Передусім окреслимо особливості спеціалізованої школи І ступеня, які враховані в моделі освітнього простору спеціалізованого закладу загальної середньої освіти. Так, організацію навчальної взаємодії учнів з об’єктами освітнього середовища спеціалізованої школи вирізняють резерви для поглибленого вивчення певних предметів. Типові навчальні плани початкової школи, які розробляють для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу (музичного і художнього профілів), передбачають по 3-4 академічні години на їх викладання. Стосовно можливостей для міжосо-бистісної взаємодії зазначимо, що організація комунікації учнів початкової школи з учнями всіх вікових категорій й учителями основної і старшої ланок є безперешкодною, оскільки всі учасники перебувають у межах одного закладу. Водночас спеціалізовані школи нерідко вирізняє наявність спеціального обладнання і приміщень — танцювальної зали, майстерень тощо.

Натомість конструювання освітнього процесу початкової ланки часто регламентоване його структуруванням в основній і старшій. Це зумовлено тим, що зазвичай приміщень для обладнання спортивної, музичної, актової зал, кабінетів музики, інформатики для учнів початкової школи в закладі бракує. Водночас вільну побудову розкладу обмежує залучення до викладання в початковій ланці вчителів-предметників (музичного мистецтва, іноземної мови тощо) основної і старшої.

Окреслені особливості початкової ланки спеціалізованих шкіл передусім знайшли відображення в такому компоненті варіативної моделі освітнього простору, як струк-турування навчального процесу. Його особливість у цій моделі зумовлена тим, що як домінувальні постають предмети вивчення, які визначають спеціалізацію школи. Ергономічними умовами цілеспрямованого створення

освітнього простору в спеціалізованій школі передбачено синхронізацію занять (уроків) домінувальних предметів за часом проведення для організації міжособистісної взаємодії учнів на етапі вивчення нового в межах класу, на етапі повторення — на паралелі, на етапі закріплення — зі старшими (молодшими) учнями інших класів початкової ланки й учнями основної і старшої. На відміну від презентованого в моделі освітнього простору учнів у НВК, цей розклад статичний (матрицю побудови розкладу подано в табл. 3.4). Але його будова сприяє забезпеченню органічної єдності навчального матеріалу за тематикою предмета (предметів) спеціалізації засобами інших предметів. Поряд із можливостями для побудови цілісного освітнього процесу цим ураховуватиметься специфіка типу школи.

Подальше розгортання варіативної моделі освітнього простору учнів у спеціалізованій школі І ступеня потребує опису організації навчальної взаємодії школярів відповідно до певного етапу освітнього процесу. Передусім вона залежить від кількості предметів спеціалізації. Якщо предмет один, вивчення нової теми організовують на одному уроці або спарених (залежно від складності теми і кількості годин, передбачених навчальним планом на вивчення цього предмета). Натомість, якщо предметів спеціалізації кілька, їх угруповують у блоки по 2-3. Це дасть можливість викласти на паралелі спільну для всіх класів частину, уникаючи дублювання, й економити час. На цьому етапі моделлю передбачена робота дітей у групах (парах), утворених із урахуванням їхніх індивідуальних особливостей щодо сприймання навчального матеріалу, окремо по класах. Повторення вивченого в моделі пропонується шляхом організації роботи груп (за особливостями опрацювання навчального матеріалу), у які об’єднують учнів на паралелі протягом одного уроку або пари. Етап закріплення передбачає звичайний режим організації — по одному уроку кожного із зазначених у розкладі предметів вивчення. їх проводять, об’єднуючи в групи (за провідним стилем діяльності) дітей різних вікових категорій початкової ланки. У пропонованій матриці побудови розкладу (табл. 3.4) це проілюстровано для учнів 2-А, 3-А,

4-А і 2-Б, 3-Б, 4-Б класів. Водночас моделлю не заперечуються й інші варіанти. Головне — це комунікація дітей 2-го, 3-го і 4-го класів між собою і можливість перебувати на різних позиціях — того, хто вчиться, і того, хто навчає. Попередній контроль результатів за цією варіативною моделлю здійснюють через організацію само- і/або взаємоперевірки. Корекція відбувається із залученням учнів основної і старшої ланок школи (через синхронізацію цього предмета вивчення в розкладі цих класів), дорослих — батьків, фахівців, волонтерів. Для презентації й оцінювання результатів роботи цим розкладом передбачені можливості їх організації за потребою і як масових заходів для всіх учнів початкової ланки, певної паралелі й окремих класів. Завдяки презентованій у цій моделі організації навчальної взаємодії, коли вивчення нового здійснюють окремо по класах, повторення — на паралелі, а закріплення — поточно, значно розширюватиметься коло міжособистісної взаємодії учнів не лише з однолітками, а і старшокласниками.

Схема траєкторій руху учнів, подана в попередній моделі, зберігається і для цієї з одним уточненням — домі-нувальними постають навчальний(ні) предмет(ти) спеціалізації школи. Презентуємо наступний компонент варіативної моделі освітнього простору в спеціалізованій школі І ступеня, а саме зонування й обладнання шкільних приміщень. Приміщення школи для забезпечення ефективної роботи учнів у групах аудіального, візуального і кінестетичного сприймання матеріалу за пропонованим у цій моделі розкладом зонують за варіантами, поданими в попередній (табл. 3.4).

Роботу в групах, створених за особливостями опрацювання навчального матеріалу, зонують за варіантами, поданими на рис. 3.5, якщо на кожній паралелі по три класи. Якщо їх по два, дітей усіх класів на паралелі об’єднують для роботи в змішаних групах у спортивній, актовий, музичній залах, майстерні тощо (рис. 3.7).

Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має

Міністерство освіти і науки України

http://mon.gov.ua/

та Інститут модернізації змісту освіти

https://imzo.gov.ua

Таблиця 3.4

Матриця побудови розкладу занять для концентрації уваги школярів на предметі, який визначає спеціалізацію школи

3. Дидактичні моделі освітнього простору як ресурс модернізації освітнього процесу в початковій школі_

Рис. 3.7. Варіанти зонування шкільних приміщень для організації взаємодії учнів, об’єднаних у групи за домінувальним типом мислення (для двох класів на одній паралелі — А, Б)

Для організації діяльності дітей у групах, створених за провідним стилем навчальної діяльності, у цій моделі подано два варіанти. Вони проілюстровані для 2-х, 3-х і 4-х класів, якщо їх по два на паралелі (рис. 3.8). Перший варіант зонування передбачає об’єднання учнів 2-х, 3-х і 4-х класів на постійній основі (наприклад, за однією буквою: 2-А, 3-А, 4-А) з послідовним переходом від одного угруповання до іншого, зокрема для роботи в п’яти змішаних групах. Другий — об’єднання для роботи дітей у групах змінного складу. Для прикладу, у межах навчального періоду, окресленого однією соціокультурною ситуацією, учнів 2-А кооперують з учнями 3-Б і 4-В, у межах другого — з учнями 3-В і 4-Б, а третього — з дітьми 4-А і 3-Б класів.

Модель освітнього простору учнів початкової школи в закладі загальної середньої освіти цього типу вирізняє обладнання приміщень, де передусім наявні об’єкти, які забезпечуватимуть навчальну взаємодію учнів, спрямовану

Рис. 3.8. Варіанти зонування шкільних приміщень і території для організації взаємодії учнів, об’єднаних у групи за особливостями стилю навчальної діяльності (2-гі, 3-ті, 4-ті класи по два на паралелі)

на поглиблене вивчення предметів спеціалізації. Це спеціалізована бібліотека, у якій є підручники, посібники, дидактичні матеріали, відповідні періодичні видання, а також фонотека, комп’ютерна техніка, необхідні збірки репродукцій, альбомів, біографічних довідок про видатних художників, скульпторів, графіків (як на паперових, так і електронних носіях), перелік сайтів із відповідною інформацією тощо, забезпечення мольбертами, інструментами, різноманітними витратними матеріалами (папір, полотна, скло, крейда, вугілля, фарби, пензлі, олівці, фломастери тощо), а також глина, пісок, листя, бісер, стеклярус, пір’я, пух тополі, тирса, мотузки, дроти, нитки тощо. Цим компонентом моделі передбачено й організацію взаємодії учнів з діячами культури і мистецтва, екскурсії до музеїв, виставок, пам’ятників тощо.

Поглибленому вивченню предметів музичного профілю в спеціалізованих школах сприятиме наявність таких окреслених у моделі об’єктів, як музичні інструменти (піаніно, флейти, бандури, барабани, дерев’яні ложки, маракаси, румба, бубни тощо), камертони, метрономи, бібліотека нот, книжки із біографічною інформацією про життя і творчість видатних музикантів, фонотека. Цим компонентом моделі передбачено й організацію екскурсій до концертних залів, театрів, а також безпосереднє спілкування з музикантами, співаками, переможцями музичних конкурсів, насамперед свого краю.

Таким чином, варіативна модель освітнього простору учнів у спеціалізованій школі І ступеня, незважаючи на наявність презентованих у попередній моделі елементів організації навчальної взаємодії учнів, вирізняється оригінальністю. Передусім це створення особливих умов для вивчення предметів, які визначають спеціалізацію закладу, підвищення інтересу учнів до їх пізнання, забезпечення наступності між початковою і основною ланками спеціалізованої школи. Ця модель постає основою для побудови субмоделей освітнього простору учнів початкової ланки не тільки спеціалізованих шкіл. Вона буде прийнятною для шкіл із пев-ною концептуальною спрямованістю. Наприклад, тих, які вбачають свою місію в сприянні здоров’ю.

Це матеріал з посібника "Освітній простір учня початкової школи" Цимбалару