Інформація про новину
  • Переглядів: 11
  • Дата: 19-11-2021, 18:13
19-11-2021, 18:13

5.4. Мова художнього твору

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  5.3. Сприйняття, аналіз, інтерпретація т...
Наступна сторінка:   5.5. Розвиток критичного мислення в роб...

Особливої значущості для формування компетентного читача в початковій школі набуває робота вчителя/-льки в напрямі формування в учнів та учениць навичок роботи з мовним виміром художнього твору. У визначенні наскрізного уміння «читання з розумінням», що було проаналізоване в підрозділі 1.1, важливим для нас у контексті обговорення мови художнього твору є те, що це вміння тлумачиться як «емоційне, інтелектуальне, естетичне сприймання й усвідомлення прочитаного». І таке сприймання й усвідомлення стає можливим за рахунок того, що художній твір як витвір мистецтва має специфічну мову, відмінну від мови інформаційних текстів або мови побутового спілкування.

Мова художнього твору має свою фонетику (особливо це стосується наголосів у віршованих творах) і лексику (письменники полюбляють вигадувати слова), свій синтаксис і пунктуацію (відомо, що деякі письменники нехтують розділовими знаками), але водночас саме твори літератури є тим середовищем, яке формує, відшліфовує мовну норму. Допомогти учням та ученицям відкрити небувалий потенціал мови художніх творів (від закладання літературної норми до гри зі словами й смислами) і має стати одним із першочергових завдань учителя/-льки як у початкових класах, так і на наступних рівнях освіти.

Кейс «П'єса», 4-й клас: художнє та розмовне мовлення

Кейс вибудовується навколо народної казки «Котигорошко». Перед зверненням до однойменної п'єси Анатолія Шияна учні та учениці прослухали казку, переглянули мультфільми «Котигорошко» (1970) та «Чарівний горох» (2008). Робота з п'єсою розпочинається з пропозиції прочитати перелік дійових осіб та обговорити, чому автор збільшив кількість персонажів порівняно з народною казкою.

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Котигорошко Іван — хлопчина років дванадцяти.

Степан — його батько.

Катерина — його мати.

Оленка — його сестра.

Дядько Максим — коваль.

Змій, він же Капшивий дід.

Водяник-смертоносець — його брат.

1- а Змієва сестра.

2- а Змієва сестра.

Бабуся.

Зміїв слуга.

Гінці, сусіди Котигорошка, сільські діти, вартові, танцюристки, служки. Той, що найбільше їсть.

Той, що найбільше п'є.

Дітям пропонується позначити свою думку на шкалі й навести аргументи на її захист.

Чому автор збільшив кількість персонажів порівняно з народною казкою?

Далі учні та учениці читають уривок із п'єси (перша дія, перша картина) з олівцем у руках. Під час читання вони мають знайти й підкреслити в репліках дійових осіб словесні вирази або сполучення слів, які часто трапляються в народних казках.

КОТИГОРОШКО

П'єса-казка на три дії, шість картин

Дія перша Картина перша

Зліва ліс, густий, дрімучий. Визирає з нього палац Змія. Праворуч — криниця з журавлем. Ростуть біля неї дивні квіти, незвичайні гриби. Стоять пеньки з густою травою, а в глибині сцени видніється надбережне каміння, і, скільки оком сягнеш, лягло море, широке, зеленувате, неспокійне... З палацу виходять Змієві сестри.

1- а сестра. Я прокинулась сьогодні раненько, та вже нашого брата Змія не застала. Чи з лісу дрімучого його ждати? Чи з-за моря синього виглядати? А може, поплив він на кораблі, щоб зустрітися з Водяником-смертоносцем?

2- а сестра (оглядаючи море). Ні. не бачу я на хвилях корабля. Тільки чайки літають над водою.

1-а сестра припадає вухом до каменя.

Що чуєш, сестро?

1- а сестра. Чую, чую: стугонить земля.

2- а сестра. Послухай, чи летить він, чи на коні скаче — на тім коні, що жар їсть, полум'я п'є, на двадцять верст під ним земля гуде, і листя з дерев осипається.

1- а сестра. Не летить наш брат і на коні не скаче... А цить же, цить...

2- а сестра. Що чуєш знову?

1- а сестра. Чую, чую: стугонить земля, наче її на частки ножами розрізають.

2- а сестра. Ой сестро, глянь! Що ж то він тягне на собі?

З'являється Змій, упряжений в шість плугів.

Змій. Ху! Втомився. Нелегке діло землю орати. (Скидає з себе упряж).

1- а сестра. Брате Змію, та нащо ж тобі орати? А чи в тебе нема чого їсти?

2- а сестра. А чи в тебе нема чого пити?

Змій. Є в мене що їсти, є в мене що пити, і маю я в чому походити. Та обіцяв сьогодні прибути до мене в гості наш брат Водяник-смертоносець. Це я для нього подарунок готую, теплою кров'ю його почастую.

1- а сестра. З кого ж ти кров тую візьмеш?

2- а сестра. Хіба мало в нас невільників? Змій. Наточите крові з дівчинки Оленки.

1- а сестра. А хто ж вона? А чия ж вона?

2- а сестра. Може, її сюди заманити?

Змій. Не треба заманювати. Мусить сама прийти.

1- а сестра. Як же вона прийде?

2- а сестра. Як сюди потрапить?

Змій. По моєму сліду, що я проклав оцими плугами.

1- а сестра. Не розумію тебе, брате.

2- а сестра. Не розумію і я тебе, брате.

Змій. Слухайте ж. Багато я сіл облітав, багато я люду всякого видав, та ще ніде не зустрічалась мені така дівчинка, як Оленка. Очі в неї, мов зірки, світяться, щоки в неї рум'яні, мов ті яблука.

1-а сестра. І ти вирішив її вкрасти?

Змій. Ні, сама мусить сюди прийти.

1-а сестра. Як же вона прийде? Не розумію тебе, брате.

Змій. Непомітно я підкрався до її подвір'я, заховався в саду та й дивлюсь. Вийшли з хати її брати. Вийшла Оленка з матір'ю та батьком. Чую, брати кажуть: «Ми поїдемо в поле, а ти, Оленко, винесеш нам сніданок». Вона й итає в них: «А де ж ви будете? Я не знаю, як до вас іти». — «А ми, — каже брат, — протягнемо скибу від двору аж до тієї ниви, де будемо землю орати, то тією борозною і йди». А я взяв тую скибу назад перекинув, а свою протягнув та й заворожив. Хто тільки ступить на неї ногою, буряний вітер одразу його прижене сюди.

1- а сестра. Хитро придумав, брате.

2- а сестра. Вона може скоро тут бути?

Змій. Пильнуйте її, а я скоро повернуся.

2-а сестра. А куди ж ти знову?

Змій. Гляну — перевірю, як мої невільники працюють. Чи все зробили, що я їм загадав.

2-а сестра. А може, поснідаєш? Є для тебе і печене, і варене.

Змій. Виголодніюсь дужче, то більше з'їм. (Свистить).

Після обговорення того, що підкреслили діти, їм пропонується порівняти дві репліки:

(1) 2-га сестра. Послухай, чи летить він, чи на коні скаче — на тім коні, що жар їсть, полум'я п'є, на двадцять верст під ним земля гуде, і листя з дерев осипається.

(2) 2-га сестра. Послухай, здається, чути коня.

Постає питання: чи та сама думка висловлена в обох репліках? Чим можна пояснити багатослів'я в першій репліці?

Робиться висновок, що є художнє і розмовне мовлення, при цьому художнім мовленням називаємо таке мовлення, що має на меті вплинути на емоції слухача або читача та вразити його красою. Художнє мовлення протиставляємо розмовному мовленню, яке використовуємо в усному повсякденному спілкуванні в побуті, у родині.

Після висновку учням пропонується повправлятися в «перекладі» репліки з художнього на розмовний стиль мовлення.

1-га сестра. Я прокинулась сьогодні раненько, та вже нашого брата Змія не застала. Чи з лісу дрімучого його ждати? Чи з-за моря синього виглядати? А може, поплив він на кораблі, щоб зустрітися з Водяником-смертоносцем?

Подальша робота в межах кейсу передбачає створення групою дітей власної п'єси. Учні та учениці розглядають поштові марки з персонажами українських народних казок і вибирають одну з них, обмірковуючи, яку п'єсу можна створити на основі відповідної казки.

Пропонується обговорити, яких додаткових дійових осіб можна додати в п'єсу («при цьому можна скористатися знахідкою Анатолія Шияна: грати зі словами, коли вигадуєте назви дійових осіб»). Учні та учениці обмірковують, чи треба щось змінити в сюжеті, описують мізансцену до першої дії та репліки персонажів, за потреби роблять ремарки. Після цього вони презентують свій задум.

 

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 



Попередня сторінка:  5.3. Сприйняття, аналіз, інтерпретація т...
Наступна сторінка:   5.5. Розвиток критичного мислення в роб...



^