Інформація про новину
  • Переглядів: 6
  • Дата: 20-11-2021, 10:09
20-11-2021, 10:09

3.2.4. Освітній простір учнів початкової школи у загальноосвітньому навчальному закладі І—III ступенів

Категорія: Методичні матеріали





Попередня сторінка:  3.2.3. Освітній простір у початковій шко...
Наступна сторінка:   4. Перспективи цілеспрямованого створ...

Школа І ступеня, яка функціонує в складі закладу загальної середньої освіти I—III ступенів, є найбільш поширеною на теренах України. У публікаціях фахових видань її визначають як еталонну, типову або масову. Особливості функціонування початкової школи цього типу надають можливості для організації комунікації учнів початкової школи з учнями всіх вікових категорій і вчителями, які працюють в основній і старшій ланці. Це зумовлено перебуванням усіх учасників освітнього процесу в межах одного закладу. Міжособистісна взаємодія учнів різних вікових категорій між собою і з працівниками школи може здійснюватись під час підготовки і проведення загальних свят, акцій, роботи над спільним проектом. У цьому типі школи тематика, визначена для створення соціокультур-них ситуацій для початкової ланки, не є обов’язковою для інших. Планування спільних подій переважно ґрунтується на календарному принципі і принципі сезонності.

Побудова навчального процесу в школі І ступеня закладу загальної середньої освіти цього типу часто регламентована його конструюванням у основній і старшій ланці. Як і в спеціалізованій школі, це зумовлено залученням до викладання певних навчальних предметів (музичного мистецтва, фізичної культури, іноземної мови) вчителів-предметників, які працюють у 5-11-х класах. Водночас побудову оптимального розкладу для ефективної організації освітнього процесу в початковій ланці школи обмежує і брак окремих приміщень (спортивної, музичної, актової

зал, музичного кабінету, кабінету інформатики) для учнів початкової школи.

Урахування зазначених особливостей школи І ступеня, вміщеної до складу закладу загальної середньої освіти I—III ступенів у моделі освітнього простору, зважаючи на ергономічні умови організації навчальної взаємодії учнів з освітнім середовищем, знайшло відображення в певному структуру ванні освітнього процесу. Так, від запропонованого у варіативній моделі освітнього простору в НВК «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» розклад занять (уроків) у цій моделі вирізняється наявністю двох частин: стабільної (статичної) і гнучкої («плаваючої»). Першу передусім складають предмети, які викладають учителі, заді-яні в освітньому процесі основної і старшої ланки школи, і ті, що потребують певних приміщень. Частіше це іноземна мова, фізична культура, музичне мистецтво, інформатика. Зважаючи на неможливість їх динаміки, оскільки це пов’язано зі змінами структури освітнього процесу основної і старшої ланки школи, у розкладі, передбаченому у варіативній моделі, ці предмети займають незмінну позицію (за днем тижня і порядковим номером). Гнучку частину утворюють предмети вивчення, які викладають класоводи і які не потребують спеціально обладнаних приміщень. Передусім це українська мова, математика, образотворче мистецтво, ЯДС. На відміну від традиційного, у цьому розкладі предмети гнучкої частини не мають постійного місця і можуть змінювати позицію залежно від того, на якому із цих предметів, виокремлених як доміну-вальні, розпочинається вивчення нового. Моделлю передбачена можливість для зміни класоводом місця уроків (занять) із цих дисциплін у межах гнучкої частини розкладу.

Наприклад, якщо вивчення нової теми розпочинається на уроці математики, цей предмет ставлять у розкладі на понеділок, вівторок, середу і четвер. Водночас залежно від теми кожного дня його компонують (інтегрують, встановлюють міжпредметні зв’язки) з іншими предметами гнучкої частини розкладу. У понеділок це можуть бути інформатика і технології, у вівторок — образотворче

мистецтво й іноземна мова, у середу і четвер — по два уроки з мови. Зазначимо, що переваги ритмічності опрацювання матеріалу кожного навчального предмета за традиційним розкладом, за пропонованими варіантами зберігаються завдяки подачі тем блоками через укрупнення дидактичних одиниць. Тож у моделі уможливлено як поперемінно, так і одночасно використання двох варіантів блокування: одно- і різнопредметне. Інтеграцію й об’єднання предметів інваріантної і варіативної частини здійснюють за поданими в Державному стандарті освітніми галузями і предметами вивчення, через які вони реалізуються. Таким чином, урок (пару) домінувального предмета групують із парою (тріадою) інших. На наступний навчальний період, окреслений певною соціокультурною ситуацією, складають розклад, де домінувальним буде інший навчальний предмет із урахуванням кількості годин, які вже були використані, зменшуючи їх відповідно.

Спрощеним варіантом побудови такого розкладу є зменшення гнучкої його частини, коли в ній залишають такі предмети, як математика, українська мова, ЯДС або лише кілька з перелічених. У моделі передбачений вибір варіант складання гнучкої частини розкладу залежно від того, який предмет постає як домінувальний, складності його теми тощо.

Цим вибором регламентується і зміст такого компонента варіативної моделі, як організація навчальної взаємодії учнів. Так, орієнтовна траєкторія руху учня під час роботи в групах, створених за результатами виявлення провідного каналу сприймання навчального матеріалу і типу мислення, може прокладатись за окресленими в попередніх моделях колами (рис. 3.3).

Організація роботи над закріпленням вивченого, на відміну від пропонованої в моделі освітнього простору в НВК «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня», відбувається на одному уроці або парі чи блоці з двох-трьох предметів — домінувального (1-2 академічні години) і одного-двох, які викладає класовод (ЯДС, математика, українська мова). Роботу дітей у кожній із п’яти груп, утворених за результатами

виявлення провідного стилю їхньої навчальної діяльності, а також у змішаних командах (парах, трійках), організовують з урахуванням зменшення часу, але не менше 7 хвилин у кожному угрупуванні. Інтерпретація пропонованого в презентованих моделях алгоритму попереднього контролю і корекції результатів для цього типу початкової школи полягає в залученні до взаємодії з дітьми певного класу учнів основної і старшої ланки цього закладу, які в початковій школі навчались у того ж класовода.

Міжособистісну взаємодію учнів на паралелі і з дітьми інших класів початкової школи під час вивчення нового, повторення і закріплення матеріалу відповідно до пропонованого в моделі освітнього простору в спеціалізованій школі (організація навчальної взаємодії учнів спочатку одного класу, потім — на паралелі, далі — зі старшими (молодшими) учнями початкової ланки) організовують через синхронізацію в розкладі цих класів домінуваль-ного предмета (табл. 3.4), а також вивчення певної теми. Останнє уможливлюється під час календарного планування, де вчителі визначають спільні теми для 2, 3 і 4-го класів, для 2-го і 3-го, для 3-го і 4-го та 2-го і 4-го і встановлюють єдині часові межі їх вивчення. Залучають учнів основної і старшої ланок за домовленістю класоводів з учи-телями-предметниками.

Наприклад, якщо за результатами тематичної перевірки виявлена потреба в повторенні окремого матеріалу за програмою 4-го класу учнями 6-го, цим школярам запропонують виступити консультантами четвертокласників під час вивчення цієї теми в школі І ступеня (за умов підготовки до такої відповідальної місії). Також за домовленістю до взаємодії з учнями початкової ланки за певними домінувальними предметами залучають учителів-предметників, які працюють у 5-11-х класах. Вона може бути організована у відповідному кабінеті учнів основної і старшої школи. Зокрема, таку взаємодію організовують під час роботи групи аудіального сприймання матеріалу (на етапі вивчення нового) і певної групи, утвореної за провідним стилем навчальної діяльності (на етапі закріплення), а також за потреби для окремих школярів на етапі корекції.

Подальше розгортання варіативної моделі освітнього простору в школі І ступеня, яка функціонує в складі закладу загальної середньої освіти I—III ступенів, потребує опису наступного компонента, а саме зонування й обладнання шкільних приміщень. Зонування шкільних приміщень здійснюють відповідно до обраного варіанта побудови розкладу. Якщо домінувальний предмет у певному класі синхронізовано в розкладі з іншим(ми), роботу в групах організовують за варіантами, пропонованими в попередніх моделях (рис. 3.4-3.8). За відсутності достатньої кількості приміщень взаємодію учнів у групах кінестетичного сприймання навчального матеріалу (під час вивчення нового) й учнів з домінуванням моторно-рухливого стилю навчальної діяльності (на етапі закріплення і корекції результатів) організовують у рекреаціях шкільних коридорів. Водночас ефективність роботи в групах учнів окремого класу забезпечують певним облаштуванням класної кімнати (рис. 3.9).

Обладнання приміщень для організації навчальної взаємодії учнів початкової школи з об’єктами шкільного середовища в цій моделі має два варіанти.

Перший — на кшталт кабінетної системи, запровадженої в основній і старшій ланках закладу загальної середньої освіти. Він передбачає облаштування кабінетів для кожного класу початкової школи з відповідною наочністю, фоно- і відеотекою, роздатковим матеріалом, моделями, муляжами, макетами, обладнанням для письма, малювання, фізичних вправ, вимірювання і креслення, виготовлення саморобок тощо. Закінчуючи перший клас, діти переходять до кабінету з обладнанням для другого і так до четвертого. Це дасть можливість організовувати взаємодію, де старші діти навчатимуть взаємодіяти молодших з освітнім середовищем класної кімнати, яке ними вже освоєне. Водночас такий підхід чітко окреслить періоди дорослішання в межах початкової ланки.

Другий варіант — традиційний і передбачає перебування учнів одного класу з 1-го до 4-го в одній і тій самій класній кімнаті. їх облаштовують для організації навчальної взаємодії учнів відповідно до виявлених індивідуальних

особливостей (рис. 3.9). Роботу групи аудіального сприймання матеріалу організовують за допомогою апаратури для аудіозапису, а також плеєрів і мобільних телефонів (з навушниками). Для усного викладу матеріалу (відеопо-відомлення) використовують апаратуру для відеозапису і відеотрасляції. За відсутності можливостей оснащення кабінету для візуального сприймання матеріалу інтерактивною дошкою, рідерами, планшетами його обладнують екраном, демонстраційними таблицями, схемами, географічними картами, репродукціями тощо. Водночас це класна дошка (бажано на п’ять робочих площ, зокрема з графічними сітками і магнітною основою) для демонстрації зразків, наочності.

Для кінестетичного сприймання матеріалу класну кімнату оснащують різноманітним обладнанням для письма і малювання, фізичних вправ, вимірювання і креслення, виготовлення саморобок тощо. Це додаткова дошка або індивідуальні дошки-мольберти чи фліпчарти для роботи в групі, набірне полотно (індивідуальні планшети) з касою букв і цифр, креслярські інструменти, обладнання для вимірювання ваги, розміру, об’єму, часу тощо, індивідуальні картки, моделі, муляжі, макети тощо. На відміну від обладнання для попередніх груп, за кількістю ці предмети мають забезпечувати індивідуальну роботу. Орієнтовний перелік об’єктів навчальної взаємодії для оснащення кабінетів подано в додатку 1.

Таким чином, модель освітнього простору в школі І ступеня в складі закладу загальної середньої освіти I—III ступенів синтезує різні варіанти і компоненти, пропоновані в попередніх моделях. Вона є вихідною для подальшої конкретизації моделі з урахуванням особливостей функціонування кожного окремого загальноосвітнього закладу цього типу, що відображатиметься в субмоделях.

Узагальнюючи презентацію варіативних моделей, зазначимо, що вони є організаційними. їх багатогранність зумовлена розмаїттям типів, видів і форм організації навчання в школах І ступеня в Україні. Варіативність моделей виявляється в можливостях для врахування різного чисельного складу учнів (кількості класів на паралелях

та їх наповнюваності), місця розташування, наявності або відсутності певної спеціалізації тощо. У них окреслені можливості організації діяльності учнів у групах (у межах кожного окремого класу, на паралелі, у межах комплекту/ динамічної групи й усієї початкової школи, із зануренням протягом певного часу для вивчення предметів (кількість яких також може бути різною), які визначатимуть як до-мінувальні. Презентовані моделі не жорстко регламентовані і мають резерви для інтерпретації з урахуванням інших особливостей певного типу закладу загальної середньої освіти.

Ієрархічність побудови субмоделей освітнього простору в школі І ступеня відстежується в поступовому забезпеченні умов, які визначають два рівні базової (загально-дидактичний і дидактико-методичний), й інтерпретації варіативних, що дає змогу зберегти цілісність. Водночас це зумовлено органічною єдністю врахування особливостей закладу освіти й індивідуальних особливостей кожного учня, які впливають на перебіг його навчальної діяльності.

 

 

Це матеріал з посібника "Освітній простір учня початкової школи" Цимбалару

 



Попередня сторінка:  3.2.3. Освітній простір у початковій шко...
Наступна сторінка:   4. Перспективи цілеспрямованого створ...



^