Інформація про новину
  • Переглядів: 6
  • Дата: 19-11-2021, 18:09
19-11-2021, 18:09

5.2. Художній текст як ресурс для розвитку емоційного інтелекту

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  5.1. Мета читання художніх текстів
Наступна сторінка:   5.3. Сприйняття, аналіз, інтерпретація т...

Художній текст — багатовимірне явище, адже завдяки художній волі митця у творі виформовується цілий і цілісний художній світ39, де є час і простір, живуть люди, відбуваються події тощо. Відкриття цього світу для себе завдяки інтелектуальній та емоційній взаємодії з текстом дає читачеві можливість розширити власні горизонти, збагатитися інтелектуально, духовно, морально, естетично і, безперечно, емоційно. Саме тому художні твори відіграють особливу роль у процесі навчання читання учнів початкової школи, адже насправді навчання читання в цьому віці перетворюється певного мірою на навчання самого життя.

Крім іншого, особливої значущості літературні твори набувають на цьому етапі через те, що вони дають можливість дітям, емоційний досвід яких ще доволі скромний, переживати нові емоції й враження, формувати навички роботи з різними емоційними станами тощо. Іншими словами,

ідеться про те, що художні твори мають неабиякий потенціал для розвитку психічного складника особистості дитини, який нині часто кваліфікують як «емоційний інтелект»40.

Як зазначають науковці, властивості, притаманні людині, яку можна схарактеризувати як таку, що володіє емоційним інтелектом, охоплюють п’ять основних здібностей. Перша реалізується у вигляді усвідомлення людиною власних емоцій, друга —у вигляді регулювання емоцій, третя — як спроможність мотивувати себе до діяльності, четверта — як розпізнавання та розуміння емоцій, що виникають в інших людей, а п’ята — як уміння підтримувати доброзичливі стосунки з оточуюченням41. Усі ці здібності так чи так учитель/-ка початкових класів може розвивати у своїх учнів та учениць, працюючи з художніми текстами кола дитячого читання.

Наведемо кілька кейсів, завдання в яких яскраво демонструють, як учитель/-ка може розгортати з учнями роботу з усвідомлення почуттів як персонажів твору, так і читача, з обговорення причин, які їх викликали. Така робота не має бути формальною, учитель/-ка має враховувати дитяче ставлення до прочитаного або прослуханого / переглянутого, з розумінням приймати те, що не всім дітям може сподобатися твір. Часто останнє може бути пов’язано з тим, що дитина звикла блокувати в собі ті емоції, які викликав у неї художній твір. У такому разі вона скаже, що твір їй не сподобався. Також твір може когось не зацікавити своєю тематикою, жанровою специфікою. Це може викликати в певних учнів та учениць нудьгу. Тож якщо вчитель/-ка дійсно дбає про розвиток емоційного інтелекту, то має обговорювати з учнями їхні різні емоції та емоційні стани з приводу прочитаного твору: від захоплення до нудьги.

З попереднього випливає, що будь-яке обговорення прочитаного / прослуханого / переглянутого має починатися в класі з обміну емоціями. У такій ситуації більш доречним спочатку є питання вчителя/-льки «Кому сподобалося?», «Кому не сподобалося?», а вже потім перехід до більш детального обговорення питання «Чим вам сподобався / не сподобався цей вірш (або оповідання, п’єса)?».

Обговорення дитячих уподобань, а не нав’язування дітям власних оцінкових суджень щодо того чи того твору — тільки в такий спосіб учитель/-ка може впливати на розширення емоційно-чуттєвого досвіду учнів та учениць і розвиток їхнього емоційного інтелекту.

Особливого значення в цьому контексті набуває робота з використанням різних засобів для фіксації емоцій і почуттів. Серед таких інструментів можна назвати емотикони як графічний засіб (див. кейс «Ялинка»),

ігри-драматизації або рольові ігри як діяльнісний засіб (див. кейс «Бажання»),

Кейс «Ялинка», 2-й клас: графічне зображення емоцій

Кейс вибудовується навколо вірша Олександра Олеся «Ялинка». Спочатку учням та ученицям пропонується послухати вірш у виконанні актора Богдана Бенюка.

Ялинка

Після прослуховування учитель/-ка з учнями та ученицями обговорюють сприйняття медіатексту.

► Кому сподобалося читання вірша актором Богданом Бенюком? Що саме сподобалося?

► А кому не сподобалося? Чому?

► Хто хоче спробувати прочитати вірш так, як це зробив Богдан Бенюк? (2-3 спроби)

► Про що йдеться у вірші?

► Хто розповідає нам про зустріч із зайцем, тобто хто оповідач?

Важливо! Розповідає поет від імені персонажа. Оповідач не сторонній спостерігач за подіями, а учасник.

► Скільки персонажів у вірші?

► Де відбуваються події й коли?

► Які події у вірші — правда, а які — вигадка?

Далі учитель/-ка пропонує учням та ученицям групову роботу «Створюємо мапу емоцій». Мета: аналіз учинків персонажів, виявлення власного ставлення до цих учинків.

Використовуючи набір смайлів, спробуйте зобразити:

► з яким настроєм хлопець ішов до лісу рубати ялинку;

► з яким почуттям заєць стрибнув на хлопця, захищаючи ялинку;

► що відчув хлопець під кінець зайцевої промови;

► з яким почуттям заєць прощався з хлопцем.

Важливо! Обговорюючи дитячі роботи, важливо звернутися до виявлення причин поведінки зайчика:

► Що викликало таку злість у зайчика? (Вирубка лісів без достатньої висадки нових дерев.)

► Чому він подобрішав наприкінці? (Хлопчик зрозумів, що помилявся.)

► А як би ви повелися на місці зайчика?

Кейс «Бажання», 2-й клас: моделювання емоцій, почуттів, поведінки персонажів у грі-драматизації

Кейс вибудовується навколо казки Марини Павленко «Півтора бажання».

Розпочинається робота слуханням уривку з казки у виконанні акторів. Потім учні переходять до вибіркового читання тексту (текст є в «Хрестоматії сучасної української дитячої літератури» (1, 2 клас). Видавництво Старого Лева, с. 114).

► Що нам стало відомо від авторки про емоції та поведінку чарівниці та тітки Секлети під час розмови? Знайдіть в тексті слова авторки, які пояснюють почуття й поведінку чарівниці, коли вона просить тітку Секлету дати їй копійчину. Немає такого в тексті?

► Тепер шукаймо, що пише авторка про почуття й поведінку тітки Секлети, коли вона відмовила старій жінці. Про що думає Секлета? Це добрі чи злі думки? Чи можна сказати, що Секлета розізлилася?

► Чи бували з вами ситуації, коли ви злилися на того, хто щось у вас просив?

► Що пише авторка про почуття та поведінку чарівниці, коли вона вдруге повторює своє прохання? (Прилипла, як шевська смола.) Нічого точного не сказано, імовірно, стоїть, не рухається, не зводить очей з тітки Секлети.

► Що пише авторка про почуття та поведінку тітки Секлети, коли вона погоджується дати півтори грушки? Чи можна сказати, що їй стало соромно за свою жадібність?

► Чи відчували ви коли-небудь сором за власну жадібність?

► Що пише авторка про почуття та поведінку старої, коли вона отримала півтори грушки? (Подякувала чемно.)

У ході обговорення заповнюється таблиця.

Репліка

Емоції, почуття

Поведінка

Не пошкодуй, молодице, копійчину голодній жінці...

?

?

Ой, бабусенько, так сьогодні погано торгувалося, нічим і поділитись!.. Когось іншого попросіть!

злість

?

Хоч грушечками пригости нещасну! Зо три грушечки мені — оті, найменшенькі...

?

?

Аж три?.. Чим же я торгуватиму? Ат, де моє не пропадало: беріть оцю крайню та цієї половинку!

сором

дала одну грушу, ножем відрізала негодяще від іншої, а годяще дала

Завжди я виконую людям три бажання. Але тобі за півтори грушки — півтора бажання!

?

подякувала чемно

► Знайти відповіді на питання нам допоможе вистава. Кожна група запропонує своє бачення поведінки. Умова: у ваших виставах не буде оповідача, будуть лише актори — чаклунка, тітка Секлета, покупці, продавці. А ми за їхніми інтонаціями, голосом, поведінкою й маємо здогадатися, що вони відчувають.

Далі діти переходять до гри-драматизації «Розмова Секлети і чарівниці».

► Домовтеся в групі, хто яку роль виконуватиме: хто буде Секлетою, хто — чарівницею, хто іншими покупцями на ярмарку, хто буде продавати свій товар. Перегляньте театральний реквізит, який є у вашій групі, поміркуйте, що можна використати.

У разі якщо виконавці забули якісь слова в репліці, спробуйте завершити її по-своєму.

Важливо! Після перегляду виступу кожної групи учитель пропонує обговорити:

► (питання до виконавців і виконавиць) Що допомогло вам удало ввійти в образ і так майстерно зіграти роль? А що заважало?

(питання до глядачів і глядачок) Які репліки за своєю інтонацією найкраще вдалися акторам та акторкам? Чи можете за ними повторити? З якими емоціями ці інтонації пов'язані?

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 



Попередня сторінка:  5.1. Мета читання художніх текстів
Наступна сторінка:   5.3. Сприйняття, аналіз, інтерпретація т...



^