Інформація про новину
  • Переглядів: 25
  • Дата: 13-11-2021, 10:59
13-11-2021, 10:59

7.2. Навчальний проєкт як спосіб застосування учнями досвіду математичної діяльності

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  7.1. Мета, завдання уроку математики у п...
Наступна сторінка:   Посібник "Методика навчання математи...

За останніми дослідженнями нейропсихологів, пізнавальні й поведінкові характеристики сучасних дітей надто відрізняються від характеристик їхніх однолітків кінця минулого століття. Так, нині 3-5-річні діти здатні працювати на результат, тоді як раніше це було доступним для 7-10-річних дітей. У сучасних дітей переважає системно-смислове мислення, домінує смислове середовище, яке регулює їхню поведінку. Зараз дитина готова почути дорослого лише після того, як буде вибудована система відносин на основі довіри й розуміння, і ця система переважає над потребою традиційного набуття знань. У сучасних дітей, на відміну від їхніх однолітків кінця XX століття, у яких переважав наслідувальний рефлекс, спостерігається прагнення свободи — вони самі вибудовують систему поведінки, і це спостерігається вже в наймолодшому віці. Якщо раніше найрозповсюдженішим питанням

дітей 5-6 років було «Чому?», то у сучасних дітей це питання «Навіщо?»; важливішою є не причинно-наслідкова залежність між об’єктами і явищами, а сенс власних вчинків і дій, — тож із сучасними дітьми треба домовлятися. Таким чином, репродуктивна подача інформації і завдання на відтворення знань дітям не цікаві, їх більше приваблюють пошукові завдання і завдання, які змушують творчо мислити.

За висновками науковців і педагогів-практиків, в умовах упровадження компетентнісного підходу значна увага має приділятися організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу. Тому перевагу слід надавати методам і формам організації навчання, які стимулюють активну пізнавальну й перетворювальну діяльність учнів. Одним із найефективніших засобів формування в учнів компетентностей нині визнається метод проектів.

Учителі, які мають досвід організації проектної діяльності молодших школярів, відзначають її позитивні результати, більшість з яких пов’язана із формуванням загальнонавчальних умінь — навчально-організаційних, навчально-інформаційних, загальнопізнавальних і контрольно-оцінювальних, що складають основу ключових компетентностей.

Відповідність проектної діяльності компетентнісному підходу також виявляється в тому, що планування роботи учасниками починається з чіткого визначення мети й конкретного результату, на який вона буде спрямована. Як відомо, компетентність формується в діяльності, яка передбачає розв’язання актуальної для учнів проблеми. Так і в ході навчального проекту активність учасників спрямована на подолання інтелектуальної чи практичної проблеми.

Унікальність роботи над проектом полягає у її властивості інтегрувати зміст навчання різних предметів. Найчастіше проектна діяльність організовується під час вивчення природознавства, трудового навчання, основ здоров’я, літературного читання, «Я у світі», а також у позаурочний час, проте вона має значний розвивальний потенціал і для математики.

Взагалі в будь-якій із навчальних тем можна виділити проблему, яка буде піддаватися вирішенню у формі проекту. Разом із тим не існує (та й не може існувати) розробленого наперед планування проектів, оскільки в основі їх розроблення перебувають потреби, мотиви, інтереси конкретного учня або класу. У зв’язку з цим можемо поділитися лише ідеями тем навчальних проектів, пов’язаних зі змістом навчання математики.

Зважаючи на змістові особливості курсу математики і щільність часу, відведеного на досягнення програмових вимог, навчальний проект із цього предмета доцільно організовувати, по-перше, як урізноманітнення діяльності учнів у разі їхнього успішного просування в засвоєнні основного змісту, по-друге, якщо навчальна ситуація в класі спричинила проблему, прийнятну для розв’язання методом проектів. Зупинимось на другій умові.

Відомо, що однією з новацій навчальної програми є уведення до змісту навчання в 1 класі розділу «Сотня». Хоча відповідні теми подаються з пропедевтичною метою, але практика показує, що під час їх вивчення учні стикаються з певними труднощами, зокрема в засвоєнні нумерації чисел у межах 100. Щоб вивчення такого матеріалу було ефективним, доречно разом з учнями виконати прикладний навчальний проект «Гра-мандрівка». Його результатом може бути настільна гра-бродилка на будь-яку цікаву для дітей класу тематику — подорож країною, пошуки скарбів, пригоди в джунглях, космічні мандри тощо. Дидактична користь гри передусім полягатиме в тому, що під час її створення учні самостійно розташують на ігровому полі ряд чисел у межах 100, а під час використання в невимушеній атмосфері «працюватимуть» із цим рядом. Таким чином учні мимовільно опанують порядкову лічбу, що стане навчальним результатом діяльності. Водночас колективна справа з реальним і цікавим результатом додасть ціннісного ефекту справі.

Приймаючи рішення про залучення дітей до проектної діяльності, учитель має для себе з’ясувати: чи існує потреба в даній навчальній ситуації в класі саме в такій формі роботи; чи є намір використовувати, наприклад, під час перерв або в позаурочний час виготовлену гру; чи доступною для учнів буде така справа; чи зацікавить вона дітей; чи реально знайдеться час для цієї роботи.

Організація такого проекту має відбуватися природно, наприклад, від ідеї зробити настільну гру власноруч. Залежно від можливостей дітей результатом може бути одна гра, проте цікавіше об’єднати учнів у кілька груп і виготовити більше ігор. Спочатку слід пояснити, про яку гру-мандрівку йдеться: показати її у фабричному виготовленні або на малюнку. Доцільно завести розмову про цікаві місця, якими б діти хотіли здійснити віртуальну подорож (для користі справи важливо, щоб ініціатива йшла саме від учнів). Визначившись із сюжетом, необхідно визначити правила гри, а потім скласти план виконання проекту, тобто разом з учнями намітити кроки, які приведуть до бажаного результату. Під час обговорення плану варто зупинитися на таких питаннях:

для чого знадобиться виготовлена гра; хто може бути помічником у справі; які знання чи інформація нам знадобляться; які матеріали будуть потрібні (звернути увагу, що можна використати картинки зі старих журналів чи рекламних листівок); у якій послідовності буде створюватись власне гра; якою має бути робота (критеріями можуть виступати охайність, яскравість, оригінальність, гумор); як і кому буде презентована робота.

План за потреби можна оформити за таким зразком:

Це і є ті кроки, які допоможуть дітям усвідомлено й відповідально ставитися до обраної справи, вчитися організовувати свою роботу.

Під час виконання проекту вчитель запропонує учням самостійно розташувати числа на ігровому полі, організує само- або взаємоперевірку правильності побудови числового ряду. Коли гра буде готовою, доцільно навчати учнів стежити за дотриманням її правил, а також за правильністю лічби.

Так само прикладний проект можна виконати в 2 класі, присвятивши його вивченню табличного множення і ділення. Нагадаємо, що згідно з останніми змінами в програмі з математики та за здоровою логікою у процесі засвоєння випадків множення і ділення учні можуть користуватися таблицею. Цікавіше, коли таку «підказку» створять самі учні. Найпростіший варіант — оформити в рамку роздруковану таблицю. Проте корисніше запропонувати учням не готовий примірник таблиці, а лише її поля, після чого діти зможуть самі заповнити їх потрібними числами.

Подібну справу можна організувати, виготовляючи будь-які інші пам’ятки або підказки для роботи над задачами.

Звичайно, під час навчання математики доцільно розробляти не лише прикладні проекти.

Так, з учнями можна організувати інформаційні проекти: «Які квадрати називають «магічними?»; «Найдавніші математичні

знаки»; «Грошові одиниці в Україні»; «З історії вимірювальних приладів»; «Найвідоміші математики планети»; «Котра година зараз на планеті?»; «Математичні цікавинки».

Пошуково-дослідницькі проекти можуть мати такі теми: «Математика в казках», «Математика на кухні», складання таблиці витрат матеріалів «Ремонт у моєму домі», «Геометричні тіла в архітектурі», планування ділянки «Присадибна ділянка», «Математика в легендах».

Темами творчих проектів можуть бути: «Музичний задачник», «Числова мозаїка», «Ненудний задачник», ілюстрування задач «Намалюємо задачу», «Математична газета», складання задачника «У тридев’ятому царстві», «Надзвичайні одиниці вимірювання величин». Як ігрові проекти можна організувати спектаклі «Як виникла математика» і «У доісторичній математичній школі», ділові ігри «У магазині іграшок», «Мій бюджет на місяць», «Як навчитися заощаджувати кошти?» тощо.

 

 

Це матеріал з посібника "Методика навчання математики у 1-2 класах" Скворцова, Онопрієнко

 



Попередня сторінка:  7.1. Мета, завдання уроку математики у п...
Наступна сторінка:   Посібник "Методика навчання математи...



^