданому після тексту, — що спільного і чим відрізняються. (Пейзаж — картина із зображенням природи. Пейзаж — зображення картин природи, місцевості, населених пунктів, де відбувається дія твору.)

6) Знайдіть у різних частинах тексту опис місцевості, де відбувається дія твору. Зберіть повну картину сільського пейзажу.

Вчитель показує учням кілька пейзажів (міський, парковий, архітектурний, морський) і пропонує завдання: серед різних пейзажів, представлених на екрані, оберіть один та своїми словами (3-4 речення) змалюйте картину, щоб інші учні здогадалися, про який пейзаж йдеться.

Учні за бажанням презентують роботи, інші відгадують, який із видів пейзажу обрав доповідач.

Наприкінці вправи варто поцікавитися у дітей:

— чи сподобалася гра-відгадування?

— у яких випадках було простіше відгадати?

— хто з «художників» приділив багато уваги кольорам, а хто — формам?

— хто зосередився на «промальовуванні» деталей?

— для якого художника слова були важливіші за емоції?

Підсумкова частина

Учитель пропонує учням оцінити власні результати, по черзі продовжуючи фрази: «Я не знав... А тепер я знаю...» або «Я не вмів... А тепер я вмію...».

Діти можуть сказати слова вдячності за урок друзям, учителю та пояснити за що. Важливо слідкувати, щоб у заключній частині уроку кожна дитина змогла висловитися, тому вчитель пропонує взяти слово «мовчунам».

На завершення вчитель може запропонувати учням додати до веселки колір, що відповідає їхньому настрою наприкінці уроку.

УКРАЇНСЬКА МОВА

ТЕМА УРОКУ: РОЗПІЗНАЮ І ДОБИРАЮ АНТОНІМИ26

Підготувала старша вчителька Одеської ЗОШ № 571-ІII ступенів Одеської міської ради Одеської області Гончарова О. К., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

«Взаємодіємо усно»

— слухати репліки співрозмовника, уточнювати почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування [З МОВ 1.1 ];

— сприймати монологічне висловлення з конкретною метою [З МОВ 1.1 ];

— формулювати розгорнуту відповідь на поставлене запитання [ З МОВ 1.6];

— доводити аргументовано свою думку [З МОВ 1.6]. «Взаємодіємо письмово»

— дотримуватися загальних правил письма [З МОВ 3.1 ];

— дотримуватися пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (!) у зошиті в одну лінійку [З МОВ 3.1 ];

— оформлювати охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію [З МОВ 3.1 ];

— дотримуватись абзаців, полів зошита [З МОВ 3.1 ];

— створювати письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень [З МОВ 3.1 ], [ЗМОВ 3.2];

— знаходити і виправляти у власному тексті помилки, орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем [ЗМОВ 3.3];

— обговорювати письмові роботи у парі, у невеликій групі, визначати позитивні характеристики [З МОВ 3.3]. «Досліджуємо мовні явища»

— добирати до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім [З МОВ 4.1 ];

— користуватись навчальними словниками [З МОВ 2.5];

— знаходити і пояснювати роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті [З МОВ 4.1 ];

— доречно використовувати у власних висловленнях слова у прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова [З МОВ 4.2];

— розпізнавати слова з орфограмами і перевіряти їх [ЗМОВ 4.1].

План змісту уроку

1. Розпізнавання і добирання до слів антонімів.

2. Користування навчальним словником антонімів.

3. Порівняння антонімів та синонімів.

Обладнання: презентація, індивідуальні картки «3-Х-Д». Підручник: Пономарьова К., Гайова Л. Українська мова та читання. З клас, частина 1. — К. : УОВЦ «Оріон», 2020.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 8 хв.

2. Основна частина — до 25 хв.

3. Заключна частина — до 7 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів Вступна частина

На початку уроку вчитель зазначає, що сьогодні триває мандрівка Україною, і наш шлях простягнувся до нової області. Він пропонує учням прочитати текст.

Текст

За низькими вершинами Карпат розкинулось Закарпаття. Цей край вирізняється своїм холодним кліматом. Адже гори захищають його від теплих вітрів. Центром Закарпаття є погане місто Ужгород. Воно лежить на берегах річки Уж.

Вчитель запитує:

— Яке враження справив на вас цей текст?

— Про який регіон України ви дізналися?

— Що, на ваш погляд, у цьому тексті не так? Чому?

Далі організовується робота з таблицею «3-Х-Д». Учитель

запитує:

— Що ви вже знаєте з теми «Значення слова»? (заповніть колонку «Знаю»).

Учитель просить учнів поміркувати і сформулювати запитання, про що ще вони хочуть дізнатися, і записати їх у другу колонку «Хочу дізнатися».

Вчитель оголошує тему уроку й очікувані результати: мені б хотілося, аби після цього уроку ви змогли:

— розпізнавати і добирати до слів антоніми;

— користуватись навчальним словником антонімів;

— застосовувати у власному висловлюванні антоніми;

— пояснювати роль антонімів у тексті;

— писати охайно, розбірливо, грамотно;

— оцінювати власну діяльність за критеріями.

Разом з учнями він формулює критерії оцінки результатів уроку.

Учень/учениця:

— впізнають і добирають до слів антоніми;

— користуються словником;

— використовують антоніми у власному висловлювані;

— пояснюють роль антонімів у тексті;

— пишуть охайно, розбірливо, грамотно;

— співпрацюють з іншими.

Основна частина

Вчитель пропонує учням, працюючи в парах, прочитати вірш, знайти і виписати протилежні за значенням слова. Вони мають провести дослідження за алгоритмом:

1. Прочитайте пари слів.

2. Як авторка вірша їх називає?

3. Зробіть висновок, що таке антоніми.

По завершенні роботи 2-3 пари мають прочитати свій висновок. Після цього вчитель пропонує учням перевірити свої висновки із правилом у підручнику на с. 29 і зазначити: що збіглося? Що не записали? Що додали?

Вчитель запрошує учнів пограти у гру «Башта антонімів»: один учень називає слово, інший учасник називає антонім до цього слова. У разі потреби він/вона можуть

скористатися словником. За кожну пару ставимо одну на одну цеглинки ©LEGO.

На завершення вчитель запитує: що ви помітили? Чи можна дібрати до слова два або більше антонімів?

Далі він запрошує учнів попрацювати з підручником, виконуючи впр. 2 на с. 29: «Прочитайте ще раз текст, замінюючи слова у дужках антонімами. Запишіть отриманий текст. Що вийшло? Як тепер ставитесь до інформації у тексті? Яку роль, на вашу думку, відіграють антоніми у тексті?»

За (низькими) вершинами Карпат розкинулось Закарпаття. Цей край вирізняється своїм (холодним) кліматом. Адже гори захищають його від (теплих) вітрів. Центром Закарпаття є (погане) місто Ужгород. Воно (лежить) на берегах річки Уж.

Вчитель пропонує учням прочитати легенду, застосувавши читання з маркуванням. Учні працюють за інструкцією:

— Прочитайте легенду (2 хв).

— Позначте «+» — відоме вам; «-» — нове; «!» — неочікуване.

— Що було вам відомо?

— Що було новим для вас?

— Що було неочікуваним?

— Чи бачили ви цвітіння сакури? Де? Які враження на вас справило це явище?

4. Прочитай легенду, яка зацікавила Читалочку.

Якось японці їхали з візитом до австрійського імператора і везли в подарунок саджанці сакури — японської вишні. Переночувати зупинилися в місті Мукачеві, що неподалік від Ужгорода. Уночі місцеві жителі викрали кілька саджанців. А потім продали в Ужгороді. Відтоді цвіте ця рослина в Ужгороді й Мукачеві. Радує рожевим кольором, хоч і не дає плодів.

Вчитель запрошує учнів самостійно виконати завдання: «Випишіть виділені слова у першу колонку. Доберіть до цих слів антоніми зі впр. 4 на с. 29. У разі потреби скористайтеся

словником антонімів». Потім він організовує взаємоперевірку результатів роботи та їх обговорення.

Для узагальнення нового матеріалу учням пропонується, працюючи в групах, порівняти слова-антоніми і слова-сино-німи за допомогою таблиці.

Потім відбувається перевірка роботи груп. Заповнена таблиця має такий вигляд:

Учитель пропонує учням повернутись до таблиці 3-Х-Д і заповнити третю колонку таблиці 3-Х-Д «Дізнався», запитуючи:

— На які питання ви знайшли відповідь на сьогоднішньому занятті?

— Які питання залишилися?

Підсумкова частина

Вчитель пропонує учням підсумувати урок, написавши «Письмо для себе». Для цього їм треба заповнити поданий бланк і під час запису кожного висловлювання використовувати антоніми і синоніми.

Завершується урок самооцінюванням учнів за інструкцією:

Оціни свої досягнення на уроці за допомогою лінійок:

1. Впізнаю і використовую антоніми.

2. Пояснюю значення антонімів у мовленні.

3. Пишу охайно, розбірливо, грамотно.

4. Співпрацюю з іншими.

5. Користуюся словником (у разі необхідності).

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ

ТЕМА УРОКУ: ГІРСЬКІ ПОРОДИ

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Підготувала учителька початкових класів спеціалізованої школи «Тріумф», учитель-методист Коберник І. М.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— розповідати, що таке гірські породи та називати їх;

— розпізнавати та позначати назви тіл, які належать до гірських порід;

— розпізнавати гірські породи у твердому, рідкому і газоподібному станах;

— знаходити необхідну інформацію (за завданням учителя) в підручнику та відео про гірські породи;

— виконувати завдання «продовжречення»;

— виконувати тестові завдання з метою перевірки вивченого;

— встановлювати відповідності між назвою гірської породи та станом, у якому вона перебуває;

— встановлювати відповідності між назвою гірської породи та сферою її використання людиною;

— характеризувати значення гірських порід у природі та для людини.

План змісту уроку:

1. Що таке гірські породи.

2. Що таке корисні копалини і як вони з’являються.

3. Як люди використовують корисні копалини.

Обладнання: Презентація, картки із завданнями, підручник: Бібік Н. М., Бондарчук Г. П. Я досліджую світ: підруч. для 3 кл. загал, серед, освіти. — Харків : Вид-во «Ранок», 2020.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 5 хв.

2. Основна частина — до 27 хв.

3. Заключна частина — до 8 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів Вступна частина

Вчитель зазначає, що тема сьогоднішнього уроку пролунає у його вірші, та просить уважно його послухати:

Ідемо в гості до природи,

Є в ній різна дивина:

В небі — зорі, в ріках — води,

У землі — гірські породи,

В полі — квіточка ясна.

Він пропонує учням здогадатися, що буде темою уроку, за його питаннями:

— З чого зводять будинки?

— Де беруть камінь, пісок, глину?

— Без чого не поїде жодна машина?

— З чого роблять бензин, солярку?

Вислухавши відповіді учнів, учитель зазначає, що сьогодні на уроці стане відомо те, як називається одним словом камінь, пісок, глина, нафта, із чого вони складаються і як утворилися, яке значення мають у природі і для людей та як їх охороняти.

Основна частина

Учитель пропонує учням подивитись відеофрагмент https ://www. youtube. com/watch?v=cnxH0WY3KLk&t=6 Is (із початку до 52 с.) і визначити, що називають гірськими породами. Гірські породи належать до живої чи неживої природи? Як утворюються гірські породи? Після обговорення він запрошує учнів виконати в парах тестове завдання:

«Що таке гірські породи?»

а) каміння, з якого складаються гори;

б) тіла, з яких складається поверхня Землі;

в) природні тіла, розміщені в надрах Землі або на її поверхні.

Після перевірки вчитель пропонує продовжити роботу в парах і виконати наступне завдання:

Визначте, які тіла належать до гірських порід?

— кам’яна сіль;

— глина;

— скло;

— бетон;

— кам’яне вугілля;

— пластмаса;

— вапняк;

— цегла;

— пісок;

— граніт.

Учитель зауважує, що гірські породи можуть бути різні на вигляд. Аби пригадати, які вони, можна відгадати загадки:

— Біла, як цукор. Поки руки нею не забрудниш, нічого не навчишся. (Крейда)

— Чорне, як ворон, а гріє, як Сонце. (Вугілля)

— Якщо зустрінеш на дорозі,

То зав’язнуть сильно ноги.

А зробити миску й вазу —

Вона знадобиться відразу. (Глина)

— З мене можна пам’ятник зробити,

Коли треба роздробити,

Я годжуся на бруківку,

Для спорудження домівки,

Я не мармур, не магніт,

А такий собі... (Граніт)

— Під землею вогонь горить, а на плиті обід кипить. (Природний газ)

— Він жовтенький і сипучий,

У дворі лежить у купі.

Якщо хочеш, можеш брати І фортецю будувати,

Тільки воду мусиш мати. (Пісок)

— У воді народилась, на столі опинилась. (Сіль)

Вчитель пропонує перевірити набуті знання про гірські породи за допомогою незакінчених речень (усно):

Крейда, вугілля, глина, природний газ, пісок, сіль —

Він пояснює, що гірські породи — це природні скарби. Серед них є корисні копалини. І запитує: Що означають слова «корисні» і «копалини»? Зазначає, що корисні копалини — це природні багатства, які люди видобувають із надр (глибин) Землі або з її поверхні й використовують у господарстві. Скупчення корисних копалин називається родовищем.

Учитель пропонує учням дізнатись, як утворюються корисні копалини, прочитавши текст підручника «Утворення корисних копалин» на с. 38, і заповнити таблицю.

1. Глибоко в надрах Землі за високої температури (граніт).

2. Після випаровування солоних озер і морів (кам’яна сіль).

3. У надрах Землі — з решток рослин, без повітря, за високої температури (кам’яне вугілля).

4. У надрах Землі — з решток рослин під дією бактерій (нафта і природний газ ).

5. На дні морів із черепашок морських тварин (крейда, вапняк ).

6. Під час руйнування гір (пісок, глина).

Вчитель запрошує учнів подивитися продовження відео https: //www. youtube. com/watch?v=cnxH0WY3KLk&t=61s (з 52 c до 2 хв 51 c) і визначити, як люди використовують корисні копалини. Після обговорення він пропонує порівняти цю інформацію з текстом на с. 39 «Використання корисних копалин» і визначити, які ще факти є у тексті.

Він запитує:

— Які наслідки видобування людиною гірських порід?

— Чому до гірських порід треба ставитись ощадливо?

— У чому значення гірських порід для людини.

На завершення вчитель пропонує учням виконати завдання парами: встановити відповідність між назвою гірської породи та сферою її використання людиною.

А — гірська порода, яку використовують у будівельній сфері.

Б — гірська порода, яку використовують для писання на шкільній дошці.

В — гірська порода, з якої виготовляють грифель олівця.

Г — гірська порода, яку додають для смаку в різні страви. Ґ — гірська порода, з якої діти споруджують «замки» на березі моря.

Д — гірська порода, яку використовують для архітектурних та скульптурних робіт.

Е — гірська порода (гладенька, відшліфована водою), яку ми бачимо на березі моря.

Є — гірська порода, з якої виготовляють посуд.

1. Крейда. 5. Галька.

2. Мармур. 6. Кухонна сіль.

3. Глина. 7. Графіт.

4. Пісок. 8. Граніт.

Підсумкова частина

Учитель пропонує учням написати синквейн до поняття «корисні копалини», спрямовуючи роботу учнів відповідними запитаннями. Синквейн може бути, наприклад, таким:

Корисні копалини.

Цінні, необхідні.

Допомагають, витрачаються, утворюються.

Корисні копалини — дарунок природи.

Багатство.

Учитель просить порівняти інформацію за темою уроку, записаною на початку уроку, з тією, яку учні отримали під час уроку, та зробити висновки.

Потім запрошує учнів перевірити досягнені ними результати за допомогою аркуша самооцінювання.

Аркуш самооцінювання

Оціни свої досягнення на уроці, підкресливши те, чого ти навчився/навчилась, різними кольорами (зелений — дуже добре, жовтий — добре, червоний — ще треба попрацювати ):

1) розповідаю, що таке гірські породи та називаю їх;

2) розпізнаю гірські породи у твердому, рідкому та газоподібному стані;

3) розповідаю, що таке корисні копалини та як вони з’ являються;

4) пояснюю, як використовуються різні корисні копалини людиною;

5) пояснюю, чому треба використовувати корисні копалини ощадливо.

АНГЛІЙСЬКА МОВА ТЕМА УРОКУ: ПОРИ РОКУ

Підготувала аспірантка Інституту педагогіки НАПН України Ільчук І. Ю.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

— синтезувати лексику з теми «Seasons»;

— аналізувати речення з граматичною структурою ‘It is’ та вживати її в усному та писемному мовленні;

— порівнювати пори року за поданими критеріями;

— формулювати відкриті й закриті запитання щодо пори року і відповідати на них;

— висловлювати та аргументувати своє ставлення до кожної пори року;

— оцінювати власні результати роботи та результати роботи інших за поданими критеріями.

План змісту уроку

1. Ознайомлення з новою лексикою та опрацювання її з теми.

2. Робота з граматичною структурою ‘It is’.

3. Введення нових лексичних одиниць і граматичної структури ‘It is’ у практику усного та писемного мовлення через виконання завдань.

Обладнання

Несвіт А. М. Англійська мова: підруч. для 3 кл. загаль-ноосвіт. навч. закл. / Алла Несвіт. — К. : Генеза, 2013. — 174 с.; картки із зображеннями пір року та погоди; текст «Seasons», порівняльна таблиця за текстом; аудіо/відеоза-пис Teddy Bear Turn Around song (English nursery rhymes); плакати I agree/I disagree; папірці для самооцінки.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 3-4 хв.

2. Основна частина — 27-30 хв.

3. Заключна частина — до 5-6 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Урок починається з привітання.

Teacher. — Good afternoon, boys and girls.

Pupils. — We are glad to meet you too.

T. — How are you today?

P-s. — (можливі варіанти відповіді) I’m fine. Гт good. I’m sleepy. Гт sad.

З метою актуалізації знань за темою вчитель вивішує на дошці картки із зображенням чотирьох пір року та просить спочатку окремих учнів, а потім увесь клас хором назвати їх. Далі учням пропонується вправа «Допиши вірша». На дошці заздалегідь записані рядки вірша. Вчитель звертає увагу учнів на вірш та виразно його читає. Учні слідкують за вчителем, читаючи мовчки.

Т. — Look at the poem about seasons. Listen and read the poem in silence after me.

P-s. (слухають учителя, читаючи вірш мовчки).

На дошці:

Spring is green,

Summer is bright,

Autumn is yellow,

Winter is white.

Вчитель просить окремих учнів підкреслити у вірші прикметники.

Т. — Find and underline adjectives in the poem.

P-s. — (підкреслюють прикметники).

Далі вчитель об’єднує учнів у пари і дає завдання різним парам відповідно до чотирьох пір року «Summer», «Autumn», «Winter», «Spring» (по 2-3 пари на кожну пору року). Завдання для пар — продовжити рядок про свою пору року, додавши ще 2-3 прикметники, що її описують. Час на виконання завдання — до 3 хв. Потім пари презентують результати роботи. Хтось із учнів або вчитель можуть записувати згадані слова на дошці чи на великому аркуші паперу.

Т. — In groups continue the line about your season with 2-3 adjectives. You have 3 min. for your work.

P-s. — (можливі варіанти відповідей) Spring is green, pretty, warm... Summer is bright, sunny, hot, favorite... Autumn is yellow, orange, rainy, cool... Winter is white, snowy, cold...

Вчитель зазначає, що на цьому уроці вони продовжать опанування теми «Пори року», й оголошує очікувані результати.

II. Основна частина

Для опрацювання нової лексики вчитель використовує картки (наведені нижче). Він вивішує їх на дошці та, по черзі вказуючи на кожну з карток і підписи до них, називає їх. Учні хором повторюють за вчителем. Таким способом з учнями доцільно прочитати слова тричі.

Т. — Look at the pictures and repeat after me.

P-s. — (повторюють за вчителем ).

Далі з метою вправляння у вимові нових слів учитель пропонує учням пограти в гру «Шпигун» у парах. Один/ одна з учнів у парі називає першу літеру будь-якого з нових слів, його партнер/партнерка має назвати слово цілком. Потім учні в парі міняються завданнями. Слід попросити учнів слідкувати за вимовою одне одного.

Т. — Let’s play «І spy» game in pairs. One of you will say the first letter, another — the whole word. Pay attention to your pronunciation.

P-s. — (в парах називають літери та слова, вправляю-чись у вимові слів).

На таку роботу з новими словами відводиться до 5 хв.

Для опрацювання з учнями граматичної конструкції ‘It is’ вчитель використовує вправу lb на с. 10 підручника. Він просить одного з учнів прочитати й перекласти речення зі зразка.

Т. — Open your books at the p. 10 and look at the ex. 1 b. Read and translate the example.

P. — (читає та перекладає зразок) It is hot and sunny in summer.

Далі вчитель повертає учнів на початок речення та зазначає, що коли говорять про погоду або вказують на пору року, то починають речення з ‘It is’ або скороченого ‘It’s’. Пояснюючи, вчитель робить відповідні записи на дошці.

(На дошці) It is summer. = It’s summer.

It is hot in summer. = It’s hot in summer.

T. — When we talk about seasons and weather, we use ‘It is’ or it’s short form ‘It’s’.

Учні продовжують роботу з правилом, виконуючи вправу. їхнє завдання — доповнити речення. Робота проводиться з окремими учнями, інші працюють самостійно.

Т. — Complete the sentences in the exercise.

P-s. (окремі учні доповнюють речення вголос, інші працюють самостійно ).

Закріпити використання граматичної структури можна через гру «Що зникло?» Вчитель знову поміщає раніше опрацьовані картки на дошці та просить запам’ятати їх положення. Далі учні закривають очі в той час, як учитель забирає одну з карток. Завдання учнів — назвати зниклу картку та скласти з цим словом речення.

Т. — Let’s play «What’s missing?» game.You have to remember the cards. Next you close your eyes. I will hide one of them and then you will name the card and make a sentence with a word.

So, remember the cards.

P-s. — (запам’ятовують картки).

T. — What’s missing?

P-s. — (можливий варіант відповіді) frosty. In winter it’s frosty.

На виконання завдання з граматичною конструкцією відводиться 4-5 хв.

Далі вчитель організовує для учнів роботу з текстом про пори року.

Перед початком читання вчитель задає учням відкриті запитання.

Т. — Discuss the following questions:

What is your favorite season?

What can we do in summer/winter?

P-s. — (можливі відповіді) My favorite season is winter. We can swim in summer. We can play snowballs in winter.

Потім він роздає учням аркуші з текстом для читання та пропонує їм послухати текст «Seasons» (наведений нижче). Завдання учнів — слідкувати за вчителем, звертаючи увагу на вимову слів.

Т. — Listen to the text «Seasons». Pay attention to the pronunciation.

P-s. — (слухають та слідкують за вчителем).

Вчитель читає текст удруге та просить учнів услід читати мовчки.

Т. — Listen to the text again and read in silence after me.

P-s. — (слухають учителя, читаючи текст мовчки).

Після читання вчитель виписує на дошку складні та невідомі слова і окремо відпрацьовує з учнями вимову й переклад цих слів.

Т. — Look at the words. Repeat after me.

P-s. — (повторюють слова за вчителем).

Загалом на читання та роботу зі словами відводиться до 5 хв.

Вчитель роздає учням аркуші з порівняльною таблицею для заповнення. Учні читають та перекладають текст самостійно в парах і заповнюють порівняльну таблицю, використовуючи інформацію з тексту та власні знання. Час на виконання завдання в парах — до 7 хв.

Т. — Read and translate the text in pairs and complete the table using the text and your own life experience. You have 6-7 min. for your work.

P. — (читають, перекладають текст, заповнюють таблицю ).

Далі вчитель об’єднує пари у групи по четверо учнів. Завдання для них — порівняти свої таблиці, доповнюючи їх та виправляючи помилки (часовий регламент — до 2-3 хв). Потім групи обирають по одному учаснику, який представляє результати групи.

Т. — In groups compare your results. Then choose one representative from each group to present your results.

P-s. — (учні порівнюють та доповнюють таблиці, презентують результати своєї роботи ).

Далі робота на уроці передбачає аудіювання та письмо. Вчитель записує два речення на дошці та пропонує одному/ одній з учнів/учениць прочитати, перекласти їх та визначити правдивість цих тверджень.

(На дошці) It is hot in winter.

There are flowers in spring.

T. — Read the example. Are these sentences true (T) or false (F)?

P-s. — (читає та перекладає речення, робить біля них відповідні позначки T/F) It is hot in winter. (F)

There are flowers in spring. (T)

Учитель пропонує учням у зошитах скласти й записати по одному правдивому та одному неправдивому реченню про пори року і погоду за зразком (час на виконання завдання до 2 хв).

Т. — You have 2 min. to make and write one true and one false sentence about seasons and weather. Use the example.

P-s. — (складають речення та записують їх у зошит ).

Потім учні озвучують свої речення в класі та визначають правдиві чи неправдиві твердження.

III. Підсумкова частина

Підсумкова частина уроку починається із закріплення й систематизації нових знань учнів. Для реалізації цієї мети вчитель організовує етап обговорення через метод «4 кути». Він вивішує у 4-х кутах класу плакати з назвою пір року і пропонує учням розійтись по цих кутах залежно від того, яка пора року є у них улюбленою. Створені групи мають колективно скласти текст із 8-10 речень, аби переконати, що саме їхня улюблена пора року є найкращою. (Часовий регламент — 2-3 хв) На дошці вчитель зазначає приклад оформлення відповідей.

Т. — In groups make 10 sentences and confident statements to prove your opinions. Start like this: ‘We agree that summer is the most beautiful season because...’

P-s. — (можливий варіант відповіді).

Після групової роботи учні обирають представника своєї групи, який озвучує результат їхньої роботи. Результати обговорюють у загальному колі.

Урок закінчується етапом рефлексії. Вчитель пропонує учням відповісти на запитання.

Т. — How are you at the end of the lesson?

P-s. — (можливі відповіді) I’m good/I’m happy.

Т. — What new did you learn at the lesson? Start with ‘I learnt...’

P-s. — (можливі відповіді) I learnt the new words/1 learnt to talk about seasons and weather.

Вчитель роздає листи для самооцінювання із зображеннями різних емоцій. Учні обирають одну з емоцій та коментують свій вибір.

Т. — Estimate your work at the lesson. Draw a sign on small paper sheets and comment on your choice.

 

 

 

Це матеріал з посібника "Розвиток критичного мислення учнів початкової школи" Пометун

 




Попередня сторінка:  Уроки з розвитку критичного мислення ...
Наступна сторінка:   Уроки з розвитку критичного мислення ...



^