Інформація про новину
  • Переглядів: 7
  • Дата: 19-11-2021, 18:08
19-11-2021, 18:08

5.1. Мета читання художніх текстів

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  4.6. Рекомендації щодо розширення кола ...
Наступна сторінка:   5.2. Художній текст як ресурс для розвит...

РОЗДІЛ 5. ЧИТАННЯ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ У СИСТЕМІ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ

 

У рамковому документі одного з провідних міжнародних досліджень читацької грамотності учнів початкової школи PIRLS зазначається: «У світі читацьку грамотність безпосередньо пов’язують із причинами, чому люди читають; якщо широко, то ці причини включають читання для отримання насолоди та задоволення якихось особистих інтересів, для навчання та участі в суспільному житті. Коло раннього читання більшості молодших учнів часто включає читання оповідних текстів, які розказують історії (наприклад, оповідань, ілюстрованих книг), чи інформаційних текстів, які розказують учням про світ навколо них і дають відповіді на питання»37. Разом із тим сам домен, присвячений оцінюванню читацької грамотності на рівні художніх текстів, у межах цього дослідження називається «читання для набуття художього (літературного) досвіду». Таким чином, мету читання художніх текстів у PIRLS кваліфікують як «читання для отримання насолоди / задоволення» (reading for pleasure) або як «читання для набуття художього (літературного) досвіду» (reading for literary experience).

Подібна логіка структурує і бачення цілей читання багатьма іншими дослідженнями, хоча, наприклад, автори міжнародного дослідження PISA відходять певною мірою від такого поділу цілей читання. Ось що вони пишуть про це: «Тексти оповідного типу посідають провідне місце в багатьох національних і міжнародних дослідженнях. Деякі з таких текстів постають як розповіді про світ, яким він є (чи був), і, таким чином, називаються фактуальними чи нон-фікшн. Тексти фікнш мають більш метафоричне відношення до світу, репрезентуючи його таким, яким він мав би бути, чи таким, яким він здається. В інших великих дослідженнях, особливо на рівні школи (Національне дослідження освітнього прогресу [NAEP]; Дослідження читацької грамотності ІЕА [IEARLS], Програма ІЕА міжнародного оцінювання читацької грамотності [PIRLS]), основна класифікація текстів відбувається по лінії фікшн, чи художніх, текстів і текстів нон-фікшн (читання для набуття літературного (художнього) досвіду та читання для отримання інформації чи виконання завдань — у NAEP; читання для літературного (художнього) досвіду та читання для отримання й використання інформації — у PIRLS). Таке розмежування стає все більш розмитим, оскільки нині автори використовують формати та структури, типові для фактуальних текстів, під час написання художньої літератури. Тому PISA для оцінювання читацької грамотності включає як фактуальні, так і художні тексти, власне, як і тексти, які складно віднести до тих чи тих»38.

Звісно, навіть такі широкі визначення цілей читання художніх творів, які запропоновані в поважних дослідженнях, що ґрунтуються на виваженій науковій основі, можуть видаватися дещо спрощеними, бо, дійсно, звертаючись до літературних творів, читач може мати чимало індивідуальних цілей: розширити світогляд, розвинути естетичний смак, пережити певні емоції тощо. Утім як би ми не визначали мету читання художніх текстів, однозначним є те, що ці тексти надзвичайно важливі для розвитку особистості дитини. Тож традиційно у вітчизняній початковій школі увагу зосереджують саме на них з огляду на їхню придатність для формування естетично багатої, духовної, емоційно зрілої, творчої особистості та водночас для закладення більшою або меншою мірою міцного підмурівку для продовження вивчення нею курсів літератури на наступних рівнях освіти.

Разом із тим учителеві/-льці початкових класів варто усвідомлювати, що за роботи з молодшими учнями над художніми текстами можна розвивати не тільки ті елементи читацької компетентності, які найкраще формуються саме під час взаємодії дітей зі світом художнього вимислу (емоційне переживання прочитаного, здатність розуміти вчинки інших тощо), а й чимало тих умінь і навичок, які актуальні для роботи з інформаційними текстами. В умовах інтегрованого навчання такий підхід до літературних творів можна доволі легко реалізувати, водночас забезпечуючи якісну роботу з художнім текстом як естетичним феноменом. Тож у подальшому викладі увагу зосередимо на деяких аспектах роботи з літературними творами в початковій школі, яким вчителеві/-льці варто приділяти особливу увагу в контексті інтегрованого навчання.

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 



Попередня сторінка:  4.6. Рекомендації щодо розширення кола ...
Наступна сторінка:   5.2. Художній текст як ресурс для розвит...



^