Інформація про новину
  • Переглядів: 4
  • Дата: 19-11-2021, 18:06
19-11-2021, 18:06

4.3. Читання для загального, вибіркового та повного розуміння

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  4.2. Мотивація до читання інформаційних...
Наступна сторінка:   4.4. Сприйняття, аналіз, інтерпретація й...

Розуміння учнями та ученицями прочитаного — загальне, вибіркове, повне — передбачає уявний діалог з автором. Водночас не менш важливим для розуміння прочитаного є реальний діалог дітей з кимось із дорослих (наприклад, учите лем/-лькою) або з однокласниками та однокласницями безпосередньо під час читання або після нього. Відповіді на поставлені запитання (власні чи інших учасників та учасниць дискусії) можуть актуалізовувати думки та ідеї, які без дискусії могли б залишитися поза увагою. Що більше думок, емоцій, пов’язаних з текстом, виникає в процесі обговорення, то більш зрозумілим може стати відповідний текст

для читача або читачки. Тому надзвичайно важливим завданням учи-теляЛльки, завдяки виконанню якого є можливість сприяти становленню спроможності учнів та учениць читати з розумінням (або читацької компетентності, читацької грамотності), є організація дискусій навколо прочитаного.

Це може бути як мікродискусія в малій групі, так і загальнокласна дискусія. Зазначимо, що дискусія може бути кількарівневою, коли, наприклад, у малій групі обговорюють лексичне значення певних цікавих слів, які трапилися в тексті, а під час загальнокласної дискусії обговорюють певну інформацію, яку учні мають виокремити з тексту.

Проілюструвати організацію такої дискусійної роботи навколо інформаційних текстів можна кейсом «Видиме — невидиме».

Кейс «Видиме — невидиме», 3-й клас: робота в групах із читання текстів з метою виокремлення певної інформації34

Кожна група отримує текст, читає його з метою з'ясувати, чим бачення навколишнього світу людиною відрізняється від того, як бачать світ деякі тварини. Поки учні читають тексти, учитель/-ка підходить до кожної групи й уточнює, чи зрозуміло їм значення виділених слів. З'ясовується, це власне українські слова чи запозичені з інших мов. Учитель/-ка вислуховує дитячі гіпотези. У разі потреби учитель/-ка використовує словник іншомовних слів для тлумачення значення того чи того слова. Кожна група готується взяти участь в обговоренні питання «Чи є щось таке, що є невидимим для людини, але видимим для тварин, і навпаки?». Це питання вчитель заздалегідь записує на дошці.

Група 1. Кінь

Кінь, як і людина, сприймає окремо зображення від правого та від лівого ока. Як картинки з двох різних моніторів. Ми не помічаємо цього, тому що зображення, отримані кожним оком об'єднуються в єдиний образ. Але очі в коня розташовані по різні боки голови, дві картинки не нашаровуються. До того ж по центру виникає «сліпа зона» — те що не «засікає» ні праве, ні ліве око.

Група 2. Мавпа

Мавпи бачать майже так само, як люди. Схоплюють картинку через червоний, зелений і синій кольори. В одній і тій же мавпячій родині може бути до шести різних типів дальтонізму. Як і у їхніх родичів людей, серед при-матів-самців дальтоніки трапляються частіше, ніж серед самок.

Група 3. Голуб

Голуби можуть розрізняти буквально мільйони різних відтінків, і вони, голуби, уважаються власниками найпотужніших очей із розрізнення кольорів і відтінків.

Група 4. Кіт

Коти не можуть похвалитися гострим зором. Вони більше покладаються на нюх і слух. І хоча коти вміють розрізняти кольори, порівняно з людиною сприйняття кольору в них слабше — менш контрастне та яскраве. Оскільки кішка є нічним хижаком, то здатність бачити при слабкому освітленні є для неї пріоритетною. Також помічено, що нерухомі предмети кішка сприймає гірше, ніж рухомі, що допомагає їй під час полювання.

Група 5. Змія

Змії бачать у двох режимах. У першому режимі вони бачать як люди, причому досить добре розрізняють усі кольори. У другому режимі змії бачать світ немов інфрачервоний датчик, розрізняючи тепло, яке випромінюють живі істоти. Якщо ви настільки невезучий, що зустріли змію, коли вона дивиться на світ у другому режимі, то вам уже не врятуватися й не втекти. На щастя, більшість змій швидше відступить, ніж атакуватиме людину.

Група 6. Бабка

Комахи мають унікальну структуру очей: більше ЗО 000 очних кришталиків на кожному оці. Це дає їм унікальні сенсорні можливості. Але зоровий механізм бабки, імовірно, найцікавіший серед усіх комах. Мозок бабки працює так швидко, що дає змогу сприймати навколишній світ мовби в «уповільненому режимі», що допомагає швидко реагувати на зовнішні загрози. Комахи розрізняють кольори, але, звичайно, не так ясно, як інші тварини.

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 



Попередня сторінка:  4.2. Мотивація до читання інформаційних...
Наступна сторінка:   4.4. Сприйняття, аналіз, інтерпретація й...



^