Цінним досвідом побудови партнерських стосунків між педагогами є система роботи творчих груп із підготовки до засідань педагогічної ради, організація засідань в інтерактивній формі.

Така форма співпраці дає можливість самим педагогам побудувати дружні стосунки, довіру, знайти нестандартні рішення, поступово створювати атмосферу, у якій твій голос чути, і він може впливати на загальношкільні рішення.

Підготовка до засідання педагогічної ради школи починається заздалегідь.

Приблизні теми виступів формуються у спеціальну таблицю, у яку пропонують учителям вносити свої ПІБ за бажанням. Коли групи за інтересами сформовані, починається підготовка. До засідання ради відбувається приблизно 3-4 зустрічі, з’ясовується план підготовки можливих досліджень середовища школи. Як приклад, наведемо тематику питань до засідання педагогічної

ради школи на тему «Недискримінаційний підхід в освітньому процесі. Протидія булінгу»:

На одному із цих питань хочеться зупинитися детальніше. Плідна співпраця ліцею «Ланжеронівський» з Одеською обласною групою медіації (керівник Інна Терещенко) протягом 12 років допомогла поступово почати формувати у школі «медіаційну культуру», складовими якої є розуміння природи конфлікту, його негативних та позитивних можливостей, утілення в життя принципів нейтральності, конфіденційності, добровольності, відповідальності сторін.

Тема ефективної комунікації та роботи з конфліктом стала головною темою психологічних семінарів для педагогів.

У ліцеї протягом шести років працювала «Медіація ровесників»: навчені учні створили систему посередництва у розв’язанні конфліктів за принципом «рівний - рівному». Для цих цілей був обладнаний спеціальний кабінет.

Головним лейтмотивом такої діяльності стало припущення: якщо вчителі зможуть слідувати тільки принципам медіації (для цього необов’язково ставати професійними медіаторами), то освітнє середовище стане безпечнішим.

Ще один цікавий внесок зробили педагоги у дослідження взаємодії школи та родини. Творча група педагогів у складі С. П. Холопової, Т. О. Косевої, О. М. Мельник опрацьовувала результати анкетування батьків на тему «Взаємодія школи та батьків у формуванні особистості учня».

Питання	Думки батьків та вчителів збігаються	Додатково
1. Які прояви сімейного виховання та їх наслідки ускладнюють процес навчання та виховання дитини?	1. Діти перевантаженні в різних секціях чи гуртках, утома дитини. 2. Батьки перевантажені роботою, не приділяють достатньої уваги дитині і, як наслідок, дитина не реагує на процес навчання та на певні ініціативи як учителя, так і вихователя. 3. Зайнятість батьків на роботі, ненормований графік. Брак часу у батьків, дитина залишається сам на сам з проблемою. Недостатність спілкування між дітьми та батьками. 4. Сварки у присутності дитини. 5. Матеріальний стан родини. 6. Авторитетний/авторитарний стиль поведінки батьків визначає поведінку дитини у школі (дитина очікує на крики та наказовий тон). 7. Насильство в родині. Реакції батьків на негативні оцінки. 8. Відсутність єдиної думки батьків, різні погляди на виховання дитини. 9. Різні види залежностей у батьків. 10. Позиція «Сидить у компа — то нехай». 11. Якщо дитину не хвалять, не цінуютьу родині. 12. Невиконання батьками прохань учителя. 13. Відкрите негативне ставлення батьків до вчителів, розмови про вчителя в присутності дитини. 14. Ігнорування правил, рекомендованих школою	3 позиції вчителів: Гіперопіка батьків. Бажання батьків бачити свою дитину лідером. Батьки не відвідують батьківські збори. Невиконання батьками домовленостей, які були прийняті на батьківських зборах. Непунктуальність батьків, що є прикладом для своїх дітей. Незнання дітьми правил етикету, особистої гігієни і тайм-менеджменту. Батьки не надають інформацію про успіхи дитини поза межами школи. Якщо батьки шукають винних замість того, щоб проаналізувати факти. Якщо батьки вимагають, аби дитина слухалась лише їх, тобто ставлять свій авторитет вище за авторитет вчителя. Коли дитині багато дозволяють удома, вона не відчуває авторитету вчителя/ вихователя, не має досвіду несхвалення власної поведінки. 3 боку батьків: Хвороби. Поява нового члена родини. Відсутність нормальних умов життя. Зміна місця проживання

2. Які діїз боку батьків ускладнюють установлення контакту з родиною та дитиною

1. Піднесення дитини. 2. Принцип «дитина завжди права». 3. Деякі батьки не готові сприйняти негативну інформацію про свою дитини, дізнатися, яка дитина за межами дому. 4. Відстоювання своєї дитини навіть тоді, коли дитина не права. 5. Необ’єктивна оцінка дитини з боку батьків, моя дитина найкраща. 6. Позиція «Моя дитина — чудо, все інші його не варті». 7. «Сліпо» довіряють оцінці ситуації дитиною: «Моя дитина завжди права!». 8. Виправдання — «Це ж дитина». 9. Агресивна реакція батьків на будь-які зауваження. 10. Навіювання дитині, що вона найкраща. 11. Намагання батьків контролювати всі дії дитини: вирішити конфлікт за свого сина, доньку. 12. Батьки більше довіряють своїй дитині, ніж педагогу. 13. Відсутність бажання. 14. Відсутність підтримки дій учителя з боку батьків. 15. Втручання батьків в роботу вчителя (вихователя) у присутності дітей. 16. Часто прикривають проступки дітей замість того, щоб розібратися в ситуації. 17. Надмірні вимоги до дитини

На думку педагогів: Емоційний стан батьків. Виховання через почуття провини замість заохочення до самостійності. Рівень вихованості батьків. Втручання у виховання дітей бабусь та дідусів (інколи). Нещирість батьків (учителю — одне, вдома дітям — інше). Перекладання батьками своїх обов’язків щодо догляду за дитиною (наприклад, у разі хвороби). Коли батьки вимагають від дитини повну «доповідь» про шкільні новини. На думку батьків: Недовіра. Деспотизм, тиск на дитину. Непослідовність у вихованні. Встановлення таких життєвих стандартів, які відрізняються від вимог школи. Якщо батьки при вчителі «виховують» дитину

	18. Завищені вимоги до педагога та знижені вимоги до дитини. Зневажливе ставлення батьків до пропозицій учителя. 19. Батьки дозволяють дитині не виконувати домашнє завдання. 20. Відсутність у батьків інтересу до навчання дитини. 21. Позиція батьків, що дитину в школі ображають, а дитина завжди права. 22. Цілеспрямоване створення негативного «образу» вчителя. 23. Коли батьки вдома демонструють, що вчитель не має права, а дитина не зобов’язана
3. Які діїпедагогів ускладнюють їхню взаємодію з батьками	1. Небажання зрозуміти дитину, глибоко розібратись в конкретній ситуації. 2. Неувага до «дитячих» проблем, їх нерозуміння. 3. Ігнорування чи неповне розв’язання педагогами конфліктних ситуацій. 4. Обмаль спілкування. 5. «Ділове» ставлення особисто до кожного учня. 6. Замовчування педагогом конфлікту батьки повинні розуміти, що відбувається у класі. 7. «Нелюбов» до дітей. 8. Якщо педагоги не бажають прислухатися до прохань батьків. 9. Слова педагога: «Командувати будеш/ те у себе вдома». 10. Недопустимим є використання у своєму мовленні вислову: «Ви повинні!»	Думка батьків Боязнь сказати батькам правду. Необхідно повторно роз’ясняти вдома дитині те, що мав роз’яснити вчитель. Суворе ставлення. Зникнення у дітей бажання йти до школи. Кількість д/з. Підвищені вимоги. Важкі д/з, які виконують батьки, а не дитина. Підвищений тон. Поява «любимчиків» у класі

	11. Закритість родини не дає можливості вихователю встановити довірливі стосунки та зрозуміти причини поведінки учня. 12. Тільки негативна оцінка дитини. Різка критика. 13. Несправедливе ставлення до учнів, покарання. 14. Ненадання алгоритмів для виконання домашніх завдань. 15. Відсутність похвали, якщо дитина на неї заслуговує. 16. Несвоєчасне виставлення оцінок учителями. 17. Неконтактність педагогів
4. Назвіть принаймні 5-10 болючих точок у взаємодії з батьками	1. Міжособистісні конфлікти між учнями (конфлікти). 2. У разі виявленя конфліктних ситуацій між учнями батьки приймають сторону тільки своєї дитини, навіть якщо вона винна. 3. Зауваження дитині. 4. Поведінка на перервах. 5. Немає узгодженості дій. 6. Відсутність діалогу між педагогами та батьками. 7. Традиційне обвинувачення школи й учителів в усіх нещастях дитини. 8. Батьки розповідають дітям, як має працювати вчитель, а дитина говорить: «А мені мама казала не робити, не писати, не читати й так далі»	3 позиції вчителів: Сприйняття вчителя (вихователя) як обслуговуючий персонал. Поведінка дитини після багатьох зауважень та скарг батькам не змінюється. Справи батьків чи родини важливіші за справи класу. Перекладають усю відповідальність за виховання дітей на педагогів. Нерозуміння певних правил і вимог. Стиль батьківського ставлення до дитини. 3 позиції батьків: Різниця у віці між батьками та вчителями. Різні темпераменти, інтереси, погляди. Психологічний стан дитини як реакція на ігнорування проблем спілкування між дітьми. Ставлення до оцінок. Необхідність проведення активної позакласної роботи. Різне бачення дитини. Самостійне виконання дитиною домашнього завдання

Те, що стає явним, має тенденцію змінюватись. Педагоги не тільки ознайомилися з результатами анкетування, вони ще й розробили пам’ятки для себе та батьків.

Пам’ятка для батьків

щодо конструктивної взаємодії ніколи та родини й створення умов для гармонійного формування особистості дитини у родині

1. Попри різні життєві обставини, пам’ятайте, що майбутнє дитини залежить від сьогоднішнього дня та вашої турботи, підтримки та любові. Дитині потрібен час на адаптацію та розуміння змін у життєвих обставинах родини. Дитина все відчуває. Думайте про неї.

2. Своїми діями кожна людина прагне задовольнити свої певні потреби. Шукайте незадоволені потреби дитини, і ви знайдете ключ до поліпшення її емоційного стану та поведінки.

3. Дитина накопичує життєвий досвід завдяки спілкуванню із значущим дорослим; те, що сьогодні дитина робить разом із вами, завтра вона зможе робити це впевнено сама. У кожному віці дитини є життєві та навчальні уміння та навички, якими вона має оволодіти. Допоможіть їй оволодіти ними вчасно.

4. Пам’ятайте про негативний вплив на майбутнє дитини будь-якого насильства у родині.

5. Підтримка дитини — це не навіювання їй, що вона найкраща, а це постійний контакт та увага до почуттів і справ дитини, змістовно проведений разом час та батьківська любов.

6. Вірте у свою дитину, дайте можливість їй робити власні помилки та навчатися на них. Власний досвід розвиває дитину, дає змогу оволодіти конструктивними моделями поведінки. Покроковий контроль не дає бажаного результату, а викликає негативні емоційні прояви (страх, гнів, непослух, маніпулювання тощо).

7. Допоможіть дитині самовиразитися через участь у різних творчих або інтелектуальних випробуваннях. Надайте інформацію у школу, де за її межами дитина успішна.

У взаємодії зі школою

1. Єдність вимог школи та батьків насамперед сприяють формуванню та розвитку особистості. Правила поведінки та розпорядок роботи в школі чинний як для дітей, так і для їхніх батьків.

2. Ставте реальні вимоги до дитини, враховуйте її можливості та бажання, прислухайтесь до рекомендацій педагогів. Керуйтеся інтересом та успішністю дитини під час вибору додаткових занять поза межами школи. Не реалізовуйте свої амбіції та вподобання через дитину.

4. Виключайте негативні розмови про школу та педагогів у присутності дітей. Руйнування авторитету педагога та вимог школи сьогодні — шлях до руйнування вашого авторитету завтра. Якщо ви почули щось неприємне, візьміть час, щоб обдумати слова вчителя. Можливо, ви відчуєте свою дитину по-іншому.

5. Візьміть до уваги, що участь батьків у батьківських зборах допомагає зрозуміти обставини перебування дитини у шкільній спільноті, познайомитися з учителями, отримати індивідуальні поради щодо розвитку дитини.

6. Намагайтесь узгоджувати з педагогами час і місце спілкування щодо вашої дитини, за винятком негайних питань.

7. Згідно з програмою Міністерства освіти та науки України, усі навчальні предмети в школі «важливі». Не поділяйте шкільні проблеми за ознакою важливості.

8. Своєчасність надання довідок — це не примха школи, а обов’язок батьків.

Пам’ятка для педагогів

щодо конструктивної взаємодії школи та родини й створення умов для гармонійного формування особистості дитини в школі

1. Завжди стійте на захисті прав кожної дитини:

— будьте об’єктивним та нейтральними у конфліктних ситуаціях

між дітьми;

— усвідомлюйте свою роль, межі педагогічного втручання та його

наслідки для розв’язання конфлікту;

— пам’ятайте, що у конфліктній ситуації важливо, щоб діти усвідомили свою відповідальність, а не почуття провини.

2. Розглядайте складні шкільні ситуації насамперед із дитиною. Тільки потім ви самі або дитина нехай розповість батькам про подію та ваше спільне рішення.

3. Спостерігайте за дитиною, аналізуйте зміни її поведінки та настрою. З’ясовуйте причини таких змін із батьками. Поговоріть із дитиною, підтримуйте її.

4. Прагніть отримувати більше інформації про життєві обставини дитини. Не для того, щоб жаліти дитину, а для того, щоб, можливо, стати для неї підтримкою.

5. Ставте під сумнів своє сприйняття дитини. Інколи дивіться на неї як першого разу. Можливо, вона інша. Ставтесь до дитини як до особистості, а не судіть за оцінками та вашим ставленням до її батьків.

6. Не вішайте ярлики та не налаштовуйте дітей класу проти однієї дитини. Допоможіть дитині зайняти своє місце в дитячому колективі та відкрити свої таланти.

7. Пам’ятайте, що своїми діями кожна людина прагне задовольнити свої певні потреби. Шукайте незадоволені потреби дитини, і ви знайдете ключ до полішення її емоційного стану та поведінки.

8. Створіть умови, рівні для всіх дітей, для їхнього розвитку та співіснування у класі.

9. У разі викриття фактів насильства у родині, негайно інформуйте директора ніколи.

З батьками

1. Створіть із батьками єдині вимоги до всіх, дотримуйтесь їх. Тільки у співдружності з батьками можна домогтися певних результатів.

2. Зробіть батьківські збори місцем психолого-педагогічної просвіти батьків. Змініть формат батьківських зборів. Кожна зустріч повинна стати для батьків корисною і результативною.

3. Під час розмови з батьками оперуйте тільки фактами, дайте можливість батькам висловитися, почуйте потреби, які стоять за словами батьків. Не користуйтеся авторитарним стилем спілкування.

4. Готуючись до зустрічі з батьками учня, пам’ятайте, що батьки хочуть почути не тільки проблеми, але насамперед добре, що дає шанс на майбутнє. Для батьків їхні діти найдорожчі.

5. Намагайтесь узгоджувати з батьками час і місце спілкування щодо вашої дитини, за винятком розв’язання нагальних питань.

6. Не обговорюйте дії дитини та її батьків з іншими дітьми та батьками класу. Бережіть гідність дітей та їхніх батьків.

7. Змініть риторику «ви повинні» на «вам пропонується» у всіх можливих ситуаціях.

Системний підхід до розгляду питання партнерства з батьками у школі простежується в тому, що над цим питанням школа працює не разово, а протягом декількох років воно розглядається на засіданнях педрад.

Пропонуємо інтерактивний формат розглядання питання партнерства з батькамина на засіданні педради.

«Колейдоскоп»

(час проведення — 60 хвилин)

Мета: з’ясувати актуальні потреби всіх учасників освітнього процесу та можливості і шляхи їх задоволення.

Обладнання: 6 столів, стільці за кількістю учасників навколо 6 столів, різнокольорові «метелики» (дорівнює кількості різних кольорів), 6-12 маркерів, 6 аркушів для фліпчарту тощо.

Перебіг заходу

В актовій залі розташовані 6 столів зі стільцями навколо них. Педагогів на вході до зали зустрічає ведучий та пропонує обрати «метелика з бумаги» будь-якого кольору та зайняти місце за столом із тим самим кольором.

На столи викладаються картки з назвою ролей, які протягом заходу будуть виконувати педагоги:

1- ий стіл. Учителі середньої та старшої школи.

2- ий стіл. Учні середньої та старшої школи.

3- ий стіл. Батьки середньої та старшої школи.

4- ий стіл. Учителі молодшої школи.

5- ий стіл. Учні молодшої школи.

6- ий стіл. Батьки молодшої школи.

Потрібно врахувати, щоб для зручності столи 1-2-3 стояли в одній зоні, а столи 4-5-6 — в іншій.

Інструкція

На ваших столах є аркуші фліпчарту. Наприклад,

Учителі середньої та старшої школи

Учні середньої та старшої школи

Батьки середньої та старшої школи

У першому стовпчику має бути назва ролі, яку виконує група за столом, у двох наступних — інші ролі. Робота буде відбуватися в межах молодшої школи (столи 4-5-6), середньої та старшої школи (1-2-3).

Завдання учасникам. Уявіть що ви є, наприклад, учителями середньої та старшої школи. Увійдіть у роль, подумайте, обговоріть та запишіть у першому стовпчику свої найголовніші потреби у процесі налагодження співпраці з батьками та дітьми. На це у вас 15 хвилин.

За 15 хвилин аркуші передаються за рухом годинникової стрілки на інший стіл.

Зараз ви отримали аркуш потреб від.... Будь ласка, обговоріть їх та поміркуйте, що ви готові зробити, щоб допомогти задовольнити ці потреби. Запишіть у своєму стовпчику ваші відповіді.

За 15 хвилин аркуші передаються за рухом годинникової стрілки на інший стіл.

Зараз ви отримали аркуш потреб від.... Будь ласка, обговоріть їх та поміркуйте, що ви готові зробити, щоб допомогти задовольнити ці потреби. Запишіть у своєму стовпчику ваші відповіді.

За 15 хвилин аркуш повертається на стіл, з якого все починалося.

Подивіться на всі записи і дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

— Для яких потреб/прохань були знайдені стратегії їх задоволення?

— Які потреби/прохання потребують додаткових дій? Яких саме?

— Підготуйте публічне звернення до 2-х інших категорій учасників у форматі прохань, не вимог, орієнтуючись на те, що вони вже позначили як реально виконуване.

— Запишіть пропозиції до проекту рішення засідання педради: Що робити? Коли? Відповідальний?

Нижче наведено напрацювання групи батьків учнів молодших класів та їх звернення до вчителів та учнів.

Потреби батьків молодших класів	Учителі можуть зробити це:	Діти можуть зробити це:
Взаєморозуміння Безпечні умови перебування дитини у школі Дозування домашніх завдань Компетентність педагогічного колективу Психологічна допомога/ підтримка дітям та батькам Сучасне обладнання Заміна батьківських зборів індивідуальними консультаціями Електронний щоден-ник/журнал	Чітко організований навчальний процес (розклад, конкретні д/з без допомоги батьків, чіткі критерії оцінювання) Чергування на перервах, правила поведінки для дітей під час уроків та перерв 1 /3 д/з від класної роботи Самоосвіта (відвідування вебінарів, семінарів, тренінгів, участь у педагогічних конкурсах) Активна робота психолога та соціального педагога, консультації Зміна форм батьківських зборів (загальні на індивідуальні консультації за графіком) Своєчасне виставлення оцінок	Кажу правду батькам і вчителям Уважно слухаю вчителя Захищаю тих, хто потребує підтримки та захисту Бережу шкільне майно Говорю про свої потреби батькам та вчителям

 

 

Це матеріал з посібника "Організація взаємодії з батьками учнів початкової школи" Бабко, Банах