Інформація про новину
  • Переглядів: 265
  • Дата: 19-11-2021, 17:50
19-11-2021, 17:50

2.4. Типові освітні програми як дороговказ для формування читацької компетентності

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  2.3. Модель компетентного читача в Держ...
Наступна сторінка:   2.5. Принцип доповнювальності в інтегро...

Державний стандарт початкової освіти визначає обов’язкові результати навчання на кожний із циклів початкової школи, передбачаючи навчальний поступ учня. Для розгортання навчального процесу вчителеві потрібні орієнтири для оцінювання, які в сучасних освітніх документах для початкової освіти прописані в Типовій освітній програмі (ТОП) у вигляді очікуваних результатів навчання. На сьогодні співіснують дві типові освітні програми (так звані НУШ-1 і НУШ-2), а також низка «нетипових» авторських програм, розроблених окремими науковими колективами. У цьому посібнику йтиметься про очікувані результати навчання та зміст лише типових освітніх програм.

Розглянемо, через які очікувані результати реалізуються обов’язкові результати навчання, описані в Державному стандарті початкової освіти в групі загальних результатів «сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, медіатекстах та використання її для збагачення свого досвіду», в обох програмах.

Варто зазначити, що в ТОП НУШ-1 група зазначених результатів представлена в межах змістових ліній предмета «Літературне читання» («Пізнаємо простір дитячого читання», «Розвиваємо навички читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного», «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів», «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою», «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією», «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане, створюємо власні тексти»), У ТОП НУШ-2 ці ж результати представлені в трьох змістових лініях: «Читаємо», «Досліджуємо медіа», «Театралізуємо» без відношення до пев

ного навчального предмета. Також у ТОП НУШ-1 очікувані результати розподілені за роками навчання, а в ТОП НУШ-2 — за циклами. Тому порівняння можна здійснювати за циклами, а не за роками.

Розглянемо очікувані результати, представлені в обох типових освітніх програмах, які стосуються формування читацької компетентності, у другому циклі навчання (додаток А). Кожен обов’язковий результат навчання (перша колонка) представлений у програмах низкою очікуваних результатів, за якими й може здійснюватися формувальне та підсумкове оцінювання (друга колонка для ТОП НУШ-1 і третя колонка для ТОП НУШ-2). Відразу зауважимо, що хоча на рівні ТОП учитель і знаходить конкретизацію обов’язкових результатів, але це не означає, що пропонований рівень конкретизації є для нього достатнім. Існує ще рівень модельних навчальних програм, де очікувані результати навчання можуть бути більш конкретизованими з опорою на певні літературні твори.

Порівняння показує, що відмінне в програмах є, але є й багато спільного, яке стосується того, чого саме навчаються учні:

1. Читати подумки і вголос.

2. Прогнозувати зміст твору.

3. Визначати тему твору.

4. Установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

5. Визначати емоційний стан персонажів.

6. Висловлювати власне ставлення до твору або його персонажів.

7. Ставити питання до прочитаного.

8. Визначати частини тексту, досліджувати виражальні засоби мови, визначати мету простих медіаповідомлень.

9. Користуватися словниками, довідниками.

10. Складати план тексту.

11. Переказувати текст.

Якщо ж говорити про відмінності, то найбільш очевидно вони проявляються стосовно вмінь описувати емоційний стан персонажів, експериментувати з текстом, які ширше прописані в ТОП НУШ-2, та знань щодо жанрів, назв творів, літературних персонажів, які ширше представлені в ТОП НУШ-1.

Огляд типових освітніх програм дає підстави для висновку, що обидві програми забезпечують формування читацької компетентності, яке може відбуватися в різний спосіб. Інтегрований підхід до навчання є одним із таких способів. Саме розкриттю його потенціалу для становлення читацької компетентності й слугує цей посібник.

На основі типових освітніх програм можуть бути вибудувані різні інтегровані курси. Так, на сьогодні в НУШ-2 це мовно-літературний курс «Українська мова», міжгалузевий інтегрований курс «Я досліджую світ», у якому представлена мовно-літературна складова. Натомість у НУШ-1 нині не створено інтегрованих курсів з мовно-літературним складником, тому в ході подальшого розгляду в цьому посібнику увага буде зосереджена на розгляді очікуваних результатів ТОП НУШ-2.

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 




Попередня сторінка:  2.3. Модель компетентного читача в Держ...
Наступна сторінка:   2.5. Принцип доповнювальності в інтегро...



^