Інформація про новину
  • Переглядів: 983
  • Дата: 4-12-2021, 11:07
4-12-2021, 11:07

Організація робочого місця, обладнання і пристосування для волого-теплової обробки виробу

Категорія: Технологія виготовлення одягу. Професія кравець





Попередня сторінка:  Класифікація швейного обладнання. Осн...
Наступна сторінка:   Термінологія і технічні умови для вик...

Мета: навчитися правильно організовувати своє робоче місце, вибирати обладнання та пристосування для виконання волого-теплових робіт.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАСУВАЛЬНИХ РОБІТ

Волого-теплові роботи виконують на спеціально обладнаному столі, достатньо великому, щоб повністю розмістити на ньому увесь виріб чи окремі його деталі.

Стільницю (1) обтягують сукном і покривають полотном. Для освітлювання столу застосовують світильник із гнучким шлангом (2). Праску (3) встановлюють на підставці (4), що має бортики з трьох боків і азбестову прокладку (5). Підставка для праски має бути встановлена на одному рівні з деталлю, яку обробляють, щоб працівник високо не піднімав праски. Із правого боку переднього краю столу

закріплюють пульверизатор (6). На підлозі біля столу розміщують гумовий килимок (7).

Пульверизатор призначений для зволоження виробів у процесі волого-теплової обробки.

За допомогою гнучкого шланга він підключений до водопровідної мережі з робочим тиском 0,2 МПа. Вода надходить у порожнину корпусу. У разі засмічення сопла слід розібрати пульверизатор і продути всі його деталі стисненим повітрям. Прочищати отвір твердим предметом заборонено. У неробочому положенні пульверизатор має бути в тримачі столу, праворуч від працівника.

Прасувальний стіл СУ-1 Пл є

складовою частиною прасувальної лінії Л1-СУ, призначеної для волого-теплової обробки жіночої сукні.

Основна подушка столу (1) має зварену конструкцію з амортизаційним покриттям і електричним обігрівом. Подушка забезпечена пристроєм для підключення до централізованої системи відсмоктування зайвої вологи. Допоміжна подушка (2) має зварену конструкцію і призначена для прасу-

вання рукавів і плечових швів. Столик

(3) призначений для підтримування нижніх частин оброблюваних виробів, виконаний із зігнутої трубки, обтягнутої технічною тканиною. Електро-парова праска марки УПП - основний робочий елемент прасувального столу.

Прасувальний стіл із паровим обігрівом робочої поверхні - один із найбільш поширених і простих за конструкцією видів обладнання для волого-теплової обробки.

Представлений прасувальний стіл марки CS-394KE-2 (Угорщина) має електронагрівання за допомогою тенів потужністю 1 кВт і температуру нагрівання прасувальної поверхні до 105— 110 ° С, витрата пари - 6 кг / год.

Прасувальний стіл складається зі станини (1), прасувальної робочої поверхні (6), підтримувальної частини

(4) , паропроводу (8), конденсатовідво-ду (2), вакуум-проводу (3).

Станина - це зварена конструкція, на яку монтують усі вузли. У конструкції станини передбачено регулювання, що забезпечує встановлення робочої прасувальної поверхні (6) на різній висоті від підлоги.

Робоча прасувальна поверхня - це повністю зварена конструкція, в яку вмонтований змійовик паропроводу

для нагрівання робочої поверхні тена. До нижньої частини столу приєднаний вакуум-провід (3), з’єднаний із внутрішньою порожниною робочої прасувальної поверхні (6) за допомогою вакуумного клапана (5). У верхній частині прасувальної поверхні є отвори, через які відсмоктується волога і пара. Згори робоча поверхня обтягнута сукном, а потім - технічною тканиною.

На тих столах, де передбачено пропарювання через робочу частину столу, до порожнини через паровий клапан приєднаний паропровід. Під час відкривання клапана пар надходить спочатку в порожнину, а потім через отвір - у верхню стінку і через технічну тканину - на виріб. На правому кінці станини вмонтована алюмінієва плита-підставка (7) для праски. Підведення пари до столу від централізованої парової мережі здійснюється через паропровід (8), яким пара проходить у змійовик для нагрівання робочої поверхні (6). Через конденсатовідвід (2) конденсат відводиться в конденсаційну мережу. Вакуумний відсмоктувач вмикають натисканням на педаль (10). Потім відчиняється вакуумний клапан

(5), і повітря разом із парою й вологою через прасувальну поверхню (6), клапан (5) і вакуум-провід (3) виходить в атмосферу або вакуум-збірник.

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ВОЛОГО-ТЕПЛОВИХ РОБІТ

Операції волого-теплової обробки виробів поділяють на внутрішньопро-цеспі й кінцеві. Для їх виконання застосовують преси, праски, суміш, пароповітряні манекени, вїдпарювальні апарати.

1. Преси найчастіше застосовують у волого-тепловій обробці виробів, вони значно підвищують продуктивність праці, поліпшують якість обробки виробів і полегшують працю виконавців.

Робочими органами пресів є верхні і нижні пресувальні подушки різної форми і розмірів (для різних операцій). Подушки пресів можуть бути з паровим і електричним нагріванням.

Універсальний прасувальний прес АСТРА КП 521 (електричне нагрівання). Прес призначений для прасування білизни із залишковою вологістю 50 %. Тип конструкції - карусельний (автоматичний поворот нижньої плити на 180°). Обслуговується одним оператором. Простий у керуванні: електронний блок винесений для зручності керування оператором.

Характеристики:

- продуктивність за вологості 15-20 % - 22 кг/год;

- продуктивність за вологості 50 % -16,5 кг/год;

- діапазон регулювання нагрівання для прасування плити - 120-175 °С;

- питома витрата електроенергії -0,52 кВт год/кг;

- питома витрата стисненого повітря -0,36 м3/кг;

- тиск стисненого повітря - 0,4 М Па;

- кріплення до фундаменту - 4хМ 16;

- мінімальна відстань між пресами або стіною - 0,8 м;

- перетин мідного кабелю - 6 мм2. Прес має такі основні частини:

- верхня подушка (1);

- нижні подушки (2);

- електронний блок керування (3). Під час натискання на клавішу через отвори на підошві праски до виро

бу надходить пара. На внутрішній поверхні рукоятки розташований диск (4) із поділками, що визначають температуру нагрівання підошви праски.

2. У швейній промисловості застосовують праски з електричним, паровим і електропаровим нагріванням. Застосування пари у прасках дає можливість поєднати три операції: зволоження, прасування і відпарювання. Парові праски відрізняються одна від одної за розмірами підошви, масою, потужністю електронагрівачів і т. ін.

Основні технічні вимоги до парових прасок:

• визначена маса;

• наявність регуляторів температури і пари;

• зручність у користуванні елементів керування.

Щоб уникнути пошкоджень оброблюваних матеріалів, використовують спеціальне покриття підошви праски (тефлонове), яке запобігає утворенню полисків на матеріалі, добре ковзає і знижує контактну температуру між праскою і матеріалом.

Праска складається з підошви (2), в якій металом залитий тен, корпусу (1) і рукоятки (3), на бічній частині якої розташована клавіша (4), елек-тродріт (5), пародріт (6).

Праска CS-395/2 (Угорщина) має масу 5 кг, її монтують на парові прасувальні столи, і вона призначена для волого-теплової обробки верхнього одягу.

Усередині чавунної праски є порожнина, в яку через перший трубо-

провід (11) від центральної мережі надходить пара. Через другий трубопровід (12) із внутрішньої порожнини відводиться конденсат.

На корпусі (10) праски двома болтами (8) закріплена скоба (9), до якої прикріплена ручка (7). Ліворуч, ближче до передньої частини ручки (7), розташована рукоятка (4), що допомагає відкривати перепускний клапан (2), що пропускає пару під час відпарювання через сім отворів у підошві праски.

Важіль рукоятки (4) надітий на вісь, закріплену гайкою (5). На цій самій осі гвинтом (6) закріплений обмежувач (1), що обмежує рух перепускного клапана (2) вперед. Пружина (3) намагається повернути важіль рукоятки (4) проти годинникової стрілки.

Щоб здійснити відпарювання, працівник натискає на рукоятку (4) великим пальцем правої руки, і перепускний клапан (2) переміщується вперед. Повернення перепускного клапана здійснює пружина (3). Гвинтова пробка (13) слугує для зливання конденсату.

Аналогічні за призначенням відпа-рювальні праски пропонує фірма Tefal Pro Express Total GV8960.

3. Пароповітряний манекен застосовують для припрасовування і відпарювання готового виробу. Розрізняють такі види манекенів:

• прості,традиційні пароманекени без натягання;

• пароманекени з натяганням для піджаків і курток;

• пароманекени для обробки брюк;

• універсальні високопродуктивні пароманекени з натягом;

• спеціалізовані сорочкові пароманекени.

Існують моделі як із вбудованим парогенератором, так і без нього, призначені для під’єднання до зовнішніх парових магістралей. Пароманекени можуть бути укомплектовані різними додатковими опціями, які суттєво впливають на їхні споживчі якості і, відповідно, на їхню вартість.

Виріб зазнає послідовного впливу пари і гарячого повітря, у результаті всі нерівності тканини розправляються і виріб підсушується. На пароповітряному манекені не рекомендують обробляти вироби з утеплювальними прокладками й оздобленням із натурального хутра.

Універсальний пароповітряний манекен Stirovap MAJTSTIK/A (Італія) для плечових, білизняних, трикотажних виробів, жіночого демісезонного пальто, брюк.

Манекен складається з корпусу (1), в який умонтовані вентилятор, калорифер і остов. На остов надітий еластичний чохол (2). Перед роботою за допомогою пульта керування (4) встановлюють час пропарювання, час подачі гарячого повітря. За розміром виробу регулюють ширину еластичного чохла. Виріб надягають на еластичний чохол, фіксують за допомогою затискача (З) і вмикають манекен.

Спочатку відбувається пропарювання, потім просушування виробу гарячим повітрям. Полиски знімають ручною щіткою через отвори, які пропускають пару.

4. Відпарювальний апарат ОАГ-2

призначений для зняття полисків під час волого-теплової обробки виробів. Його наповнюють водою з водопровідної мережі.

Відпарювальний апарат складається з котла (1), паронагрівача (2), корпусу (6), щітки (9), поплавкового пристрою (7).

Котел забезпечує отримання вологої пари з води за допомогою нагрівальних елементів (5). Паронагрівач, з’єднаний із котлом, призначений для перетворення вологої пари на перегріту за допомогою трубчастих нагрівальних елементів. У корпус вмонтовані вузли та пристрої апарата.

Робочий елемент апарата - металева щітка (9), обтягнута тканиною. Щітка призначена для обробки виробу,

вона з’єднана з пароперегрівником через перепускний клапан і гнучкий шланг (4). Вихід пари з апарата припиняється, якщо щітку повісити на важіль (3).

Поплавковий пристрій дає змогу автоматично підтримувати рівень води в котлі через поплавок (8).

ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ВОЛОГО-ТЕПЛОВИХ РОБИ

Для підвищення продуктивності праці, поліпшення якості оброблюваних деталей, а також для полегшення виконання волого-теплових робіт застосовують такі пристосування:

• колодки:

• прасувальні подушечки:

• кардострічки;

• обприскувачі(пульверизатори);

• пропрасовувані.

Колодки бувають різної форми, залежно від операцій, які на них виконують. Колодки виготовляють із деревини твердих порід (а, д), вони можуть мати і металеву зварену конструкцію (б, в, г).

Види колодок:

а — універсальна колодка з овальним краєм для спрасовування пілочок; б — колодка для розпрасовування плечового шва і шва вшивання коміра в горловину: в — колодка для розпрасовування швів рукавів; г — колодки для розпрасовування прямих швів; д — колодка для розпрасовування швів обшивання

На колодці для розпрасовування швів обшивання зручно розпрасовувати шви на внутрішніх і зовнішніх куточках оброблюваних виробів (шов обшивання борта), особливо в роботі з цупкою тканиною.

Спеціальні прасувальні подушечки для припрасовування заокруглених швів, виточок, комірів та інших деталей виготовляють овальної форми. З одного боку їх обтягують бавовняною тканиною, а з іншого - шерстяною тканиною, яка інтенсивно вбирає пару.

Для виконання волого-теплової обробки виробів із матеріалів із ворсистою поверхнею (оксамит, напівоксамит, вельвет рубчик і т. ін.), які потребують особливої обережності через зминаль-ність ворсу і можливість появи полисків, виготовляють спеціальну колодку. На дерев’яну основу закріплюють кар-дострічку - матеріал із гумовою основою і поверхнею з тонких металевих голок, які розташовані під кутом до основи.

Якщо стіл для виконання волого-теплових робіт не обладнано пульверизатором від водопровідної мережі, то для зволоження напівфабрикатів і готових виробів у процесі волого-теплової обробки використовують пульверизатор ручний.

Волого-теплову обробку деталей і готових виробів із лицьового боку виконують через пропрасовувач. Як пропрасовувач під час обробки верхнього одягу використовують бортову тканину, для легкого одягу - відбіле-ну лляну чи бавовняну тканину, а для виробів із тканин, що містять у своєму складі синтетичні волокна, - марлю і м’які бавовняні тканини на кшталт байки, фланелі.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розміри прасувального столу мають бути...

А чітко визначеними Б такими, щоб на ньому розмістився виріб, який обробляють

2. Підставка під праску має бути розташована щодо виробу, який обробляють...

А вище Б нижче В на одному рівні

3. Пульверизатор має бути закріплений...

А на правому боці столу Б на лівому боці столу В посередині столу

4. На усіх прасувальних столах має бути паровий обігрів робочої поверхні.

А так Б ні

5. Використання пресів для ВТО виробів дає змогу...

А покращити якість обробки виробів Б знизити витрати часу на виготовлення виробів В полегшити працю виконавця

6. При виготовленні верхнього одяіл* використовують праски завважки...

А 1 кг Б 3 кг В 5 кг

7. Для виконання внутрішньопроцесної волого-теплової обробки виробів використовують...

А праски Б преси В пароповітряні манекени

8. Для зняття полисків під час волого-теплової обробки виробів краще використовувати...

А праску Б випарювальний апарат В пароповітряний манекен

9. Форма колодки для виконання волого-теплової обробки виробу залежить від...

А матеріалу виробу Б моделі виробу В виду операції ВТО Г розміру виробу

10. Кардострічку використовують для ВТО виробів із...

А крепдешину Б оксамиту В льону Г вельвету

11. Для волого-теплової обробки виробів із тканин, які містять синтетичні волокна, використовують пропрасовувач із...

А бортової тканини Б марлі В фланелі Г лляної тканини

 

Це матеріал з підручника "Кравець. Технологія виготовлення одягу" Батраченко, Заряжко

 




Попередня сторінка:  Класифікація швейного обладнання. Осн...
Наступна сторінка:   Термінологія і технічні умови для вик...



^