Інформація про новину
  • Переглядів: 38
  • Дата: 5-11-2021, 10:36
5-11-2021, 10:36

Уроки з розвитку критичного мислення у 4 класі - приклади уроків

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  Уроки з розвитку критичного мислення ...
Наступна сторінка:   Посібник "Розвиток критичного мислен...

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

ТЕМА УРОКУ: МАРК ТВЕН «ЧУДОВИЙ МАЛЯР»

Підготувала вчителька початкових класів ХПСШ «Харківський колегіум» Золотухіна Т. С.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— пояснювати поняття гумор;

— розповідати біографічні відомості про життя Марка Твена;

— ставити до тексту запитання;

— висловлювати своє ставлення до прочитаного твору та до вчинків головного героя;

— висловлювати передбачення на основі опорних слів;

— оцінювати вчинки героїв із різних позицій, зокрема протилежних;

— знаходити обґрунтування думок, аналізуючи текст. План змісту уроку:

1. Біографічні відомості про життя Марка Твена.

2. Опрацювання фрагмента твору Марка Твена «Том Сойєр».

Обладнання: Савченко О. Я. Читанка: підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Київ : Видавничий дім «Освіта»; фрагмент мультфільму «Як Петрик П’яточкін слоників рахував»; презентація до уроку; картки: «Запитання до тексту».

Регламент уроку

1. Вступна частина — 5-6 хв.

2. Основна частина — 27-30 хв.

3. Заключна частина — 5-7 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель пропонує дітям переглянути початковий уривок (1,5-2 хв) мультфільму «Як Петрик П’яточкін слоників рахував» і відповісти на запитання: чи можна назвати цей мультфільм гумористичним? Чому?

Після перегляду вчитель організовує полілог за запитанням і пропонує дітям висловитися щодо того, чи є цей мультфільм гумористичним і чому вони так вважають.

Далі педагог організовує роботу над поясненням поняття « гумор»:

— Як розумієте, що таке гумор?

Після того, як діти висловлять усі припущення, на дошці (на екрані) вчитель демонструє визначення поняття.

Гумор — розуміння комічного, вміння бачити та показувати смішне; у мистецтві: відображення чого-небудь у смішному, комічному вигляді.

За тлумачним словником

— А де ми бачимо гумор у мистецтві? (У фільмах, казках

і літературних творах).

Учитель:

— Ось і сьогодні на уроці ми ознайомимося з твором видатного американського письменника Марка Твена — майстра гумористичної літератури. Ви дізнаєтеся про цікаві факти з життя письменника та опрацюєте уривок із його всесвітньо відомого твору «Пригоди Тома Сойєра».

Мені б хотілось, аби після цього уроку ви могли розповісти короткі відомості про життя Марка Твена, висловити власне ставлення до вчинків героя твору — Тома Сойєра.

II. Основна частина

Вчитель демонструє 2 слайди про Марка Твена, супроводжуючи їх відповідним коментарем (2 хв).

Марк Твен (англ. Mark Twain) — справжнє ім’я: Семюель Ленгхорн Клеменс (1835-1910) — американський письменник, гуморист, сатирик.

Найвідомішими творами є «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна», «Принц та жебрак».

Його книжки досі друкуються в усьому світі, а створені ним образи стають героями численних фільмів і мультфільмів.

Марк Твен був «першим по-справжньому американським письменником, і всі ми з тих пір — його наступники» (Письменник Вільям Фолкнер).

На його честь названо кратер на Меркурії.

Вчитель пропонує учням опрацювати в парах біографічні відомості про життя М. Твена за текстом підручника: «Зараз ви парами працюватимете з біографічними відомостями про життя Марка Твена. У тексті два абзаци. Спочатку прочитайте перший абзац і підготуйте по два запитання за його змістом одне до одного. Домовтеся, хто буде першим ставити запитання, а хто відповідати на них. На роботу над кожним абзацом у вас буде 2 хвилини».

Вчитель слідкує за роботою учнів і після завершення роботи в парах пропонує 3-4 парам озвучити запитання

класові, а учням класу — відповісти на них. Так само опрацьовується другий абзац, тільки діти мають помінятись чергою для формулювання питань і відповідей на них. Учитель пропонує 2-3 парам озвучити запитання до другого абзацу і відповісти на них.

Після читання вчитель запитує учнів, що нового вони дізналися з тексту, про що не розповідалось у презентації (до 6 хв).

Далі вчитель пропонує попрацювати в групах (по 4 особи) над наступним завданням: «Прочитайте слова і словосполучення з твору Марка Твена (написані на дошці або на екрані): дерев’яний паркан, чудовий маляр, Том, фарбувати, хлопці. На основі цих слів у кожній групі складіть 1-2 речення проте, чому, на вашу думку, присвячено текст. На цю роботу я вам даю 3 хвилини ».

Через 3 хвилини вчитель пропонує групам озвучити складені речення і запам’ятати їх, щоб потім з’ясувати, чи виправдалися передбачення. Він запитує: «Як ви гадаєте, чому на основі однакових слів ви зробили такі різні передбачення? Від чого це залежало?» (до 3 хв). (Бажано, щоб у класі частіше лунали думки і панувало розуміння того, що є різні люди, тож і їхні думки можуть бути різними!)

Після цього вчитель проводить словникову роботу і просить дітей пояснити, як вони розуміють записані на дошці (чи на екрані) слова.

Тлумачний словник

Ярд — одиниця довжини в англійській системі мір, дорівнює приблизно 91см.

Фут — одиниця довжини в англійській системі мір, дорівнює приблизно ЗО см.

Міссурі — річка в Північній Америці, притока Міссісіпі.

Словникова робота

Поясніть, як ви розумієте ці слова: безглуздий, глузуватимуть, нинішнього, сорокафутове, ніякісінька, отетерів, забагнеться.

Потім учитель запрошує учнів до читання вголос тексту «Чудовий маляр» (с. 115 підручника) по абзацах ланцюжком. Після цього він запитує: чи збіглися ваші припущення з текстом? (10-12 хв).

Далі вчитель проводить роботу над висловлюванням власного ставлення до подій у тексті та характеристикою вчинків головного героя і пропонує учням попрацювати в четвірках та обговорити запитання на картках протягом 5 хв. Запитання:

— Що відбувається у творі?

— Чому Том залучив хлопців до роботи? (Знайдіть підтвердження в тексті.)

— Як він це зробив? (Знайдіть підтвердження в тексті.)

— Чому вони погодилися працювати?

— Чи була поведінка Тома чесною у ставленні до хлопців? Чому ви так вважаєте?

Після завершення роботи вчитель обговорює з учнями питання, пропонуючи групам відповісти на кожне питання по черзі і доповнюючи одна одну. На останнє запитання мають дати відповідь кілька груп? Особливо, якщо їхні думки протилежні. Якщо всі групи пристали до однієї позиції — вчителю потрібно посісти протилежну і аргументувати її, пропонуючи учням задуматись над її існуванням.

III. Підсумкова частина

Вчитель запрошує учнів обговорити у загальному колі:

— Хто з героїв твору сподобався вам найбільше і чому?

— Як ви вчинили б у цій ситуації, якби ви були: а ) Томом;

б) кимось із його приятелів?

— Чому твір «Пригоди Тома Сойєра» можна вважати гумористичним? Наведіть приклади того, що здалося вам смішним.

— Чи важливий гумор у житті? Чому ви так вважаєте?

Якщо клас працює у швидкому темпі Вчитель пропонує скласти синквейн, у якому було б викладено ставлення дітей до вчинків головного героя твору. Учням дається завдання:

«Перед вами картка, у якій я заповнила перший рядок. Далі вам потрібно написати:

— У другому рядку — два прикметники, що описують ваше уявлення про головного героя;

— у третьому рядку — троє дієслів, які показують, що робить наш головний герой;

— у четвертому рядку — фразу з чотирьох слів, що передає ваше ставлення до вчинків головного героя;

— у п’ятому рядку — одне слово, яке передає ваші почуття». Приклад складеного синквейна:

Том Сойєр.

Веселий, хитрий, спритний.

Працює, ліпиться, обманює.

Хлопчик відкрив великий закон.

Розум.

МАТЕМАТИКА

ТЕМА УРОКУ: ШВИДКІСТЬ ТІЛА У ПРЯМОЛІНІЙНОМУ РІВНОМІРНОМУ РУСІ. ОДИНИЦІ ШВИДКОСТІ

Підготувала вчителька початкових класів Харківсько ї приватної спеціалізованої школи «Харківський колегіум»

Тесленко Л. Г.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— пояснювати поняття швидкості як величини;

— називати взаємопов’язані величини, що характеризують рух тіла;

— розв’язувати задачі, використовуючи формули;

— порівнювати досягнуті результати з очікуваними (таблиця 3-Х-Д);

— пояснювати зв’язки між величинами «час», «відстань», «швидкість»;

— ставити запитання щодо умов задачі;

— висловлювати судження щодо важливості набутих знань у житті.

План змісту уроку

1. Уявлення про величину «швидкість» та одиниці її виміру.

2. Виявлення залежності між величинами, що характеризують рух тіл.

Обладнання. Індивідуальні картки для усної лічби, картки для роботи в групах, презентація за темою.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 8 хв.

2. Основна частина — до 25-28 хв.

3. Заключна частина — до 5-7 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель пропонує учням, працюючи в парах, виконати такі завдання.

Проаналізувати три ланки логічного ланцюжка і заповнити пропуск у четвертій (невідоме знаходимо в результаті віднімання ):

2. Виключіть зайве з групи слів: площа, об’єм, година, маса, довжина.

(Зайве слово «година», тому що об’єм, маса, довжина — це величини, а година — одиниця вимірювання величини часу.)

Після кожного завдання вчитель перевіряє виконання, заслуховуючи дві-три пари. Відповіді пар мають бути обґрунтовані. Вчитель пропонує пояснити, чому пара дійшла того чи іншого висновку.

Далі він пропонує скласти кластер до слова «величини». Заповнює вже згадувані величини і запитує: «Що ще можна вимірювати?»

Якщо учні не називають «швидкість» серед величин, учитель називає її сам. І оголошує тему та очікувані результати

уроку: «Отже, тема нашого уроку «Швидкість», і мені хотілося б, аби після цього уроку ви навчились пояснювати поняття швидкості як величини, характеризувати рухомі об’єкти, розуміючи залежності між швидкістю, часом і відстанню. Я вірю, що ви навчитесь розв’язувати задачі щодо швидкості, використовуючи введені формули».

Вчитель пропонує учням протягом 1 хв згадати, що їм відомо про швидкість. Потім об’єднатися в пари та обмінятися знаннями. Вчитель збирає та записує відомості в першу колонку таблиці 3-Х-Д.

Вчитель пропонує сформулювати запитання: «Що ви хочете дізнатися про швидкість?» Ідеї записуються в другу колонку таблиці. Бажано, щоб були запитання про основні ознаки швидкості, про те, як її вимірюють та в яких одиницях записують результати вимірювань.

II. Основна частина

Вчитель запрошує учнів подивитись кілька слайдів про мишенят і дати відповідь на запитання.

— Що ви бачите на першому слайді (малюнку)?

Учні відповідають: «Вони вискочили зі своєї нірки, знайшли шматочок смачного сиру. І тільки зібралися поласувати, як з’являється головний ворог мишей — кішка. Мишенята чимдуж кинулися до нірки».

— Що ви бачите на другому малюнку? Чому одне мишеня попереду, інше позаду?

(Учні відповідають: «Воно швидше бігає».)

— Як ви гадаєте, як це «швидше» записати іменованим числом?

Подивіться на третій малюнок.

(Учні відповідають: «Ми бачимо, що відстань від сиру до нірки (6 м) мишеня, що зліва, пробігло за 2 с, а мишеня, що справа, за 3 с.)

Отже, як ви гадаєте, що означає — швидше?

(Учні відповідають: «Це означає на однакову відстань витрачати менше часу! Швидкість одного мишеняти 6 м за 3 с, а прудкішого — 6 м за 2 с».)

— Запис довгий та незручний. Розглянемо наступний слайд. Що нам треба знайти?

(Учні відповідають: «Відстань, яку пробігає кожне з мишенят за 1 секунду»).

— Як це зробити? (Дією ділення, звичайне приведення до одиниці.)

Давайте виконаємо цю дію. Вчитель пропонує учням розділити 6 на 2 і 6 на 3 і назвати результати.

(Учні відповідають: « Одне мишеня пробігає 3 м за с, а друге — 2 м за с».)

Вчитель записує результати на дошці й каже: «Отже, швидкість одного 3 м/с, а другого 2 м/с. Ми виміряли цю величину і записали іменованим числом!»

Він зауважує, що кожне поняття має своє визначення, і пропонує учням у парах сформулювати, що таке швидкість. Вислухавши 2-3 пари, він відкриває написане заздалегідь на дошці визначення: «Швидкість — це відстань, пройдена за одиницю часу. Щоб її знайти, треба відстань поділити на час».

Вчитель пропонує скласти формулу визначення швидкості. Він нагадує, що: 1) відстань — це довжина, вимірюється в м, см, дм, км, позначається латинською буквою s; 2) час вимірюється в с, хв, год, позначається буквою t.

А далі пояснює, що одиниці виміру швидкості формуються з одиниць довжини та часу. Наприклад: м/с, м/хв, м/год, км/с, км/хв. Швидкість позначається латинською буквою V.

Отже, формулою, що визначає, як пов’язані між собою ці величини, буде така:

Потім учитель пропонує потренуватися знаходити швидкість на простих задачах. Для цього він об’єднує учнів у пари

і пропонує їм розв’язати задачі, причому змінюючи ролі. Першу та другу задачу розв’язує один учень/одна учениця. Третю та четверту — інший/інша. Потім вони обмінюються зошитами й перевіряють розв’язання задач одне в одного.

1. Знайти швидкість космічного корабля, якщо 56 км він пролітає за 8 с.

2. Знайти швидкість равлика, якщо він проповз 35 м за 7 годин.

3. Знайти швидкість плота, якщо за 4 години він проплив 16 км.

4. Знайти швидкість автобуса, якщо він проїхав 120 км за 3 години.

Результати роботи пар презентуються та обговорюються в класі протягом 2 хв.

Далі вчитель пропонує учням, працюючи в парах, скласти свої задачі на визначення швидкості, пригадавши життєві ситуації, де відбувається прямолінійний рівномірний рух. Результати роботи кількох пар презентуються всьому класові.

Потім запрошує попрацювати над складеною задачею.

За 9 годин пліт проплив 27 км, а моторний човен за 2 години 24 км. Чия швидкість більша та на скільки?

Вчитель пропонує розглянути схему та пояснити, як вона відображає умови задачі.

Для розв’язання задачі доцільно поставити ряд запитань:

— На які запитання треба знайти відповіді, щоб визначити, чия швидкість більша?

(Яка швидкість у плота? Яка швидкість у моторного човна?)

— Які запитання можна поставити щодо швидкості плота? (Як визначити цю швидкість? Що ми знаємо про рух

плота? Які математичні дії треба зробити для визначення швидкості? )

— Які запитання можна поставити щодо швидкості моторного човна?

(Ті ж самі.)

Запитання вчитель записує на дошці, а потім пропонує, працюючи в парах, знайти на них відповіді та розв’язати задачу.

III. Підсумкова частина

Вчитель пропонує підсумувати роботу на уроці. «На початку уроку ми заповнили частину таблиці. Настав час заповнити останню колонку». Після цього вчитель запрошує учнів до обговорення у загальному колі запитань:

— Чого навчились?

— Чи є важливими ці знання для вас особисто?

— Як ви можете їх використати у житті?

Я У СВІТІ

ТЕМА УРОКУ: УСІМ СВІТОМ ОХОРОНЯЄМО ПРИРОДНІ БАГАТСТВА

Підготувала заступниця директора Харківської прива тної спеціалізовано ї школи «Харківський колегіум»

Пилипчатіна Л. М.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— пояснювати, чому потрібно охороняти природні багатства;

— розповідати про способи охорони природних багатств у різних країнах;

— ставити відкриті запитання до тексту за заданими питальними словами;

— обґрунтовувати думку;

— формулювати наміри щодо власної поведінки для збереження природних багатств;

— оцінювати зміни власного рівня знань.

План змісту уроку

1. Що таке природні багатства.

2. Чому потрібно зберігати природні багатства.

3. Як у світі зберігають природні багатства.

4. Що я можу зробити.

Обладнання: Тагліна О. В., Іванова Г. Ж. Я у світі: під-руч. для 4 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Харків : Вид-во «Ранок», 2015.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 10-12 хв.

2. Основна частина — до ЗО хв.

3. Заключна частина — до 7 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель оголошує учням тему уроку і пропонує їм назвати те, що, на їхню думку, належить до природних багатств. Учитель пише ці слова посередині дошки (або великого аркуша).

Під час того, як учні називають свої ідеї, вчитель складає на дошці кластер.

Далі пропонує учням об’єднатися в пари та протягом 2 хв обговорити запитання:

— Чому потрібно зберігати природні багатства?

Після обговорення — вислуховує 3-4 відповіді. На цю роботу відводиться до 3-4 хв.

Наступний етап парної роботи вчитель пропонує провести за запитанням: «Що ми знаємо про збереження природних багатств?» (3-4 хв). Одночасно з обговоренням він малює на дошці таблицю.

Збираючи результати обговорення пар, учитель заповнює першу колонку таблиці.

Наступним завданням для учнів буде заповнення другої колонки. Для цього вчитель пропонує їм сформулювати запитання про те, що вони хотіли б ще дізнатися про охорону природних багатств (для цієї роботи відведіть до 5 хв).

II. Основна частина

Вчитель пропонує ознайомитися з таблицею та обговорити її, працюючи в парах за завданням: «індивідуально ознайомтеся з переліком міжнародних акцій і свят на с. 126-127 підручника. Оберіть одне з них і поясніть своєму партнеру/ партнерці, чому це свято сприяє збереженню природних багатств. Представте класові свято, яке обрав ваш партнер/ партнерка».

Після завершення часу вислуховує бажаючих відповісти, але пропонує назвати лише одну акцію чи свято з того переліку, який пара обрала.

Далі він запрошує учнів до роботи з текстом (с. 127-128) за методом: «Читання в парах/запитання в парах»: один з учнів/одна з учениць читає абзац, а інший/інша — ставить до нього відкриті запитання із заданими словами. Потім пара формулює відповідь на запитання.

Читання відбувається із зупинками. Після роботи з першим абзацом учитель пропонує назвати запитання, які пари змогли поставити до нього. Решта учнів класу відповідають на запитання. Вислухавши декілька пар, він пропонує перейти до наступного і нагадує, що запитання до нього потрібно буде сформулювати зі словами з другої колонки. І пропонує в парах помінятися ролями: той/та, хто читав/читала, тепер ставитимуть запитання і навпаки. Так само текст опрацьовується до кінця. Ця робота займе до 15 хв.

Завершивши опрацювання тексту, вчитель пропонує заповнити третю колонку таблиці 3-Х-Д. Потім запрошує учнів до порівняння результатів роботи і запитань, які вони поставили у другій колонці таблиці. Під час обговорення

результатів учням пропонується самостійно знайти відповіді на запитання, що не розкриває текст.

На цю роботу варто відвести до 4-5 хв.

III. Підсумкова частина

Учитель пропонує учням об’єднатися в малі групи та обговорити протягом 3 хв запитання: Як можуть діти вашого віку брати участь у збереженні природних ресурсів? Як саме? (Складіть перелік із 2-3 конкретних дій.)

Далі, методом «Коло ідей», усі приклади презентують і записують у спільний список на дошці.

На завершення уроку вчитель пропонує учням обрати один із наведених прикладів збереження природних багатств або придумати свій і продовжити речення:

— Тепер я буду... Тепер я можу... (3-5 хв)

На цьому етапі висловлюються учні за бажанням.

АНГЛІЙСЬКА МОВА

ТЕМА УРОКУ: МОЄ ДОЗВІЛЛЯ ТА ДОЗВІЛЛЯ МОЇХ ДРУЗІ В

Підготувала аспірантка Інституту педагогіки НАПН України Ільчук І. Ю.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

— синтезувати лексику з теми «Hobbies»;

— аналізувати речення з граматичними структурами ‘like + -ing’, ‘enjoy + -ing’ і вживати їх в усному та писемному мовленні;

— проводити аналіз тексту за поданими критеріями;

— виявляти логічні зв’язки між лексичними елементами у фразі;

— обґрунтовувати своє ставлення до різних видів хобі;

— оцінювати свої результати роботи та результати роботи інших за поданими критеріями.

План змісту уроку

1. Ознайомлення з новою лексикою та опрацювання її з теми.

2. Ознайомлення та робота з граматичними структурами ‘like + -ing’, ‘enjoy + -ing’.

3. Відпрацювання нових лексичних одиниць та граматичних структур через виконання завдань.

Обладнання: Несвіт А. М. Англійська мова: підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Алла Несвіт. — Київ : Генеза, 2015. — 143 с.; папірці для зображення настрою; малюнки із зображенням хобі, професій, щоденних справ тощо; картки з малюнками та підписами нових слів із теми; листи А5 для складання кластеру; аудіо/відеозапис Head, Shoulders, Knees and Toes (Super Simple Songs); листи для самооцінювання.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 5 хв.

2. Основна частина — до 27 хв.

3. Заключна частина — до 8 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Урок починається з привітання.

Teacher. — Good afternoon, boys and girls. Nice to see you here.

Pupils. — Glad to meet you too.

Далі учням пропонується вправа «Розфарбуй свій настрій». Учитель просить їх зафарбувати папірець кольором, що відповідає сьогоднішньому настрою та пояснити свій вибір.

Т. — How are you today? Take apiece of paper on your desks, choose a crayon the colour of which describes your mood, and explain your choice.

P-s. — (можливі відповіді) It’s yellow. I am happy today. It’s grey. I am sad. today.

На привітання відводиться до 2 хв.

Переходячи до актуалізації знань учнів із нової теми, вчитель пише заголовок Hobby на дошці та малює зображення кошика. Ставить перед учнями завдання: пригадати слова та фрази, які їм відомі й асоціюються із заголовком. Учні по черзі називають слова і записують їх усередині кошика на дошці. Слід попросити учнів слухати одне одного уважно і не повторювати вже озвучені слова та фрази.

Т. — Say and write in the basket as many words and phrases as you know which you associate with the word Hobby. Listen to each other attentively and don’t repeat your classmates’ words and phrases.

P-s. — (згадують усі слова та фрази, записують у кошик на дошці).

Можливі відповіді: play football/basketball/tennis, ride a bike, collect stamps, go swimming etc.

II. Основна частина

Опрацювання нової лексики вчитель починає з роботи із картками. Показує картки із зображенням нових слів та фраз (наведені нижче), читає назви хобі, учні слухають та хором повторюють за вчителем. Він слідкує за правильністю вимови.

Т. — Look at the pictures, listen and repeat the words after me.

P-s. — (вголос повторюють слова за вчителем).

Для закріплення учням пропонується в парах прочитати слова одне одному, оцінюючи правильність власної вимови та вимови свого партнера. Потім вони мають скласти по два речення з обраними на власний розсуд словами.

Т. — Read the words to each other in pairs. Check your partner’s pronunciation. Choose two words and make sentences with them.

P-s. — (можливі відповіді) I like cooking cakes. Painting is fun.

На опрацювання нової лексики відводиться 5-6 хв.

Переходячи до опрацювання з учнями нових граматичних конструкцій, учитель записує на дошці кілька речень і просить окремих учнів зачитати їх. Потім звертає увагу учнів на те, яке закінчення мають дієслова у реченнях.

(На дошці) I like painting. Anna likes singing. We enjoy swimming.

T. — Read the sentences. What can you see in the end of the verbs that are the names of hobbies?

P-s. — I can see -ing in the end of these verbs.

Вчитель просить одного з учнів підкреслити закінчення та назвати слова, що стоять перед назвами хобі.

Т. — Underline the ending -ing in the verbs. What words can you see before the verbs with -ing?

P-s. — I can see ‘like’ and ‘enjoy’ before the verbs with -ing.

T. — Can you tell when do we add -ing to the verb?

P-s. We add -ing to the verb after the words ‘like’ and ‘enjoy’.

Далі він пояснює, що закінчення -ing додається до дієслова, якщо перед ним є слова ‘like’ та ‘enjoy’.

Потім просить учнів скласти свої приклади до правила у парах (по два приклади від кожної пари). На роботу в парах відводиться до 2 хв.

Т. — Work in pairs. Make two sentences using the pattern.

P-s. — (можливі відповіді) Tom likes camping. We like listening to music.

Після перевірки результатів учитель просить учнів відкрити підручник на с. 41 та звернути увагу на впр. lb. Він читає текст голос, а учні слідкують за вчителем.

Т. — Open your books at the p. 41, ex. 1 b. Listen and follow in your books, read in silence after me.

P-s. — (слідкують за вчителем, читають услід за ним мовчки).

Далі вчитель пропонує учням прочитати та перекласти текст ланцюжком. У разі потреби відпрацьовує з учнями вимову та переклад складних та/або невідомих слів.

Т. — Read and translate the text in chain.

P-s. — (читають і перекладають текст ланцюжком).

Читанню приділяється до 5 хв.

Після цього учні за завданням учителя продовжують роботу в групах.

Вчитель об’єднує учнів у групи по 4-5 чол. і роздає кожній чисті листи А5. Завдання для них — на основі тексту і власних знань скласти кластер за зразком на дошці (час на роботу — 3-4 хв). Слід нагадати учням про правила роботи в групі: висловитися має кожен, хтось із учасників групи має слідкувати за часом та ходом виконання завдання. Зразок кластера учні можуть побачити на дошці. Перед виконанням завдання вчитель звертає увагу учнів на відображені у зразку елементи кластера, що являють собою дієслово та іменник, пов’язані у фразу. Учні також мають відобразити ці зв’язки у своїх кластерах.

Т. — Look at the pattern on the board. Remember the text and the new words. Take paper sheets and make a cluster. You have 3-4 min. to get ready to present your cluster. You see there can be verbs and nouns, which name the hobby when we use them together.

P-s. — можливий варіант кластера.

Вчитель контролює та в разі потреби коригує діяльність груп. По завершенні учні презентують свої кластери, порівнюють їх. На презентацію відводиться 2-3 хв.

Вчитель пропонує групам обмінятися своїми кластерами. Завдання для груп — якомога швидше скласти і записати речення, використовуючи слова з кластера (час на роботу — до 2 хв). Перемагає група, що склала найбільше речень.

Т. — Exchange your clusters, make and write as many sentences with the phrases and words from the cluster as you can. You have 4 min. The group, which has more sentences than other groups, wins.

P-s. — (складають та записують речення у групах).

Представники кожної з груп озвучують речення (регламент — до 2 хв). Інші учні слухають та в разі потреби виправляють помилки.

Т. — Say your sentences. Listen to each other attentively and correct the mistakes if necessary.

P-s. — (представники груп озвучують результати своєї роботи, інші учні виправляють помилки за їх наявності).

III. Підсумкова частина

Підсумкова частина уроку починається із закріплення і систематизації нових знань учнів. Вона передбачає як говоріння та аудіювання, так і письмо.

Вчитель просить учнів звернутися до підручника (впр. 4а, с. 42). У парах учні розглядають малюнки у вправі та ланцюжком називають хобі, що зображені на них. Два учні виходять до дошки і записують фрази, які звучать у класі.

Т. — Open your books at the page 42, ex. 4a. Look at the pictures and name the hobbies in chain. Two of you will write words and phrases on the board.

P-s. — (учні називають хобі за малюнками, два учні записують слова та фрази на дошці). Cooking, playing the guitar, taking photos, painting, playing computer games, skateboarding, playing the piano, making things, listening to music,playing football, rollerskating, reading books.

Вчитель звертає увагу учнів на впр. 4Ь на с. 43 і ставить завдання висловити й аргументувати власну думку щодо 1-2 різновидів хобі зі вправи 4а за зразком.

«І think.Js interesting, boring, easy, difficult, exciting, because...»

T. — Look at the p. 42, ex. 4b. Give and prove your opinion about 2-3 kinds of hobby using the pattern «I think...is interesting, boring, easy, difficult, exciting, because...».

P-s. — (можливі відповіді) I think playing football is exciting because you can play with your friends. I think playing the piano is difficult because you need to train hard.

Після письмової роботи учні зачитують свої речення перед класом. Всі інші слухають і в разі потреби доповнюють та/або виправляють помилки.

На етап закріплення та систематизації рекомендовано відвести 4-5 хв.

Переходячи до рефлексії уроку, вчитель пропонує учням повернутися до кошика ідей, який вони заповнювали на початку уроку.

Т. — Do you remember our basket of ideas? Which new hobbies can we add here?

P-s. — taking photos, rollerskating, flying a kite, listening to music, camping, painting, making things etc.

T. — When can you use the new words in future?

P-s. — (можливі відповіді) I can use the new words to talk about myself, to ask someone about hobbies.

Вчитель роздає учням листи для самооцінювання і пропонує їм оцінити власну роботу на уроці за шкалою від 1 до 12 та обґрунтувати свою оцінку, використовуючи надані критерії.

Т. — Estimate your work at the lesson using the scale from 1 to 12 and explain your choice.

P-s. — (можливий варіант відповіді) I have got 8.1 can pronounce all the new words (3 points ). I don’t remember some of the new words (2 points). I can use the new words in the sentences but I make some mistakes (3points).

Часовий регламент для рефлексії — 2-3 хв.

УРОК ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ ТЕМА УРОКУ: БАЙКИ ЕЗОПА.

«ДВОЄ ПРИЯТЕЛІВ І ВЕДМІДЬ»

Підготувала вчителька початкових класів Харківської приватної спеціалізованої школи «Харківський колегіум»

Іванська О. Ю.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

— розповідати про Езопа та його життя;

— визначати і пояснювати повчальний висновок (мораль) байки;

— аналізувати вчинки персонажів і давати їм характеристику;

— добирати та пояснювати фразеологізми до окремих епізодів байки, синоніми до слів;

— ставити відкриті запитання до тексту та відповідати на них;

— висловлювати передбачення щодо змісту тексту та обґрунтовувати їх.

План змісту уроку

1. Що знаємо про байку як літературний жанр.

2. Хто такий байкар Езоп.

3. Які є складові байки «Двоє приятелів і ведмідь».

4. Яка мораль байки.

Обладнання: Савченко О. Я. Літературне читання : — К.: Видавничий дім «Освіта», 2015; тексти про Езопа (для кожного учня); картки для словникової роботи; картки з фразеологізмами та прислів’ями.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 7 хв.

2. Основна частина — до ЗО хв.

3. Заключна частина — до 8 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів І. Вступна частина уроку

Учитель пропонує учням у парах до поданих на дошці слів написати подібні та пояснити, за яким принципом можна поєднати ці слова:

Сковорода, Глібов, Лафонтен, Езоп;

Стародавня Греція, Франція, Україна.

(Діти обговорюють завдання, висувають свої припущення. Далі учні за бажанням висловлюють свою думку). Коли думки учнів вичерпуються, учитель коментує висловлювання дітей: «Всі ці люди — відомі байкарі з різних країн. Кожний жив і творив у свою епоху. Езоп — відомий старогрецький байкар, який жив за багато століть до Сковороди та Глібова. Жан де Лафонтен — французький поет XVII століття. Він писав і вірші, і казки, і балади, і поеми, але прославився своїми байками. Головні герої його байок — звірі. В Україні кращим байкарем вважається Леонід Глібов, хоча ще до нього блискучий гумор та сатиру писали і Степан Руданський, і інші байкарі.

Далі вчитель пропонує учням згадати все, що вони знають про байки. Відповіді учнів записує на дошці, не коментуючи.

Наприкінці він просить дітей підсумувати їхні знання і визначити, який твір ми називаємо байкою. Після того, як учні висловлюють свої думки, їх можна порівняти з визначенням на дошці (екрані).

Байка — невеликий, найчастіше віршований твір повчального змісту. У байках в образі тварин, рослин, різних предметів зображено людей.

Далі вчитель повідомляє тему та очікувані результати уроку: «На уроці ми познайомимося з першим в історії людства байкарем Езопом та його твором «Двоє приятелів і ведмідь». Мені хотілося б, аби після цього уроку ви могли розповідати про Езопа та його життя; визначати і пояснювати повчальний висновок (мораль) байки; аналізувати вчинки персонажів і давати їм характеристику; добирати та пояснювати фразеологізми до окремих епізодів байки, синоніми до слів.

II. Основна частина уроку

Вчитель пропонує учням прочитати ланцюжком текст про Езопа і поставити по одному запитанню до кожного абзацу, послідовно використавши такі питальні слова: Хто? (Хто такий?) Що? Чому? Як? Які причини? Навіщо?

Після кожного абзацу вчитель зупиняється і пропонує

3-4 учням поставити запитання, решті учнів — відповісти на них.

ЕЗОП — НАЙДАВНІШИЙ БАЙКАР

За легендами, основоположником байки вважають Езопа, який жив у Стародавній Греції, приблизно VI cm. до н. е. За переказами, він був не греком, а чужинцем, рабом відомого рабовласника Ксанфа.

Від народження Езоп був горбатим і потворним. Проте, негарний на вигляд, цей раб мав надзвичайний розум. Про його мудрість ходили легенди.

Наприклад, одна з них розповідає, що якось господар Езопа наказав принести з базару найдорожчу річ. Раб приніс йому язик і так пояснив свій вибір: «Язик — могутня зброя, завдяки йому можна проповідувати любов, справедливість, здійснювати добрі вчинки, дарувати надію, цінувати та поважати людей, тому язик — найдорожча річ».

Коли іншого разу господар наказав принести найдешевшу річ, то раб знову приніс язик і пояснив свій вибір так: «Язик може чинити зло, вбивати і зраджувати, завдавати болю, приводити до розчарування. Тому — це найдешевша річ».

Пізніше Езоп здобув волю, став радником царя Креза. Зазнавши принижень, він як ніхто розумів інших принижених, але не завжди міг говорити вільно, відверто, тому звертався до людей із байками. У подальшому Езопа було несправедливо звинувачено у крадіжці золотого кубка із храму Аполлона, засуджено і вбито. Він був скинутий з високої скелі у безодню.

Авторству Езопа приписують 426 прозових байок. Він розповідав людям короткі байки, які навчали їх розрізняти добро і зло, замислюватися над своїми вчинками і словами. Згодом байки Езопа були записані, їх використовували як навчальний посібник у школах. За зразком Езопових байок пізніше в різні епохи складали свої твори письменники народів світу.

Далі вчитель зазначає, що в тексті Езопової байки можна знайти незрозумілі слова, і пропонує учням у парах подумати над словосполученнями з тексту (пише їх на дошці). Після пояснення учнями — записує значення словосполучення. Запис на дошці буде таким:

Дорога пролягла — простягалася через ліс, поле.

Дати відсіч — захистити себе.

Марна справа — немає сенсу, не треба цього робити.

Упав додолу — упав на землю.

Затамував подих — завмер, перестав дихати, ледве дихав.

Оговтався — прийшов до тями, заспокоївся.

Бурмило — жартівливе прозвисько ведмедя.

Випало — прийшлося.

Спіткає — чи не станеться якої-небудь пригоди.

Скрута — небезпека, тяжка хвилина, біда.

Чимдуж — дуже швидко.

Має слушність — правий, має рацію.

Потім учитель пропонує перейти до тексту байки і попереджує, що читатимуть її, використовуючи метод «Читання з зупинками».

Вчитель просить учнів прочитати назву байки і запитує: «Про що може йти мова в ній? Де можна зустрітися з ведмедем? Якою, на вашу думку, буде ця зустріч?» Вислухавши передбачення, він пропонує учням порівняти їх із текстом і запрошує ланцюжком прочитати перші три абзаци тексту.

Потім запитує: «Куди збиралися приятелі? Чому хвилювався один із приятелів, вирушаючи в дорогу через густий ліс? Прочитайте, що відповів на це інший. Які події можуть відбуватися далі? Чому ви так гадаєте?»

Далі триває читання другої частини байки (наступні два абзаци — «ланцюжком»). Вчитель запитує: «Чи справдились ваші передбачення? Що зробив перший приятель, побачивши ведмедя? Чи попередив про небезпеку товариша? Чому другий приятель прикинувся неживим? Чи відрізняється розмова друзів на початку байки з подіями, що сталися? Як? Чим, на вашу думку, закінчиться оповідання?

Далі триває читання третьої частини до кінця тексту. Вчитель запитує: «Якою була розмова між приятелями? Чим завершив автор байку? Що, на вашу думку, він хотів сказати читачам? Що ви відчули, коли дочитали байку? Чи можна назвати цих людей друзями? Чому? Які риси характеру проявили обидва приятелі? Кого із них ви хотіли б мати своїм другом?»

Далі вчитель пропонує в парах:

— визначити зачин, основну частину, завершення байки;

— знайти у тексті питальні речення, прочитати їх та відповіді на них виразно («А чи не спіткає нас яке лихо в дорозі? Ану ж нападе дикий звір? Ну а тепер розкажи, що тобі шептав на вухо бурмило? Отак і сказав?»);

— визначити, чи з однаковою інтонацією слід читати слова приятелів в обох діалогах і чому;

— до поданих слів дібрати синоніми (робота з картками): Нажаханий — переляканий, настрашений.

Подався — пішов, поплентався, побрів, пошкандибав, побіг, помчався, накивав п’ятами, погнав, поліз, порачкував.

Вкупі —разом.

Невдовзі — незабаром, через деякий час.

Забачивши — побачивши.

Видерся — виліз.

Дісталися — прийшли.

Раптом — несподівано, зненацька.

Вгледів — роздивився.

Підвівся — встав.

Усі завдання, виконані учнями в парах, перевіряються послідовно методом «Коло ідей».

Якщо клас працює у швидкому темпі Вчитель може організувати роботу за малюнком підручника: «Як автор малюнка побачив скруту? Який епізод відображено? Якби ви були автором цього малюнка, як назвали б його? Чому?

Вчитель показує на картках перелік фразеологізмів і пропонує учням дібрати найдоречніші з них до окремих епізодів байки та пояснити свій вибір:

— народитися під щасливою зіркою (про приятеля, який уник небезпеки);

— фортуна усміхнулася (пощастило, ведмідь не зачепив);

— як сніг на голову (ведмідь з’явився раптово);

— брати ноги на плечі (перший приятель утік);

— душа в п’яти пішла (дуже злякалися обидва приятелі);

— білий як полотно (дуже переляканий другий чоловік );

— ні живий, ні мертвий (дуже переляканий);

— як з-під землі (раптово);

— сяйнути розумом (про другого чоловіка, який упав на землю і прикинувся мертвим ).

III. Підсумкова частина уроку

Вчитель пропонує учням індивідуально скласти прислів’я з поданих на дошці (на картці) частин і пояснити, яке з них найточніше відображає головну думку байки: Людина без друзів — від того й наберешся.

Дружба — старих не забувай.

З ким поведешся, пізнаєш друга.

Нових друзів май — найбільший скарб.

Як прийде туга, що дерево без коріння.

Далі вчитель організовує обговорення у загальному колі за питаннями:

— Яку байку сьогодні читали на уроці? Хто її автор?

— Які риси характеру засуджуються у творі? Чому ви так вважаєте?

— Якою, на вашу думку, є мораль байки?

 

 

Це матеріал з посібника "Розвиток критичного мислення учнів початкової школи" Пометун

 



Попередня сторінка:  Уроки з розвитку критичного мислення ...
Наступна сторінка:   Посібник "Розвиток критичного мислен...



^