Інформація про новину
  • Переглядів: 266
  • Дата: 18-11-2021, 18:37
18-11-2021, 18:37

4.7. Використання сили думки і творчої уяви

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  4.6. Принципи виховання дітей сучасної ...
Наступна сторінка:   4.8. Батьки - мудрі наставники

Думки є могутньою силою у всесвіті дитини. Вони щоденно впливають на всі аспекти її життя, психологічні установки дитини, риси характеру, те, ким вона стане у майбутньому, — усе це визначається її думками. На жаль, у шкільній програмі на разі немає такого предмета, який навчав би ясно, цілеспрямовано і позитивно мислити, а тому відповідальність за формування цих життєво важливих навичок лягає на батьків.

У Програмі «НУШ у поступі до цінностей» вказано, що «цільовим мейнстримом (англ. mainstream — основна течія) освіти сьогодення є формування нової людини, що володіє «мисленням вищого порядку». Яке це мислення? Критичне, відповідальне, системне, рефлексивне, позитивне, креативне...

Ще донедавна про силу думки не було широко відомо. Але зараз, у XXI ст., сила розуму стала повсякденною практикою у житті мільйонів людей (зокрема, спортсменів, кінозірок, бізнесменів, управлінців, політиків тощо); технікам тренування розуму приділяють багато часу й уваги. Проте ці практики чомусь зазвичай залишаються поза увагою батьків і вчителів — їм не вдається адаптувати до роботи з дітьми те, що так успішно застосовується дорослими. Не слід вважати, що опанування сили розуму доступне лише дорослим — діти здатні легко осягнути й успішно використовувати цю методику.

Треба пояснити дитині, що наші думки — це могутня енергія. Повторюючись, вони багаторазово підсилюються і стають концентрованою і цілеспрямованою силою. Чим частіше думка повторюється, тим більше сили й енергії вона породжує, резонуючи всередині нас і притягуючи із зовнішньої реальності обставини, які відповідають тим зоровим образам, які ми створюємо подумки. Наш життєвий досвід і наші думки прямо пов’язані між собою. Усе, що з нами трапляється, викликане до життя нашими думками. Розуміючи це, ми можемо спонукати дітей систематично і творчо працювати над своїми думками, надаючи цій роботі форми забави або гри, тому що діти дуже люблять ігри й не терплять серйозних занять.

Педагоги та психологи давно зрозуміли, що самооцінка, само-сприйняття особистості формуються на ранніх стадіях розвитку дитини. Регулярно практикуючи з дитиною силу розуму, ми сприятимемо розвитку позитиву в житті дитини, допомагаючи їй діяти більш упевнено і правильно. Пропонують чотири головні прийоми навчання дитини сили розуму: утвердження, візуалізація, визнання успіхів та усунення негативу. Практикуючи ці прийоми, діти починають усвідомлювати силу своїх думок. Діти, які осягнули силу розуму, щасливі та успішні. Вони впевнені у собі, краще вчаться у школі, легше заводять друзів. Вони рідше хворіють, мають великий потяг до творчості. У них, як і в інших дітей, бувають зміни настрою і труднощі, але вони швидше стають на ноги після невдач і знов спрямовуються вперед.

Поки дитина росте, у якому б віці вона не була, у нас завжди є можливість прищепити їй високу самооцінку і позитивні

установки, допомогти їй усвідомити й оцінити як свою власну індивідуальність, так і унікальність самого дива життя. Поки діти ростуть і розвиваються, на кожному кроці життєвого шляху їх треба любити, хвалити і заохочувати. Надаючи своїй дитині таку підтримку, ми допомагаємо їй вирости щасливою та впевненою в собі.

Проте таку суттєву допомогу своїм дітям можуть надати лише свідомі батьки. Це ті, хто приймає виховні рішення з розумінням того, що у вихованні однакову вагу мають їх власні особистісні риси і характер їхньої взаємодії з дитиною. Обидва ці аспекти відіграють важливу роль у розвитку дитини. Бути свідомими батьками означає знати самих себе і вдивлятися у причини, які визначають власні вчинки і ставлення до цих вчинків. Бувши свідомими, батьки намагатимуться в усьому бути зразком для наслідування з боку своїх дітей.

Це нелегко. Часто батьки, свідомо чи підсвідомо, імітують виховну методику своїх батьків. Проаналізувавши, як виховували нас і чи мало це позитивні наслідки, ми можемо вичленувати з цього виховання все, що у ньому конструктивне, і застосувати ці підходи у стосунках зі своїми дітьми; водночас ми можемо виділити та відкинути всі застарілі, непродуктивні чи шкідливі переконання і норми поведінки. Наше постійне завдання — набувати розуміння і мудрості, а не розпалювати в собі роздратування і злобу.

Думки та переконання у поєднанні зі звичними діями — це те, що батьки передають щоденно своїм дітям. Вони є моделлю, на яку діти дивляться і яку наслідують. їхня власна сутність — ключ до того, ким стануть їхні діти. Добре, що вони ростуть не так швидко, і батьки мають час виправити ті помилки, яких припускаються у процесі виховання. Якщо вони хочуть бачити своїх дітей терплячими, то на власному прикладі повинні демонструвати цю рису в життєвих ситуаціях. Якщо хочуть, щоб наші діти були вдячними, самі повинні повсякчас бути такими. Якщо хочуть, щоб вони були сповненими співчуття і турботливими, самі повинні стати зразком співчуття і турботливості. Махатма Ганді сказав: «Ми самі повинні бути тією зміною, яку хочемо бачити в довколишньому світі». Батьки зацікавлені ставати тими, ким хочуть бачити своїх дітей. Дітей вражає не робота, не місце у суспільстві, яке займають батьки, не їхня зарплата, а той образ щастя, успіху і задоволення, який батьки демонструють їм. Підхід «Роби те, що я кажу, а не те, що я роблю сам» приречений.

Якщо хочете бачити у своїй дитині якості, яких вам не вистачає, але яких достатньо у вашого друга, то ця людина могла би стати наставником для вашої дитини. Слід шукати можливості

ознайомити свою дитину з позитивними рольовими моделями, які є у вашому оточенні.

Деякі позитивні твердження для дітей (і дорослих):

У мене багато друзів Я сам собі добрий друг Я чудово контактую з іншими людьми Я добрий спортсмен (музикант, художник...)

Я корисний Я люблю всіх Я вмію слухати Я вмію ставити запитання Я повний цікавих ідей У мене казкова уява Я дуже розумний У мене великі творчі здібності Я можу зробити все, до чого візьмуся Я впевнений у собі — я впораюсь Я вірю в себе

Я здатний добре писати (читати)

Я дуже добре катаюся на велосипеді (здібний у математиці,

літературі)

Мені щастить

Кожна проблема має розв’язок.

Я завжди опиняюся у потрібний час у потрібному місці Я щасливий

Я завжди роблю правильний вибір Зі мною завжди відбувається тільки добре Я можу стати тим, ким захочу Мені добре бути самим собою Люди раді бачити мене Я люблю своє життя, і воно дуже цікаве Я весь час стараюся Я унікальний і особливий Я живу і дію «тут і зараз»

Я маю чітке уявлення про своє майбутнє Я оперативно розв’язую різні завдання Я і люди, які зі мною, — найвища цінність Я знаю, як досягти поставленої мети Я знаю, що мені робити, і я це зроблю Я отримую задоволення від діяльності Я реально оцінюю власні можливості та моделі поведінки Я визначаю пріоритети та формулюю цілі

Твердження, які стосуються здоров’я:

Я здоровий і сильний

Я в чудовій формі

Моє тіло — мій найкращий друг

Я почуваю себе прекрасно

Щодня я стаю все кращим

Я спокійний і розслаблений

Крім позитивних тверджень вербалізації, не слід недооцінювати й силу візуалізації. Коли уявляємо, ми візуалізуємо. Якщо ми чітко щось бачимо у візуалізації, то отримуємо доступ до універсальної бази даних, яку вчені називають полем квантової інформації, ноосферою. Інтуїція — це спосіб «підслуховувати», черпаючи інформацію із цього поля, яке пронизує увесь Всесвіт й оточує усіх нас.

Техніка візуалізації — це створення зорових образів бажаних ситуацій. Візуалізація дуже підходить дітям, тому що вона використовує їхню і без того активну уяву, спрямовуючи її в позитивне річище. Незалежно від того, чи йдеться про здачу екзамена чи про появу нового друга, ця техніка дає чудові результати.

Для дитини природно фантазувати, мріяти, переноситися по-думки у незнайомі ситуації. Уява у дітей розвинута дуже сильно, і вони радіють кожній можливості використати її, тому легко приймають ідею візуалізації. їх навіть не треба вчити цього, достатньо лише спрямувати їх і без того живу уяву на позитивні образи замість негативних.

Слід зосередитися і візуалізувати себе в тому стані здоров’я, благополуччя, процвітання, успіху, якого ми хочемо досягти. Розгляньте це якнайдетальніше. Уявіть себе за виконанням улюбленої справи. Подумайте, що ви відчуваєте. Почуйте ці звуки, які будуть вас оточувати. Відчуйте запахи. Робіть це щодня. Відведіть для цього спеціальний час і чекайте цієї миті.

Треба пояснити дитині, що візуалізувати потрібну мету слід так, ніби вона має місце вже зараз. Переконайтеся, що використовувані слова й образи підтримують енергію «зараз». Якщо щось візуалізується в майбутньому, то воно так і залишиться в майбутньому. Візуалізуючи подію в реальному часі, уже зараз, ми запускаємо механізм здійснення уявного.

Спонукайте дитину вкладати в образи якнайбільше деталей і почуттів. Якщо у процесі візуалізації дитина почуває себе прекрасно, отже, вона діє правильно. Слід зосередитися на результаті, як на вже досягнутому, і практикувати це якнайчастіше. Повторення фокусує розум дитини на бажаному фіналі. Воно також сприяє укріпленню впевненості в собі, допомагаючи дітям усвідомлено вибирати кроки, спрямовані на досягнення цілі.

Слід уявляти такі стосунки зі своєю дитиною, які ви хотіли б мати. Ми переживаємо у житті те, що визнаємо істинним. Поки ви будете визнавати фактом те, що ваша дитина погано поводиться, доти ви будете переживати цей факт. Треба змінити свій спосіб мислення і уявити свою дитину доброю, близькою, люблячою у найменших деталях, і її поведінка почне змінюватися. Візуалізація підкреслює ту просту істину, що кожний із нас є втіленням наших думок, почуттів й очікувань. Ми поводимося по-різному з різними людьми: стаємо «кращими» у присутності людей, яким подобаємося; у нас погіршується настрій, якщо поряд із нами є негативно налаштовані люди. Наші діти не відрізняються від нас. Якщо ми дивимося на них як на здорових, успішних, щасливих, досконалих — вони виявляють саме ці якості.

 

 

Це матеріал з посібника "Організація взаємодії з батьками учнів початкової школи" Бабко, Банах

 




Попередня сторінка:  4.6. Принципи виховання дітей сучасної ...
Наступна сторінка:   4.8. Батьки - мудрі наставники



^