Інформація про новину
  • Переглядів: 12
  • Дата: 18-11-2021, 18:38
18-11-2021, 18:38

4.8. Батьки - мудрі наставники

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  4.7. Використання сили думки і творчої у...
Наступна сторінка:   5. Просвіта батьків: формування свідом...

Сьогодні діти вимагають нового підходу до виховання. Любов має бути доповнена знанням. Адже навіть найсильніша любов, без належного розуміння потреб дитини, може зіпсувати характер юної особи.

Воля дітей буває надто сильною, і вони випробовують усі способи, щоб перевірити ступінь свого впливу в сім’ї та підкорити батьків. Це не дивно, оскільки вони сприймають себе на рівних із дорослими, відчуваючи себе повноправними особистостями, і, якщо відчують у батьків слабке місце або розгубленість, спробують взяти ситуацію під свій контроль. Тому у вихованні, поряд з усім іншим, для них дуже важлива ясність: ясні почуття, чіткі межі, прозора дисципліна, ясні дискусії та свобода. Свобода бути собою, пробувати свої можливості, вивчати цей світ, творити, несучи водночас відповідальність за свої вчиники — у цьому виявляється повага до свободи вибору особистості.

Також добре працює метод природних наслідків. Якщо дитина тільки-но збирається зробити щось, що здається вам неправильним, спитайте її, що, на її думку, відбудеться, якщо вона зробить це? Чи подобається їй результат? Як можна вчинити по-іншому? Що відбудеться у цьому випадку?

Якщо дитина сама просить вашої поради стосовно того, як вона збирається вчинити, можна використати ці ж навідні запитання, спонукаючи її думати самостійно, але не нав’язуючи авторитетну думку. Хай вона сама вирішує, усвідомлюючи, що це її вибір і саме вона несе за нього відповідальність, а дорослі просто спрямовують перебіг міркувань запитаннями. Цих дітей справді важливо скеровувати, а не керувати ними. Тоді їхній творчий потенціал отримує прекрасну можливість виявитися.

Якщо дитина примхлива і нехтує співпрацею, якщо вона випробовує межі дозволеного і випробовує батьків на твердість, тоді

буде ефективним метод перерви. Слід залишити дитину саму в кімнаті. Завдання дорослого — спокійно і чітко висловити свої вимоги та вийти з кімнати, попередивши, що це перерва. Уроджене прагнення йти на контакт і співпрацю з батьками візьме гору і спонукатиме дитину до пошуку компромісу. Якщо ні — знову можна використати метод природних наслідків.

Указуючи на неправильні дії дитини, завжди відділяйте її особистість від учинків. Це допоможе їй не ототожнюватися зі своєю негативною поведінкою і зберегти самоповагу, знаючи, що її люблять у будь-якому разі.

Тема безумовної, абсолютної батьківської любові та захисту надзвичайно актуальна. Дітям буває нелегко пристосуватися до умов існування в цьому світі, адаптуватися в соціумі. Скільки обмежень фізичного світу, суцільні заборони, повчання, авторитети та системи, які себе вичерпали... Особливе бачення сучасними дітьми життя і цілей у ньому потребує надійного тилу — відчуття розуміння і підтримки з боку сім’ї. Тому треба стати найкращим і найнадійнішим адвокатом своєї дитини, так, щоб вона ні на хвилину не сумнівалася, що завжди може на вас покластися. Ви можете розв’язувати конфлікти між собою, але перед світом ваша дитина повинна почувати себе цілком захищеною у будь-якій ситуації. Завжди з’ясовуйте мотиви вчинків дітей і ніколи не засуджуйте, допомагаючи водночас прийняти правильне рішення.

Виробіть у дитині (і, звичайно, у собі) позитивний стиль мислення, оскільки багато дітей сьогодні піддані хронічним депресивним розладам. І саме від батьків значною мірою залежить, який спосіб думок вироблять їхні діти. Пам’ятайте, що найкраще у вихованні діє власний приклад — жодні слова не вплинуть на дитину так, як те, що вона постійно бачить довкола день за днем.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Історія про орла, який не хотів літати

Одного разу пішов селянин до лісу, щоб знайти там птаха, якого він зможе взяти з собою додому. Він упіймав молодого орла, приніс його додому на пташиний двір до курей, качок та індиків. Він дав йому пташиного корму, хоча той був орлом — королем усіх птахів.

П’ять років потому селянина відвідав один мудрий чоловік, який чудово розбирався у природознавстві. І коли вони разом прогулювалися садом, він, побачивши орла, вигукнув:

— Але ж цей птах не півень, це орел!

— Так, — відповів селянин, — це правда. Але я виростив його як півня. І тепер він уже не орел, а півень, навіть попри те, що розмах його крил становить три метри.

— Але я не можу в це повірити, — сказав інший чоловік. — Він усе ще орел, тому що в нього серце орла. І це дать йому можливість коли-небудь піднятися високо в небо.

— Ні-ні, — відповів селянин, — тепер він справжній півень, і він ніколи більше не буде літати.

Тоді вони вирішили провести випробування. Людина, яка добре розбиралася в природознавстві, взяла на руки орла, підняла руку вверх і благальним голосом сказала: «Адже ти орел, ти належиш небу, а не землі: розправ свої крила і лети!»

Орел сидів на простягнутій вверх руці й оглядався навкруги. Позаду себе він побачив курей, які спокійно клювали свої зерна, і раптом знову зістрибнув вниз до курей.

Тоді селянин сказав:

— Я ж казав тобі, він став півнем.

— Ні, — відповів інший чоловік. — Він — орел. Завтра я повторю свою спробу ще раз.

Наступного дня піднявся він разом з орлом на дах будинку, підняв його вгору і сказав: «Орле, адже ти орел, розправ свої крила і лети!»

Але коли орел знову побачив курей, які квохтали на дворі, він знову зістрибнув до них униз і став порпатися разом із ними.

Тоді селянин знову сказав:

— Адже я тобі говорив, він — півень і залишиться півнем.

— Ні, — відповів інший. — Він — орел, і серце в нього орлине. Дозволь нам завтра зробити ще одну-єдину спробу, і я змушу його полетіти.

Наступного ранку він рано встав, узяв із собою орла і виніс його за межі міста, подалі від будинків, до підніжжя гори. У цей час сходило сонце, і його промені золотили вершину гори. Кожний камінчик світився від радості, насолоджуючись таким чудовим ранком.

Він підняв орла догори і сказав йому: «Орле, адже ти орел. Ти належиш небу, а не землі. Розправ свої крила і лети!»

Орел оглянувся навколо, увесь затріпотів, ніби його наповнювало нове життя, але... не полетів. Тоді чоловік змусив його подивитися прямо на сонце. І враз орел розправив свої могутні крила, піднявся з криком угору і почав підніматися все вище і вище, і більше не повернувся назад. Він був орлом, навіть попри те, що був приручений і вирощений разом із курми.

Завдання:

1. У чому педагогічний зміст історії про орла, який не хотів літати?

2. Поділіться своїми ідеями, роздумами з приводу прочитаного.

3. Як виховати наших дітей «орлами»?

Додаток 2

Вірші про виховання дітей сьогодення

ДжебранКаліл Джебран, «Пророк»

Ваші діти — не діти вам.

Вони сини і дочки туги Життя за самим собою.

Вони приходять завдяки вам, але не від вас,

І, хоча вони з вами, вони не належать вам.

Ви можете дати їм вашу любов, але не ваші думки,

Бо в них є свої думки.

Ви можете дати пристановище їхнім тілам, але не їхнім душам, Бо їх душі живуть у домі завтрашнього дня.

Де ви не можете побувати навіть у мріях.

Ви можете старатися бути подібними до них.

Але не прагніть зробити їх подібними до себе.

Бо життя не йде назад і не затримується на вчорашньому дні...

Джеймс Твайман

k к к

Ми — відображення вашої любові,

Вашого світла І ваших чеснот.

Ми — найвище ваше уявлення Про те, ким ви можете стати І ким є.

Усвідомивши це, ви можете багато чого навчити нас.

І в нас також є чого вас навчити.

Ми тут, щоб разом створити Новий Світ...

Упустіть його у свої помисли,

Тоді ви побачите і відчуєте його.

А інакше це неможливо.

Діти, народжені сьогодні, не відрізняються Від дітей минулого.

Просто настав час.

Розумієте?

к к к

І ти ще потрібний нам для того, що набути найвище бачення, На яке ми здатні. І пам’ятай: ти робиш це не стільки для нас, Скільки для себе.

Що даси нам,

Отримаєш сам.

Це твій шанс народитися заново

Й отримати виховання, яке допоможе прожити життя

бездоганно.

Якщо ти готовий навчитися цього,

Щоб дати дітям навколо тебе,

Ти отримаєш це і сам.

Це дар, який ти піднесеш нам, а ми — тобі.

І тоді ти згадаєш.

* * *

Задумайся про назву цієї книги:

«Виховання дітей...»

Англійською слово «виховувати»

Синонімічне слову «піднімати».

Підняти свою дитину...

Поглянувши на речі з цього боку,

Ти набудеш нового розуміння.

Ти тут для того, щоб підняти свою дитину до небес...

к к к

Якщо ти навчишся по-справжньому слухати нас,

Це принесе тобі користь у найнеочікуваніших сферах. Подаруй нам свою готовність слухати.

Тоді ти почуєш І обов’язково зрозумієш.

Тоді ти зрозумієш, що намагаються сказати діти,

Ти зможеш розмовляти їхньою мовою І жити, як вони.

Ми не просимо, щоб ти нам щось дав,

А лише прийняв себе таким, яким ти є.

У тобі живе дитина-екстрасенс,

І вона хоче сказати багато.

Слухай нас —

І ти навчишся слухати себе.

к к к

Постарайся запам’ятати, що дивитися і бачити —

Різні речі.

Так само, як слухати й чути.

Можна дивитися на щось, але не бачити по-справжньому. Так само можна слухати когось, але не почути.

Твої діти прагнуть, щоб їх побачили І почули.

Це перший дарунок, який ти можеш їм піднести.

Слухай усім серцем І дивися всією душею.

Якщо ти зумієш піднести цей дар,

То тим надаси їм величезну допомогу.

А вони допоможуть тобі пригадати, хто ти.

* * *

Якщо ти дозволиш собі бути добрим учнем,

То з тебе вийде і добрий учитель.

Твоїм дітям потрібне і те, й інше.

Учитися і вчити — це те саме.

Діти ставлять запитання, тому що хочуть зрозуміти.

Але вони вже знають.

Розумієш різницю?

Ти не відрізняєшся від своєї дитини.

Так, твоє тіло старше,

Так, твій мозок накопичив більше інформації.

Але від інформації користі мало.

Як і від більш зрілого тіла.

Діти ближчі до реальності,

Адже розум їхній відкритий І готовий наповнитися.

А твій?

Твої уявлення сьогодні непридатні.

Відмовся від них Раз і назавжди.

к к к

У юності ти намагався знайти свій шлях У цьому світі.

І всюди тебе зустрічали складні завдання.

Твої діти намагаються знайти свій шлях одразу удвох світах.

І перед ними стоять завдання, яких ти не в змозі навіть

осмислити.

їх замішання викликане тим, що вони пам’ятають

незримий світ

І намагаються примирити ці спогади з реальністю фізичного

всесвіту.

Не намагайся пришвидшити цей процес.

Дозволь їм трудитися по-своєму,

Щоб знайти власний шлях до рівноваги.

к к к

Навчися звільнятися від своїх розумових побудов.

Чим швидше ти зрозумієш, що ти не знаєш, що робиш,

Тим краще для тебе

І тим більше ти зможеш допомогти своїй дитині.

Зрозуміти, що ти потребуєш допомоги — це не слабкість. Слабкість — вважати, ніби ти щось знаєш,

Насправді не знаючи.

Відмова від усього — початок мудрості.

Довір’я до всього — основа мудрості.

Вдячність за все — результат мудрості.

Діти знають досить багато, щоб просити тебе про допомогу, Приймаючи навіть найбільш незначні рішення.

Бери з них приклад, і ти не пошкодуєш.

к к к

Ти досі ще віриш, що час — перешкода навчанню.

Час не має жодного відношення до навчання.

Знання — ось свідчення того, що ти чогось навчився.

Усе, про що тобі належить дізнатися, — це те, що Бог любить тебе.

Твої діти вже знають це,

А ти чиниш спротив.

Ти дуже допоможеш своїм дітям, якщо даси їм можливість

навчити себе.

Тоді й вони зрозуміють це повніше.

Коли дитина набуває свої дари,

Це запалює всередині тебе вогонь, здатний пробудити Твоє власне знання.

Пам’ятай, що ви йдете цим шляхом разом.

Це найважливіше, чого ми можемо навчити тебе.

к к к

Чи готовий ти забути всі ролі, які, як тобі здається,

Ти повинен грати —

Особливо стосовно власних дітей?

Відклади їх убік і відкрий своє серце.

Бувають дні, коли тебе просять бути батьком,

А бувають дні, коли тебе просять бути дитиною.

Інколи ти будеш учити, а інколи — учитися.

Ти вже вмієш давати добрий приклад,

Навчися ж бути слабким,

Навчися дозволяти.

Навчися визнавати, що все досконале Таким, як є.

Не пробуй щось змінити.

Дозволь змінити себе.

к к к

Світло не наприкінці тунелю.

Воно горить не так далеко,

І не шукай його поза власним досвідом.

Воно і зараз всередині тебе.

Воно ніколи не загасало...

Тобі нікуди йти,

Нічого звершувати.

Візьми свою дитину за руку І постій поруч із нею непорушно і тихо.

Зітхни глибоко-глибоко І зрозумій, що ти вдома.

Дозволь дітям бути тими, хто вони є.

Це один із найбільших дарів, які ти можеш піднести їм.

Деякі діти розгублені, прийшовши у цей світ.

Не тому, що вони щось забули,

Але тому, що не бачать у світі відбиття тієї любові,

Яку вони відчувають усередині себе.

Цю любов вони шукають насамперед у тобі.

Якщо ти відкриєшся і даси дітям те, чого вони хочуть,

Тоді вони знайдуть цю любов усюди.

к к к

Твої діти знають, що життя — гра.

Немає ні перемог, ні поразок,

Тільки добра гра.

Звідки тобі знати, чи добре ти граєш?

Ти щасливий?

Це єдине запитання, яке треба поставити собі.

Як можна чекати, що твоя дитина буде дотримуватися такого

погляду,

Якщо ти сам про нього забув?

Будь щасливий, навіть якщо ти нещасливий.

Якщо ти розумієш, що це означає,

Отже, ти просунувся набагато далі, ніж думаєш.

к к к

Твої діти вже знають шлях до істини.

Найголовніше — допомогти їм «не забути».

Колись ти також знав,

Але твоєю увагою заволодів нереальний світ.

Тепер у тебе є можливість зцілити цю рану,

Оберігаючи дітей.

Додаток З

Формувальне оцінювання

Тренінг для батьків

Завдання:

— ознайомити із технологією формувального оцінювання;

— розкрити суть формувального оцінюванння;

— залучити батьків до співпраці у напрямку здійснення формувального оцінювання.

Діяльність Знайомство

Ведучий вітається з учасниками і пропонує вправу для знайомства:

Треба назвати своє ім’я, чий батько (чия мати).

Бажано дати відповідь хоча б на одне із запитань:

Що мені вдається найкраще?

За що я себе можу похвалити?

Чим я пишаюсь?

Від якої справи я отримую задоволення?

Які здібності я б хотів (хотіла) розвинути у собі?

Діяльність «Що у скриньці?»

Скринька передається по колу, з рук у руки. Кожен, хто тримає скриньку, ставить закрите запитання-здогад про те, що у скриньці. Ведучий відповідає «так» або «ні», допоки хтось не відгадає — «Учнівський щоденник».

Діяльність «Мозковий штурм»

(можна провести у малих групах)

Учасники мають пригадати свій досвід школяра:

— із чим асоціюється словосполучення «учнівський щоденник»;

— із чим асоціюється слово «оцінка».

Крок 1. Ведучий видає у групу великий аркуш з написом посередині — «учнівський щоденник» чи «оцінка».

Крок 2. Ведучий пропонує учасникам записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово/словосполучен-ня. Записувати думки, доки вони не будуть вичерпані. Учасники не повинні обмірковувати, чому спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло, отже, це якось пов’язано з темою.

Крок 3. Коли всі думки записані, ведучий пропонує перейти до обговорення цієї теми.

Рекомендація: ведучий може теж розповісти життєві ситуації з теми. Наприклад:

Дотепник із життя

Вчителька у понеділок оголосила, що в четвер клас писатиме контрольну роботу.

Одна дівчинка підняла руку:

— Вибачте, але мене не буде, — сказала вона.

— Чому? — запитала вчителька.

— У мене болітиме голова, — щиро відповіла учениця.

Педагогічна технологія «Крісло автора»

У будь-якій людині можуть розквітнути сотні несподіваних талантів і здібностей, якщо їй надати для цього можливість (Д. Лессінг).

Ведучий пропонує присутнім пригадати і розповісти про ситуації (приклади, випадки, моменти) з власного шкільного життя, які свідчать про те, як оцінка (надихаючий коментар,слово-обґрунтування, похвала...) вплинула на успішність у житті, закінчуючи твердженнями:

— ця оцінка (надихаючий коментар, слово-обґрунтування, похвала...) надихнула мене, додала мені впевненості, віри, бажання розвиватись, удосконалюватись...

Підсумок: треба пам’ятати, що оцінне судження, яке учень вважає справедливим, стає стимулом до його поведінки і діяльності в майбутньому, впливає на його майбутню активність у са-мореалізації.

Вправа «Оцінюємо без балів» (у малих групах)

Група отримує одне із завдань:

— дитина має зрозуміти, що її робота успішна;

— дитина має зрозуміти, що їй слід ще попрацювати над завданнями.

Ведучий проводить обговорення і дає при потребі свої коментарі. Рекомендація ведучому: дати реальні роботи учнів (з інших класів), не вказуючи авторів.

Діяльність. Мозковий штурм

Як ви розумієте поняття «формувальне оцінювання»? Яке це оцінювання?

Ведучий проводить вправу фронтально, щоб виявити досвід, розуміння цього поняття в учасників.

Мінілекція

В умовах модернізації змісту освіти в Україні широко обговорюється важливість нових підходів до оцінки освітніх результатів учнів; йдеться про важливість оцінити не тільки предметні, а й міжпредметні та особистісні результати учня на різних етапах освітнього процесу. І ця оцінка має мотивувати учня до досягнення високих освітніх результатів.

Сьогодні є два основних види оцінювання:

— стандартизоване (традиційне) оцінювання;

— формувальне оцінювання.

Формувальне оцінювання спрямоване на визначення індивідуальних досягнень кожного учня, оцінює не результат, а процес, ґрунтується не на кількісних, а на якісних показниках. Наприклад, як працював учень, чи співпрацював з іншими, чи докладав зусилля, чи ставився до навчання з цікавістю. Це можна оцінити через спостереження за роботою учня, а не перевірку результатів навчання. Формувальне оцінювання діагностує сфери, які потребують покращення, і допомагає покращити їх.

Формувальне оцінювання — це цілеспрямований неперервний процес спостереження за навчанням учнів; воно є необхідною умовою інтерактивного навчання, у процесі якого формується середовище, що заохочує учнів ставити запитання, спільно обговорювати і приймати рішення, розвиваються навички критичного і творчого мислення.

Формувальне оцінювання підтримує впевненість учнів у тому, що кожен із них здатен поліпшити свої результати, тому воно не може містити негативних суджень чи критики. Невіддільною частиною цього процесу є формування здатності дітей самостійно оцінювати власний поступ.

Формувальне оцінювання не може складатися з бала, цифри, букви чи лише одного слова. Передбачається, що за результатами формувального оцінювання вчитель може коригувати навчальний процес, свою роботу, а також вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Влучну аналогію навів експерт з оцінювання Пол Блек: коли кухар готує суп і куштує його — це формувальне оцінювання. Коли страву пробує клієнт — це підсумкове оцінювання.

У методичних рекомендація МОН зазначено; «формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитись».

Отже, формувальне оцінювання дає можливість учням усвідомлювати й відслідковувати особистий прогрес і планувати подальші кроки з допомогою учителя. Для педагога формувальне оцінювання означає бути поруч з учнем і вести його до успіху.

Вправа «Шкала»

(цю вправу можна дати і на початку тренінгу)

Ведучий роздає картки зі схематичним зображенням шкали від 1 до 10.

Учасники мають зробити позначки, як зріс їхній рівень розуміння суті формувального оцінювання.

Мінілекція «Свідоме і відповідальне батьківство»

Будь-яка оцінка впливає на розвиток особистості. Оцінка батьків має дуже важливе значення у розкритті потенціалу кожної дитини, найкращих якостей маленької особистості.

Важливо, щоб батьки зауважували навіть найменший крок дитини вперед і підтримували її успіх — це викликає почуття радості і значущості. Якщо дитина не усвідомлює значення отриманих знань і компетентностей, відбувається поступове згасання і зниження інтересу в цілому до навчання.

Любіть дитину безумовно. Ваша любов для дитини — життєва необхідність. Вашу любов дитина має відчувати й отримувати у необмеженій кількості.

Проводьте більше часу зі своїми дітьми. Ніщо не замінить малюку часу, проведеного із батьками.

Більше говоріть зі своєю дитиною. Спілкування, читання вголос, пояснення, розповіді розвивають у дитини відчуття самодостатності і впевненості.

Важливими для формувального оцінювання є запитання батьків, які варто ставити дитині після її приходу зі школи:

Що нового ти сьогодні дізнався/лась?

Що тебе здивувало? Що відчував/ла? Що зрозумів/ла?

Що було важко зрозуміти, зробити, з’ясувати?

Що ти зможеш уже використати/застосувати із цих уроків у житті?

Коли тобі сьогодні було радісно?

Який момент був сьогодні найщасливіший?

Яких знань і вмінь тобі бракувало сьогодні?

Як ти допомогла (допоміг) комусь сьогодні?

Як хтось допоміг сьогодні тобі?

Якби завтра ти став вчителем/стала вчителькою, який урок ти б проводив/ла?

Діяльність. Опитувальник для батьків

Учасники самостійно ознайомлюються з висловленнями і позначають ті, які вони використовують; двома рисками підкреслюють ті, які не використовують, але розуміють, що варто їх додати до своєї скарбнички.

Вербальні форми, що спонукають до саморозвитку, самовдосконалення, мотивують на подолання труднощів:

Це заслужений успіх! Ти чудово попрацював/ла!

Оригінальна ідея!

Я приємно вражена твоєю роботою на уроці!

Вітаю, ти можеш пишатись собою!

У тебе все вийшло!

Я знала, що тобі все вдасться!

Я дуже ціную, що ти поділився (поділилася) цим!

Спробуй, я впевнена, ти зможеш!

Ти на правильному шляху!

Я помітила, що ти дуже стараєшся!

Твою роботу можна на виставку!

Твоя робота прекрасна! Можна, я її покажу іншим (усім)?

Було цікаво це робити разом!

Дякую за твою цікаву пропозицію!

Обговорення. Охочі зачитують твердження, які їм сподобайсь, коментують, наводять приклади своїх тверджень. За потре-и ведучий наводить приклади зі шкільного життя.

Настанова: Завжди будуйте стосунки з дитиною на трьох за-адах: чесності, прийнятті, рівності (партнерстві). Ви отримаєте апоруку радісного батьківства і, що найголовніше, зумієте нала-одити стосунки зі своїм чадом на якісному рівні.

Вправа на підсумок

Наприкінці зустрічі учасники (по колу) висловлюють свої дум-;и, почуття:

Сьогодні я дізнався/лась...

Сьогодні мене порадувало...

Сьогодні мене засмутило...

Успіхів Вам у вихованні здорових та щасливих дітей!

Додаток 4*

Коучингові техніки, психологічні вправи для роботи з батьками

1. Коучингова техніка «Колесо життєвого балансу»

2. Практика-візуалізація «Зустріч з Внутрішньою Дитиною»

3. Вправа «Зірка почуттів»

4. Вправа «Виміри власного «Я»

5. Техніка постановки цілей «РОЗУМНА ціль»

6. Вправа «Гірська вершина»

7. Вправа «Сходинки досконалості»

8. Практика-візуалізація «Океан любові»

* Продовження див.

 

 

 

Це матеріал з посібника "Організація взаємодії з батьками учнів початкової школи" Бабко, Банах

 



Попередня сторінка:  4.7. Використання сили думки і творчої у...
Наступна сторінка:   5. Просвіта батьків: формування свідом...



^