Інформація про новину
  • Переглядів: 17
  • Дата: 13-11-2021, 10:58
13-11-2021, 10:58

7.1. Мета, завдання уроку математики у початковій школі. Структура сучасного уроку математики

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  6.2. Величини та їх вимірювання в курсі ...
Наступна сторінка:   7.2. Навчальний проєкт як спосіб застос...

Кількісний аналіз характеристик результатів навчання, поданих у програмі з математики, показав, що за всіма змістовими лініями у всіх класах переважають діяльні сні результати. Це свідчить не лише про особливу функцію навчання предмета, пов’язану переважно із формуванням способів дій (умінь і навичок), а й зумовлює необхідність застосування діяльнісного підходу до побудови уроків математики. Домінування діяльнісного складника навчання дозволить сформувати в учнів досвід навчальної діяльності як основи компетентності.

Л. М. Фрідманом доведено, що формування математичних умінь і навичок — тривалий процес, який не можна здійснювати

стисло, протягом короткого часу [27]. Згідно з теорією поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна, дія, перш ніж стати розумовою, має бути засвоєна в матеріальній або матеріалізованій формі, у формі голосного мовлення, мовлення про себе. На перших етапах дія виконується як повністю розгорнена, лише на етапі мовлення про себе скорочується; учень поступово набуває автоматизму у її виконанні. Тому процес формування вмінь і навичок триває упродовж серії уроків, підпорядкованих одній меті [ЗО].

Загальна мета конкретизується у дидактичній задачі уроку, де зазначається, що саме буде зроблено задля її досягнення. Так, наприклад, можемо актуалізувати навчальний зміст, потрібний для виконання нової дії; ознайомлювати з новим способом дії і здійснювати його первинне закріплення; формувати нову дію з коментуванням усіх кроків виконання за розгорненою або за скороченою схемою розв’язування; удосконалювати набуті вміння тощо.

Зміст навчання математики створює сприятливі можливості для розвитку в молодшого школяра пізнавальних процесів. На уроці учням доцільно запропонувати систему навчальних задач, які спрямовують учня на виконання операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації; спонукають до формулювання висновків, визначення зміни в умові та її впливу на розв’язання, з’ясування закономірності та її застосування для складання подібних завдань тощо. Отже, на основі змісту навчання для конкретного уроку визначається розвивальна задача. Наприклад, якщо учням буде запропоновано зіставити випадки додавання без переходу та з переходом через розряд, то вони виконуватимуть дії аналізу й порівняння. Проте здебільшого розвивальна задача стосується розвитку логічного мислення учнів шляхом формування прийомів розумових дій, коли пропонуються завдання, пов’язані з активною розумовою діяльністю: визначити закономірність; продовжити складання виразів, користуючись визначеною закономірністю; відновити пропущені знаки арифметичних дій у записі рівності; зробити припущення щодо ймовірного результату обчислення тощо.

Одним із завдань навчання математики в початковій школі є розвиток мовлення, що базується на знанні й застосуванні в активному словнику математичної термінології. Отже, розвивальна задача уроку має включати ще й спеціальну роботу зі збагачення словникового запасу учнів, застосування термінологічної лексики під час коментування виконуваних завдань.

Процес навчання математики володіє також значним виховним потенціалом, який виявляється у формуванні особистісних

моральних і естетичних якостей (зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності).

Отже, під час проектування уроку слід визначити:

1) мету, що реалізується протягом серії уроків;

2) дидактичну задачу, яка реалізує частину загальної мети на

даному уроці;

3) розвивальну задачу на основі системи навчальних задач

(завдань) уроку;

4) виховну задачу.

Наведемо кілька прикладів визначення мети, дидактичної та розвивальної задач уроку. Зауважимо, що виховну задачу уроку вчитель формулює відповідно до потреб учнів класу, педагогічної ситуації, обраних форм роботи тощо.

Тема уроку. Число і цифра 7

Мета: формувати в учнів поняття числа як кількісної характеристики класу скінченних еквівалентних множин, поняття про сутність арифметичних дій додавання і віднімання.

Дидактична задача: формувати в учнів поняття про число 7; учити співвідносити число предметів і цифру 7; навчити писати цифру 7; ознайомити зі способом утворення числа 7 та з місцем числа в натуральному ряді; формувати поняття про сутність арифметичних дій додавання і віднімання; вчити складати рівності на додавання на основі складу чисел 2-6; вчити виконувати додавання та віднімання за числовим променем.

Розвивальна задача: розвивати в учнів логічне мислення шляхом формування прийому аналізу.

Тема уроку. Порівняння чисел у межах 7

Мета: формувати в учнів поняття числа як кількісної характеристики класу скінченних еквівалентних множин, поняття про сутність арифметичних дій додавання і віднімання.

Дидактична задача: формувати поняття про число 7, про спосіб порівняння чисел на основі їх розташування на числовому промені; про сутність арифметичних дій додавання і віднімання; уміння користуватися знаками додавання та віднімання, термінами «вираз», «значення виразу»; учити складати рівності на додавання на основі складу чисел 2-6; формувати вміння додавати і віднімати число 1 на основі порядку чисел у натуральному ряді; учити виконувати додавання та віднімання за числовим променем.

Розвивальна задача: розвивати в учнів логічне мислення шляхом формування прийомів аналізу та синтезу.

Зміст і мета уроку визначають його тип. За основною дидактичною метою у педагогіці виділяють уроки засвоєння нового матеріалу; закріплення й застосування знань, умінь і навичок; повторення й узагальнення знань і вмінь; перевірки та контролю результатів навчання [12]. Так, на початку навчального року й під час переходу до вивчення певної змістової лінії програмою передбачено узагальнення й систематизація навчального досвіду, сформованого на попередньому етапі навчання, тому уроки повторення й узагальнення знань і вмінь обов’язкові на початку та в кінці навчального року; вони можуть бути й у середині вивчення теми, коли є необхідність подовжити в часі формування вміння або підсумувати вивчене. Проте слід зважати на те, що нова навчальна програма передбачає не механічне повторення, а просування учнів на вищий щабель засвоєння компетентності. Якщо в 1 класі учні лише ознайомлюються з додаванням і відніманням двоцифрових чисел без переходу через розряд, то в 2 класі під час узагальнення й систематизації вивченого матеріалу на початку року — мають набувати обчислювальної навички.

Зазначені типи уроків у «чистому» вигляді в початковій школі реалізуються рідко. Як зазначалося вище, процес формування математичних умінь досить тривалий, тож, навіть познайомивши учнів із новими елементами знань, продовжуємо формувати (розвивати, вдосконалювати) уміння. Тому ми найчастіше проектуємо комбіновані уроки. Переважання таких уроків у початковій школі обумовлюється ще й необхідністю неперервного повторення, пов’язаного з особливістю психічних процесів учнів молодшого шкільного віку.

Структура комбінованого уроку відображає етапи навчального пізнання й відповідає структурі навчальної діяльності, а саме:

I етап — мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

II етап — актуалізація опорних знань і способів дії;

III етап — формування нових знань і способів дії;

IV етап — закріплення, формування вмінь і навичок;

V етап — рефлексія навчально-пізнавальної діяльності.

На етапі мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів учитель організовує нетривалі бесіди щодо важливості й значущості роботи на даному уроці для кожного учня; зазначає, що діти мають бути уважними й сумлінно працювати, щоб набути певного вміння або навички виконання дії, як ця дія знадобиться у майбутньому навчанні та в повсякденному житті. На етапі мотивації доноситься мета і завдання уроку. Важливо, щоб учні сприйняли їх як особисті, — за таких умов вони будуть психологічно

готовими до сприймання нового. Тут стануть у нагоді, зокрема, цікаві історичні й математичні довідки, факти — так школярі можуть відчути, що вони засвоюють культуру, накопичену людством за часи його існування.

Наведемо приклад такої бесіди до першого уроку з теми «Число і цифра 7».

Число 7 люди вшановували з давніх-давен. Із чим ви пов’язуєте це число? Що вам відомо про нього? Християни всього світу вважають число 7 священним: 7 тижнів Великого посту; 7 таїнств, 7 ангелів... У мусульман вищу радість називають «сьомим небом». За міфами Стародавньої Греції, в Атланта, який підпирав плечима небосхил, було 7 доньок-плеяд, яких Зевс перетворив на сузір’я. Одіссей 7 років був у полоні німфи Каліпсо. У казках також часто зустрічається число 7: 7 мандрівок Синдба-да; Білосніжка мешкала в семи гномів за сімома горами; вовк і семеро козенят; семеро з одного стручка... Сьогодні ми вивчатимемо число і цифру 7. Нам потрібно дізнатися, де це число знаходиться в числовому ряді, навчитися писати цифру 7, розкрити секрети складу цього числа. Спробуємо відповісти на запитання, чим корисне для нас буде знання про число 7.

Наступний етап уроку — актуалізація опорних знань і способів дії. На цьому етапі важливо не лише «занурити» дитину в предмет вивчення, тобто «у світ чисел і математичних понять», а взагалі зосередити її увагу, зокрема шляхом виконання зорових або геометричних диктантів. Ці завдання також актуалізують уявлення геометричного характеру, які в початковому курсі математики не розглядаються окремим блоком, отже, бажано їх повсякчас включати в канву уроків. Наведемо приклад такого завдання.

Після налаштування вчителем учнів на роботу потрібно підготувати підґрунтя для виконання нової дії: повторити ті знання та способи дії, які лежать в основі виконання нової дії або мають із нею щось спільне. Звичайно, виконання будь-якої нової математичної дії неможливе без виконання обчислень, тому на етапі актуалізації доцільно організувати усну лічбу. Вона може бути проведена у формі гри з використанням засобів наочності. Наприклад: «Виконайте завдання замість казкового героя: кожне число першого рядка зменште на 2; другого рядка — зменште на 1. Складіть подібні завдання для однокласників».

Процес навчання потребує комунікації, а математика як наука має власний термінологічний апарат, який широко застосовується вчителем під час пояснення нового матеріалу й має бути зрозумілий учнями. Отже, на етапі актуалізації організовується

нетривале за часом усне опитування з використанням відповідної темі уроку термінології або проводиться математичний диктант. Наведемо приклад запитань для усного опитування, яке передує вивченню теми «Взаємозв’язок додавання і віднімання» (1 клас).

Як називають числа, які додають? Як називають результат дії додавання?

Яку арифметичну дію слід виконати, щоб одержати не менше число — більше або рівне? У якому випадку при додаванні одержуємо більше число? те саме число?

Яку арифметичну дію слід виконати, щоб одержати не більше число — менше або рівне? У якому випадку при відніманні одержуємо менше число? те саме число?

Чи може сума дорівнювати одному з доданків?

Чи впливає порядок доданків на значення суми? Пригадайте, як формулюється переставний закон додавання.

Починаючи з 2 класу, на цьому ж етапі можна перевіряти домашнє завдання. Перевірка може поєднуватися, наприклад, із додатковими вимогами щодо дій із числами, одержаними у відповідях. Ідеться про творче застосування попереднього досвіду, наприклад, учням можна запропонувати назвати відповіді в порядку зростання; усно скласти обернену задачу; перевірити правильність результату дії тощо. На цьому ж етапі уроку учні можуть одержати індивідуальні завдання, які перевірять усім класом. У такий спосіб урок набуває багаторівневої організації, що передбачає одночасне виконання кількох завдань, застосування кількох форм роботи. Крім того, завдяки цим прийомам пришвидшується темп уроку, активізується пізнавальна активність учнів.

Найважливіше значення етапу актуалізації полягає в тому, що учні поновлюють ті знання та способи дії, на яких ґрунтується новий навчальний зміст. Як приклад подамо систему завдань уроку з теми «Порозрядне додавання і віднімання чисел».

Як ми міркуємо щодо додавання та віднімання круглих чисел? Як додаємо одноцифрове число до двоцифрового? Як віднімаємо одноцифрове число від двоцифрового? Як додаємо кругле число до двоцифрового? Як віднімаємо кругле число від двоцифрового? Який висновок можна зробити щодо додавання одиниць і додавання десятків? віднімання одиниць і віднімання десятків?

Етап формування нових знань і способів дії передбачає виконання підготовчих завдань, які або мають схожість із новим матеріалом, або є складовими для виконання нової дії. Наприклад, у завданні йдеться про випадки додавання і віднімання

двоцифрових чисел: складається проблемна ситуація, розв’язання якої відбувається шляхом зіставлення пар виразів.

Далі учням пропонується нове завдання, до якого не можна застосувати відомий спосіб дії, таким чином створюється проблемна ситуація невідповідності наявних знань новим умовам. Розв’язування цієї ситуації здійснюється під керівництвом учителя.

Аналогічно розглядається прийом віднімання. Після цього виділяється орієнтувальна основа дії (ООД), тобто розкривається зміст прийому. Учні коментують розв’язання, подане в готовому вигляді, разом з учителем опрацьовують (або складають) пам’ятку, алгоритм або схему.

Після цього здійснюється первинне закріплення способу дії. У даному випадку виконується обчислення з коментуванням.

За вдалої побудови системи навчальних завдань учні непомітно для себе виконують нову дію, і якщо у них виникає запитання «А коли ж буде новий матеріал?», можна вважати, що вчитель усунув «перешкоди» між попереднім матеріалом і новим, запобіг стресовим ситуаціям при зустрічі учнів із невідомим.

Таким чином, етап ознайомлення з новими знаннями і способами дії передбачає створення проблемної ситуації, її розв’язування, формулювання ООД, первинне закріплення дії у матеріалізованій формі та у формі виконання навчальних дій із коментуванням. Засобом навчання на цьому етапі стає система навчальних завдань, схеми, пам’ятки, картки з друкованою основою тощо.

Мета наступного етапу полягає у формуванні вмінь і навичок щодо певної дії; в організації неперервного повторення вивченого раніше або його узагальненні та систематизації. Тут застосовуються різні форми роботи: колективна, групова, індивідуальна, самостійна. Засобами навчання разом із традиційними завданнями можуть бути програмові засоби: тренувальні програми (тренажери лічби), фрагменти навчальних мультфільмів тощо. Ефективними є компетентнісно орієнтовані завдання, які уводять учнів у змінені навчальні умови [31].

На цьому ж етапі уроку, виходячи із пізнавальних потреб учнів класу, з метою розвитку в них логічного мислення та інтересу до математики доцільно пропонувати завдання з логічним навантаженням.

Для найбільшої користі від уроку потрібно, щоб кожен учень усвідомлював, про що нове й важливе для себе він дізнався, що йому добре вдається, над чим ще слід попрацювати, що він має зробити для покращення результатів своєї роботи, якої допомоги потребує.

Отже, обов’язковим етапом уроку є рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів. На цьому етапі учні можуть висловлювати свої враження від уроку, давати оцінку власній діяльності (не роботі вчителя). Помічено, що навіть першокласники здатні до об’єктивної оцінки. Так, цінною для спостереження стала думка одного школяра, яку він висловив на уроці в присутності науковців. Коли вчителька запропонувала висловитись, чи сподобався дітям урок, учень відповів: «Мені урок не дуже сподобався...». Учителька дещо розгубилася, але спробувала уточнити, чому саме урок не сподобався учневі. На це дитина відповіла: «У мене ще цифра 5 погано виходить...».

На етапі рефлексії навчально-пізнавальної діяльності доцільно скористатися рекомендаціями О. Я. Савченко, яка пропонує учням продовжити такі речення: «Я знаю, що...»; «Я можу пояснити...»; «Я розумію...»; «Я вмію робити...»; «Я перевіряю...»; «Я намагаюся...»; «Я відчуваю, що мені потрібно...» та ін. [12].

Отже, формування предметної математичної і ключових компетентностей можливе за умови реалізації діяльнісного підходу. Він має знайти відображення у структурі уроку математики, яка відтворює етапи навчального пізнання й відповідає структурі навчальної діяльності учнів.

Більш докладну інформацію про сучасний урок математики — див. у публікаціях [32; 33], а також на сайті interactive.ranok.com.ua.

 

 

 

Це матеріал з посібника "Методика навчання математики у 1-2 класах" Скворцова, Онопрієнко

 



Попередня сторінка:  6.2. Величини та їх вимірювання в курсі ...
Наступна сторінка:   7.2. Навчальний проєкт як спосіб застос...



^