Інформація про новину
  • Переглядів: 8
  • Дата: 19-11-2021, 17:52
19-11-2021, 17:52

3.1. Дієві практики з навчання критичного читання

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  2.5. Принцип доповнювальності в інтегро...
Наступна сторінка:   3.2. Добір тексту / текстів із «потенціа...

РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ УЧИТЕЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ В НАВЧАННІ ЧИТАННЯ

 

Американська педагогиня Деббі Міллер, розмірковуючи про навчання читання учнів початкової школи, пише ось що.

«Як ми можемо допомогти їм [дітям] знайти свій власний м'який і тихий голос? З аналізу досліджень, довгих розмов з колегами в позаурочний час і пізніми вечорами, із десятилітнього власного досвіду як читача, який свідомо рефлексує процес свого читання, і як вчителя я переконалася, що я найбільш успішна в навчанні своїх дітей бути активними, вдумливими, просунутими читачами й «мислителями», коли я:

► маю глибоке розуміння стратеги читання, якої збираюся їх навчати, і бачення того, коли і як вона допомагає мені самій як читачці;

► роздумую вголос після прочитання високоякісної літератури та добре написаних нехудожніх текстів;

► поступово даю свободу учням у використанні кожної стратегії читання;

► раджуся постійно з дітьми й пропоную їм чесний зворотний зв'язок, який рухає кожну дитину вперед відповідно до того, як я розумію те, як просунутий читач використовує читацьке стратегію, що була засвоєна;

► використовую мову, яка є науковою й точною, тим самим забезпечуючи спільну мову для обговорення книжок та ідей як у класі, так і поза ним;

► навчаю кожної стратегії читання окремо й поглиблено, але показую, як кожна стратегію надбудовується над іншою;

► навчаю читачів, а не читання;

► спонукаю думати аудиторію, створюючи опорні стенди, до яких учні можуть звертатися, додавати в них щось або змінювати в них щось упродовж всього курсу навчання протягом року;

► показую, як стратегії читання можуть бути застосовані під час вивчення інших дисциплін;

► створюю середовище, де читання цінується й розглядається як цілком практичний засіб27

Ці міркування відомої вчительки, варто тримати, обговорюючи далі стратегії читання та їхню цінністю для формування компетентних читачів.

Говорячи про стратегії читання, насамперед маємом зважати на те, що ці стратегії мають залучати учнів та учениць до діалогу з текстом. Упро-

довж цього діалогу учень відгукується на різні ідеї, на які натрапляє під час підбиття підсумків, аналізу, побудови гіпотез та оцінки. На кожному етапі учень має ставити запитання для наступного розвитку ідей. Таким чином у здобувачів освіти формуються навички критичного читання. Критичне читання розуміємо як такий спосіб опрацювання текстів, що передбачає усвідомлене сприйняття прочитаного й формування власної думки про нього. Таке читання дає можливість обмірковувати текст і свої думки стосовно тексту, а також причини, які пояснюють власну позиції.

Отже, у процесі читання школярі мають визначати для себе мету читання. Це можна зробити за допомогою запитань: «Для чого я читаю цей текст? Чого я очікую від читання?». Навички ефективного опрацювання текстів передбачають уміння швидкого читання (проглядання). Таке читання змальовує загальну картину змісту. Для того щоби зробити процес читання більш ефективним, треба акцентувати увагу на структурних елементах, заголовках, підзаголовках, визначити організацію тексту. Запис важливих ідей дозволить опрацювати матеріал та обдумати ідеї одночасно. Більше того, їх постійний перегляд збереже в пам’яті вже знайомий матеріал і не дасть змоги відійти від заданої теми.Важливим елементом критичного читання є запитання. Читання — це інструмент роздумів. Формулювання запитань до тексту підштовхне учня до подальших роздумів.

Стратегії критичного читання мають бути складовою кожного навчального предмета. При цьому важливо усвідомити, що їх можна застосувати як до інформаційних, так і до художніх текстів. Так, твір художньої літератури має потужний навчальний і виховний потенціал. Сприймаючи й аналізуючи художні тексти, дитина робить із них певні висновки, формує власні поведінкові ідеали, переконується у складності людської природи. Герої творів постають для школярів своєрідними уособленнями чеснот і вад узагальненої особистості. Тому і сприйняття потужного змісту літературних творів за жодних обставин не має бути спрощеним і репродуктивним.

Фахівці з літературної дидактики відзначають необхідність отримання якомога більшої кількості естетичних вражень дитиною молодшого шкільного віку, вплив саме художньої картини світу на появу інтелектуальної рефлексії та розвинену здатність розуміти складну суперечність і в той же час цілісність світу.

Наведемо приклади найбільш універсальних стратегії критичного читання, що їх можна використати на уроках з різних предметів.

Читання в парах

Стратегія «Читання в парах» сприяє оптимізацїї взаємодії учнів, формуванню навичок ведення ефективного діалогу, активного слухання, толерантного відстоювання власної позиції. Такі вправи дають можливість ретельно засвоїти навчальний матеріал, сформулювати й виголосити власне ставлення до нього, дійти узгодженого рішення, працюючи з однокласником.

Наприклад:

► об’єднайтеся в пари. Один з васчитає вголос абзац тексту. Прочитавши, він підбиває одним-двома реченнями підсумок того, що сказано, відповідаючи на запитання: «Про що йшлося?». Інший — ставить 1-2 запитання до того, що прочитано (усі запитання записуються). Обидва намагаються відповісти на запитання. Далі другий з пари читає, а перший ставить запитання. Такий обмін ролями відбувається до кінця читання. Після завершення читання всього тексту представте класові найбільш цікаві запитання. Ті запитання, на які вам не вдалося знайти відповідь, обговоріть у загальному колі.

► об’єднайтесь у пари. Мовчки прочитайте наступний фрагмент тексту. Потім один із вас коротко переказує зміст тексту, а інший уважно слухає та складає два запитання за змістом. Запитання представте класові й отримайте відповіді на них.

► працюючи в парі, уважно прочитайте текст і складіть до нього 3-5 запитань. Поставте свої запитання класові й отримайте на них відповіді однокласників.

► прочитайте текст у парах, поставте до нього не менше п’яти запитань. Знайдіть відповідь на них у тексті. Два найбільш цікавих запитання представте класові для обговорення.

Кейс «Ох», 4-й клас: запитання до змісту твору

Попрацюйте в парах. Поставте однокласнику або однокласниці запитання за змістом казки «Ох» таким чином, щоб вони починалися словами:

Читаємо, щоб дізнатися

Ця стратегія розвиває творчу уяву, прогностичні й аналітичні здібності, дозволяє висловлювати власне ставлення до змісту прочитаного, певних рис літературного героя.

Проілюструємо використання технології «Читаємо, щоби дізнатись» вправами, використаними для опрацювання оповідання Т. Стус (Щерба-ченко) «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні».

Кейс «Краватка», 4-й клас : прогнозування змісту твору Прочитай заголовок твору «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні».

Про що може йтися у творі з такою назвою?

Як ти гадаєш, це твір художній чи науково-популярний?

Склади й запиши 4-5 речень про зміст цього твору.

Обміняйся з однокласниками й однокласницями своїми передбаченнями.

Прочитай першу частину твору Тетяни Стус (Щербаченко) «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні».

Порівняй зміст прочитаного уривка зі своїми припущеннями.

Чи правильними виявилися твої припущення? Що справдилося?

Розглянь ілюстрацію до уривку з твору «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні».

Що зображено на ній?

Поміркуй, про що йтиметься в наступній частині оповідання.

Прочитай другу частину тексту.

Чи правильними виявилися твої припущення? Що справдилося?

Прочитай останню частину уривку з твору «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні», щоб дізнатися, куди потрапила свинка після того, як вибралася з багнюки.

Форум-театр

Ще одна технологія, яку можна умовно зарахувати до технологій критичного читання, базується на принципах інтерактивної взаємодії та засобах театрального мистецтва. Зайве говорити про потужний виховний потенціал театральних постановок у школі. Але ефективнішими такі постановки стануть у випадку активного залучення глядачів у перебіг дії, можливості ставити запитання, обговорювати, критикувати й аналізувати побачене.

Кейс «Академія пана Ляпки», 4-й клас: моделювання подій

Оберіть у групі з однокласниками та однокласницями казку, згадану в уривку, і добре вам відому. Обговоріть, по що саме пан Ляпка міг відправити свого учня саме в цю казку.

Розіграйте діалог між паном Ляпкою та Адамом.

Який аудіосупровід (музика, шуми, людський гомін тощо) можна дібрати до запропонованої інсценізацїі? Спробуйте знайти в інтернеті й запропонувати варіант аудіосупроводу.

Після перегляду створених іншими групами діалогів запишіть найцікавішу пропозицію пана Ляпки.

Корисними можуть також бути інші стратегії критичного читання, що їх коротко окреслимо далі28.

Графічний органайзер

Графічний органайзер — це схема, таблиця тощо, які використовуються з метою допомоги учням організувати свою навчальну діяльність таким чином, щоб продемонструвати систему понять та ідеї з певної теми. Прикладами графічних органайзерів є «Семантична павутина» та «Т-схе-ма» тощо.

Карта персонажів

Ця стратегія пов’язана частково з попередніми. Це теж графічний організатор, який часто використовують на етапі збирання й структуруван-ня інформації. Цей метод допомагає учням та ученицям записати риси характеру персонажів і певним чином організувати їх задля зіставлення та протиставлення.

Семантична карта

Ця техніка теж належить до графічних організаторів. Працюючи з нею, учні вибудовують для певного поняття (ідеї) систему ієрархічно пов’язаних понять — супутників основного поняття.

Знаємо. — Хочемо дізнатися. — Дізналися

Мета роботи, побудованої за такою моделлю, полягає в розгляді результатів вивчення певного матеріалу. Наприклад, «Тепер ми знаємо ... Чому це важливо? Що нам варто робити щодо цього?».

Маркування тексту

Спеціальний спосіб фіксування олівцем на берегах сторінок певної інформації, фактів, термінів тощо (за вказівкою вчителя).

Припущення на основі запропонованих слів

Це метод кооперативного навчання, застосовуваний до читання тексту, коли учні в парах або малих групах спільно складають певну історію, використовуючи кілька слів, узятих із тексту. У своїй історії вони мають використати всі запропоновані їм слова.

Спрямоване читання

Метод побудови знань, що дає можливість за допомогою запитань на рівні розуміння спрямувати учнів, коли вони мовчки («про себе») читають текст. Часто асоціюється із читанням, що переривається для обговорення за запитаннями, або із способом подання тексту, коли він розбивається на частини.

Спрямоване читання та обмірковування

Цей метод конструювання знань передбачає читання, спрямоване

за допомогою графічного організатора, у якому учням даються вказівки в ході читання тексту: зробити припущення, аргументувати свої припущення, а згодом перевірити, чи є ці припущення справедливими.

Читаємо та ставимо запитання

Це завдання для кооперативного навчання, у ході якого учні в парах читають текст і записують запитання щодо змісту цього тексту, а потім записують відповіді на них. Ці запитання та відповіді можуть згодом бути використані як навчальний матеріал (наприклад для підготовки до контрольної роботи або іспиту).

Читання із зупинками

Це метод роботи, за якого вчитель просить учнів прочитати мовчки «про себе» конкретну частину тексту, наприклад абзац або пів сторінки, щоб знайти відповідь на запитання. Часто використовується в таких методах, як «Спрямоване читання» або «Спрямоване читання та обмірковування».

 

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 



Попередня сторінка:  2.5. Принцип доповнювальності в інтегро...
Наступна сторінка:   3.2. Добір тексту / текстів із «потенціа...



^