РОЗДІЛ 3.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ У 1-2 КЛАСАХ

3.1.

ПРОСТІ ЗАДАЧІ

Очікувані результати навчання здобувачів освіти див. на сайті interactive.ranok.com.ua.

Наочні посібники і дидактичний матеріал:

• плакат із текстом пам’ятки № 1 «Працюю над задачею »;

• опорні схеми простих задач (на знаходження суми й різниці, на знаходження невідомого доданка, від’ємника або зменшуваного, на різницеве порівняння, на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць);

• таблиці з кишенями, на яких подано схеми до окремих видів задач.

Методика навчання розв’язування задач у 1 класі реалізується за такими етапами:

• підготовча робота до введення поняття «задача» (І етап);

• ознайомлення з поняттям «задача», структурними елементами задачі та етапами її розв’язування (II етап);

• формування вміння розв’язувати задачі на знаходження суми двох чисел, на знаходження невідомого доданка, на знаходження різниці, на знаходження невідомого зменшуваного або від’ємника, на різницеве порівняння та збільшення або зменшення числа на кілька одиниць (III етап).

Традиційно на етапі підготовчої роботи до введення поняття «задача» у дітей формується суть арифметичних дій додавання і віднімання, йде робота з розвитку мовлення, коментування малюнків тощо. У більшості чинних підручників поняття «задача» вводиться на прикладах задач на знаходження суми й різниці. Лише ознайомившись із відношенням різницевого порівняння, учні розв’язують задачі на збільшення чи зменшення числа на кілька одиниць, на різницеве порівняння. Дізнавшись про взаємозв’язок арифметичних дій додавання і віднімання, учні вчаться розв’язувати задачі на знаходження невідомого доданка. Зазвичай задачі пропонуються відразу після вивчення теоретичного матеріалу як засіб його подальшого засвоєння. Разом з тим, використання сюжетних задач для формування в дітей уявлень про математичні поняття (у тому числі й про суть арифметичних дій) може призвести до того, що така типізація виступає як

основний спосіб формування вміння розв’язувати задачі. Учні не вчаться міркувати під час здійснення вибору арифметичної дії, а орієнтуються на зразок, наданий учителем.

З метою попередження шаблонного й тому неадекватного підходу учнів до розв’язування окремих видів задач поняття «задача» доцільно вводити не лише на прикладах задач на знаходження суми й різниці, а й на матеріалі простих задач перших п’яти видів. Це задачі на знаходження суми, на знаходження невідомого доданка, на знаходження різниці, на різницеве порівняння, на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць. Прості задачі цих видів, а також задачі на знаходження невідомого зменшуваного та від’ємника, слід пропонувати учням на етапі формування вміння розв’язувати задачі.

Розглянемо зміст кожного етапу навчання учнів розв’язувати задачі докладно.

Це матеріал з посібника "Методика навчання математики у 1-2 класах" Скворцова, Онопрієнко