Інформація про новину
  • Переглядів: 279
  • Дата: 19-11-2021, 18:23
19-11-2021, 18:23

Додатки до посібника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  9. Робота з батьками задля підтримки фо...
Наступна сторінка:   Посібник "Розвиток читацької компете...

Додаток А

Очікувані результати щодо формування читацької компетентності в типових освітніх програмах НУШ-1 і НУШ-2

Обов ’яз ков і р езул ьт am и навчання здобувачів освіти

НУШ-1

НУШ-2

Прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією; володіє повноцінними навичками читання (вголос і мовчки), що дає змогу зрозуміти тексти різних видів [4 МОВ 2.1]

Читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане [3 МОВ 2.1]; Оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя) [3 МОВ 2.1];

Оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів)

[3 МОВ 2.1];

Виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя)

[3 МОВ 2.1];

Самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя)

[3 МОВ 2.1];

Застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту [3 МОВ 2.1];

Прогнозує орієнтовний зміст тексту на основі заголовка, ключових слів, анотації, невербальної інформації (ілюстрації, таблиці, схеми, графіки тощо)

[4 МОВ 2-2.1-1];

Читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою [4 МОВ 2-2.1-2];

Розповідає (докладно, стисло або вибірково), про що йдеться в тексті [4 МОВ 2-2.1-3];

Ставить запитання різної спрямованості: до змісту твору, до автора, до читача [4 МОВ 2-2.1-4];

Знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання [4 МОВ 2-2.1-5]; Відтворює фактичну інформацію з тексту

[4 МОВ 2-2.1-6];

Добирає і впорядковує потрібну інформацію з таблиць, графіків, схем тощо [4 МОВ 2-2.1-7];

Установлює послідовність дій персонажів художніх творів [4 МОВ 2-2.1-8];

 

Співвідносить вивчені твори 3 відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково художні оповідання; байка [3 МОВ 2.1];

Самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань, називає основні жанрові ознаки п’єси [3 МОВ 2.1];

Сприймає доступні медіатексти [3 МОВ 2.1];

Самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього [3 МОВ 2.1]; Розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично) [3 МОВ 2.1]; Самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань [3 МОВ 2.1];

Визначає жанрові ознаки героїко фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя [3 МОВ 2.1];

Пояснює, з яких джерел складається простір його читання [4 МОВ 2.1]; Розрізняє твори усної народної творчості і авторські наводить приклади [4 МОВ 2.1];

зіставляє прочитане із власним життєвим досвідом [4 МОВ 2-2.1-9]

 

називає імена і прізвища відомих українських письменників, з творами яких неодноразово зустрічався на уроках [4 МОВ 2.1];

Знає назви, сюжети кількох фольклорних і літературних творів; знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок, загадок; пояснює цінність книг, читання, бібліотек [4 МОВ 2.1];

Володіє повноцінною навичкою читання вголос і мовчки текстів різних видів як загальнопредметним умінням [4 МОВ 2.1];

Самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів) [4 МОВ 2.1]; Самостійно виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів [4 МОВ 2.1];

Самостійно й усвідомлено застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів [4 МОВ 2.1]; Повноцінно сприймає, практично розрізнює тексти різних видів [4 МОВ 2.1]; Повноцінно розуміє текст, пояснює, який художній образ / образи створив письменник; що основне хотів передати [4 МОВ 2.1];

 
 

Визначає і характеризує події, явища, мотиви вчинків дійових осіб [4 МОВ 2.1];

Установлює і пояснює смислові зв’язки між частинами тексту [4 МОВ 2.1]; Пояснює, які словосполучення, вислови допомагають краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями [4 МОВ 2.1]; Знаходить у тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору, гіперболу (без вживання термінів) порівняння; з’ясовує їх роль [4 МОВ 2.1];

Визначає, самостійно розрізнює жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання в 2-4 класах; наводить приклади [4 МОВ 2.1]; Самостійно ознайомлюється з текстом; орієнтується у його змісті; визначає тему [4 МОВ 2.1]

 

Пов’язує елементи інформації в цілісну картину; розрізняє факти і думки про ці факти; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті; визначає форму і пояснює зміст простих медіатекстів [4 МОВ 2.2]

Правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори [3 МОВ 2.2];

Називає основні теми прочитаного; прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання [3 МОВ 2.2];

Інтерпретує медіаповідомлення на

Виявляє в тексті неочевидну інформацію, узагальнює її [4 МОВ 2-2.2-1]; виділяє ключові слова та пояснює, як вони допомагають зрозуміти зміст тексту [4 МОВ 2-2.2-2]; розрізняє в тексті факти і судження, знаходить між ними зв’язок [4 МОВ 2-2.2-5];

Висловлює припущення про наміри

 

основі власного досвіду [3 МОВ 2.2];

Відповідає на запитання щодо прочитаного твору [3 МОВ 2.2];

Знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту [3 МОВ 2.2];

Самостійно визначає послідовність подій у творі [3 МОВ 2.2];

Визначає тему і мету тексту [3 МОВ 2.2];

Самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів [3 МОВ 2.2];

Установлює (із допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки [3 МОВ 2.2];

Визначає у творах елементи розповіді, описи [3 МОВ 2.2];

Самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя)

[3 МОВ 2.2];

Розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови,

автора тексту, обґрунтовує свої думки [4 МОВ 2-2.2-6];

Формулює під час і після читання тексту запитання для можливої дискусії [4 МОВ 2-2.2-7];

Установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами [4 МОВ 2-2.2-8];

Виявляє деталі тексту, важливі для розуміння ідей; розпізнає стиль тексту і пояснює, як він впливає на сприймання інформації [4 МОВ 2-2.2-9];

Формулює ідеї тексту, пов’язує їх із власним досвідом [4 МОВ 2-2.2-10]; Визначає правдоподібність описаних подій і тверджень з медіатексту, виходячи з власного досвіду [4 МОВ 4-1.4-2]; Визначає роль елементів форми (голос, музичний супровід, фонові шуми, кольори, спецефекти тощо) для розуміння змісту [4 МОВ 4-1.4-3];

Розрізняє факти й судження в простому медіатексті, виокремлює цікаву для себе інформацію [4 МОВ 4-1.4-4]

 

художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі [3 МОВ 2.2];

Здійснює самоконтроль, самооцінку якості свого читання і розуміння змісту; за потреби застосовує прийом перечитування тексту чи окремих частин, фрагментів [4 МОВ 2.2];

Самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору [4 МОВ 2.2], [4 МОВ 2.1];

Характеризує персонажа за його вчинками; визначає мотиви, наслідки його вчинку; співвідносить вчинок із загальноприйнятими нормами людської моралі [4 МОВ 2.2];

Називає ознаки, які вказують на приналежність тексту до науково-художнього [4 МОВ 2.2];

Формулює продуктивні запитання до тексту; виокремлює в тесті авторські запитання, звернення до читача; пояснює їх суть [4 МОВ 2.2];

Пояснює мотиви вчинків героїв, авторське ставлення до них [4 МОВ 2.2];

Знає права дітей на одержання інформації [4 МОВ 2.2];

Знаходить і пояснює різницю між фактами і думками про них [4 МОВ 2.2]

 
 

Визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору [3 МОВ 2.2];

Знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні [3 МОВ 2.2]; Самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни [3 МОВ 2.2];

Розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації [3 МОВ 2.2];

Аналізує медіатексти за критеріями -факти і судження про них [3 МОВ 2.2]

Виявляє зв’язки в текстах: між окремими частинами тексту, між частинами тексту і темою або головною думкою [4 МОВ 2-2.2-3];

Досліджує елементи тексту (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови)

[4 МОВ 2-2.2-4]

Описує емоційний стан персонажів, співпереживає [4 МОВ 2.3]

Формулює висновки за прочитаним, побаченим [3 МОВ 2.2];

Визначає мету простих медіаповідомлень [3 МОВ 2.2];

Вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок; виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного [3 МОВ 2.3]; Самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є

Описує свої емоції, пережиті під час читання художнього твору, наводить приклади вчинків персонажів, які викликали відповідні емоції [4 МОВ 2-2.3-1];

Аналізує емоційний стан персонажів, пояснює причини відповідних переживань персонажів [4 МОВ 2-2.3-2]; Використовує власний емоційний досвід для оцінювання емоційного стану персонажів художнього твору [4 МОВ 2-2.3-3];

 

позитивними, а які негативними [3 МОВ 2.3];

Висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку [3 МОВ 2.3]; Виявляє внутрішній стан героя, його почуття, зміну емоційного настрою [4 МОВ 2.3]

Пояснює, кому з літературних персонажів співчуває і чому [4 МОВ 2-2.3-4]; Обговорює враження від драматизації, зосереджуючи увагу на тому, як словесні і несловесні засоби доповнюють один одного для зображення емоційного стану персонажа, його намірів [4 МОВ 6-2.3-1];

Добирає, працюючи в групі, аудіосупро-від до вистави серед запропонованих музичних фрагментів [4 МОВ 6-2.3-2]

Висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіатексту [4 МОВ 2.4]

Визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору [3 МОВ 2.4];

Самостійно визначає тему твору; основну думку - з допомогою вчителя [3 МОВ 2.4];

Розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів [3 МОВ 2.4]; самостійно ставить запитання до тексту [3 МОВ 2.4];

Розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя)

[3 МОВ 2.4];

Висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі [3 МОВ 2.4]

Оцінює правдоподібність описаних подій і тверджень із тексту, спираючись на свої уявлення про світ і власний досвід [4 МОВ 2-2.4-1];

Висловлює свій погляд на предмет обговорення (тему, головну думку, висновки тощо) [4 МОВ 2-2.4-2];

Оцінює надійність джерела інформації, обґрунтованість висновків [4 МОВ 2-2.4-3]; Визначає роль елементів форми (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) для розуміння змісту [4 МОВ 2-2.4-4];

Виражає свої почуття та емоції щодо прочитаного мовою мистецтва [4 МОВ 2-2.4-5]

 

Висловлює особисте ставлення до прочитаного [3 МОВ 2.4];

Висловлює емоційно-оцінні судження до вчинків персонажів (морально-етичного і естетичного характеру); обґрунтовує свою думку [4 МОВ 2.4];

Знаходить, розрізняє у текстах різнорідну інформацію, пояснює її суть [4 МОВ 2.2], [4 МОВ 2.4];

Самостійно читає, розуміє зміст значних за обсягом книжок (повісті, повісті-каз-ки, фантастика); пояснює їх відмінність від оповідань [4 МОВ 2.1], [4 МОВ 2.4]

 

Визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти [4 МОВ 2.5]

Знає і називає найважливіші інформаційні ресурси [3 МОВ 2.5];

Знаходить в них потрібну інформацію [3 МОВ 2.5];

Практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання [3 МОВ 2.5]; Пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій читацький запит у бібліотеці [3 МОВ 2.5]; Самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі [3 МОВ 2.5];

Користується під час вибору книжок, різними інформаційними ресурсами

Визначає мету читання й обирає відповідно до неї тексти (книжки) (для задоволення, розваги, знаходження потрібної інформації) [4 МОВ 2-2.5-1]; Пояснює, наскільки обрані тексти допомогли досягнути мети читання [4 МОВ 2-2.5-2];

Добирає необхідну інформацію з різних джерел: шукає її у словниках, довідниках, енциклопедіях, бібліотеці, Інтерне-ті [4 МОВ 2-2.5-3]

 

дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого)

[3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.5];

Розповідає про свої читацькі уподобання; знає, яким чином можна задовольнити потреби у знаходженні нової інформації [4 МОВ 2.5];

Самостійно розрізняє та наводить приклади книжок за тематичною, жанровою, авторською приналежністю; приклади довідкових видань; пояснює мету їх читання, використання [4 МОВ 2.5]; Самостійно користується довідково інформаційним апаратом дитячих книжок, видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час прогнозування орієнтовного змісту книжки, її вибору відповідно до мети та теми читання [4 МОВ 2.5];

Пояснює свої читацькі уподобання, наводить приклади книжок, яким надає перевагу [4 МОВ 2.5];

Користується навчальними словниками синонімів, антонімів [3 МОВ 2.5]

 

На основі тексту створює план, таблицю, модель [4 МОВ 2.6]

Виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу [3 МОВ 2.6];

Перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці) [3 МОВ 2.6]; Виділяє і розкодовує графічну інформацію, що міститься в тексті; перетворює

Добирає та створює ілюстративний матеріал до художнього тексту [4 МОВ 2-2.6-1];

Узагальнює, систематизує, класифікує інформацію з тексту у вигляді таблиць, схем [4 МОВ 2-2.6-3];

Експериментує з текстом (змінює сюжет, переказує текст 3 іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації) [4 МОВ 2.7]

графічну інформацію в текстову [4 МОВ 2.6];

Здійснює смисловий аналіз змісту тексту; складає план [4 МОВ 2.2], [4 МОВ 2.6];

Самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково)

[3 МОВ 2.7];

Створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір [3 МОВ 2.7];

Придумує словесну картину за прочитаним твором [3 МОВ 2.7];

Виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного; доповнює тексти (за орієнтирами вчителя); продовжує діалог [3 МОВ 2.7];

Самостійно застосовує різні види переказу (залежно від мети)

[4 МОВ 2.7]

Складає план тексту [4 МОВ 2-2.6-2]

Переробляє прочитаний твір: уводить нових персонажів, змінює події або їх час, змінює оповідача тощо [4 МОВ 2-2.7-1];

Створює власний художній текст, наслідуючи сюжетні та стильові особливості прочитаного тексту [4 МОВ 2-2.7-2];

Створює власний текст, використовуючи елементи кількох прочитаних текстів [4 МОВ 2-2.7-3];

Створює, працюючи в групі, п’єсу на основі відомого твору (інсценізована казка, казка, казка на новий лад тощо) [4 МОВ 6-2.7-1];

Імпровізує, використовуючи голос і мову тіла (міміку, жести, поставу, рухи) для виконання запропонованої / обраної ролі, надає варіанти несловесних засобів (міміку, жести, поставу, рухи) і пояснює, чому обраний один із них [4 МОВ 6-2.7-2]

Додаток Б

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ОЦІНЮВАНЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ДО 2030 РОКУ (фрагмент)1

1.1 ОЦІНЮВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ПОЧАТКОВОЇ школи (ЗЗСО І СТУПЕНЯ)

ЧИННИЙ ПОРЯДОК ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ

На сьогодні підсумкове оцінювання результатів навчання здобува-чів початкової освіти на етапі закінчення початкової школи здійснюється у формі ДПА, яка, за чинним законодавством, проводиться виключно з метою моніторингу якості освітньої діяльності ЗЗСО.

Типово в останні роки випускники початкової школи складали ДПА з двох-трьох предметів (так, у 2017 / 2018 н. р. випускники складали ДПА з двох предметів (українська мова та математика), а в ЗЗСО / класах із навчанням мовами національних меншин третім предметом ДПА могла бути мова відповідної національної меншини, рішення про включення якої як третього предмета приймалося шкільною педагогічною радою) у формі лише письмових контрольних робіт тривалістю 35 хвилин кожна. Відповідні контрольні роботи з 2014 р. укладають учителі ЗЗСО відповідно до затверджених МОНУ орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань.

Чинну практику проведення ДПА на рівні початкової освіти не можна вважати задовільною з багатьох причин, головною серед яких є те, що таке оцінювання не дає системної, порівнюваної, об’єктивної інформації про стан початкової освіти. З огляду на це гостро стоїть потреба в модернізації підсумкового оцінювання на рівні початкової освіти. Відповідна модернізація має забезпечити, щоб підсумкове оцінювання:

► було справедливим і рівним щодо всіх випускників, що можливо лише за умови його стандартизації (уніфікований зміст, процедури) й одночасного врахування специфічних аспектів (наприклад оцінювання оволодіння державною мовою учнямипредставниками корінних народів і національних меншин);

► забезпечувало якомога повніше віддзеркалення підсумків чотири-річногонавчання відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, що можливе, зокрема, за використання і письмових, і усних атестаційних завдань;

► надавало порівнювані результати оцінювання в різних ЗЗСО по всій країні;

► передбачало систематичне збирання й агрегування інформації про результати на рівні об’єднаних територіальних громад, районів,

областей і держави загалом, завдяки чому б реалізувало функцію з моніторингу якості освіти;

► забезпечувало можливість зворотного зв’язку із ЗЗСО й тим самим впливало на зміст освітнього процесу в початковій школі, адже функцією підсумкового оцінювання на етапі закінчення здобува-чами освіти початкової школи передусім є показати національний стандарт учителю, учню, батькам.

Ці позиції визначили модель зовнішнього освітнього оцінювання (ЗОО), основні характеристики якої означені далі.

СТАТУС І ЦІЛІ ПРОПОНОВАНОЇ МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ

Статус

Підсумкове оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти на етапі закінчення початкової школи повинно мати статус ДПА, функцією якої є контроль відповідності результатів навчання здобувачів вимогам, визначеним у Державному стандарті початкової освіти та/або типових освітніх програмах.

При цьому результати ДПА не можуть бути підставою для обмеження права випускників початкової школи переходити на наступний рівень — рівень базової середньої освіти, а також не можуть бути використані для їх ранжування з метою відбору в різнорівневі класи гімназій. Тобто ДПА в початковій школі не може бути «тестом високих ставок», результати якого суттєво впливають на подальшу освітню траєкторію учнів.

Цілі

Цілями підсумкового оцінювання має бути:

1) встановлення відповідності результатів навчання здобувачів початкової освіти вимогам, визначеним у Державному стандарті початкової освіти та/або типових освітніх програмах;

2) отримання інформації про стан системи початкової освіти для подальшого аналізу цієї інформації й ухвалення відповідних рішень на різних рівнях управління освітою з метою підтримки вчителів початкової школи та корекції діяльності ЗЗСО, інформування батьків і широкої громадськості.

ФОРМАТ ОЦІНЮВАННЯ ЗА КРИТЕРІЄМ «ВНУТРІШНЄ / ЗОВНІШНЄ»

Задля забезпечення комфортних умов для здобувачів початкової освіти як специфічної вікової групи ДПА варто проводити в ЗЗСО, де учні / учениці навчаються, силами педагогічних працівників, які навчали відповідних учнів / учениць. Разом із тим інструменти й процедури для ДПА мають бути розроблені централізовано, наприклад УЦОЯО у співпраці з ШЗО.

Таким чином, ДПхА. на рівні початкової школи постає як внутрішнє оцінювання з окремими елементами ЗНО. Часткова зовнішність ДПА передбачає стандартизацію змісту, процедур проведення й збирання даних.

Доконечність запровадження елементів зовнішності в процедуру ДПА на рівні початкової школи зумовлена необхідністю отримання державою об’єктивних даних щодо досягнення випускниками початкової школи по всій країні вимог Державного стандарту початкової школи в умовах автономії ЗЗСО, визначеної чинним Законом «Про освіту», а також стратегічними положеннями концепції НУШ, яка передбачає можливості для ЗЗСО формувати власні підходи до здійснення освітньої діяльності, зок-рема й у частині змістового наповнення курсів.

ПРЕДМЕТИ (ОСВІТНІ ГАЛУЗІ) ТА МОВА ОЦІНЮВАННЯ

Визначальним для успішного навчального поступу здобувана освіти, як доведено багатьма поважними дослідженнями, є вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною мовою та сформованість математичної компетентності. З огляду на це підсумкове оцінювання випускників початкової школи має проводитися передусім із цих предметів (освітніх галузей) (див. таблицю).

Предмети (освітні галузі) в ЗЗСО /класах із навчанням

українською мовою

мовою відповідних корінних народів і національних меншин

Українська мова Математика

Українська мова Математика

Мова відповідного корінного народу або національної меншини

З огляду на специфіку пропонованих предметів (освітніх галузей), а також на норми чинного законодавства стосовно мов навчання в початковій школі (ст. 7 Закону України «Про освіту»), ДПА з української мови, мови відповідного корінного народу та національної меншини має проводитися відповідною мовою, а з математики — мовою навчання.

Варто зазначити, що у зв’язку з таким варіантом розв’язання питання мови ДПА перед інституцією, яка має централізовано розробляти інструменти оцінювання, постає проблема як створення завдань для оцінювання з різних мов, так і забезпечення перекладу завдань із математики мовами відповідного корінного народу або національної меншини.

У більш віддаленій перспективі може бути розглянутий варіант доповнення вказаного вище переліку предметів (освітніх галузей) природничою освітньою галуззю, що забезпечить якнайповніше охоплення ДПА на рівні початкової освіти основних галузей, що мають ключове значення для подальшого навчального поступу здобувана освіти. Крім цього, уведення на рівні початкової школи ДПА з природничої освітньої галузі забезпечить більш послідовне проведення домінантних освітніх ліній крізь усі рівні освіти (початкову, базову середню, профільну середню).

ЗМІСТ ЗАВДАНЬ І ФОРМА (УСНА / ПИСЬМОВА) ОЦІНЮВАННЯ

Оскільки ДПА є формою контролю відповідності досягнень здобувала освіти вимогам, установленим Державним стандартом початкової освіти та/або типовим освітнім програмам, зміст завдань ДПА має відповідати опису загальних результатів навчання здобувачів початкової освіти, наведеному в згаданих документах. Такий підхід забезпечить компетенти-зацію завдань ДПА, адже чинний Державний стандарт початкової освіти послідовно ґрунтується на компетентнісній парадигмі освіти, визначеній концепцією НУШ.

Компетентнісний характер завдань певною мірою сам по собі здатний унеможливити формування ситуації, за якої навчання в початковій школі, зокрема в останньому її класі, перетвориться на звичайне «натягування» до ск ладання ДПА. Однак, щоб повністю запобігти подібним ризикам, оцінювання на етапі закінчення початкової школи має здійснюватися з використанням широкого спектру форм і форматів завдань, а також передбачати можливість циклічної зміни відповідних форм і форматів від року до року. Ідеться про те, що, наприклад, для оцінювання рівня сформованої у випускників початкової школи умінь і навичок письмової взаємодії мають пропонуватися завдання на написання і творів різних типів, і різних типів листів, і рекламних буклетів та оголошень, і статей до газети, і рецензій / оглядів за прочитаним текстом / текстами тощо. Відповідні переліки форм і форматів завдань мають заздалегідь доводитися до відома вчителів, батьків, учнів / учениць, щоб забезпечити чітке й однозначне розуміння ними того, що будь-який із цих видів роботи може стати частиною підсумкового оцінювання, а отже, кожному з них повинна бути приділена увага в процесі навчання в початковій школі поза тим, що саме буде запропоновано під час ДПА в конкретний рік.

Крім компетентнісної орієнтації, ДПА має також ураховувати специфіку мов навчання в ЗЗСО / класах. З огляду на те, що обов’язкові результати навчання з української мови та літератури в Державному стандарті початкової освіти різняться для учнів / учениць, які здобувають її в ЗЗСО / класах із навчанням українською мовою, і для учнів / учениць, які здобувають її в ЗЗСО / класах із навчанням мовами відповідних корінних народів або національних меншин, ДПА з української мови для цих категорій здобувачів має передбачати певною мірою різний зміст.

Щодо форми (усної чи письмової) ДПА, то перелік загальних результатів навчання, які визначені засадничими програмовими документами для початкової освіти, переконує в доцільності проведення ДПА з мов — в усній і письмовій формах, а з математики — лише в письмовій.

Уведення усної частини як складника ДПА з мов передбачає збільшення часу на проведення ДПА, а відтак тягне за собою низку питань щодо процедур проведення усних оцінювань, оплати роботи вчителів тощо.

ОРГАНІЗАЦІЯ Й ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ

Із метою забезпечення реалізації принципу стандартизування завдання для ДПА, процедури адміністрування, перевірки завдань і визначення результатів має розробляти зовнішня щодо ЗЗСО інституція. Такою інституцією передусім може бути УЦОЯО в співпраці з ІМЗО. Водночас усі процеси, пов’язані з проведенням ДПА безпосередньо в ЗЗСО, мають здійснювати самі ЗЗСО. Це, як було зазначено вище, пов’язано з віковими особливостями випускників початкової школи та необхідністю забезпечення максимально комфортних умов для них.

За часом ДПА має відбуватися у квітні-травні відповідно до графіка, затвердженого МОНУ. Разом із тим із метою формування позитивного ставлення до ДПА з боку здобувачів освіти та їхніх батьків, а також для забезпечення можливості здійснення вчителями корекційних заходів доцільним бачиться за три місяці (початок другого семестру) до визначених МОНУ термінів проведення основної сесії ДПА проводити пробну сесію ДПА. При цьому участь у пробній сесії має бути добровільною.

Для проведення ДПА в ЗЗСО має утворюватися атестаційна комісія. До її складу можуть входити, крім учителів, які навчали учнів / учениць випускного класу, представники адміністрації (наприклад директор ЗЗСО), учителі-предметники базової школи. Крім того, за бажанням ЗЗСО, до роботи в комісії можуть бути залучені вчителі інших ЗЗСО.

Розроблені УЦОЯО інструменти й процедурні документи мають надходити до ЗЗСО онлайн за посередництва системи НОЕП. Доступ до цих документів атестаційна комісія ЗЗСО повинна отримувати в день проведення ДПА з використанням ключа доступу до кабінету в системі НОЕП. Після їх завантаження комісія має забезпечити тиражування завдань у необхідних кількостях і безпосереднє адміністрування ДПА у своєму ЗЗСО.

Перевірку виконаних випускниками початкової школи завдань і визначення результатів мають здійснювати члени атестаційної комісії чітко за критеріями й схемами, розробленими УЦОЯО. Зовнішнього контролю за якістю перевірки на рівні початкової школи не передбачено. Разом із тим ЗЗСО за власним бажанням можуть надавати самостійно оцінені роботи до РЦОЯО, у такий спосіб виявляючи добру волю до співпраці й засвідчуючи відкритість і прозорість своєї роботи. У свою чергу РЦОЯО має впродовж року забезпечити повторну перевірку отриманих у такий спосіб від ЗЗСО робіт і зворотний зв’язок із ЗЗСО, запропонувавши об’єктивну оцінку якості перевірки й рекомендації щодо її підвищення. Результати повторної перевірки, здійсненої РЦОЯО, не мають впливати на результати, які отримали учні / учениці за підсумками внутрішнього оцінювання членами атестаційної комісії ЗЗСО. Крім того, висновки РЦОЯО не повинні використовуватися ЗЗСО для вжиття заходів адміністративного впливу до членів атестаційної комісії. Разом із тим добровільна взаємодія ЗЗСО з РЦОЯО може братися до уваги ДСЯО під час проведення інсти-туційного аудиту як свідчення зацікавленості ЗЗСО у формуванні якісної

системи внутрішнього оцінювання своєї освітньої діяльності.

Результати ДПА мають бути введені до системи НОЕП учителями ЗЗСО, які забезпечували перевірку робіт, за процедурами, розробленими УЦОЯО.

НАКОПИЧЕННЯ, ОБРОБЛЕННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ОЦІНЮВАННЯ

Уведені силами ЗЗСО дані за підсумками ДПА централізовано мають бути оброблені УЦОЯО й за встановленими процедурами стати частиною даних НОЕП.

Доступ до даних в системі НОЕП отримують:

► до персоніфікованих даних — здобувач початкової освіти, його батьки (кількість балів за роботу загалом і кожне завдання окремо); керівник ЗЗСО (підсумкові оцінки, а також узагальнені дані щодо результатів здобувачів із можливістю подальшого внутрішнього аналізу (за окремими темами, категоріями, групами тощо));

► до деперсоніфікованих даних - управлінці в галузі освіти та зареєстровані користувачі системи НОЕП.

Результати ДПА слугують підставою для внесення в свідоцтво досягнень запису «Досягнув / досягнула рівня стандарту з... (назва предмета (освітньої галузі))» або «Не досягнув / не досягнула рівня стандарту з...(назва предмета (освітньої галузі))». Крім цього, до свідоцтва досягнень мають уноситися автоматично згенеровані системою НОЕП словесні описи щодо конкретних результатів випускника початкової школи за кожним із предметів (освітніх галузей), щодо яких проводилася ДПА. Ці описи мають містити інформацію щодо компетентностей, визначених Державних стандартом початкової освіти, і рівнів оволодіння ними конкретним випускником, акцентуючи як на позитивних досягненнях (наприклад, на високому рівні володіє..., уміє..., здатен...; на достатньому рівні сформовані вміння... тощо), так і на недопрацюваннях (наприклад, на низькому рівні оволодів..., потребує посиленої додаткової роботи з... тощо). Такі описи надалі слугуватимуть джерелом інформації, з одного боку, для самих здобувачів та їхніх батьків, а з іншого, - для вчителів, які навчали цих здобувачів, а також для вчителів гімназій, які будуть із цими учнями / ученицями працювати надалі. Описові характеристики досягнень випускника початкової школи можуть бути представлені й у кількісному вираженні.

Оцінки (описові й кількісні) за підсумками ДПА не мають розглядатися як річні. Відповідні записи у свідоцтві досягнень мають подаватися окремими графами.

Видача свідоцтва досягнень є визнанням факту завершення здобуття початкової освіти відповідною особою (здобувачем).

Дані, уведені в систему НОЕП, в агрегованому вигляді стосовно завдань до предметів (освітніх галузей) ДПА, статистичних і змістових характеристик цих завдань, мають бути доступні широкому колу осіб, пе-

редусім учителям початкової школи, забезпечуючи поширення досвіду якісного оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти.

СУБ'ЄКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ

Для реалізації пропонованої моделі оцінювання посутньою є скоординована діяльність таких суб’єктів: МОНУ; УЦОЯО та РЦОЯО; ІМЗО; НАПНУ; ІППО, ЗЗСО. Кожен із визначених суб’єктів задіяний на певному етапі підготовки та проведення ДПА.

До функцій МОН належить: затвердження Порядку проведення ДПА здобувачів початкової освіти; визначення термінів проведення ДПА; ухвалення відповідних рішень щодо державної політики на підставі даних про стан системи початкової освіти, отриманих за результатами ДПА.

До функцій УЦОЯО належить: розроблення інструментів оцінювання, що використовуються під час проведення ДПА, процедур проведення ДПА на базі ЗЗСО, схем оцінювання усних і письмових завдань та визначення результатів; агрегація даних, надісланих ЗЗСО за підсумками проведення ДПА; участь у наповненні НОЕП.

До функцій РЦОЯО належить: участь у розробленні інструментів і процедур оцінювання, що використовуються під час проведення ДПА; консультування ЗЗСО щодо процедур проведення ДПА; методична підтримка процесу введення даних відповідальними особами ЗЗСО до бази даних результатів ДПА.

До функцій Д СЯ О належить: робота із ЗЗСО із забезпечення якості освіти. До функцій ІМЗО належить: надання консультативної підтримки УЦОЯО в підготовці інструментів і процедур оцінювання, що використовуються під час проведення ДПА; аналіз даних, уведених ЗЗСО за підсумками проведення ДПА; участь у створенні контенту НОЕП.

До функцій НАПНУ належить: проведення експертизи якості інструментів і процедур ДПА; науково-методичний супровід процесу підготовки інструментів і процедур ДПА; вироблення моделей аналізу даних ДПА для цілей моніторингу.

До функцій ІППО належить: навчання вчителів з питань теорії й практики стандартизованих оцінювань; підготовка вчителів до стандартизованого застосування схем оцінювання усних і письмових завдань ДПА; методичний супровід процесу введення даних ЗЗСО до бази даних результатів ДПА.

До функцій ЗЗСО належить: організація заходів, спрямованих на формування в здобувачів початкової освіти та їхніх батьків позитивного сприйняття ДПА; тиражування матеріалів для проведення ДПА; участь у заходах, організовуваних РЦОЯО та ІППО, із підготовки вчителів до проведення ДПА; адміністрування ДПА; перевірка робіт здобувачів початкової освіти й визначення результатів ДПА; уведення результатів до бази даних результатів ДПА відповідно до встановлених УЦОЯО параметрів із забезпеченням деперсоніфікацїї результатів ДПА; підготовка й видача випускникам свідоцтва досягнень; аналіз результатів ДПА для вну-

трішнього оцінювання інституційної спроможності, коригування власних освітніх програм, удосконалення форм і методів навчання й оцінювання в початковій школі; підтримання зворотного зв’язку із УЦОЯО, РЦОЯО щодо можливих напрямів удосконалення інструментів і процедур проведення ДПА; застосування НОЕП для підвищення якості початкової освіти.

ОЦІНКА НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ

Зважаючи на те, що імплементація реформи, передбаченої концепцією «Нової української школи», уже перебуває на сьогодні в активній стадії, ресурси й заходи, схарактеризовані нижче, мають бути актуалізовані в найближчій перспективі (2-3 роки), щоб забезпечити реалізацію орієнтовно такої програми введення в дію пропонованої моделі:

2019 р. — розроблена й прийнята нормативна база стосовно основних аспектів запропонованої моделі.

2020 р. — розроблене й апробоване програмне забезпечення для надсилання / збирання даних, інструкції з уведення даних тощо; апробовано потенціал НОЕП; розроблені й апробовані завдання та схеми їх перевірки, оцінювання, визначення результатів; проведено інтенсивне навчання вчителів щодо нових процедур ДПА.

2021 р. — апробація моделі ДПА на вибірці ЗЗСО, зокрема й тих, які беруть участь у пілоті НУШ.

2022 р. — повноцінне проведення ДПА за новою моделлю.

Інституційні та кадрові ресурси

Покладання функцій щодо розроблення інструментів і процедур, підтримання бази даних ДПА на УЦОЯО зумовлює необхідність створення в межах цієї інституції нової структурної одиниці (відділу) у складі щонайменше 5 фахівців, а саме: начальник відділу; методист - 3 штатні одиниці; провідний спеціаліст - 1 штатна одиниця. Крім того, в інших відділах УЦОЯО та відповідних відділах РЦОЯО має бути збільшено кількість фахівців з урахуванням потреб зі створення інструктивно-методичних матеріалів, збору та обробки додаткових масивів інформації. Таким чином, штатно-посадовий розпис УЦОЯО має бути збільшений щонайменше на 10 штатних одиниць. Створення нової структурної одиниці в межах УЦОЯО зможе розв’язати проблему наповнення банка завдань якісними матеріалами для оцінювань на рівні початкової школи за умови залучення відповідальних і кваліфікованих авторів та експертів до розробки таких завдань.

Поряд із цим постає потреба в доповненні штатної структури РЦОЯО фахівцями, які опікуватимуться роботою із ЗЗСО з питань підготовки й проведення ДПА на рівні початкової школи, а також фахівцями, які організовуватимуть роботу з повторної перевірки робіт ДПА, наданих ЗЗСО.

У свою чергу на заклади вищої педагогічної освіти, ІППО, а також незалежні інституції має бути покладена відповідальність за комплексне навчання вчителів із питань теорії та практики стандартизованих оцінювань, а також оцінювання усних і письмових робіт ДПА за процедурами,

розробленими УЦОЯО в співпраці з ІМЗО.

Крім того, важливим є забезпечення самих ЗЗСО кадрами, які будуть сприяти введенню даних результатів ДПА на належному рівні фаховості, а також, за умови відповідної підготовки, надавати консультативну допомогу вчителям у питаннях інтерпретації статистичних і психометричних характеристик завдань, використаних у процесі проведення ДПА й оприлюднених в системі НОЕП.

Фінансові ресурси

Упровадження моделі передбачає збільшення видатків державного бюджету та місцевих бюджетів для фінансування інституцій, задіяних на різних етапі організації та проведення ДПА. Зокрема збільшення фінансування буде зумовлене потребою в оплаті таких видів робіт: розроблення завдань, схем їх оцінювання; рецензування й апробація завдань; тиражування матеріалів ДПА; адміністрування ДПА; оплата праці учителів із перевірки робіт (у разі, якщо відповідні функції не будуть нормативно чітко визначені як частина функцій учителя початкових класів); забезпечення підвищення кваліфікації вчителів; створення та забезпечення функціонування НОЕП; проведення інформаційних кампаній і виготовлення й поширення соціальної реклами, спрямованих на забезпечення позитивного сприйняття ДПА здобувачами початкової освіти, батьками, освітянами; підвищення технічного (комп’ютерного) забезпечення ЗЗСО; проведення аналітичних досліджень результатів ДПА на рівні початкової освіти.

Інформаційні ресурси

Досягнення впровадженням ДПА на рівні початкової школи поставлених цілей можливе за умови належного інформування учнів початкової школи, учителів і батьків. Проблемі забезпечення якісного інформування на рівні початкової школи має бути приділена особлива увага з огляду на те, що оцінюванню підлягає специфічний з погляду вікових і психологічних особливостей контингент здобувачів освіти, а також на те, що учительська й батьківські аудиторії є особливо суб’єктивно заангажованими, адже вчитель початкової школи є, фактично, єдиним, хто навчав учнів, а батьки - дуже часто мають завищені очікування від власних дітей.

Технічні ресурси

Суттєвим викликом, що стоїть на шляху запровадження пропонованої моделі ДПА, є розроблення й запуск НОЕП. Для цього потрібні серйозні кадрові ресурси (розроблення програмного забезпечення, підтримки й адміністрування системи, забезпечення безперебійного доступу до неї здобувачів освіти, їхніх батьків, учителів, адміністраторів ЗЗСО, управлінців у галузі освіти та інших зацікавлених користувачів), а також технічні (починаючи від належного забезпечення ЗЗСО комп’ютерною технікою, оргтехнікою й закінчуючи забезпечення безперебійного доступу до потужного Інтернету). До технічно складних і водночас політично важли

вих завдань належить завдання із забезпечення конфіденційності збираних за підсумками ДПА даних.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНОДАВСТВА

Запровадження пропонованої моделі ЗОО на рівні початкової освіти пов’язане з необхідністю внесення певних змін до чинних нормативно-правових актів або до розроблених проектів нормативно-правових актів, а також розроблення додаткових актів для регулювання окремих етапів ДПА, зокрема першочерговим завданням є внесення змін до п. 8 ст. 12 Закону України «Про освіту», де визначено, що «ДПА здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти». Пропонована зміна полягатиме в законодавчому закріпленні статусу оцінювання, що проводять на етапі закінчення здобувачами початкової освіти, як повноцінного ДПА, основною метою якого є встановлення відповідності результатів навчання здобувачів початкової освіти державним вимогам.

Додаток В

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ОЦІНЮВАНЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

ДО 2030 РОКУ

(фрагмент варіанта пропозицій)

Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року (далі - Стратегія) була підтримана рішенням Колегії Міністерствова освіти і науки України (протокол № 4/4-20 від 30.05.2019). У ній визначено такий орієнтовний графік імплементації пропозицій експертів на рівні початкової освіти.

ЗАГАЛЬНІ ОРІЄНТОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕСТОВИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДПА

Загальна кількість тестових матеріалів (на пілотування 2021 року)

Готуються тести для проведення ДПА з:

1) української мови як рідної;

2) мов відповідного корінного народу або національної меншини (кримськотатарська, молдовська, польська, російська, румунська, угорська);

3) української мови як державної для класів із навчанням мовами відповідного корінного народу та національної меншини;

4) математики;

Для кожного тесту готується щонайменше 4 варіанти:

1 - демонстраційний;

1 - пробний (для пробної сесії);

2 - операційних (для основної та додаткової сесій).

Зміст тестів із мов

Державний стандарт початкової освіти , окреслюючи загальні результати вивчення української мови, мов відповідних корінних народів і національних меншин, літератур визначає, що здобувач освіти на етапі закінчення початкової школи:

► взаємодіє з іншими особами усно, сприймає й використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

► сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

► висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

► досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Відповідно тест з мов має забезпечити можливість оцінювання досягнення випускниками початкової школи цих загальних результатів відповідно до очікуваних результатів, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Структура тесту з української мови як рідної, мов відповідного корінного народу або національної меншини (кримськотатарська, молдовська, польська, російська, румунська, угорська)

Тест передбачає два субтести:

1. Субтест «Усне мовлення», що містить тестові завдання на продукування, які забезпечують вимірювання здатності випускника початкової школи:

1.1. здійснювати усну діалогічну комунікацію

Формат завдань:

► участь у структурованому діалозі з учителем на запропоновану тему;

► створення імпровізації в заданій комунікативній ситуації.

1.2. провадити монологічне мовлення

Формат завдань:

► висловлення власного ставлення до прочитаного з наведенням прикладу з власного досвіду;

► переказування тексту з іншої позиції (зміна оповідача).

2. Субтест «Письмове мовлення», що містить тестові завдання, які забезпечують вимірювання здатності випускника початкової школи:

2.1.створювати зв’язний текст

Формат завдань

Завдання з відкритою розгорнутою відповіддю (створення тексту визначеного стилю та жанру на запропонований стимул).

2.2.читати й аналізувати текст

Формат завдань

Завдання із закритою відповіддю.

Завдання з відкритою короткою відповіддю.

Завдання з відкритою розгорнутою відповіддю.

Кількість завдань у тесті

Субтест «Усне мовлення»: до 10 реплік-запитань з боку вчителя; переказ - 1 запитання-прохання з боку вчителя.

Субтест «Письмове мовлення»: 1 тестове завдання на створення зв’язного тексту; до 15 тестових завдань, із-поміж яких щонайменше 4 тестові завдання відкритої форми.

Тривалість тесту

Субтест «Усне мовлення»: діалог до 10 хвилин на особу; монолог - до 15 хвилин на особу (10 хвилин на ознайомлення з текстом та 5 хвилин на переказування прочитаного).

Субтест «Письмове мовлення» - 45 хвилин.

Особливості адміністрування тесту

Субтест «Усне мовлення» впродовж 1-2 днів до або після субтесту «Письмове мовлення» (залежно від наповнюваності класу). Субтест «Письмове мовлення» проводиться в один день упродовж одного уроку.

Структура тесту з української мови як державної для класів із навчанням мовами відповідного корінного народу та національної меншини

Тест передбачає два субтести:

1. Субтест «Усне мовлення», що містить тестові завдання на продукування, які забезпечують вимірювання здатності випускника початкової школи:

1.1. здійснювати усну діалогічну комунікацію

Формат завдань:

► участь у структурованому діалозі з учителем на запропоновану тему.

1.2. провадити монологічне мовлення

Формат завдань:

► переказування тексту з іншої позиції (зміна оповідача).

2. Субтест «Письмове мовлення», що містить тестові завдання, які забезпечують вимірювання здатності випускника початкової школи:

2.1.читати й аналізувати текст

Формат завдань

Завдання із закритою відповіддю.

Завдання з відкритою короткою відповіддю.

Завдання з відкритою розгорнутою відповіддю.

Кількість завдань у тесті

Субтест «Усне мовлення»: до 10 реплік-запитань з боку вчителя; переказ - 1 запитання-прохання з боку вчителя.

Субтест «Письмове мовлення»: до 15 тестових завдань, із поміж яких не менше 6 тестових завдань відкритої форми.

Тривалість тесту

Субтест «Усне мовлення»: діалог до 10 хвилин на особу; монолог - до 15 хвилин на особу (10 хвилин на ознайомлення з текстом та 5 хвилин на переказування прочитаного).

Субтест «Письмове мовлення» - 45 хвилин.

Особливості адміністрування тестів із мов

Субтест «Усне мовлення» впродовж 1-2 днів до або після субтесту «Письмове мовлення» (залежно від наповнюваності класу). Субтест «Письмове мовлення» проводиться в один день упродовж одного уроку.

Додаток Г

ОРІЄНТОВНІ вимоги

ДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

ТА ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ (фрагмент)

Характеристика результатів навчання учнів

Індекс

Загальні

результати

навчання

Результат навчання у свідоцтві досягнень

Рівні

початковий

середній

достатній

високий

МОВ2.1

Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, меді-атекстах та використання її для збагачення свого досвіду

Сприймає, аналізує та оцінює текст

Відтворює інформацію (фрагментарно), отриману з обкладинки, ілюстрації та анотації з допомогою вчителя; утруднюється з розпізнанням елементів книжки;

утруднюється внести уточнення у власну відповідь, навіть після допомоги вчителя;

утруднюється у встановленні зв’язків між отриманою інформацією (заголовок -

Будує текст, відтворюючи інформацію, отриману з обкладинки, ілюстрації та анотації; прогнозує зміст книжки / твору / уривку 3 допомогою вчителя; розпізнає елементи книжки, словесну та нес-ловесну інформацію в тексті; здатний / здатна внести уточнення у власну розповідь щодо прогнозування дитячої книжки / твору / уривку після до-

Враховує інформацію на обкладинці (автора, заголовок тощо), ілюстрації та анотацію під час прогнозування зміст дитячої книжки / окремого твору або його уривку; самостійно прогнозує зміст книжки / твору / уривку з незначною допомогою вчителя; під час прогнозування змісту книги / твору / уривку пов'язує елементи

Враховує інформацію на обкладинці (автора, заголовок тощо), ілюстрації та анотацію під час прогнозування змісту дитячої книжки / окремого твору або його уривку; самостійно прогнозує зміст книжки / твору /уривку під опосередкованим керівництвом учителя: під час прогнозування змісту книги / твору / уривку

     

анотація, заголовок - ілюстрація тощо).

помоги вчителя; здатний / здатна пропонувати ймовірний варіант змісту дитячої книжки / твору / уривку в умовах обмеженості інформації (відсутні ілюстрації, анотація тощо) у співпраці з учителем.

інформації в цілісну картину; наводить окремі приклади на підтвердження власної думки; здатний / здатна внести уточнення у власну розповідь щодо прогнозування дитячої книжки / твору / уривку;

здатний / здатна пропонувати декілька ймовірних варіантів змісту дитячої книжки / твору / уривку в умовах обмеженості інформації (відсутні ілюстрації, анотація тощо) у співпраці з учителем.

пов'язує елементи інформації в цілісну картину; аргументує прикладами власну думку;

здатний / здатна до дотримання взаємозв’язку між власним прогнозуванням та елементами дитячої книжки / твору / уривку: здатний / здатна пропонувати декілька ймовірних варіантів змісту дитячої книжки / твору / уривку в умовах обмеженості інформації (відсутні ілюстрації, анотація тощо).

     

Розуміє фрагменти тексту, прочитаного вголос або мовчки (окремі речення, слова тощо);

ситуативно виконує елементарні завдання на

Розуміє текст (художній, ме-діатекст тощо), прочитаний вголос або мовчки, в загальних рисах, не зважає на деталі; виконуєзавдан-

Розуміє текст (художній. інформаційний) прочитаний вголос або мовчки;

самостійно виконує завдання на розуміння прочитаного тексту

Розуміє текст (художній, інформаційний) прочитаний вголос або мовчки;

самостійно виконує завдання на розуміння прочитаного тексту;

     

розуміння прочитаного;

припускається помилок під час відтворення змісту прочитаного; утруднюється із коригуванням власного розуміння. навіть після допомоги вчителя; утруднюється із зіставленням прочитаного і зрозумілого.

ня на загальне розумінняпрочи-таного тексту з незначною допомогою вчителя; відтворюють зміст прочитаного в загальних рисах (відповідь на запитання: хто? що? де? коли?);

здатний / здатна поглибити власне розуміння прочитаного після допомоги вчителя; утруднюється у співвідношенні засобів візуаліза-ції із словесною частиною тексту.

з незначною допомогою вчителя; частково аналізує зміст прочитаного тексту: аргументує власну думку окремими прикладами з прочитаного тексту;

здатний / здатна до самостійного аналізу помилок в процесі читання (пропущені слова, наголос, все, що призводить до неправильного сприймання тексту);

тлумачить інформацію, подану в тексті

засобами візуа-лізації (емотико-ни, піктограми, схеми, таблиці, ілюстрації тощо) у співпраці з учителем

аналізує, класифікує, узагальнює зміст прочитаного тексту: аргументує власну думку прикладами з прочитаного тексту; здатний / здатна до самостійного аналізу помилок в процесі читання (пропущені слова, наголос, все, що призводить до неправильного сприймання тексту) та визначає чинники, що вплинули на допущення помилок; регулює темп читання; тлумачить інформацію, подану в тексті

засобами візуа-лізації (емотико-ни, піктограми, схеми, таблиці, ілюстрації тощо).

МОВ 2.2

     

Демонструє розуміння тексту, формулюючи прямі висновки на основі інструкції, у разі утруднення звертаєтв-ся до вчителя по допомогу; відтворює зміст прочитаного здатний / здатна внести уточнення 3’ власні висновки щодо прочитаного тексту після допомоги вчителя;

ЗЛРЗ'ДНЮЄТЬСЯ у

розрізненні СЗТІ власних висновків із висновками, які є у тексті.

Демонструє роззтиіння тексту, формулюючи прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті, але здатний / здатна піддавати сумні-ву окремі факти, наявні в тексті; самостійно формулює прямі висновки на ос-нові інформації, виявленої в тексті, ЗТОЧНЮЄ факти і сзздження з незначною допомогою вчителя; аналізує, класифікує, пов’яззю елементи інформації В ЦІЛІСНУ картину, аргу-мешуючи власну думку окремими прикладами з прочитаного тексту;

здатний / здатна внести уточнення 3’ власні висновки щодо прочитаного тексту

Демонструє роззтиіння тек-стзу формулюю-чи висновки на основі інформації (явної та прихованої), виявленої в тексті; самостійно формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті, розрізняє факти і сзщження; аналізує, класифікує, пов’яззю елементи інформації в ціліснз’’ картину; розрізняє факти і думки про ці факти, аргзгмен-тзточи власнз^ думку прикладами з прочитаного тексту;

здатний / здатна до самостійного аналізу помилок 3’ власних висновках щодо прочитаного тексту (елементи інформації, факти і

         

(елементи інформації, факти і судження); у разі сумнівів щодо правдивості або неправдивості фактів визнає у співпраці з учителем джерела, за якими можна перевірити інформацію.

судження); у разі сумнівів щодо правдивості або неправдивості фактів визначає джерела, за якими можна перевірити інформацію.

     

Пояснює фрагменти прочитаного / побаченого / почутого медіатексту; ситуативно виконує елементарні завдання на розуміння медіатексту;

припускається помилок під час ВІДТВОреННЯ ЗМІСТ}'' прочитаного / побаченого / почутого медіатексту;

утруднюється із коригуванням власного розуміння медіатексту, навіть після

Пояснює зміст медіатексту (прочитаного / побаченого / почутого), визначаючи мету та адресата, а також роль форми медіатексту за інструкцією;

виконує завдання на розуміння медіатексту, у разі утруднення звертаються до вчителя по допомогу;

відтворює зміст прочитаного / побаченого /почутого в загальних рисах, іноді з до

Пояснює зміст медіатексту (прочитаного / побаченого / почутого). визначаючи мету та адресата, а також роль форми медіатексту;

самостійно виконує завдання на розуміння медіатексту з незначною допомогою вчителя;

частково аналізує медіатекст; аргументує власну думку окремими прикладами з медіатексту (прочитаного /

Пояснює зміст медіатексту (прочитаного / побаченого / почутого), визначаючи мету та адресата, а також роль форми медіатексту;

самостійно виконує завдання на розуміння медіатексту;

аналізує, класифікує, узагальнює інформацію з медіатексту; аргументує власну думку прикладами з медіатексту (прочитаного /

     

допомоги вчителя;

утруднюється

із зіставленням прочитаного / побаченого / почутого і зрозумілого.

помогою вчителя; здатний / здатна поглибити власне розуміння прочитаного / побаченого /почутого після допомоги вчителя;

утруднюється у

визначенні ролі засобів візуалі-зації, звукових ефектів тощо для сприйняття медіатексту.

побаченого / почутого);

здатний / здатна до самостійного аналізу

помилок у сприйнятті медіатексту;

тлумачить інформацію, подану в медіатексті засобами візуалі-зації або звуковими ефектами у співпраці з учителем.

побаченого / почутого) здатний/ здатна до самостійного аналізу помилок у сприйнятті медіатексту та визначає чинники, що вплинули на допущення помилок; тлумачить інформацію, подану в медіатексті засобами візуалізації або звуковими ефектами.

МОВ 2.3

   

Вирізняє персонажів, розуміє текст / медіатекст фрагментарно; описує емоційний стан персонажів на основі шаблону з опорними словами, потребує детального кількаразового пояснення; припускається помилок під час опису емоційного стану персонажів;

Розуміє текст / медіатекст (прочитаний / побачений / почутий)в загальних рисах, не зважає на деталі; вирізняє персонажів та зв’язки між ними на основі наданої інструкції або плану;

описує емоційний стан персонажів на основі наданої інструкції або плану, у разі

Вирізняє персонажів та зв’язки між ними; тлумачить художні засоби та визначає їхню роль у тексті / медіатексті для відображенні емоційного стану персонажа, самостійно описує емоційний стан персонажів з незначною допомогою учителя; частково аналізує, класифікує,

Вирізняє персонажів та зв’язки між ними; тлумачить художні засоби та визначає їхню роль у тексті / медіатексті для відображенні емоційного стану персонажа, самостійно описує емоційний стан персонажів під опосередкованим керівництвом учителя; аналізують.

     

утруднюється із коригуванням власного розуміння. навіть після допомоги вчителя; утруднюється у співвідношенні художніх засобів та емоційного стану персонажів.

утруднення звертається до вчителя по допомогу; відтворює зміст прочитаного / побаченого / почутого, описуючи емоційний стан персонажів в загальних рисах; здатний / здатна поглибити власне розуміння емоційного стану персонажів після допомоги вчителя;

використовує поширені (частов-живані) художні засоби для опису емоційного стану персонажа, але не завжди доречно.

узагальнює зміст тексту / медіатек-сту; встановлює причинно-на-слідкові зв’язки у тексті;

аргументує власну думку окремими прикладами з тексту / медіа-тексту;

здатний / здатна нести уточнення в розуміння прочитаного / прослуханого / переглянутого (пропущені художні деталі, що призводить до неправильного сприймання тексту / медіа тексту); доцільно використовує поширені (частовживані) художні засоби для опису емоційного стану персонажа.

класифікують, узагальнюють зміст прочитаного тексту; встановлює причин-но-наслідкові зв’язки у тексті; аргументують власну думку прикладами з тексту / медіатек-сту;

здатний / здатна до самостійного аналізу помилок в процесі читання/ слухання / перегляду (пропущені художні деталі, що призводить до неправильного сприймання тек-сту / медіа тексту) та визначає чинники, що вплинули на допущення помилок; доцільно використовує власні художні засоби для опису емоційного стану персонажа.

МОВ2.4

   

Спів ставляє прочитані / прослухані / переглянуті твори, літературних персонажів, об’єкти мистецтва і навколишнього світу на основі шаблону з опорними словами;

висловлюється, орієнтуючись на опорні слова; припускається помилок під час виконання завдань за шаблоном;

утруднюється із самостійним визначенням помилок, навіть після допомога вчителя; утруднюється у словесному оформленні емоційної реакції на прочитане/ прослухане/ побачене.

Співстав ляє прочитані / прослухані/ переглянуті твори, літературних персонажів, об’єкти мистецтва і навколишнього світу за наданою інструкцією; висловлюється, орієнтуючись на надану інструкцію або план, у разі утруднення звертається до вчителя по допомогу;

відтворює зміст прочитаного / побаченого / почутого;

здатний / здатна уточнювати власне висловлювання після допомоги вчителя; утруднюється із розрізненням власних ставлень та змісту (опису) прочитаного / прослуханого / побаченого.

Співстав ляє прочитані / прослухані / переглянуті твори, літературних персонажів, об’єкти мистецтва і навколишнього світу за формою та змістом; висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу 3 незначною допомогою вчителя; частково аналізує, класифікує, узагальнює прочитані / прослухані / переглянуті твори, літературних персонажів, об’єкти мистецтва і навколишнього світу; наводить окремі аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела;

Співставляє прочитані / прослухані / переглянуті твори, літературних персонажів, об’єкти мистецтва і навколишнього світу за формою та змістом; висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу;

аналізує, класифікує, узагальнює прочитані / прослухані / переглянуті твори, літературних персонажів, об’єкти мистецтва і навколишнього світу;

наводить аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; здатний / здатна до самостійного

         

здатний / здатна уточнювати висловлювання щодо власного ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу; доцільно використовує поширені (частовживані) художні засоби.

аналізу помилок у висловлюванні щодо власного ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світзт

збагачує власне мовлення доречними художніми засобами.

МОВ 2.5

 

Визначає мету читання

Враховує інформацію на обкладинці (автора, заголовок тощо), ілюстрації та анотацію для вибору тексту для читання з певного метою за умови прямої відповідності меті; обирає тексти для читання за умови детального кількаразового пояснення вчителем мети читання; припускається помилок під час вибору книги /

Враховує інформацію на обкладинці (автора, заголовок тощо), ілюстрації та анотацію для вибору тексту для читання з певного метою за умови прямої відповідності меті; обирає тексти для читання відповідно до визначеної мети, у разі утруднення звертається до вчителя по допомогу; під час вибору книги / твору /

Враховує інформацію на обкладинці (автора, заголовок тощо), ілюстрації та анотацію для вибору тексту для читання з певного метою;

самостійно обирає тексти для читання відповідно до визначеної мети з незначною допомогою вчителя; під час вибору книги / твору /уривку пов’язує елементи інформації (автор, заголовок, ілюстрації,

Враховує інформацію на обкладинці (автора,заголовок тощо), ілюстрації та анотацію для вибору тексту для читання з певного метою;

обирає тексти для читання відповідно до визначеної мети під час вибору книги / твору / уривку пов’язує елементи інформації (автор, заголовок, ілюстрації, анотація) в цілісну картину: аргументує при-

     

твору / уривку, фрагментарно пов'язуючи елементи інформації (автор, заголовок, ілюстрації, анотація);

утруднюється внести уточнення щодо власного вибору, навіть після допомоги вчителя; утруднюється у встановленні зв’язків між інформацією (обкладинка, анотація, зміст тощо) та метою читання.

уривку пов'язує елементи інформації (автор, заголовок, ілюстрації, анотація) в цілісну картину за умови очевидного зв’язку цих елементів (дублювання назви та фрагментів ілюстрації тощо); здатний / здатна внести уточнення щодо власного вибору після допомоги вчителя; здатний / здатна робити вибір тек-сту, перевіряючи разом з учителем відповідність тексту меті.

анотація) в цілісну картину; аргументує окремими прикладами власну думку; здатний / здатна до встановлення зв’язку між метою читання та обраним текстом; здатний / здатна робити вибір тексту з наступною перевіркою відповідності тексту меті, у разі невідповідності у співпраці з учителем обмірковує ймовірні джерела інформації.

к лад а ми власну думку;

здатний / здатна до встановлення та дотримання зв’язку між метою читання та обраним текстом; здатний / здатна робити вибір тексту в умовах обмеженості інформації (відсутні ілюстрації, анотація тощо) з наступною перевіркою відповідності тексту меті, у разі невідповідності шукає інформацію в інших джерелах.

МОВ2.6

   

Перетворює інформацію з тексту в іншу форму представлення (план, таблиця, модель) за шаблоном, потребує детального кількаразового пояснення;

Перетворює інформацію з тексту в іншу форму представлення (план, таблиця, модель) за інструкцією, у разі утруднення звертається до вчителя по допомогу;

Перетворює інформацію з тек сту в іншу форму представлення (план, таблиця, модель) з незначною допомогою вчителя; частково аналізує, класифікує, узагальнює

Перетворює інформацію з тексту в іншу форму представлення (план, таблиця, модель) під опосередкованим керівництвом учителя: аналізує, класифікує,

     

припускається помилок під час відтворення інформації з тексту; утруднюється із самостійним визначенням помилок, навіть після допомоги вчителя; утруднюється у співвідношенні словесної та візуальної складових тексту.

відтворює інформацію з тексту, іноді 3 допомогою вчителя; здатний / здатна внести уточнення до власних робіт після допомоги вчителя; утруднюється у співвідношенні словесної та візуальної складових тексту.

інформацію з тексту;

аргументує окремими прикладами власні відповіді, судження; здатний / здатна внести уточнення до власних робіт, їх коригування (за потреби); сприймає словесну та візуальну складові тексту як цілісність.

узагальнює інформацію з тексту; аргументує прикладами власні відповіді,

судження:

здатний / здатна до самостійного аналізу власних робіт, їх коригування та уточнення (за потреби);

сприймає словесну та візуальну складові тексту як цілісність; здатний / здатна запропонувати власну структуру плану, таблиці, моделі.

М0В2.7

   

Змінює зміст прочитаного на основі запропонованого шаблону; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання щодо зміни змісту прочитаного, потребує детального кількаразового

Фрагментарно змінює зміст прочитаного, створюючи текст з іншим змістом; фрагментарно змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації.

Експериментує з прочитаним, створюючи текст з іншим змістом; самостійно змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації з незначною

Експериментує з прочитаним, створюючи текст з іншим змістом; самостійно змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації під опосередкованим

     

їх пояснення; припускається помилок під час відтворення ЗМІСТ}'' прочитаного тексту; утруднюється із самостійним визначенням помилок, навіть після допомоги вчителя; утруднюється з визначенням цілісності створеного тексту.

у разі утруднення звертається до вчителя по допомогу; відтворює зміст прочитаного текст}';

здатний/здатна зробити уточнення у власній роботі після допомоги вчителя; використовує стандартні рішення,

відомі словесні та несловесні засоби під час створення власного тексту.

допомогою вчителя;

аналізує, встановлює причин-но-наслідкові зв’язки; створює художній твір; здатний / здатна внести уточнення до продукту власної творчості (за потреби); використовує стандартні рішення, спирається на власний досвід, використовує відомі словесні та несловесні засоби під час створення художнього твору.

керівництвом учителя; аналізує, встановлює причин-но-наслідкові зв’язки; створює художній твір; здатний / здатна до самостійного аналізу продукту власної творчості, його коригування та уточнення (за потреби); проявляє фантазію, спирається на власний досвід, експериментує зі словесними та нес-ловесними засобами під час створення художнього твору, надаючи йому індивідуальних рис.

Додаток Ґ

ДЖЕРЕЛА ЧИТАЦЬКИХ МАТЕРІАЛІВ

https://cutt.ly/OgU18rn

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна

 




Попередня сторінка:  9. Робота з батьками задля підтримки фо...
Наступна сторінка:   Посібник "Розвиток читацької компете...



^