Інформація про новину
  • Переглядів: 18
  • Дата: 20-11-2021, 10:07
20-11-2021, 10:07

3.2.1. Освітній простір у навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня»

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  3.2. Варіативні моделі освітнього прост...
Наступна сторінка:   3.2.2. Освітній простір учнів початкової...

Передусім окреслимо враховані в моделі особливості НВК «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» (на відміну від НВК-об’єднання, його також визначають як НВК «дитячий садок — початкова школа»). Вони полягають у певних відмінностях організації навчальної взаємодії учнів з освітнім середовищем. Це, зокрема, наявність резервів для залучення учнів до спільної діяльності з вихованцями дитячого садочка, де вони можуть перебувати в позиції того, хто навчає. Наприклад, готувати збірку ігор для розвитку пам’яті й уваги дошкільнят і вивчати їх, виготовляти наочність для занять. Це і робота над спільним проектом,

організацією загальних свят. Тож соціокультурна ситуація для дитячого садочка і школи І ступеня в межах НВК визначається єдністю тематики.

Водночас у школі І ступеня цього типу є обмеження щодо взаємодії учнів початкової та учнів основної і старшої ланки школи. Тому є потреба в спеціальному залученні до навчального процесу старших братів і сестер, знайомих, а також учнів інших закладів загальної середньої освіти. Це можуть бути призери шкільних, міських олімпіад, конкурсів, змагань.

Автономність функціонування цього закладу знімає певні обмеження щодо конструювання освітнього процесу, зумовлені необхідністю його узгодження з основною ланкою. Для ефективної організації навчальної взаємодії учнів у закладі цього типу наявні не лише кімнати для проведення уроків (занять), а й ігрові, гімнастичні і танцювальні зали, музичні кабінети тощо.

Найважливіші особливості НВК знайшли відображення в кожному з компонентів варіативної моделі. Передусім опишемо структурування навчального процесу. Воно здійснюється в межах соціокультурних ситуацій, які постають одиницями цілеспрямованого створення освітнього простору в школі. Його зумовлює гнучкий («плаваючий», нестатичний) розклад уроків. Матрицю його побудови подано в таблиці 3.3.

У ході експериментальної роботи встановлено, що в моделі цього типу школи І ступеня як домінувальні доцільно обрати такі предмети вивчення, як українська мова (інтегрується для вивчення відповідних тем з іншими предметами мовного циклу — іноземної, національних меншин), математика і я досліджую світ (далі — ЯДС). Його визначає можливість, але не обов’язковість, для циклічності такого розкладу — із домінуванням кожного з визначених навчальних предметів у певній послідовності. Головним у такому структуруванні є виконання державних вимог щодо кількості годин, передбачених навчальними програмами для кожного предмета певного класу на навчальний рік.

Розклад занять із домінуванням предмета вивчення, на якому презентуватимуть новий матеріал, на навчальний

Таблиця 3.3

Матриця побудови розкладу занять одного класу на тиждень для концентрації уваги школярів

на домінувальному предметі

(на якому відбувається вивчення нового)

Пн.

Вт.

Ср.

Чт.

Пт.

Домінувальний предмет (вивчення нового) 2(3) год

Домінувальний предмет (повторення)

1(2) год

Математика

Фізкультура

ядс

Музичне мист-во Один із предметів мовного циклу (закріплення теми засобами кожного з предметів) по 1 год

Домінувальний предмет — синхронізується по всіх класах(контроль і корекція)

1 год

Домінувальний предмет (презентація й оцінювання)

1 год

2(1) інших навчальних предметів по 1 год

3(2) інших навчальних предметів по 1 год

3-4 інших навчальних предмети по 1 год

2-3 інших навчальних

предмети

по 1 год

1 класна година

період, що його тривалість окреслена соціокультурною ситуацією, передбачає занурення в проблему. Зазначимо, що, на відміну від традиційного, цей розклад не вказує на певну послідовність уроків кожного з предметів вивчення. Опанування певної теми з предмета, обраного як домінувального, відбувається на уроках (заняттях), які структурують, наприклад, у пари. Водночас кількість годин загального навантаження для кожного навчального предмета для цього розкладу (і тих, що презентовані в інших варіативних моделях), як і для традиційного, регламентують чинні Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання ЗНЗ та організації навчально-виховного процесу (ДсанПіН 5.5.2.008-01 Лист МОН України № 1/12-1459 від 05.06.2001; Постанова Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України № 63 від 14.08.2001), Державний стандарт початкової освіти.

Подальше розгортання моделі потребує опису такого її компонента, як організація навчальної взаємодії учнів. Вона відбувається відповідно до певного етапу освітнього процесу: вивчення нового — повторення — закріплення — контролю — корекції. Так, вивчення нового матеріалу в моделі передбачено подачею його блоками протягом 1-3 академічних годин (залежно від складності теми, а також особливостей сприймання дітьми наявного в школі контингенту). Матеріал презентують, організовуючи навчальну взаємодію у групах, які утворюють за результатами виявлення індивідуальних особливостей учнів за провідним каналом сприймання навчального матеріалу. Моделлю передбачена організація діяльності кожного учня в межах усіх груп (аудіального, візуального і кінестетичного сприймання). Робота учнів у кожній групі регламентована у часі (до 7 хв) і може мати кілька серій (до 3 хв залежно від складності теми). Кожну наступну серію організовують на вищому за попередній рівні складності. Перехід учнів для роботи в інші групи під час заняття має супроводжуватись або спеціально організованими кількахвилинними перервами, або виконанням завдань, змістовно і концептуально узгоджених з іншими навчальними предметами, зазначеними в розкладі на день. Це можуть бути уроки

фізичної культури, образотворчого мистецтва, музичного мистецтва та ін. Але головне, що їх планують як логічне продовження роботи за темою домінувального предмета вивчення, що уможливлюється завдяки наскрізній темі, яка визначає соціокультурну ситуацію. Зазначимо, що такий підхід зумовлений і багатопредметністю навчання в початковій школі, де наявні групи предметів, що передусім передбачають роботу зі знаковою системою (теоретичної спрямованості, які й обирають як доміну-вальні), і ті, що безпосередньо спрямовані на вироблення умінь (практичної спрямованості). Так, у 1-му класі однієї з експериментальних шкіл під час створення соціокуль-турної педагогічної ситуації з теми «Я і моя родина» на занятті з української мови вивчали букву «ем», звуки [м], [м’], письмо букв М, м, слово мама; з позакласного читання ознайомлювалися з колисковими піснями, а розвиток мовлення відбувався на матеріалі складання діалогу між членами родини за малюнками; на занятті з технологій вчились доглядати за одягом і взуттям; занятті з фізичної культури вивчали рухливі ігри для активного сімейного відпочинку; на занятті з предмета «Всесвіт» опановували тему «Піклування про здоров’я в сім’ї».

Зважаючи на зазначене, у моделі окреслено орієнтовну траєкторію руху учня протягом навчального дня (рис. 3.3): за двома колами — спочатку за внутрішнім, потім за зовнішнім або середній варіант. Зауважимо, що в моделі передбачені можливості для вибору варіанта траєкторії як під час вивчення різних тем у межах одного навчального предмета, так і інших, обраних як домінувальні.

Реалізація наступного етапу — повторення матеріалу — у моделі передбачена через організацію роботи груп, утворених за результатами виявлення особливостей опрацювання учнями навчального матеріалу (з аналітичним і синтетичним типом мислення), а також організацію між-особистісної взаємодії учасників кожної групи під час роботи в командах (або парах) змішаного типу. Траєкторію руху школярів на цьому етапі будують за аналогією, пропонованою у схемі на рис. 3.3: поперемінна робота у трьох групах (внутрішнє коло) і потім виконання завдань

з інших навчальних предметів (зовнішнє коло) або варіант руху за середнім колом.

Рис. 3.3. Траєкторії руху учня протягом навчального дня під час вивчення нового матеріалу за домінувальним предметом вивчення

Організація навчальної взаємодії на етапі закріплення вивченого матеріалу в моделі передбачає роботу учнів у п’яти групах, які утворюють за результатами виявлення провідного стилю їхньої навчальної діяльності. Ефективній роботі цих груп сприяє побудова (за презентованою в моделі матрицею) розкладу занять. Для даного етапу його складають таким чином, щоб протягом уроку (заняття) активізувати учнів певної групи, утвореної за особливостями стилю навчальної діяльності: на уроках математики — дітей із логіко-математичним, на уроках з предметів мовного циклу — з вербально-лінгвістичним, на уроках фізкультури — з моторно-рухливим, на уроках музики — з музично-ритмічним і на уроках ЯДС — з натуралістичним. Цим передбачена зміна позицій учнів. Під час роботи в одній групі вона буде суб’єктною

(учні виконуватимуть роль тих, хто навчає), а в інших — об’єктною (учні виступатимуть у ролі тих, кого навчають). Так, на уроці математики координатори діяльності кожної групи — це діти з домінуванням логіко-математичного стилю, на уроці фізкультури — з моторно-рухливим.

Для реалізації наступного етапу навчального процесу в моделі передбачені уроки (заняття) з попередньої перевірки (само- або взаємо-) і корекції результатів вивчення матеріалу, презентованого на домінувальному предметі вивчення. Це передбачає вибір учнями перевірної роботи певного рівня складності, виявлення рівня своїх навчальних досягнень і визначення стратегії та планування роботи щодо покращення одержаних результатів (за потреби) шляхом організації діяльності із залученням учнів наступних (для 1, 2 і 3-го) класів своєї школи й основної ланки іншої (передусім для 4-х класів), дорослих — батьків, фахівців, інших працівників закладу (бібліотекар, психолог, соціальний працівник, вихователі та ін.), з джерелами інформації, іншими затребуваними об’єктами. Наприклад, якщо домінувальний предмет — українська мова, готуючись до спільного свята з вихованцями підготовчої групи дитячого садочка, окремі учні інформують дошкільнят про те, як краще запам’ятати текст пісні (вірша, роль героя для вистави та ін.) і вивчають його разом із ними за презентованим алгоритмом, працюють над виразністю, правильністю тощо. В цей час інші учні складають вірші, працюючи самостійно або в групах, парах разом зі старшими дітьми або дорослими (члени родини, запрошені фахівці, старшокласники, які друкують свої твори в місцевих періодичних та інших виданнях).

У цей період домінувальний предмет синхронізують у розкладі з вивченням відповідного навчального предмета в усіх інших класах НВК. Це дає можливість залучати старших учнів (3-го класу — для 2-го, а 4-го — для 3-го) до перевірки результатів і консультативної допомоги щодо їх покращення і водночас забезпечує зміни їхньої позиції в міжособистісній взаємодії з ролі учнів на тих, хто навчає. Для ефективної реалізації такої взаємодії в моделі передбачена і синхронізація вчителями в календарних планах

вивчення спільних тем у кожній із навчальних дисциплін у всіх класах НВК. Це відкриває можливості для різноманітних комбінацій об’єднання класів: для проведення уроків з однієї теми на паралелі й організації міжособистісної взаємодії учнів з учнями інших класів, які опрацьовують навчальний матеріал за цією ж темою. Розширення кола навчальної взаємодії передбачено в моделі і шляхом використання матеріально-технічної бази інших шкіл, залучення учнів і педагогів завдяки встановленню міжшкільної мережевої комунікації.

Наступний етап навчального процесу — презентація й оцінювання результатів роботи — у моделі передбачає оприлюднення власних навчальних досягнень (за обраною формою — свято, вистава, збори та ін.), сприйняття суджень щодо їх рівня і зіставлення з власними переконаннями в їх особистісній цінності і вагомості, а також побудову планів на наступний навчальний період (за іншою темою, яка визначає створення соціокультурної педагогічної ситуації, й іншим домінувальним навчальним предметом). Під час вибору учнями очікуваних продуктів і результатів кожен з них визначає, що хотів би покращити в попередніх. Так, для розвитку навичок розв’язування задач, коли домінувальним предметом у розкладі буде українська мова, учень може обрати роботу над створенням мінізадачника із задачами, які складатиме на основі подій у казках, інших творах, які прочитав, або віршованими задачами, які відшукав у дитячій періодичній та іншій літературі. Безперечно, що основне завдання роботи над складанням такого задачника — розв’язування обраних задач.

Наступний компонент варіативної моделі освітнього простору в НВК презентує можливості для інтенсифікації й оптимізації взаємодії учнів з освітнім середовищем відповідним зонуванням і обладнанням шкільних приміщень.

Так, для забезпечення роботи школярів за пропонованим у моделі структуруванням навчального процесу дібрано кілька варіантів зонування (рис. 3.4). Залежно від наявних можливостей у школі обирають один із них або всі, реалізуючи поперемінно. За першим варіантом організацію роботи груп аудіального, візуального і кінестетичного

сприймання навчального матеріалу дітьми трьох класів на паралелі (А, Б, В) здійснюють шляхом їх об’єднання в групи для роботи в окремих приміщеннях. Вибір цього варіанта, який сприятиме розширенню кола міжособис-тісної взаємодії учнів з однолітками, здійснюють заклади, наявне обладнання приміщень яких відповідає виявленим індивідуальним особливостям — лінгафонний кабінет, кабінет, оснащений відеоапаратурою, і зала для рухливих занять.

За другим варіантом зонування заняття для аудіального і візуального сприймання матеріалу учнями кожного класу проводять окремо, а для кінестетичного — об’єднують в одному приміщенні. За потреби це може бути класна або ігрова кімната, спортивна чи музична зала, а також шкільне подвір’я. Для реалізації цього варіанта залучають ще одного педагога, крім класоводів. Це можливо за наявності в школі ставок вихователів або залучення волонтерів (батьків, педагогів-пенсіонерів).

Рис. 3.4. Варіанти зонування шкільних приміщень і території для організації взаємодії учнів, об’єднаних у групи за провідним каналом сприймання матеріалу (для трьох класів на одній паралелі — А, Б, В)

За наступним варіантом зонування роботу груп дітей аудіального і візуального сприймання матеріалу учнями кожного класу організовують в одному приміщенні (класній кімнаті), а кінестетичного — в окремому. Школа обиратиме цей варіант за умов достатньої кількості відповідних приміщень і залучення вчителів, батьків-волонтерів або якщо працює в режимі повного дня. Ще один варіант розміщення дітей, коли всі групи кожного класу працюють в одному приміщені — класній кімнаті, конкретизований у моделі для малочисельних шкіл із класами-комплектами.

У моделі окреслена організація взаємодії дітей і у змішаних групах. Роботу проводять як окремо по класах, так і утворенням команд (трійок) на паралелі (в актовій, спортивній, музичній залах), а також різновікових угруповань, зокрема через залучення учнів інших закладів загальної середньої освіти, як початкової, так і основної та старшої ланки.

Роботу в групах, створених за результатами виявлення домінувального типу мислення учнів (рис. 3.5), зонують аналогічно, за трьома варіантами.

Рис. 3.5. Варіанти зонування шкільних приміщень для організації взаємодії учнів, об’єднаних у групи за домінувальним типом мислення (для трьох класів на одній паралелі — А, Б, В)

Пропоновані варіанти (на відміну від організації діяльності у групах аудіального, візуального і кінестетичного сприймання матеріалу, які працюють одночасно) вирізняє те, що у змішані групи дітей об’єднують після роботи у двох попередніх. Зауважимо, що не відображений на схемі варіант об’єднання в окремому приміщенні (спортивна, актова, музична зали тощо) для роботи у змішаних групах дітей усіх трьох класів на паралелі ефективний за умов, коли наповнюваність класів не перевищує 20 дітей або класів не більше двох на паралелі.

Для організації діяльності груп, утворених за провідним стилем навчальної діяльності, у моделі подано два варіанти (рис. 3.6). Перший передбачає об’єднання у відповідні групи дітей усіх класів на паралелі і послідовну зміну диспозиції, у тому числі для роботи у п’яти змішаних групах. Другий — об’єднання для роботи в окремому приміщенні (спортивна, актова, музична зали) представників усіх класів на паралелі, у яких домінує музично-ритмічний і моторно-рухливий стилі. Моделлю не регламентується остаточний вибір лише одного з варіантів зонування. Для кожного навчального періоду він може бути іншим.

Рис. 3.6. Варіанти зонування шкільних приміщень і території для організації взаємодії учнів, об’єднаних у групи за особливостями стилю навчальної діяльності (для трьох класів на одній паралелі — А, Б, В)

їх зміна сприятиме розширенню кола навчальної взаємодії учнів зі шкільним освітнім середовищем.

Ефективній організації роботи школярів у групах сприятиме передбачене в моделі відповідне обладнання шкільних приміщень. Його відбір регламентований Типовими переліками навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для закладів загальної середньої освіти і Базовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової освіти. Ураховуючи, що в НВК зазвичай достатньо приміщень, у моделі передбачено оснащення окремих класних кімнат як кабінетів для візуального, аудіального і кінестетичного сприймання матеріалу учнями початкової школи. Кабінет для аудіального сприймання облаштовують лінгафонною системою і/або магнітофонами, програвачами, а також плеврами (диктофонами) з навушниками. Кабінет для візуального сприймання матеріалу — інтерактивною дошкою, рідерами, планшетами і/або відеоапаратурою (планшет, відеоплеєр тощо), навісними екранами. Для організації навчальної взаємодії дітей із домінуванням кінестетичного сприймання відповідно оснащують залу або класну кімнату — спортивний інвентар, письмове приладдя, комплекти для ручної праці тощо. За відсутності можливостей для створення таких кабінетів класні кімнати облаштовують за варіантом, поданим у моделі для шкіл І ступеня, які функціонують у складі закладів загальної середньої освіти I—III ступенів.

Таким чином, пропонована варіативна модель презентує наступний рівень конкретизації базової щодо організації навчальної взаємодії учнів у НВК. Водночас вона є вихідною для подальшої конкретизації з урахуванням особливостей функціонування кожного окремого закладу цього типу, що знаходитиме відображення в субмоделях. Зазначимо, що школа І ступеня, яка працює в автономному режимі і має повний комплект класів, може обрати цю варіативну модель як найбільш відповідну до умов її функціонування, які передусім полягають у можливостях конструювати освітній процес незалежно від розкладу занять

у основній і старшій ланках, а також у потребі в забезпеченні взаємодії учнів початкової школи з учнями 5-11-х класів.

 

 

Це матеріал з посібника "Освітній простір учня початкової школи" Цимбалару

 



Попередня сторінка:  3.2. Варіативні моделі освітнього прост...
Наступна сторінка:   3.2.2. Освітній простір учнів початкової...



^