Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 № 283 було затверджено «Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи», у яких, зокрема, визначено, що одним з осередків, покликаних сприяти досягненню освітніх цілей через якісну просторово-предметну організацію освітнього середовища, є дитяча класна бібліотека*⁵. Виокремлення цього осередку поряд з іншими надзвичайно важливе, адже саме такі куточки читача в класі можуть ефективно прислужитися для формування в молодших учнів та учениць звички читати, а надалі — і потреби постійно читати. Однак реалізувати свій потенціал класна бібліотека може лише в разі активного її використання вчителем/-лькою.

Варто зазначити, що традиційно в класних кімнатах початкових класів так чи інакше були наявні своєрідні куточки читача. Про це свідчать дані анкетування вчителів початкових класів у межах МДЯГЮ-2018: 82 % учителів/-льок повідомили, що в їхніх класах є бібліотеки чи куточки читача. Ураховуючи цей факт та інші відповіді на питання анкети, автори дослідження простежили зв’язок успішності випускників початкової школи в читанні та практиками викладання літературного читання в закладах освіти⁴⁹.

На підставі аналізу було виявлено, що наявність бібліотечки або читацького куточка в класі безпосередньо не впливає на середній бал класу із читання (таблиця 13). Так само виразно не впливає на успішність учнів та учениць наявність у класній кімнаті періодичних видань (таблиця 14), що може свідчити, на думку науковців, про те, що в початковій школі вчителі/-льки більше уваги приділяють книжкам, а не періодиці як джерелу інформації й потенційному засобу розвитку читацької спроможності учнів та учениць.

Таблиця 13

Статистичні показники розподілу середніх балів із читання для класів залежно від наявності бібліотеки або куточка читача в класі

Таблиця 14

Статистичні показники розподілу середніх балів із читання для класів залежно від кількості періодичних видань у бібліотеці або в читацькому куточку в класі

Разом із тим дослідники наголошують, що кількість книг у класі певним чином пов’язана з успішністю дітей, хоча й не істотно: чим більше книг, із якими можуть так чи так працювати учні та учениці в класі, тим вищий середній бал із читання (таблиця 15).

Таблиця 15

Статистичні показники розподілу середніх балів із читання для класів залежно від кількості книг у бібліотеці або в читацькому

куточку в класі

Ці дані дають підстави припускати, що наявність в учнів та учениць початкової школи можливості обирати книжки для читання в класі може мати вплив на формування інтересу до читання і, таким чином, підвищувати рівень сформованості читацької компетентності.

До подібних висновків доходять і дослідники, які проводять міжнародне дослідження читацької грамотності випускників початкової школи PIRLS. Загальна тенденція, що була виявлена на підставі аналізу даних із багатьох країн світу у 2016 році, свідчить: що доступніша різноманітна література учням та ученицям завдяки наявності у класі бібліотеки чи куточка читача — то вища результативність дітей⁵⁰.

Сказане переконує в тому, що в межах освітнього процесу доцільно якомога активніше використовувати потенціал бібліотек різного рівня — класної, шкільної чи місцевої. Однак видається, що цей потенціал буде реалізовано лише за умови формування в учнів та учениць і їхніх батьків культури користування бібліотечними фондами й проведення систематичної роботи, яка б спонукала учнів звертатися, наприклад, до класного бібліотечного куточка.

Одним з дієвих способів «оживлення» класної бібліотеки є її використання як під час проведення уроків, так і в позаурочний час. Цікавий досвід дійсно живого класного книжкового куточка описує у своїй книзі

відома авторка — учителька початкових класів Деббі Міллер⁵¹. Вона показує, як за допомогою книжок у класній кімнаті можна ніби непомітно, але водночас ефективно навчати учнів та учениць усвідомлено обирати тексти для читання (книги, журнали, пісенники, розмальовки, комікси тощо), передбачати зміст текстів за певними ознаками, визначати відповідність обраного своїм цілям, можливостям, уподобанням, бути критиками прочитаного й відповідальними порадниками книжок для інших тощо. Авторка переконливо доводить, що завдяки регулярному використанню класної бібліотеки в освітньому процесі вже за деякий час звичка працювати з друкованими матеріалами стає невід’ємною частиною життя учнів та учениць в освітньому середовищі закладу освіти, а це своєю чергою дає можливість передбачати, що цю звичку дитина перенесе й додому.

Таким чином, однією з важливих передумов того, що класна бібліотека буде виконувати свою функцію й упливати на формування учнів та учениць як вправних читачів / читачок, є систематичне пропонування дітям різноманітних активностей з фондами цієї бібліотечки.

Сподіватися на те, що класна бібліотека як один з освітніх осередків Нової української школи дійсно стане улюбленою зоною перебування учнів та учениць у класі, можна лише в тому разі, якщо кожен учень і кожна учениця знайдуть тут як те, що він / вона вивчає за програмою, так і те, що є додатковим і відповідає їхнім запитам і вподобанням. А це означає, що класна бібліотека має бути наповнена різноманітною літературою — як художньою, так і нехудожньою, як науково-пізнавальною, так і розважальною, як з малюнками, так і без них, як з яскравими обкладинками, так і з більш нейтральним оформленням тощо. А це є своєрідним викликом для вчителя/-льки, адже, погодьмося, не завжди класні бібліотеки поповнюються за державні кошти саме тим, що мало б задовольнити потреби й інтереси всіх учнів та учениць початкової школи.

У зв’язку із цим перед учителем/-лькою стоїть завдання проявити ініціативу й спробувати створити дійсно якісну бібліотеку у своєму класі. Шляхи реалізації цього завдання можуть бути різні. Наприклад, Н. Швадчак пропонує такі методи, як залучення друзів із соцмереж, співпраця з випускниками початкової школи, які перейшли на наступні рівні здобуття освіти, взаємодія з батьками або й поповнення власними силами⁵². Своєю чергою Л. Красна знайшла можливість сформувати класну бібліотеку, скориставшись ідеями міжнародного руху буккросингу й адаптувавши їх під потреби свого освітнього простору у вигляді узгодженої з батьками концепції локального класного буккросингу (див. вставку)⁵³.

КОНЦЕПЦІЯ ЛОКАЛЬНОГО КЛАСНОГО БУККРОСИНГУ

1. Створюється класна бібліотека.

2. Школяр, спільно з батьками, дарує класній бібліотеці прочитану книжку.

3. Перша подарована у класну бібліотеку книжка повинна бути україномовною.

4. Кожен школяр має знати зміст подарованої ним книжки і, бажано, вміти донести його до однокласників.

5. Кожна з книжок, ставши власністю класної бібліотеки, доступна для читання всім учням класу, які захочуть її прочитати.

6. На кожну з книжок бібліотеки заводиться окрема облікова картка, у якій записується, хто подарував книжку, прізвище кожного наступного читача, а також особливо позначається: книга прочитана школярем самостійно, прочитана школярем разом із батьками, прочитана для школяра батьками.

7. За підсумками року школярі, які користувались класною бібліотекою, отримують заохочувальні нагороди: за найбільшу кількість прочитаних книжок, за найбільшу кількість самостійно прочитаних книжок, за кращу презентацію власноруч подарованої у бібліотеку книжки, за читацьку уважність учня, який знайде у прочитаних книжках помилку (повідомити вчителю).

8. За підсумками року нагороджується родина, яка подарувала книгу, що стала найпопулярнішою серед читачів.

Ось як описує вчителька результативність цього проекту у власному класі:

«1. Діти почали читати вдома книжки, зацікавлені проектом, сприймаючи його як своєрідну гру. До того ж, оскільки всі книжки в бібліотеці до вподоби комусь із учнів (хто приніс цю книгу), то йде агітація серед однокласників, щоб читали саме його книжку.

2. В учнів, що прочитали одні й ті самі книжки, з’явилися нові теми для спілкування, що особливо важливо для соціалізації першокласників та згуртування класу в цілому.

3. Батьки вдячні проекту за те, що почали більше часу проводити зі своїми дітьми, а спільне читання книжок їх ще більше зблизило з дітьми та їхнім колом інтересів.

4. Серед учнів виникла певна конкуренція, щоб у кінці року перемогти у конкурсах читачів (пункт 8 концепції)».

Допомогти поповнити класну бібліотеку новими книгами, а водночас і залучити дітей до різноманітної діяльності в цьому напрямі може також участь у багатьох конкурсах, що організовують видавництва дитячої літератури (див. додаток Ґ).

Насамкінець варто зазначити, що створення й забезпечення функціонування в класі різнохарактерної бібліотеки — це один з ефективних способів не лише долучення учнів до світу читання в умовах інтегрованого

навчання, а й формування в них низки інших важливих компетентностей, як-от уміння робити вибір, керуючись певними критеріями; уміння аргументувати свій вибір; уміння комунікувати з іншими щодо прочитаного; уміння планувати свою діяльність тощо. Означені уміння, як можна бачити, виразно корелюють із тими вимогами, що визначені в Державному стандарті початкової освіти.

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна