Інформація про новину
  • Переглядів: 6
  • Дата: 19-11-2021, 17:53
19-11-2021, 17:53

3.2. Добір тексту / текстів із «потенціалом» як передумова успішності навчання читання

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  3.1. Дієві практики з навчання критично...
Наступна сторінка:   4.1. Мета читання інформаційних текстів

Задля того, щоб як означені вище стратегії, техніки, прийоми, так і будь-які інші методи роботи з текстовим матеріалом були ефективними, тобто безпосередньо сприяли формуванню читацької компетентності молодших школярів, необхідною передумовою є добір якісних, із багатим як змістовим, так і формальним потенціалом текстів. Звісно, традиційно до текстів, які використовуються з навчальною метою, ставиться багато вимог29. Якщо ж, приміром, говорити про окремі тексти, то доволі показовою є загальна схема критеріїв відбору, що її використовують під час розроблення тестового інструментарію на основі художніх текстів30. У наведеному матеріалі також подано таблицю щодо типових аспектів, щодо яких розробник може формулювати завдання, та зауваги щодо завдань, спрямованих на оцінювання розуміння учнями мови художнього твору.

ХУДОЖНІЙ ТЕКСТ

1. Загальні характеристики текстів

Спроможність захопити читача Добре написаний, багатий текст Очевидна літературна вартісність Тематична відповідність віковій категорії

2. Відповідність рівню учнів

Складність характерів Кількість характерів Словник

Вправність у використанні художніх засобів

Складність діалогів

Наявність виразних «точок зору»

Складність теми

Множина тем (головна / побічна)

Зображення часу (спалахи, проспекція, ретроспекція)

Ілюстрації

3. Збалансованість

Відображає нашу літературну спадщину Стиль

Різноманіття речень і словникова складність Відповідність модусу (проза / поезія)

Класичність і сучасність

Представлення різних історичних періодів, культур, соціо-економічно-го підґрунтя тощо Жанр

Контекст

читання

Загальне

розуміння

Інтерпретація

розвитку

Читацькі / текстові зв'язки

Оцінка змісту й структури

Читання для набуття літературного досвіду

Про що

історія /

фабула?

Синтез

Аналіз

Пошук

прихованих

смислів

Як ці характери змінювалися з початку до кінця історії? Синтез Аналіз Приховані смисли

Які інші персонажі, про яких ви прочитали, мають подібні проблеми? Аналогії Синтез Використання деталей Пов'язана інформація й ідеї

Синтез

Аналіз

Приховані

смисли

Який настрій цієї історії і як автор використовує мову, щоб досягти цього? Використання деталей Приховані смисли Аналіз Синтез Пошук

Елементи

художнього

тексту

Формування загального розуміння

Інтерпретація

розвитку

Творення читацьких / текстових зв'язків

Оцінка змісту й структури

Тема

Яка мораль історії? Використайте докази з історії для відповіді

Як використане в тексті допомагає ілюструвати тему?

Чи урок 3 історії правдивий для сьогодення? Чому так, чому ні?

Поясність, що робить цю історію захопливою

Головні

персонажі

Якою була думка (позиція) головного героя про ?

Чому головний герой зробив ? Викори-стайте докази з тексту для відповіді

Наскільки іншими могли б бути дії персонажів сьогодні? Підтримайте свою відповідь доказами з тексту

Як авторський опис допоміг пояснити дії персонажів?

Головні

події

Напишіть короткий огляд (підсумок) головних подій в історії

ЦЦо сталося після ?

Як би закінчилася історія, якби не ста-

лося?

Як перші події допомогли вам передбачити кінець?

Проблеми

Як щось робить проблему складнішою? Використайте докази з тексту для доведення

Як щось допомогло вирішити проблему?

Як проблема, про яку прочитали, пов'язана з іншою історією, яку ви прочитали? Включіть докази з цієї історії й прочитаної раніше

Чому автор пояснив проблему в першій частині історії? Поясніть із доказами з тексту

Словник

Які слова описують, про що ця історія? Використайте докази з тексту, щоб підтримати свою відповідь

Які слова допомогли вам зрозуміти, що час пройшов? Поясніть 3 доказами з тексту

Поясність подвійне значення Поясніть, яке значення краще пояснює головну ідею уривку

Чому автор використовує слова ДЛЯ

опису того, як по-чувається?

Словникові слова, які варто перевіряти:

які характеризують словник повсякденної мови мовців і характеризують більше письмове, ніж усне мовлення;

які позначають загалом знайомі й широковідомі поняття, навіть якщо самі слова можуть бути незнайомі для молодших учнів; які потрібні для розуміння щонайменше окремої частини контексту і пов'язані з центральною ідеєю так, що їх нерозуміння може спричинити нерозуміння тексту;

які входять до читацького словникового мінімуму відповідного рівня.

Словникові слова, які варто виключити з тестування:

вузькоспеціалізовані й рідко використовувані, такі, як ті, що пов'язані зі специфічними змістовими доменами (наприклад, фотосинтез, фіду-чіарій) або слова з обмеженим застосуванням (дезертир, гамлет); які є позначеннями чи іменами головної ідеї тексту (наприклад, слово «емансипація» не варто перевіряти в статті, пов'язаній з «Програмою емансипації»);

які вже є частиною щоденного словника учнів відповідного рівня; значення яких виводиться з контексту (наприклад, ідіоматичні вирази, прикладки, парентетичні визначення).

Міркування для дистракторів:

1) пропонувати різні поширені значення словникового слова, яке перевіряється,

які мають бути зігноровані перед переважним значенням у контексті; які можуть дати правильну інформацію щодо тексту, але які водночас значать не те, що значить слово, яке перевіряється; які мажуть давати альтернативну інтерпретацію контексту, у якому вони вжиті;

2) пропонувати визначення інших слів, що звучать чи виглядають подібно до слова, яке перевіряється;

3) пропонувати визначення, які дають поширену, але неакуратну асоціацію зі словом, яке перевіряється.

Однак, крім роботи з окремими текстами, надзвичайно актуальним завданням є формування вмінь учнів та учениць працювати з множинами різнорідних текстів. На сучасному етапі є очевидним, що в умовах інформаційного суспільства дітям доволі часто доводиться працювати водночас із кількома текстами, а отже, для формування читацької компетентності дитини XXI століття вже замало одиничних текстів. Ідеться, власне, про те, що учнів необхідно готувати до ефективної роботи з певними множинами якісно відмінних текстів, які належать до різних жанрів, мають різну структуру тощо, тобто пропонувати учням працювати відразу з кількома текстами / медіатекстами, наприклад, з художнім, науково-популярним текстом, довідковим джерелом, інфографікою, таблицею чи графіком, де надана інформація, яка може взаємодоповнювати або взає-мовиключати якісь факти чи судження тощо.

Якщо коротко, то актуальність такої роботи з учнями та ученицями мотивована самим життям, однак, як засвідчили оприлюднені 2020 року результати моніторингу впровадження НУШ31, сформоване на високому рівні вміння читати з розумінням кілька пов’язаних текстів (своєрідну гіпертекстову множину) показали лише 22 % груп учнів, які брали участь в обстеженні з використанням спеціально розробленої методики та тестових інструментів. З огляду на це вчителю/-ці в практиці навчання читання варто приділяти окрему увагу формуванню в учнів та учениць навичок працювати з декількома тематично пов’язаними текстами, які мають виразні специфічні відмінності у змісті, формі, модальності, жанровій природі, цілепокладанні тощо. Тож для прикладу пропонуємо кейс для 4-го класу, у якому передбачена робота учнів та учениць із текстами різних видів (художнім текстом і медіатекстом).

Кейс «Заснування Києва», 4-й клас: робота з множиною текстів

1. Прочитай переказ легенди про заснування Києва з книги Антона Лотоць-кого «Історія України для дітей», щоб дізнатися про походження назви цього міста.

Одного разу, ще коли на тому місці, де тепер Київ, були ліси й поля, прийшли туди три рідні брати, що називалися Кий, Щек і Хорив. З ними була теж їхня сестричка Либідь. Стали вони над Дніпром, і найстарший Кий сказав:

- Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати.

Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели ровом і обгородили гострокіллям; назвали цю оселю: город Київ, тобто — Києве місто.

2. Розглянь картину художника Артура Арльонова «Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують місто Київ. 482 рік». Яку інформацію про заснування Києва ти отримав з легенди, а яку з картини художника? Запиши свої міркування.

3. Подивився відео з розповіддю історика про картину «Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують місто Київ. 482 рік». Яку додаткову інформацію про подію, описану в легенді і зображену на картині, надає історик? Запиши свої міркування.

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 



Попередня сторінка:  3.1. Дієві практики з навчання критично...
Наступна сторінка:   4.1. Мета читання інформаційних текстів



^