Інформація про новину
  • Переглядів: 19
  • Дата: 20-11-2021, 10:08
20-11-2021, 10:08

3.2.3. Освітній простір у початковій школі з різновіковим складом учнів у класах або малою кількістю учнів

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  3.2.2. Освітній простір учнів початкової...
Наступна сторінка:   3.2.4. Освітній простір учнів початкової...

Провідна особливість початкової школи з різновіковим складом учнів, урахована у варіативній моделі освітнього простору, — це нетрадиційна побудова освітнього процесу, «коли один учитель в одному приміщенні одночасно веде заняття з двома або трьома різними класами» [87, с. 825]. Частіше така школа функціонує автономно. Рідше — у складі закладів загальної середньої освіти I—II або I—III ступенів (23 % відповідно). Водночас такі школи вирізняють географічні особливості розміщення — в гірських умовах, у степовій (рідконаселеній) зоні тощо, і переважно в сільській місцевості. Часто такі заклади загальної середньої освіти не вирізняються наявністю спеціального обладнання і додаткових приміщень. Але є і приватні заклади загальної середньої освіти, які обирають таке змішане навчання.

У школах із малою кількістю учнів організовують навчання, об’єднуючи їх у класи-комплекти. О. Савченко у праці «Дидактика початкової освіти» [122, с. 397-398] наголошує на раціональності такого поєднання з урахуванням контингенту школярів, кількості вчителів, можливостей для об’єднання суміжних і несуміжних класів. Кількісний склад класів-комплектів регламентують Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання ЗНЗ та організації навчально-виховного процесу (ДсанПіН 5.5.2.008-01 Лист МОН України № 1/12-1459 від 05.06.2001). Об’єднання в один комплект учнів двох класів (наприклад, 1-го і 2-го або 2-го і 3-го чи 3-го і 4-го) не має перевищувати 25 дітей, а трьох (зокрема, 1, 2, 3-го або 2, 3, 4-го) — 15 учнів. Водночас унормовано індивідуальне навчання, якщо дітей певної вікової категорії до п’яти осіб. Для окремих видів робіт їх об’єднують у динамічні (змінного складу) групи.

У цьому типі школи І ступеня існують обмеження у взаємодії учнів початкової школи з учнями основної і старшої ланки. Як зазначає дослідниця проблем сільської школи В. Мелешко, «малочисельність призводить до звуження комунікаційних можливостей учнів, замкнутості

освітнього середовища, обмеженості інформаційного простору» [88, с. 109]. Шлях розширення кола комунікації в цих умовах вчена вбачає в міжшкільній взаємодії в межах освітнього округу.

Зазначені особливості було враховано у варіативній моделі освітнього простору початкової ланки в умовах малої кількості учнів та їх різновікового складу. Специфіка такого її компонента, як структурування навчального процесу, полягає в певній побудові розкладу. У ньому переважає однопредметний підхід до поєднання уроків (занять) і не тільки у класах-комплектах. Роботу над вивченням теми домінувального предмета вивчення організовують поточно (протягом навчального періоду, окресленого соціо-культурною ситуацією), через занурення на 2-3 академічні години на день. У розкладі синхронізують опрацьовування навчального матеріалу в кожному класі за однією темою для проведення уроків з однієї теми в класах-комплектах і організації взаємодії учнів з учнями звичайних класів, якщо вони є у школі. Таким чином, комплектація у класи-комплекти, якщо в школі їх більше одного, не стабільна. У цій моделі подано кілька її варіантів формування динамічних груп (табл. 3.5). Вони передбачають як об’єднання всіх учнів на паралелі, так і одночасне вивчення матеріалу окремо по класах, але останнє уможливлюється за умов залучення волонтерів — учителів-пенсіонерів, батьків та ін. Вибір пропонованих у моделі варіантів може бути як стабільним для всіх предметів, так і змінним, коли для певного предмета або окремої його теми обирають один із поданих. Учителі можуть постійно змінювати варіанти, керуючись наявністю спільних тем у програмах кожного навчального предмета в кожному класі. Наприклад, тему «Текст» можна викладати одночасно учням 2-го, 3-го і 4-го класів, а «Звуки мовлення» — 1-го, 2-го і 3-го.

Зазначимо, що розклад, побудований за пропонованими варіантами, враховує не лише кількість годин загального навантаження учнів для кожного навчального предмета (відповідно до ДсанПіН 5.5.2.008-01, Державного стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту початкової освіти і освітніх програм), а й норми часу, за яку вчителеві виплачується ставка.

Таблиця 3.5

Варіанти (за однотемним і однопредметним плануванням) комплектації класів (динамічних груп) для занять учнів малочисельної школи

Організація навчальної взаємодії учнів у групах, які створюють за результатами виявлення їхніх індивідуальних особливостей, у цій варіативній моделі відбувається за алгоритмом, поданим у моделі освітнього простору в НВК. Особливість її застосування у школі з малою чисельністю учнів полягає у ширшому використанні прийомів взаємонавчання, коли учні початкової ланки наступних класів виступають у ролі педагогів для учнів попередніх. Це зумовлено можливостями для залучення старших учнів початкової ланки для взаємодії з молодшими не лише в окремий день тижня (у матриці — це четвер), а й під час організації роботи всіх груп, утворених за результатами виявлення індивідуальних особливостей дітей. Ці учні виконують роль координаторів роботи групи (посильно, залежно від віку й індивідуальних можливостей). Тож інтерпретація пропонованого в попередній моделі алгоритму для цього типу школи забезпечує варіативність організації роботи всередині кожної групи, оскільки вони можуть комплектуватись з учнів як одного віку, так і різного, з учнів як одного класу, так і кількох у різних варіаціях (2-го і 4-го або 2, 3 і 4-го тощо).

Часова регламентація роботи груп у цій моделі має два варіанти. Так, для роботи в групі кожного складу за першим варіантом відводять по одному заняттю (уроку), а за другим — по 7-10 хвилин для роботи учнів у складі кожної групи на кожному занятті (уроці). Кожну наступну зустріч групи організовують на вищому за попередній рівні складності. Таким чином, робота учня в кожному з угру-пувань матиме кілька серій. Для підвищення ефективності такої організації навчальної взаємодії в моделі передбачено залучення волонтерів — педагогів-пенсіонерів, батьків, працівників підприємств-шефів та ін. Так, працівник заводу ознайомлює дітей із реальними цифрами випуску продукції, витрати матеріалів, часових затрат на її виготовлення, за якими діти складають і розв’язують задачі.

Незважаючи на різні варіанти комплектації класів і динамічних груп, траєкторії руху учнів у цій моделі будують за схемою, пропонованою в попередніх (рис. 3.3). Шляхи обирають, керуючись затребуваністю кожного з них

учнями і виходячи з попередніх результатів їхньої ефективності для кожного учня.

Особливості школи І ступеня з малою чисельністю учнів зумовлюють відмінність такого компонента варіативної моделі, як зонування й обладнання шкільних приміщень. Так, ураховуючи, що організація взаємодії школярів з об’єктами шкільного середовища в школі цього типу здійснюється переважно в класній кімнаті, розроблено схему її зонування для одночасної роботи кількох груп (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Зонування класної кімнати для організації навчальної взаємодії учнів з об’єктами освітнього середовища

1 — пристрої для аудіальної презентації матеріалу, 2 — пристрої для візуальної презентації матеріалу, 3 — дошка, наочність, макети, муляжі та інші об’єкти взаємодії-, 4 — стіл учителя; 5 — килим (на цьому місці розстелюють змінні покриття, розліновані для проведення дидактичних ігор); 6 — стіл для роботи учнів стоячи (або конторки, переносні дошки, фліпчарти); 7 — парти (одно- або двомісні).

Вона презентує таке розміщення обладнання і меблів, щоб учні кожної групи мали змогу виконувати завдання, не відволікаючись на те, що роблять інші (для цього також можна використовувати пересувні ширми). Так, працюючи з аудіотехнікою, діти не зможуть бачити того, що демонструють для групи, яка використовує відеопристрої. Водночас застосування навушників запобігатиме відволіканню дітей цих груп на шум під час організації рухливих ігор і вправ у іншій групі. Пропонована схема забезпечує роботу учнів не тільки в групах аудіального (зона 1),

візуального (зона 2), кінестетичного (зона 3 або 5) сприймання матеріалу, а й аналітичного і синтетичного способів її опрацювання. Так, одна із цих груп працюватиме в зоні 3, а інша — в зоні 1 або 2.

Стосовно організації роботи в п’яти групах зазначимо, що учні з музично-ритмічним провідним стилем навчальної діяльності працюватимуть у першій зоні, натуралістичним — у другій, логіко-математичним — у третій, вербально-лінгвістичним — у четвертій і моторно-рухливим — у п’ятій. До того ж у моделі передбачено, що взаємодія школярів у групах кінестетичного сприймання інформації (на етапі вивчення нового) і з домінуванням моторно-рухливого стилю навчальної діяльності (на етапі закріплення) організовуватиметься на шкільному подвір’ї або в спортивній залі чи рекреації в коридорі. Робота учнів, об’єднаних за музично-ритмічним провідним стилем навчальної діяльності, — в актовій залічи музичному кабінеті. Багатий світ флори і фауни, який вирізняє географічне розташування цього типу школи, має стати «класом серед природи» для групи школярів, які мають як провідний натуралістичний стиль (дослідження об’єктів природи) навчальної діяльності. Моделлю передбачена організація занять на ділянках для дослідження на шкільному подвір’ї і поза ним — на природі, під час екскурсій тощо. Зазначимо, що це потребує залучення волонтерів і забезпечення безпеки дітей.

Розташування меблів у класі за пропонованою схемою надасть можливість учням, за бажанням, працювати самостійно або в парі, сидячи (за партою між зонами 2 і 3) або стоячи (за столом або конторками між зонами 1 і 3), а також віч-на-віч із учителем (зона 4), а педагогам — ураховувати стан кожної дитини (втомленість, поганий настрій чи самопочуття), зберігати її увагу і працездатність за рахунок зміни пози, виду й об’єктів взаємодії, оновлення складу груп, зокрема кількісного.

Особливість облаштування класної кімнати в моделі освітнього простору в школі з малою чисельністю учнів полягає в тому, що обладнання і наочність не матимуть розподілу по класах. Раціональною є їх систематизація

по навчальних предметах і темах. Тому особливість цього компонента моделі виявляється не тільки в певному розміщенні, а й у складанні переліку (реєстру), за яким дітям буде зручно орієнтуватись у виборі наявних об’єктів навчальної взаємодії.

Коло взаємодії учнів початкової малочисельної школи в цій моделі розширюють, залучаючи учнів, педагогів інших шкіл, використовуючи їх матеріально-технічну базу тощо. Це передбачає і варіанти обміну учнями або педагогами. Зокрема, під час вивчення певної теми на один навчальний день (або два-три) в одній школі об’єднують учнів перших і других класів, а в іншій — третіх і четвертих. Залучають також фахівців інших навчальних закладів або соціальних установ. Наприклад, під час вивчення іноземної мови ефективною є організація взаємодії з учителями іноземної мови іншої школи (на засадах взаємооб-міну класами), знавцями мови серед працівників сільського клубу, будинку культури, бібліотеки, військових частин тощо. Так, робота дітей у групах може бути організована у формі інтерв’ювання запрошеного фахівця.

Мережева (міжшкільна) взаємодія відкриває можливості і для розширення в цій моделі бази об’єктів взаємодії за рахунок домовленостей і угод про спільне їх використання і взаємообмін. Особливо це стосується спеціально обладнаних кабінетів (комп’ютерні класи) і приміщень (музей, бібліотека, теплиця, зоокуточок, мініобсерваторія тощо). Водночас цей підхід забезпечуватиме індивідуальне використання об’єктів взаємодії. Так, за рахунок матеріальної бази інших шкіл компенсується недостатня кількість компасів, мікроскопів та іншого обладнання.

Таким чином, модель освітнього простору в школі з малою чисельністю учнів передусім передбачає організацію взаємодії на потоці й у класній кімнаті. Вона буде прийнятною для побудови субмоделей освітнього простору учнів початкової ланки інших типів закладів загальної середньої освіти. Зазначимо, що пропонований варіант розміщення меблів і оснащення класної кімнати є ефективним не лише для шкіл із малою чисельністю учнів, а й інших типів. Особливо прийнятним він виявляється для учнів

1-го класу, оскільки організацію взаємодії першокласників у всіх варіативних моделях здійснюють окремо в класі із поступовим розширенням кола взаємодії. Протягом першого півріччя — у парах (потім трійках і четвірках) з однокласниками, потім із учнями на паралелі (наприкінці третьої чверті) та дітьми 2-го, 3-го і 4-го класів (наприкінці навчального року).

 

 

Це матеріал з посібника "Освітній простір учня початкової школи" Цимбалару

 



Попередня сторінка:  3.2.2. Освітній простір учнів початкової...
Наступна сторінка:   3.2.4. Освітній простір учнів початкової...



^