Інформація про новину
  • Переглядів: 7
  • Дата: 13-11-2021, 10:41
13-11-2021, 10:41

2.1 Методика навчання нумерації чисел та арифметичних дій із числами. Числа 1-10. число 0

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  1.2. Загальні питання методики навчання...
Наступна сторінка:   2.2.1. Методика навчання нумерації чисел...

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ НУМЕРАЦІЇ ЧИСЕЛ ТА АРИФМЕТИЧНИХ ДІЙ ІЗ ЧИСЛАМИ

2.1.

ЧИСЛА 1-10. ЧИСЛО 0

2.1.1. Нумерація чисел першого десятка Очікувані результати навчання здобувачів освіти див. на сайті interactive.ranok.com.ua.

Наочні посібники і дидактичний матеріал:

• набір геометричних фігур;

• таблиця «Числові сходи», що складається в міру того, як вивчаються нові числа;

• таблиця «Склад числа»;

• арифметичні штанги;

• набір «Числа і кружки»;

• картки з числами і знаками арифметичних дій;

• кісточки доміно;

• набір «Гроші».

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ ТЕМИ

Поняття «число» належить до первинних, невизначува-них понять математичної науки. Натуральне число — це незмінна загальна властивість, що характеризує клас скінченних еквівалентних множин. Поняття «натуральне число» спирається на поняття «множина», «еквівалентність», «взаємно однозначна відповідність», їх слід враховувати при введенні кожного числа.

Лічба — це встановлення взаємно однозначної відповідності між елементами заданої кінцевої множини і числами — елементами початкового відрізка натурального ряду.

Утворення кожного числа, кількісні і порядкові відношення можна розкрити, розглядаючи одночасно кілька послідовних чисел. Тому числа розглядаються не обмежено, не окремо, а відрізками натурального ряду чисел, наприклад:

Усі числа вивчаються за планом:

1) утворення нового числа з переднього, уже вивченого; введення числа як кількісної характеристики класу кінцевих еквівалентних множин;

2) написання цифри, яка позначає на письмі дане число;

3) співвіднесення цифри з групою предметів, і навпаки;

4) визначення місця числа в натуральному ряді; лічба в прямому і зворотному порядках у межах даного числа;

5) порівняння чисел різними способами в межах числа, що

вивчається;

6) вивчення складу числа.

Розглянемо докладно методичні особливості вивчення нумерації чисел першого десятка.

Утворення числа як кількісної характеристики класу кінцевих еквівалентних множин

Нове число утворюється на підставі прилічування одиниці до попереднього числа. При цьому застосовується різноманітна наочність: набори геометричних фігур, грибочки, морквинки, квітки тощо. Наприклад, покажемо, як утворюється число 5 на підставі аналізу і порівняння сукупностей геометричних фігур.

Учитель виставляє на наборному полотні або пропонує на слайді мультимедійної презентації набір геометричних фігур різного кольору і форми. Учитель пропонує учням схарактеризувати фігури в кожному рядку й визначити, що в них спільне; що відмінне. Учні з’ясовують, що фігури мають різний колір і різну форму. Утворюючи пари з фігур різного виду, учні доходять висновку, що всіх фігур порівну (див. малюнок.)

Колір фігур на малюнку позначено буквами: ч — червоний, ж — жовтий, з — зелений, с — синій).

Число, яке характеризує кількість кругів, квадратів, трикутників, п’ятикутників, є новим числом 5.

Число 5 йде безпосередньо після числа 4. Щоб одержати число 5, треба до попереднього числа 4 додати 1.

Число 4 йде перед числом 5.Число 4 — попереднє до числа 5. Число 5 йде після числа 4, тому число 5 — наступне число після числа 4.

Щоб одержати наступне число, треба до попереднього числа додати 1.

Далі вчитель пропонує учням забрати (прикрити) фігуру у верхньому рядку (наприклад, круг) і з’ясувати, скільки кругів залишилося. Учні називають число 4. Учитель запитує, що треба

зробити, щоб кругів стало стільки ж, скільки й інших фігур. Учні відповідають, що треба приєднати ще 1 круг. Отже, 5 — це 4 і ще 1.

Потім учитель пропонує покласти у верхньому рядку ще 1 круг й полічити, скільки тепер кругів. Учні відповідають, що тепер кругів 6. Далі міркуємо, яким чином із б кругів одержати 5. Учні забрати (прикрити) 1 круг, тоді залишиться 5 кругів. Отже, 5 — це б без 1.

Для того щоб отримати попереднє число, треба від наступного числа відняти 1.

Г. В. Бельтюкова [35] пропонує при вивченні чисел від 0 до 9 велику увагу приділяти формуванню узагальненого поняття про лічильну одиницю. При розгляданні кожного числа включаються вправи на лічбу однакових груп предметів (вивчаючи число 2, рахують пари предметів, число 3 — трійки предметів, число 4 — четвірки предметів, число 5 — п’ятірки предметів і т. д.). Виконуючи такі вправи, діти помічають, що корисно застосовувати групування предметів при лічбі, тому що можна порахувати велику кількість предметів; але результат лічби залежить від обраної лічильної одиниці.

Наприклад, на набірному полотні стоять 4 малюнки з трійками коней. Діти малюють 4 трійки точок і потім рахують по-різному: можна сказати, що тут 4 трійки коней, або 2 шестірки, хтось з учнів скаже — 12 коней.

Така робота готує учнів до введення поняття про десяток як складену лічильну одиницю.

Навчання написання цифри, яка позначає на письмі дане

число

Число 5 на письмі позначається спеціальним значком — цифрою, яка має таку саму назву: «5» — цифра «п’ять».

Учні показують у підручнику друковану цифру 5, прописну цифру 5; разом з учителем розглядають елементи цифри 5 — похилу паличку, правий півовал та хвилясту лінію; показують кожний із зазначених елементів.

Вивчаємо порядок написання елементів цифри 5: спочатку пишемо похилу паличку, потім правий півовал і лише потім — хвилясту лінію. Далі учні обводять у зошиті з друкованою основою цифру 5, промовляючи назви елементів, з яких вона складається, у тому порядку, як треба їх писати.

Цифру 5 прописуємо в повітрі, промовляючи кожний раз порядок написання елементів цифри.

Згадаємо вірш С. Маршака про цифру 5.

Пишемо цифру 5 у зошиті. Пропонуємо учням у зошиті в клітинку знайти середину верхньої сторони клітинки, трошки правіше від середини поставити точку; знайти середину клітинки, трошки вище середини поставити точку; з’єднати лінією ці точки і, не відриваючи руки, написати правий півовал; зверху від палички написати хвилясту лінію, проводячи її праворуч до вершини верхнього правого кута.

На цьому етапі можна запропонувати учням «цифри-шер-шавчики» — картки з цифрами, що виготовлені з наждачного паперу і наклеєна на гладенький картон. Діти проводять по шершавій цифрі пальцем спочатку з відкритими очима, а потім — із закритими. Якщо пальці опиняться на гладенькому папері, то діти припустилися помилки. Таким чином діти запам’ятовують напрямок руху руки під час написання цифри.

Навчання співвіднесення цифри і числа предметів; числа предметів і цифри

Для лічби предметів застосовують числа. А для того щоб записати числа на дошці або в зошиті, використовують спеціальні позначки — цифри. Учні показують, які цифри вони знають.

З’ясовуємо, що спільне між цифрами та буквами. [Цифри і букви — це спеціальні позначки, які використовуються для записів чисел і слів.]

З метою навчання співвіднесення кількості об’єктів і числа учням пропонуються вправи типу:

1. Позначте цифрою, скільки великих зірочок на набірному полотні; скільки маленьких зірочок на набірному полотні. Позначте карткою з цифрою, скільки зірочок на набірному полотні.

2. Обведіть у зошиті стільки клітинок, скільки позначає цифра 4 (5, 2, 1). Покладіть на парту стільки зелених кружечків, скільки позначено цифрою 3 (1, 4, 2).

З цією метою можуть використовуватися також кісточки доміно. Учні лічать кількість точок на всій кісточці доміно і позначають цю кількість карткою з числом. Можна продовжити завдання, запропонувавши учням намалювати або викласти на парті стільки геометричних фігур, скільки позначає картка з числом.

Означення місця числа в натуральному ряді

Продовжимо розгляд методики формування в учнів поняття про число 5. Актуалізуємо запис числа цифрою і способи

утворення числа. Ілюструємо способи одержання числа 5 на числовому промені стрілочками або пояснюємо, спираючись на числові сходи (див. малюнок).

Читаємо числа за числовими сходами або числовим променем від меншого до більшого. Читаємо числа в зворотному порядку. З’ясовуємо, яке число найбільше [5]; яке число найменше [1]. Кажуть, що число 5 йде безпосередньо після числа 4.

Пропонуємо учням назвати попереднє та наступне числа до певного числа: «Назвіть наступне число після числа 3. Назвіть попереднє число до числа 5. Назвіть наступне і попереднє числа до числа 3. Назвіть «сусідів» числа 2. Після якого числа йде число 5? Яке число стоїть перед числом 4? Яке число стоїть між числами 2 і 4? »

Гра «Де моє місце?». Учитель роздає дітям картки з цифрами 1-5, за командою вчителя учні з картками виходять до дошки і стають у рядок по порядку. Решта учнів рахують у прямому і зворотному порядку. Гра повторюється кілька разів.

З метою навчання учнів міркувати логічно, для формування абстрактного мислення, підвищення усвідомленості знань можна ввести «зачаровані цифри» — довільні позначки. Наприклад: учні за вимогою вчителя відтворюють відрізок натурального ряду чисел від 1 до 5, а вчитель записує ці числа на дошці; з’ясовується, яке число найбільше, яке число найменше; на скільки наступне число більше за дане; на скільки попереднє число менше від даного. Потім повідомляється, що фея зачарувала ці цифри і перетворила їх на букви: С, Р, Б, Т, Н. Знаючи порядок цих чисел, треба визначити: найбільше з чисел; найменше з чисел; число, що менше від найбільшого числа на 1; число, що більше за найменше число на 1; на скільки число Т більше за число Б; на скільки число С менше від числа Р.

Під час розв’язування цього завдання учні користуються загальними висновками.

Розв’язуючи такі завдання, учні поступово знайомляться з властивостями натурального ряду чисел: у натуральному ряді всі числа розташовані в певному порядку — кожне наступне число більше за дане на 1, а кожне попереднє, навпаки, менше від даного на 1; найменше натуральне число 1.

Релізуючи випереджаюче навчання та враховуючи те, що деякі діти ще до школи лічать у межах 100, Г. В. Бєльтюко-ва [35] пропонує, розглядаючи послідовність натурального ряду чисел, постійно включати завдання на перенесення знань у нову числову область, підкреслювати аналогію в утворенні чисел при лічбі: «яке число йде при лічбі відразу за числом 5? А після числа 15? Перед числом 4? А перед числом 14? Як можна отримати число 3 (5) із числа 4? А число 13 (15) із числа 14?» Виконуючи такі вправи, діти спираються на числовий промінь, на якому подано числа від 0 до 20. Часто цей відрізок натурального ряду приймає конкретний образ: «Уявіть, що це номери вагонів поїзда, ви стоїте біля 3-го вагона, а потрібно дійти до 9-го. Повз які вагони ви пройдете? Назвіть їх номери» або «Уявіть, що це номери квартир у першому під’їзді. На кожному поверсі по 4 квартири. Назвіть номери квартир на 1-му, 2-му поверхах».

З метою закріплення вміння співвідносити цифру і число; встановлювати місце числа в натуральному ряді; застосовувати терміни «наступне число», «попереднє число», «стояти перед», «прямувати за», «знаходитися між» Я. А. Король та Я. Р. Король рекомендують гру «Допоможіть Незнайкові» [36]. Учням пропонується лінійка з картону з прорізами, у які вставляються картки з цифрами: «Незнайко виготовив лінійку. Він наклеїв деякі числа над рисками. Його покликала мама, і він не встиг закінчити роботу. Допоможіть Незнайкові поставити під рисками числа, які лишилося наклеїти.»

Гра «Назвіть числа» пропонується авторами в трьох варіантах.

I варіант. Учні називають числа від 1 до 10 таким чином: число 1 промовляють голосно, число 2 — тихо, число 3 — голосно, число 4 — тихо... Промовляти числа можна й у зворотному порядку: число 10 промовляють голосно, число 9 — тихо, 8 — голосно...

II варіант. Учні називають числа від 1 до 10 через одне. Називати числа можна й у зворотному порядку.

III варіант. Учні називають числа таким чином: число 1 не називають, а ляскають у долоні, число 2 називають, 3 — ляскають, 4 — називають... Число лясків може відповідати пропущеному числу. Так рахувати можна й у зворотному порядку.

Цю гру можна проводити за допомогою казки: «У лісовій школі звірі вчилися рахувати. Ведмідь називав числа голосно, а білки — тихо. Повторимо, як звірі називали числа».

Також ці автори радять пограти з учнями в гру «Знайди своє місце в кінотеатрі»: «Ми прийшли до кінотеатру. Уявіть, що перед вами зал кінотеатру (учитель показує план кінотеатру). Кожна кишеня набірного полотна — це стільчик. Порахуйте, скільки стільців у першому ряду; у другому ряду; у третьому ряду. Назвіть усі номери кожного стільця 1-го ряду. Кожний із вас купив квиток, на ньому написані два числа, які позначають ряд та місце. Перше число показує ряд, а друге число — місце. Розгляньте числа на ваших квитках. У якому ряду і на якому місці сидить кожний із вас? » Вставляємо картки в кишені набірного полотна. Потім обирається контролер і перевіряє, чи правильно учні зайняли місця.

Порівняння чисел різними способами

1. Спосіб утворення пар. Наприклад, треба порівняти числа 3 і 4.

Учитель пропонує учням викласти на парті стільки кружків, скільки позначає цифра 3; покласти під кружками стільки трикутників, скільки позначає цифра 4; скласти пари з кружків і трикутників. Учні встановлюють, чого більше, чого менше; яке число більше, яке менше.

Учні складають і читають нерівність: три менше чотирьох; чотири більше трьох.

Цей спосіб порівняння чисел використовується в період ознайомлення з числами першої п’ятірки.

Уже зараз існує необхідність познайомити учнів із поняттями «рівність» та «нерівність» і сформувати уявлення про правильні (істинні) та неправильні (хибні) рівності і нерівності. Наприклад, можна запропонувати учням завдання: «Визначити, чи правильно поставлено знаки.»

Після виконання завдання учні роблять висновок, що нерівності бувають правильні (істинні) і неправильні (хибні). Учитель повідомляє, що так само і рівності бувають правильні (істинні) і неправильні (хибні). Учні наводять приклади правильних (істинних) і неправильних (хибних) нерівностей та рівностей.

2. Спосіб порівняння за місцем числа в натуральному ряді. Міркування здійснюються на підставі застосування правила:

Наприклад, треба порівняти числа 5 та 7. Число 5 при лічбі називають раніше, ніж число 7, тому 5 менше від 7; число 7 при лічбі називають пізніше, ніж 5, тому 7 більше за 5.

Спосіб порівняння чисел на підставі їх розташування на числовому промені (за місцем числа в натуральному ряді) вводиться після того, як учні набули досвіду порівняння чисел першої п'ятірки способом утворення пар. Крім того, при вивченні кожного числа розглядається послідовність чисел у натуральному ряді, попереднє й наступне числа до даного. Учні доходять висновку, що наступне число до даного на 1 більше, а попереднє — на 1 менше. Таким чином, переходячи до вивчення числа 6, створюється підґрунтя для введення нового способу порівняння чисел.

Розглянемо методику ознайомлення з цим правилом.

Учитель пропонує учням, спираючись на числовий промінь, назвати числа, які менші від 6; з’ясувати, як вони розташовуються в ряді чисел відносно числа 6.

Учні доходять висновку, що числа, які розташовані на числовому промені перед числом або ліворуч від числа 6,— менші 6.

Використовуючи цю ознаку, учитель пропонує назвати числа, які менші від 6; менші від 3.

Учні доходять висновку:

Числа, які на числовому промені розташовуються перед даним числом (ліворуч від даного числа), менші від нього.

Учитель пропонує учням, спираючись на числовий промінь, назвати числа, які більші за 6, та з’ясувати, як вони розташовуються відносно числа 6.

Учні доходять висновку:

Числа, які на числовому промені розташовуються за даним числом (праворуч від даного числа), більші за нього.

На перших етапах засвоєння цього правила діти мають користуватися числовим променем. У подальшому навчанні можливе ускладнення завдань через подання послідовності чисел. Можна пропонувати як завдання на порівняння чисел, так і завдання на оцінювання вже кимось виконаних завдань. Наприклад:

1. Учень підкреслив числа, що менші від 7. Виправте помилки.

Числа, які менші від 7, ідуть при лічбі раніше 7, розташовуються на числовому промені ліворуч від 7. Учень підкреслив числа, що розташовані ліворуч від 7. Помилка полягає в тому, що учень ще підкреслив число 7. Отже, на його думку, 7 < 7, що неправильно. Число 7 не слід було підкреслювати.

2. Учень підкреслив числа, які більші за 3, але менші від 6. Чи правильно він виконав завдання?

Числа, які більші за 3, повинні розташовуватися праворуч від 3. Підкреслені числа розташовуються праворуч від 3. Але помилка полягає в тому, що учень підкреслив число 3. На його думку, 3>3, що неправильно. Це хибна нерівність. Число З не треба було підкреслювати. Друга частина умови: ці числа повинні бути менші від 6. Числа, що менші від 6, розташовуються ліворуч від 6. Так, числа, що підкреслив учень, розташовані ліворуч від числа 6.

Учням можна запропонувати й аналогічні завдання без опори на числовий промінь або відрізок числового ряду:

3. Логічний спосіб. Після вивчення складу чисел першого десятка учням можна запропонувати логічний спосіб порівняння чисел, але не слід вимагати від усіх учнів застосовувати його. Учні з високим рівнем розвитку аналітико-синтетичних здібностей будуть користуватися цим способом, а дітей, у яких логічне мислення ще не розвинене, не слід примушувати міркувати таким чином. Завдання на порівняння чисел логічним способом можуть бути запропонованими учням лише під час колективної роботи вчителя з класом.

Міркування здійснюються на підставі знання складу чисел. Наприклад, треба порівняти числа 5 та 4: число 5 — це 4 та ще 1; 4 та ще 1 більше 4, тому 5 більше 4. Порівняємо числа 4 та 5: 4 — це 5 без 1; 5 без 1 менше 5, тому 4 менше 5.

Пояснюючи запис результату порівняння за допомогою знаків «>», «<», треба звернути увагу учнів на те, що це один і той самий знак, тільки перекинутий. Знак ставиться так, щоб більше число було з того боку, де відстань між кінцями відрізків/пали-чок більша, а до меншого числа — менша. Або можна застосувати аналогію з пташками: мама пташка годує маленьких пташенят із дзьоба, тому до меншого числа знак ставимо дзьобиком.

Коли порівнюються рівночисленні сукупності або рівні числа, з’ясовується відношення рівності, то ставиться знак «=», тоді відстань між відрізками/паличками однакова. Для того щоб пояснити учням, чому саме цей знак обраний для позначення рівності, учитель звертає увагу на те, що цей знак складається з двох відрізків однакової, рівної довжини.

Вивчення складу числа

Склад числа — подання числа у вигляді суми двох доданків. Утворюючи нове число з попереднього, учні знайомляться з одним із випадків складу даного числа, але існують й інші варіанти утворення числа, і ці випадки повинні бути предметом спеціального засвоєння.

Повернемося до розгляду числа 5. Учитель пропонує учням поділити робоче місце парти на дві частини — праву та ліву і взяти 5 зелених кружків.

Покладіть 5 кружків так, щоб вони всі розташовувалися зліва.

Скільки на парті кружків? Пересуньте 1 кружок вправо. Скільки кружків ліворуч? [4] Скільки кружків праворуч? [1] Скільки на парті всього кружків? [5] 3 яких кружків складаються всі 5 кружків? [Усі 5 кружків складаються з 4 кружків, що лежать ліворуч, і 1 кружка, що лежить праворуч.]

Пересуваючи по одному кружку, визначаємо кількість кружків окремо ліворуч та праворуч, а також їх загальну кількість; виходячи з цього робимо висновок про те, що ці числа складають дане число; записуємо випадок складу числа в таблицю.

Ілюструвати склад чисел можна за допомогою кругів, що обертаються. Учитель вирізає з картону два однакові круги

і кожний із них ділить, наприклад, на 5 сегментів (відповідно до складу числа, що вивчається); у центрі кожного сегмента розташовується якийсь малюнок — у першому крузі, наприклад, червоного кольору, а в другому — зеленого. У кожному крузі робимо розріз по радіусу. У цей розріз вставляються круги один в один, що дозволяє їх обертати.

Також для запам’ятовування складу чисел корисними є завдання на складання «будиночків», «машинок», «потягів» зі складом чисел. Враховуючи дані психологічної науки щодо підвищення ефективності сприймання молодших школярів, ці таблиці корисно розташовувати горизонтально:

Для засвоєння складу чисел корисно застосовувати кісточки доміно: спочатку учні виконують прості вправи — визначають, скільки точок праворуч, скільки — ліворуч, скільки точок усього і доходять висновку, що певне число складається з двох інших чисел. Далі дітям пропонується знайти лише ті кісточки, які ілюструють дане число. Наприклад: «З кісточок доміно виберіть ті, що ілюструють склад числа 5.»

За кісточками доміно учні повторюють склад числа 5: 5 — це 2 і 3; 1 і 4.

Після ознайомлення з дією додавання склад числа розглядається як подання числа у вигляді суми двох доданків.

Учні, об’єднуючи точки на кісточці доміно справа наліво та зліва направо, складають дві рівності на додавання. А після введення конкретного змісту дії віднімання учні за кісточками доміно складають не лише дві рівності на додавання, а й дві — на віднімання. Таким чином відбувається пропедевтика переставного закону додавання та взаємозв’язку арифметичних дій додавання і віднімання.

Наприклад: 2 + 3 = 5. Зліва 2 точки, справа 3 точки; об’єднуємо точки зліва направо, буде 5 точок: 2 + 3 = 5. Справа 3 точки,

зліва 2 точки; об’єднуємо точки справа наліво, отримаємо 5: 3 + 2 = 5. Усього 5 точок, вилучили 2 точки (можна прикрити їх рукою), отримаємо 3 точки: 5-2 = 3. Усього 5 точок, вилучили З точки, залишилось 2 точки: 5-3 = 2.

Корисні завдання на заповнення пропусків у складі чисел і запис на цій основі рівності на додавання та віднімання. Наприклад: 6 — це 5 і 1. 6 — ціле; 5 і 1 — його частини. Об’єднуємо частини в ціле: 5 + 1=6. Вилучаємо з цілого його першу частину, залишається друга частина: 6-5 = 1.

Число і цифра 0

При вивченні чисел першого десятка доцільно поступово вводити таку форму роботи, як усне опитування, наприклад:

Тема «Числа першого десятка» закінчується вивченням числа 0. Вводимо поняття про число 0 як результат віднімання однакових чисел. Спосіб отримання числа 0 полягає у вилученні із множини всіх її елементів і записі дій над числами. Наведемо приклад.

На гілці було 2 листочки. Подув вітер, і один листочок упав на землю. Скільки листочків залишилося? [1] Як знайшли? [Ми від 2

відняли 1, отримали 1: 2-1 = 1.] Ще раз подув вітер, і останній листочок упав. Скільки листочків залишилося на гілці? [Нічого.] А як це записати? [Треба від 1 відняти 1.] «Нічого» — це означає, що предметів немає зовсім, — пуста множина предметів, тобто множина, у якій немає жодного елемента; у математиці численність такої множини відповідає числу 0. Тому запишемо: 1-1 = 0.

Зауважимо, що ми не вимагаємо від учнів оперувати поняттям «порожня множина», головне — досягнути розуміння того, що існують множини, у яких немає жодного елемента, а тому кількість елементів такої множини дорівнює нулю.

А якщо б вітер зірвав відразу два листочки, скільки б залишилося листочків на гілці? [2-2 = 0] Учні наводять приклади, коли в результаті отримаємо число 0: 4-4, 14-14, 100-100.

Далі з’ясовується, коли ми отримуємо нуль. При виконанні якої арифметичної дії? [При відніманні.] Чи завжди при відніманні ми отримуємо нуль? [Ні.] А коли при відніманні отримуємо нуль? [Лише тоді, коли віднімаємо однакові числа.] Школярі роблять висновок: при відніманні однакових чисел отримуємо в результаті число 0.

Число 0 позначається цифрою, яка називається так само —

нуль.

Після вивчення чисел від 0 до 10 можна ввести поняття «натуральне число».

Натуральні числа — це числа, які застосовуються при лічбі предметів і при порядковій лічбі. Число 0 не застосовується при лічбі предметів, тому воно не є натуральним числом.

Треба зазначити, що під час вивчення цієї теми можна почати проводити математичні диктанти, наприклад:

 

 

 

Це матеріал з посібника "Методика навчання математики у 1-2 класах" Скворцова, Онопрієнко

 



Попередня сторінка:  1.2. Загальні питання методики навчання...
Наступна сторінка:   2.2.1. Методика навчання нумерації чисел...



^