Інформація про новину
  • Переглядів: 11
  • Дата: 18-11-2021, 18:28
18-11-2021, 18:28

2.1. Передумови партнерства

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  1.4. Ефективні форми налагодження партн...
Наступна сторінка:   2.2. Кроки назустріч один одному

Усвідомлення головної мети співпраці — це перший крок до її побудови. Саме це впливає на вибір закладу освіти.

За яким критерієм батьки обирають школу для своєї дитини? Найчастіше це:

— зручність розташування (біля дому чи біля місця роботи батьків);

— репутація закладу (досвід свій чи знайомих, позитивна репутація закладу);

— особистість першого вчителя (свідомий вибір чи за рекомендацією) тощо.

Усвідомлення причин вибору школи може стати початком плідної співпраці.

Коли людина прагне зробити власний внесок у спільну діяльність? Якщо вона:

— розуміє цінність діяльності;

— відчуває, що є простір, де вона значуща, де її думку враховують, де існує прозорість та безпека, прийняття та довіра тощо.

Допомогти формуванню такого ставлення до ніколи можуть як максимальне висвітлення організаційної діяльності закладу на сайті ніколи (правила прийому, традиції школи, структура навчального процесу та циклограма виховної роботи протягом року, презентація педагогів та класних колективів тощо), так і організована певним чином робота з батьками.

В умовах НУШ школи приймають дітей за визначеними мікрорайонами та конкурсом на вільні місця.

І тепер кроки до співпраці — це двосторонній процес, тому знайомство з майбутніми першокласниками можна починати заздалегідь, щоб налаштуватися один на одного, організувати навчальний процес, звіритися з умовами/вимогами освітніх програм.

Першою вдалою спробою порозуміння та звірки, наскільки надалі ми можемо стати партнерами, є організація роботи «Школи дошкільнят», яка працювала в Одеській спеціалізованій школі-інтернаті № 2 Одеської міської ради Одеської області (нині це Одеський ліцей «Ланжеронівський», директор Наталія Савельєва).

Головними принципами такої школи були такі.

1. Принцип рівності/ротації. Оскільки «Школа дошкільнят» працювала три місяці та були організовані три групи дітей, адміністрація запропонувала ротацію вчителів. Кожна дитина, яка планувала вступити до школи, мала змогу навчатися у кожного вчителя майбутньої паралелі.

2. Принцип власного вибору вчителя самою дитиною. Після закінчення навчання кожній дитині було запропоновано обрати свого вчителя самостійно. І ті батьки, які були в змозі довіряти вибору дитини, побачили результати навчання своєї дитини вже у першому класі. Оскільки вчитель у початкові школі стає значущим дорослим для дитини, такий вибір допоміг заздалегідь налагодити довіру дитини до вчителя.

3. Принцип ігрового кола. Розклад будувався таким чином, щоб діти мали три уроки по 30-35 хвилин із розвитку логіки, дрібної моторики, усного мовлення та один ігровий урок, який був присвячений активним руховим іграм, взаємодії, побудові дитячого колективу. Діти надалі йшли до різних класів, але під час прогулянок на шкільному подвір’ї зустрічали своїх знайомих і спілкувалися. Відзначу, що ця паралель учнів є згуртованою, дружні стосунки існують між дітьми різних класів.

4. Принцип паралельного проведення «Школи для батьків». Тоді, коли діти навчалися з учителями, батьків запрошували до участі у «Школі батьків», яку проводив практичний психолог закладу. Головним став принцип добровільності, тому до школи завітало менше, ніж половина батьків. Відвідування не фіксувалося для того, щоб створити максимальні умови для довіри

та співпраці. Школа батьківства була присвячена різним темам виховання та взаємодії з дітьми та школою:

— сенситивні періоди дошкільного дитинства;

— базисні компоненти готовності до школи;

— стилі батьківського ставлення до дитини;

— індивідуально-типологічні особливості дитини;

— дитина в дитячому колективі;

— шляхи розвитку мислення дитини;

— неефективні батьківські вислови;

— як будувати стосунки, сповнені довіри, поваги та прийняття (додаток 1);

— «Малюнок родини в образах квітів», разом із дітьми (додаток 2);

— «Я та моя дитина» (робота з МАК);

— «Подарунок із пластиліну», сумісно з дітьми (додаток 3) тощо. Робота проводилась у колі із застосуванням практичних вправ

та арттерапевтичних методик.

Додаток 1

Як будувати стосунки, сповнені довіри, поваги та прийняття

(на основі ненасильницького спілкування Маршалла Розенберга)

Мета: усвідомлювати свої потреби, навчитися бачити навпроти себе людину з її потребами.

1. Привітання-знайомство (7 хвилин)

Мета: створення атмосфери безпеки та довіри.

Закінчить фразу: «Якби я мав/ла змогу поспілкуватися з видатною людиною, то це був/була..., тому що...»

2. Групова дискусія «Знайомство з головними принципами ненасильницького спілкування» (25 хвилин)

Мета: усвідомлення принципів ненасильницької комунікації Слайди виводяться по черзі на екран.

1. Наші почуття викликані не діями іншої людини, а нашими задоволеними чи незадоволеними потребами.

2. Будь-яка дія людини є спробою задовольнити свої потреби.

3. Усі потреби рівноцінні, вони однакові у всіх людей.

4. Найкоротший шлях до припинення всіх конфліктів — це злагода із самим собою.

Після кожного слайда ведучий ставить такі запитання:

— Скажіть, як ви розумієте цей принцип?

— Як усвідомлення змісту цього принципу впливає на стосунки між людьми?

— Якщо ми починаємо думати таким чином, що змінюється у стосунках, у самосприйнятті?

Руханка «Подарунок по колу»

Усім учасникам пропонується встати та уявити, що у них є можливість спочатку отримати подарунок від сусіда праворуч, а потім зробити подарунок сусіду ліворуч. Учасники по колу передають за допомогою пантоміми різні подарунки.

3. Вправа «Добрий компаньйон». Робота в парах (20 хвилин)

Мета: побачити за діями людини її потреби.

Інструкція: Пригадайте, коли востаннє чиєсь слово чи дія викликали у вас неприємні відчуття. Запишіть відповіді у таблицю.

КРОК 1. Запишіть слова чи дії інших, які викликають у Вас неприємні відчуття. Будьте уважні! Записуйте конкретні дії чи слова!

КРОК 2

КРОКЗ

Що ви відчували тоді, коли це сталося?

 

Які Ваші потреби були незадоволені тоді?

Спробуйте усвідомити потреби іншої людини у тій ситуації. Запишіть їх.

Зробіть паузу та відчуйте, як зараз почуваєтеся.

Як зараз почуваєтеся?

Перевірте, чи ще є якісь незадоволені потреби? Запишіть їх.

 

КРОК4. Чи маєте якісь ідеї щодо задоволення і ваших потреб, іпотреб іншої людини? Яким може бути ваш перший крок?

Обговоріть результати вашої роботи в парах: сторона А розповідає, сторона Б слухає. Якщо сторона Б щось хоче сказати/запита-ти, вона запитує сторону А: «Чи можу я щось сказати/запитати? » І тільки після цього сторона Б має можливість говорити.

Після цього сторони міняються ролями: сторона Б говорить, сторона А слухає.

Запитання після вправи:

— Як себе зараз почуваєте?

— Якпочували себе, колиговорили/колислухали?Щобуло легше?

— Що змінюється в людині та стосунках, коли є усвідомлення своїх потреб?

4. Підбиття підсумків зустрічі (7 хвилин)

Які дарунки ви сьогодні для себе отримали?

Додатковий матеріал для опрацювання.

Людськи потреби (Схема 1)

Категорія потреб (за класифікацією Р. Ерскіна в модифікації 0. Мельник)

Позитивні настанови, твердження

Потреби за Маршаллом Розенбергом (у модифікації 0. Мельник)

Фізіологічні потреби та потреба у <,

Язичній безпеці

Потреба

у фізичній безпеці

«Я маю право на фізичну безпеку»,

«Я маю право на життя»

Безпека

Повітря

їжа

Вода

Рух

Відпочинок

Сон

Фізична безпека Притулок, укриття Затишок

Потреби, які виникають унаслідок взаємодії і живлять та підтримують її

Потреба у безпечних стосунках

«Стосунки — це бути справжнім,

виявити себе повністю, без остраху втратити повагу і любов іншої людини»,

«Я можу бути справжнім»

Безпека

Прийняття

Прихильність

Надія

Довіра

Дотик

Справжність

Порядок

Комфорт

Визнання цінності моїх дій/слів/ міркувань

«Усе, що я роблю, важливе, має мету, і ця мета має цінність»,

«Моїдії—це найкращий відомий мені спосіб подолати складну ситуацію»,

«Я цінний»

Визнання Турбота Розуміння Самооцінка Самоповага Бути цінним для інших Міркування Ясність Зрозумілість Брати участь Дбати про власні ресурси

Бути побаченим у моєму намірі

Бути значущим для інших

«Мені важливо бачити себе без осуду та критики, нібито очима значущої дорослої людини, яка дивиться на мене з прийняттям»,

«Я цінний, важливий, хороший»,

«Я ок»

Прийняття

Захист

Заохочення

Стабільність

Підтримка

Допомога

Надійність

Присутність

Емпатія

Цінування

Справ едли вість

Відновлення

Спокій

Толерантність

Спільність,

підтвердження

ДОСВІДУ

«Мені важливо бути з тим, хто може розділити мій досвід, зрозуміти мене без слів»,

«Мені важливо відчувати, що зараз ти зі мною, що тобі зрозумілі мої слова/ дії/ почуття»,

«Коли я почую від тебе:

«У мене теж це було», я отримую досвід визнання та вапідації»

Спільнота

Спілкування

Дружні стосунки

Співчуття

Узгодженість

Включеність

Належність

Допомога

Розуміти інших

Теплі стосунки

Сумувати за...,

оплакувати

Горювати

Валідація

Стосунки

Солідарність

Розділена реальність

Самовизна чення

ідентичності,

унікальність

«Я унікальний»,

«Я можу бути не таким, як ти»,

«Я беру відповідальність за свій вибір»,

«Мені важливо розуміти, хто я є та що для мене важливо»,

«Я вмію казати “Ні”»,

«Я маю право на свою думку»,

«Я маю право на свої “хочу” і “не хочу”»,

«Я маю право на свій особистий простір»

Незалежність

Особистий простір

Автономія

Вибір

Свобода

Приватність

Гідність

Самоповага

Чесність

Відповідальність

Усвідомленість

Цілісність

Духовність

Мрії, фантазії

Мета, намір

Обирати свої власні

мрії, цілі, цінності

Справжність

Вплив

«У мене є чим поділитися 3 іншими»,

«Я можу, я вмію, я успішний»,

«Зі мною можна мати справу»

Вплив

Розвиток

Ріст

Внесок

Дієвість

Ефективність

Компетентність

Мати значення

Практика

Висловлюватись

Вчитися

Зміна

Участь

Співпраця

Ініціатива з боку іншого

«Моїпочуття важливі», «Мене можна любити», «Я важливий!»

Бути цінним для інших

Рівність

Взаємність

Увага

Ініціювання Бути побаченим та почутим

Брати до уваги

Висловлювання та прийняття любові

«Я вмію проявляти свої почуття»,

«Я вмію підтримувати зв ’язок із людьми», «Мене люблять»,

«Я маю право на любов»

Вдячність

Близькість

Інтимність

Зв'язок

Любов

Потреба в самореалізації, творчості

«Я маю право досліджувати цей світ», «Я талановитий і не боюся про це заявляти»,

«Я можу мріяти і ставити цілі»,

«Я не залежу від думок та оцінки інших»

Гратися

Розважатись

Задоволення

Жарти

Мир

Краса

Легкість, зручність Гзрмонія Натхнення Спонтанність Радіти життю Радіти успіху Бачити сенс у тому, що я роблю Виклик Творчість Відкриття Участь

Самовираження

Щастя

Інформація для ведучого

Актуалізація теми потреб є дуже важливою для сучасної людини. Насамперед це дає змогу розвити усвідомлене ставлення до мотивів своє діяльності, по-друге, ухвалювати рішення у площині «людина — людина». Потреби є в усіх людей, і їх перелік однаковий для всіх. І це означає, що чим більше людей навчаться визначати свої потреби та розуміти потреби інших, тим більше миру буде у стосунках, менше часу піде на припинення конфліктів і будуть реалізовані можливості партнерства у пошуку рішень, які задовольняють потреби всіх.

В умовах реформування школи особливої значущості набуває потреба у визнанні цінності власних дій/слів/міркувань. Ось що із цього приводу пише Річард Ерскін: «Визнання цінності реакції має тенденцію нормалізувати її, допомагає зрозуміти, що це « нормальна реакція на ненормальну ситуацію». Якщо поведінка, пов’язана із задоволенням потреб, перекрита раціональністю, спотворена соромом і почуттям провини та прихована від усвідомлення, ми можемо припинити помічати її функції і почати думати про неї, як про ненормальну і небажану».

У цьому контексті дуже важливо за аксіому взяти собі до уваги головний принцип ненасильницького спілкування, що будь-яка дія людини є спробою задовольнити свої потреби. І коли ми в будь-якій ситуації починаємо, замість того, щоб шукати, хто винний, кого має бути покарано, усвідомлювати, що для нас/ них було важливо, яку потребу прагнули задовольнити, ми будемо налаштовані на співпрацю в пошуках рішень.

Додаток 2

Самовідчуття кожного члена родини

(Зустріч батьків і дітей. Тривалість — 2 години)

(Використано методику «Мояродина в образах квітів», автор — Л. Лебедєва, модифікація О. Мельник)

Мета: дати змогу:

батькам почути свою дитину шляхом «розташування квітів у просторі та висловлення побажань»;

дітям висловити батькам свої побажання щодо якості стосунків «між квітами»;

батькам і дітям сформувати моделі проведення перемовин та формування домовленостей, їх закріплення через створення нової квіткової композиції.

Перебіг зустрічі

Участь у заході була добровільною. За тиждень до неї була повідомлена її тема і те, що малюнок сім’ї в образі квітів зображує емоційне самопочуття, уявлення про своє місце і роль у сім’ї.

У день заходу діти у своїх класах разом із вчителями підготували малюнки «Моя родина в образах квітів», водночас батьки окремо від дітей підготували свої малюнки за цією темою (20 хвилин).

В окремих групах (діти з учителем і батьки з практичним психологом) після створення своїх квіткових композицій поділилися тим, що зображено (20 хвилин). Для обговорення можна спиратися на такі запитання (залежно від малюнка):

— Що ви створили?

— Як себе почуває Ваша «квітка»?

— Які почуття викликає у Вас малюнок?

— Які члени сім’ї тут зображені?

— Що вони відчувають?

— Як взаємодіють квіти?

— Чи зображені на малюнку всі члени сім’ї, які проживають разом із вами?

— Яку ситуацію з вашого сімейного життя ілюструє цей малюнок?

— Чи є щось, що ви хотіли б змінити? Чи влаштовує вас поточна ситуація?

Квіти на малюнку, їх розташування, оточення показують реальну сімейну ситуацію і допомагають автору малюнка її усвідомити.

Квіти можуть бути зображеними й розташованими на малюнку так:

Поле квітів — стан життя в соціумі, що замінює сім’ю; ідеальна сім’я та, яку автор малюнка хотів би мати; сім’я, у якій виросла або зараз живе людина.

Віддалено розташовані квіти, відсутність когось із членів сім’ї вказують на слабкі емоційні зв’язки, труднощі та напруженість у стосунках.

«Зів’ялі» квіти — зображення фізичного неблагополуччя або похилого віку людини.

Якщо квіти містяться в квітковому горщику, вазі або ростуть на клумбі, важливо прояснити, хто доглядає за цими квітами, від кого вони отримують турботу.

Якщо деякі квіти розташовані на близькій відстані або ростуть з одного стебла, важливо уточнити, що для автора означає таке близьке їх розташування.

Наявність на малюнку схожих квітів, а також квітів однакового кольору може свідчити про емоційну близькість цих людей, їх схожість.

У нормі малюнок зазвичай розташовується в центрі аркуша і займає практично весь вільний простір. Квіти можуть займати різний простір на аркуші, це може бути пов’язано з тим, як людина сприймає той життєвий простір, який насправді займає в реальності.

Якщо на малюнку є додаткові елементи, важливо уточнити їх значення, неможливо це тлумачити самотужки.

Після обговорення батьки розташовуються у декількох класах та чекають на своїх дітей з їхніми малюнками.

Коли приходять діти, батьки та діти слухають один одного, відповідаючи по черзі на запитання:

— Хто зображений на малюнку?

— Як кожна квітка себе почуває?

— Як квіти взаємодіють між собою?

— Чи хочеться щось змінити? Що саме?

Після такого обговорення кожен присутній вирізає зі свого малюнка свою «квітку» (себе).

Потім кожна пара домовляється, з якого малюнка вони вирізають «квітки» інших членів родини, якщо вони зображені на малюнках.

На наступному етапі кожна пара отримує новий чистий аркуш формату АЗ і починає домовлятися, де і як вони розмістять свої квіти та квіти інших членів родини. Тут важливо, щоб говорили і батьки, і діти.

Головні запитання цього етапу роботи (ЗО хвилин):

— Де ми можемо розміститися у просторі відносно один до одного?

— Як ми відчуваємо себе, якщо так розташовані?

— Чи хочеться якось інакше розташуватися у просторі?

— Як це впливає на іншу квітку?

— Як ці квіти будуть пов’язані між собою? (Учасники промальовують зв’язки.)

— Як ми можемо разом вирішити, де і яким чином ми розташуємо інших членів родини (якщо хочеться)?

— Як і чим ми доповнимо композицію?

— Як її назвемо?

Після цього етапу роботи всі збираються в коло зворотного зв’язку (20 хвилин).

Матеріали: гуаш, пензлі, баночка для води, білі аркуші паперу (АЗ), ножиці, клей.

Додаткова інформація. Створені нові композиції, за відгуками деяких батьків, рік залишалися в інтер’єрах на очах у всіх членів родини, що позитивно впливало на атмосферу в родині та якість зв’язку батьків і дитини.

Додаток З

Як передавати свої побажання

(Зустріч батьків і дітей. Тривалість — 1 година) (Використано методику «Подарунок із пластиліну», автор — Л. Лебедєва, модифікація О. Мельник)

Мета: актуалізувати позитивні почуття щодо дитини/батьків і допомогти сформулювати побажання щодо подальшої взаємодії.

Перебіг зустрічі

Участь у заході була добровільною. За тиждень до неї батькам була запропонована її тема та форма роботи. Попередня зустріч надихнула батьків прийти.

Діти та батьки працюють в окремих приміщеннях (ЗО хвилин). Інструкція для батьків

Сьогодні ви, батьки, так само, як і ваші діти, стоїте на порозі нового етапу вашого життя. З приходом дитини до школи зміниться весь уклад вашого життя, режим дня, з’являться нові турботи та інтереси. У цей період кожному члену сім’ї потрібна особлива підтримка. Спробуйте знайти образ цієї підтримки і з його допомогою передати дитині ваш батьківський заповіт, з яким ви, підтримуючи її, ведете до школи. Усе, що зараз ви хотіли б їй передати на мові почуттів, дотиків, слів, — виліпить із пластиліну.

Інструкція для дітей

Сім’я — це найближчі люди, які нас оточують. У сім’ї ми відчуваємо себе захищеними. Нас люблять, про нас дбають, нас оберігають. У стосунках у сім’ї важлива взаємність. Кожен член сім’ї відчуває, що потрібно іншій людині, та намагається їй це дати. Зрозуміти настрій людини ми можемо за вирзом її обличчя, ритмом дихання, зовнішнім виглядом, жестами.

Сьогодні на заняття ви прийшли з кимось із вашої родини. Подумайте про цю людину, згадайте її настрій протягом останніх кількох днів, її слова. Відчуйте, що на душі у цієї людини. Чого б дуже хотілося їй? Чого вона дуже потребує зараз?

І приготуйте з пластиліну подарунок для цієї людини. Подумайте, які слова ви скажете їй, коли будете вручати свій подарунок.

Настає момент, коли діти та батьки зустрічаються, знаходять собі окремі місця та передають один одному свої подарунки, спілкуються (15 хвилин), спираючись на запитання:

— Що це за подарунок?

— Чому він є таким важливим?

— Чому саме його вирішили обрати та подарувати?

І традиційне коло зворотного зв’язку (15 хвилин):

— Як себе зараз почуваєте?

— Що ви зараз відчуваєте?

Короткі підсумки

Перші кроки дитини у школі, досвід взаємодії з однолітками та вчителем, розгляд перших конфліктів чи ухвалення перших спільних рішень демонструє нам, наскільки ми готові дивитися один на одного з прийняттям, довірою та повагою.

І саме тоді стають у пригоді практики ненасильницького спілкування Маршалла Розенберга.

На етапі перших кроків у школі дуже важливо, щоб ми, як партнери, були в змозі розуміти свої потреби та почуття.

 

 

Це матеріал з посібника "Організація взаємодії з батьками учнів початкової школи" Бабко, Банах

 



Попередня сторінка:  1.4. Ефективні форми налагодження партн...
Наступна сторінка:   2.2. Кроки назустріч один одному



^